Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Батько Посада Діти Мати Дружина Чоловік Міхал Древкопол Michał DrewkoНародився22 жовтня 1887 1887 10 22 Сокаль Королівст

Міхал Древко

Міхал Древко

Міхал Древко
пол. Michał Drewko
Народився22 жовтня 1887(1887-10-22)
Сокаль, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер4 червня 1964(1964-06-04) (76 років)
Варшава, Польська Народна Республіка
Країнаimage Австро-Угорщина>image Польща
Національністьукраїнець
Діяльністьархеолог, історик
Alma materЯгеллонський університет
Галузьархеолог, історик
ЗакладВаршавський державний археологічний музей
Посадагімназіальний учитель, реставратор пам'яток, хранитель
Вчене званнядоцент
Науковий ступіньдоктор
Нагороди
image image

Мі́хал Дре́вко, (пол. Michał Drewko; 22 жовтня 1887(18871022), Сокаль — 4 квітня 1964, Варшава) — польський археолог, історик і реставратор пам'яток. З походження українець.

Біографічні дані

Міхал Древко народився й прожив перші роки життя в Сокалі. Закінчивши гімназію в Ряшеві, у 1909 році він вступив на історичний факультет Ягеллонського університету. Спеціалізувався на археології, вивчав історію первісного суспільства й історію стародавнього світу під керівництвом, відповідно, професорів Влодзімежа Деметрикевича та Петра Беньковського. З 1912 року Древко працював у Краківському археологічному музеї. Здобувши диплом, учителював у гімназії. Під час Першої світової війни Древка як учителя не призвали до австро-угорської армії, а влітку 1916 року, в час Брусиловського прориву, він, побоюючись російської окупації, виїхав до Відня, де став викладати в польській гімназії. У 1918-му він став членом Державного товариства реставраторів доісторичних пам'яток. 1 жовтня 1920 року це товариство надало Древкові посаду реставратора археологічних пам'яток Люблінського регіону та Волині. Древко обіймав цю посаду протягом восьми років, а тоді став учителювати в Варшаві — в гімназії та ліцеї. На канікулах він провадив археологічні розкопки. Після придушення Варшавського повстання Древко в жовтні 1944-го став членом Комісії з питань захисту культурних цінностей у Варшаві, а з січня 1945 року працював начальником відділу реставрації у Варшавському державному археологічному музеї. У 1949—1951 роках цей відділ підпорядковувався Головній дирекції Міністерства культури і мистецтва Польщі. Тривалий час Міхал Древко був співробітником Інституту історії матеріальної культури Польської академії наук. У 1951 році він став хранителем відділу залізної доби й залишався на цій роботі до кінця життя. Помер 4 квітня 1964 року. Похорон відбувся 9 квітня.

Наукова діяльність

Доцент Міхал Древко присвятив усю свою професійну діяльність археологічним дослідженням у Люблінщині та сусідніх регіонах. Працюючи реставратором археологічних пам'яток, він керував рятувальними дослідженнями, реєстрував та інвентарював невідомі археологічні пам'ятки (фортеці та кургани) й ініціював проведення проблемних досліджень. У травні 1912 року він, будучи студентом четвертого курсу, провадив розкопки і рятував кладовище лужицької культури в селі Гожицях Тарнобжезького повіту. У 1920—1928 роках Древко здійснив багато археологічних відкриттів на Люблінщині. Його найважливіші роботи — це дослідження в Кренжніці-Ярій, Голомбі, Глодні, Ірені та Заклікові. У Косині він відкрив і дослідив кладовище часів лужицької культури, у якому було понад чотириста могил з кремованими останками. У Лопеннику науковець досліджував кургани з верствою кремованих людських останків часів раннього середньовіччя. 1923 року він провадив розкопки в Кшемйонках, а в 1949—1950 роках виконував там консерваційні роботи на неолітичних рудниках кременю, ушкоджених під час Другої світової війни, й був одним із ініціаторів заснування Кшемйонківського археологічного заповідника. В Осецьку й Нецепліні Древко досліджував кладовища венедської культури.

Наукові праці

  • Sprawozdanie z działalności Państwowego Urzędu Konserwatorskiego na okręg lubelski. — «Wiadomości Archeologiczne» (WA) VI, 1921, s. 180—184.
  • Sprawozdanie z działalności Państw, konserwatora zabytków przedhistorycznych na okręg lubelski za r. 1922. — WA VIII, 1923, s. 100—102.
  • Sprawozdanie Państw. Konserwatora zabytków przedhistorycznych na okręg lubelski za rok 1923. — WA IX, 1924—1925, s. 353—354.
  • Protokół VII konferencji Konserwatorów Okręgowych Zabyków Przedhistorycznych odbytej w dn. 18 i 19 grudnia 1924 w Warszawie. — WA X, 1929, s. 190—197.
  • Sprawozdanie z działalności Państw. konserwatora zabytków przedhistorycznych okręgu lubelskiego za lata 1924 — 1926. — WA X, 1929, s. 281—285.
  • Sprawozdanie Państw. Konserwatora zabytków przedhistorycznych okręgu lubelskiego za lata 1927—1928. — WA XIII, 1935, s. 295—297.
  • Kalisz, (z K. Dąbrowskim i M. Gądzikiewicz). WW: A. Gieysztor. Kierow­nictwo badań nad początkami państwa polskiego w r. 1952. — Przegląd Zachodni IX; 1953, s. 226—228.
  • Ślady osady z czasów cesarstwa rzymskiego w Tyńcu w Kaliszu.- WA XIX, 1953, s. 198—206.
  • Wczesnośredniowieczne kurhany ciałopalne we wsi Lipsko, pow. Zamość. — «Sprawozdania Państwowego Muzeum Archeologicznego» V, 1953, z. 4—4, s. 36—41.
  • Wielki kurhan wczesnośredniowiecznego cmentarzyska we wsi Lipsko, pow. — WA XX, 1954, s. 307—309.
  • Sprawozdanie z prac wykopaliskowych przeprowadzonych w 1954 r. na Tyńcu w Kaliszu. — «Sprawozdania Archeologiczne» (Spraw. Archeol.) I, 1955, s. 47—48.
  • Prace wykopaliskowe na wczesnośredniowiecznym cmentarzysku kurhano­wym we wsi Lipsko, pow. Zamość. — Spraw. Archeol. II, 1965, s. 82—84.
  • Igolonia. — Warszawa 1953, s. 23. (Spraw.). W: WA XXII, 1956, s. 285.
  • Sprawozdanie z badań przeprowadzonych w 1955 r. na wczesnośredniowiecz­nym cmentarzysku kurhanowym we wsi Lipsko, pow. zamojski. — Spraw. Archeol. III, 1957, s. 165—168.
  • Średniowieczny gródek strażniczy w Łańcucie. — «Światowit» XXIV, 1962, s. 629—638.

Нагороди і відзнаки

Джерела

  • Jan Gurba "Doc. Michał Drewko (22 X 1887 — 4 IV 1964), Rocznik Lubelski 6/1963, s. 277—278 [ 2 січня 2018 у Wayback Machine.]
  • Maria Krajewska «Państwowe Muzeum Archeologiczne w Warszawie» Mazowsze, Studia Regionalne nr. 5/2010 s. 79 [ 2 січня 2018 у Wayback Machine.]
  • Stefan Karol Kozlowski. Polscy Ukraińcy i ukraińscy Polacy w lwowskiej archeologii lat 1905—1945. Przegląd Archeologiczny Vol. 61, 2013
  • Jan Gurba. Doc. Michał Drewko (22 X 1887 — 4 IV 1964). Rocznik Lubelski 6/1963
  • Waldemar Prarat. Z dziejów badań archeologicznych w widłach Wisły i Sanu na przełomie XIX i XX wieku. — Wrzawy 2014

Примітки

  1. Stefan Karol Kozlowski. Polscy Ukraińcy i ukraińscy Polacy w lwowskiej archeologii lat 1905—1945. Przegląd Archeologiczny Vol. 61, 2013, s. 234[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
  3. [Jan Gurba. Doc. Michał Drewko (22 X 1887 — 4 IV 1964). Rocznik Lubelski 6/1963, s. 277—278]
  4. Waldemar Prarat. Z dziejów badań archeologicznych w widłach Wisły i Sanu na przełomie XIX i XX wieku. — Wrzawy 2014

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Mihal Drevkopol Michal DrewkoNarodivsya22 zhovtnya 1887 1887 10 22 Sokal Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro UgorshinaPomer4 chervnya 1964 1964 06 04 76 rokiv Varshava Polska Narodna RespublikaKrayina Avstro Ugorshina gt PolshaNacionalnistukrayinecDiyalnistarheolog istorikAlma materYagellonskij universitetGaluzarheolog istorikZakladVarshavskij derzhavnij arheologichnij muzejPosadagimnazialnij uchitel restavrator pam yatok hranitelVchene zvannyadocentNaukovij stupindoktorNagorodi Mi hal Dre vko pol Michal Drewko 22 zhovtnya 1887 18871022 Sokal 4 kvitnya 1964 Varshava polskij arheolog istorik i restavrator pam yatok Z pohodzhennya ukrayinec Biografichni daniMihal Drevko narodivsya j prozhiv pershi roki zhittya v Sokali Zakinchivshi gimnaziyu v Ryashevi u 1909 roci vin vstupiv na istorichnij fakultet Yagellonskogo universitetu Specializuvavsya na arheologiyi vivchav istoriyu pervisnogo suspilstva j istoriyu starodavnogo svitu pid kerivnictvom vidpovidno profesoriv Vlodzimezha Demetrikevicha ta Petra Benkovskogo Z 1912 roku Drevko pracyuvav u Krakivskomu arheologichnomu muzeyi Zdobuvshi diplom uchitelyuvav u gimnaziyi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Drevka yak uchitelya ne prizvali do avstro ugorskoyi armiyi a vlitku 1916 roku v chas Brusilovskogo prorivu vin poboyuyuchis rosijskoyi okupaciyi viyihav do Vidnya de stav vikladati v polskij gimnaziyi U 1918 mu vin stav chlenom Derzhavnogo tovaristva restavratoriv doistorichnih pam yatok 1 zhovtnya 1920 roku ce tovaristvo nadalo Drevkovi posadu restavratora arheologichnih pam yatok Lyublinskogo regionu ta Volini Drevko obijmav cyu posadu protyagom vosmi rokiv a todi stav uchitelyuvati v Varshavi v gimnaziyi ta liceyi Na kanikulah vin provadiv arheologichni rozkopki Pislya pridushennya Varshavskogo povstannya Drevko v zhovtni 1944 go stav chlenom Komisiyi z pitan zahistu kulturnih cinnostej u Varshavi a z sichnya 1945 roku pracyuvav nachalnikom viddilu restavraciyi u Varshavskomu derzhavnomu arheologichnomu muzeyi U 1949 1951 rokah cej viddil pidporyadkovuvavsya Golovnij direkciyi Ministerstva kulturi i mistectva Polshi Trivalij chas Mihal Drevko buv spivrobitnikom Institutu istoriyi materialnoyi kulturi Polskoyi akademiyi nauk U 1951 roci vin stav hranitelem viddilu zaliznoyi dobi j zalishavsya na cij roboti do kincya zhittya Pomer 4 kvitnya 1964 roku Pohoron vidbuvsya 9 kvitnya Naukova diyalnistDocent Mihal Drevko prisvyativ usyu svoyu profesijnu diyalnist arheologichnim doslidzhennyam u Lyublinshini ta susidnih regionah Pracyuyuchi restavratorom arheologichnih pam yatok vin keruvav ryatuvalnimi doslidzhennyami reyestruvav ta inventaryuvav nevidomi arheologichni pam yatki forteci ta kurgani j iniciyuvav provedennya problemnih doslidzhen U travni 1912 roku vin buduchi studentom chetvertogo kursu provadiv rozkopki i ryatuvav kladovishe luzhickoyi kulturi v seli Gozhicyah Tarnobzhezkogo povitu U 1920 1928 rokah Drevko zdijsniv bagato arheologichnih vidkrittiv na Lyublinshini Jogo najvazhlivishi roboti ce doslidzhennya v Krenzhnici Yarij Golombi Glodni Ireni ta Zaklikovi U Kosini vin vidkriv i doslidiv kladovishe chasiv luzhickoyi kulturi u yakomu bulo ponad chotirista mogil z kremovanimi ostankami U Lopenniku naukovec doslidzhuvav kurgani z verstvoyu kremovanih lyudskih ostankiv chasiv rannogo serednovichchya 1923 roku vin provadiv rozkopki v Kshemjonkah a v 1949 1950 rokah vikonuvav tam konservacijni roboti na neolitichnih rudnikah kremenyu ushkodzhenih pid chas Drugoyi svitovoyi vijni j buv odnim iz iniciatoriv zasnuvannya Kshemjonkivskogo arheologichnogo zapovidnika V Osecku j Neceplini Drevko doslidzhuvav kladovisha venedskoyi kulturi Naukovi praciSprawozdanie z dzialalnosci Panstwowego Urzedu Konserwatorskiego na okreg lubelski Wiadomosci Archeologiczne WA VI 1921 s 180 184 Sprawozdanie z dzialalnosci Panstw konserwatora zabytkow przedhistorycznych na okreg lubelski za r 1922 WA VIII 1923 s 100 102 Sprawozdanie Panstw Konserwatora zabytkow przedhistorycznych na okreg lubelski za rok 1923 WA IX 1924 1925 s 353 354 Protokol VII konferencji Konserwatorow Okregowych Zabykow Przedhistorycznych odbytej w dn 18 i 19 grudnia 1924 w Warszawie WA X 1929 s 190 197 Sprawozdanie z dzialalnosci Panstw konserwatora zabytkow przedhistorycznych okregu lubelskiego za lata 1924 1926 WA X 1929 s 281 285 Sprawozdanie Panstw Konserwatora zabytkow przedhistorycznych okregu lubelskiego za lata 1927 1928 WA XIII 1935 s 295 297 Kalisz z K Dabrowskim i M Gadzikiewicz WW A Gieysztor Kierow nictwo badan nad poczatkami panstwa polskiego w r 1952 Przeglad Zachodni IX 1953 s 226 228 Slady osady z czasow cesarstwa rzymskiego w Tyncu w Kaliszu WA XIX 1953 s 198 206 Wczesnosredniowieczne kurhany cialopalne we wsi Lipsko pow Zamosc Sprawozdania Panstwowego Muzeum Archeologicznego V 1953 z 4 4 s 36 41 Wielki kurhan wczesnosredniowiecznego cmentarzyska we wsi Lipsko pow WA XX 1954 s 307 309 Sprawozdanie z prac wykopaliskowych przeprowadzonych w 1954 r na Tyncu w Kaliszu Sprawozdania Archeologiczne Spraw Archeol I 1955 s 47 48 Prace wykopaliskowe na wczesnosredniowiecznym cmentarzysku kurhano wym we wsi Lipsko pow Zamosc Spraw Archeol II 1965 s 82 84 Igolonia Warszawa 1953 s 23 Spraw W WA XXII 1956 s 285 Sprawozdanie z badan przeprowadzonych w 1955 r na wczesnosredniowiecz nym cmentarzysku kurhanowym we wsi Lipsko pow zamojski Spraw Archeol III 1957 s 165 168 Sredniowieczny grodek strazniczy w Lancucie Swiatowit XXIV 1962 s 629 638 Nagorodi i vidznaki1955 Medal 10 richchya Narodnoyi Polshi 1964 Zolotij Hrest ZaslugiDzherelaJan Gurba Doc Michal Drewko 22 X 1887 4 IV 1964 Rocznik Lubelski 6 1963 s 277 278 2 sichnya 2018 u Wayback Machine Maria Krajewska Panstwowe Muzeum Archeologiczne w Warszawie Mazowsze Studia Regionalne nr 5 2010 s 79 2 sichnya 2018 u Wayback Machine Stefan Karol Kozlowski Polscy Ukraincy i ukrainscy Polacy w lwowskiej archeologii lat 1905 1945 Przeglad Archeologiczny Vol 61 2013 Jan Gurba Doc Michal Drewko 22 X 1887 4 IV 1964 Rocznik Lubelski 6 1963 Waldemar Prarat Z dziejow badan archeologicznych w widlach Wisly i Sanu na przelomie XIX i XX wieku Wrzawy 2014PrimitkiStefan Karol Kozlowski Polscy Ukraincy i ukrainscy Polacy w lwowskiej archeologii lat 1905 1945 Przeglad Archeologiczny Vol 61 2013 s 234 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 2 sichnya 2018 Procitovano 2 sichnya 2018 Jan Gurba Doc Michal Drewko 22 X 1887 4 IV 1964 Rocznik Lubelski 6 1963 s 277 278 Waldemar Prarat Z dziejow badan archeologicznych w widlach Wisly i Sanu na przelomie XIX i XX wieku Wrzawy 2014

Дата публікації:
Топ