Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сапіга У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Міхал Сапіга

Міхал Антоній Сапєга

Міхал Антоній Сапєга
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сапіга.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Міхал Сапіга.

Міхал Антоній Сапіга гербу Лис (нар. 10 чи 12 березня 1711, Кенігсберг — пом. 11 жовтня 1760, Слонім) — державний і культурний діяч Великого князівства Литовського та Речі Посполитої; ловчий великий литовський (1739), воєвода підляський (1746), підканцлер литовський (1752); перекладач трагедій і поет.

Міхал Антоній Сапіга
пол. Michał Antoni Sapieha
image
Міхал Антоній Сапіга
ловчий великий литовський
1739 — 1746
МонархАвгуст III
Попередник[pl]
Наступник[pl]
Підляський воєвода
1746 — 1752
ПопередникКароль Юзеф Сєдльніцький
НаступникМіхал Юзеф Жевуський
підканцлер литовський
1752 — 1760
ПопередникМіхал Фридерик Чарторийський
НаступникАнтоній Тадеуш Пшездзецький
Народився10 березня 1711(1711-03-10)[1]
Кенігсберг, Пруссія[1]
Помер11 жовтня 1760(1760-10-11)[1] (49 років) або 12 жовтня 1760(1760-10-12)[2] (49 років)
Слонім, Новогрудське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита[1]
ПохованийБерезовський монастир
Відомий якпоет, державний діяч
КраїнаВелике князівство Литовське і Річ Посполита
БатькоАлександр Павел Сапіга[1]
Матиd[1]
У шлюбі зd[3], Текля Ружа Радзивілл[4][1] і d[1]
ДітиЯн Сапіга[d][5] і Q122765220?[5]
БратиКазімєж Леон, [pl]
Нагороди
image

Життєпис

Народився Міхал Антоній, за різними даними, 10 чи 12 березня 1711 року в Кенігсберзі. Був наймолодшим сином маршалка великого литовського Александра Павла Сапіги та маркізи Марі Крістін де Бетюн, доньки французького посла [pl], племінниці королеви Марії Казимири. Мав братів Казімєжа Леона та [pl].

Перші роки життя провів у Кенігсберзі, де на той час проживала велика частина родини Сапігів, яка підтримувала Станіслава Лещинського, і через це була позбавлена посад і права на проживання на батьківщині королем Августом II. Вперше він відвідав Польщу 1716 року, проте повернувся до столиці Пруссії на навчання протягом 1724–1725.

Політичну кар'єру Міхал Антоній розпочав 1730 року, отримавши від батька титул старости ґульбінського (продав його 1742 року). 1731 року отримав право на частину маєтків Радзивілів (Нойбурзьких), був обраний депутатом Головного трибуналу Великого князівства Литовського. 1732 року обирався послом на сейм від Смоленського воєводства. Родинні зв'язки з прибічниками Станіслава Лещинського призвели до арешту російськими військами Міхала Антонія та його першої дружини в другій половині 1733 року та їх депортації й ув'язнення в Ризі. Вони були звільнені в серпні 1734 року завдяки поруці Міхала Сервація Вишневецького.

Протягом 1737–1739 років Міхал Антоній брав активну участь у роботі комісії щодо збільшення війська, безрезультатно намагався обкласти податком на його утримання радзивілівські «Нойбурзькі маєтки». Завдяки вдалим шлюбам значно збільшив свої маєтки, зблизився із магнатською партією Чорторийських Фамілією та став одним із найбільш заможних магнатів Великого князівства Литовського. 31 березня 1739 року отримав посаду ловчого великого литовського, а згодом став старостою яловським і остринським (у наступних роках став також старостою рабштинським, тухольським, вовковиським і кальварійським). 1740 року разом із братом Юзефом Станіславом отримали згоду на опіку над малолітніми племінниками Александром Міхалом і [pl]. 1743 року Міхал Антоній був обраний маршалком Головного трибуналу Великого князівства Литовського. 1744 року був нагороджений орденом Білого Орла.

26 листопада 1746 року король призначив Міхала Антонія підляським воєводою. Цього ж року був послом на сейм від Слонімського повіту. Від 1749 року співпрацював дуже тісно з Фамілією, будучи її представником у Головному трибуналі. Завдяки старанням тестя, великого канцлера литовського Міхала Фридерика Чарторийського, отримав 8 жовтня 1752 року посаду підканцлера литовського.

1756 року був одним з ініціаторів відновлення повітових переписів і Генерального з'їзду ВКЛ. 1757 року працював над перемир'ям між Чорторийськими і Радзивілами, внаслідок чого зблизився з останніми. Намагалися балансувати між цими двома групами. Зважаючи на загострення ситуації в Литві через початок Семирічної війни, Міхал Антоній вирішив розірвати відносини з Фамілією та розпочати незалежну політичну кар'єру. На початку 1757 року отримав завдяки підтримці росіян староство мстиславське, яке літом того ж року віддав своєму клієнтові Міколаєві Лопацінському. Остаточно він став незалежним від Чорторийських під кінець 1758 року. До смерті зберігав нейтральну політичну позицію, продовжуючи роботу у Головному трибуналі.

Міхал Антоній був шанувальником мистецтва. Захоплювався літературою, збирав книги та рукописи, проєктував збірку дипломатичних трактатів, фінансував деякі видавничі проєкти, зокрема вихід друком «Аргеніди» Джона Барклая в перекладі о. Валеріана Вишинського (йому присвячене це видання). З 1753 року він вносив значні кошти на будівництво монастиря бернардинів у Слонімі, а 1759 року разом із дружиною фінансово підтримали спорудження нових вівтарів у місцевому костелі бернардинів. Крім того, вони розширили та перебудували свої резиденції із залученням відомих митців, зокрема, придворного архітектора Яна Клеменса Браницького — [pl], який перепланував резиденцію у Варшаві на вул. Римарській, у Слонімі та Деречині. У столичній резиденції також працював садівник Карл Георг Кнакфус, який проєктував сад, а також видатний скульптор [pl], який створив для цього саду трельяжні скульптури.

Помер від туберкульозу 11 жовтня 1760 року в Слонімі. Був похований у родинній гробниці Сапіг у костелі Березовського монастиря.

Сім'я

29 червня 1733 року зі старостянкою бобруйською, далекою кузиною [pl], донькою Яна Казімєжа Сапіги. Мав із нею двох дітей, які померли у молодому віці.

Після розірвання першого шлюбу (1745), вдруге одружився того ж року зі вдовою за Міхалом Вишневецьким Теклею Ружею Радзивіл, котра померла двома роками пізніше.

21 листопада 1748 року одружився втретє з [pl]. У двох останніх шлюбах дітей не мав, тому не залишив потомства.

  • Дружини Міхала Антонія Сапіги
  • image
    Катажина Аґнєшка Людвіка
  • image
    Текля Ружа
  • image
    Юзефа Александра

Творчість

Переклади

Переклав та видав польською мовою трагедію Вольтера «Заїра» та трагедію «Лісимах», у виданнях розмістив також власні вірші.

  1. Tragedia Zairy i Orozmana, przez Woltera francuskim wierszem pisana, teraz zaś ojczystym językiem przetłumaczona, (бл. 1747), вид. у Вільно 1753; наступне видання: Tragedia Zairy i Orozmana, wprzód francuskim wierszem przez Woltera pisana, teraz zaś na ojczysty język przez M. S. P. W. X. L. wierszem przełożona. Z przydatkiem niektórych tłumaczącego autora wierszów do druku podana, Wilno 1753, wyst. Nieśwież 6 stycznia 1757; рукопис: Ossolineum, sygn. 5359/II, s. 47–52 (fragm.); до другого видання додана передмова «До читача»
  2. Lizymach, tragedia, i niektórych zbiór rytmów, tak własną pracą autora skoncypowanych, jako też z innych języków na ojczysty wiersz przełożonych, do druku podany, Wilno 1755; авторство ймовірне.

За інформацією Ю. І. Крашевського, Міхал Антоній Сапіга він також мав перекладати й видавати «Генріаду» Вольтера (інформація ніким більше не підтверджена, видання невідоме). Натомість деякі дослідники помилково приписують йому переклад драми Едварда Мура «Гравець», хоча його зробив Казимир Нестор Сапіга.

Листи

  1. До невідомого адресата 3 листи 1740—1744 років, рукопис: Biblioteka Jagiellońska, sygn. 6147 IV, t. 14, s. 53–58
  2. До Августа III зібрання від 1750 року, рукопис: Biblioteka Czartoryskich, sygn. 687
  3. До [pl] за 1752—1754 роки, рукопис: Biblioteka Czartoryskich, sygn. 705
  4. Фрагменти кореспонденції 1755—1758 років, рукопис: Biblioteka Narodowa (BOZ, sygn. 939)
  5. До [pl] 2 листи 1756 року, рукопис: Ossolineum, sygn. 11836/II
  6. Кореспонденція з Владиславом Лубенським за 1759–7160 роки (4 листи), рукопис: Ossolineum, sygn. 353/II 32, 48
  7. Кореспонденція з В. П. Жевуським, рукопис: Ossolineum, sygn. 249/II
  8. Від брата, Юзефа Станіслава; огляд у: Sapiehowie. Materiały historyczno-genealogiczne… t. 3, Petersburg 1894, s. 295—298; фрагменти тих листів цитує Юліян Бартошевич у часописі «Kłosy» 1871 nr 291.

Крім того, листи до Сапіги та документи в рукописах (серед інших): Biblioteka Jagiellońska, sygn. 5981, 6636 II; Biblioteka PAN Kraków, sygn. 361; Biblioteka Uniwersytetu Warszawskiego, sygn. 97-98.

Примітки

  1. Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 70. — 586 с. —
    d:Track:Q19720386d:Track:Q122382124
  2. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 165.
    d:Track:Q123243396
  3. Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 70, 72. — 586 с. —
    d:Track:Q19720386d:Track:Q122382124
  4. Radziwiłłowie herbu Trąby — Warszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. —
    d:Track:Q270d:Track:Q7209884d:Track:Q9379197d:Track:Q121885404
  5. Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 74. — 586 с. —
    d:Track:Q19720386d:Track:Q122382124
  6. Мацук А. Сапега Міхал Антоні // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С. 543. — (т. 2), .
  7. Sapiehowie: materjały historyczno-genealogiczne i majątkowe. T. 1., Petersburg: nakł. rodziny, 1890, s. 287.
  8. Oświecenie: hasła osobowe P-Ż, addenda A-OT, [w:] Bibliografia literatury polskiej «Nowy Korbut»; 6, cz. 1, Warszawa, Państwowy Instytut Wydawniczy, 1970, s. 154.
  9. Teka Gabryela Junoszy Podoskiego, t. IV, Poznań 1856, s. 156.
  10. Józef Wolff, Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego: 1385—1795. — Kraków, 1885, s. 239.
  11. Sapiehowie: materjały historyczno-genealogiczne i majątkowe. T. 1., Petersburg: nakł. rodziny, 1890, s. 289.
  12. Sapiehowie: materjały historyczno-genealogiczne i majątkowe. T. 1., Petersburg: nakł. rodziny, 1890, s. 295.
  13. Dyaryusze sejmowe z wieku XVIII.T.II. Dyaryusz sejmu z r.1746. Diaria comitiorum Poloniae saeculi XVIII i Diarium comitiorum anni 1748 wydał Władysław Konopczyński, Warszawa 1912, s. 239.
  14. Sapiehowie: materjały historyczno-genealogiczne i majątkowe. T. 1., Petersburg: nakł. rodziny, 1890, s. 311.
  15. Piotr Ługowski, Artur Ziontek, Aleksandry z Czartoryskich Sapieżyny (2o voto Ogińskiej) listy do męża — Michała Antoniego Sapiehy (ze zbiorów Lwowskiej Naukowej Biblioteki im. W. Stefanyka NANUkrainy), [w:] W świecie kobiecej korespondencji prywatnej i publicznej / redakcja Beata Walęciuk-Dejneka, Siedlce, iWN Wydawnictwo Naukowe IKRiBL, 2018, s. 17.
  16. Piotr Ługowski, Artur Ziontek, Aleksandry z Czartoryskich Sapieżyny (2o voto Ogińskiej) listy do męża — Michała Antoniego Sapiehy (ze zbiorów Lwowskiej Naukowej Biblioteki im. W. Stefanyka NANUkrainy), [w:] W świecie kobiecej korespondencji prywatnej i publicznej / redakcja Beata Walęciuk-Dejneka, Siedlce, iWN Wydawnictwo Naukowe IKRiBL, 2018, s. 17-18.
  17. Sapiehowie: materjały historyczno-genealogiczne i majątkowe. T. 1., Petersburg: nakł. rodziny, 1890, s. 320.
  18. Przemysław P. Romaniuk, Sapieha Michał Antoni h. Lis (1711—1760), [w:] Polski słownik biograficzny, t. XXXV, Wrocław 1994, s. 114.
  19. Sapiehowie: materjały historyczno-genealogiczne i majątkowe. T. 1., Petersburg: nakł. rodziny, 1890, s. 300.
  20. Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 8, Lipsk, nakł. i dr. Breitkopfa i Hærtela, 1841, s. 251.
  21. Leon Koźmiński, Voltaire finansista, Warszawa, Wydawnictwo SCHOLAR, 2009, s. 35-36.

Джерела

  • Oświecenie: hasła osobowe P-Ż, addenda A-OT, [w:] Bibliografia literatury polskiej «Nowy Korbut» ; 6, cz. 1, Warszawa, Państwowy Instytut Wydawniczy, 1970, s. 154—155.
  • Przemysław P. Romaniuk, Sapieha Michał Antoni h. Lis (1711—1760), [w:] Polski słownik biograficzny, t. XXXV, Wrocław 1994, s. 110—115.
  • Sapiehowie: materjały historyczno-genealogiczne i majątkowe. T. 1., Petersburg: nakł. rodziny, 1890, s. 287—323.
  • Мацук А. Сапега Міхал Антоні // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С. 543. — (т. 2), .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sapiga U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Mihal Sapiga Mihal Antonij Sapiga gerbu Lis nar 10 chi 12 bereznya 1711 Kenigsberg pom 11 zhovtnya 1760 Slonim derzhavnij i kulturnij diyach Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Rechi Pospolitoyi lovchij velikij litovskij 1739 voyevoda pidlyaskij 1746 pidkancler litovskij 1752 perekladach tragedij i poet Mihal Antonij Sapigapol Michal Antoni SapiehaMihal Antonij Sapigalovchij velikij litovskij1739 1746MonarhAvgust IIIPoperednik pl Nastupnik pl Pidlyaskij voyevoda1746 1752PoperednikKarol Yuzef SyedlnickijNastupnikMihal Yuzef Zhevuskijpidkancler litovskij1752 1760PoperednikMihal Friderik ChartorijskijNastupnikAntonij Tadeush PshezdzeckijNarodivsya10 bereznya 1711 1711 03 10 1 Kenigsberg Prussiya 1 Pomer11 zhovtnya 1760 1760 10 11 1 49 rokiv abo 12 zhovtnya 1760 1760 10 12 2 49 rokiv Slonim Novogrudske voyevodstvo Velike knyazivstvo Litovske Rich Pospolita 1 PohovanijBerezovskij monastirVidomij yakpoet derzhavnij diyachKrayinaVelike knyazivstvo Litovske i Rich PospolitaBatkoAleksandr Pavel Sapiga 1 Matid 1 U shlyubi zd 3 Teklya Ruzha Radzivill 4 1 i d 1 DitiYan Sapiga d 5 i Q122765220 5 BratiKazimyezh Leon pl NagorodiZhittyepisNarodivsya Mihal Antonij za riznimi danimi 10 chi 12 bereznya 1711 roku v Kenigsberzi Buv najmolodshim sinom marshalka velikogo litovskogo Aleksandra Pavla Sapigi ta markizi Mari Kristin de Betyun donki francuzkogo posla pl pleminnici korolevi Mariyi Kazimiri Mav brativ Kazimyezha Leona ta pl Pershi roki zhittya proviv u Kenigsberzi de na toj chas prozhivala velika chastina rodini Sapigiv yaka pidtrimuvala Stanislava Leshinskogo i cherez ce bula pozbavlena posad i prava na prozhivannya na batkivshini korolem Avgustom II Vpershe vin vidvidav Polshu 1716 roku prote povernuvsya do stolici Prussiyi na navchannya protyagom 1724 1725 Politichnu kar yeru Mihal Antonij rozpochav 1730 roku otrimavshi vid batka titul starosti gulbinskogo prodav jogo 1742 roku 1731 roku otrimav pravo na chastinu mayetkiv Radziviliv Nojburzkih buv obranij deputatom Golovnogo tribunalu Velikogo knyazivstva Litovskogo 1732 roku obiravsya poslom na sejm vid Smolenskogo voyevodstva Rodinni zv yazki z pribichnikami Stanislava Leshinskogo prizveli do areshtu rosijskimi vijskami Mihala Antoniya ta jogo pershoyi druzhini v drugij polovini 1733 roku ta yih deportaciyi j uv yaznennya v Rizi Voni buli zvilneni v serpni 1734 roku zavdyaki poruci Mihala Servaciya Vishneveckogo Protyagom 1737 1739 rokiv Mihal Antonij brav aktivnu uchast u roboti komisiyi shodo zbilshennya vijska bezrezultatno namagavsya obklasti podatkom na jogo utrimannya radzivilivski Nojburzki mayetki Zavdyaki vdalim shlyubam znachno zbilshiv svoyi mayetki zblizivsya iz magnatskoyu partiyeyu Chortorijskih Familiyeyu ta stav odnim iz najbilsh zamozhnih magnativ Velikogo knyazivstva Litovskogo 31 bereznya 1739 roku otrimav posadu lovchogo velikogo litovskogo a zgodom stav starostoyu yalovskim i ostrinskim u nastupnih rokah stav takozh starostoyu rabshtinskim tuholskim vovkoviskim i kalvarijskim 1740 roku razom iz bratom Yuzefom Stanislavom otrimali zgodu na opiku nad malolitnimi pleminnikami Aleksandrom Mihalom i pl 1743 roku Mihal Antonij buv obranij marshalkom Golovnogo tribunalu Velikogo knyazivstva Litovskogo 1744 roku buv nagorodzhenij ordenom Bilogo Orla 26 listopada 1746 roku korol priznachiv Mihala Antoniya pidlyaskim voyevodoyu Cogo zh roku buv poslom na sejm vid Slonimskogo povitu Vid 1749 roku spivpracyuvav duzhe tisno z Familiyeyu buduchi yiyi predstavnikom u Golovnomu tribunali Zavdyaki starannyam testya velikogo kanclera litovskogo Mihala Friderika Chartorijskogo otrimav 8 zhovtnya 1752 roku posadu pidkanclera litovskogo 1756 roku buv odnim z iniciatoriv vidnovlennya povitovih perepisiv i Generalnogo z yizdu VKL 1757 roku pracyuvav nad peremir yam mizh Chortorijskimi i Radzivilami vnaslidok chogo zblizivsya z ostannimi Namagalisya balansuvati mizh cimi dvoma grupami Zvazhayuchi na zagostrennya situaciyi v Litvi cherez pochatok Semirichnoyi vijni Mihal Antonij virishiv rozirvati vidnosini z Familiyeyu ta rozpochati nezalezhnu politichnu kar yeru Na pochatku 1757 roku otrimav zavdyaki pidtrimci rosiyan starostvo mstislavske yake litom togo zh roku viddav svoyemu kliyentovi Mikolayevi Lopacinskomu Ostatochno vin stav nezalezhnim vid Chortorijskih pid kinec 1758 roku Do smerti zberigav nejtralnu politichnu poziciyu prodovzhuyuchi robotu u Golovnomu tribunali Mihal Antonij buv shanuvalnikom mistectva Zahoplyuvavsya literaturoyu zbirav knigi ta rukopisi proyektuvav zbirku diplomatichnih traktativ finansuvav deyaki vidavnichi proyekti zokrema vihid drukom Argenidi Dzhona Barklaya v perekladi o Valeriana Vishinskogo jomu prisvyachene ce vidannya Z 1753 roku vin vnosiv znachni koshti na budivnictvo monastirya bernardiniv u Slonimi a 1759 roku razom iz druzhinoyu finansovo pidtrimali sporudzhennya novih vivtariv u miscevomu kosteli bernardiniv Krim togo voni rozshirili ta perebuduvali svoyi rezidenciyi iz zaluchennyam vidomih mitciv zokrema pridvornogo arhitektora Yana Klemensa Branickogo pl yakij pereplanuvav rezidenciyu u Varshavi na vul Rimarskij u Slonimi ta Derechini U stolichnij rezidenciyi takozh pracyuvav sadivnik Karl Georg Knakfus yakij proyektuvav sad a takozh vidatnij skulptor pl yakij stvoriv dlya cogo sadu trelyazhni skulpturi Pomer vid tuberkulozu 11 zhovtnya 1760 roku v Slonimi Buv pohovanij u rodinnij grobnici Sapig u kosteli Berezovskogo monastirya Sim ya29 chervnya 1733 roku zi starostyankoyu bobrujskoyu dalekoyu kuzinoyu pl donkoyu Yana Kazimyezha Sapigi Mav iz neyu dvoh ditej yaki pomerli u molodomu vici Pislya rozirvannya pershogo shlyubu 1745 vdruge odruzhivsya togo zh roku zi vdovoyu za Mihalom Vishneveckim Tekleyu Ruzheyu Radzivil kotra pomerla dvoma rokami piznishe 21 listopada 1748 roku odruzhivsya vtretye z pl U dvoh ostannih shlyubah ditej ne mav tomu ne zalishiv potomstva Druzhini Mihala Antoniya Sapigi Katazhina Agnyeshka Lyudvika Teklya Ruzha Yuzefa AleksandraTvorchistPerekladi Pereklav ta vidav polskoyu movoyu tragediyu Voltera Zayira ta tragediyu Lisimah u vidannyah rozmistiv takozh vlasni virshi Tragedia Zairy i Orozmana przez Woltera francuskim wierszem pisana teraz zas ojczystym jezykiem przetlumaczona bl 1747 vid u Vilno 1753 nastupne vidannya Tragedia Zairy i Orozmana wprzod francuskim wierszem przez Woltera pisana teraz zas na ojczysty jezyk przez M S P W X L wierszem przelozona Z przydatkiem niektorych tlumaczacego autora wierszow do druku podana Wilno 1753 wyst Nieswiez 6 stycznia 1757 rukopis Ossolineum sygn 5359 II s 47 52 fragm do drugogo vidannya dodana peredmova Do chitacha Lizymach tragedia i niektorych zbior rytmow tak wlasna praca autora skoncypowanych jako tez z innych jezykow na ojczysty wiersz przelozonych do druku podany Wilno 1755 avtorstvo jmovirne Za informaciyeyu Yu I Krashevskogo Mihal Antonij Sapiga vin takozh mav perekladati j vidavati Genriadu Voltera informaciya nikim bilshe ne pidtverdzhena vidannya nevidome Natomist deyaki doslidniki pomilkovo pripisuyut jomu pereklad drami Edvarda Mura Gravec hocha jogo zrobiv Kazimir Nestor Sapiga Listi Do nevidomogo adresata 3 listi 1740 1744 rokiv rukopis Biblioteka Jagiellonska sygn 6147 IV t 14 s 53 58 Do Avgusta III zibrannya vid 1750 roku rukopis Biblioteka Czartoryskich sygn 687 Do pl za 1752 1754 roki rukopis Biblioteka Czartoryskich sygn 705 Fragmenti korespondenciyi 1755 1758 rokiv rukopis Biblioteka Narodowa BOZ sygn 939 Do pl 2 listi 1756 roku rukopis Ossolineum sygn 11836 II Korespondenciya z Vladislavom Lubenskim za 1759 7160 roki 4 listi rukopis Ossolineum sygn 353 II 32 48 Korespondenciya z V P Zhevuskim rukopis Ossolineum sygn 249 II Vid brata Yuzefa Stanislava oglyad u Sapiehowie Materialy historyczno genealogiczne t 3 Petersburg 1894 s 295 298 fragmenti tih listiv cituye Yuliyan Bartoshevich u chasopisi Klosy 1871 nr 291 Krim togo listi do Sapigi ta dokumenti v rukopisah sered inshih Biblioteka Jagiellonska sygn 5981 6636 II Biblioteka PAN Krakow sygn 361 Biblioteka Uniwersytetu Warszawskiego sygn 97 98 PrimitkiGistoryya Sapegay zhyccyapisy mayontki fundacyi Minsk Viktar Hursik 2017 S 70 586 s ISBN 978 985 7025 75 6 d Track Q19720386d Track Q122382124 Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 165 d Track Q123243396 Gistoryya Sapegay zhyccyapisy mayontki fundacyi Minsk Viktar Hursik 2017 S 70 72 586 s ISBN 978 985 7025 75 6 d Track Q19720386d Track Q122382124 Radziwillowie herbu Traby Warszawa Archiwum Glowne Akt Dawnych Wydawnictwo DiG 1996 67 s ISBN 83 85490 62 0 d Track Q270d Track Q7209884d Track Q9379197d Track Q121885404 Gistoryya Sapegay zhyccyapisy mayontki fundacyi Minsk Viktar Hursik 2017 S 74 586 s ISBN 978 985 7025 75 6 d Track Q19720386d Track Q122382124 Macuk A Sapega Mihal Antoni Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t Redkal G P Pashkoy gal red i insh mast Z E Gerasimovich Mn Belaruskaya Encyklapedyya 2005 T 2 Kadecki korpus Yackevich S 543 ISBN 985 11 0378 0 t 2 ISBN 985 11 0315 2 Sapiehowie materjaly historyczno genealogiczne i majatkowe T 1 Petersburg nakl rodziny 1890 s 287 Oswiecenie hasla osobowe P Z addenda A OT w Bibliografia literatury polskiej Nowy Korbut 6 cz 1 Warszawa Panstwowy Instytut Wydawniczy 1970 s 154 Teka Gabryela Junoszy Podoskiego t IV Poznan 1856 s 156 Jozef Wolff Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1385 1795 Krakow 1885 s 239 Sapiehowie materjaly historyczno genealogiczne i majatkowe T 1 Petersburg nakl rodziny 1890 s 289 Sapiehowie materjaly historyczno genealogiczne i majatkowe T 1 Petersburg nakl rodziny 1890 s 295 Dyaryusze sejmowe z wieku XVIII T II Dyaryusz sejmu z r 1746 Diaria comitiorum Poloniae saeculi XVIII i Diarium comitiorum anni 1748 wydal Wladyslaw Konopczynski Warszawa 1912 s 239 Sapiehowie materjaly historyczno genealogiczne i majatkowe T 1 Petersburg nakl rodziny 1890 s 311 Piotr Lugowski Artur Ziontek Aleksandry z Czartoryskich Sapiezyny 2o voto Oginskiej listy do meza Michala Antoniego Sapiehy ze zbiorow Lwowskiej Naukowej Biblioteki im W Stefanyka NANUkrainy w W swiecie kobiecej korespondencji prywatnej i publicznej redakcja Beata Waleciuk Dejneka Siedlce iWN Wydawnictwo Naukowe IKRiBL 2018 s 17 Piotr Lugowski Artur Ziontek Aleksandry z Czartoryskich Sapiezyny 2o voto Oginskiej listy do meza Michala Antoniego Sapiehy ze zbiorow Lwowskiej Naukowej Biblioteki im W Stefanyka NANUkrainy w W swiecie kobiecej korespondencji prywatnej i publicznej redakcja Beata Waleciuk Dejneka Siedlce iWN Wydawnictwo Naukowe IKRiBL 2018 s 17 18 Sapiehowie materjaly historyczno genealogiczne i majatkowe T 1 Petersburg nakl rodziny 1890 s 320 Przemyslaw P Romaniuk Sapieha Michal Antoni h Lis 1711 1760 w Polski slownik biograficzny t XXXV Wroclaw 1994 s 114 Sapiehowie materjaly historyczno genealogiczne i majatkowe T 1 Petersburg nakl rodziny 1890 s 300 Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S J powiekszony dodatkami z pozniejszych autorow rekopismow dowodow urzedowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza T 8 Lipsk nakl i dr Breitkopfa i Haertela 1841 s 251 Leon Kozminski Voltaire finansista Warszawa Wydawnictwo SCHOLAR 2009 s 35 36 DzherelaOswiecenie hasla osobowe P Z addenda A OT w Bibliografia literatury polskiej Nowy Korbut 6 cz 1 Warszawa Panstwowy Instytut Wydawniczy 1970 s 154 155 Przemyslaw P Romaniuk Sapieha Michal Antoni h Lis 1711 1760 w Polski slownik biograficzny t XXXV Wroclaw 1994 s 110 115 Sapiehowie materjaly historyczno genealogiczne i majatkowe T 1 Petersburg nakl rodziny 1890 s 287 323 Macuk A Sapega Mihal Antoni Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t Redkal G P Pashkoy gal red i insh mast Z E Gerasimovich Mn Belaruskaya Encyklapedyya 2005 T 2 Kadecki korpus Yackevich S 543 ISBN 985 11 0378 0 t 2 ISBN 985 11 0315 2

Дата публікації:
Топ