Мірус Борис Михайлович 19 серпня 1928 с Синяково нині належить до міста Чортків 13 квітня 2021 м Львів український актор

Мірус Борис Михайлович (19 серпня 1928, с. Синяково, нині належить до міста Чортків — 13 квітня 2021, м. Львів) — український актор. Народний артист Української РСР (1991).

Мірус Борис Михайлович

Народився

19 серпня 1928
Синяково, Чортків

Помер

13 квітня 2021 (92 роки)
Львів, Україна^[1]

Громадянство

СРСР

Діяльність

Нагороди та премії

Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Борис Мірус народився 19 серпня 1928 у передмісті Чорткова в селянській родині.

Закінчив театральну студію при Львівському драматичному театрі імені Марії Заньковецької (1948, нині національний театр).

У червні 1949 заарештований, звинувачений у націоналізмі та підготовці замаху на Микиту Хрущова; засуджений на 10 років виправно-трудових таборів. Ув'язнення відбував у м. Воркута (нині Республіка Комі, РФ).

Похований у Львові, на 50 полі Личаківського цвинтаря.

Театральна кар'єра

Після звільнення (1957) — у Львівському драматичному театрі ім. М. Заньковецької.

Зіграв понад 150 ролей, серед яких:

«Хазяїн» Івана Карпенка-Карого — Пузир
«Тарас Бульба» за Миколою Гоголем — Остап
«Сон князя Святослава» Івана Франка — Овлур
«Чайка» Антона Чехова — Сорін
«Доки сонце зійде, роса очі виїсть» Марка Кропивницького — Горнов
, 3 травня — «Ісус, син Бога живого» Василя Босовича; реж. Федір Стригун — Кайяфа, первосвященник
, 9 березня — «Державна зрада» Рея Лапіка; реж. Федір Стригун — Запорожець
, 30 листопада — «Сільва» Імре Кальмана; реж. Федір Стригун — Фон Граве, посол / шанувальник театру та гість на балу
2008, 26 грудня — «Дама з камеліями» Александра Дюма-син; реж. Федір Стригун — Граф де Жіре
2009, 26 вересня — «Троє товаришів» Еріха-Марії Ремарка; реж. Вадим Сікорський — Блюменталь
2009, 5 грудня — «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ'яненка; реж. Федір Стригун — Кандзюба
, 14 травня — «Мина Мазайло» Микола Куліш; реж. Григорій Шумейко — Запорожець
2011, 5 березня — «Невольник» Тараса Шевченка; реж. Федір Стригун — Кошовий, запорожець / Перший старий козак / козак
2011, 9 грудня — «Ромео і Джульєтта в кінці листопада» Яна Отченашека, Ярослава Баліка; реж. Алла Бабенко — Ірачек
2012, 19 травня — «Вода життя» Валерія Шевчука; реж. Григорій Шумейко — Василь
2013, 2 лютого — «Пані міністрова» Бранислава Нушича; реж. Алла Бабенко — Іова
2013, 22 грудня — «Назар Стодоля» Тараса Шевченка; реж. Федір Стригун — перший староста
2014, 6 грудня — «Циліндр» Едуардо Де Філіппо; реж. Федір Стригун — чоловік
2015, 3 грудня — «Візит літньої пані» Фрідріха Дюрренматта; реж. Федір Стригун — дворецький
2015, 26 грудня — «Різдвяна ніч» Михайла Старицького за Миколою Гоголем; реж. Федір Стригун — запорожець
2016, 29 жовтня — «Украдене щастя» Івана Франка; реж. Федір Стригун — Газди
2018, 17 червня — «Перед заходом сонця» Ґергарта Гауптмана; реж. Алла Бабенко — доктор Вуттке
2019, 28 грудня — «Фредерік або Бульвар злочинів» Еріка-Емманюеля Шмітта; реж. Олексій Кравчук — Антуан, помічник режисера

Фільмографія

1959 — Іванна — Дмитро Андрійович Каблак, секретар приймальної комісії
«Здрастуй, Гнате!» — Назарчук
1967 — Десятий крок — Корчун
1970 — Родина Коцюбинських — Волох
1973 — Будні карного розшуку — Хлопов
«Час збирати каміння» — Потоцький

Нагороди та відзнаки

1991 — Народний артист України
2019 — Почесний громадянин міста Чорткова
2019, 26 березня — Орден «За заслуги» ІІІ ступеня «за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, значні творчі здобутки та високу професійну майстерність»

Примітки

https://chortkiv.city/articles/138903/vidijshov-u-vichnist-vidomij-chortkivyanin-boris-mirus
У Львові помер Народний артист України Борис Мірус [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]// Укрінформ, 13.4.2021
Рішення Чортківської міської ради від 26 червня 2019 року № 1514 Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Чорткова»
. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мірус Борис Михайлович

X. Весна, Б. Мельничук. Мірус Борис Михайлович / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 533. — .
Хто є хто в Україні. — К., 2000. — С. 315.
«Борис Мірус: Спогади артиста. Друзі про нього». — Тернопіль, 2000.

Посилання

Мірус Борис Михайлович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 240.

[[https://chortkiv.city/articles/138903/vidijshov-u-vichnist-vidomij-chortkivyanin-boris-mirus_https://chortkiv.city/articles/138903/vidijshov-u-vichnist-vidomij-chortkivyanin-boris-mirus]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://chortkiv.city/articles/138903/vidijshov-u-vichnist-vidomij-chortkivyanin-boris-mirus

[Укрінформ-2] У Львові помер Народний артист України Борис Мірус [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]// Укрінформ, 13.4.2021

[3] Рішення Чортківської міської ради від 26 червня 2019 року № 1514 Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Чорткова»

[4] . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.

[1]