Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Халькози н дав гр χαλκός мідь мідний блиск халькоци т мінерал з класу сульфідів en ХалькозинЗагальні відомостіСтатус IMA

Мідний блиск

Мідний блиск

Халькози́н (дав.-гр. χαλκός — мідь), мідний блиск, халькоци́т — мінерал з класу сульфідів, [en].

Халькозин
image
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураCc
Хімічна формулаCu₂S
Клас мінералуСульфід міді
Nickel-Strunz 102.BA.05[3]
Dana 82.4.7.1
ГенезисЕкзогенний
Ідентифікація
КолірІндиговосиній, сірий, чорний, сіро-чорний
Сингоніямоноклінна сингонія
СпайністьНедосконала
ЗламНерівний до раковистого
Твердість2,5—3,0
БлискМеталічний
ПрозорістьНепрозорий
Колір рисиСірий, темносірий
Густина5,5-5,8 г/см³
Інші характеристики
Названо на честьмідь (давньогрецька мова)[4]
image Халькозин у Вікісховищі

Назва походить від дав.-гр. χαλκός «халькос» — мідь (F.S.Beudant, 1832).

Синоніми: мідний блиск, кіприт, купреїн, редрутит, халькоцит (Дена, 1868), ципріт. Мідна руда.

Загальний опис

Хімічна формула: Cu2S. Вміст міді (Cu) становить 79,8 %, сірки (S) — 20,2 %. Як домішки наявні Ag, інколи Fe.

Низькотемпературний (нижче 103 °С) різновид — моноклінний (α-Cu2S) або ромбічний при полісинтетичному двійникуванні. Високотемпературний (вище 103 °С) різновид гексагональний (β-Cu2S). При більш високих температурах переходить у кубічну модифікацію — дигеніт (Cu9S5). Форми виділення: масивні, щільні або зернисті аґреґати, короткопризматичні кристали, дещо витягнуті по осі, псевдогексагональні, товстотаблитчасті, рідше дипірамідальні і короткопризматичні, примазки. Спайність по (110) недосконала. Густина 5,5-5,8. Тв. 2,5-3,5. Свинцево-сірого кольору з металічним блиском. Синя або зелена гра кольорів. Риса темно-сіра. Непрозорий. Злом раковистий. Крихкий. Добрий провідник електрики. Слабо анізотропний. Ріжеться ножем. Слабко-ковкий. Є гол. рудним мінералом мідистих пісковиків.

Кристалографія

При температурі нижчій від 103 °C халькозин кристалізується в моноклінній сингонії з параметрами ґратки a = 11.881, b = 27.323, c = 13.491 Å, Z = 48; β = 116,35° та просторовій групі P 21/c. При вищій температурі переходить у гексагональну форму з просторовою групою P63/mmc та параметрами ґратки a = 3,95 Å, c = 6,75 Å, Z = 2.

Агрегати і габітус

Халькозин звичайно утворює зернисті скупчення або вкрапленники, характерні різні зростки; у вигляді кристалів зустрічається рідко. Кристали мають товстотаблитчастий або короткостовбчастий габітус. Головними формами на кристалах є призма {110}, {021}, {011}, {023}, біпіраміди {111}, {112}, {113}, а також пінакоїд {001}. Відмічаються двійники по {110}, псевдогексагональні зірчасті форми та «хрестоподібні» проростання по {032} i {112}.

Фізичні властивості

Колір — індиговосиній, сірий, чорний, сіро-чорний. Злам — нерівний до раковистого. Спайність — недосконала. Твердість — 2,5—3,0. Блиск — металічний. Прозорість — непрозорий. Колір риски — сірий, темносірий. Густина — 5,5-5,8 г/см³. Слабо ковкий. Добрий провідник електрики.

Утворення і поширення

Халькозин — один з поширених сульфідів, присутній у рудах всіх родовищ, що містять сульфіди міді, але рідко утворює великі скупчення. Походження зазвичай гіпергенне (у зоні вторинного сульфідного збагачення родовищ, що містять первинні сульфіди міді), рідше контактово-метасоматичні (у скарнах) і низько-температурне гідротермальне, можливо, також осадове (у мідистих пісковиках). У зоні окислення переходить в куприт, малахіт, азурит та інші вторинні мінерали міді; іноді (при обмеженому доступі кисню) — в самородну мідь. Спостерігається разом з ковеліном (CuS), (Ag2S), самородним сріблом тощо. У менших кількостях зустрічається в гідротермальних низькотемпературних утвореннях разом з ендогенним борнітом (Cu5FeS4).

Зустрічається в деяких гідротермальних, багатих на мідь і бідних на сірку сульфідних рудах разом з гіпогенним борнітом. Основна маса утворюється при гіпергенних процесах у зонах вторинного сульфідного збагачення мідних сульфідних руд. У великих кількостях відомий у шт. Монтана, Аризона, Коннектикут, Нью-Джерсі та на Алясці (США), у пров. Квебек (Канада). Інші знахідки: Галле, Тюрингія (ФРН), Ріо-Тінто (Іспанія), Браден, Чукікамата (Чилі), Алмалик (Узбекистан), Коунрад (Казахстан). Є на території України, зокрема в Карпатах, на Волині.

Родовища

Великі родовища халькозинових руд трапляються рідко. У значних кількостях халькозин зустрічається у зонах вторинного збагачення сульфідних родовищ (північноамериканські родовища Б'ютт у Монтані і Бісбі в Аризоні) де утворює значні скупчення як ендогенний мінерал. Особливе промислове значення мають бідні вкраплені руди, відомі під назвою «porphyry copper[недоступне посилання з липня 2019]», які виявляються дуже рентабельними, бо займають великі площі і легко піддаються масовому збагаченню. Такі родовища відкриті в США, у штатах Юта, Невада, Аризона.

Практичне значення

Халькозин — найбагатший рудний мінерал міді. Халькозинвмісні руди належать до найбільш високоякісних типів мідних руд.

Різновиди

Розрізняють:

  • халькозин білий (зайва назва халькозину),
  • халькозин ізометричний (зайва назва дигеніту — (Cu2-x1+Cu1/2x2+)S, де х = 0,10-0,22),
  • халькозин кубічний (зайва назва дигеніту),
  • халькозин пластинчастий (різновид халькозину з родовища Цумеб, Намібія, у вигляді пластинчастих аґреґатів),
  • халькозин ромбічний (зайва назва халькозину),
  • халькозин синій та халькозин сірий (зайва назва дигеніту),
  • α-халькозин (зайва назва дигеніту),
  • β-халькозин (зайва назва халькозину),
  • γ-халькозин (гексагональна модифікація халькозину).

Див. також

Примітки

  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
    d:Track:Q20645057d:Track:Q16917772d:Track:Q1356348
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
    d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
    d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
  4. webmineral.com
    d:Track:Q15222056
  5. Webmineral. Chalcocite(нім.)
  6. Hugo Strunz, Ernest H. Nickel: Strunz Mineralogical Tables. 9. Auflage. E. Schweizerbart'sche Verlagsbuchhandlung (Nägele u. Obermiller), Stuttgart 2001, , C. 62.
  7. Ендогенні процеси

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Халькозин // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Халькозин // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — .
  • Лазаренко Є. К. Курс мінералогії. Ч. 2. Львів, Вид. Львів. ун-ту. — 1959. — 654 с.
  • Хёрлбат Н., К. Клейн. Минералогия по системе Дэна. Пер. с англ. — М. Недра, 1982. — 728 с.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Halkozi n dav gr xalkos mid midnij blisk halkoci t mineral z klasu sulfidiv en HalkozinZagalni vidomostiStatus IMAchinnij uspadkovanij G d 1 AbreviaturaCcHimichna formulaCu SKlas mineraluSulfid midiNickel Strunz 102 BA 05 3 Dana 82 4 7 1GenezisEkzogennijIdentifikaciyaKolirIndigovosinij sirij chornij siro chornijSingoniyamonoklinna singoniyaSpajnistNedoskonalaZlamNerivnij do rakovistogoTverdist2 5 3 0BliskMetalichnijProzoristNeprozorijKolir risiSirij temnosirijGustina5 5 5 8 g sm Inshi harakteristikiNazvano na chestmid davnogrecka mova 4 Halkozin u Vikishovishi Nazva pohodit vid dav gr xalkos halkos mid F S Beudant 1832 Sinonimi midnij blisk kiprit kupreyin redrutit halkocit Dena 1868 ciprit Midna ruda Zagalnij opisHimichna formula Cu2S Vmist midi Cu stanovit 79 8 sirki S 20 2 Yak domishki nayavni Ag inkoli Fe Nizkotemperaturnij nizhche 103 S riznovid monoklinnij a Cu2S abo rombichnij pri polisintetichnomu dvijnikuvanni Visokotemperaturnij vishe 103 S riznovid geksagonalnij b Cu2S Pri bilsh visokih temperaturah perehodit u kubichnu modifikaciyu digenit Cu9S5 Formi vidilennya masivni shilni abo zernisti agregati korotkoprizmatichni kristali desho vityagnuti po osi psevdogeksagonalni tovstotablitchasti ridshe dipiramidalni i korotkoprizmatichni primazki Spajnist po 110 nedoskonala Gustina 5 5 5 8 Tv 2 5 3 5 Svincevo sirogo koloru z metalichnim bliskom Sinya abo zelena gra koloriv Risa temno sira Neprozorij Zlom rakovistij Krihkij Dobrij providnik elektriki Slabo anizotropnij Rizhetsya nozhem Slabko kovkij Ye gol rudnim mineralom midistih piskovikiv KristalografiyaPri temperaturi nizhchij vid 103 C halkozin kristalizuyetsya v monoklinnij singoniyi z parametrami gratki a 11 881 b 27 323 c 13 491 A Z 48 b 116 35 ta prostorovij grupi P 21 c Pri vishij temperaturi perehodit u geksagonalnu formu z prostorovoyu grupoyu P63 mmc ta parametrami gratki a 3 95 A c 6 75 A Z 2 Agregati i gabitus Halkozin zvichajno utvoryuye zernisti skupchennya abo vkraplenniki harakterni rizni zrostki u viglyadi kristaliv zustrichayetsya ridko Kristali mayut tovstotablitchastij abo korotkostovbchastij gabitus Golovnimi formami na kristalah ye prizma 110 021 011 023 bipiramidi 111 112 113 a takozh pinakoyid 001 Vidmichayutsya dvijniki po 110 psevdogeksagonalni zirchasti formi ta hrestopodibni prorostannya po 032 i 112 Fizichni vlastivostiKolir indigovosinij sirij chornij siro chornij Zlam nerivnij do rakovistogo Spajnist nedoskonala Tverdist 2 5 3 0 Blisk metalichnij Prozorist neprozorij Kolir riski sirij temnosirij Gustina 5 5 5 8 g sm Slabo kovkij Dobrij providnik elektriki Utvorennya i poshirennyaHalkozin odin z poshirenih sulfidiv prisutnij u rudah vsih rodovish sho mistyat sulfidi midi ale ridko utvoryuye veliki skupchennya Pohodzhennya zazvichaj gipergenne u zoni vtorinnogo sulfidnogo zbagachennya rodovish sho mistyat pervinni sulfidi midi ridshe kontaktovo metasomatichni u skarnah i nizko temperaturne gidrotermalne mozhlivo takozh osadove u midistih piskovikah U zoni okislennya perehodit v kuprit malahit azurit ta inshi vtorinni minerali midi inodi pri obmezhenomu dostupi kisnyu v samorodnu mid Sposterigayetsya razom z kovelinom CuS Ag2S samorodnim sriblom tosho U menshih kilkostyah zustrichayetsya v gidrotermalnih nizkotemperaturnih utvorennyah razom z endogennim bornitom Cu5FeS4 Zustrichayetsya v deyakih gidrotermalnih bagatih na mid i bidnih na sirku sulfidnih rudah razom z gipogennim bornitom Osnovna masa utvoryuyetsya pri gipergennih procesah u zonah vtorinnogo sulfidnogo zbagachennya midnih sulfidnih rud U velikih kilkostyah vidomij u sht Montana Arizona Konnektikut Nyu Dzhersi ta na Alyasci SShA u prov Kvebek Kanada Inshi znahidki Galle Tyuringiya FRN Rio Tinto Ispaniya Braden Chukikamata Chili Almalik Uzbekistan Kounrad Kazahstan Ye na teritoriyi Ukrayini zokrema v Karpatah na Volini Rodovisha Veliki rodovisha halkozinovih rud traplyayutsya ridko U znachnih kilkostyah halkozin zustrichayetsya u zonah vtorinnogo zbagachennya sulfidnih rodovish pivnichnoamerikanski rodovisha B yutt u Montani i Bisbi v Arizoni de utvoryuye znachni skupchennya yak endogennij mineral Osoblive promislove znachennya mayut bidni vkrapleni rudi vidomi pid nazvoyu porphyry copper nedostupne posilannya z lipnya 2019 yaki viyavlyayutsya duzhe rentabelnimi bo zajmayut veliki ploshi i legko piddayutsya masovomu zbagachennyu Taki rodovisha vidkriti v SShA u shtatah Yuta Nevada Arizona Praktichne znachennyaHalkozin najbagatshij rudnij mineral midi Halkozinvmisni rudi nalezhat do najbilsh visokoyakisnih tipiv midnih rud RiznovidiRozriznyayut halkozin bilij zajva nazva halkozinu halkozin izometrichnij zajva nazva digenitu Cu2 x1 Cu1 2x2 S de h 0 10 0 22 halkozin kubichnij zajva nazva digenitu halkozin plastinchastij riznovid halkozinu z rodovisha Cumeb Namibiya u viglyadi plastinchastih agregativ halkozin rombichnij zajva nazva halkozinu halkozin sinij ta halkozin sirij zajva nazva digenitu a halkozin zajva nazva digenitu b halkozin zajva nazva halkozinu g halkozin geksagonalna modifikaciya halkozinu Div takozhHalkozinizaciya Spisok mineralivPrimitkiNikel E G Nichols M C IMA CNMNC List of Mineral Names March 2007 2007 d Track Q20645057d Track Q16917772d Track Q1356348 Warr L N IMA CNMNC approved mineral symbols Mineralogical Magazine Cambridge University Press 2021 Vol 85 P 291 320 ISSN 0026 461X 1471 8022 doi 10 1180 MGM 2021 43 d Track Q912887d Track Q3314880d Track Q59767631d Track Q110360213 Ralph J Nikischer T Hudson Institute of Mineralogy Mindat org The Mineral and Locality Database Keswick VA Coulsdon Surrey 2000 d Track Q15221937d Track Q6395268d Track Q2463831 webmineral com d Track Q15222056 Webmineral Chalcocite nim Hugo Strunz Ernest H Nickel Strunz Mineralogical Tables 9 Auflage E Schweizerbart sche Verlagsbuchhandlung Nagele u Obermiller Stuttgart 2001 ISBN 3 510 65188 X C 62 Endogenni procesiLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Lazarenko Ye K Vinar O M Halkozin Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Halkozin Mineralogo petrografichnij slovnik Ukl Bileckij V S Suyarko V G Ishenko L V H NTU HPI 2018 T 1 Mineralogichnij slovnik 444 s ISBN 978 617 7565 14 6 Lazarenko Ye K Kurs mineralogiyi Ch 2 Lviv Vid Lviv un tu 1959 654 s Hyorlbat N K Klejn Mineralogiya po sisteme Dena Per s angl M Nedra 1982 728 s Posilannya

Дата публікації:
Топ