Муніципалітети Мексики (ісп. municipio(s)) є другим рівнем адміністративного поділу, після штатів . Муніципалітети представлені у всіх штатах Мексики, крім Федерального округу, поділеного на (міські) райони (ісп. delegaciones).
На момент останнього перепису 2005 року в Мексиці налічувалося 2441 муніципалітет та 16 районів Федерального округу. Число муніципалітетів постійно змінюється, у різних джерелах можуть зустрітися різні числа. Кількість муніципалітетів у кожному штаті може відрізнятися від кількох штук до кількох сотень залежно від населення та розмірів штату. Середнє населення одного муніципалітету становить близько 45 тис. чол.
Внутрішня політична організація та правничий та обов'язки муніципалітету визначено у 115 статті мексиканської конституції 1917 року, і докладніше розкрито у конституціях окремих штатів.
Багато муніципалітети поділяються на громади чи райони, які є третім рівнем адміністративного поділу Мексики. У різних штатах вони називаються по-різному: ісп. delegaciones, comisarías, alcaldías, juntas municipales, об'єднуючись загальним словом (ісп. secciones). Глави громад не обираються мешканцями, а призначаються головою муніципалітету.
Структура та управління
Кожен муніципалітет адміністративно автономен. Його мешканці обирають голову муніципалітету (ісп. presidente municipal), який очолює муніципальну раду (ісп. ayuntamiento), відповідальний за надання комунальних послуг населенню. Голова муніципалітету неспроможна балотуватися другого терміну відразу після закінчення першого. Муніципальна рада складається з голови (ісп. cabildo), членів ради (ісп. síndico) та кількох піклувальників (ісп. regidores).
Такий тип організації муніципалітету, що виник за часів Мексиканської революції, називається «вільний муніципалітет» (ісп. municipio libre).
Муніципальна влада відповідальна за надання комунальних послуг (зокрема, вода та каналізація), освітлення вулиць, безпека на вулицях, рух транспорту, прибирання та турботу про парки, сквери та цвинтарі. Вони також можуть допомагати федеральній владі та уряду штату в організації освіти, пожежної безпеки, наданні медичних послуг, захисту навколишнього середовища, історичних та культурних пам'яток. Починаючи з 1983 року вони можуть самі збирати податки на нерухомість та деякі інші, хоча більша частина фінансування, як і раніше, надходить від уряду штату чи країни.
Співвідношення із населеними пунктами
У Мексиці понад 185 тис. населених пунктів. В середньому на один муніципалітет припадає 76 н.п., хоча по штатах це число відрізняється від 17 н.п./мун-т в Оахаку до 493 у Південній Нижній Каліфорнії.
Усі муніципалітети (на відміну районів Федерального округу) країни мають адміністративний центр муніципалітету (ісп. cabecera municipal), яким є один з чи єдиний населений пункт муніципалітету. Оскільки територія більшості муніципалітетів включає кілька населених пунктів (ісп. localidades), в інших обираються допоміжні поради (ісп. presidencia auxiliar / junta auxiliar), що залежать фінансово від основної муніципальної ради. Деякі штати на півдні та в центрі Мексики поділяються на дуже велику кількість муніципалітетів (наприклад, Оахака на 570), так що в них великі міста виявляються розділеними на кілька муніципалітетів. Проте навіть у таких випадках можуть обиратися допоміжні поради для адміністративних цілей.
Розподіл муніципалітетів у штатах
Штат | Число мун-тів | тис.чол/мун | км²/мун | Число н.п. в штаті |
---|---|---|---|---|
Агуаскальентес | 11 | 86 | 472 | 1852 |
Веракрус | 212 | 33 | 338 | 19939 |
Герреро | 81 | 38 | 797 | 7176 |
Гуанахуато | 46 | 101 | 669 | 8625 |
Дуранго | 39 | 37 | 3122 | 6008 |
Ідальго | 84 | 27 | 244 | 4530 |
Кампече | 11 | 63 | 5163 | 2622 |
Керетаро | 18 | 78 | 665 | 2584 |
Кінтана-Роо | 9 | 97 | 4375 | 1820 |
Коауіла | 38 | 60 | 3935 | 3935 |
Колима | 10 | 54 | 543 | 1112 |
Мехіко | 125 | 105 | 170 | 4707 |
Мічоакан | 113 | 35 | 515 | 9115 |
Морелос | 33 | 47 | 151 | 1357 |
Наярит | 20 | 46 | 1345 | 2592 |
Нижня Каліфорнія | 5 | 498 | 14315 | 3959 |
Нуево-Леон | 51 | 75 | 1259 | 5215 |
Оахака | 570 | 6 | 163 | 9634 |
Пуебла | 217 | 23 | 157 | 6198 |
Сакатекас | 58 | 23 | 1260 | 4555 |
Сан-Луис-Потоси | 58 | 40 | 1087 | 6885 |
Синалоа | 18 | 141 | 3139 | 5875 |
Сонора | 72 | 31 | 2512 | 7366 |
Табаско | 17 | 111 | 1446 | 2521 |
Тамаулипас | 43 | 64 | 1836 | 7494 |
Тласкала | 60 | 16 | 67 | 1204 |
Халиско | 126 | 50 | 622 | 10632 |
Чіуауа | 67 | 48 | 45 | 12137 |
Чьяпас | 118 | 33 | 625 | 19029 |
Південна Нижня Каліфорнія | 5 | 85 | 14286 | 2467 |
Юкатан | 106 | 16 | 408 | 2262 |
Федеральний округ | 16 | 537 | 97 | 462 |
Всього / Среднє по країна | 2457 | 45 | 185869 |
Історія
Незабаром після завоювання та колонізації Мексики іспанцями великі населені пункти, розташовані у стратегічних пунктах, набували статусу міста (ісп. ciudad і утворювали муніципалітети (ісп. ayuntamiento в традиційному сенсі цього слова («міська адміністративна одиниця»). У Конституції 1824 року, прийнятої після здобуття незалежності, не було жодних спеціальних положень щодо муніципалітетів, структура та обов'язки яких мали бути визначені в конституціях окремих штатів. Кожен штат у результаті встановлював свої мінімальні вимоги (зазвичай пов'язані з кількістю населення), яким мав відповідати населений пункт, щоб стати муніципалітетом. Конституція 1917 року у 115 статті встановила, що основною одиницею адміністративного поділу штатів є «вільні муніципалітети», куди було поділено всю країну. Також вона скасувала т.з. «Політичні адміністрації» (ісп. jefatura política), проміжні між штатами та муніципалітетами. Муніципалітети отримали повну автономію в управлінні місцевими справами, водночас їхня компетенція в інших сферах була обмежена.
Ранжування муніципалітетів
За населенням
Нижче наводиться список перших 13 та останніх 10 муніципалітетів за чисельністю населення. Чисельність наводиться за переписом 2005 року згідно з даними Національного інституту статистики, географії та інформатики.
Місце | Штат | Муніципалітет | Населення, чол. |
---|---|---|---|
1 | Федеральний округ Мексики | 1820888 | |
2 | Мехіко | Екатепек-де-Морелос | 1688258 |
3 | Халіско | 1600940 | |
4 | Пуебла | Пуебла-де-Сарагоса | 1485941 |
5 | Нижня Каліфорнія | Тіхуана | 1410700 |
6 | Чіуауа | 1313338 | |
7 | Гуанахуато | Леон | 1278087 |
8 | Федеральний округ Мексики | 1193161 | |
9 | Халіско | Сапопан | 1155790 |
10 | Мехіко | Несауалькойотль | 1140528 |
11 | Нуево-Леон | Монтеррей | 1133814 |
12 | Нижня Каліфорнія | Мехікалі | 855962 |
13 | Мехіко | Наукальпан де Хуарес | 821442 |
Місце | Штат | Муніципалітет | Населення |
2457 | Оахака | 1 | |
2456 | Пуебла | Амістлан | 5 |
2455 | Оахака | 9 | |
2454 | Чіуауа | Мануель-Бенавідес | 16 |
2453 | Оахака | 22 | |
2452 | Оахака | 31 | |
2451 | Сакатекас | Мояуа-де-Естрада | 46 |
2450 | Юкатан | Кусама | 48 |
2449 | Чиапас | Солосучапа | 79 |
2448 | Оахака | 101 |
По площі
Нижче наводиться список перших та останніх 20 муніципалітетів за площею.
Місце | Штат | Муніципалітет | Площа, км² |
---|---|---|---|
1 | Баха-Каліфорнія | Енсенада | 51952 |
2 | Баха-Каліфорнія-Сур | Мулехе | 33092 |
3 | Коауїла | Окампо | 26433 |
4 | Баха-Каліфорнія-Сур | Ла-Пас | 20274,98 |
5 | Кінтана-Роо | Отон-Бланко | 18760 |
6 | Чіуауа | Аумада | 17131,5 |
7 | Чіуауа | Камарго | 16066 |
8 | Сонора | Ермосильо | 14880,2 |
9 | Кампече | Калакмуль | 13839,11 |
10 | Кінтана-Роо | Феліпе-Каррільо-Пуерто | 13806 |
11 | Баха-Каліфорнія | Мехікалі | 13700 |
12 | Баха-Каліфорнія-Сур | Комонду | 12547 |
13 | Сакатекас | Масапіль | 12063 |
14 | Сонора | Пітікіто | 11979,96 |
15 | Коауїла | Акунья | 11487,70 |
16 | Чіуауа | Хіменес | 11074,14 |
17 | Чіуауа | Асенсьон | 11000,10 |
18 | Сонора | Каборка | 10721,84 |
19 | Дуранго | Дуранго | 10041 |
20 | Чіуауа | Чіуауа | 9219 |
Місце | Штат | Муніципалітет | Площа, км² |
2457 | Тласкала | 4,34 | |
2456 | Тласкала | 4,44 | |
2455 | Тласкала | 5,40 | |
2454 | Тласкала | 5,45 | |
2453 | Тласкала | 5,90 | |
2452 | Тласкала | 5,90 | |
2451 | Тласкала | 7,56 | |
2450 | Оахака | 7,65 | |
2449 | Тласкала | 7,80 | |
2448 | Тласкала | 7,91 | |
2447 | Мехіко | 8,74 | |
2446 | Пуебла | 8,93 | |
2445 | Оахака | 8,93 | |
2444 | Тласкала | 9,37 | |
2443 | Тласкала | 9,76 | |
2442 | Мехіко | 10,00 | |
2441 | Оахака | 10,21 | |
2440 | Оахака | 10,21 | |
2439 | Оахака | 10,21 | |
2438 | Пуебла | 10,22 |
Примітки
- Constitución Política de los Estados Unidos Mexicanos Article 115
- Inform sobre Desarrollo Humano México 2004 p. 50
- Link to tables of population data from Census of 2005 INEGI: Instituto Nacional de Estadística, Geografía e Informática
- Los Municipios con Mayor y Menor Extensión Territorial [ 2007-03-03 у Wayback Machine.] // Instituto Nacional Para el Federalismo y el Desarrollo Municipal
Посилання
- Mexican government structure(англ.)
- (ісп.)
- (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Municipaliteti Meksiki isp municipio s ye drugim rivnem administrativnogo podilu pislya shtativ Municipaliteti predstavleni u vsih shtatah Meksiki krim Federalnogo okrugu podilenogo na miski rajoni isp delegaciones Municipaliteti Meksiki Na moment ostannogo perepisu 2005 roku v Meksici nalichuvalosya 2441 municipalitet ta 16 rajoniv Federalnogo okrugu Chislo municipalitetiv postijno zminyuyetsya u riznih dzherelah mozhut zustritisya rizni chisla Kilkist municipalitetiv u kozhnomu shtati mozhe vidriznyatisya vid kilkoh shtuk do kilkoh soten zalezhno vid naselennya ta rozmiriv shtatu Serednye naselennya odnogo municipalitetu stanovit blizko 45 tis chol Vnutrishnya politichna organizaciya ta pravnichij ta obov yazki municipalitetu viznacheno u 115 statti meksikanskoyi konstituciyi 1917 roku i dokladnishe rozkrito u konstituciyah okremih shtativ Bagato municipaliteti podilyayutsya na gromadi chi rajoni yaki ye tretim rivnem administrativnogo podilu Meksiki U riznih shtatah voni nazivayutsya po riznomu isp delegaciones comisarias alcaldias juntas municipales ob yednuyuchis zagalnim slovom isp secciones Glavi gromad ne obirayutsya meshkancyami a priznachayutsya golovoyu municipalitetu Struktura ta upravlinnyaKozhen municipalitet administrativno avtonomen Jogo meshkanci obirayut golovu municipalitetu isp presidente municipal yakij ocholyuye municipalnu radu isp ayuntamiento vidpovidalnij za nadannya komunalnih poslug naselennyu Golova municipalitetu nespromozhna balotuvatisya drugogo terminu vidrazu pislya zakinchennya pershogo Municipalna rada skladayetsya z golovi isp cabildo chleniv radi isp sindico ta kilkoh pikluvalnikiv isp regidores Takij tip organizaciyi municipalitetu sho vinik za chasiv Meksikanskoyi revolyuciyi nazivayetsya vilnij municipalitet isp municipio libre Municipalna vlada vidpovidalna za nadannya komunalnih poslug zokrema voda ta kanalizaciya osvitlennya vulic bezpeka na vulicyah ruh transportu pribirannya ta turbotu pro parki skveri ta cvintari Voni takozh mozhut dopomagati federalnij vladi ta uryadu shtatu v organizaciyi osviti pozhezhnoyi bezpeki nadanni medichnih poslug zahistu navkolishnogo seredovisha istorichnih ta kulturnih pam yatok Pochinayuchi z 1983 roku voni mozhut sami zbirati podatki na neruhomist ta deyaki inshi hocha bilsha chastina finansuvannya yak i ranishe nadhodit vid uryadu shtatu chi krayini Spivvidnoshennya iz naselenimi punktamiU Meksici ponad 185 tis naselenih punktiv V serednomu na odin municipalitet pripadaye 76 n p hocha po shtatah ce chislo vidriznyayetsya vid 17 n p mun t v Oahaku do 493 u Pivdennij Nizhnij Kaliforniyi Usi municipaliteti na vidminu rajoniv Federalnogo okrugu krayini mayut administrativnij centr municipalitetu isp cabecera municipal yakim ye odin z chi yedinij naselenij punkt municipalitetu Oskilki teritoriya bilshosti municipalitetiv vklyuchaye kilka naselenih punktiv isp localidades v inshih obirayutsya dopomizhni poradi isp presidencia auxiliar junta auxiliar sho zalezhat finansovo vid osnovnoyi municipalnoyi radi Deyaki shtati na pivdni ta v centri Meksiki podilyayutsya na duzhe veliku kilkist municipalitetiv napriklad Oahaka na 570 tak sho v nih veliki mista viyavlyayutsya rozdilenimi na kilka municipalitetiv Prote navit u takih vipadkah mozhut obiratisya dopomizhni poradi dlya administrativnih cilej Rozpodil municipalitetiv u shtatahShtat Chislo mun tiv tis chol mun km mun Chislo n p v shtati Aguaskalentes 11 86 472 1852 Verakrus 212 33 338 19939 Gerrero 81 38 797 7176 Guanahuato 46 101 669 8625 Durango 39 37 3122 6008 Idalgo 84 27 244 4530 Kampeche 11 63 5163 2622 Keretaro 18 78 665 2584 Kintana Roo 9 97 4375 1820 Koauila 38 60 3935 3935 Kolima 10 54 543 1112 Mehiko 125 105 170 4707 Michoakan 113 35 515 9115 Morelos 33 47 151 1357 Nayarit 20 46 1345 2592 Nizhnya Kaliforniya 5 498 14315 3959 Nuevo Leon 51 75 1259 5215 Oahaka 570 6 163 9634 Puebla 217 23 157 6198 Sakatekas 58 23 1260 4555 San Luis Potosi 58 40 1087 6885 Sinaloa 18 141 3139 5875 Sonora 72 31 2512 7366 Tabasko 17 111 1446 2521 Tamaulipas 43 64 1836 7494 Tlaskala 60 16 67 1204 Halisko 126 50 622 10632 Chiuaua 67 48 45 12137 Chyapas 118 33 625 19029 Pivdenna Nizhnya Kaliforniya 5 85 14286 2467 Yukatan 106 16 408 2262 Federalnij okrug 16 537 97 462 Vsogo Srednye po krayina 2457 45 185869IstoriyaMunicipalnij palac u Verakrusi Nezabarom pislya zavoyuvannya ta kolonizaciyi Meksiki ispancyami veliki naseleni punkti roztashovani u strategichnih punktah nabuvali statusu mista isp ciudad i utvoryuvali municipaliteti isp ayuntamiento v tradicijnomu sensi cogo slova miska administrativna odinicya U Konstituciyi 1824 roku prijnyatoyi pislya zdobuttya nezalezhnosti ne bulo zhodnih specialnih polozhen shodo municipalitetiv struktura ta obov yazki yakih mali buti viznacheni v konstituciyah okremih shtativ Kozhen shtat u rezultati vstanovlyuvav svoyi minimalni vimogi zazvichaj pov yazani z kilkistyu naselennya yakim mav vidpovidati naselenij punkt shob stati municipalitetom Konstituciya 1917 roku u 115 statti vstanovila sho osnovnoyu odiniceyu administrativnogo podilu shtativ ye vilni municipaliteti kudi bulo podileno vsyu krayinu Takozh vona skasuvala t z Politichni administraciyi isp jefatura politica promizhni mizh shtatami ta municipalitetami Municipaliteti otrimali povnu avtonomiyu v upravlinni miscevimi spravami vodnochas yihnya kompetenciya v inshih sferah bula obmezhena Ranzhuvannya municipalitetivZa naselennyam Nizhche navoditsya spisok pershih 13 ta ostannih 10 municipalitetiv za chiselnistyu naselennya Chiselnist navoditsya za perepisom 2005 roku zgidno z danimi Nacionalnogo institutu statistiki geografiyi ta informatiki Misce Shtat Municipalitet Naselennya chol 1 Federalnij okrug Meksiki 1820888 2 Mehiko Ekatepek de Morelos 1688258 3 Halisko 1600940 4 Puebla Puebla de Saragosa 1485941 5 Nizhnya Kaliforniya Tihuana 1410700 6 Chiuaua 1313338 7 Guanahuato Leon 1278087 8 Federalnij okrug Meksiki 1193161 9 Halisko Sapopan 1155790 10 Mehiko Nesaualkojotl 1140528 11 Nuevo Leon Monterrej 1133814 12 Nizhnya Kaliforniya Mehikali 855962 13 Mehiko Naukalpan de Huares 821442 Misce Shtat Municipalitet Naselennya 2457 Oahaka 1 2456 Puebla Amistlan 5 2455 Oahaka 9 2454 Chiuaua Manuel Benavides 16 2453 Oahaka 22 2452 Oahaka 31 2451 Sakatekas Moyaua de Estrada 46 2450 Yukatan Kusama 48 2449 Chiapas Solosuchapa 79 2448 Oahaka 101 Po ploshi Nizhche navoditsya spisok pershih ta ostannih 20 municipalitetiv za plosheyu Misce Shtat Municipalitet Plosha km 1 Baha Kaliforniya Ensenada 51952 2 Baha Kaliforniya Sur Mulehe 33092 3 Koauyila Okampo 26433 4 Baha Kaliforniya Sur La Pas 20274 98 5 Kintana Roo Oton Blanko 18760 6 Chiuaua Aumada 17131 5 7 Chiuaua Kamargo 16066 8 Sonora Ermosilo 14880 2 9 Kampeche Kalakmul 13839 11 10 Kintana Roo Felipe Karrilo Puerto 13806 11 Baha Kaliforniya Mehikali 13700 12 Baha Kaliforniya Sur Komondu 12547 13 Sakatekas Masapil 12063 14 Sonora Pitikito 11979 96 15 Koauyila Akunya 11487 70 16 Chiuaua Himenes 11074 14 17 Chiuaua Asenson 11000 10 18 Sonora Kaborka 10721 84 19 Durango Durango 10041 20 Chiuaua Chiuaua 9219 Misce Shtat Municipalitet Plosha km 2457 Tlaskala 4 34 2456 Tlaskala 4 44 2455 Tlaskala 5 40 2454 Tlaskala 5 45 2453 Tlaskala 5 90 2452 Tlaskala 5 90 2451 Tlaskala 7 56 2450 Oahaka 7 65 2449 Tlaskala 7 80 2448 Tlaskala 7 91 2447 Mehiko 8 74 2446 Puebla 8 93 2445 Oahaka 8 93 2444 Tlaskala 9 37 2443 Tlaskala 9 76 2442 Mehiko 10 00 2441 Oahaka 10 21 2440 Oahaka 10 21 2439 Oahaka 10 21 2438 Puebla 10 22PrimitkiConstitucion Politica de los Estados Unidos Mexicanos Article 115 Inform sobre Desarrollo Humano Mexico 2004 p 50 Link to tables of population data from Census of 2005 INEGI Instituto Nacional de Estadistica Geografia e Informatica Los Municipios con Mayor y Menor Extension Territorial 2007 03 03 u Wayback Machine Instituto Nacional Para el Federalismo y el Desarrollo MunicipalPosilannyaMexican government structure angl isp isp