Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Московський педагогічний державний університет — навчальний і науковий заклад в Москві, що включає 18 факультетів і 7 філій в інших містах Росії. Указом президента Росії від 2 лютого 2009 року включено до .
| Московський педагогічний державний університет рос. Московский педагогический государственный университет | |
|---|---|
| МПГУ | |
 | |
| Головний корпус МПДУ, в минулому — Аудиторний корпус МВЖК. Парадний вхід. | |
| 55°39′29″ пн. ш. 37°28′42″ сх. д. / 55.65798° пн. ш. 37.47839° сх. д. | |
| Тип | державний |
| Країна |  Росія |
| Розташування | Москва, Росія |
| Гасло | Верен традициям, открыт инновациям |
| Назва на честь | Бубнов Андрій Сергійович і Ленін Володимир Ілліч |
| Засновано | 1872 |
| Ректор | |
| Студентів | ~ 14 000 |
| Приналежність | d[1] |
| Складається з | d |
| Випускники | |
| Штаб-квартира | Москва |
| Адреса | Москва, вул. Мала Пироговська, 1 |
| Сайт | mpgu.edu |
| Нагороди |   |
 Moscow Pedagogical State University у Вікісховищі | |
Історія
Історія Московського педагогічного державного університету починається з 1872 року, коли були засновані Московські вищі жіночі курси (далі МВЖК), що існували до 1918 року (з перервою на 1888—1900 роки). У 1918 році МВЖК перетворені в Другий Московський державний університет (МДУ II). У 1930 році Другий МДУ розділений на три самостійні виші, у числі яких був Московський державний педагогічний інститут (МДПІ), що став правонаступником університету. У 1990 році МДПІ отримав статус університету та свою сучасну назву.
В період 1932—1938 років інститут носив ім'я Андрія Сергійовича Бубнова, в 1941—1997 роках — ім'я Володимира Ілліча Леніна.
Курси Гер'є (1872—1888)
Перший в Росії вищий навчальний заклад для жінок з університетською програмою був заснований професором Московського університету Володимиром Івановичем Гер'є. Відкриття курсів відбулося 1 листопада 1872 року.
Програма навчання спочатку була дворічною, проте з 1876/77 навчального року стала трирічною. Спеціалізація майже не передбачалася, переважали історико-філологічні дисципліни. Ніяких формальних прав закінчення курсів Гер'є випускницям не давало.
Курси працювали в приміщенні І Московської чоловічої гімназії (1872—1873), потім у приміщенні Музею Політехнічної виставки на (1873—1877) і в будівлі, спеціально збудованій для Політехнічного музею (1877—1888 року).
Число слухачок на курсах було на ті часи досить високим: до середини 1880-х років воно перевищувало 200 осіб. 1886 року Міністерством народної освіти заборонило прийом на курси, в 1888 році вони закрилися.
Серед викладачів курсів у різний час були: В. І. Гер'є, П. Г. Виноградов, і В. О. Ключевський (історія); М. І. Стороженко, М. С. Тихонравов, О. М. Веселовський і В. Ф. Міллер (історія мов і літератури); В. С. Соловйов і (історія філософії); Ф. І. Буслаєв і (історія мистецтв); Ф. О. Бредіхін (астрономія); О. Г. Столєтов (фізика) та багато інших.
«Загальнодоступні читання» і «колективні уроки» (1888—1900)
З 1886 року (коли був припинений прийом на курси Гер'є) в Політехнічному музеї почалося читання «загальнодоступних лекцій» для жінок, організоване систематично за окремими циклами. В основному лекції читали ті ж професори, що працювали перед тим на Курсах, і проходили вони в тих же приміщеннях. «Загальнодоступні лекції» тривали до 1892 року, коли вони були закриті урядом.
З того ж 1886 існували «колективні уроки», організовані Московським суспільством виховательок і вчительок, що відрізнялися ухилом в бік природничих наук. У 1892 році більшість викладачів і слухачок «загальнодоступних читань» влилася в «колективні уроки», що проводилися до 1900 року, коли були знову відкриті Московські вищі жіночі курси.
Серед викладачів «читань» і «уроків» в різний час були: В. І. Гер'є (філософія історії); П. Г. Виноградов, , В. Й. Ключевський і О. О. Кізеветтер (історія); (політекономія); О. М. Веселовський (історія літератури); і П. І. Новгородцев (філософія); В. К. Цераський (астрономія); а також І. М. Сєченов, К. А. Тімірязєв, В. І. Вернадський та багато інших.
Московські вищі жіночі курси (1900—1918)
II Московський державний університет (1918—1930)
16 жовтня 1918 року за рішенням Народного комісаріату освіти Курси були перетворені в Другий Московський державний університет у складі трьох факультетів: історико-філологічного, фізико-математичного та медичного. У 1921 році в Другому Московському державному університеті був організований педагогічний факультет, який у майбутньому визначив спеціалізацію університету.
Московський державний педагогічний інститут ім. А. С. Бубнова (1930—1938)
1930 року на основі Другого Московського університету створено три самостійні інститути:
- Другий Московський державний медичний інститут (нині );
- Московський державний інститут тонкої хімічної технології (нині );
- Московський державний педагогічний інститут на базі педагогічного факультету.
Московський державний педагогічний інститут ім. В. І. Леніна (1941—1990)
В роки війни Московський державний педагогічний інститут продовжував навчання і наукову роботу, яка переривалася лише на короткий термін з 17 жовтня по 17 листопада 1941 року під час облоги у столиці. Через війну були переглянуті навчальні плани і програми, з переходом на скорочене 3-річне навчання. Серед них також відомий радянський історик та педагог Петро Васильович Гора.
Багато студентів і викладачів, аспірантів МДПІ пішли на фронт. Четверо з них удостоєні звання Героя Радянського Союзу: А. Ф. Акімова, , Д. Ф. Жмуровський, Н. Ф. Рубцов.
1944 року при МДПІ відкриті Вищі педагогічні курси, тоді ж інститут отримав право захисту дисертацій на факультетах. В роки війни до МДПІ приєднані Московський Дефектологічний інститут (на його основі в МДПІ створений дефектологічний факультет) та МДПІ імені К. Лібкнехта. Московський художній учительський інститут і Московський учительський інститут іноземних мов стали факультетами Міського педагогічного інституту (з 1946 року — МДПІ ім. В. П. Потьомкіна). У 1960 році до МДПІ приєднаний Московський міський педагогічний інститут ім. В. П. Потьомкіна.
У 1950—1960-ті роки МДПІ ім. Леніна отримав і неофіційну назву — «співаючий інститут». Випускниками МДПІ з'явилися такі відомі барди як Юрій Візбор, , Юлій Кім, Юрій Ряшенцев та інші.
Московський педагогічний державний університет (після 1990)
1 серпня 1990 року Московському державному педагогічному інституту повернуто статус університету, який отримав нову сучасну назву — Московський педагогічний державний університет.
Університет став першим і єдиним педагогічним вишем Росії, акредитованим як наукова організація поряд з такими вишами як МЕІ, МІФІ, МДТУ ім. Н. Е. Баумана
Нагороди
- Орден Трудового Червоного Прапора
- Орден Леніна
- МДПІ був віднесений до категорії вишів (в числі 50 інститутів), що виконують найважливіші науково-дослідні роботи в СРСР.
Структура і напрями підготовки
Сьогодні на 18 факультетах МПДУ в шести корпусах, розташованих в різних районах Москви, навчаються понад 14 тисяч студентів. Ведеться навчання іноземних студентів. Відкрито кілька філій Університету в містах Росії.
Університет готує фахівців: учителів з усіх шкільних предметів, дефектологів, соціологів, журналістів, юристів, психологів і т. д. За деякими наукам у МПДУ можна отримати ступінь бакалавра і магістра відповідної освіти або науки. Найкращим студентам призначають стипендії Президента РФ, , О. Ф. Лосєва, .
В МПДУ діє 32 дисертаційних ради, з них 22 докторських. Ведеться активна діяльність в галузі фундаментальних і прикладних наукових досліджень в 13 галузях науки. Бібліотека МПДУ містить унікальні за своєю цінністю видання; загальний фонд — близько 2 млн книг. Одна з найстаріших і найбільших вишівських бібліотек РФ.
В числі випускників ВНЗ різних років історики, журналісти, письменники, політики, адміністратори, барди (Юрій Візбор, який написав у 1953 р. у співавторстві з Юрієм Ряшенцевим Гімн МДПІ [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.], Юлій Кім, , Юрій Ряшенцев та інші; завдяки їм одним із жартівливих назв вишу стало «Московський державний співаючий інститут») і, звичайно ж, науковці і педагоги.
Факультети та підрозділи МПДУ
|
|
Викладачі
- Бабкін Михайло Анатолійович — доктор історичних наук, професор.
- — історик, доктор історичних наук, професор.
- Гора Петро Васильович — професор.
- Гребенча Михайло Кузьмич
- Данилевський Ігор Миколайович — історик, доцент.
- — історик, доцент.
- Кобрин Володимир Борисович — історик, доктор історичних наук, професор.
- — історик, спеціаліст з античної історії.
- Нарочницький Олексій Леонтійович — історик, академік Академії наук СРСР, доктор історичних наук, професор.
- Нікітін Микола Никифорович — математик.
- Нечкіна Милиця Василівна — історик, академік Академії наук СРСР, доктор історичних наук, професор.
- Павленко Микола Іванович — історик, доктор історичних наук, професор.
- Студенікін Михайло Тимофійович — радянський педагог, історик, завідувач кафедри методики викладання історії (1989—2015).
- Халєєва Ірина Іванівна (* 1946) — радянський та російський філолог, ректор університету (1986—2016).
- Хуторськой Андрій Вікторович — доктор педагогічних наук, член-кореспондент Російської академії освіти (2006), дійсний член (академік) (1996)
- Щагін Ернст Михайлович — історик, професор.
- — фізик, академік Академії наук СРСР.
- Цузмер Мойсей Якович — біолог.
Випускники
- Азарська Олександра Олександрівна (1948) — педагог, психолог, дефектолог, вчений-дослідник, Заслужений раціоналізатор України, академік та віце-президент АМТН України.
- — художник, член Спілки художників СРСР, кандидат наук, професор живопису.
- (1962) — журналіст, телеведучий.
- Венедиктов Олексій Олексійович — головний редактор радіостанції «Ехо Москви».
- Візбор Юрій Йосипович (1934—1984) — бард.
- (1957—2000) — російський педагог.
- Захаров Вадим Арісович (1959) — російський художник, редактор, один з ключових персонажів московського концептуалізму.
- Кім Юлій Черсанович (1936) — російський поет, композитор, драматург, сценарист, бард.
- (К. Ковальов-Случевського) (1955) — письменник, історик, теле- та радіоведучий.
- Колєсова Олена Федорівна (1920 -1942) — розвідниця, командир диверсійної групи партизанського загону спеціального призначення, Герой Радянського Союзу.
- Парнах Максим Олександрович (1957) — російський художник, педагог.
- (1932—2002) — радянський і російський фізик — спектроскопіст.
- (1946) — російський письменник.
- — художник, член Спілки художників СРСР.
- Харитонов Євген Вікторович — російський поет, історик літератури і кіно, перекладач болгарської поезії і фантастики, критик, музикант.
- Чесноков Дмитро Іванович (1910—1973) — радянський вчений-філософ, партійний діяч.
- (1959) — доктор історичних наук, професор кафедри вітчизняної історії стародавнього світу та середніх віків факультету архівної справи Історико-архівного інституту в складі РДГУ (з 1997 р.).
Джерела
- Владимир Иванович Герье и Московские высшие женские курсы: Мемуары и документы. — М., 1997. — 158 с.
- Москвин В. В. Московские высшие женские курсы в начале XX века. — М., 1999.
- Московский государственный педагогический институт им. В. И. Ленина (1872—1972). — М., 1972.
- Московский педагогический государственный университет. 125 лет. — М., 1997. — 560 с., илл.
- Московский педагогический государственный университет. — М., 2002. — 144 с., илл.
- Очерки истории Московского педагогического государственного университета. — М., 2002. — 480 с.
- Ректоры МПГУ. 1872—2000. — М., 2000. — 160 с., илл.
- Unified State Register of Legal Entities
- page = 74 Список членів-кореспондентів РАО. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moskovskij pedagogichnij derzhavnij universitet navchalnij i naukovij zaklad v Moskvi sho vklyuchaye 18 fakultetiv i 7 filij v inshih mistah Rosiyi Ukazom prezidenta Rosiyi vid 2 lyutogo 2009 roku vklyucheno do Derzhavnogo zvodu osoblivo cinnih ob yektiv kulturnoyi spadshini narodiv Rosijskoyi Federaciyi Moskovskij pedagogichnij derzhavnij universitet ros Moskovskij pedagogicheskij gosudarstvennyj universitetMPGU riven akreditaciyiGolovnij korpus MPDU v minulomu Auditornij korpus MVZhK Paradnij vhid 55 39 29 pn sh 37 28 42 sh d 55 65798 pn sh 37 47839 sh d 55 65798 37 47839TipderzhavnijKrayina RosiyaRoztashuvannyaMoskva RosiyaGasloVeren tradiciyam otkryt innovaciyamNazva na chestBubnov Andrij Sergijovich i Lenin Volodimir IllichZasnovano1872RektorMatrosov Viktor LeonidovichStudentiv 14 000PrinalezhnistMinisterstvo nauki ta vishoyi osviti RFd 1 Skladayetsya zInstitute of History and Politics MPGUdVipusknikiKategoriya Vipuskniki Moskovskogo pedagogichnogo derzhavnogo universitetuShtab kvartiraMoskvaAdresaMoskva vul Mala Pirogovska 1Sajtmpgu eduNagorodi Moscow Pedagogical State University u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Kursi Ger ye 1872 1888 1 2 Zagalnodostupni chitannya i kolektivni uroki 1888 1900 1 3 Moskovski vishi zhinochi kursi 1900 1918 1 4 II Moskovskij derzhavnij universitet 1918 1930 1 5 Moskovskij derzhavnij pedagogichnij institut im A S Bubnova 1930 1938 1 6 Moskovskij derzhavnij pedagogichnij institut im V I Lenina 1941 1990 1 7 Moskovskij pedagogichnij derzhavnij universitet pislya 1990 2 Nagorodi 3 Struktura i napryami pidgotovki 3 1 Fakulteti ta pidrozdili MPDU 4 Vikladachi 5 Vipuskniki 6 DzherelaIstoriyared Istoriya Moskovskogo pedagogichnogo derzhavnogo universitetu pochinayetsya z 1872 roku koli buli zasnovani Moskovski vishi zhinochi kursi dali MVZhK sho isnuvali do 1918 roku z perervoyu na 1888 1900 roki U 1918 roci MVZhK peretvoreni v Drugij Moskovskij derzhavnij universitet MDU II U 1930 roci Drugij MDU rozdilenij na tri samostijni vishi u chisli yakih buv Moskovskij derzhavnij pedagogichnij institut MDPI sho stav pravonastupnikom universitetu U 1990 roci MDPI otrimav status universitetu ta svoyu suchasnu nazvu V period 1932 1938 rokiv institut nosiv im ya Andriya Sergijovicha Bubnova v 1941 1997 rokah im ya Volodimira Illicha Lenina Kursi Ger ye 1872 1888 red Dokladnishe Moskovski vishi zhinochi kursi Pershij v Rosiyi vishij navchalnij zaklad dlya zhinok z universitetskoyu programoyu buv zasnovanij profesorom Moskovskogo universitetu Volodimirom Ivanovichem Ger ye Vidkrittya kursiv vidbulosya 1 listopada 1872 roku Programa navchannya spochatku bula dvorichnoyu prote z 1876 77 navchalnogo roku stala tririchnoyu Specializaciya majzhe ne peredbachalasya perevazhali istoriko filologichni disciplini Niyakih formalnih prav zakinchennya kursiv Ger ye vipusknicyam ne davalo Kursi pracyuvali v primishenni I Moskovskoyi cholovichoyi gimnaziyi 1872 1873 potim u primishenni Muzeyu Politehnichnoyi vistavki na vulici Prechistenci 1873 1877 i v budivli specialno zbudovanij dlya Politehnichnogo muzeyu 1877 1888 roku Chislo sluhachok na kursah bulo na ti chasi dosit visokim do seredini 1880 h rokiv vono perevishuvalo 200 osib 1886 roku Ministerstvom narodnoyi osviti zaboronilo prijom na kursi v 1888 roci voni zakrilisya Sered vikladachiv kursiv u riznij chas buli V I Ger ye P G Vinogradov M S Korelin i V O Klyuchevskij istoriya M I Storozhenko M S Tihonravov O M Veselovskij i V F Miller istoriya mov i literaturi V S Solovjov i L M Lopatin istoriya filosofiyi F I Buslayev i K M Bikovskij istoriya mistectv F O Bredihin astronomiya O G Stolyetov fizika ta bagato inshih Zagalnodostupni chitannya i kolektivni uroki 1888 1900 red Dokladnishe Moskovski vishi zhinochi kursi Z 1886 roku koli buv pripinenij prijom na kursi Ger ye v Politehnichnomu muzeyi pochalosya chitannya zagalnodostupnih lekcij dlya zhinok organizovane sistematichno za okremimi ciklami V osnovnomu lekciyi chitali ti zh profesori sho pracyuvali pered tim na Kursah i prohodili voni v tih zhe primishennyah Zagalnodostupni lekciyi trivali do 1892 roku koli voni buli zakriti uryadom Z togo zh 1886 isnuvali kolektivni uroki organizovani Moskovskim suspilstvom vihovatelok i vchitelok sho vidriznyalisya uhilom v bik prirodnichih nauk U 1892 roci bilshist vikladachiv i sluhachok zagalnodostupnih chitan vlilasya v kolektivni uroki sho provodilisya do 1900 roku koli buli znovu vidkriti Moskovski vishi zhinochi kursi Sered vikladachiv chitan i urokiv v riznij chas buli V I Ger ye filosofiya istoriyi P G Vinogradov M S Korelin V J Klyuchevskij i O O Kizevetter istoriya O A Manujlov politekonomiya O M Veselovskij istoriya literaturi L M Lopatin i P I Novgorodcev filosofiya V K Ceraskij astronomiya a takozh I M Syechenov K A Timiryazyev V I Vernadskij ta bagato inshih Moskovski vishi zhinochi kursi 1900 1918 red Dokladnishe Moskovski vishi zhinochi kursi II Moskovskij derzhavnij universitet 1918 1930 red Dokladnishe Drugij Moskovskij derzhavnij universitet 16 zhovtnya 1918 roku za rishennyam Narodnogo komisariatu osviti Kursi buli peretvoreni v Drugij Moskovskij derzhavnij universitet u skladi troh fakultetiv istoriko filologichnogo fiziko matematichnogo ta medichnogo U 1921 roci v Drugomu Moskovskomu derzhavnomu universiteti buv organizovanij pedagogichnij fakultet yakij u majbutnomu viznachiv specializaciyu universitetu Moskovskij derzhavnij pedagogichnij institut im A S Bubnova 1930 1938 red 1930 roku na osnovi Drugogo Moskovskogo universitetu stvoreno tri samostijni instituti Drugij Moskovskij derzhavnij medichnij institut nini Rosijskij derzhavnij medichnij universitet Moskovskij derzhavnij institut tonkoyi himichnoyi tehnologiyi nini Moskovska derzhavna akademiya tonkoyi himichnoyi tehnologiyi imeni M V Lomonosova Moskovskij derzhavnij pedagogichnij institut na bazi pedagogichnogo fakultetu Moskovskij derzhavnij pedagogichnij institut im V I Lenina 1941 1990 red V roki vijni Moskovskij derzhavnij pedagogichnij institut prodovzhuvav navchannya i naukovu robotu yaka pererivalasya lishe na korotkij termin z 17 zhovtnya po 17 listopada 1941 roku pid chas oblogi u stolici Cherez vijnu buli pereglyanuti navchalni plani i programi z perehodom na skorochene 3 richne navchannya Sered nih takozh vidomij radyanskij istorik ta pedagog Petro Vasilovich Gora Bagato studentiv i vikladachiv aspirantiv MDPI pishli na front Chetvero z nih udostoyeni zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu A F Akimova V L Byelik D F Zhmurovskij N F Rubcov 1944 roku pri MDPI vidkriti Vishi pedagogichni kursi todi zh institut otrimav pravo zahistu disertacij na fakultetah V roki vijni do MDPI priyednani Moskovskij Defektologichnij institut na jogo osnovi v MDPI stvorenij defektologichnij fakultet ta MDPI imeni K Libknehta Moskovskij hudozhnij uchitelskij institut i Moskovskij uchitelskij institut inozemnih mov stali fakultetami Miskogo pedagogichnogo institutu z 1946 roku MDPI im V P Potomkina U 1960 roci do MDPI priyednanij Moskovskij miskij pedagogichnij institut im V P Potomkina U 1950 1960 ti roki MDPI im Lenina otrimav i neoficijnu nazvu spivayuchij institut Vipusknikami MDPI z yavilisya taki vidomi bardi yak Yurij Vizbor Ada Yakusheva Yulij Kim Yurij Ryashencev ta inshi Moskovskij pedagogichnij derzhavnij universitet pislya 1990 red 1 serpnya 1990 roku Moskovskomu derzhavnomu pedagogichnomu institutu povernuto status universitetu yakij otrimav novu suchasnu nazvu Moskovskij pedagogichnij derzhavnij universitet Universitet stav pershim i yedinim pedagogichnim vishem Rosiyi akreditovanim yak naukova organizaciya poryad z takimi vishami yak MEI MIFI MDTU im N E BaumanaNagorodired Orden Trudovogo Chervonogo Prapora Orden Lenina MDPI buv vidnesenij do kategoriyi vishiv v chisli 50 institutiv sho vikonuyut najvazhlivishi naukovo doslidni roboti v SRSR Struktura i napryami pidgotovkired Sogodni na 18 fakultetah MPDU v shesti korpusah roztashovanih v riznih rajonah Moskvi navchayutsya ponad 14 tisyach studentiv Vedetsya navchannya inozemnih studentiv Vidkrito kilka filij Universitetu v mistah Rosiyi Universitet gotuye fahivciv uchiteliv z usih shkilnih predmetiv defektologiv sociologiv zhurnalistiv yuristiv psihologiv i t d Za deyakimi naukam u MPDU mozhna otrimati stupin bakalavra i magistra vidpovidnoyi osviti abo nauki Najkrashim studentam priznachayut stipendiyi Prezidenta RF Uryadu RF O F Losyeva P S Novikova V MPDU diye 32 disertacijnih radi z nih 22 doktorskih Vedetsya aktivna diyalnist v galuzi fundamentalnih i prikladnih naukovih doslidzhen v 13 galuzyah nauki Biblioteka MPDU mistit unikalni za svoyeyu cinnistyu vidannya zagalnij fond blizko 2 mln knig Odna z najstarishih i najbilshih vishivskih bibliotek RF V chisli vipusknikiv VNZ riznih rokiv istoriki zhurnalisti pismenniki politiki administratori bardi Yurij Vizbor yakij napisav u 1953 r u spivavtorstvi z Yuriyem Ryashencevim Gimn MDPI Arhivovano 11 sichnya 2012 u Wayback Machine Yulij Kim Ada Yakusheva Yurij Ryashencev ta inshi zavdyaki yim odnim iz zhartivlivih nazv vishu stalo Moskovskij derzhavnij spivayuchij institut i zvichajno zh naukovci i pedagogi Fakulteti ta pidrozdili MPDUred Fakulteti biologo himichnij geografichnij defektologichnij doshkilnoyi pedagogiki i psihologiyi inozemnih mov istorichnij matematichnij muzichnij pochatkovih klasiv pedagogiki i psihologiyi slov yanskoyi ta zahidnoyevropejskoyi filologiyi sociologiyi ekonomiki i prava tehnologiyi ta pidpriyemnictva fiziki ta informacijnih tehnologij fizichnoyi kulturi filologichnij himichnij hudozhno grafichnij Inshi pidrozdili Fakultet profesijnoyi perepidgotovki Fakultet dodatkovogo pedagogichnoyi osviti Pidgotovchi kursi Vikladachired Babkin Mihajlo Anatolijovich doktor istorichnih nauk profesor Vvedenskij Rostislav Mihajlovich istorik doktor istorichnih nauk profesor Gora Petro Vasilovich profesor Grebencha Mihajlo Kuzmich Danilevskij Igor Mikolajovich istorik docent Yevenchik Sofiya Lvivna istorik docent Kobrin Volodimir Borisovich istorik doktor istorichnih nauk profesor Murigina Nadiya Fedorivna istorik specialist z antichnoyi istoriyi Narochnickij Oleksij Leontijovich istorik akademik Akademiyi nauk SRSR doktor istorichnih nauk profesor Nikitin Mikola Nikiforovich matematik Nechkina Milicya Vasilivna istorik akademik Akademiyi nauk SRSR doktor istorichnih nauk profesor Pavlenko Mikola Ivanovich istorik doktor istorichnih nauk profesor Studenikin Mihajlo Timofijovich radyanskij pedagog istorik zaviduvach kafedri metodiki vikladannya istoriyi 1989 2015 Halyeyeva Irina Ivanivna 1946 radyanskij ta rosijskij filolog rektor universitetu 1986 2016 Hutorskoj Andrij Viktorovich doktor pedagogichnih nauk chlen korespondent Rosijskoyi akademiyi osviti 2 2006 dijsnij chlen akademik Mizhnarodnoyi pedagogichnoyi akademiyi 1996 Shagin Ernst Mihajlovich istorik profesor Chapligin Sergij Oleksijovich fizik akademik Akademiyi nauk SRSR Cuzmer Mojsej Yakovich biolog Vipusknikired Azarska Oleksandra Oleksandrivna 1948 pedagog psiholog defektolog vchenij doslidnik Zasluzhenij racionalizator Ukrayini akademik ta vice prezident AMTN Ukrayini Antonov Oleksij Tihonovich hudozhnik chlen Spilki hudozhnikiv SRSR kandidat nauk profesor zhivopisu Arhangelskij Oleksandr Mikolajovich 1962 zhurnalist televeduchij Venediktov Oleksij Oleksijovich golovnij redaktor radiostanciyi Eho Moskvi Vizbor Yurij Josipovich 1934 1984 bard Gromov Sergij Vasilovich 1957 2000 rosijskij pedagog Zaharov Vadim Arisovich 1959 rosijskij hudozhnik redaktor odin z klyuchovih personazhiv moskovskogo konceptualizmu Kim Yulij Chersanovich 1936 rosijskij poet kompozitor dramaturg scenarist bard Kovalov Kostyantin Petrovich K Kovalov Sluchevskogo 1955 pismennik istorik tele ta radioveduchij Kolyesova Olena Fedorivna 1920 1942 rozvidnicya komandir diversijnoyi grupi partizanskogo zagonu specialnogo priznachennya Geroj Radyanskogo Soyuzu Parnah Maksim Oleksandrovich 1957 rosijskij hudozhnik pedagog Personov Roman Ivanovich 1932 2002 radyanskij i rosijskij fizik spektroskopist P yecuh V yacheslav Oleksijovich 1946 rosijskij pismennik Rotanov Mikola Mihajlovich hudozhnik chlen Spilki hudozhnikiv SRSR Haritonov Yevgen Viktorovich rosijskij poet istorik literaturi i kino perekladach bolgarskoyi poeziyi i fantastiki kritik muzikant Chesnokov Dmitro Ivanovich 1910 1973 radyanskij vchenij filosof partijnij diyach Yurganov Andrij Lvovich 1959 doktor istorichnih nauk profesor kafedri vitchiznyanoyi istoriyi starodavnogo svitu ta serednih vikiv fakultetu arhivnoyi spravi Istoriko arhivnogo institutu v skladi RDGU z 1997 r Dzherelared Vladimir Ivanovich Gere i Moskovskie vysshie zhenskie kursy Memuary i dokumenty M 1997 158 s Moskvin V V Moskovskie vysshie zhenskie kursy v nachale XX veka M 1999 Moskovskij gosudarstvennyj pedagogicheskij institut im V I Lenina 1872 1972 M 1972 Moskovskij pedagogicheskij gosudarstvennyj universitet 125 let M 1997 560 s ill Moskovskij pedagogicheskij gosudarstvennyj universitet M 2002 144 s ill Ocherki istorii Moskovskogo pedagogicheskogo gosudarstvennogo universiteta M 2002 480 s Rektory MPGU 1872 2000 M 2000 160 s ill Unified State Register of Legal Entities d Track Q27890430 page 74 Spisok chleniv korespondentiv RAO Arhiv originalu za 30 grudnya 2016 Procitovano 29 grudnya 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Moskovskij pedagogichnij derzhavnij universitet amp oldid 39329886