Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мико ла Іллі ч Стороже нко 10 22 травня 1836 18360522 Іржавець 12 25 січня 1906 19060125 український історик літератури

Стороженко Микола Ілліч

Стороженко Микола Ілліч

Мико́ла Іллі́ч Стороже́нко (10 (22) травня 1836(18360522), Іржавець — †12 (25) січня 1906(19060125)) — український історик літератури. Професор Московського Університету (з 1872), представник культурно-історичної школи в літературознавстві.

Стороженко Микола Ілліч
image
Народився 10 (22) травня 1836
Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 12 (25) січня 1906 (69 років)
Москва, Російська імперія
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна image Російська імперія
Діяльність історик літератури, літературознавець, театрознавець, викладач університету, літературознавець
Галузь літературознавство[1] і історія літератури[1]
Alma mater d (1860) і Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d]
Науковий ступінь d (1878)
Науковий керівник Буслаєв Федір Іванович
Знання мов російська[1]
Заклад d
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стороженко.
image
Микола Стороженко

Далекий родич Дмитра та Левка Ревуцьких.

Життєпис

Народився 10 (22) травня 1836 року в одному з родових маєтків старовинного козацького роду Стороженків – селі Іржавець Прилуцького повіту Полтавської губернії. У віці 10 років вступив до Першої київської гімназії, яку закінчив зі срібною медаллю, і у 1855 р. був зарахований до історико-філологічного факультету Московського університету. Ще студентом Микола Ілліч почав виявляти дослідницьке обдарування, друкуючи статтю під назвою «Разбор „Малороссийского литературного сборника“» (1859), присвячену українському слову та народним переказам, любов до яких він увібрав, зростаючи на рідній Полтавщині, і яку проніс крізь усе життя. На формування світогляду та наукових інтересів Миколи Стороженка значно вплинули його університетські викладачі – філолог-славіст О. Бодянський, якого Микола Ілліч знав з дитинства, а також професори Ф. Буслаєв, С. Шевирьов, П. Кудрявцев, Т. Грановський. Серед захоплень молодого вченого також театр, який викликал у нього інтерес до творчості Вільяма Шекспіра. Намагання співставити та порівняти західноєвропейські та російські літературні тенденції лягло в основу його наукових досліджень, а сам Шекспір та його літературні попередники стали предметом вивчення Стороженка-вченого.

Викладацьку практику Миколі Ілліч розпочав наприкінці 1862 р. у Першому московському училищі, як викладач російської словесності. Стороженко кілька разів відвідує Англію та Францію, збираючи і вивчаючи не лише свідоцтва, що стосувалися життя та творчості Шекспіра. Його увагу також привертають більш ранні автори – Лілі та Марло, під впливом яких сформувався літературний геній Шекспіра. 1872 року Стороженко захистив магістерську дисертацію «Предшественники Шекспира. Эпизод из истории английской драмы в эпоху Елизаветы. Т. 1: Лилли и Марло» (Санкт-Петербург: тип. В. Демакова, 1872. — [6], II, 294, 73 с.). Він став першим російським дослідником, який вивчав творчість Шекспіра та його епоху за оригінальними документами.

Того ж 1872 р. Стороженко був затверджений доцентом кафедри Історії загальної літератури, яка щойно утворилася при Московському університеті. Наступні відрядження за кордон «с ученою целью», здійснені ним у 1873, 1875-1876, вилилися у докторську дисертацію «Роберт Грин. Его жизнь и произведения» (Москва: тип. К. Индриха, 1878. — VI, 206, 36 с.), захистивши яку у Санкт-Петербурзькому університеті 1878 р. він отримав ступінь доктора історії загальної літератури. Монографія була перекладена англійською мовою. За значний внесок у шекспірознавство М. І. Стороженко був обраний віце-президентом Нового Лондонського Шекспірівського товариства (New Shakespeare-Society).

Енциклопедизм та глибина Стороженка, як вченого, поєднувалася в ньому з талантом лектора і викладача. У спогадах учнів і студентів він постає розумним, тонким оповідачем. Його кабінет у Рум’янцевському музеї, бібліотекарем якого він був призначений на початку 1893 року і його московська квартира були місцем, куди за потреби міг завітати за порадою чи допомогою будь-хто зі студентів чи знайомих. Дружба з Л. Толстим, М. Сеченовим, К. Тімірязєвим, М. Єрмоловою, Вол. Соловйовим, В. Розановим та іншими знаними діячами культури, надзвичайна гостинність зробили його помешкання центром літературної Москви. 35-літній ювілей науково-літературної діяльності Миколи Ілліча Стороженка був урочисто відзначений 1894 року у Москві.

У лютому 1896 року його спіткало величезне горе – померла його дружина Ольга Іванівна. Ця трагічна подія дуже вплинула на здоров’я самого Стороженка. Останні роки життя він був прикутий до інвалідного візка.

Помер у Москві 12 (23) січня 1906 року, відспівування відбулося при церкві Московського університету. Поховали М. І. Стороженка на Ваганьківському кладовищі. Свою бібліотеку, яка складалася більш ніж з 2000 томів, він заповів передати до університету, в якому пропрацював все своє життя.

Праці

Його основні праці присвячені творчості Вільяма Шекспіра.

У галузі української літератури Стороженко найбільше уваги віддав Т. Шевченкові («Первые четыре года ссылки Шевченко», 1888; «Новые материалы для биографии Шевченко», 1898) та ін., опубліковані в журналі «Киевская Старина».

За редакцією Івана Франка у Львові був виданий його «Нарис історії західно-європейської літератури до кінця XVIII століття» (1905).

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Валентина Кузик. Дмитро Ревуцький: 1881—1941 (біографічно-культурологічний нарис)[недоступне посилання з червня 2019]
  3. Валентина Кузик. Ревуцькі — Ржевуські: біографічні паралелі та трансформації. Українсько-польські культурні взаємини. — випуск 2. — С. 105—114

Література

Посилання

  • Стороженко Микола Ілліч // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 981-982.
image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Miko la Illi ch Storozhe nko 10 22 travnya 1836 18360522 Irzhavec 12 25 sichnya 1906 19060125 ukrayinskij istorik literaturi Profesor Moskovskogo Universitetu z 1872 predstavnik kulturno istorichnoyi shkoli v literaturoznavstvi Storozhenko Mikola IllichNarodivsya 10 22 travnya 1836 Priluckij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 12 25 sichnya 1906 69 rokiv Moskva Rosijska imperiyaPohovannya Vagankovske kladovisheKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist istorik literaturi literaturoznavec teatroznavec vikladach universitetu literaturoznavecGaluz literaturoznavstvo 1 i istoriya literaturi 1 Alma mater d 1860 i Istoriko filologichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu d Naukovij stupin d 1878 Naukovij kerivnik Buslayev Fedir IvanovichZnannya mov rosijska 1 Zaklad dRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Storozhenko Mikola Storozhenko Dalekij rodich Dmitra ta Levka Revuckih ZhittyepisNarodivsya 10 22 travnya 1836 roku v odnomu z rodovih mayetkiv starovinnogo kozackogo rodu Storozhenkiv seli Irzhavec Priluckogo povitu Poltavskoyi guberniyi U vici 10 rokiv vstupiv do Pershoyi kiyivskoyi gimnaziyi yaku zakinchiv zi sribnoyu medallyu i u 1855 r buv zarahovanij do istoriko filologichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu She studentom Mikola Illich pochav viyavlyati doslidnicke obdaruvannya drukuyuchi stattyu pid nazvoyu Razbor Malorossijskogo literaturnogo sbornika 1859 prisvyachenu ukrayinskomu slovu ta narodnim perekazam lyubov do yakih vin uvibrav zrostayuchi na ridnij Poltavshini i yaku pronis kriz use zhittya Na formuvannya svitoglyadu ta naukovih interesiv Mikoli Storozhenka znachno vplinuli jogo universitetski vikladachi filolog slavist O Bodyanskij yakogo Mikola Illich znav z ditinstva a takozh profesori F Buslayev S Shevirov P Kudryavcev T Granovskij Sered zahoplen molodogo vchenogo takozh teatr yakij viklikal u nogo interes do tvorchosti Vilyama Shekspira Namagannya spivstaviti ta porivnyati zahidnoyevropejski ta rosijski literaturni tendenciyi lyaglo v osnovu jogo naukovih doslidzhen a sam Shekspir ta jogo literaturni poperedniki stali predmetom vivchennya Storozhenka vchenogo Vikladacku praktiku Mikoli Illich rozpochav naprikinci 1862 r u Pershomu moskovskomu uchilishi yak vikladach rosijskoyi slovesnosti Storozhenko kilka raziv vidviduye Angliyu ta Franciyu zbirayuchi i vivchayuchi ne lishe svidoctva sho stosuvalisya zhittya ta tvorchosti Shekspira Jogo uvagu takozh privertayut bilsh ranni avtori Lili ta Marlo pid vplivom yakih sformuvavsya literaturnij genij Shekspira 1872 roku Storozhenko zahistiv magistersku disertaciyu Predshestvenniki Shekspira Epizod iz istorii anglijskoj dramy v epohu Elizavety T 1 Lilli i Marlo Sankt Peterburg tip V Demakova 1872 6 II 294 73 s Vin stav pershim rosijskim doslidnikom yakij vivchav tvorchist Shekspira ta jogo epohu za originalnimi dokumentami Togo zh 1872 r Storozhenko buv zatverdzhenij docentom kafedri Istoriyi zagalnoyi literaturi yaka shojno utvorilasya pri Moskovskomu universiteti Nastupni vidryadzhennya za kordon s uchenoyu celyu zdijsneni nim u 1873 1875 1876 vililisya u doktorsku disertaciyu Robert Grin Ego zhizn i proizvedeniya Moskva tip K Indriha 1878 VI 206 36 s zahistivshi yaku u Sankt Peterburzkomu universiteti 1878 r vin otrimav stupin doktora istoriyi zagalnoyi literaturi Monografiya bula perekladena anglijskoyu movoyu Za znachnij vnesok u shekspiroznavstvo M I Storozhenko buv obranij vice prezidentom Novogo Londonskogo Shekspirivskogo tovaristva New Shakespeare Society Enciklopedizm ta glibina Storozhenka yak vchenogo poyednuvalasya v nomu z talantom lektora i vikladacha U spogadah uchniv i studentiv vin postaye rozumnim tonkim opovidachem Jogo kabinet u Rum yancevskomu muzeyi bibliotekarem yakogo vin buv priznachenij na pochatku 1893 roku i jogo moskovska kvartira buli miscem kudi za potrebi mig zavitati za poradoyu chi dopomogoyu bud hto zi studentiv chi znajomih Druzhba z L Tolstim M Sechenovim K Timiryazyevim M Yermolovoyu Vol Solovjovim V Rozanovim ta inshimi znanimi diyachami kulturi nadzvichajna gostinnist zrobili jogo pomeshkannya centrom literaturnoyi Moskvi 35 litnij yuvilej naukovo literaturnoyi diyalnosti Mikoli Illicha Storozhenka buv urochisto vidznachenij 1894 roku u Moskvi U lyutomu 1896 roku jogo spitkalo velichezne gore pomerla jogo druzhina Olga Ivanivna Cya tragichna podiya duzhe vplinula na zdorov ya samogo Storozhenka Ostanni roki zhittya vin buv prikutij do invalidnogo vizka Pomer u Moskvi 12 23 sichnya 1906 roku vidspivuvannya vidbulosya pri cerkvi Moskovskogo universitetu Pohovali M I Storozhenka na Vagankivskomu kladovishi Svoyu biblioteku yaka skladalasya bilsh nizh z 2000 tomiv vin zapoviv peredati do universitetu v yakomu propracyuvav vse svoye zhittya PraciJogo osnovni praci prisvyacheni tvorchosti Vilyama Shekspira U galuzi ukrayinskoyi literaturi Storozhenko najbilshe uvagi viddav T Shevchenkovi Pervye chetyre goda ssylki Shevchenko 1888 Novye materialy dlya biografii Shevchenko 1898 ta in opublikovani v zhurnali Kievskaya Starina Za redakciyeyu Ivana Franka u Lvovi buv vidanij jogo Naris istoriyi zahidno yevropejskoyi literaturi do kincya XVIII stolittya 1905 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Valentina Kuzik Dmitro Revuckij 1881 1941 biografichno kulturologichnij naris nedostupne posilannya z chervnya 2019 Valentina Kuzik Revucki Rzhevuski biografichni paraleli ta transformaciyi Ukrayinsko polski kulturni vzayemini vipusk 2 S 105 114LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Knigi M Storozhenka v Internet arhivi Iz oblasti literatury Stati lekcii rechi recenzii Moskva 1902 Ocherk istorii zapadno evropejskoj literatury Moskva 1908PosilannyaStorozhenko Mikola Illich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 981 982 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ