Монети Венеційської республіки — монети, що карбувались монетним двором Венеційської республіки з кінця XII століття до 1866 року.
Починаючи з XVI століття, монети виготовлялися в будівлі монетного двору Дзекка, неподалік від Палацу Дожів.
Історія
До XII століття венеційці не мали власних грошей та обмежувалися виробництвом незначної кількості монет типу каролінзьких денаріїв за дозволом королів Італії чи/та імператорів Священної Римської імперії, переважно для внутрішнього використання. Натомість для торгівлі використовувались монети інших держав. Відтак для малих транзакцій у вжитку були імперські веронські денарії, а для великих — візантійські монети та монети Єрусалимського королівства хрестоносців. Для торгівлі з мусульманськими країнами часто використовувались місцеві золоті динари.
Однак, у XII столітті коли Візантія піддавалася постійним нападам з боку османів і потребувала грошей для оборони, відбулася значна девальвація візантійської валюти. Це в свою чергу підштовхнуло венеційців запровадити свої гроші, які б були повністю під контролем республіки та не залежали від зовнішніх чинників.
В період між між 1193 і 1202 роками за наказом дожа Енріко Дандоло Венеційська республіка випустила повністю оновлену венеційську валюту. Старі венеційські срібні денарії, які не набули широкого вжитку та використовувалися переважно для внутрішньої торгівлі, було доповнено двома новими: квартаролло та гроссо. У 1284 році до них ще було додано золотий дукат.
Дукат згодом став відомий як цехін. На аверсі він мав зображення дожа, який отримує штандарт від Святого Марка, та зображення Христа на реверсі. Це єдина венеційська монета, що залишалася незмінною від першого випуску в 1284 році до останнього дня республіки у 1796 році.
Дукати набули широкого вжитку не лише у Венеції, а й за її межами. Відтак, починаючи з XV століття монетним двором республіки щорічно викарбовувалося близько двох мільйонів монет цього номіналу. Невпинне карбування продовжувалося навіть за габсбурського правління та закінчилося у 1870 році з утворенням об'єднаного Королівства Італії.
Монетний двір
До масового виробництва монет у XII столітті монетний двір розташовувався у декількох локаціях. З IX століття до 1112 року він знаходився у парафії Сан-Бартоломео, навпроти ринку Ріальто.
З 1277 року, коли роботу монетного двору було відновлено, його було перенесено на площу Сан-Марко.
З середини XVI століття монетний двір республіки було перенесено у спеціально побудований Палаццо делла Дзекка, де карбування продовжувалося до останнього дня існування Венеції.
Монети
Основні монети, викарбувані під час Венеційської республіки, включають:
- гроссо — вперше викарбуваний між 1193 і 1202 роками; був однією із перших торгових монет західної Європи. Він мав 2.2 г ваги та виготовлявся з найчистішого на той час срібла (98.5 % чистоти).
- квартароло — дрібна мідна монета вартістю 1/4 денаро. Виготовлялася з 1192 до 1328 р та використовувался для дрібних побутових операцій.
- дукат — золота монета найвищого гатунку (24 карат). Карбувавалася з 1284 року та була еквівалентом флорентійського флорину.
- сольдо — срібна монета викарбувана в період правління дожа Франческо Дандоло (1328—1339) і дожа Джованні Граденіго (1355—1356).
- ліра — срібна монета карбована з 1472 року.
- giustina — назва різних типів срібних монет, викарбуваних за дожа Альвіза II Моченіго в 1572 році. Giustina minore була викарбувана за правління Паскуале Чіконья.
- скудо — монета яку карбували зі срібла та золота із зображенням символа міста. Золотий скудо був викарбуваний вперше в 16 столітті і важив приблизно 3,40 г. У ті часи багато візних італійських держав мали своє скудо. У Венеції, починаючи з 1578 року, ця монета замінила срібну венеційську ліру.
- газетта — дрібна срібна (XVI ст.) та мідна (XVII—XIX ст.) монета вартістю 2 солді. Переважно була в обігу в морських колоніях Венеції (в Далмації, Істріяї, Мореі, на грецьких островах та інших).
- талер — срібна монета викарбована за часів правління дожа Людовіка Маніна у 1789—1797 рр.
- osella — пам'ятна монета, яку з 1521 року дож щорічно дарував сім'ям венеційського нобілітету. Ця традиція тривала до 1797 року.
Контролюючі органи
Карбування монет ретельно контролівалося різними органами у різні часи існування ркспубліки.
З XIII століття нагляд за монетним двором та якістю монет було покладено на Кварантію, яка також функціонувала як судовий орган та опікувалася фінансами республіки.
Після створення у XIV столітті Ради десяти окрім інших повноважень вона виконувала контролюючу функцію та нагляд за випуском венеційської валюти.
Починаючи з XVI століття контроль за виробництвом монет було розділено між низкою адміністративних посад, створених у різні часові проміжки:
- губернатор монетного двору керував монетним двором (з 1522 р.)
- депозитарій відповідав за державну та приватні скарбниці, які знаходилися на території монетного двору (з 1543 р.)
- наглядачу за золотом та монетами було доручено контролювати ціну на золото та вартість монет (з 1551 р.)
- інквізитор працював в юрисдикції вищезгаданого наглядача за золотом та монетами та наглядав за курсом національної та іноземних валют (1687 р.)
- наглядач за золотом та сріблом відповідав за курс срібла (XVII ст.)
- адміністратор депозитарію перевіряв чи карбування відбувалося згідно норм закону
- массар з нагляду за золотом та сріблом виконував оцінку кількості дорогоцінного матеріалу, що зберігалася на монетному дворі (з 1269 р.)
- скарбники
- бугалтери
Див. також
Список літератури
- Denaro (moneta). Numismatica Italiana. numismatica-italiana.lamoneta.it. Процитовано 20 грудня 2010.
- Moroni, Gaetano (1858). Dizionario di erudizione storico-ecclesiastica da S. Pietro sino ai nostri giorni ... (італ.). Tipografia Emiliana.
- Madden, Thomas F. (2013). Venice: A new history (english) . New York: Penguin books. с. 480. ISBN .
- Дзекка. Вікіпедія (укр.). 27 вересня 2024. Процитовано 2 січня 2025.
- Madden, Thomas F. (2013). Venice: A new history (english) . New York: Penguin books. с. 480. ISBN .
- Gazzetta: coin from Kingdom of the Morea (Republic of Venice) (англ.). Процитовано 2 січня 2025.
- Buy 1795 Venetian Republic Silver Tallero Ludovico Manin VF. APMEX (англ.). Процитовано 2 січня 2025.
- Venetian Oselle. www.venice-tourism.com (it-IT) . Процитовано 2 січня 2025.
- Zecca of Venice or Mint of Venice - Italy. ermakvagus.com. Процитовано 2 січня 2025.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moneti Venecijskoyi respubliki moneti sho karbuvalis monetnim dvorom Venecijskoyi respubliki z kincya XII stolittya do 1866 roku Dukat Mikele Steno 1400 1413 Denarij Lyudovika Blagochestivogo karbuvannya 819 822 Sribnij grosso dozha Antonio Venye 1382 1400 Sribnij dukat dozha Dzhovanni II Kornaro Pochinayuchi z XVI stolittya moneti vigotovlyalisya v budivli monetnogo dvoru Dzekka nepodalik vid Palacu Dozhiv IstoriyaDo XII stolittya venecijci ne mali vlasnih groshej ta obmezhuvalisya virobnictvom neznachnoyi kilkosti monet tipu karolinzkih denariyiv za dozvolom koroliv Italiyi chi ta imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi perevazhno dlya vnutrishnogo vikoristannya Natomist dlya torgivli vikoristovuvalis moneti inshih derzhav Vidtak dlya malih tranzakcij u vzhitku buli imperski veronski denariyi a dlya velikih vizantijski moneti ta moneti Yerusalimskogo korolivstva hrestonosciv Dlya torgivli z musulmanskimi krayinami chasto vikoristovuvalis miscevi zoloti dinari Odnak u XII stolitti koli Vizantiya piddavalasya postijnim napadam z boku osmaniv i potrebuvala groshej dlya oboroni vidbulasya znachna devalvaciya vizantijskoyi valyuti Ce v svoyu chergu pidshtovhnulo venecijciv zaprovaditi svoyi groshi yaki b buli povnistyu pid kontrolem respubliki ta ne zalezhali vid zovnishnih chinnikiv V period mizh mizh 1193 i 1202 rokami za nakazom dozha Enriko Dandolo Venecijska respublika vipustila povnistyu onovlenu venecijsku valyutu Stari venecijski sribni denariyi yaki ne nabuli shirokogo vzhitku ta vikoristovuvalisya perevazhno dlya vnutrishnoyi torgivli bulo dopovneno dvoma novimi kvartarollo ta grosso U 1284 roci do nih she bulo dodano zolotij dukat Dukat zgodom stav vidomij yak cehin Na aversi vin mav zobrazhennya dozha yakij otrimuye shtandart vid Svyatogo Marka ta zobrazhennya Hrista na reversi Ce yedina venecijska moneta sho zalishalasya nezminnoyu vid pershogo vipusku v 1284 roci do ostannogo dnya respubliki u 1796 roci Dukati nabuli shirokogo vzhitku ne lishe u Veneciyi a j za yiyi mezhami Vidtak pochinayuchi z XV stolittya monetnim dvorom respubliki shorichno vikarbovuvalosya blizko dvoh miljoniv monet cogo nominalu Nevpinne karbuvannya prodovzhuvalosya navit za gabsburskogo pravlinnya ta zakinchilosya u 1870 roci z utvorennyam ob yednanogo Korolivstva Italiyi Monetnij dvirDo masovogo virobnictva monet u XII stolitti monetnij dvir roztashovuvavsya u dekilkoh lokaciyah Z IX stolittya do 1112 roku vin znahodivsya u parafiyi San Bartolomeo navproti rinku Rialto Z 1277 roku koli robotu monetnogo dvoru bulo vidnovleno jogo bulo pereneseno na ploshu San Marko Z seredini XVI stolittya monetnij dvir respubliki bulo pereneseno u specialno pobudovanij Palacco della Dzekka de karbuvannya prodovzhuvalosya do ostannogo dnya isnuvannya Veneciyi MonetiOsnovni moneti vikarbuvani pid chas Venecijskoyi respubliki vklyuchayut grosso vpershe vikarbuvanij mizh 1193 i 1202 rokami buv odniyeyu iz pershih torgovih monet zahidnoyi Yevropi Vin mav 2 2 g vagi ta vigotovlyavsya z najchistishogo na toj chas sribla 98 5 chistoti kvartarolo dribna midna moneta vartistyu 1 4 denaro Vigotovlyalasya z 1192 do 1328 r ta vikoristovuvalsya dlya dribnih pobutovih operacij dukat zolota moneta najvishogo gatunku 24 karat Karbuvavalasya z 1284 roku ta bula ekvivalentom florentijskogo florinu soldo sribna moneta vikarbuvana v period pravlinnya dozha Franchesko Dandolo 1328 1339 i dozha Dzhovanni Gradenigo 1355 1356 lira sribna moneta karbovana z 1472 roku giustina nazva riznih tipiv sribnih monet vikarbuvanih za dozha Alviza II Mochenigo v 1572 roci Giustina minore bula vikarbuvana za pravlinnya Paskuale Chikonya skudo moneta yaku karbuvali zi sribla ta zolota iz zobrazhennyam simvola mista Zolotij skudo buv vikarbuvanij vpershe v 16 stolitti i vazhiv priblizno 3 40 g U ti chasi bagato viznih italijskih derzhav mali svoye skudo U Veneciyi pochinayuchi z 1578 roku cya moneta zaminila sribnu venecijsku liru gazetta dribna sribna XVI st ta midna XVII XIX st moneta vartistyu 2 soldi Perevazhno bula v obigu v morskih koloniyah Veneciyi v Dalmaciyi Istriyayi Morei na greckih ostrovah ta inshih taler sribna moneta vikarbovana za chasiv pravlinnya dozha Lyudovika Manina u 1789 1797 rr osella pam yatna moneta yaku z 1521 roku dozh shorichno daruvav sim yam venecijskogo nobilitetu Cya tradiciya trivala do 1797 roku Kontrolyuyuchi organiKarbuvannya monet retelno kontrolivalosya riznimi organami u rizni chasi isnuvannya rkspubliki Z XIII stolittya naglyad za monetnim dvorom ta yakistyu monet bulo pokladeno na Kvarantiyu yaka takozh funkcionuvala yak sudovij organ ta opikuvalasya finansami respubliki Pislya stvorennya u XIV stolitti Radi desyati okrim inshih povnovazhen vona vikonuvala kontrolyuyuchu funkciyu ta naglyad za vipuskom venecijskoyi valyuti Pochinayuchi z XVI stolittya kontrol za virobnictvom monet bulo rozdileno mizh nizkoyu administrativnih posad stvorenih u rizni chasovi promizhki gubernator monetnogo dvoru keruvav monetnim dvorom z 1522 r depozitarij vidpovidav za derzhavnu ta privatni skarbnici yaki znahodilisya na teritoriyi monetnogo dvoru z 1543 r naglyadachu za zolotom ta monetami bulo dorucheno kontrolyuvati cinu na zoloto ta vartist monet z 1551 r inkvizitor pracyuvav v yurisdikciyi vishezgadanogo naglyadacha za zolotom ta monetami ta naglyadav za kursom nacionalnoyi ta inozemnih valyut 1687 r naglyadach za zolotom ta sriblom vidpovidav za kurs sribla XVII st administrator depozitariyu pereviryav chi karbuvannya vidbuvalosya zgidno norm zakonu massar z naglyadu za zolotom ta sriblom vikonuvav ocinku kilkosti dorogocinnogo materialu sho zberigalasya na monetnomu dvori z 1269 r skarbniki bugalteriDiv takozhIstoriya monet v Italiyi Dzekka budivlya monetnogo dvoru Spisok literaturiDenaro moneta Numismatica Italiana numismatica italiana lamoneta it Procitovano 20 grudnya 2010 Moroni Gaetano 1858 Dizionario di erudizione storico ecclesiastica da S Pietro sino ai nostri giorni ital Tipografia Emiliana Madden Thomas F 2013 Venice A new history english New York Penguin books s 480 ISBN 978 0147509802 Dzekka Vikipediya ukr 27 veresnya 2024 Procitovano 2 sichnya 2025 Madden Thomas F 2013 Venice A new history english New York Penguin books s 480 ISBN 978 0147509802 Gazzetta coin from Kingdom of the Morea Republic of Venice angl Procitovano 2 sichnya 2025 Buy 1795 Venetian Republic Silver Tallero Ludovico Manin VF APMEX angl Procitovano 2 sichnya 2025 Venetian Oselle www venice tourism com it IT Procitovano 2 sichnya 2025 Zecca of Venice or Mint of Venice Italy ermakvagus com Procitovano 2 sichnya 2025