Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рада десяти (італ. Consiglio dei Dieci; вен. Consejo de i Diexe), або просто Десятка (італ. Dieci) — один із головних керівних органів Венеційської республіки, що функціонував з 1310 по 1797 рік. Вибори і заміна членів Ради відбувалися на щорічній основі, перебування на посаді протягом двох термінів поспіль не дозволялось.. Рада десяти мала широкі повноваження щодо розслідувань в питаннях державної безпеки Республіки та мала повноваження накладати покарання на патриціїв. Рада десяти та Повна колегія становили внутрішнє коло олігархічних патриціїв, які фактично правили Венеційською республікою.
Склад та порядок роботи
Раду десяти вперше створив у 1310 році дож П'єтро Граденіго як тимчасовий орган для розслідування змови Бахамонте Тьєполо та Марко Керіні, проте з 1335 року Рада десяти діяла постійно, а з 1455 року Рада стала формальним конституційним органом.
Рада складалася з десяти членів, яких обирала Велика рада Венеції на один рік. Для уникнення зловживань, одночасно входити до Ради десяти міг лише один представник тої чи тої аристократичної родини, і її члени не могли бути переобрані на два терміни поспіль. Вибори відбувалися щорічно в серпні, інші — у вересні. До 1582 року в Раді також працювала додаткова Зонта спочатку з 20, а пізніше з 15 членів. Рада десяти управлялася не одноосібно, а трьома "очільниками Десятки" (італ. capi dei dieci). Вони призначалися на місяць, протягом якого їм заборонялося виходити з Палацу дожів, щоб не потрапляти під вплив чуток і пліток та уникнути будь-якої можливості для підкупу. Десятка зустрічалася щодня, засідання цього органу були вкрай секретними, і члени Ради десяти давали присягу зберігати таємницю. За словами журналіста та історика Індро Монтанеллі: «Відразу після призначення члени Десятки ставали недоступними і їх оповивав серпанок таємниці».
Робота у Раді десяти не оплачувалася, хабарі та підкуп у Раді каралися смертною карою.
Повноваження
На Раду десяти було офіційно покладено завдання забезпечувати безпеку Республіки та боротись проти змов та корупції в її урядових структурах. Десятка наглядала за дипломатією та розвідувальними службами на додаток до контролю над фінансами та командуванням армією завдяки широком повноваженням, які дозволяли їй діяти проти будь-яких загроз державній безпеці. Стежили також за духовенством. Десятка також робила численні спроби боротися з пороками в Республіці, зокрема азартними іграми.
На Раду було офіційно покладено завдання підтримувати безпеку республіки та захищати уряд від повалення чи корупції. Рада десяти швидко створила чудову мережу шпигунів і таємних агентів по всій Європі і за її межами. Також Рада десяти отримала право приймати рішення, рівносильні рішенням Великої Ради, що дозволяло Венеції оперативно реагувати на проблемы.
У 1334 році Рада десяти отримала додаткові повноваження, у його віданні перебували шпигунство, допити та в'язниці. Рада десяти також розглядала інформацію, що надходила від анонімних інформаторів, яка опускалася в спеціальні урни, звані Левиними пащами (bocche dei leoni), які розміщувались по всьому місту, що дозволяло венеційцям повідомляти про підозри щодо правопорушень, поміщаючи письмову записку в рот. Пізніші спостерігачі, такі як Марк Твен, бачили левову пащу як репресивний автократичний інструмент, який шпигував за своїми громадянами, але насправді звіти, розміщені в левиній пащі, перевірялися, і досліджувалися лише достовірні повідомлення. До кінця XVI століття Рада десяти стала очолювати шпигунів Венеції, наглядаючи за великою розвідувальною мережею Республіки.
Рада мала вплив на поліцію, армію, фінанси, тобто ті сфери діяльності, які вимагали швидкого прийняття рішень. Невеликий розмір Ради і її здатність швидко приймати рішення призвели до того, що з часом їй було передано більш приземлені справи, і до 1457 року вона мала майже необмежену владу над усіма урядовими справами. Зокрема, він наглядав за дипломатичними та розвідувальними службами Венеції, керувала її військовими справами, вирішувала юридичні питання та правозастосування.
Рада мала повноваження накладати покарання на венеційських патриціїв, зокрема вигнання та смертну кару. За наказом Ради в 1355 році було страчено дожа Маріно Фальєро, а в 1432 році — графа Карманьола. У 1457 році Рада десяти змусила зректися посади дожа героя війни з Міланом Франческо Фоскарі, після того, як його син був визнаний винним у таємних зносинах з турецьким султаном і Франческо Сфорца
З 1490-х по 1530-ті роки Рада десяти разом з іншими венеційськими органами влади прийняли закони про розкіш. У 1506 році Десятка прийняла закон проти банкетів, намагаючись запобігти амбітним дворянам брати участь у підкупі голосів, влаштовуючи розкішні вечері в compaginie della calza (ексклюзивні соціальні товариства). Закон конкретно забороняв жінкам, крім дружин членів, відвідувати такі обіди.
Історик Едвард Уоллес Муір молодший писав: «Рада десяти стояла дещо окремо від ієрархії інших органів, але була, як відомо, могутньою. Завдяки своїм таємним фондам, системі анонімних інформаторів, поліцейським повноваженням і широким юрисдикційним мандатом у питаннях державної безпеки, члени Ради Десяти, разом з членами Колегії, змінювали посади між собою і становили внутрішнє коло олігархічних патриціїв, які, по суті, правили республікою». Наприклад, під час війни Камбрейської ліги Рада відповідала за пошук способів оплати військових витрат держави
Державні інквізитори
У 1539 році Рада заснувала державних інквізиторів, трибунал із трьох суддів, обраних із числа своїх членів для розгляду загроз державній безпеці. Інквізитори отримали такі ж повноваження, як і вся Рада десяти, і могли судити та засуджувати звинувачених у державній зраді незалежно від самої Десятки. Для подальшої діяльності інквізитори створили велику мережу шпигунів та інформаторів як у Венеції, так і за кордоном. Інквізитори могли проводити таємні судові процеси з низьким рівнем доказів, і практика інквізиторів була дуже подібна до практики Римської інквізиції, яка була заснована трьома роками пізніше. З 1624 року Раді десяти було доручено переслідувати всі злочини, що стосувались приватного життя венеційських патриціїв.
Примітки
- David Chambers & Brian Pullan with Jennifer Fletcher (eds.). Venice: A Documentary History, 1450—1630 (2001, reprinted 2004). University of Toronto Press/. p. 55.
- Edward Muir (1981). Civic Ritual in Renaissance Venice. Princeton University Press p. 20.
- David Chambers & Brian Pullan with Jennifer Fletcher (eds.). Venice: A Documentary History, 1450—1630 (2001, reprinted 2004). University of Toronto Press/. p. 54.
- Edward Muir (1981). Civic Ritual in Renaissance Venice. Princeton University Press. p. 20.
- Madden, Thomas F. (2012). Venice: A New History. New York: Penguin Books. ISBN . OCLC 837179158.
- David Chambers & Brian Pullan with Jennifer Fletcher (eds.). Venice: A Documentary History, 1450—1630 (2001, reprinted 2004). University of Toronto Press/. pp. 56-57.
- L'Italia dei secoli d'oro: Il Medio Evo dal 1250 al 1492 , Milan, Rizzoli, 1967
- Норвич Дж. История Венецианской республики. — С. 264-265.
- Норвич Дж. История Венецианской республики. — С. 265-266.
- Iordanou, Ioanna (2018). The Spy Chiefs of Renaissance Venice: Intelligence Leadership in the Early Modern World. Spy Chiefs: Volume 2: Intelligence Leaders in Europe, the Middle East, and Asia (Georgetown University Press): 43—66.
- David Chambers & Brian Pullan with Jennifer Fletcher (eds.). Venice: A Documentary History, 1450—1630 (2001, reprinted 2004). University of Toronto Press/. pp. 55-56.
- Бек Кристиан. История Венеции. Москва. Весь Мир, 2002. , стр.76
- Stanley Chojnacki, «Identity and Ideology in Renaissance Venice: The Third Serrata» in Venice Reconsidered: The History and Civilization of an Italian City-State, 1297—1797 (Johns Hopkins University Press, 2003) pp. 263-64
- Edward Muir (1981). Civic Ritual in Renaissance Venice. Princeton University Press. p. 168.
- Stanley Chojnacki, «Identity and Ideology in Renaissance Venice: The Third Serrata» in Venice Reconsidered: The History and Civilization of an Italian City-State, 1297—1797 (Johns Hopkins University Press, 2003) pp. 263-64.
- David Michael D'Andrea, Civic Christianity in Renaissance Italy: The Hospital of Treviso, 1400—1530 (University of Rochester Press, 2007), p. 136.
- Iordanou, I. (2015). What News on the Rialto? The Trade of Information and Early Modern Venice's Centralized Intelligence Organization (PDF). Intelligence and National Security. 31 (3): 305—326. doi:10.1080/02684527.2015.1041712.
- De Vivo, Filippo (2007). Information and Communication in Venice: Rethinking Early Modern Politics. Oxford University Press p. 34.
- De Vivo, Filippo (2007) Information and Communication in Venice: Rethinking Early Modern Politics. Oxford University Press. p. 34.
Джерела
- Da Mosto, Andrea (1937). L'Archivio di Stato di Venezia. Indice Generale, Storico, Descrittivo ed Analitico. Tomo I: Archivi dell' Amministrazione Centrale della Repubblica Veneta e Archivi Notarili (італ.). Rome: Biblioteca d'arte editrice. OCLC 772861816.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rada desyati ital Consiglio dei Dieci ven Consejo de i Diexe abo prosto Desyatka ital Dieci odin iz golovnih kerivnih organiv Venecijskoyi respubliki sho funkcionuvav z 1310 po 1797 rik Vibori i zamina chleniv Radi vidbuvalisya na shorichnij osnovi perebuvannya na posadi protyagom dvoh terminiv pospil ne dozvolyalos Rada desyati mala shiroki povnovazhennya shodo rozsliduvan v pitannyah derzhavnoyi bezpeki Respubliki ta mala povnovazhennya nakladati pokarannya na patriciyiv Rada desyati ta Povna kolegiya stanovili vnutrishnye kolo oligarhichnih patriciyiv yaki faktichno pravili Venecijskoyu respublikoyu Chleni Radi desyati vinosyat smertnij virok dozhu Kartina Smert dozha Marino Falyero Franchesko Ajec 1867 Sklad ta poryadok robotiRadu desyati vpershe stvoriv u 1310 roci dozh P yetro Gradenigo yak timchasovij organ dlya rozsliduvannya zmovi Bahamonte Tyepolo ta Marko Kerini prote z 1335 roku Rada desyati diyala postijno a z 1455 roku Rada stala formalnim konstitucijnim organom Rada skladalasya z desyati chleniv yakih obirala Velika rada Veneciyi na odin rik Dlya uniknennya zlovzhivan odnochasno vhoditi do Radi desyati mig lishe odin predstavnik toyi chi toyi aristokratichnoyi rodini i yiyi chleni ne mogli buti pereobrani na dva termini pospil Vibori vidbuvalisya shorichno v serpni inshi u veresni Do 1582 roku v Radi takozh pracyuvala dodatkova Zonta spochatku z 20 a piznishe z 15 chleniv Rada desyati upravlyalasya ne odnoosibno a troma ochilnikami Desyatki ital capi dei dieci Voni priznachalisya na misyac protyagom yakogo yim zaboronyalosya vihoditi z Palacu dozhiv shob ne potraplyati pid vpliv chutok i plitok ta uniknuti bud yakoyi mozhlivosti dlya pidkupu Desyatka zustrichalasya shodnya zasidannya cogo organu buli vkraj sekretnimi i chleni Radi desyati davali prisyagu zberigati tayemnicyu Za slovami zhurnalista ta istorika Indro Montanelli Vidrazu pislya priznachennya chleni Desyatki stavali nedostupnimi i yih opovivav serpanok tayemnici Robota u Radi desyati ne oplachuvalasya habari ta pidkup u Radi karalisya smertnoyu karoyu PovnovazhennyaVenecijska urna dlya donosiv Levina pasha vid anonimnih zayavnikiv Napis govorit Tayemni zvinuvachennya proti bud kogo hto prihovuye milosti chi poslugi abo tayemno zmovivsya shob prihovati spravzhnij dohid vid nih Na Radu desyati bulo oficijno pokladeno zavdannya zabezpechuvati bezpeku Respubliki ta borotis proti zmov ta korupciyi v yiyi uryadovih strukturah Desyatka naglyadala za diplomatiyeyu ta rozviduvalnimi sluzhbami na dodatok do kontrolyu nad finansami ta komanduvannyam armiyeyu zavdyaki shirokom povnovazhennyam yaki dozvolyali yij diyati proti bud yakih zagroz derzhavnij bezpeci Stezhili takozh za duhovenstvom Desyatka takozh robila chislenni sprobi borotisya z porokami v Respublici zokrema azartnimi igrami Na Radu bulo oficijno pokladeno zavdannya pidtrimuvati bezpeku respubliki ta zahishati uryad vid povalennya chi korupciyi Rada desyati shvidko stvorila chudovu merezhu shpiguniv i tayemnih agentiv po vsij Yevropi i za yiyi mezhami Takozh Rada desyati otrimala pravo prijmati rishennya rivnosilni rishennyam Velikoyi Radi sho dozvolyalo Veneciyi operativno reaguvati na problemy U 1334 roci Rada desyati otrimala dodatkovi povnovazhennya u jogo vidanni perebuvali shpigunstvo dopiti ta v yaznici Rada desyati takozh rozglyadala informaciyu sho nadhodila vid anonimnih informatoriv yaka opuskalasya v specialni urni zvani Levinimi pashami bocche dei leoni yaki rozmishuvalis po vsomu mistu sho dozvolyalo venecijcyam povidomlyati pro pidozri shodo pravoporushen pomishayuchi pismovu zapisku v rot Piznishi sposterigachi taki yak Mark Tven bachili levovu pashu yak represivnij avtokratichnij instrument yakij shpiguvav za svoyimi gromadyanami ale naspravdi zviti rozmisheni v levinij pashi pereviryalisya i doslidzhuvalisya lishe dostovirni povidomlennya Do kincya XVI stolittya Rada desyati stala ocholyuvati shpiguniv Veneciyi naglyadayuchi za velikoyu rozviduvalnoyu merezheyu Respubliki Rada mala vpliv na policiyu armiyu finansi tobto ti sferi diyalnosti yaki vimagali shvidkogo prijnyattya rishen Nevelikij rozmir Radi i yiyi zdatnist shvidko prijmati rishennya prizveli do togo sho z chasom yij bulo peredano bilsh prizemleni spravi i do 1457 roku vona mala majzhe neobmezhenu vladu nad usima uryadovimi spravami Zokrema vin naglyadav za diplomatichnimi ta rozviduvalnimi sluzhbami Veneciyi keruvala yiyi vijskovimi spravami virishuvala yuridichni pitannya ta pravozastosuvannya Rada mala povnovazhennya nakladati pokarannya na venecijskih patriciyiv zokrema vignannya ta smertnu karu Za nakazom Radi v 1355 roci bulo stracheno dozha Marino Falyero a v 1432 roci grafa Karmanola U 1457 roci Rada desyati zmusila zrektisya posadi dozha geroya vijni z Milanom Franchesko Foskari pislya togo yak jogo sin buv viznanij vinnim u tayemnih znosinah z tureckim sultanom i Franchesko Sforca Z 1490 h po 1530 ti roki Rada desyati razom z inshimi venecijskimi organami vladi prijnyali zakoni pro rozkish U 1506 roci Desyatka prijnyala zakon proti banketiv namagayuchis zapobigti ambitnim dvoryanam brati uchast u pidkupi golosiv vlashtovuyuchi rozkishni vecheri v compaginie della calza eksklyuzivni socialni tovaristva Zakon konkretno zaboronyav zhinkam krim druzhin chleniv vidviduvati taki obidi Istorik Edvard Uolles Muir molodshij pisav Rada desyati stoyala desho okremo vid iyerarhiyi inshih organiv ale bula yak vidomo mogutnoyu Zavdyaki svoyim tayemnim fondam sistemi anonimnih informatoriv policejskim povnovazhennyam i shirokim yurisdikcijnim mandatom u pitannyah derzhavnoyi bezpeki chleni Radi Desyati razom z chlenami Kolegiyi zminyuvali posadi mizh soboyu i stanovili vnutrishnye kolo oligarhichnih patriciyiv yaki po suti pravili respublikoyu Napriklad pid chas vijni Kambrejskoyi ligi Rada vidpovidala za poshuk sposobiv oplati vijskovih vitrat derzhavi Derzhavni inkvizitori U 1539 roci Rada zasnuvala derzhavnih inkvizitoriv tribunal iz troh suddiv obranih iz chisla svoyih chleniv dlya rozglyadu zagroz derzhavnij bezpeci Inkvizitori otrimali taki zh povnovazhennya yak i vsya Rada desyati i mogli suditi ta zasudzhuvati zvinuvachenih u derzhavnij zradi nezalezhno vid samoyi Desyatki Dlya podalshoyi diyalnosti inkvizitori stvorili veliku merezhu shpiguniv ta informatoriv yak u Veneciyi tak i za kordonom Inkvizitori mogli provoditi tayemni sudovi procesi z nizkim rivnem dokaziv i praktika inkvizitoriv bula duzhe podibna do praktiki Rimskoyi inkviziciyi yaka bula zasnovana troma rokami piznishe Z 1624 roku Radi desyati bulo dorucheno peresliduvati vsi zlochini sho stosuvalis privatnogo zhittya venecijskih patriciyiv PrimitkiDavid Chambers amp Brian Pullan with Jennifer Fletcher eds Venice A Documentary History 1450 1630 2001 reprinted 2004 University of Toronto Press p 55 Edward Muir 1981 Civic Ritual in Renaissance Venice Princeton University Press p 20 David Chambers amp Brian Pullan with Jennifer Fletcher eds Venice A Documentary History 1450 1630 2001 reprinted 2004 University of Toronto Press p 54 Edward Muir 1981 Civic Ritual in Renaissance Venice Princeton University Press p 20 Madden Thomas F 2012 Venice A New History New York Penguin Books ISBN 978 0147509802 OCLC 837179158 David Chambers amp Brian Pullan with Jennifer Fletcher eds Venice A Documentary History 1450 1630 2001 reprinted 2004 University of Toronto Press pp 56 57 L Italia dei secoli d oro Il Medio Evo dal 1250 al 1492 Milan Rizzoli 1967 Norvich Dzh Istoriya Venecianskoj respubliki S 264 265 Norvich Dzh Istoriya Venecianskoj respubliki S 265 266 Iordanou Ioanna 2018 The Spy Chiefs of Renaissance Venice Intelligence Leadership in the Early Modern World Spy Chiefs Volume 2 Intelligence Leaders in Europe the Middle East and Asia Georgetown University Press 43 66 David Chambers amp Brian Pullan with Jennifer Fletcher eds Venice A Documentary History 1450 1630 2001 reprinted 2004 University of Toronto Press pp 55 56 Bek Kristian Istoriya Venecii Moskva Ves Mir 2002 ISBN 5 7777 0214 7 str 76 Stanley Chojnacki Identity and Ideology in Renaissance Venice The Third Serrata in Venice Reconsidered The History and Civilization of an Italian City State 1297 1797 Johns Hopkins University Press 2003 pp 263 64 Edward Muir 1981 Civic Ritual in Renaissance Venice Princeton University Press p 168 Stanley Chojnacki Identity and Ideology in Renaissance Venice The Third Serrata in Venice Reconsidered The History and Civilization of an Italian City State 1297 1797 Johns Hopkins University Press 2003 pp 263 64 David Michael D Andrea Civic Christianity in Renaissance Italy The Hospital of Treviso 1400 1530 University of Rochester Press 2007 p 136 Iordanou I 2015 What News on the Rialto The Trade of Information and Early Modern Venice s Centralized Intelligence Organization PDF Intelligence and National Security 31 3 305 326 doi 10 1080 02684527 2015 1041712 De Vivo Filippo 2007 Information and Communication in Venice Rethinking Early Modern Politics Oxford University Press p 34 De Vivo Filippo 2007 Information and Communication in Venice Rethinking Early Modern Politics Oxford University Press p 34 DzherelaDa Mosto Andrea 1937 L Archivio di Stato di Venezia Indice Generale Storico Descrittivo ed Analitico Tomo I Archivi dell Amministrazione Centrale della Repubblica Veneta e Archivi Notarili ital Rome Biblioteca d arte editrice OCLC 772861816