Монастири́ще (Урочище Монастирище) — ландшафтний заказник загальнодержавного значення в Україні. Розташований у межах Кропивницького району Кіровоградської області, біля села Завтурове.
47°49′45″ пн. ш. 32°23′34″ сх. д. / 47.82944444002777828° пн. ш. 32.39277778002777808° сх. д.Координати: 47°49′45″ пн. ш. 32°23′34″ сх. д. / 47.82944444002777828° пн. ш. 32.39277778002777808° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Кіровоградська область, Кропивницький район, біля села Завтурове |
Найближче місто | Устинівка (смт) |
Площа | 15,3 га |
Засновано | 1994 р. |
Монастирище (заказник, Устинівський район) (Кіровоградська область) | |
Монастирище у Вікісховищі |
Опис
Площа заказника 15,3 га. Розташований на крайньому півдні Кіровоградської області, в місці, де річка Інгул прорізує гранітний щит і утворює крутий каньйон, посеред якого розташована велика скеля. Вона розділяє русло річки на дві частини: старе та інші існуючі. Скеля у плані має прямокутну форму і витягнута довгою віссю вздовж русла річки. Висота скелі 13 м, з трьох боків має прямовисні стіни, а з четвертого — пологий підйом, загромаджений великими брилами сірого граніту. Біля підніжжя скелі з її південно-західного боку лежать окремі брили, що впали з вершини. На вершині є ще кілька брил значних розмірів.
Серед навколишніх відкритих степів «Монастирище» являє собою особливу місцину. Попри типові для неї зарості тернини та глоду, які широким поясом вкривають лівий порізаний яругами берег, тут збереглося трохи соснового лісу на правобережжі. Очевидно, в козацькі часи це місце не пустувало. Відгомін народних споминів про те, як козацтво використовувало цей природний опорний пункт, все ще можна почути в спогадах найстаріших мешканців цих місць. Люди, які приїздять сюди відпочити, можуть насолодитися чистим повітрям, спокійними водами Інгулу, прогулятися по мальовничим місцям, набратися сили.
Біля сіл Ганно-Требинівка та Завтурове, між якими розташоване урочище, було знайдено поселення сабатинівської та черняхівської культури.
Рослинний і тваринний світ урочища
Урочище і нині багате різноманітними рідкісними та лікарськими рослинами, якими лікують патології вагітності. Це деревій звичайний, подорожник, спориш, кропива дводомна, а також звіробій, дикі коноплі, ромашка, астрагал, мати-й-мачуха та інші.
Територія заказника займає стрімкі схили каньйону Інгулу і прилеглі плакорні ділянки. Це одна з наймальовничіших ділянок Кіровоградщини.
На стрімких схилах річки на щебенистих ґрунтах виявлені петрофітні степові ценози. Привертають увагу жовті зірочки очитку їдкого, жовті голівки цмину піскового і рожеві суцвіття чебрецю двовидного. В розщілинах каміння трапляється авринія скельна і очиток Борисової. Ранньою весною великі куртини утворює рідкісний червонокнижний вид — сон чорніючий. Тут можна побачити деякі рідкісні для області види: навесні — з блакитними квіточками, зібраними у витягнуте суцвіття; влітку — куртини , а також рідкісний реліктовий вид — ефедра двоколоса. На гранітних схилах є великі популяції . Це — єдине місце Кіровоградщини, де знайдені рябчик руський та причорноморський ендемік голонасінник одеський, які занесені до Червоної книги України.
На стрімких схилах з виходами гранітів (переважно на правому березі Інгулу) трапляються густі зарості чагарників і невисоких дерев, в яких переважає клен татарський. Тут можна побачити різноманітні види чагарників — свидину, калину-гордовину, а також малопоширені види — кизильник чорноплідний, мигдаль степовий та вишню степову.
Степові ценози на прилеглих плакорних ділянках представлені переважно типчаково-ковиловими степами. Крім ковили волосистої, тут зростають ковили Лессінга та пірчаста (всі 3 види занесені до Червоної книги України). Серед різнотрав'я виділяється своїми темно-синіми квітами поруч ростуть льон австрійський з бузково-блакитними квітами, молочай Сегієрів, . Характерні степові рослини — кринітарія волохата, , чебрець Маршалла.
В заказнику зростає ряд видів, властивих південному варіанту степів, які в області трапляються рідко. Це такі види, як цінна лікарська ефедра двоколоса, , гвоздика Андржійовського, це мешканці південних степів на північній границі ареалу.
По днищу річки переважають ценози осоки гострої, трапляються куртини очеретянки звичайної і комишу лісового. По берегах Інгулу є високі зарості очерету звичайного з окремими куртинами куги озерної. Поруч з типовими лучно-болотними видами тут виявлені і малопоширені в даному регіоні види, як-от валеріана висока і комишівник звичайний.
Різноманітний тваринний світ заказника. На ділянках цілинного степу мешкають різні птахи — жайворонки чубатий, малий та степовий, щеврик польовий, боривітер звичайний, ворона сіра, чекан луговий, а серед безхребетних домінують прямокрилі, дикі бджолині і трав'яні клопи.
На кам'янистих схилах з заростями чагарників відмічені: з птахів — сорокопуди жулан та чорнолобий, мухоловка сіра, горобець польовий, камінка лиса, зозуля звичайна, соловейко східний, з плазунів трапляюються два види ящірок (прудка та зелена), а також вуж звичайний та гадюка степова — вид, що занесений до Червоної книги України. В заплаві можна зустріти лелеку білого, різні види жаб, вужа водяного, черепаху болотяну; в заростях прибережно-водної рослинності мешкають бабки.
Природоохоронні заходи
У заказнику Монастирище забороняється спалювати залишки рослинності, знищувати дерева і чагарники, проводити полювання, займатися рибальством, сінокосінням, випасати худобу, заготовляти лікарські рослини.
Легенди
Серед місцевих жителів названих сіл відомо кілька легенд, пов'язаних з урочищем. Події в них датуються серединою XIX ст, періодом кріпацтва та колонізації центрально-українських земель російською імперією.
Місцевим паном Требинським на скелі була поселена дівчина-кріпачка, яка не хотіла вийти заміж за нелюба. Жила вона в невеликій халупі самотньо, як у монастирі. Звідси й назва Монастирище.
За іншою версією цієї легенди у дівчини від пана народилася дитина. Тому й заховалася від сорому перед людьми на скелі. Там і прожила самотня до смерті, бо дитина (хлопчик) померла ще маленькою. Люди ж зверталися до неї, як до ворожки та віщунки. А ще розповідають про печеру на тому острові, де сховані були давні скарби — чи то козацькі, чи то татарські. Вхід до неї десь згори на скелі прихований, а вихід знаходився під водою. Інша легенда розповідає, що ще за кріпацтва біля острова знаходилась каторга для жінок-черниць, котрі, перебуваючи в різних православних монастирях, не втрималися перед гріхом перелюбства. Нібито через те, що то був незвичайний монастир. І назвали це місце «Монастирище» з ненависті до тих черниць. В покарання за гріх черниць змушували цілий день носити пеленою землю на вершину скелі.
Старожили також згадують, що коли біля села Березівки (сусіднього) будували церкву, то збиралися розпочати і будівництво монастиря біля с. Завтурове, звідси й назва Монастирище.
У народній пам'яті назва урочища пов'язується з досить недавніми подіями. Але, якщо взяти до уваги, що це місце взагалі не придатне для будівництва, то, очевидно, назва Монастирище, як місце усамітнення, походить з давніших часів і корені цієї назви ховаються в глибині віків. У зв'язку з цим є припущення, що корені деяких з цих легенд сягають язичницьких часів — уличів, яких дослідники локалізують на Інгулі, та антів (черняхівське поселення). Звертає на себе увагу те, що в легендах мова іде про ізоляцію жінок, які або відмовилися брати шлюб, або ж здійснили гріх перелюбства. Саме цей мотив є основним у поширених в Україні легендах про Дівич-гору. Ці легенди пов'язують з язичницьким минулим слов'ян, коли вагітних жінок, або тих хто довгий час не могли завагітніти, ізолювали на певний час в особливих місцях під наглядом жриць-віщунок. Тут ці жінки лікувалися травами, особливим енергетичним полем святого місця, здійснювали обряди культу родючості, метою яких було забезпечити збереження дитини до пологів або ж завагітніти. Урочище Монастирище на Інгулі могло бути такою Дівич-горою, де на певний час усамітнювались вагітні жінки.
Крім того, тут і нині мешкає степова гадюка-символ оберегу та плодючості у багатьох народів, у тому числі і слов'ян.[]
Галерея
Джерела
- В. Панченко Стоунхендж на Інгулі [ 28 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- ТОП місць Кіровоградщини, які варто відвідати - kropyvnytskyi.name (укр.). 4 жовтня 2022. Процитовано 19 жовтня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monastiri she Urochishe Monastirishe landshaftnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij u mezhah Kropivnickogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti bilya sela Zavturove Monastirishe zakaznik 47 49 45 pn sh 32 23 34 sh d 47 82944444002777828 pn sh 32 39277778002777808 sh d 47 82944444002777828 32 39277778002777808 Koordinati 47 49 45 pn sh 32 23 34 sh d 47 82944444002777828 pn sh 32 39277778002777808 sh d 47 82944444002777828 32 39277778002777808Krayina UkrayinaRoztashuvannyaKirovogradska oblast Kropivnickij rajon bilya sela ZavturoveNajblizhche mistoUstinivka smt Plosha15 3 gaZasnovano1994 r Monastirishe zakaznik Ustinivskij rajon Kirovogradska oblast Monastirishe u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Monastirishe znachennya OpisPlosha zakaznika 15 3 ga Roztashovanij na krajnomu pivdni Kirovogradskoyi oblasti v misci de richka Ingul prorizuye granitnij shit i utvoryuye krutij kanjon posered yakogo roztashovana velika skelya Vona rozdilyaye ruslo richki na dvi chastini stare ta inshi isnuyuchi Skelya u plani maye pryamokutnu formu i vityagnuta dovgoyu vissyu vzdovzh rusla richki Visota skeli 13 m z troh bokiv maye pryamovisni stini a z chetvertogo pologij pidjom zagromadzhenij velikimi brilami sirogo granitu Bilya pidnizhzhya skeli z yiyi pivdenno zahidnogo boku lezhat okremi brili sho vpali z vershini Na vershini ye she kilka bril znachnih rozmiriv Sered navkolishnih vidkritih stepiv Monastirishe yavlyaye soboyu osoblivu miscinu Popri tipovi dlya neyi zarosti ternini ta glodu yaki shirokim poyasom vkrivayut livij porizanij yarugami bereg tut zbereglosya trohi sosnovogo lisu na pravoberezhzhi Ochevidno v kozacki chasi ce misce ne pustuvalo Vidgomin narodnih spominiv pro te yak kozactvo vikoristovuvalo cej prirodnij opornij punkt vse she mozhna pochuti v spogadah najstarishih meshkanciv cih misc Lyudi yaki priyizdyat syudi vidpochiti mozhut nasoloditisya chistim povitryam spokijnimi vodami Ingulu progulyatisya po malovnichim miscyam nabratisya sili Bilya sil Ganno Trebinivka ta Zavturove mizh yakimi roztashovane urochishe bulo znajdeno poselennya sabatinivskoyi ta chernyahivskoyi kulturi Roslinnij i tvarinnij svit urochishachervonoknizhnij son u Monastirishi Urochishe i nini bagate riznomanitnimi ridkisnimi ta likarskimi roslinami yakimi likuyut patologiyi vagitnosti Ce derevij zvichajnij podorozhnik sporish kropiva dvodomna a takozh zvirobij diki konopli romashka astragal mati j machuha ta inshi Teritoriya zakaznika zajmaye strimki shili kanjonu Ingulu i prilegli plakorni dilyanki Ce odna z najmalovnichishih dilyanok Kirovogradshini Na strimkih shilah richki na shebenistih gruntah viyavleni petrofitni stepovi cenozi Privertayut uvagu zhovti zirochki ochitku yidkogo zhovti golivki cminu piskovogo i rozhevi sucvittya chebrecyu dvovidnogo V rozshilinah kaminnya traplyayetsya avriniya skelna i ochitok Borisovoyi Rannoyu vesnoyu veliki kurtini utvoryuye ridkisnij chervonoknizhnij vid son chorniyuchij Tut mozhna pobachiti deyaki ridkisni dlya oblasti vidi navesni z blakitnimi kvitochkami zibranimi u vityagnute sucvittya vlitku kurtini a takozh ridkisnij reliktovij vid efedra dvokolosa Na granitnih shilah ye veliki populyaciyi Ce yedine misce Kirovogradshini de znajdeni ryabchik ruskij ta prichornomorskij endemik golonasinnik odeskij yaki zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Na strimkih shilah z vihodami granitiv perevazhno na pravomu berezi Ingulu traplyayutsya gusti zarosti chagarnikiv i nevisokih derev v yakih perevazhaye klen tatarskij Tut mozhna pobachiti riznomanitni vidi chagarnikiv svidinu kalinu gordovinu a takozh maloposhireni vidi kizilnik chornoplidnij migdal stepovij ta vishnyu stepovu Stepovi cenozi na prileglih plakornih dilyankah predstavleni perevazhno tipchakovo kovilovimi stepami Krim kovili volosistoyi tut zrostayut kovili Lessinga ta pirchasta vsi 3 vidi zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Sered riznotrav ya vidilyayetsya svoyimi temno sinimi kvitami poruch rostut lon avstrijskij z buzkovo blakitnimi kvitami molochaj Segiyeriv Harakterni stepovi roslini krinitariya volohata chebrec Marshalla V zakazniku zrostaye ryad vidiv vlastivih pivdennomu variantu stepiv yaki v oblasti traplyayutsya ridko Ce taki vidi yak cinna likarska efedra dvokolosa gvozdika Andrzhijovskogo ce meshkanci pivdennih stepiv na pivnichnij granici arealu Po dnishu richki perevazhayut cenozi osoki gostroyi traplyayutsya kurtini ocheretyanki zvichajnoyi i komishu lisovogo Po beregah Ingulu ye visoki zarosti ocheretu zvichajnogo z okremimi kurtinami kugi ozernoyi Poruch z tipovimi luchno bolotnimi vidami tut viyavleni i maloposhireni v danomu regioni vidi yak ot valeriana visoka i komishivnik zvichajnij Riznomanitnij tvarinnij svit zakaznika Na dilyankah cilinnogo stepu meshkayut rizni ptahi zhajvoronki chubatij malij ta stepovij shevrik polovij boriviter zvichajnij vorona sira chekan lugovij a sered bezhrebetnih dominuyut pryamokrili diki bdzholini i trav yani klopi Na kam yanistih shilah z zarostyami chagarnikiv vidmicheni z ptahiv sorokopudi zhulan ta chornolobij muholovka sira gorobec polovij kaminka lisa zozulya zvichajna solovejko shidnij z plazuniv traplyayuyutsya dva vidi yashirok prudka ta zelena a takozh vuzh zvichajnij ta gadyuka stepova vid sho zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini V zaplavi mozhna zustriti leleku bilogo rizni vidi zhab vuzha vodyanogo cherepahu bolotyanu v zarostyah priberezhno vodnoyi roslinnosti meshkayut babki Prirodoohoronni zahodiU zakazniku Monastirishe zaboronyayetsya spalyuvati zalishki roslinnosti znishuvati dereva i chagarniki provoditi polyuvannya zajmatisya ribalstvom sinokosinnyam vipasati hudobu zagotovlyati likarski roslini LegendiSered miscevih zhiteliv nazvanih sil vidomo kilka legend pov yazanih z urochishem Podiyi v nih datuyutsya seredinoyu XIX st periodom kripactva ta kolonizaciyi centralno ukrayinskih zemel rosijskoyu imperiyeyu Miscevim panom Trebinskim na skeli bula poselena divchina kripachka yaka ne hotila vijti zamizh za nelyuba Zhila vona v nevelikij halupi samotno yak u monastiri Zvidsi j nazva Monastirishe Za inshoyu versiyeyu ciyeyi legendi u divchini vid pana narodilasya ditina Tomu j zahovalasya vid soromu pered lyudmi na skeli Tam i prozhila samotnya do smerti bo ditina hlopchik pomerla she malenkoyu Lyudi zh zvertalisya do neyi yak do vorozhki ta vishunki A she rozpovidayut pro pecheru na tomu ostrovi de shovani buli davni skarbi chi to kozacki chi to tatarski Vhid do neyi des zgori na skeli prihovanij a vihid znahodivsya pid vodoyu Insha legenda rozpovidaye sho she za kripactva bilya ostrova znahodilas katorga dlya zhinok chernic kotri perebuvayuchi v riznih pravoslavnih monastiryah ne vtrimalisya pered grihom perelyubstva Nibito cherez te sho to buv nezvichajnij monastir I nazvali ce misce Monastirishe z nenavisti do tih chernic V pokarannya za grih chernic zmushuvali cilij den nositi pelenoyu zemlyu na vershinu skeli Starozhili takozh zgaduyut sho koli bilya sela Berezivki susidnogo buduvali cerkvu to zbiralisya rozpochati i budivnictvo monastirya bilya s Zavturove zvidsi j nazva Monastirishe U narodnij pam yati nazva urochisha pov yazuyetsya z dosit nedavnimi podiyami Ale yaksho vzyati do uvagi sho ce misce vzagali ne pridatne dlya budivnictva to ochevidno nazva Monastirishe yak misce usamitnennya pohodit z davnishih chasiv i koreni ciyeyi nazvi hovayutsya v glibini vikiv U zv yazku z cim ye pripushennya sho koreni deyakih z cih legend syagayut yazichnickih chasiv ulichiv yakih doslidniki lokalizuyut na Inguli ta antiv chernyahivske poselennya Zvertaye na sebe uvagu te sho v legendah mova ide pro izolyaciyu zhinok yaki abo vidmovilisya brati shlyub abo zh zdijsnili grih perelyubstva Same cej motiv ye osnovnim u poshirenih v Ukrayini legendah pro Divich goru Ci legendi pov yazuyut z yazichnickim minulim slov yan koli vagitnih zhinok abo tih hto dovgij chas ne mogli zavagitniti izolyuvali na pevnij chas v osoblivih miscyah pid naglyadom zhric vishunok Tut ci zhinki likuvalisya travami osoblivim energetichnim polem svyatogo miscya zdijsnyuvali obryadi kultu rodyuchosti metoyu yakih bulo zabezpechiti zberezhennya ditini do pologiv abo zh zavagitniti Urochishe Monastirishe na Inguli moglo buti takoyu Divich goroyu de na pevnij chas usamitnyuvalis vagitni zhinki Krim togo tut i nini meshkaye stepova gadyuka simvol oberegu ta plodyuchosti u bagatoh narodiv u tomu chisli i slov yan dzherelo GalereyaDzherelaV Panchenko Stounhendzh na Inguli 28 serpnya 2019 u Wayback Machine TOP misc Kirovogradshini yaki varto vidvidati kropyvnytskyi name ukr 4 zhovtnya 2022 Procitovano 19 zhovtnya 2022