Монастир Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа — василіянський чоловічий монастир у місті Золочів Львівської області.
Монастир Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа | |
---|---|
Назва на честь: | Вознесіння Господнє |
49°48′26″ пн. ш. 24°52′53″ сх. д. / 49.807222222250° пн. ш. 24.881388888917° сх. д.Координати: 49°48′26″ пн. ш. 24°52′53″ сх. д. / 49.807222222250° пн. ш. 24.881388888917° сх. д. | |
Тип | монастир |
Країна | Україна |
Розташування | Золочів |
Конфесія | Українська греко-католицька церква |
Єпархія | Львівська архієпархія УГКЦ |
Орденська приналежність | Василіянський Чин святого Йосафата |
Засновано | 1708, як Вознесенький монастир |
Настоятель | о. Павло Федусів, ЧСВВ |
Сайт | zolochiv.osbm.info |
Монастир Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа (Золочів) (Україна) | |
Монастир Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа у Вікісховищі |
Історія
Перший чоловічий монастир східного обряду в Золочеві був названий на честь Пресвятої Трійці Межигірський Бучинський і був розташований у східній частині міста там, де тепер село Монастирок. Першою зафіксованою датою в історії Свято-Троїцького монастиря є 1546 рік — ця дата була викарбувана на дзвоні монастирської церкви. Монастир і храм були дерев'яними. Перший згадуваний у документах ігумен — ієросхимонах Теодор (?–1603), який керував обителлю близько 40 років. Після того, як монастир знищили татари, великий коронний гетьман Ян Собеський, власник золочівських земель, виділив 7 березня 1665 року кошти на відбудову. У 1700 році монастир у складі Львівської єпархії прийняв Унію.
У 1708 році родина Теодора і Теодозії Яворовських подарувала Золочівському Свято-Троїцькому монастирю свій грунт на давньому золочівському передмісті Шляхи. Монахи ще докупили ділянку і заснували тут нову обитель, яку називали «Лісок» або «Грабина». Сюди перенесли дерев'яну церкву з c. Віцинь (нині Смереківка Львівський район). «Ревізія ігуменів» з 1724 року подає: «Монастир Золочівський — за правами короля Його Мосці Яна. Преподобний о. намісник Арсеній Струсович за благословенням пастирським до монастиря Підгорецького. Законників дев'ятеро». У тому самому документі згадано також про ієромонаха Панкратія із Золочівського монастиря, котрий перебував тоді як намісник в Тернопільському монастирі. У 1739 році обидва монастирі були інкорпоровані до Василіянського Чину. Бучинський і Грабинський монастирі існували під керівництвом єдиного ігумена до Дубенської консульти (1745 р.), після якої були об'єднані й підпорядковані Підгорецькому монастирю (не довше, як до 1768 року). Серед доброчинців обителі з цього періоду відомі Томаш і Теодозія Турчинські, які в 1739 і 1747 роках записали по 1000 золотих польських, староста Канівський Микола Потоцький — у 1767 році він записав на монастир 46 тис. золотих з умовою молитися за нього і за Стефана та Анну, його батьків.
Поступово монахи перебралися до новішого монастиря, а старий існував як Бучинський фільварок (1866 року дерев'яну церкву розібрано). У 1902 році на місці давнього Золочівського монастиря ігумен Юліян Німилович посвятив новозбудовану капличку (нині не існує). У 1834 році графиня Лукія Комарницька заповіла на побудову церкви і розбудову монастиря значну суму — у грудні 1863 освячено нову церкву на честь Вознесіння Господнього. Монастирський будинок з келіями і трапезною споруджено за проєктом архітектора М. Савицького у 1874 році та замість старих збудовано нові господарські будівлі.
У 1913 році Золочівський Вознесенький василіянський монастир остаточно перейшов під управу реформованих василіян. Упродовж 1921—1925 років монастир був у користуванні монахинь василіянок зі Словітського монастиря, які провадили тут сиротинець. У монастирській церкві раз на два тижні, у неділю, відправляв золочівський гімназійний катехит о. Микола Хмільовський. У 1926 році василіяни знову повернулися до Золочева. Під час Другої світової війни Вознесенську церкву значно пошкоджено. У 1946 році монастир закрито, а священиків і монахів заарештовано. Храм використовували як склад, а в монастирі діяв протитуберкульозний диспансер.
Навесні 1989 року отці Володимир Палчинський і Віталій Дудкевич відслужили першу літургію на подвір'ї біля Вознесенської церкви, а 21 листопада того ж року — у церкві. 1990 року василіянам повернули і сам монастир, ігуменом призначено о. Володимира Палчинського. Нинішній монастир збудований у 1990—1993 роках. У 2003 році розібрано приміщення старого монастиря, збудованого вкінці XIX ст. і відремонтованого у 1990—1991 роках. У 1994—2002 роках при Золочівському монастирі діяв Василіянський інститут філософсько-богословських студій імені Йосифа Велямина Рутського (у 2002 році перенесений до Брюховичів біля Львова).
Церква Вознесіння Господнього
Давніша монастирська церква була дерев'яною і після побудови нової мурованої церкви її розібрали, а іконостас у 1866 році продали в село Ластівка Дрогобицького повіту. Кошти на побудову церкви пожертвувала місцева графиня Лукія Комарницька у 1834 році. На її замовлення архітектор В. М. Крафтер виготовив проєкт. Церкву освятили на свято Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у 1863 році. Храм був зруйнований під час наступу німецької армії у 1941 році і відходу радянських військ. На куполі засів червоноармієць і стріляв звідти по німецьких солдатах. Німці у відповідь почали обстрілювати монастир і церкву із гармат. Снаряд влучив у купол і зніс дах. Стараннями ігумена отця Онисима Шуплата тоді церкву відремонтували, змінивши зовнішній вигляд. Під час наступу Червоної армії у 1944 році церква знову була зруйнована і так простояла до 1989 року.
Сьогоднішній вигляд церква отримала після ремонтно-реставраційних робіт, проведених відразу після повернення церкви отцям василіянам у 1989 році стараннями ігумена отця Володимира Палчинського. Іконостас дерев'яний, різьблений, одноярусний, роботи янівських майстрів. «Цей іконостас виконаний у 1998 році є жертвенним даром земляків з Канади і Америки» — зазначено на табличці, поміщеній в іконостасі. Ікони для іконостасу виконав художник Степан Юзефів. У бічних вівтарях встановлено дві старі ікони: «Святий Миколай» XVII ст. та «Богородиця Одігітрія з похвалою» (копія Голубицької чудотворної ікони Богородиці, Підгорецький монастир), створена 1724 року художником Федором Бурковським. Автор ідеї настінних розписів і їх ескізів — Іван Проців. Роботи виконали Олексій Фіголь, Василь Федорук і Ігор Грищенко.
У 2004 році на церкві позолочено верхівки куполів і пофарбовано фасади. Отці василіяни монастиря Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа опікуються також церквою святого Миколая в Золочеві.
Настоятелі
- Ієросхимонах Теодор (бл. 1563—1603)
- о. Макарій Струсевич (1690)
- о. Йосиф Лехнович
- о. Партеній Ломиковський (1710—1729)
- о. Арсеній Струсович (1724), намісник
- о. Бенедикт Дунаєвський (1731, 1739)
- о. Іларіон Олексінський
- о. Теофіл Теодорський (1745—1749, 1750—1754)
- о. Амбросій Щигельський (1751—1752)
- о. Віктор Яребковський (1754—1759)
- о. Василь Слізикевич (1757—1758)
- о. Іраклій Паславський
- о. Єронім Сціправський (1759—1761)
- о. Модест Чернявський (1761—1764)
- о. Стахій Войцеховський (1763—1764)
- о. Пахомій Головацький (1765)
- о. Гедеон Гульський (1767—1770)
- о. Бенедикт Шулевич (1770—1771; †22.02.1771 в Золочеві)
- о. Вінкентій Загоровський (1771—1772)
- о. Діонізій Божовський (1772—1774)
- о. Вінкентій Загоровський (1774—1776)
- о. Костянтин Улашевич (1776)
- о. Дамаскин Стахнякевич (1777)
- о. Аполоній Окунський (1778)
- о. Йосиф Белзецький (1779)
- о. Августин Дидицький (1779—1781)
- о. Вікентій Загоровський (1781)
- о. Атанасій Ярембкевич (1783)
- о. Епіфаній Теблінський (1785, 1787)
- о. Августин Дидицький (?-1790; †30.09.1790 в Золочеві)
- о. Маркіян Тарнавський (1797—1803)
- о. Яків Гарасевич (1803, 1808, †8.05.1810 в Золочеві)
- о. Нікандр Зеленецький (1810, 1813, 1814)
- о. Софроній Опуський (1818)
- о. Яків Заморський (1822)
- о. Касіян Дідицький (1823—1931; †15.02.1831 в Золочеві)
- о. Ніканор Гачкевич (1831)
- о. Гедеон Січевський (1832)
- о. Ніканор Гачкевич (1833)
- о. Гедеон Січевський (1834)
- о. Йосафат Січинський (1834)
- о. Юст Ганкевич (1837—1843)
- о. Натанаїл Ціхольський (1843—1846)
- о. Дометій Фізьо (1846—1855)
- о. Марко Лонкевич (1856)
- о. Маврикій Савків (1857—1860; †1.11.1860 в Золочеві)
- о. Лонгин Красицький (1860—1862)
- о. Адріан Стеткевич (1862—1866; †19.07.1866 в Золочеві)
- о. Ясон Коритко (1867—1868)
- о. Григорій Маркевич (1869—1880)
- о. Павло Пеленський (1880—1895)
- о. Іриней Яворський (1895—1898)
- о. Юліян Німилович (1898—1909; †13.06.1909 в Золочеві)
- о. Ігнатій Коссак (1909—1913; †27.08.1913 в Золочеві)
…
- о. Амброзій Мушкевич (1913—1914)
- о. Варлаам Білик (1914—1918)
- о. Ігнатій Тисовський (1918—1920)
- о. Модест Пелех (1920—1921)
- о. Климентій Бжуховський (січень-листопад 1926)
- о. Мар'ян Повх (1926—1928)
- о. Петро Кисіль (1928—1933)
- о. Макарій Розумійко (1933—1934)
- о. Онисим Шуплат (1934—1944)
- о. Йосафат Федорик (1944—1945)
- о. Теодозій Копчак (1945—1946)
…
- о. Володимир Палчинський (1989—1996)
- о. Матей Гаврилів (1996—1997)
- о. Григорій Гриньків (1997—1998)
- о. Василь Тучапець (1998—2000)
- о. Климентій Стасів (2000—2004)
- о. Тарас Тижник (2004—2006)
- о. Марко Максимів (2006—2008)
- о. Тома Кушка (2008—2012)
- о. Августин Шоп'як (2012—2020)
- о. Павло Федусів (з 2020)
Примітки
- Павлишин А. Ревізія ігуменів… [ 25 січня 2022 у Wayback Machine.] — C. 98.
- Павлишин А. Ревізія ігуменів… [ 25 січня 2022 у Wayback Machine.] — C. 100.
- Гупало Н. Василіянський монастир у Золочеві [ 26 січня 2022 у Wayback Machine.] // Апологет… — С. 243.
- . www.osbm.org.ua. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
- Чень Л. Архітектура монастирів Чину Святого Василія Великого в Україні… — С. 144.
- Гупало Н. Василіянський монастир у Золочеві [ 26 січня 2022 у Wayback Machine.] // Апологет… — С. 241.
- Гупало Н. Василіянський монастир у Золочеві [ 26 січня 2022 у Wayback Machine.] // Апологет… — С. 238—239.
Джерела
- Гупало Н. Василіянський монастир у Золочеві [ 26 січня 2022 у Wayback Machine.] // Апологет. Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. Богословський збірник Львівської Духовної академії. Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції м. Львів, 24-25 листопада 2010 р. Львів. — С. 227—244.
- Гупало Н. Василіянський монастир Вознесіння Господнього в Золочеві. — Львів: «Скриня», 2014. — 190 с.
- Мороз В, Скленар І., Заславський В. Василіянські монастирі України. Книга перша: Галичина і Закарпаття / Заг. Ред. В. Мороз. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2015. — 192 с.
- Павлишин А. Ревізія ігуменів монастирів Львівської унійної єпархії 1724 р. [ 25 січня 2022 у Wayback Machine.] // Наукові записки Віницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, (36). — С. 93–103.
- Чень Л. Архітектура монастирів Чину Святого Василія Великого в Україні XVII—XX ст.: монографія. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2020. — 307 с.
Посилання
- Василіянський монастир у Золочеві [ 24 січня 2022 у Wayback Machine.] // Провінція святого Миколая, 25 липня 2015 [дата доступу 24 січня 2022]
- Монастир Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа в Золочеві [ 24 січня 2022 у Wayback Machine.] // zolochiv.osbm.info [дата доступу 24 січня 2022]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monastir Voznesinnya Gospoda nashogo Isusa Hrista vasiliyanskij cholovichij monastir u misti Zolochiv Lvivskoyi oblasti Monastir Voznesinnya Gospoda nashogo Isusa HristaNazva na chest Voznesinnya Gospodnye49 48 26 pn sh 24 52 53 sh d 49 807222222250 pn sh 24 881388888917 sh d 49 807222222250 24 881388888917 Koordinati 49 48 26 pn sh 24 52 53 sh d 49 807222222250 pn sh 24 881388888917 sh d 49 807222222250 24 881388888917TipmonastirKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaZolochivKonfesiyaUkrayinska greko katolicka cerkvaYeparhiyaLvivska arhiyeparhiya UGKCOrdenska prinalezhnistVasiliyanskij Chin svyatogo JosafataZasnovano1708 yak Voznesenkij monastirNastoyatelo Pavlo Fedusiv ChSVVSajtzolochiv osbm infoMonastir Voznesinnya Gospoda nashogo Isusa Hrista Zolochiv Ukrayina Monastir Voznesinnya Gospoda nashogo Isusa Hrista u VikishovishiIstoriyaPershij cholovichij monastir shidnogo obryadu v Zolochevi buv nazvanij na chest Presvyatoyi Trijci Mezhigirskij Buchinskij i buv roztashovanij u shidnij chastini mista tam de teper selo Monastirok Pershoyu zafiksovanoyu datoyu v istoriyi Svyato Troyickogo monastirya ye 1546 rik cya data bula vikarbuvana na dzvoni monastirskoyi cerkvi Monastir i hram buli derev yanimi Pershij zgaduvanij u dokumentah igumen iyeroshimonah Teodor 1603 yakij keruvav obitellyu blizko 40 rokiv Pislya togo yak monastir znishili tatari velikij koronnij getman Yan Sobeskij vlasnik zolochivskih zemel vidiliv 7 bereznya 1665 roku koshti na vidbudovu U 1700 roci monastir u skladi Lvivskoyi yeparhiyi prijnyav Uniyu Fragment mapi Fridriha fon Miga iz zobrazhennyam Zolocheva i vasiliyanskogo Voznesenskogo monastirya U 1708 roci rodina Teodora i Teodoziyi Yavorovskih podaruvala Zolochivskomu Svyato Troyickomu monastiryu svij grunt na davnomu zolochivskomu peredmisti Shlyahi Monahi she dokupili dilyanku i zasnuvali tut novu obitel yaku nazivali Lisok abo Grabina Syudi perenesli derev yanu cerkvu z c Vicin nini Smerekivka Lvivskij rajon Reviziya igumeniv z 1724 roku podaye Monastir Zolochivskij za pravami korolya Jogo Mosci Yana Prepodobnij o namisnik Arsenij Strusovich za blagoslovennyam pastirskim do monastirya Pidgoreckogo Zakonnikiv dev yatero U tomu samomu dokumenti zgadano takozh pro iyeromonaha Pankratiya iz Zolochivskogo monastirya kotrij perebuvav todi yak namisnik v Ternopilskomu monastiri U 1739 roci obidva monastiri buli inkorporovani do Vasiliyanskogo Chinu Buchinskij i Grabinskij monastiri isnuvali pid kerivnictvom yedinogo igumena do Dubenskoyi konsulti 1745 r pislya yakoyi buli ob yednani j pidporyadkovani Pidgoreckomu monastiryu ne dovshe yak do 1768 roku Sered dobrochinciv obiteli z cogo periodu vidomi Tomash i Teodoziya Turchinski yaki v 1739 i 1747 rokah zapisali po 1000 zolotih polskih starosta Kanivskij Mikola Potockij u 1767 roci vin zapisav na monastir 46 tis zolotih z umovoyu molitisya za nogo i za Stefana ta Annu jogo batkiv Postupovo monahi perebralisya do novishogo monastirya a starij isnuvav yak Buchinskij filvarok 1866 roku derev yanu cerkvu rozibrano U 1902 roci na misci davnogo Zolochivskogo monastirya igumen Yuliyan Nimilovich posvyativ novozbudovanu kaplichku nini ne isnuye U 1834 roci grafinya Lukiya Komarnicka zapovila na pobudovu cerkvi i rozbudovu monastirya znachnu sumu u grudni 1863 osvyacheno novu cerkvu na chest Voznesinnya Gospodnogo Monastirskij budinok z keliyami i trapeznoyu sporudzheno za proyektom arhitektora M Savickogo u 1874 roci ta zamist starih zbudovano novi gospodarski budivli U 1913 roci Zolochivskij Voznesenkij vasiliyanskij monastir ostatochno perejshov pid upravu reformovanih vasiliyan Uprodovzh 1921 1925 rokiv monastir buv u koristuvanni monahin vasiliyanok zi Slovitskogo monastirya yaki provadili tut sirotinec U monastirskij cerkvi raz na dva tizhni u nedilyu vidpravlyav zolochivskij gimnazijnij katehit o Mikola Hmilovskij U 1926 roci vasiliyani znovu povernulisya do Zolocheva Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Voznesensku cerkvu znachno poshkodzheno U 1946 roci monastir zakrito a svyashenikiv i monahiv zaareshtovano Hram vikoristovuvali yak sklad a v monastiri diyav protituberkuloznij dispanser Navesni 1989 roku otci Volodimir Palchinskij i Vitalij Dudkevich vidsluzhili pershu liturgiyu na podvir yi bilya Voznesenskoyi cerkvi a 21 listopada togo zh roku u cerkvi 1990 roku vasiliyanam povernuli i sam monastir igumenom priznacheno o Volodimira Palchinskogo Ninishnij monastir zbudovanij u 1990 1993 rokah U 2003 roci rozibrano primishennya starogo monastirya zbudovanogo vkinci XIX st i vidremontovanogo u 1990 1991 rokah U 1994 2002 rokah pri Zolochivskomu monastiri diyav Vasiliyanskij institut filosofsko bogoslovskih studij imeni Josifa Velyamina Rutskogo u 2002 roci perenesenij do Bryuhovichiv bilya Lvova Cerkva Voznesinnya GospodnogoCerkva Voznesinnya Davnisha monastirska cerkva bula derev yanoyu i pislya pobudovi novoyi murovanoyi cerkvi yiyi rozibrali a ikonostas u 1866 roci prodali v selo Lastivka Drogobickogo povitu Koshti na pobudovu cerkvi pozhertvuvala misceva grafinya Lukiya Komarnicka u 1834 roci Na yiyi zamovlennya arhitektor V M Krafter vigotoviv proyekt Cerkvu osvyatili na svyato Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi u 1863 roci Hram buv zrujnovanij pid chas nastupu nimeckoyi armiyi u 1941 roci i vidhodu radyanskih vijsk Na kupoli zasiv chervonoarmiyec i strilyav zvidti po nimeckih soldatah Nimci u vidpovid pochali obstrilyuvati monastir i cerkvu iz garmat Snaryad vluchiv u kupol i znis dah Starannyami igumena otcya Onisima Shuplata todi cerkvu vidremontuvali zminivshi zovnishnij viglyad Pid chas nastupu Chervonoyi armiyi u 1944 roci cerkva znovu bula zrujnovana i tak prostoyala do 1989 roku Sogodnishnij viglyad cerkva otrimala pislya remontno restavracijnih robit provedenih vidrazu pislya povernennya cerkvi otcyam vasiliyanam u 1989 roci starannyami igumena otcya Volodimira Palchinskogo Ikonostas derev yanij rizblenij odnoyarusnij roboti yanivskih majstriv Cej ikonostas vikonanij u 1998 roci ye zhertvennim darom zemlyakiv z Kanadi i Ameriki zaznacheno na tablichci pomishenij v ikonostasi Ikoni dlya ikonostasu vikonav hudozhnik Stepan Yuzefiv U bichnih vivtaryah vstanovleno dvi stari ikoni Svyatij Mikolaj XVII st ta Bogorodicya Odigitriya z pohvaloyu kopiya Golubickoyi chudotvornoyi ikoni Bogorodici Pidgoreckij monastir stvorena 1724 roku hudozhnikom Fedorom Burkovskim Avtor ideyi nastinnih rozpisiv i yih eskiziv Ivan Prociv Roboti vikonali Oleksij Figol Vasil Fedoruk i Igor Grishenko U 2004 roci na cerkvi pozolocheno verhivki kupoliv i pofarbovano fasadi Otci vasiliyani monastirya Voznesinnya Gospoda nashogo Isusa Hrista opikuyutsya takozh cerkvoyu svyatogo Mikolaya v Zolochevi NastoyateliIyeroshimonah Teodor bl 1563 1603 o Makarij Strusevich 1690 o Josif Lehnovich o Partenij Lomikovskij 1710 1729 o Arsenij Strusovich 1724 namisnik o Benedikt Dunayevskij 1731 1739 o Ilarion Oleksinskij o Teofil Teodorskij 1745 1749 1750 1754 o Ambrosij Shigelskij 1751 1752 o Viktor Yarebkovskij 1754 1759 o Vasil Slizikevich 1757 1758 o Iraklij Paslavskij o Yeronim Scipravskij 1759 1761 o Modest Chernyavskij 1761 1764 o Stahij Vojcehovskij 1763 1764 o Pahomij Golovackij 1765 o Gedeon Gulskij 1767 1770 o Benedikt Shulevich 1770 1771 22 02 1771 v Zolochevi o Vinkentij Zagorovskij 1771 1772 o Dionizij Bozhovskij 1772 1774 o Vinkentij Zagorovskij 1774 1776 o Kostyantin Ulashevich 1776 o Damaskin Stahnyakevich 1777 o Apolonij Okunskij 1778 o Josif Belzeckij 1779 o Avgustin Didickij 1779 1781 o Vikentij Zagorovskij 1781 o Atanasij Yarembkevich 1783 o Epifanij Teblinskij 1785 1787 o Avgustin Didickij 1790 30 09 1790 v Zolochevi o Markiyan Tarnavskij 1797 1803 o Yakiv Garasevich 1803 1808 8 05 1810 v Zolochevi o Nikandr Zeleneckij 1810 1813 1814 o Sofronij Opuskij 1818 o Yakiv Zamorskij 1822 o Kasiyan Didickij 1823 1931 15 02 1831 v Zolochevi o Nikanor Gachkevich 1831 o Gedeon Sichevskij 1832 o Nikanor Gachkevich 1833 o Gedeon Sichevskij 1834 o Josafat Sichinskij 1834 o Yust Gankevich 1837 1843 o Natanayil Ciholskij 1843 1846 o Dometij Fizo 1846 1855 o Marko Lonkevich 1856 o Mavrikij Savkiv 1857 1860 1 11 1860 v Zolochevi o Longin Krasickij 1860 1862 o Adrian Stetkevich 1862 1866 19 07 1866 v Zolochevi o Yason Koritko 1867 1868 o Grigorij Markevich 1869 1880 o Pavlo Pelenskij 1880 1895 o Irinej Yavorskij 1895 1898 o Yuliyan Nimilovich 1898 1909 13 06 1909 v Zolochevi o Ignatij Kossak 1909 1913 27 08 1913 v Zolochevi o Ambrozij Mushkevich 1913 1914 o Varlaam Bilik 1914 1918 o Ignatij Tisovskij 1918 1920 o Modest Peleh 1920 1921 o Klimentij Bzhuhovskij sichen listopad 1926 o Mar yan Povh 1926 1928 o Petro Kisil 1928 1933 o Makarij Rozumijko 1933 1934 o Onisim Shuplat 1934 1944 o Josafat Fedorik 1944 1945 o Teodozij Kopchak 1945 1946 o Volodimir Palchinskij 1989 1996 o Matej Gavriliv 1996 1997 o Grigorij Grinkiv 1997 1998 o Vasil Tuchapec 1998 2000 o Klimentij Stasiv 2000 2004 o Taras Tizhnik 2004 2006 o Marko Maksimiv 2006 2008 o Toma Kushka 2008 2012 o Avgustin Shop yak 2012 2020 o Pavlo Fedusiv z 2020 PrimitkiPavlishin A Reviziya igumeniv 25 sichnya 2022 u Wayback Machine C 98 Pavlishin A Reviziya igumeniv 25 sichnya 2022 u Wayback Machine C 100 Gupalo N Vasiliyanskij monastir u Zolochevi 26 sichnya 2022 u Wayback Machine Apologet S 243 www osbm org ua Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2022 Chen L Arhitektura monastiriv Chinu Svyatogo Vasiliya Velikogo v Ukrayini S 144 Gupalo N Vasiliyanskij monastir u Zolochevi 26 sichnya 2022 u Wayback Machine Apologet S 241 Gupalo N Vasiliyanskij monastir u Zolochevi 26 sichnya 2022 u Wayback Machine Apologet S 238 239 DzherelaGupalo N Vasiliyanskij monastir u Zolochevi 26 sichnya 2022 u Wayback Machine Apologet Hristiyanska sakralna tradiciya vira duhovnist mistectvo Bogoslovskij zbirnik Lvivskoyi Duhovnoyi akademiyi Materiali II Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi m Lviv 24 25 listopada 2010 r Lviv S 227 244 Gupalo N Vasiliyanskij monastir Voznesinnya Gospodnogo v Zolochevi Lviv Skrinya 2014 190 s Moroz V Sklenar I Zaslavskij V Vasiliyanski monastiri Ukrayini Kniga persha Galichina i Zakarpattya Zag Red V Moroz Ternopil Pidruchniki i posibniki 2015 192 s Pavlishin A Reviziya igumeniv monastiriv Lvivskoyi unijnoyi yeparhiyi 1724 r 25 sichnya 2022 u Wayback Machine Naukovi zapiski Vinickogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu imeni Mihajla Kocyubinskogo Seriya Istoriya 36 S 93 103 Chen L Arhitektura monastiriv Chinu Svyatogo Vasiliya Velikogo v Ukrayini XVII XX st monografiya Lviv Vidavnictvo Lvivskoyi politehniki 2020 307 s PosilannyaVasiliyanskij monastir u Zolochevi 24 sichnya 2022 u Wayback Machine Provinciya svyatogo Mikolaya 25 lipnya 2015 data dostupu 24 sichnya 2022 Monastir Voznesinnya Gospoda nashogo Isusa Hrista v Zolochevi 24 sichnya 2022 u Wayback Machine zolochiv osbm info data dostupu 24 sichnya 2022