Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Гнатів (псевдо: «Залізняк», «Чорний», «Сергій Іванович Василів») (пом. ймовірно, Аргентина) — активний діяч ОУН, керівник «Трускавецької боївки» ОУН, організатор вдалого замаху на керівника східного відділу МЗС Польщі Тадеуша Голувка. Представник ОУН в Маньчжурії.
| Михайло Гнатів | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Народження | невідомо ? |
| Смерть | ?, після 1948 ймовірно,  Аргентина |
| Псевдо | «Залізняк», «Чорний», «Сергій Іванович Василів» |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Україна |
Життєпис
Член УВО з 1929 року, відтак ОУН. Був заарештований разом із Миколою Сенівим (у ніч з 23 на 24 травня 1930 р.) польською поліцію в Тустановичах Дрогобицького повіту у зв'язку з киданням бомби в приміщення польського "Сокола" в Бориславі ("Свобода" №23, 8 червня 1930, с.3).
Районний провідник ОУН в Тустановичах-Бориславі. Керівник «Трускавецької боївки» ОУН, до якої входили також Дмитро Данилишин, Василь Білас, та Микола Мотика. Організатор вдалого замаху на керівника східного відділу МЗС Польщі Тадеуша Голувка 29 серпня 1931 в. в Трускавці.
На сторінках книги Зиновія Книша “В сутінках зради (Убивство Тадеуша Голувка на тлі зради Романа Барановського)” Михайло Гнатів стверджував, що до вбивства Голувки Крайова Команда ОУН у Львові (Зенон Коссак, Іван Габрусевич, Роман Шухевич) ніякого відношення не мала і що Голувка вбили члени місцевої групи ОУН під його керівництвом з патріотичних мотивів у переконанні, що помстилися за "пацифікацію": “Атентат був запланований, підготовлений і виконаний в останній хвилині з ініціативи й силами нашої місцевої бойової групи”.
Про перебування Голувка в Трускавцю Михайло Гнатів взнав від Василя Біласа в останній момент і вже не мав часу і можливості вийти на зв’язок зі своїм прямим керівництвом у Львові. Голувко ж на другий день збирався їхати до Варшави. Причину акту на Голувка Гнатів пояснював так: “Вже після "пацифікації" читали ми в пресі, що відбулися тайні переговори послів партії УНДО з репрезентантами польського урядового блоку, в котрих з польського боку брали участь два посли, між ними Тадеуш Голувко. Потім він в одному зі своїх виступів у Сеймі виправдував "пацифікацію" і це навело нас на думку, що він мусів мати якесь відношення до неї. Ми готові були навіть до Варшави за ним їхати, але брак коштів стояв на перешкоді. Таке було наше переконання, що кожен визначний польський політичний діяч, як представник окупаційної польської влади, якщо приїде на українську землю – не повинен вийти з неї живим”.
Згодом Гнатів втік від переслідування польської поліції за кордон до Данцигу. Пізніше переїхав до Італії, де проходив вишкіл у тренувальних таборах хорватських Усташів, належав до вишкільної групи Михайла Колодзінського.
В Маньчжурії і Китаю
За дорученням ОУН відбув до Маньчжурії у 1937 разом із Григорієм Файдою та керівником групи Григорієм Купецьким. Основне завдання — налагодити співпрацю з командуванням японської армії задля спільної боротьби проти СРСР, у розвалі якого Японія була зацікавлена. Вирушили з Неаполя на кораблі «Каторі Мару» курсом на Йокогаму. Подорож тривала близько шести тижнів — через Суецький канал та Індійський океан. У порту Йокогама їх зустрів генерал Угая.
27 листопада 1937 року Михайло Гнатів разом з товаришами прибув до столиці Маньчжурії міста Сінкйо, а звідти — до Харбіна. Там вдалось налагодити зв'язки з місцевими українцями та групою українських націоналістів, що діяла в Харбіні під керівництвом Михайла Затинайка (Романа Корди-Федоріва). Включився в роботу Української національної колонії, що складалася з українців, депортованих на Далекий Схід іще за часів царату й утікачів із СРСР.
Здійснив спробу нелегального переходу кордону до СРСР, але був затриманий японцями. У 1939 році переїхав із Харбіну до Шанхаю, очолював українську громаду міста.
У 1948 році емігрував до Аргентини. Підтримував політичне середовище УГВР.
Література
- Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — .
- "Свобода" №23, 8 червня 1930, с.3.
- Зиновій Книш. "В сутінках зради (Убивство Тадеуша Голуфка на тлі зради Романа Барановського)". Торонто, 1975.
Посилання
- Григорій Купецький. Там де сонце сходить [ 23 серпня 2017 у Wayback Machine.].
- Далекосхідна місія. Боротьба ОУН за Зелений Клин
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Gnativ psevdo Zaliznyak Chornij Sergij Ivanovich Vasiliv pom jmovirno Argentina aktivnij diyach OUN kerivnik Truskaveckoyi boyivki OUN organizator vdalogo zamahu na kerivnika shidnogo viddilu MZS Polshi Tadeusha Goluvka Predstavnik OUN v Manchzhuriyi Mihajlo GnativZagalna informaciyaNarodzhennyanevidomo Smert pislya 1948 jmovirno ArgentinaPsevdo Zaliznyak Chornij Sergij Ivanovich Vasiliv Vijskova sluzhbaPrinalezhnist Ukrayina U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gnativ ZhittyepisChlen UVO z 1929 roku vidtak OUN Buv zaareshtovanij razom iz Mikoloyu Senivim u nich z 23 na 24 travnya 1930 r polskoyu policiyu v Tustanovichah Drogobickogo povitu u zv yazku z kidannyam bombi v primishennya polskogo Sokola v Borislavi Svoboda 23 8 chervnya 1930 s 3 Rajonnij providnik OUN v Tustanovichah Borislavi Kerivnik Truskaveckoyi boyivki OUN do yakoyi vhodili takozh Dmitro Danilishin Vasil Bilas ta Mikola Motika Organizator vdalogo zamahu na kerivnika shidnogo viddilu MZS Polshi Tadeusha Goluvka 29 serpnya 1931 v v Truskavci Na storinkah knigi Zinoviya Knisha V sutinkah zradi Ubivstvo Tadeusha Goluvka na tli zradi Romana Baranovskogo Mihajlo Gnativ stverdzhuvav sho do vbivstva Goluvki Krajova Komanda OUN u Lvovi Zenon Kossak Ivan Gabrusevich Roman Shuhevich niyakogo vidnoshennya ne mala i sho Goluvka vbili chleni miscevoyi grupi OUN pid jogo kerivnictvom z patriotichnih motiviv u perekonanni sho pomstilisya za pacifikaciyu Atentat buv zaplanovanij pidgotovlenij i vikonanij v ostannij hvilini z iniciativi j silami nashoyi miscevoyi bojovoyi grupi Pro perebuvannya Goluvka v Truskavcyu Mihajlo Gnativ vznav vid Vasilya Bilasa v ostannij moment i vzhe ne mav chasu i mozhlivosti vijti na zv yazok zi svoyim pryamim kerivnictvom u Lvovi Goluvko zh na drugij den zbiravsya yihati do Varshavi Prichinu aktu na Goluvka Gnativ poyasnyuvav tak Vzhe pislya pacifikaciyi chitali mi v presi sho vidbulisya tajni peregovori posliv partiyi UNDO z reprezentantami polskogo uryadovogo bloku v kotrih z polskogo boku brali uchast dva posli mizh nimi Tadeush Goluvko Potim vin v odnomu zi svoyih vistupiv u Sejmi vipravduvav pacifikaciyu i ce navelo nas na dumku sho vin musiv mati yakes vidnoshennya do neyi Mi gotovi buli navit do Varshavi za nim yihati ale brak koshtiv stoyav na pereshkodi Take bulo nashe perekonannya sho kozhen viznachnij polskij politichnij diyach yak predstavnik okupacijnoyi polskoyi vladi yaksho priyide na ukrayinsku zemlyu ne povinen vijti z neyi zhivim Zgodom Gnativ vtik vid peresliduvannya polskoyi policiyi za kordon do Dancigu Piznishe pereyihav do Italiyi de prohodiv vishkil u trenuvalnih taborah horvatskih Ustashiv nalezhav do vishkilnoyi grupi Mihajla Kolodzinskogo V Manchzhuriyi i Kitayu Korabel Katori Maru na yakomu distalisya do Yaponiyi Grigorij Kupeckij Grigorij Fajda ta Mihajlo Gnativ Za doruchennyam OUN vidbuv do Manchzhuriyi u 1937 razom iz Grigoriyem Fajdoyu ta kerivnikom grupi Grigoriyem Kupeckim Osnovne zavdannya nalagoditi spivpracyu z komanduvannyam yaponskoyi armiyi zadlya spilnoyi borotbi proti SRSR u rozvali yakogo Yaponiya bula zacikavlena Virushili z Neapolya na korabli Katori Maru kursom na Jokogamu Podorozh trivala blizko shesti tizhniv cherez Sueckij kanal ta Indijskij okean U portu Jokogama yih zustriv general Ugaya 27 listopada 1937 roku Mihajlo Gnativ razom z tovarishami pribuv do stolici Manchzhuriyi mista Sinkjo a zvidti do Harbina Tam vdalos nalagoditi zv yazki z miscevimi ukrayincyami ta grupoyu ukrayinskih nacionalistiv sho diyala v Harbini pid kerivnictvom Mihajla Zatinajka Romana Kordi Fedoriva Vklyuchivsya v robotu Ukrayinskoyi nacionalnoyi koloniyi sho skladalasya z ukrayinciv deportovanih na Dalekij Shid ishe za chasiv caratu j utikachiv iz SRSR Zdijsniv sprobu nelegalnogo perehodu kordonu do SRSR ale buv zatrimanij yaponcyami U 1939 roci pereyihav iz Harbinu do Shanhayu ocholyuvav ukrayinsku gromadu mista U 1948 roci emigruvav do Argentini Pidtrimuvav politichne seredovishe UGVR LiteraturaMirchuk Petro Naris istoriyi OUN 1920 1939 roki K Ukrayinska Vidavnicha Spilka 2007 1006 s ISBN 966 410 001 3 Svoboda 23 8 chervnya 1930 s 3 Zinovij Knish V sutinkah zradi Ubivstvo Tadeusha Golufka na tli zradi Romana Baranovskogo Toronto 1975 PosilannyaGrigorij Kupeckij Tam de sonce shodit 23 serpnya 2017 u Wayback Machine Dalekoshidna misiya Borotba OUN za Zelenij Klin