Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Григорій Купецький (псевдо: «Джура», «Борис Семенович Марков») ( ? с. Туринка, Жовківський район, Львівська область — † ? Торонто, Канада) — активний діяч ОУН, учасник нападу на пошту в місті Городку 30 листопада 1932. Очільник Української Далекосхідної Січі в Маньчжурії.
| Григорій Купецький | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | невідомо с. Туринка, Жовківський район, Львівська область |
| Смерть | невідомо Торонто,  Канада |
| Псевдо | «Джура», «Борис Семенович Марков» |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Україна |
Життєпис
Активний член ОУН, належав до вишкільної групи Михайла Колодзінського.
Напад на пошту в Городку
30 листопада 1932 Григорій Купецький взяв участь у нападі боївки ОУН на польську пошту в місті Городку.
26 листопада у Львові відбулась нарада за участю крайового провідника ОУН Богдана Кордюка, а також Романа Шухевича і Миколи Лебедя. Під час наради для участі у нападі було обрано 12 бойовиків ОУН із різних місцевостей: Юрій Березинський — керівник групи, а також Дмитро Данилишин, Василь Білас, Маріян Жураківський, , Степан Долинський, Степан Куспісь, , Володимир Старик, Григорій Файда, та Григорій Купецький.
У середу 30 листопада бойовики рівно о 16:55 із двох різних боків вулиці наблизилися до будинку пошти та увійшли до неї, надягнувши на обличчя маски. Нападники розбилися на чотири групи: одні увійшли до приміщення пошти, другі мали на меті суто касу, третя група блокувала телефонні апарати, четверта залишилася в коридорі для прикриття.
Але напад склався невдало. Несподіванкою для бойовиків стало те, що всі поштові службовці, колишні вояки легіону Пілсудського, всупереч інструкціям мали при собі револьвери. Щойно бойовики зайшли до залу і запропонували всім підняти руки догори, на них посипалися постріли, а двері каси замкнулися. За іншими даними, першим стріляти почав саме Юрій Березинський, який контролював п’ять працівників пошти. Не витрачаючи часу, Дмитро Данилишин вистрілив кілька разів у двері каси, вибив вікно, через яке видавалися гроші, а Василь Білас через це вікно проник до каси і забрав гроші. Після цього Василь Білас та Дмитро Данилишин негайно вибігли з будинку, давши умовлений знак бойовикам, що слід відступати.
Але й тут усе склалося не так, як очікувалося. Коли бойовики вибігали з пошти, в них стали стріляти з будинків, розташованих біля поштового будинку. Тому довелося відбиватися й на вулиці.
Під час акції загинули Юрій Березинський та Володимир Старик. Маріян Жураківський, а також бойовики Степан Куспісь, Дмитро Данилишин, Степан Мащак та Григорій Купецький отримали поранення в руки та ноги.
У вишкільних таборах хорватських Усташів в Італії
Втік за кордон від польської поліції. У 1934 році проходив вишкільні курси у таборах хорватських націоналістів «Усташів» в Італії. Разом з ним, під керівництвом Михайла Колодзінського, вишкіл проходили Михайло Гнатів, Григорій Файда, Левко Крисько, Роман Куцак та інші.
У Маньчжурії
За дорученням ОУН відбув до Маньчжурії у 1937. Очолював групу у складі ще 2 оунівців : Махайла Гнатіва та Григорія Файди. Основне завдання — налагодити співпрацю з командуванням японської армії задля спільної боротьби проти СРСР, у розвалі якого Японія була зацікавлена. Відпливли з Неаполя на кораблі «Каторі Мару» курсом на Йокогаму. Подорож тривала близько шести тижнів — через Суецький канал та Індійський океан. У порту Йокогама їх зустрів генерал Угая.
27 листопада 1937 року Григорій Купецький разом з товаришами прибув до столиці Маньчжурії міста Сінкйо, а звідти — до Харбіна. Там вдалось налагодити зв’язки з місцевими українцями та групою українських націоналістів, що діяла в Харбіні під керівництвом Романа Корди (Федоріва). Долучився до праці Української національної колонії, що складалася з українців, депортованих на Далекий Схід іще за часів царату й утікачів із СРСР.
З 1937 по грудень 1939 Купецький був керівником молодіжної націоналістичної організації "Українська Далекосхідня Січ".
У вересні 1939 японський майор Ямаока вимагав від українців припинити антиросійську агітацію й підпорядкуватися росіянам. Купецький це рішуче відкинув, за що і був заарештований.
1941 року Григорій Купецький написав прохання до Генштабу японської армії в Токіо поновити співпрацю. Восени співпраця відновилася, японці оплатили приміщення для українського штабу. Тут працювали ще Григорій Файда та Хмельовський (Борис Куркчі). На друкарській машинці випускали перший на Далекому Сході націоналістичний журнал «Сурма». Вийшло чотири номери-місячники.
З весни 1944 по серпень 1945 працює секретарем Української Національної Колонії. У 1945 нав'язав організаційний контакт із ОУНР. Після захоплення радянською армією Маньчжурії перебрався до Шанхаю.
На еміграції в Канаді
У 4 січня 1948 відплив із Шанхаю на американському кораблі "Генерал Мейгс" до Сан-Франциско, щоб надалі перебратись до Канади.
Проживав у Торонто, співзасновник видавництва „Гомін України", організатор українського життя, сеньйор Пласту, а відтак СУМу. У лютому 1957 завершив свої спогади про життя в Маньчжурії "Там, де сонце сходить".
Батько чотирьох дітей – двох синів і двох дочок.
В культурі
У художньому фільмі "Незламні" (2019 р.) Григорія Купецького зіграв Віктор Дикий.[1] [ 25 травня 2019 у Wayback Machine.]
Джерела
- Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — .
- Окабе Й «Діяльність ОУН в Харбіні та візит делегатів ОУН в Японію у 1937 р.: Григорій Купецький та японці» // «Сходознавство», 2021 р.[2]
Посилання
- Під псевдо Бомба[недоступне посилання з червня 2019]
- Григорій Купецький. Там де сонце сходить [ 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigorij Kupeckij psevdo Dzhura Boris Semenovich Markov s Turinka Zhovkivskij rajon Lvivska oblast Toronto Kanada aktivnij diyach OUN uchasnik napadu na poshtu v misti Gorodku 30 listopada 1932 Ochilnik Ukrayinskoyi Dalekoshidnoyi Sichi v Manchzhuriyi Grigorij KupeckijZagalna informaciyaNarodzhennyanevidomo s Turinka Zhovkivskij rajon Lvivska oblastSmertnevidomo Toronto KanadaPsevdo Dzhura Boris Semenovich Markov Vijskova sluzhbaPrinalezhnist UkrayinaZhittyepisAktivnij chlen OUN nalezhav do vishkilnoyi grupi Mihajla Kolodzinskogo Napad na poshtu v Gorodku Dokladnishe Napad na poshtu v Gorodku Poshta v Gorodku 30 listopada 1932 Grigorij Kupeckij vzyav uchast u napadi boyivki OUN na polsku poshtu v misti Gorodku 26 listopada u Lvovi vidbulas narada za uchastyu krajovogo providnika OUN Bogdana Kordyuka a takozh Romana Shuhevicha i Mikoli Lebedya Pid chas naradi dlya uchasti u napadi bulo obrano 12 bojovikiv OUN iz riznih miscevostej Yurij Berezinskij kerivnik grupi a takozh Dmitro Danilishin Vasil Bilas Mariyan Zhurakivskij Stepan Dolinskij Stepan Kuspis Volodimir Starik Grigorij Fajda ta Grigorij Kupeckij U seredu 30 listopada bojoviki rivno o 16 55 iz dvoh riznih bokiv vulici nablizilisya do budinku poshti ta uvijshli do neyi nadyagnuvshi na oblichchya maski Napadniki rozbilisya na chotiri grupi odni uvijshli do primishennya poshti drugi mali na meti suto kasu tretya grupa blokuvala telefonni aparati chetverta zalishilasya v koridori dlya prikrittya Ale napad sklavsya nevdalo Nespodivankoyu dlya bojovikiv stalo te sho vsi poshtovi sluzhbovci kolishni voyaki legionu Pilsudskogo vsuperech instrukciyam mali pri sobi revolveri Shojno bojoviki zajshli do zalu i zaproponuvali vsim pidnyati ruki dogori na nih posipalisya postrili a dveri kasi zamknulisya Za inshimi danimi pershim strilyati pochav same Yurij Berezinskij yakij kontrolyuvav p yat pracivnikiv poshti Ne vitrachayuchi chasu Dmitro Danilishin vistriliv kilka raziv u dveri kasi vibiv vikno cherez yake vidavalisya groshi a Vasil Bilas cherez ce vikno pronik do kasi i zabrav groshi Pislya cogo Vasil Bilas ta Dmitro Danilishin negajno vibigli z budinku davshi umovlenij znak bojovikam sho slid vidstupati Ale j tut use sklalosya ne tak yak ochikuvalosya Koli bojoviki vibigali z poshti v nih stali strilyati z budinkiv roztashovanih bilya poshtovogo budinku Tomu dovelosya vidbivatisya j na vulici Pid chas akciyi zaginuli Yurij Berezinskij ta Volodimir Starik Mariyan Zhurakivskij a takozh bojoviki Stepan Kuspis Dmitro Danilishin Stepan Mashak ta Grigorij Kupeckij otrimali poranennya v ruki ta nogi U vishkilnih taborah horvatskih Ustashiv v Italiyi Vtik za kordon vid polskoyi policiyi U 1934 roci prohodiv vishkilni kursi u taborah horvatskih nacionalistiv Ustashiv v Italiyi Razom z nim pid kerivnictvom Mihajla Kolodzinskogo vishkil prohodili Mihajlo Gnativ Grigorij Fajda Levko Krisko Roman Kucak ta inshi U Manchzhuriyi Korabel Katori Maru na yakomu distalisya do Yaponiyi Grigorij Kupeckij Grigorij Fajda ta Mihajlo GnativPresova vistava nacionalistichnoyi organizaciyi Dalekoshidna Sich m Harbin Za doruchennyam OUN vidbuv do Manchzhuriyi u 1937 Ocholyuvav grupu u skladi she 2 ounivciv Mahajla Gnativa ta Grigoriya Fajdi Osnovne zavdannya nalagoditi spivpracyu z komanduvannyam yaponskoyi armiyi zadlya spilnoyi borotbi proti SRSR u rozvali yakogo Yaponiya bula zacikavlena Vidplivli z Neapolya na korabli Katori Maru kursom na Jokogamu Podorozh trivala blizko shesti tizhniv cherez Sueckij kanal ta Indijskij okean U portu Jokogama yih zustriv general Ugaya 27 listopada 1937 roku Grigorij Kupeckij razom z tovarishami pribuv do stolici Manchzhuriyi mista Sinkjo a zvidti do Harbina Tam vdalos nalagoditi zv yazki z miscevimi ukrayincyami ta grupoyu ukrayinskih nacionalistiv sho diyala v Harbini pid kerivnictvom Romana Kordi Fedoriva Doluchivsya do praci Ukrayinskoyi nacionalnoyi koloniyi sho skladalasya z ukrayinciv deportovanih na Dalekij Shid ishe za chasiv caratu j utikachiv iz SRSR Z 1937 po gruden 1939 Kupeckij buv kerivnikom molodizhnoyi nacionalistichnoyi organizaciyi Ukrayinska Dalekoshidnya Sich U veresni 1939 yaponskij major Yamaoka vimagav vid ukrayinciv pripiniti antirosijsku agitaciyu j pidporyadkuvatisya rosiyanam Kupeckij ce rishuche vidkinuv za sho i buv zaareshtovanij 1941 roku Grigorij Kupeckij napisav prohannya do Genshtabu yaponskoyi armiyi v Tokio ponoviti spivpracyu Voseni spivpracya vidnovilasya yaponci oplatili primishennya dlya ukrayinskogo shtabu Tut pracyuvali she Grigorij Fajda ta Hmelovskij Boris Kurkchi Na drukarskij mashinci vipuskali pershij na Dalekomu Shodi nacionalistichnij zhurnal Surma Vijshlo chotiri nomeri misyachniki Z vesni 1944 po serpen 1945 pracyuye sekretarem Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Koloniyi U 1945 nav yazav organizacijnij kontakt iz OUNR Pislya zahoplennya radyanskoyu armiyeyu Manchzhuriyi perebravsya do Shanhayu Na emigraciyi v Kanadi U 4 sichnya 1948 vidpliv iz Shanhayu na amerikanskomu korabli General Mejgs do San Francisko shob nadali perebratis do Kanadi Prozhivav u Toronto spivzasnovnik vidavnictva Gomin Ukrayini organizator ukrayinskogo zhittya senjor Plastu a vidtak SUMu U lyutomu 1957 zavershiv svoyi spogadi pro zhittya v Manchzhuriyi Tam de sonce shodit Batko chotiroh ditej dvoh siniv i dvoh dochok V kulturiU hudozhnomu filmi Nezlamni 2019 r Grigoriya Kupeckogo zigrav Viktor Dikij 1 25 travnya 2019 u Wayback Machine DzherelaMirchuk P Naris istoriyi OUN 1920 1939 roki K Ukrayinska Vidavnicha Spilka 2007 1006 s ISBN 966 410 001 3 Okabe J Diyalnist OUN v Harbini ta vizit delegativ OUN v Yaponiyu u 1937 r Grigorij Kupeckij ta yaponci Shodoznavstvo 2021 r 2 PosilannyaPid psevdo Bomba nedostupne posilannya z chervnya 2019 Grigorij Kupeckij Tam de sonce shodit 23 serpnya 2017 u Wayback Machine