Рома́нівський райо́н (до 1925 року — Миропільський район, 1925—27 роки — Романівський район, 1927—2003 роки — Дзержинський район) — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Волинської (Житомирської) округи, УСРР, Вінницької і Житомирської областей УРСР та України (до 2020 р.).
Романівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Волинська округа УСРР Вінницька область Житомирська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР— УРСР Україна | ||||
Область: | Волинська округа УСРР Вінницька область Житомирська область | ||||
Код КОАТУУ: | 1821400000 | ||||
Утворений: | 7 березня 1923 року | ||||
Ліквідований: | 19 липня 2020 року | ||||
Населення: | ▼ 27966 (на 1.01.2018) | ||||
Площа: | 927.9 км² | ||||
Густота: | 31.8 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4146 | ||||
Поштові індекси: | 13000—13047 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Романів | ||||
Селищні ради: | 3 | ||||
Сільські ради: | 22 | ||||
Смт: | 3 | ||||
Села: | 60 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Кондратюк Олександр Павлович | ||||
Голова РДА: | Флуд Василь Васильович | ||||
Вебсторінка: | Романівська РДА Романівська райрада | ||||
Адреса: | вул. Сергія Лялевича, 2, смт Романів, Романівський р-н, Житомирська обл., 13002 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Романівський район у Вікісховищі |
Адміністративний центр — селище міського типу Романів. Населення становить 29 267 осіб (на 1.08.2013). Площа — 927,9 км². Район утворено 1923 року.
Корисні копалини: граніти, кварцові піски, гнейси, торф. У районі є підприємства скляної (Романівський та Биківський склозаводи), деревообробної та целюлозно-паперової (Романівська меблева фабрика, Миропільська паперова фабрика), харчової промисловості (Романівський маслозавод, Романівський та Миропільський хлібозаводи, Печанівський комбінат хлібопродуктів), добувної (Миропільський гранітний кар'єр), будівельна промисловість представлена (Миропільським силікатним та Романівським цегельними заводами, легка промисловість — (Миропільська швейна фабрика) та інші підприємства промисловості та сільського господарства.
Спеціалізація сільського господарства — рослинництво зерно-бурякового та тваринництво м'ясо-молочного направлення.
Населення
Етнічний склад населення району на 2001 рік:
Мовний склад району станом на 2001 р.:
українська | російська | білоруська | вірменська | молдовська | польська | |
---|---|---|---|---|---|---|
Романівський район | 98,1 | 1,6 | 0,1 | 0,1 | 0,0 | 0,0 |
смт. Романів | 97,9 | 1,7 | 0,1 | 0,2 | 0,0 | 0,1 |
смт. Биківка | 98,4 | 1,5 | 0,1 | - | - | - |
смт. Миропіль | 96,7 | 2,9 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | 0,0 |
Булдичівська с-да | 100,0 | - | - | - | - | - |
Великокозарська с-да | 99,3 | 0,7 | - | - | - | - |
Вільшанська с-да | 98,5 | 1,5 | - | - | - | - |
Врублівська с-да | 98,3 | 0,9 | 0,1 | 0,1 | 0,3 | 0,1 |
Годиська с-да | 97,4 | 2,3 | - | - | - | 0,2 |
Гордіївська с-да | 99,3 | 0,7 | - | - | - | - |
Камінська с-да | 99,8 | 0,2 | - | - | - | - |
Кавринівська с-да | 97,4 | 1,8 | 0,1 | - | 0,1 | - |
Колодяжненська с-да | 99,2 | 0,6 | - | - | - | 0,2 |
Малокозарська с-да | 98,3 | 1,4 | - | - | 0,3 | - |
Нивнинська с-да | 99,2 | 0,8 | - | - | - | - |
Ольшанська с-да | 98,8 | 1,2 | - | - | - | - |
Печанівська с-да | 97,9 | 1,8 | 0,2 | - | - | - |
Прутівська с-да | 99,5 | 0,5 | - | - | - | - |
Романівська с-да | 97,9 | 1,7 | 0,2 | 0,1 | - | 0,1 |
Садківська с-да | 97,8 | 1,4 | 0,2 | - | 0,2 | - |
Соболівська с-да | 99,8 | 0,2 | - | - | - | - |
Старочуднівськогутянська с-да | 99,5 | 0,2 | - | - | - | - |
Червонохатківська с-да | 98,5 | 1,5 | - | - | - | - |
Хижинецька с-да | 99,8 | 0,2 | - | - | - | - |
Ягодинська с-да | 99,3 | 0,7 | - | - | - | - |
Ясногородська с-да | 98,8 | 1,2 | - | - | - | - |
За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 42 274 особи, з них українців — 31 881, росіян — 2 020, німців — 570, євреїв — 2 908, поляків — 4 395, інших — 500.
Історія
Район утворений 7 березня 1923 року як Миропільський район, з центром у тоді містечку Миропіль, в складі Житомирської округи Київської губернії з 21 сільської ради Миропільської та Романівської волостей Полонського повіту.
Відповідно до постанови ВУЦВК від 23 вересня 1925 року, районний центр було перенесено до, тоді, містечка Романів з перейменуванням району на Романівський.
Відповідно до наказу Волинського ОВК від 28 липня 1927 року, Романів було перейменовано на Дзержинськ; район отримав назву імені Дзержинського або Дзержинський. 28 вересня 1927 року містечку було повернуто назву Романів, але для району назву було залишено.
2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Дзержинський район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру. 9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Вінницької області.
Внаслідок Голодомору 1932—1933 за даними різних джерел, у районі загинуло 572 чол., імена яких на сьогодні встановлено.
22 вересня 1937 року було утворено Житомирську область з Дзержинським районом у складі.
В 1941-44 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Чуднів Генеральної округи Житомир та була поділена на Романівський і Миропільський райони.
Протягом 1950-60 років минулого століття склад району зазнавав суттєвих змін через тривалий процес реорганізації адміністративно-територіального устрою Житомирської області. До району прилучались частини ліквідованих сусідніх районів, а 30 грудня 1962 року було приєднано весь Любарський район. Після відновлення районів сільські ради повертались до їх складу. Цей процес стабілізувався в другій половині 1960-х років.
9 липня 2003 року, постановою Верховної Ради України, районному центрові було повернуто історичну назву, відповідно було змінено й назву району — на Романівський.
Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів».
Промислові підприємства
Транспорт
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіальний поділ Романівського району Житомирської області на селищну громаду, 2 селишні ради і 19 сільських рад, які об'єднують 63 населені пункти та підпорядковані Романівській районній раді. Адміністративний центр — смт Романів.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Романівського району були створені 52 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 68,12 % (проголосували 15 542 із 22 815 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 58,89 % (9 152 виборців); Юлія Тимошенко — 16,28 % (2 530 виборців), Олег Ляшко — 9,45 % (1 468 виборців), Сергій Тігіпко — 4,74 % (737 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,06 %.
Пам'ятки
Відомі люди
- Ліховий Ігор Дмитрович — міністр культури і туризму України.
- Развадовський Віктор Йосипович — Народний депутат України, колишній голова УМВС у Харківській області.
- Генрик Стецький — засновник Романівського склозаводу в 1903 році.
- Тарасюк Борис Іванович — міністр закордонних справ України.
- Шатковський Петро Миколайович — український державний діяч, контррозвідник, генерал-полковник.
Родовища корисних копалин
- Миропільське граніто-гнейсове
- Малотокарівське родовище польового шпату
Примітки
- Розпорядження Президента України від 15 січня 2020 року № 6/2020-рп «Про призначення В.Флуда головою Романівської районної державної адміністрації Житомирської області»
- Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
- Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 16 березня 2023.
- Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — с.686. Процитовано 16 січня 2023.
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 29, 531, 532, 540, 604, 617. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 15 жовтня 2020.
- Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 13 березня 2021.
- Адміністративно-територіальний устрій Амвросіївського району на сайті Верховної Ради України
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 17 березня 2016.
Література
- Мала енциклопедія Романівщини : біогр., іст., стат. та геогр. довід. / О. Кондратюк. – Житомир : О. О. Євенок, 2015. – 232 с.
Посилання
- Офіційний сайт Романівської райдержадміністрації
- Офіційний сайт Романівської районної ради
- Сайт Романівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді
- Романівський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
Баранівський район | Пулинський район | |
Хмельницька область (Полонський район) | Житомирський район | |
Любарський район | Чуднівський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roma nivskij rajo n do 1925 roku Miropilskij rajon 1925 27 roki Romanivskij rajon 1927 2003 roki Dzerzhinskij rajon kolishnya administrativno teritorialna odinicya u skladi Volinskoyi Zhitomirskoyi okrugi USRR Vinnickoyi i Zhitomirskoyi oblastej URSR ta Ukrayini do 2020 r Romanivskij rajon administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Kolishnij rajon na karti Volinska okruga USRR Vinnicka oblast Zhitomirska oblast Osnovni dani Krayina SRSR URSR Ukrayina Oblast Volinska okruga USRR Vinnicka oblast Zhitomirska oblast Kod KOATUU 1821400000 Utvorenij 7 bereznya 1923 roku Likvidovanij 19 lipnya 2020 roku Naselennya 27966 na 1 01 2018 Plosha 927 9 km Gustota 31 8 osib km Tel kod 380 4146 Poshtovi indeksi 13000 13047 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Romaniv Selishni radi 3 Silski radi 22 Smt 3 Sela 60 Mapa rajonu Rajonna vlada Golova radi Kondratyuk Oleksandr Pavlovich Golova RDA Flud Vasil Vasilovich Vebstorinka Romanivska RDA Romanivska rajrada Adresa vul Sergiya Lyalevicha 2 smt Romaniv Romanivskij r n Zhitomirska obl 13002 Mapa Romanivskij rajon u Vikishovishi Administrativnij centr selishe miskogo tipu Romaniv Naselennya stanovit 29 267 osib na 1 08 2013 Plosha 927 9 km Rajon utvoreno 1923 roku Korisni kopalini graniti kvarcovi piski gnejsi torf U rajoni ye pidpriyemstva sklyanoyi Romanivskij ta Bikivskij sklozavodi derevoobrobnoyi ta celyulozno paperovoyi Romanivska mebleva fabrika Miropilska paperova fabrika harchovoyi promislovosti Romanivskij maslozavod Romanivskij ta Miropilskij hlibozavodi Pechanivskij kombinat hliboproduktiv dobuvnoyi Miropilskij granitnij kar yer budivelna promislovist predstavlena Miropilskim silikatnim ta Romanivskim cegelnimi zavodami legka promislovist Miropilska shvejna fabrika ta inshi pidpriyemstva promislovosti ta silskogo gospodarstva Specializaciya silskogo gospodarstva roslinnictvo zerno buryakovogo ta tvarinnictvo m yaso molochnogo napravlennya NaselennyaEtnichnij sklad naselennya rajonu na 2001 rik ukrayinci 86 1 polyaki 10 6 rosiyani 2 4 bilorusi 0 3 inshi nacionalnosti 0 6 Movnij sklad rajonu stanom na 2001 r ukrayinska rosijska biloruska virmenska moldovska polska Romanivskij rajon 98 1 1 6 0 1 0 1 0 0 0 0 smt Romaniv 97 9 1 7 0 1 0 2 0 0 0 1 smt Bikivka 98 4 1 5 0 1 smt Miropil 96 7 2 9 0 2 0 1 0 1 0 0 Buldichivska s da 100 0 Velikokozarska s da 99 3 0 7 Vilshanska s da 98 5 1 5 Vrublivska s da 98 3 0 9 0 1 0 1 0 3 0 1 Godiska s da 97 4 2 3 0 2 Gordiyivska s da 99 3 0 7 Kaminska s da 99 8 0 2 Kavrinivska s da 97 4 1 8 0 1 0 1 Kolodyazhnenska s da 99 2 0 6 0 2 Malokozarska s da 98 3 1 4 0 3 Nivninska s da 99 2 0 8 Olshanska s da 98 8 1 2 Pechanivska s da 97 9 1 8 0 2 Prutivska s da 99 5 0 5 Romanivska s da 97 9 1 7 0 2 0 1 0 1 Sadkivska s da 97 8 1 4 0 2 0 2 Sobolivska s da 99 8 0 2 Starochudnivskogutyanska s da 99 5 0 2 Chervonohatkivska s da 98 5 1 5 Hizhinecka s da 99 8 0 2 Yagodinska s da 99 3 0 7 Yasnogorodska s da 98 8 1 2 Za danimi perepisu naselennya SRSR 1939 roku chiselnist naselennya rajonu stanovila 42 274 osobi z nih ukrayinciv 31 881 rosiyan 2 020 nimciv 570 yevreyiv 2 908 polyakiv 4 395 inshih 500 IstoriyaRajon utvorenij 7 bereznya 1923 roku yak Miropilskij rajon z centrom u todi mistechku Miropil v skladi Zhitomirskoyi okrugi Kiyivskoyi guberniyi z 21 silskoyi radi Miropilskoyi ta Romanivskoyi volostej Polonskogo povitu Vidpovidno do postanovi VUCVK vid 23 veresnya 1925 roku rajonnij centr bulo pereneseno do todi mistechka Romaniv z perejmenuvannyam rajonu na Romanivskij Vidpovidno do nakazu Volinskogo OVK vid 28 lipnya 1927 roku Romaniv bulo perejmenovano na Dzerzhinsk rajon otrimav nazvu imeni Dzerzhinskogo abo Dzerzhinskij 28 veresnya 1927 roku mistechku bulo povernuto nazvu Romaniv ale dlya rajonu nazvu bulo zalisheno 2 veresnya 1930 roku bulo skasovano podil URSR na okrugi cherez sho vid 15 veresnya 1930 roku Dzerzhinskij rajon yak i reshta okremih administrativnih odinic perejshov u bezposerednye pidporyadkuvannya do respublikanskogo centru 9 lyutogo 1932 roku rajon uvijshov do skladu novostvorenoyi Vinnickoyi oblasti Vnaslidok Golodomoru 1932 1933 za danimi riznih dzherel u rajoni zaginulo 572 chol imena yakih na sogodni vstanovleno 22 veresnya 1937 roku bulo utvoreno Zhitomirsku oblast z Dzerzhinskim rajonom u skladi V 1941 44 rokah teritoriya rajonu vhodila do skladu gebitskomisariatu Chudniv Generalnoyi okrugi Zhitomir ta bula podilena na Romanivskij i Miropilskij rajoni Protyagom 1950 60 rokiv minulogo stolittya sklad rajonu zaznavav suttyevih zmin cherez trivalij proces reorganizaciyi administrativno teritorialnogo ustroyu Zhitomirskoyi oblasti Do rajonu priluchalis chastini likvidovanih susidnih rajoniv a 30 grudnya 1962 roku bulo priyednano ves Lyubarskij rajon Pislya vidnovlennya rajoniv silski radi povertalis do yih skladu Cej proces stabilizuvavsya v drugij polovini 1960 h rokiv 9 lipnya 2003 roku postanovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini rajonnomu centrovi bulo povernuto istorichnu nazvu vidpovidno bulo zmineno j nazvu rajonu na Romanivskij Likvidovanij vidpovidno do postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Promislovi pidpriyemstvaRomanivskij sklozavod Bikivskij sklozavod Miropilska paperova fabrika Romanivskij maslozavod Romanivskij hlibozavodTransportNa teritoriyi rajonu roztashovano 3 zaliznichni stanciyi Miropil Pechanivka ta Razine Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Romanivskogo rajonu Administrativno teritorialnij podil Romanivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti na selishnu gromadu 2 selishni radi i 19 silskih rad yaki ob yednuyut 63 naseleni punkti ta pidporyadkovani Romanivskij rajonnij radi Administrativnij centr smt Romaniv Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Romanivskogo rajonu buli stvoreni 52 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 68 12 progolosuvali 15 542 iz 22 815 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 58 89 9 152 viborciv Yuliya Timoshenko 16 28 2 530 viborciv Oleg Lyashko 9 45 1 468 viborciv Sergij Tigipko 4 74 737 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 06 Pam yatkiPam yatki istoriyi Romanivskogo rajonu Pam yatki monumentalnogo mistectva Romanivskogo rajonuVidomi lyudiLihovij Igor Dmitrovich ministr kulturi i turizmu Ukrayini Razvadovskij Viktor Josipovich Narodnij deputat Ukrayini kolishnij golova UMVS u Harkivskij oblasti Genrik Steckij zasnovnik Romanivskogo sklozavodu v 1903 roci Tarasyuk Boris Ivanovich ministr zakordonnih sprav Ukrayini Shatkovskij Petro Mikolajovich ukrayinskij derzhavnij diyach kontrrozvidnik general polkovnik Rodovisha korisnih kopalinMiropilske granito gnejsove Malotokarivske rodovishe polovogo shpatuPrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 15 sichnya 2020 roku 6 2020 rp Pro priznachennya V Fluda golovoyu Romanivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Zhitomirskoyi oblasti Dnistryanskij M Etnopolitichna geografiya Ukrayini problemi teoriyi metodologiyi praktiki Lviv LNU imeni Ivana Franka 2006 490 s Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya rajonov gorodov i krupnyh sel soyuznyh respublik SSSR Demoskop Weekly rosijska Procitovano 16 bereznya 2023 Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Zhitomirska oblast Zhitomir Polissya 2008 s 686 Procitovano 16 sichnya 2023 PDF http www archive zt gov ua s 29 531 532 540 604 617 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 15 zhovtnya 2020 Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 13 bereznya 2021 Administrativno teritorialnij ustrij Amvrosiyivskogo rajonu na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Procitovano 17 bereznya 2016 LiteraturaMala enciklopediya Romanivshini biogr ist stat ta geogr dovid O Kondratyuk Zhitomir O O Yevenok 2015 232 s PosilannyaOficijnij sajt Romanivskoyi rajderzhadministraciyi Oficijnij sajt Romanivskoyi rajonnoyi radi Sajt Romanivskogo rajonnogo centru socialnih sluzhb dlya sim yi ditej ta molodi Romanivskij rajon Informacijno piznavalnij sajt Zhitomirska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 727 s Baranivskij rajon Pulinskij rajon Hmelnicka oblast Polonskij rajon Zhitomirskij rajon Lyubarskij rajon Chudnivskij rajon