Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Адміністративний устрій Романівського району — адміністративно-територіальний поділ Романівського району Житомирської області на селищну територіальну громаду та 2 селищні 19 сільських рад, які об'єднують 63 населені пункти та підпорядковані Романівській районній раді. Адміністративний центр — смт Романів.
Сучасний устрій району
Список громад
| № | Назва | Центр | Населені пункти | Площа км² | Місце за площею | Населення (2001), чол. | Місце за населенням |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Миропільська селищна громада | смт Миропіль | с. Дертка с. Колодяжне с. Мала Козара смт Миропіль с. Олександрівка с. Паволочка с. Печанівка с. Пилипо-Кошара |
Список рад
Список рад Романівського району
* Примітки: смт — селище міського типу, с. — село
Історія
Утворений 7 березня 1923 року як Миропільський район, з центром у містечку Миропіль, в складі Житомирської округи Волинської губернії з Булдичівської, Кам'янківської, Колодяжненської, Котелянківської, Катюржинецької, Малокозарківської, Миропільської, Новомиропільської, Пилипо-Кошарської, Старомиропільської, , Фридрихівської сільських рад Миропільської волості та Врублівської, Генрихівської, Камінська, Козарської, Людвиківської, Романівської, Романківської, Шуляйківської, Романівської (містечкової) сільських рад Романівської волості Полонського повіту. 22 лютого 1924 року ліквідовано Новомиропільську сільську раду, 21 серпня 1924 року до складу району було включено Печанівську та Привітівську сільські ради Любарського району. 17 червня 1925 року до складу району увійшли Березівська, Биківська, Буратинська, Вилівська, Годихська, Дранецькохатківська, Карвинівська, Садківська, Соболівська, Станіславівська, Тартачківська, та Ясногородська сільські ради Чуднівського району; до складу Любарського району було передано Печанівську та Привітівську сільські ради, до складу Чуднівського — Романівську та Шуляйківську сільські ради. 19 серпня 1925 року до складу Довбишського району відійшли Березівська, Биківська, Вилівська, Генрихівська, Дранецькохатківська, Соболівська і Тартачківська сільські ради. 28 вересня 1925 року в складі району було утворено Сульжинівську сільську раду. 18 травня 1926 року Котелянківську та Тиранівську сільські ради передано до складу Полонського району. 27 жовтня 1926 року було відновлено Новороманівську, утворено Паволоцьку та Чешську сільські ради. 15 липня 1929 року в складі району було утворено Тевеліївську, 3 листопада 1929 року — Фавстиніську сільські ради.
13 лютого 1935 року до складу району включено , Рацівську, Романівську, Шуляйківську сільські ради Чуднівського району та Печанівську сільську раду Любарського району; передано до складу Чуднівського району Грем'яцьку сільську раду, до Полонського — Котюржинецьку сільраду.
В 1941-44 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Чуднів Генеральної округи Житомир та була поділена, 13 вересня 1941 року, на Романівський (Гвоздярненська, Гордіївська, Корчівська, Лісноруднянська, Монастирківська, Синявська, Сущевицька сільські управи) і Миропільський (Булдичівська, Кам'янська, Колодяженська, Малокозарська, Новомиропільська, Паволочківська, Пилипо-Кошарська, Старомиропільська, Химричівська сільські управи) райони.
11 серпня 1954 року було ліквідовано Дертську, Малокозарківську, Міжгірненську, Паволочківську, Пилипо-Кошарську, Старомиропільську, Сульжинівську, Тевеліївську та Фавстинівську сільські ради, 5 березня 1959 року — Гордіївську та Печанівську сільські ради. 28 листопада 1957 року до складу району передано Биківську селищну та В'юнківську, Новозаводську, Прутівську, Соболівську, Червонохатківську сільські ради розформованого Довбишського району.
30 грудня 1962 року до складу району включено територію ліквідованого Любарського району та Вільшанську, Лісівську, Мар'янівську сільські ради Баранівського району. 4 січня 1965 року до складу району увійшли Будичанська та Красноволицька сільські ради Бердичівського району, Старомайданська і Тартацька сільські ради Новоград-Волинського району, Биківська, Довбиська, Кам'янобрідська селищні ради Новоград-Волинської міської ради. 8 грудня 1966 року було передано: Довбиську та Мар'янівську селищні ради — до складу Баранівського району, Старомайданську сільську раду — Червоноармійського району, Будичанську та Красноволицьку сільські ради — Чуднівського району.
17 вересня 1979 року ліквідовано Кам'янську та відновлено Гордіївську і Колодяжненську сільські ради, 21 червня 1991 року відновлено Ольшанську, 14 листопада 1991 року — Булдичівську та Хижинецьку сільські ради,.
До початку адміністративно-територіальної реформи в Україні (станом на початок 2015 року) до складу району входили 3 селищні та 22 сільські ради.
28 липня 2016 року в складі району утворено Миропільську селищну територіальну громаду, до складу котрої увійшли та припинили існування: 27 грудня 2016 року — Миропільська селищна та Колодяжненська, Малокозарська сільські ради, 22 грудня 2017 року — Печанівська сільська рада.
На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року, до його складу входили селищна об'єднана територіальна громада, 2 селищні та 19 сільських рад.
Примітки
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирської області [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 29, 617. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 16 жовтня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.
- . http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 16 жовтня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Administrativnij ustrij Romanivskogo rajonu administrativno teritorialnij podil Romanivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti na selishnu teritorialnu gromadu ta 2 selishni 19 silskih rad yaki ob yednuyut 63 naseleni punkti ta pidporyadkovani Romanivskij rajonnij radi Administrativnij centr smt Romaniv Suchasnij ustrij rajonuSpisok gromad Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Miropilska selishna gromada smt Miropil s Dertka s Kolodyazhne s Mala Kozara smt Miropil s Oleksandrivka s Pavolochka s Pechanivka s Pilipo Koshara Spisok rad Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Bikivska selishna rada smt Bikivka smt Bikivka s Sarnivka s Tovsha 2 Romanivska selishna rada smt Romaniv smt Romaniv 3 Buldichivska silska rada s Buldichiv s Buldichiv s Shevchenka 4 Velikokozarska silska rada s Velika Kozara s Velika Kozara s Omilne 5 Vilshanska silska rada s Vilha s Vilha s Mala Tokarivka 6 Vrublivska silska rada s Vrublivka s Vrublivka s Korchivka 7 Godiska silska rada s Godiha s Godiha s Mezhirichka s Mikilsk 8 Gordiyivska silska rada s Gordiyivka s Gordiyivka 9 Kaminska silska rada s Kamin s Kamin s Himrich 10 Karvinivska silska rada s Karvinivka s Karvinivka s Bartuha s Grem yache s Stanislavivka 11 Nivnenska silska rada s Nivna s Nivna s Golubin s Yablunivka 12 Olshanska silska rada s Olshanka s Olshanka s Bubni s Ulyanivka s Ceberka 13 Prutivska silska rada s Prutivka s Prutivka s Bilki s Zhovtij Brid s Kostyantinivka s Novoprutivka s Novohatki 14 Romanivska silska rada s Romanivka s Romanivka s Razine 15 Sadkivska silska rada s Sadki s Sadki s Gvizdyarnya s Teveliyivka 16 Sobolivska silska rada s Sobolivka s Sobolivka s Vila 17 Starochudnivskogutyanska silska rada s Starochudnivska Guta s Starochudnivska Guta s Sulzhinivka 18 Hizhinecka silska rada s Hizhinci s Hizhinci s Mani 19 Chervonohatkivska silska rada s Chervoni Hatki s Chervoni Hatki s Zaluzhne 20 Yagodinska silska rada s Yagodinka s Yagodinka s Boryatin s Ivanivshina s Lisna Rudnya 21 Yasnogorodska silska rada s Yasnogorod s Yasnogorod s Monastirok s SinyavaSpisok rad Romanivskogo rajonu Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Bikivska selishna rada smt Bikivka smt Bikivka s Sarnivka s Tovsha 2 Miropilska selishna rada smt Miropil smt Miropil s Dertka 3 Romanivska selishna rada smt Romaniv smt Romaniv 4 Buldichivska silska rada s Buldichiv s Buldichiv s Shevchenka 5 Velikokozarska silska rada s Velika Kozara s Velika Kozara s Omilne 6 Vilshanska silska rada s Vilha s Vilha s Mala Tokarivka 7 Vrublivska silska rada s Vrublivka s Vrublivka s Korchivka 8 Godiska silska rada s Godiha s Godiha s Mezhirichka s Mikilsk 9 Gordiyivska silska rada s Gordiyivka s Gordiyivka 10 Kaminska silska rada s Kamin s Kamin s Himrich 11 Karvinivska silska rada s Karvinivka s Karvinivka s Bartuha s Grem yache s Stanislavivka 12 Kolodyazhnenska silska rada s Kolodyazhne s Kolodyazhne 13 Malokozarska silska rada s Mala Kozara s Mala Kozara s Oleksandrivka s Pilipo Koshara 14 Nivnenska silska rada s Nivna s Nivna s Golubin s Yablunivka 15 Olshanska silska rada s Olshanka s Olshanka s Bubni s Ulyanivka s Ceberka 16 Pechanivska silska rada s Pechanivka s Pechanivka s Pavolochka 17 Prutivska silska rada s Prutivka s Prutivka s Bilki s Zhovtij Brid s Kostyantinivka s Novoprutivka s Novohatki 18 Romanivska silska rada s Romanivka s Romanivka s Razine 19 Sadkivska silska rada s Sadki s Sadki s Gvizdyarnya s Teveliyivka 20 Sobolivska silska rada s Sobolivka s Sobolivka s Vila 21 Starochudnivskogutyanska silska rada s Starochudnivska Guta s Starochudnivska Guta s Sulzhinivka 22 Hizhinecka silska rada s Hizhinci s Hizhinci s Mani 23 Chervonohatkivska silska rada s Chervoni Hatki s Chervoni Hatki s Zaluzhne 24 Yagodinska silska rada s Yagodinka s Yagodinka s Boryatin s Ivanivshina s Lisna Rudnya 25 Yasnogorodska silska rada s Yasnogorod s Yasnogorod s Monastirok s Sinyava Primitki smt selishe miskogo tipu s seloIstoriyaUtvorenij 7 bereznya 1923 roku yak Miropilskij rajon z centrom u mistechku Miropil v skladi Zhitomirskoyi okrugi Volinskoyi guberniyi z Buldichivskoyi Kam yankivskoyi Kolodyazhnenskoyi Kotelyankivskoyi Katyurzhineckoyi Malokozarkivskoyi Miropilskoyi Novomiropilskoyi Pilipo Kosharskoyi Staromiropilskoyi Fridrihivskoyi silskih rad Miropilskoyi volosti ta Vrublivskoyi Genrihivskoyi Kaminska Kozarskoyi Lyudvikivskoyi Romanivskoyi Romankivskoyi Shulyajkivskoyi Romanivskoyi mistechkovoyi silskih rad Romanivskoyi volosti Polonskogo povitu 22 lyutogo 1924 roku likvidovano Novomiropilsku silsku radu 21 serpnya 1924 roku do skladu rajonu bulo vklyucheno Pechanivsku ta Privitivsku silski radi Lyubarskogo rajonu 17 chervnya 1925 roku do skladu rajonu uvijshli Berezivska Bikivska Buratinska Vilivska Godihska Draneckohatkivska Karvinivska Sadkivska Sobolivska Stanislavivska Tartachkivska ta Yasnogorodska silski radi Chudnivskogo rajonu do skladu Lyubarskogo rajonu bulo peredano Pechanivsku ta Privitivsku silski radi do skladu Chudnivskogo Romanivsku ta Shulyajkivsku silski radi 19 serpnya 1925 roku do skladu Dovbishskogo rajonu vidijshli Berezivska Bikivska Vilivska Genrihivska Draneckohatkivska Sobolivska i Tartachkivska silski radi 28 veresnya 1925 roku v skladi rajonu bulo utvoreno Sulzhinivsku silsku radu 18 travnya 1926 roku Kotelyankivsku ta Tiranivsku silski radi peredano do skladu Polonskogo rajonu 27 zhovtnya 1926 roku bulo vidnovleno Novoromanivsku utvoreno Pavolocku ta Cheshsku silski radi 15 lipnya 1929 roku v skladi rajonu bulo utvoreno Teveliyivsku 3 listopada 1929 roku Favstinisku silski radi 13 lyutogo 1935 roku do skladu rajonu vklyucheno Racivsku Romanivsku Shulyajkivsku silski radi Chudnivskogo rajonu ta Pechanivsku silsku radu Lyubarskogo rajonu peredano do skladu Chudnivskogo rajonu Grem yacku silsku radu do Polonskogo Kotyurzhinecku silradu V 1941 44 rokah teritoriya rajonu vhodila do skladu gebitskomisariatu Chudniv Generalnoyi okrugi Zhitomir ta bula podilena 13 veresnya 1941 roku na Romanivskij Gvozdyarnenska Gordiyivska Korchivska Lisnorudnyanska Monastirkivska Sinyavska Sushevicka silski upravi i Miropilskij Buldichivska Kam yanska Kolodyazhenska Malokozarska Novomiropilska Pavolochkivska Pilipo Kosharska Staromiropilska Himrichivska silski upravi rajoni 11 serpnya 1954 roku bulo likvidovano Dertsku Malokozarkivsku Mizhgirnensku Pavolochkivsku Pilipo Kosharsku Staromiropilsku Sulzhinivsku Teveliyivsku ta Favstinivsku silski radi 5 bereznya 1959 roku Gordiyivsku ta Pechanivsku silski radi 28 listopada 1957 roku do skladu rajonu peredano Bikivsku selishnu ta V yunkivsku Novozavodsku Prutivsku Sobolivsku Chervonohatkivsku silski radi rozformovanogo Dovbishskogo rajonu 30 grudnya 1962 roku do skladu rajonu vklyucheno teritoriyu likvidovanogo Lyubarskogo rajonu ta Vilshansku Lisivsku Mar yanivsku silski radi Baranivskogo rajonu 4 sichnya 1965 roku do skladu rajonu uvijshli Budichanska ta Krasnovolicka silski radi Berdichivskogo rajonu Staromajdanska i Tartacka silski radi Novograd Volinskogo rajonu Bikivska Dovbiska Kam yanobridska selishni radi Novograd Volinskoyi miskoyi radi 8 grudnya 1966 roku bulo peredano Dovbisku ta Mar yanivsku selishni radi do skladu Baranivskogo rajonu Staromajdansku silsku radu Chervonoarmijskogo rajonu Budichansku ta Krasnovolicku silski radi Chudnivskogo rajonu 17 veresnya 1979 roku likvidovano Kam yansku ta vidnovleno Gordiyivsku i Kolodyazhnensku silski radi 21 chervnya 1991 roku vidnovleno Olshansku 14 listopada 1991 roku Buldichivsku ta Hizhinecku silski radi Do pochatku administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini stanom na pochatok 2015 roku do skladu rajonu vhodili 3 selishni ta 22 silski radi 28 lipnya 2016 roku v skladi rajonu utvoreno Miropilsku selishnu teritorialnu gromadu do skladu kotroyi uvijshli ta pripinili isnuvannya 27 grudnya 2016 roku Miropilska selishna ta Kolodyazhnenska Malokozarska silski radi 22 grudnya 2017 roku Pechanivska silska rada Na chas likvidaciyi rajonu vidpovidno do Postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku do jogo skladu vhodili selishna ob yednana teritorialna gromada 2 selishni ta 19 silskih rad PrimitkiAdministrativno teritorialnij ustrij Zhitomirskoyi oblasti 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini PDF http www archive zt gov ua s 29 617 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 16 zhovtnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 16 sichnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2020 Procitovano 16 zhovtnya 2020 http www golos com ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 16 zhovtnya 2020