Би́ківка — селище в Україні, у Романівській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Площа території — 2,65 км², кількість населення — 1979 осіб (2001). У 1923—2020 роках — адміністративний центр однойменних сільської та селищної рад.
селище Биківка | |
---|---|
Пам'ятник воїнам-односельцям | |
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Житомирський район |
Рада | Романівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA18040470020057891 |
Облікова картка | смт Биківка смт Биківка (до 2020 року) |
Основні дані | |
Засновано | 1871 |
Статус | із 2024 року |
Площа | 2,3 км² |
Населення | ▼ 1734 (01.01.2018) |
Густота | 753,9 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 13012 |
Телефонний код | +380 |
Географічні координати | 50°17′28″ пн. ш. 27°59′32″ сх. д. / 50.29111° пн. ш. 27.99222° сх. д.Координати: 50°17′28″ пн. ш. 27°59′32″ сх. д. / 50.29111° пн. ш. 27.99222° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 249 м |
Водойма | р. Тня |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Курне |
До станції: | 22 км |
До райцентру: | |
- автошляхами: | 17,6 км |
До обл. центру: | |
- автошляхами: | 59,1 км |
Селищна влада | |
Адреса | вул. Шевченка, 3 А, смт Романів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13001 |
Карта | |
Биківка | |
Биківка | |
[1] у Вікісховищі |
Загальна інформація
Селище знаходиться на лівому березі річки Тня. Розташовано у південно-західній частині області, за 65 км від Житомира та 18 від Романова, за 22 км від залізничної станції Курне та 32 км на південний захід від залізничної станції Разіне. Через селище проходить автошлях Разіне—Романів—Довбиш.
В селищі функціонують загальноосвітня школа, дитячий садок, лікарня, будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку, діє римо-католицький костел та православна церква.
На околиці виявлено поселення Трипільської культури.
Населення
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 618 осіб, з них: православних — 168, римокатоликів — 356, юдеїв — 92, чоловіків — 321, жінок — 297.
Наприкінці 19 століття в селі проживало 700 мешканців, дворів — 85, у 1906 році — 317 осіб, дворів — 23.
У 1923 році чисельність населення становила 330 осіб, кількість дворів — 65.
За даними перепису населення 1939 року в Биківці проживало 1872 особи: поляків — 47,3 % або 885 осіб, українців — 32,2 % або 602 особи, євреїв — 8,1 % або 151 особа, німців — 7,5 % або 141 особа, інших національностей — 5 % або 93 особи.
У 1972 році в селищі нараховувалося 2 100 жителів та 690 дворів.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 2 069 осіб, станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 1 979 осіб.
Історія
Назва селища походить від прізвища гайдамацького отамана Бикова, котрий у 17 столітті заснував тут поселення. У 1852 році збудовано Биківську гуту.
Наприкінці 19 століття — село Чуднівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, за 50 верст від Житомира.
У 1906 році — сільце Чуднівської волості (3-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 40 верст, до волосного центру, містечка Чуднів, 40 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Чуднові.
В березні 1921 року, в складі волості, увійшло до новоствореного Полонського повіту Волинської губернії.
4 листопада 1921 року, у полудень, під час Листопадового рейду, через Биківку проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки. Тут вона розгромила батальйон московських військ: було захоплено 3 скоростріли, кілька коней із сідлами, батальйонний прапор. У полон потрапила секретарка з ЧК, яку було повішено.
У 1923 році включене до складу новоствореної Биківської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Чуднівського району Житомирської (згодом — Волинська) округи; адміністративний центр ради. Розміщувалося за 40 верст від районного центру, міст. Чуднів.
1 вересня 1925 року, в складі сільської ради, увійшло до новоутвореного Довбишського району (від 9 вересня 1926 року — Мархлевський польський національний район); після його ліквідації, 17 жовтня 1935 року, до складу Баранівського району Київської області.
У жовтні 1935 року із села Биківка до Харківської області, на основі компрометуючих матеріалів НКВС, було виселено 8 польських родин (37 осіб). Серед виселених 10 осіб чоловічої статі, 13 жіночої, 14 дітей. Натомість на місце вибулих радянською владою переселялися колгоспники-ударники з Київської і Чернігівської областей.
10 грудня 1938 року, відповідно до постанови Житомирського обласного організаційного комітету «Про реалізацію Указу Президії Верховної Ради УРСР…», Биківці присвоєно категорію селища міського типу з одночасною реорганізацією сільської ради до рівня селищної. 14 травня 1939 року селище, в складі селищної ради, включене до новоствореного Щорського (згодом — Довбишський) району Житомирської області.
На фронтах Другої світової війни воювали 165 биківчан, понад 50 пішли до партизанського з'єднання, загинуло 63 чоловіки, 80 осіб відзначено нагородами.
В радянські часи в селищі існували середня школа, бібліотека, дільнична лікарня, дитячий садок, будинок культури, поштове відділення.
В складі селищної ради входило до Дзержинського (згодом — Романівський) району (28.11.1957 р., 4.01.1965 р.) та Новоград-Волинської міської ради (30.12.1962 р.).
У 2020 році, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Биківської селищної ради включено до складу Романівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області.
Господарка
В селищі розміщені Биківський склозавод, збудований 1852 року, мале підприємство «Биківське скло» та Биківське лісництво.
Відомі особи
- Метельський Роман Едуардович (1966—2011) — український правник.
Див. також
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- . Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 26 грудня 2021.
- . https://leksika.com.ua/. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 26 грудня 2021.
- Історія міст і сіл Української РСР. Биківка, Дзержинський район, Житомирська область. http://ukrssr.com.ua/. Процитовано 27 грудня 2021.
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 18. Процитовано 14 березня 2023.
- Bykówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 286. (пол.)
- (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . с. 4. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2021.
- (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 152. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
- Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел РСФСР. Демоскоп (рос.). Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 28 грудня 2021.
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 8, 201, 541. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 28 грудня 2021.
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011
- Стронський Г. Злет і падіння. Польський національний район в Україні у 20-30 і роки. — Тернопіль, 1992. — 36 с.
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 21-22.
- . https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
Посилання
- Погода в смт. Биківка [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi kivka selishe v Ukrayini u Romanivskij selishnij teritorialnij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Plosha teritoriyi 2 65 km kilkist naselennya 1979 osib 2001 U 1923 2020 rokah administrativnij centr odnojmennih silskoyi ta selishnoyi rad selishe BikivkaPam yatnik voyinam odnoselcyamPam yatnik voyinam odnoselcyamKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zhitomirskij rajonRada Romanivska selishna gromadaKod KATOTTG UA18040470020057891Oblikova kartka smt Bikivka smt Bikivka do 2020 roku Osnovni daniZasnovano 1871Status iz 2024 rokuPlosha 2 3 km Naselennya 1734 01 01 2018 Gustota 753 9 osib km Poshtovij indeks 13012Telefonnij kod 380Geografichni koordinati 50 17 28 pn sh 27 59 32 sh d 50 29111 pn sh 27 99222 sh d 50 29111 27 99222 Koordinati 50 17 28 pn sh 27 59 32 sh d 50 29111 pn sh 27 99222 sh d 50 29111 27 99222Visota nad rivnem morya 249 mVodojma r TnyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya KurneDo stanciyi 22 kmDo rajcentru avtoshlyahami 17 6 kmDo obl centru avtoshlyahami 59 1 kmSelishna vladaAdresa vul Shevchenka 3 A smt Romaniv Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 13001KartaBikivkaBikivka 1 u VikishovishiZagalna informaciyaSelishe znahoditsya na livomu berezi richki Tnya Roztashovano u pivdenno zahidnij chastini oblasti za 65 km vid Zhitomira ta 18 vid Romanova za 22 km vid zaliznichnoyi stanciyi Kurne ta 32 km na pivdennij zahid vid zaliznichnoyi stanciyi Razine Cherez selishe prohodit avtoshlyah Razine Romaniv Dovbish V selishi funkcionuyut zagalnoosvitnya shkola dityachij sadok likarnya budinok kulturi biblioteka viddilennya zv yazku diye rimo katolickij kostel ta pravoslavna cerkva Na okolici viyavleno poselennya Tripilskoyi kulturi NaselennyaVidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 618 osib z nih pravoslavnih 168 rimokatolikiv 356 yudeyiv 92 cholovikiv 321 zhinok 297 Naprikinci 19 stolittya v seli prozhivalo 700 meshkanciv dvoriv 85 u 1906 roci 317 osib dvoriv 23 U 1923 roci chiselnist naselennya stanovila 330 osib kilkist dvoriv 65 Za danimi perepisu naselennya 1939 roku v Bikivci prozhivalo 1872 osobi polyakiv 47 3 abo 885 osib ukrayinciv 32 2 abo 602 osobi yevreyiv 8 1 abo 151 osoba nimciv 7 5 abo 141 osoba inshih nacionalnostej 5 abo 93 osobi U 1972 roci v selishi narahovuvalosya 2 100 zhiteliv ta 690 dvoriv Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 2 069 osib stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 1 979 osib IstoriyaNazva selisha pohodit vid prizvisha gajdamackogo otamana Bikova kotrij u 17 stolitti zasnuvav tut poselennya U 1852 roci zbudovano Bikivsku gutu Naprikinci 19 stolittya selo Chudnivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi za 50 verst vid Zhitomira U 1906 roci silce Chudnivskoyi volosti 3 go stanu Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan do gubernskogo ta povitovogo centru m Zhitomir stanovila 40 verst do volosnogo centru mistechka Chudniv 40 verst Najblizhche poshtovo telegrafne viddilennya roztashovuvalosya v Chudnovi V berezni 1921 roku v skladi volosti uvijshlo do novostvorenogo Polonskogo povitu Volinskoyi guberniyi 4 listopada 1921 roku u poluden pid chas Listopadovogo rejdu cherez Bikivku prohodila Podilska grupa komanduvach Sergij Chornij Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Tut vona rozgromila bataljon moskovskih vijsk bulo zahopleno 3 skorostrili kilka konej iz sidlami bataljonnij prapor U polon potrapila sekretarka z ChK yaku bulo povisheno U 1923 roci vklyuchene do skladu novostvorenoyi Bikivskoyi silskoyi radi kotra vid 7 bereznya 1923 roku stala chastinoyu novoutvorenogo Chudnivskogo rajonu Zhitomirskoyi zgodom Volinska okrugi administrativnij centr radi Rozmishuvalosya za 40 verst vid rajonnogo centru mist Chudniv 1 veresnya 1925 roku v skladi silskoyi radi uvijshlo do novoutvorenogo Dovbishskogo rajonu vid 9 veresnya 1926 roku Marhlevskij polskij nacionalnij rajon pislya jogo likvidaciyi 17 zhovtnya 1935 roku do skladu Baranivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti U zhovtni 1935 roku iz sela Bikivka do Harkivskoyi oblasti na osnovi komprometuyuchih materialiv NKVS bulo viseleno 8 polskih rodin 37 osib Sered viselenih 10 osib cholovichoyi stati 13 zhinochoyi 14 ditej Natomist na misce vibulih radyanskoyu vladoyu pereselyalisya kolgospniki udarniki z Kiyivskoyi i Chernigivskoyi oblastej 10 grudnya 1938 roku vidpovidno do postanovi Zhitomirskogo oblasnogo organizacijnogo komitetu Pro realizaciyu Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Bikivci prisvoyeno kategoriyu selisha miskogo tipu z odnochasnoyu reorganizaciyeyu silskoyi radi do rivnya selishnoyi 14 travnya 1939 roku selishe v skladi selishnoyi radi vklyuchene do novostvorenogo Shorskogo zgodom Dovbishskij rajonu Zhitomirskoyi oblasti Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvali 165 bikivchan ponad 50 pishli do partizanskogo z yednannya zaginulo 63 choloviki 80 osib vidznacheno nagorodami V radyanski chasi v selishi isnuvali serednya shkola biblioteka dilnichna likarnya dityachij sadok budinok kulturi poshtove viddilennya V skladi selishnoyi radi vhodilo do Dzerzhinskogo zgodom Romanivskij rajonu 28 11 1957 r 4 01 1965 r ta Novograd Volinskoyi miskoyi radi 30 12 1962 r U 2020 roci vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 711 r vid 12 chervnya 2020 roku Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zhitomirskoyi oblasti teritoriyu ta naseleni punkti Bikivskoyi selishnoyi radi vklyucheno do skladu Romanivskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti GospodarkaV selishi rozmisheni Bikivskij sklozavod zbudovanij 1852 roku male pidpriyemstvo Bikivske sklo ta Bikivske lisnictvo Vidomi osobiMetelskij Roman Eduardovich 1966 2011 ukrayinskij pravnik Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2018 roku PDF Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Arhiv originalu za 26 grudnya 2021 Procitovano 26 grudnya 2021 https leksika com ua Arhiv originalu za 22 listopada 2016 Procitovano 26 grudnya 2021 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Bikivka Dzerzhinskij rajon Zhitomirska oblast http ukrssr com ua Procitovano 27 grudnya 2021 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 18 Procitovano 14 bereznya 2023 Bykowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 286 pol PDF http history org ua rosijska s 4 Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 28 grudnya 2021 PDF http history org ua rosijska Zhitomir 1923 s 152 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 28 grudnya 2021 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya rajonov gorodov i krupnyh sel RSFSR Demoskop ros Arhiv originalu za 5 serpnya 2017 Procitovano 5 serpnya 2017 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 28 grudnya 2021 PDF http www archive zt gov ua ukrayinska Upor R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Zhitomir vidavnictvo Volin 2007 s 8 201 541 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 28 grudnya 2021 Veriga Vasil Listopadovij rejd 1921 roku Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2011 Stronskij G Zlet i padinnya Polskij nacionalnij rajon v Ukrayini u 20 30 i roki Ternopil 1992 36 s Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Zhitomirska oblast U semi knigah Kniga persha 2006 s 21 22 https zakon rada gov ua Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 28 grudnya 2021 PosilannyaPogoda v smt Bikivka 23 veresnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi