Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Камі́нь — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Населення становить 854 осіб.
| село Камінь | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Романівська селищна громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1585 |
| Населення | 854 |
| Площа | 257,7 км² |
| Густота населення | 3,31 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13040 |
| Телефонний код | +380 4146 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°06′20″ пн. ш. 27°50′33″ сх. д. / 50.10556° пн. ш. 27.84250° сх. д.Координати: 50°06′20″ пн. ш. 27°50′33″ сх. д. / 50.10556° пн. ш. 27.84250° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 266 м |
| Водойми | річка Лісова |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Шевченка, 3 А., смт. Романів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13001 староста — вул. Небесної сотні, 42., с. Камінь, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13040 |
| Карта | |
  Камінь | |
 Камінь | |
| Мапа | |
| | |
Географія
На південній околиці села бере початок річка Кам'янка. На східній околиці села бере початок річка Фастівка.
Історія
Археологічні знахідки
Місцевість, на якій розташований Камінь, була заселена в давнину. На околицях Каменя та Гордіївки виявлено поселення трипільської культури (III тисячоліття до н. е.). Під час земляних робіт часто знаходять крем'яні знаряддя праці тих часів.
Перша згадка
Вперше село згадується в документах за 1585 рік, коли київський воєвода Василь-Костянтин Острозький подарував його разом з Чудновом, П'яткою та 45 іншими населеними пунктами своїй невістці княгині Зузанні Шередій. 1650 року в Камені налічувалося 4 дими і 20 чоловік населення. Село належало вже К. Коряцькому. У XVI—XVIII ст. належало до Чуднівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії.
XVI—XIX століття
Після Андрусівської угоди 1667 року, за якою Правобережна Україна залишилася під Польщею, ще більше посилився соціальний і національно-релігійний гніт.
У 1793 році село в складі Правобережної України було приєднане Росією й увійшло до Романівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. В ньому налічувалося тоді 58 дворів і 381 чоловік населення, з них 356 кріпаків.
Протягом багатьох років Камінь належав різним поміщикам, в 1811 році одна його частина стала власністю графа Лося, а друга з 1839 року поміщика Александровича. В частині, що належала Лосю, було 35 дворів і 116 ревізьких душ, в Александровича — відповідно 35 і 983(?). Кріпаки мусили відробляти панщину і сплачувати оброк. Спочатку вони працювали два дні на тиждень зимою і три дні літом, крім того, сплачували оброк; вже в 30—40 рр. XIX ст. відробіток становив 194 дні на рік.
Регламентація панщини за інвентарними правилами 1847—1848 рр. не змінила становища селян, поміщики не дотримувалися правил і панщину встановлювали на свій розсуд. До того ж, вони штучно зменшували селянські наділи. В обох частинах села наділи були зменшені на 205 десятин проти визначених інвентарними правилами. Як і в інших поміщицьких маєтках, у Камені широко застосовувалися т. зв. уроки. Жінки й підлітки пряли, ткали полотно, збирали гриби, ягоди, тіпали льон тощо.
Лікувального закладу в селі не було. Не було й крамниці для продажу товарів першої потреби. 1860 року у селі відкрито парафіяльну школу, у якій навчалося 15 учнів. Школа містилася в убогій хатині з двох кімнат. В одній з них навчалися діти, а в другій жив учитель. Закінчувало школу не більше трьох-чотирьох учнів.
Реформа 1861 року мало змінила економічне становище селян. У тій частині Каменя, що належала поміщикові Лосю, селянам переходило 364 десятини землі, за яку вони щорічно протягом 49 років повинні були сплачувати 364 крб. 55 коп. У частині Александровича викупу підлягало 398 десятин. За них селяни мали сплачувати щорічно протягом того ж строку 584 крб. 83 коп. Селян залишили без лісу і примусили «добровільно» відмовитися від сінокосу. В уставній грамоті зазначалося: «за добровільною згодою всі селяни відмовилися назавжди від сінокосів, що входять до основного наділу, розташованого серед панських лісів».
Селянам заборонялося полювати, ловити рибу, збирати гриби та ягоди і займатися винокурінням. "Всі прибуткові статті, що нині існують і надалі можуть бути відкриті,— зазначалось в уставній грамоті,— залишаються в безпосередньому розпорядженні поміщика. Таке «звільнення» викликало глибоке обурення селян. Вони підтримали виступ селян сусідніх сіл — Мирополя, Печанівки та Колодяжного.
У зв'язку з розвитком цукроварного виробництва поміщики почали здавати свої землі в оренду під посіви цукрових буряків. Наприкінці XIX ст. землі Каменя купив цукрозаводчик Терещенко. Значна частина селян працювала на будівництві залізниці Бердичів—Шепетівка, яке розпочалося 1869 року. Відкриття в 1872 році руху по залізниці, що пролягла за 3 км від села, поліпшило зв'язки Каменя з навколишніми містами та містечками, зокрема з Мирополем, Бердичевом і Шепетівкою.
Історія XX століття
Під час революції 1905—1907 рр. у Камені, як і в інших селах Волині, відбувалися селянські заворушення. Спільно з селянами Мирополя, Булдичева та Химрича вони самоправно рубали поміщицькі ліси і випасали худобу на їхніх посівах. 1905 року в миропільського поміщика Папського було вирубано 210 десятин лісу. Викликана поміщиком поліція жорстко розправилася з учасниками незаконної вирубки.
У 1906 році село Романівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 65 версти, від волості 7. Дворів 209, мешканців 1191.
Столипінська аграрна реформа прискорила процес класового розшарування. Довкола села утворювалися великі господарства, які мали по 60—70 десятин землі, 762 десятини дісталися в спадщину Уваровій, дочці Терещенка.
Якщо в другій половині XIX ст. селяни мали по 5—6 десятин, то в 1912 році їхні наділи зменшилися до 1,5—2 десятин. Зменшувалось і поголів'я худоби, оскільки не. було пасовищ. Кожне третє господарство не мало тягла. Обробляли землю примітивним знаряддям. Ще в 1913 році застосовувались мотика, дерев'яні плуги та дерев'яні борони. Удобрювали грунт раз на 9—12 років. Внаслідок цього врожаї зернових були дуже низькі. Якщо за 1911—1913 рр. по Новоград-Волинському повіту вони становили пересічно 62,5 пуди з десятини, то в Камені — не перевищували 25. Зібраного хліба часто не вистачало навіть для оплати податків, які щороку зростали. Щоб урятувати сім'ю від голоду, селянинові доводилося йти на підробітки й віддавати своїх дітей у найми. Під час пори сінокосів, жнив чи прополювання, дорослим сільськогосподарським робітникам Новоград-Волинського повіту платили в день по 32—40 коп., жінкам — 22—31 коп., підліткам — 17—22 копійки.
До 1910 року населення його збільшилося до 1280 чоловік. Єдиним навчальним закладом була парафіяльна школа, у якій навчалося 20—35 дітей, переважно заможних селян. Навчали учнів вчитель і священник. На все село була лише одна жінка, яка закінчила трирічну школу.
У 1912—1914 рр. мешканці Каменя періодично нападали на маєток поміщика та незаконно рубали ліс.
Перша світова війна 1914—1918 р.р. паралізувала економічне життя Каменя. До армії забрали працездатних чоловіків. Для потреб фронту з населення брали зерно, борошно, худобу. Затяжний характер війни викликав зниження урожаїв, зменшення поголів'я худоби.
З 1917 — у складі УНР. 2 листопада 1921 під час Листопадового рейду в Камені на ночівлю зупинилася Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.
В січні 1918 року село Камінь було захоплено більшовиками. Але вже в кінці лютого 1918 року весь повіт під владою Української Держави.
У березні 1919 року Камінь знову захоплено більшовиками.
З серпні 1919 року до лютого 1920 року Камінь під владою Директорії УНР. У квітні того ж року його окупували польські інтервенти. В кінці червня 1920 року в село знову прийшли більшовики.
Восени 1920 року в Камені було створено комітет незаможних селян.
До 1926 року населення зросло до 1590 чоловік.
В селі було створено 5 гуртків ліквідації неписьменності, відкрито трудову початкову школу, при хаті-читальні — бібліотеку.
Восени 1927 року в Камені засновано машинно-тракторне товариство. Воно мало молотарку, культиватори, жатку, віялку та інший сільськогосподарський реманент, який видавався селянам у тимчасове користування. В листопаді 1930 року шляхом насильницької колективізації засновано колгосп ім. XVI партз'їзду. Через рік цей колгосп вже об'єднував 191 господарство, усуспільнив 732 га землі. Господарство мало молотарку, трактор, 72 плуги, сівалку, жатку, 82 пари коней, 17 корів, 13 свиней і 16 овець.
1934 року початкову школу перетворено на семирічну, для неї побудовано нове приміщення. Працювали клуб, бібліотека, у якій налічувалося тоді понад 2 тис. книжок.
7 липня 1941 року село окупували німецькі війська. 137 мешканців села полягли на полях битв, 40 повернулися додому інвалідами.
4 січня 1944 року радянські війська з боями зайняли Камінь.
У 1950 відбулося об'єднання колгоспів ім. Сталіна с. Химрича та ім. XVI партз'їзду в один колгосп — ім. Сталіна. За об'єднаним колгоспом було закріплено 2560 га землі, він мав 136 корів, 370 свиней і 414 овець.
До кінця 50-х років у селі була відбудована і працювала семирічна школа, у якій 14 учителів навчали 270 учнів, клуб, бібліотека. Почалася суцільна радіофікація та електрифікація села.
На початку 60-х років у селі розгорнулися будівельні роботи: споруджено цегельний завод, майстерні для виготовлення цементно-піщаної черепиці і хвилястих шлако-цементних листів. Збудувано два типові корівники, два свинарники, гараж, будинок правління колгоспу та інші приміщення.
1960 року в селі Камені встановлено бронзовий бюст М.Марцун, яка зібрала по 720 цнт цукрових буряків з одного гектара у 1958 році.
Станом на 1967 рік колгосп «Україна» (до 1961 року ім. Сталіна) зібрав пересічно по 24,5 цнт зернових культур з га. На 100 га сільськогосподарських угідь виробили по 350 цнт молока і 70 цнт м'яса. В колгоспі було 20 тракторів, 6 зернових комбайнів, 18 автомашин та багато іншої техніки. На тваринницьких фермах налічувалося 1450 голів великої рогатої худоби, 700 свиней, багато овець і птиці.
Працювала побутова майстерня, чайна, готель, дільнична лікарня на 25 ліжок, у якій працювало 13 медпрацівників, з них три лікарі. В центрі Каменя побудовано приміщення середньої школи, де 18 учителів навчають 280 дітей. Багато молоді здобувають знання в середніх і вищих навчальних закладах країни. 1966 року в селі було відкрито будинок культури із залом на 520 місць та кімнатами для занять гуртків художньої самодіяльності. Сільська бібліотека налічувала 10 тис. книжок.
Сучасний стан
У селі є ЗЗСО І—ІІ ст., будинок-інтернат для людей похилого віку, православна церква та будинок культури. Працюють магазин та кафе-бар.
Пам'ятник двічі Герою Соціалістичної Праці СРСР Марцун Марії.
Див. також
Примітки
- Павлуцький, Григорій (2017). Дерев’яні та муровані храми України. Харків: Олександр Савчук. с. 89. ISBN .
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 18 червня 2019.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Камінь (Житомирський район) |
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- КАМІНЬ, ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОН, ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ, 1973
 | Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kami n selo v Ukrayini u Zhitomirskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Naselennya stanovit 854 osib selo Kamin Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Romanivska selishna gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1585 Naselennya 854 Plosha 257 7 km Gustota naselennya 3 31 osib km Poshtovij indeks 13040 Telefonnij kod 380 4146 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 06 20 pn sh 27 50 33 sh d 50 10556 pn sh 27 84250 sh d 50 10556 27 84250 Koordinati 50 06 20 pn sh 27 50 33 sh d 50 10556 pn sh 27 84250 sh d 50 10556 27 84250 Serednya visota nad rivnem morya 266 m Vodojmi richka Lisova Misceva vlada Adresa radi vul Shevchenka 3 A smt Romaniv Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 13001 starosta vul Nebesnoyi sotni 42 s Kamin Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 13040 Karta Kamin Kamin Mapa Kamin u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kamin znachennya GeografiyaNa pivdennij okolici sela bere pochatok richka Kam yanka Na shidnij okolici sela bere pochatok richka Fastivka IstoriyaArheologichni znahidki Miscevist na yakij roztashovanij Kamin bula zaselena v davninu Na okolicyah Kamenya ta Gordiyivki viyavleno poselennya tripilskoyi kulturi III tisyacholittya do n e Pid chas zemlyanih robit chasto znahodyat krem yani znaryaddya praci tih chasiv Persha zgadka Vpershe selo zgaduyetsya v dokumentah za 1585 rik koli kiyivskij voyevoda Vasil Kostyantin Ostrozkij podaruvav jogo razom z Chudnovom P yatkoyu ta 45 inshimi naselenimi punktami svoyij nevistci knyagini Zuzanni Sheredij 1650 roku v Kameni nalichuvalosya 4 dimi i 20 cholovik naselennya Selo nalezhalo vzhe K Koryackomu U XVI XVIII st nalezhalo do Chudnivskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi XVI XIX stolittya Pislya Andrusivskoyi ugodi 1667 roku za yakoyu Pravoberezhna Ukrayina zalishilasya pid Polsheyu she bilshe posilivsya socialnij i nacionalno religijnij gnit U 1793 roci selo v skladi Pravoberezhnoyi Ukrayini bulo priyednane Rosiyeyu j uvijshlo do Romanivskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi V nomu nalichuvalosya todi 58 dvoriv i 381 cholovik naselennya z nih 356 kripakiv Protyagom bagatoh rokiv Kamin nalezhav riznim pomishikam v 1811 roci odna jogo chastina stala vlasnistyu grafa Losya a druga z 1839 roku pomishika Aleksandrovicha V chastini sho nalezhala Losyu bulo 35 dvoriv i 116 revizkih dush v Aleksandrovicha vidpovidno 35 i 983 Kripaki musili vidroblyati panshinu i splachuvati obrok Spochatku voni pracyuvali dva dni na tizhden zimoyu i tri dni litom krim togo splachuvali obrok vzhe v 30 40 rr XIX st vidrobitok stanoviv 194 dni na rik Reglamentaciya panshini za inventarnimi pravilami 1847 1848 rr ne zminila stanovisha selyan pomishiki ne dotrimuvalisya pravil i panshinu vstanovlyuvali na svij rozsud Do togo zh voni shtuchno zmenshuvali selyanski nadili V oboh chastinah sela nadili buli zmensheni na 205 desyatin proti viznachenih inventarnimi pravilami Yak i v inshih pomishickih mayetkah u Kameni shiroko zastosovuvalisya t zv uroki Zhinki j pidlitki pryali tkali polotno zbirali gribi yagodi tipali lon tosho Likuvalnogo zakladu v seli ne bulo Ne bulo j kramnici dlya prodazhu tovariv pershoyi potrebi 1860 roku u seli vidkrito parafiyalnu shkolu u yakij navchalosya 15 uchniv Shkola mistilasya v ubogij hatini z dvoh kimnat V odnij z nih navchalisya diti a v drugij zhiv uchitel Zakinchuvalo shkolu ne bilshe troh chotiroh uchniv Reforma 1861 roku malo zminila ekonomichne stanovishe selyan U tij chastini Kamenya sho nalezhala pomishikovi Losyu selyanam perehodilo 364 desyatini zemli za yaku voni shorichno protyagom 49 rokiv povinni buli splachuvati 364 krb 55 kop U chastini Aleksandrovicha vikupu pidlyagalo 398 desyatin Za nih selyani mali splachuvati shorichno protyagom togo zh stroku 584 krb 83 kop Selyan zalishili bez lisu i primusili dobrovilno vidmovitisya vid sinokosu V ustavnij gramoti zaznachalosya za dobrovilnoyu zgodoyu vsi selyani vidmovilisya nazavzhdi vid sinokosiv sho vhodyat do osnovnogo nadilu roztashovanogo sered panskih lisiv Selyanam zaboronyalosya polyuvati loviti ribu zbirati gribi ta yagodi i zajmatisya vinokurinnyam Vsi pributkovi statti sho nini isnuyut i nadali mozhut buti vidkriti zaznachalos v ustavnij gramoti zalishayutsya v bezposerednomu rozporyadzhenni pomishika Take zvilnennya viklikalo gliboke oburennya selyan Voni pidtrimali vistup selyan susidnih sil Miropolya Pechanivki ta Kolodyazhnogo U zv yazku z rozvitkom cukrovarnogo virobnictva pomishiki pochali zdavati svoyi zemli v orendu pid posivi cukrovih buryakiv Naprikinci XIX st zemli Kamenya kupiv cukrozavodchik Tereshenko Znachna chastina selyan pracyuvala na budivnictvi zaliznici Berdichiv Shepetivka yake rozpochalosya 1869 roku Vidkrittya v 1872 roci ruhu po zaliznici sho prolyagla za 3 km vid sela polipshilo zv yazki Kamenya z navkolishnimi mistami ta mistechkami zokrema z Miropolem Berdichevom i Shepetivkoyu Istoriya XX stolittya Pid chas revolyuciyi 1905 1907 rr u Kameni yak i v inshih selah Volini vidbuvalisya selyanski zavorushennya Spilno z selyanami Miropolya Buldicheva ta Himricha voni samopravno rubali pomishicki lisi i vipasali hudobu na yihnih posivah 1905 roku v miropilskogo pomishika Papskogo bulo virubano 210 desyatin lisu Viklikana pomishikom policiya zhorstko rozpravilasya z uchasnikami nezakonnoyi virubki U 1906 roci selo Romanivskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 65 versti vid volosti 7 Dvoriv 209 meshkanciv 1191 Stolipinska agrarna reforma priskorila proces klasovogo rozsharuvannya Dovkola sela utvoryuvalisya veliki gospodarstva yaki mali po 60 70 desyatin zemli 762 desyatini distalisya v spadshinu Uvarovij dochci Tereshenka Yaksho v drugij polovini XIX st selyani mali po 5 6 desyatin to v 1912 roci yihni nadili zmenshilisya do 1 5 2 desyatin Zmenshuvalos i pogoliv ya hudobi oskilki ne bulo pasovish Kozhne tretye gospodarstvo ne malo tyagla Obroblyali zemlyu primitivnim znaryaddyam She v 1913 roci zastosovuvalis motika derev yani plugi ta derev yani boroni Udobryuvali grunt raz na 9 12 rokiv Vnaslidok cogo vrozhayi zernovih buli duzhe nizki Yaksho za 1911 1913 rr po Novograd Volinskomu povitu voni stanovili peresichno 62 5 pudi z desyatini to v Kameni ne perevishuvali 25 Zibranogo hliba chasto ne vistachalo navit dlya oplati podatkiv yaki shoroku zrostali Shob uryatuvati sim yu vid golodu selyaninovi dovodilosya jti na pidrobitki j viddavati svoyih ditej u najmi Pid chas pori sinokosiv zhniv chi propolyuvannya doroslim silskogospodarskim robitnikam Novograd Volinskogo povitu platili v den po 32 40 kop zhinkam 22 31 kop pidlitkam 17 22 kopijki Do 1910 roku naselennya jogo zbilshilosya do 1280 cholovik Yedinim navchalnim zakladom bula parafiyalna shkola u yakij navchalosya 20 35 ditej perevazhno zamozhnih selyan Navchali uchniv vchitel i svyashennik Na vse selo bula lishe odna zhinka yaka zakinchila tririchnu shkolu U 1912 1914 rr meshkanci Kamenya periodichno napadali na mayetok pomishika ta nezakonno rubali lis Persha svitova vijna 1914 1918 r r paralizuvala ekonomichne zhittya Kamenya Do armiyi zabrali pracezdatnih cholovikiv Dlya potreb frontu z naselennya brali zerno boroshno hudobu Zatyazhnij harakter vijni viklikav znizhennya urozhayiv zmenshennya pogoliv ya hudobi Z 1917 u skladi UNR 2 listopada 1921 pid chas Listopadovogo rejdu v Kameni na nochivlyu zupinilasya Podilska grupa komanduvach Sergij Chornij Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki V sichni 1918 roku selo Kamin bulo zahopleno bilshovikami Ale vzhe v kinci lyutogo 1918 roku ves povit pid vladoyu Ukrayinskoyi Derzhavi U berezni 1919 roku Kamin znovu zahopleno bilshovikami Z serpni 1919 roku do lyutogo 1920 roku Kamin pid vladoyu Direktoriyi UNR U kvitni togo zh roku jogo okupuvali polski interventi V kinci chervnya 1920 roku v selo znovu prijshli bilshoviki Voseni 1920 roku v Kameni bulo stvoreno komitet nezamozhnih selyan Do 1926 roku naselennya zroslo do 1590 cholovik V seli bulo stvoreno 5 gurtkiv likvidaciyi nepismennosti vidkrito trudovu pochatkovu shkolu pri hati chitalni biblioteku Voseni 1927 roku v Kameni zasnovano mashinno traktorne tovaristvo Vono malo molotarku kultivatori zhatku viyalku ta inshij silskogospodarskij remanent yakij vidavavsya selyanam u timchasove koristuvannya V listopadi 1930 roku shlyahom nasilnickoyi kolektivizaciyi zasnovano kolgosp im XVI partz yizdu Cherez rik cej kolgosp vzhe ob yednuvav 191 gospodarstvo ususpilniv 732 ga zemli Gospodarstvo malo molotarku traktor 72 plugi sivalku zhatku 82 pari konej 17 koriv 13 svinej i 16 ovec 1934 roku pochatkovu shkolu peretvoreno na semirichnu dlya neyi pobudovano nove primishennya Pracyuvali klub biblioteka u yakij nalichuvalosya todi ponad 2 tis knizhok 7 lipnya 1941 roku selo okupuvali nimecki vijska 137 meshkanciv sela polyagli na polyah bitv 40 povernulisya dodomu invalidami 4 sichnya 1944 roku radyanski vijska z boyami zajnyali Kamin U 1950 vidbulosya ob yednannya kolgospiv im Stalina s Himricha ta im XVI partz yizdu v odin kolgosp im Stalina Za ob yednanim kolgospom bulo zakripleno 2560 ga zemli vin mav 136 koriv 370 svinej i 414 ovec Do kincya 50 h rokiv u seli bula vidbudovana i pracyuvala semirichna shkola u yakij 14 uchiteliv navchali 270 uchniv klub biblioteka Pochalasya sucilna radiofikaciya ta elektrifikaciya sela Na pochatku 60 h rokiv u seli rozgornulisya budivelni roboti sporudzheno cegelnij zavod majsterni dlya vigotovlennya cementno pishanoyi cherepici i hvilyastih shlako cementnih listiv Zbuduvano dva tipovi korivniki dva svinarniki garazh budinok pravlinnya kolgospu ta inshi primishennya 1960 roku v seli Kameni vstanovleno bronzovij byust M Marcun yaka zibrala po 720 cnt cukrovih buryakiv z odnogo gektara u 1958 roci Stanom na 1967 rik kolgosp Ukrayina do 1961 roku im Stalina zibrav peresichno po 24 5 cnt zernovih kultur z ga Na 100 ga silskogospodarskih ugid virobili po 350 cnt moloka i 70 cnt m yasa V kolgospi bulo 20 traktoriv 6 zernovih kombajniv 18 avtomashin ta bagato inshoyi tehniki Na tvarinnickih fermah nalichuvalosya 1450 goliv velikoyi rogatoyi hudobi 700 svinej bagato ovec i ptici Pracyuvala pobutova majsternya chajna gotel dilnichna likarnya na 25 lizhok u yakij pracyuvalo 13 medpracivnikiv z nih tri likari V centri Kamenya pobudovano primishennya serednoyi shkoli de 18 uchiteliv navchayut 280 ditej Bagato molodi zdobuvayut znannya v serednih i vishih navchalnih zakladah krayini 1966 roku v seli bulo vidkrito budinok kulturi iz zalom na 520 misc ta kimnatami dlya zanyat gurtkiv hudozhnoyi samodiyalnosti Silska biblioteka nalichuvala 10 tis knizhok Suchasnij stanU seli ye ZZSO I II st budinok internat dlya lyudej pohilogo viku pravoslavna cerkva ta budinok kulturi Pracyuyut magazin ta kafe bar Pam yatnik dvichi Geroyu Socialistichnoyi Praci SRSR Marcun Mariyi Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiPavluckij Grigorij 2017 Derev yani ta murovani hrami Ukrayini Harkiv Oleksandr Savchuk s 89 ISBN 978 966 2562 85 9 PDF Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 18 chervnya 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kamin Zhitomirskij rajon Veriga Vasil Listopadovij rejd 1921 roku Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2011 KAMIN DZERZhINSKIJ RAJON ZhITOMIRSKA OBLAST 1973 Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi