Романівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новоград-Волинського та Полонського повітів Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Романів.
Романівська волость | ||||
Центр | Романів | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 19 109 (1885) | |||
Населення | 6151 осіб (1885) | |||
Густота | 29.5 осіб / км² | |||
Наступники | Романівський район | |||
Історія
Волость існувала у 1860-1923-х роках. З 1921 року волость входила до складу новоутвореного Полонського повіту.
Станом на 1885 рік складалася з 7 поселень, 6 сільських громад. Населення — 6151 особа (3203 чоловічої статі та 2948 — жіночої), 486 дворових господарств.
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 3973 | 3441 |
Приватної власності | 15014 | 3969 |
Казенної власності | — | — |
Іншої власності | 122 | 83 |
Загалом | 19109 | 7493 |
Основні поселення волості:
- Романів — колишнє власницьке містечко за 63 версти від повітового міста, 1761 особа, 250 дворів, православна церква, синагога, єврейський молитовний будинок, поштова станція, 6 постоялих дворів, 20 лавок, 7 ярмарків на рік, 6 вітряних млини, шкіряний завод.
- Врублівка — колишнє власницьке село, 905 осіб, 126 дворів, православна церква, вітряний млин.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Romanivska volost Romanivska volost istorichna administrativno teritorialna odinicya Novograd Volinskogo ta Polonskogo povitiv Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Volosnij centr mistechko Romaniv Romanivska volostCentr RomanivPlosha 19 109 1885 Naselennya 6151 osib 1885 Gustota 29 5 osib km Nastupniki Romanivskij rajonIstoriyaVolost isnuvala u 1860 1923 h rokah Z 1921 roku volost vhodila do skladu novoutvorenogo Polonskogo povitu Stanom na 1885 rik skladalasya z 7 poselen 6 silskih gromad Naselennya 6151 osoba 3203 cholovichoyi stati ta 2948 zhinochoyi 486 dvorovih gospodarstv Zemlya volosti Plosha desyatin U tomu chisli ornoyi des Silskih gromad 3973 3441 Privatnoyi vlasnosti 15014 3969 Kazennoyi vlasnosti Inshoyi vlasnosti 122 83 Zagalom 19109 7493 Osnovni poselennya volosti Romaniv kolishnye vlasnicke mistechko za 63 versti vid povitovogo mista 1761 osoba 250 dvoriv pravoslavna cerkva sinagoga yevrejskij molitovnij budinok poshtova stanciya 6 postoyalih dvoriv 20 lavok 7 yarmarkiv na rik 6 vitryanih mlini shkiryanij zavod Vrublivka kolishnye vlasnicke selo 905 osib 126 dvoriv pravoslavna cerkva vitryanij mlin DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref PrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi