Ми рони село у складі Балтської міської громади у Подільському районі Одеська область село Мирони Країна Україна Область

Ми́рони — село у складі Балтської міської громади у Подільському районі, Одеська область.

село Мирони
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Подільський район
Громада	Балтська міська громада
Код КАТОТТГ	UA51120030180043660
Основні дані
Засноване	1786
Населення	704
Площа	1,46 км²
Густота населення	482,19 осіб/км²
Поштовий індекс	66144
Телефонний код	+380 4866
Географічні дані
Географічні координати	47°56′59″ пн. ш. 29°34′00″ сх. д. / 47.94972° пн. ш. 29.56667° сх. д. / 47.94972; 29.56667Координати: 47°56′59″ пн. ш. 29°34′00″ сх. д. / 47.94972° пн. ш. 29.56667° сх. д. / 47.94972; 29.56667
Середня висота над рівнем моря	150 м
Водойми	Річка Кодима
Відстань до обласного центру	185,1 км
Відстань до районного центру	4 км
Найближча залізнична станція	Балта
Відстань до залізничної станції	11 км


Місцева влада
Адреса ради	66101, Одеська область, Подільський район, м. Балта, , 193
Карта
Мирони
Мирони
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мирони.

Розташоване за 4 км від центру громади — міста Балта. На півдні межує з селом Оленівка, на сході з селом Козацьке, на півночі з селом Лісничівка та на північному заході з селом Борсуки.

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 778 осіб, з яких 333 чоловіки та 445 жінок.

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 688 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	90,48 %
російська	8,1 %
румунська	0,99 %
болгарська	0,14 %

Визначні пам'ятки

На території села були знайдені залишки поселень епохи неоліту і бронзи (V, II тисячоліття до РХ) і старослов'янське поселення черняховської культури (II—VI вв.).

В селі існував костел назва якого не збереглась, був заснований біля 1793 року. Зруйновано до 1850 року.

Церква Покрови, засновано у 1772 році. У 1794 році перетворена з греко-католицької на православну. Дерев'яна одноверха, дзвіниця прибудована до неї в 1895. В 1901 році була приписною до собору в Балті. Не збереглась.

Побут

В селі є чинний Будинок культури з укомплектованим штатом, фельдшерсько-акушерський пункт, було організовано маршрут шкільного автобусу, якій доставляє місцевих школярів до школі № 1 міста Балти. Планується будівництво власної школи, та газифікація села.

Видатні люди

В селі народився Вакар Григорій Васильович (1901—1937), відомий під псевдонімом Ґро Вакар — український письменник, автор антиколоніального роману «Поїзди підуть на Париж» (1932). Репресований радянською владою.

похований Порфир'єв Віталій Сергійович (1995—2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки

. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

Джерела

Сайт Центральної виборчої комісії [ 3 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Карта України [ 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Неофіційний сайт Балти [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
Храми Поділля [ 20 березня 2016 у Wayback Machine.]

[населення_1989-1] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

[населення_2001-2] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

[населення_2001_мова-3] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.