Оле нівка село у складі Балтської міської громади у Подільському районі Одеська область Раніше було підпорядковано власн

Оле́нівка — село у складі Балтської міської громади у Подільському районі, Одеська область. Раніше було підпорядковано власній Оленівській сільській раді.

село Оленівка
Офіс старости в селі Офіс старости в селі
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Подільський район
Громада	Балтська міська громада
Код КАТОТТГ	UA51120030230085646
Основні дані
Засноване	1759
Населення	679
Площа	2,66 км²
Густота населення	255,26 осіб/км²
Поштовий індекс	66143
Телефонний код	+380 4866
Географічні дані
Географічні координати	47°57′13″ пн. ш. 29°30′06″ сх. д. / 47.95361° пн. ш. 29.50167° сх. д. / 47.95361; 29.50167Координати: 47°57′13″ пн. ш. 29°30′06″ сх. д. / 47.95361° пн. ш. 29.50167° сх. д. / 47.95361; 29.50167
Середня висота над рівнем моря	139 м
Водойми	річка Кодима
Відстань до обласного центру	187,9 км
Відстань до районного центру	10 км
Найближча залізнична станція	Борщі
Відстань до залізничної станції	10 км


Місцева влада
Адреса ради	66101, Одеська область, Подільський район, м. Балта, , 193
Карта
Оленівка
Оленівка
Мапа

Оленівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Оленівка.

Розташоване за 10 км від центру громади — міста Балта. На півдні межує з селом Мошняги, на сході з селом Мирони, на півночі з селом Лісничівка та на заході з селом Євтодія.

Історія

За адміністративними поділами — з 16 сторіччя Брацлавський повіт, з 19 сторіччя Балтський повіт, 20 сторіччя Балтський район.

Село Оленівка засноване в 1759 році. Господарем земель на той час був польський пан Мошняг. У пана було дві дочки. З однією з дочок він проживав на правому березі річки Кодима заснував там село Мошняги. Землі на лівому березі пан подарував своїй дочці Олені, в честь якої і назване село Оленівка.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 10 жителів села.

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 840 осіб, з яких 342 чоловіки та 498 жінок.

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 672 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	92,34 %
російська	5,89 %
румунська	1,18 %
білоруська	0,15 %
болгарська	0,15 %

Визначні пам'ятки

У селі споруджено три пам'ятники полеглим воїнам під час Другої світової війни. На території Оленівки виявлені поселення бронзової доби (II тисячоліття до н. е.).

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)

Примітки

Оленівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

Джерела

Сайт Центральної виборчої комісії
Карта України
Неофіційний сайт Балти
Храми Поділля

Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Голодомор_УІНП-1] Оленівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[населення_1989-2] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

[населення_2001-3] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

[населення_2001_мова-4] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.