Мошня́ги — село у складі Балтської міської громади у Подільському районі, Одеська область. Раніше було підпорядковано Оленівській сільській раді.
село Мошняги | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Подільський район |
Громада | Балтська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA51120030190072373 |
Облікова картка | село Мошняги |
Основні дані | |
Засноване | 1176 |
Населення | 251 |
Площа | 1,64 км² |
Густота населення | 153,05 осіб/км² |
Поштовий індекс | 66143 |
Телефонний код | +380 4866 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°56′42″ пн. ш. 29°30′17″ сх. д. / 47.94500° пн. ш. 29.50472° сх. д.Координати: 47°56′42″ пн. ш. 29°30′17″ сх. д. / 47.94500° пн. ш. 29.50472° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 186 м |
Водойми | Річка Кодима |
Відстань до обласного центру | 187 км |
Відстань до районного центру | 10 км |
Найближча залізнична станція | Борщі |
Відстань до залізничної станції | 10 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 66101, Одеська область, Подільський район, м. Балта, , 193 |
Карта | |
Мошняги | |
Мошняги | |
Мапа | |
Мошняги у Вікісховищі |
Розташоване за 10 км від центру громади — міста Балта. На півдні межує з селом Семено-Карпівка, на сході з селом Мирони, на півночі з селом Оленівка та на заході з селом Кармалюківка.
Історія
Назва походить виводять від молдовського слова «мошняг» — шанований старець. За адміністративними поділами — з 16 сторіччя Брацлавський повіт, з 19 сторіччя Балтський повіт, 20 сторіччя Балтський район. До 1923 року село було центром Мошнягської волості.
Під час конфіскації землі у селян, що офіційно називалась колективізацією, в селі утворилось 5 колгоспів. Головою одного з них був Мясковський Василь Юхимович. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 10 жителів села. Про заниження цих данних свідчить той факт, що навіть у цього голови колгоспу діти пухли з голоду, а батько - Мясковський Юхим Андрійович 1879 року народження, що проживав разом з сином, у 1933 році помер з голоду (Швець В. Т. Розплата за поразку. - .газета День. - 2011. - № 215 - 216. - 25 - 26 листопада. https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/rozplata-za-porazku [ 28 липня 2021 у Wayback Machine.]).
У часи Другої світової війни село потрапило у зону румунської окупації. У 1941 році через село проїхав німецький підрозділ на мотоциклах. Під час короткої зупинки у центрі села його зустріли хлібом і сіллю (Швець В. Т. Рабство ХХ століття. Українське село у Другій світовій війні. - День. - 2013. - № 110. - 27 червня. https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/rabstvo-hh-stolittya).
Про ставлення селян до німців свідчить розповідь Мясковського Василя Юхимовича. Радянська армія наступала. Ось-ось вона мала зайняти село. Готуючись до відступу німці влаштували на городі Василя Юхимовича кулеметне гніздо. Воно мало прикривати село з боку дороги, що вела повз садибу до станції Борщі. Був мабуть кінець березня 1944 року. На дворі вогко і зимно, кулеметник - літній німець. З хати було видно, наскільки йому було незатишно у кулеметному гнізді. Прийшов час обіду, а у німця крім сухого пайка нічого не було. Василю Юхимовичу стало шкода німця. Він закликав його до хати, нагодував українським борщем і дав можливість обігрітись. З вікна хати дорогу було видно не гірше, ніж з окопу. Під вечір німці залишили село.
Напередодні приходу радянської армії у селі з'явилось підпілля. Воно кладалось з декількох озброєних колишніх партійних і колгоспних активістів. Зброю з лісу кіньми возив до села Швець Євген Петрович. Йому було років 30. В перші тижні війни він був мобілізований до радянського війська. За кілька днів потрапив у полон і був відпущений німцями додому. Цікаво, що його батько Швець Петро Іванович до 1920 року воював проти більшовиків. В роки голодомору родина втратила четверо дітей. Жодних акцій це підпілля в селі не провело, але в сусідньому селі Оленівці аналогічне підпілля в центрі села вбило німецького офіцера і частин села німцями була спалена.
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 368 осіб, з яких 138 чоловіків та 230 жінок.
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 249 осіб.
Певне уявлення про динаміку змін населення села на початку двадцятого століття дають дані з церковної реєстраційної книги Богоявленської церкви. Священника цієї церкви було вбито у 1918 році (Швец В. Т. Сталінська епоха і геноцид українців. - Народний оглядач. щоденна газета неофіційної інформації, настроїв і громадської думки. - sd.org.ua. - 2019. - 1 лютого.
https://www.ar25.org/article/stalinska-epoha-i-genocyd-ukrayinciv.html-0)
Рік | Народилось | Померло | Одружилось |
1907 | 48 | 34 | 5 |
1908 | 72 | 19 | 7 |
1909 | 29 | 30 | 16 |
1910 | 30 | 21 | 5 |
1911 | 60 | 24 | 10 |
1912 | 42 | 23 | 5 |
1913 | 34 | 24 | 7 |
1914 | 46 | 40 | 12 |
1915 | 41 | 30 | 3 |
1916 | 30 | 14 | 6 |
1917 | 13 | 26 | 24 |
1918 | 57 | 34 | 17 |
Після руйнування церкви, орієнтовно у 1921 році, систематичні дані про народжуваність і смертність відсутні. Реєстраційні книги радянської влади з 1926 року по 1932 рік в архівах були знищені, щоб приховати наслідки репресій проти селянства, включно з голодомором. Немаає записів і за передвоєнні роки. За тими даними, що залишились щодо віку померлих (це і церковні записи, і радянські) можна отримати уявлення про середню тривалість життя у селі. З 1907 року по 1921 рік - це церковні дані. Решта - радянські.
Рік | 1908 | 1909 | 1910 | 1911 | 1912 | 1913 | 1914 | 1915 | 1916 | 1917 |
Середня тривалість життя |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рік | 1918 | 1919 | 1920 | 1921 | 1924 | 1926 | 1933 | 1934 |
Середня тривалість життя |
|
|
|
|
|
|
|
|
Видно, що найвищої тривалості життя досягло у селі у 1919 році, коли у селі не було жодної влади: ні царської. ні радянської. Середня тривалість життя за 5 років перед приходом радянської влади складала 35.2 років. За 5 років радянської влади лише 24.6 років. Це якщо не брати до уваги, що більшість реєстраційних книг була знишена, мабуть через їх невеселий для радянської влади зміст.
З моменту заснування Мошняги мали суттєву складову польського населення. Це була переважно середня і, особливо, дрібна шляхта, так звані однодворці. Нижче наведені їх прізвища:
1.Левандовський Іван - дворянин, поміщик (1853),
2.Матковськй Олександр - дворянин, поміщик (1853),
3.Янковський ... - дворянин, поміщик (1853),
4.Березовський Стефан - дворянин (1858).
5.Браневський ... - дворянин (1863).
6.Березовська Лисавета - дворянка (1858).
7.Волянский Аполоній - дворянин (1876).
8.Козловська Юзиф - дворянка (1871).
9.Конечний Андрійй - дворянин, прусько-підданий (1971).
10.Левандовський Адам - дворянин (1849 рік).
11.Левандовський Йосип - дворянин (1859 рік).
12.Левандовський Стефан - дворянин (1879 рік).
13.Михальська Людвига - дворянка (1871).
14.Млодзиковська Наталія - дворянка (1854).
15.Муцкерова Павлина - дворянка (1853).
16.Нарушевич Олександр - дворянин (1853).
17.Натер... Францишка - дворянка (1849).
18.Островський Стефан - дворянин (1863).
19.Павловський ... - дворянин (1853).
20.Рудницька ... - дворянка (1863).
21.Савицька Францишка - дворянка (1849).
22.Савицька Ядвіга - дворянка (1863).
23.Седлецька Доміціана - дворянка (1879).
24.Шиманський Іван - дворянин (1861).
Однодворці: Ковальський Марін, Матковський Кирил, Матковська Тереза, Борщинський Іван, Левандовська Соломія, Сохоцький Фелікс, Яворська Домінікель, Седлецький Михайло, Поросятчинська Решна, Створжицький Іван, Савицька Марасена, Седлецький Ілля, Седлецька Олександра, Вигуржинський Карл, Матковська Тулія, Любеницький Семен, Пурцинська Олександра, Люцкович Іван, Квасневська Євдокія, Породзинський ..., Янковська ..., Верцишинський Іван, Портезинський Павло, Янковська Францишка, Седлецький Ілля, Валецька Олександра, Луцковичев Іван, Кваснецька Евелина, Островський Мартин, Ковальська Г..., Лопушанський Йосип, Сохоцька Вероніка, Валецький Ілля, Валецька Олександра, Завальський ..., Завальська ..., Плазинський Іван, Плазинська Софія, Седлецький Ярема, Михайловська Варвара, Заянчуковський Петро, Матковська Юлія, Крушинський ..., Крушинська ..., Завальський ..., Марцинковська ..., Ковальська Олександра, Жулевичев Антоній, Корчаковська Маріана, Волянський Олександр, Крушельницька Кароліна, Любинський Йосип, Савицька Марія.
Крім того у 19 сторіччі в селі проживали 2 підданих Франції, і 4 - Прусії та три відставних унтер офіцери: Багницький ..., Новинський Антоній, Мясковський Яків Олексійович.
Отже, культурний і інтелектуальний потенціал села Мошняги у 19 сторіччі був доволі високим. Загальна чисельність тодішнього населення села наразі невідома, але попри наведені польські прізвища, більшість населення складали українські селяни.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,82 % |
російська | 5,18 % |
Визначні пам'ятки
Церква Святого Іоана Богослова засновано у 1750-і роки. Греко-католицька церква святого мученика Олександра — дерев'яна, подібна до хати, перетворена на православну церкву святого Іоана Богослова у 1794 року. В 1828 році була закрита через ветхість. Нова церква була збудована в 1824–1833 роках в центрі села — цегляна хрещата одноверха, крита залізом. В 1888 році прибудовано 2 приділи. Церква не збереглась. Була зруйнована радянською владою. Проте в Одеському обласному архіві збереглись церковні реєстраційні книги.
Відомі люди
Уродженцем села є Білоус Кирило Герасимович (1925—1997) — повний кавалер ордена Слави.
Див. також
Примітки
- Мошняги. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
Джерела
- Село Мошняги на сайті Верховної Ради України
- Сайт Центральної виборчої комісії [ 3 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Карта України [ 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт Балти [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Храми Поділля [ 20 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moshnya gi selo u skladi Baltskoyi miskoyi gromadi u Podilskomu rajoni Odeska oblast Ranishe bulo pidporyadkovano Olenivskij silskij radi selo Moshnyagi Krayina Ukrayina Oblast Odeska oblast Rajon Podilskij rajon Gromada Baltska miska gromada Kod KATOTTG UA51120030190072373 Oblikova kartka selo Moshnyagi Osnovni dani Zasnovane 1176 Naselennya 251 Plosha 1 64 km Gustota naselennya 153 05 osib km Poshtovij indeks 66143 Telefonnij kod 380 4866 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 56 42 pn sh 29 30 17 sh d 47 94500 pn sh 29 50472 sh d 47 94500 29 50472 Koordinati 47 56 42 pn sh 29 30 17 sh d 47 94500 pn sh 29 50472 sh d 47 94500 29 50472 Serednya visota nad rivnem morya 186 m Vodojmi Richka Kodima Vidstan do oblasnogo centru 187 km Vidstan do rajonnogo centru 10 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Borshi Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 10 km Misceva vlada Adresa radi 66101 Odeska oblast Podilskij rajon m Balta 193 Karta Moshnyagi Moshnyagi Mapa Moshnyagi u Vikishovishi Roztashovane za 10 km vid centru gromadi mista Balta Na pivdni mezhuye z selom Semeno Karpivka na shodi z selom Mironi na pivnochi z selom Olenivka ta na zahodi z selom Karmalyukivka IstoriyaNazva pohodit vivodyat vid moldovskogo slova moshnyag shanovanij starec Za administrativnimi podilami z 16 storichchya Braclavskij povit z 19 storichchya Baltskij povit 20 storichchya Baltskij rajon Do 1923 roku selo bulo centrom Moshnyagskoyi volosti Pid chas konfiskaciyi zemli u selyan sho oficijno nazivalas kolektivizaciyeyu v seli utvorilos 5 kolgospiv Golovoyu odnogo z nih buv Myaskovskij Vasil Yuhimovich Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 10 zhiteliv sela Pro zanizhennya cih dannih svidchit toj fakt sho navit u cogo golovi kolgospu diti puhli z golodu a batko Myaskovskij Yuhim Andrijovich 1879 roku narodzhennya sho prozhivav razom z sinom u 1933 roci pomer z golodu Shvec V T Rozplata za porazku gazeta Den 2011 215 216 25 26 listopada https day kyiv ua uk article ukrayina incognita rozplata za porazku 28 lipnya 2021 u Wayback Machine U chasi Drugoyi svitovoyi vijni selo potrapilo u zonu rumunskoyi okupaciyi U 1941 roci cherez selo proyihav nimeckij pidrozdil na motociklah Pid chas korotkoyi zupinki u centri sela jogo zustrili hlibom i sillyu Shvec V T Rabstvo HH stolittya Ukrayinske selo u Drugij svitovij vijni Den 2013 110 27 chervnya https day kyiv ua uk article ukrayina incognita rabstvo hh stolittya Pro stavlennya selyan do nimciv svidchit rozpovid Myaskovskogo Vasilya Yuhimovicha Radyanska armiya nastupala Os os vona mala zajnyati selo Gotuyuchis do vidstupu nimci vlashtuvali na gorodi Vasilya Yuhimovicha kulemetne gnizdo Vono malo prikrivati selo z boku dorogi sho vela povz sadibu do stanciyi Borshi Buv mabut kinec bereznya 1944 roku Na dvori vogko i zimno kulemetnik litnij nimec Z hati bulo vidno naskilki jomu bulo nezatishno u kulemetnomu gnizdi Prijshov chas obidu a u nimcya krim suhogo pajka nichogo ne bulo Vasilyu Yuhimovichu stalo shkoda nimcya Vin zaklikav jogo do hati nagoduvav ukrayinskim borshem i dav mozhlivist obigritis Z vikna hati dorogu bulo vidno ne girshe nizh z okopu Pid vechir nimci zalishili selo Naperedodni prihodu radyanskoyi armiyi u seli z yavilos pidpillya Vono kladalos z dekilkoh ozbroyenih kolishnih partijnih i kolgospnih aktivistiv Zbroyu z lisu kinmi voziv do sela Shvec Yevgen Petrovich Jomu bulo rokiv 30 V pershi tizhni vijni vin buv mobilizovanij do radyanskogo vijska Za kilka dniv potrapiv u polon i buv vidpushenij nimcyami dodomu Cikavo sho jogo batko Shvec Petro Ivanovich do 1920 roku voyuvav proti bilshovikiv V roki golodomoru rodina vtratila chetvero ditej Zhodnih akcij ce pidpillya v seli ne provelo ale v susidnomu seli Olenivci analogichne pidpillya v centri sela vbilo nimeckogo oficera i chastin sela nimcyami bula spalena NaselennyaMisce dlya vidpochinku na berezi richki Kodima Zgidno z perepisom 1989 roku naselennya sela stanovilo 368 osib z yakih 138 cholovikiv ta 230 zhinok Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 249 osib Pevne uyavlennya pro dinamiku zmin naselennya sela na pochatku dvadcyatogo stolittya dayut dani z cerkovnoyi reyestracijnoyi knigi Bogoyavlenskoyi cerkvi Svyashennika ciyeyi cerkvi bulo vbito u 1918 roci Shvec V T Stalinska epoha i genocid ukrayinciv Narodnij oglyadach shodenna gazeta neoficijnoyi informaciyi nastroyiv i gromadskoyi dumki sd org ua 2019 1 lyutogo https www ar25 org article stalinska epoha i genocyd ukrayinciv html 0 Rik Narodilos Pomerlo Odruzhilos 1907 48 34 5 1908 72 19 7 1909 29 30 16 1910 30 21 5 1911 60 24 10 1912 42 23 5 1913 34 24 7 1914 46 40 12 1915 41 30 3 1916 30 14 6 1917 13 26 24 1918 57 34 17 Pislya rujnuvannya cerkvi oriyentovno u 1921 roci sistematichni dani pro narodzhuvanist i smertnist vidsutni Reyestracijni knigi radyanskoyi vladi z 1926 roku po 1932 rik v arhivah buli znisheni shob prihovati naslidki represij proti selyanstva vklyuchno z golodomorom Nemaaye zapisiv i za peredvoyenni roki Za timi danimi sho zalishilis shodo viku pomerlih ce i cerkovni zapisi i radyanski mozhna otrimati uyavlennya pro serednyu trivalist zhittya u seli Z 1907 roku po 1921 rik ce cerkovni dani Reshta radyanski Rik 1908 1909 1910 1911 1912 1913 1914 1915 1916 1917 Serednya trivalist zhittya 11 23 18 23 18 17 23 20 36 31 Rik 1918 1919 1920 1921 1924 1926 1933 1934 Serednya trivalist zhittya 36 42 31 30 18 23 30 22 Vidno sho najvishoyi trivalosti zhittya dosyaglo u seli u 1919 roci koli u seli ne bulo zhodnoyi vladi ni carskoyi ni radyanskoyi Serednya trivalist zhittya za 5 rokiv pered prihodom radyanskoyi vladi skladala 35 2 rokiv Za 5 rokiv radyanskoyi vladi lishe 24 6 rokiv Ce yaksho ne brati do uvagi sho bilshist reyestracijnih knig bula znishena mabut cherez yih neveselij dlya radyanskoyi vladi zmist Z momentu zasnuvannya Moshnyagi mali suttyevu skladovu polskogo naselennya Ce bula perevazhno serednya i osoblivo dribna shlyahta tak zvani odnodvorci Nizhche navedeni yih prizvisha 1 Levandovskij Ivan dvoryanin pomishik 1853 2 Matkovskj Oleksandr dvoryanin pomishik 1853 3 Yankovskij dvoryanin pomishik 1853 4 Berezovskij Stefan dvoryanin 1858 5 Branevskij dvoryanin 1863 6 Berezovska Lisaveta dvoryanka 1858 7 Volyanskij Apolonij dvoryanin 1876 8 Kozlovska Yuzif dvoryanka 1871 9 Konechnij Andrijj dvoryanin prusko piddanij 1971 10 Levandovskij Adam dvoryanin 1849 rik 11 Levandovskij Josip dvoryanin 1859 rik 12 Levandovskij Stefan dvoryanin 1879 rik 13 Mihalska Lyudviga dvoryanka 1871 14 Mlodzikovska Nataliya dvoryanka 1854 15 Muckerova Pavlina dvoryanka 1853 16 Narushevich Oleksandr dvoryanin 1853 17 Nater Francishka dvoryanka 1849 18 Ostrovskij Stefan dvoryanin 1863 19 Pavlovskij dvoryanin 1853 20 Rudnicka dvoryanka 1863 21 Savicka Francishka dvoryanka 1849 22 Savicka Yadviga dvoryanka 1863 23 Sedlecka Domiciana dvoryanka 1879 24 Shimanskij Ivan dvoryanin 1861 Odnodvorci Kovalskij Marin Matkovskij Kiril Matkovska Tereza Borshinskij Ivan Levandovska Solomiya Sohockij Feliks Yavorska Dominikel Sedleckij Mihajlo Porosyatchinska Reshna Stvorzhickij Ivan Savicka Marasena Sedleckij Illya Sedlecka Oleksandra Vigurzhinskij Karl Matkovska Tuliya Lyubenickij Semen Purcinska Oleksandra Lyuckovich Ivan Kvasnevska Yevdokiya Porodzinskij Yankovska Vercishinskij Ivan Portezinskij Pavlo Yankovska Francishka Sedleckij Illya Valecka Oleksandra Luckovichev Ivan Kvasnecka Evelina Ostrovskij Martin Kovalska G Lopushanskij Josip Sohocka Veronika Valeckij Illya Valecka Oleksandra Zavalskij Zavalska Plazinskij Ivan Plazinska Sofiya Sedleckij Yarema Mihajlovska Varvara Zayanchukovskij Petro Matkovska Yuliya Krushinskij Krushinska Zavalskij Marcinkovska Kovalska Oleksandra Zhulevichev Antonij Korchakovska Mariana Volyanskij Oleksandr Krushelnicka Karolina Lyubinskij Josip Savicka Mariya Krim togo u 19 storichchi v seli prozhivali 2 piddanih Franciyi i 4 Prusiyi ta tri vidstavnih unter oficeri Bagnickij Novinskij Antonij Myaskovskij Yakiv Oleksijovich Otzhe kulturnij i intelektualnij potencial sela Moshnyagi u 19 storichchi buv dovoli visokim Zagalna chiselnist todishnogo naselennya sela narazi nevidoma ale popri navedeni polski prizvisha bilshist naselennya skladali ukrayinski selyani Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 94 82 rosijska 5 18 Viznachni pam yatkiCerkva Svyatogo Ioana Bogoslova zasnovano u 1750 i roki Greko katolicka cerkva svyatogo muchenika Oleksandra derev yana podibna do hati peretvorena na pravoslavnu cerkvu svyatogo Ioana Bogoslova u 1794 roku V 1828 roci bula zakrita cherez vethist Nova cerkva bula zbudovana v 1824 1833 rokah v centri sela ceglyana hreshata odnoverha krita zalizom V 1888 roci pribudovano 2 pridili Cerkva ne zbereglas Bula zrujnovana radyanskoyu vladoyu Prote v Odeskomu oblasnomu arhivi zbereglis cerkovni reyestracijni knigi Vidomi lyudiUrodzhencem sela ye Bilous Kirilo Gerasimovich 1925 1997 povnij kavaler ordena Slavi Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Odeska oblast PrimitkiMoshnyagi Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 DzherelaSelo Moshnyagi na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Sajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi 3 grudnya 2010 u Wayback Machine Karta Ukrayini 15 lyutogo 2016 u Wayback Machine Neoficijnij sajt Balti 12 bereznya 2016 u Wayback Machine Hrami Podillya 20 bereznya 2016 u Wayback Machine