Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Васи́льович Шарлема́нь, Едуард Шарлемань (24 січня (5 лютого) 1887, м. Кременчук — 29 квітня 1970, м.Київ) — український зоолог, дійсний член НТШ й Українського наукового товариства у Києві, автор коментарів до «Слова о полку Ігоревім».
| Шарлемань Микола Васильович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 24 січня (5 лютого) 1887 Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер | 20 квітня 1970 (83 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Звіринецьке кладовище |
| Діяльність | зоолог |
| Галузь | зоологія, зоогеографія, охорона природи |
| Відомий завдяки | зоологічними дослідженнями |
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
| Посада | d |
| Звання | професор |
Слово о полку ІгоревіМиколі Шарлеманю належить багато цінних спостережень над текстом Слова о полку Ігореві. У статті 1948 року він відзначає до 80 згадок диких тварин і птахів у тексті поеми. Це згадки сокола, лебедя, качки (гоголя), орла, чорного і сіро-димчастого ворона, галки, сороки, дятла, вовка, тура, лисиці, горностая, бобра, вивірки, пардуса (гепарда), полоза. Шарлемань відзначає мисливські терміни («влъкомъ рискаше», «наріщуще» і т. д.), зображення в «Слові» звуків, які видають тварини і птахи. У роботах 1950-х років Шарлемань зіставляє опис походу Ігоря в «Слові» і Іпатіївському літописі, і уточнює його хронологію за фенологічними прикметами. Уточнює і час втечі Ігоря з полону (на його думку — весна) і навіть час доби, орієнтуючись на поведінку згаданих в «Слові» птахів. Низку статей Шарлемань присвячує тлумаченню «темних місць» «Слова» («зоря свѣт' запала», «полозіе», «растѣкашется мислію по древу» та інше). Реалії «Слова» він прагне «прив'язати» до Києва (Плесенськ «Слова» — це, за Шарлеманем, урочище Плоске під Києвом, «дебрь Кисаню» — дебрь Киян, тобто ліс біля Києва). Шарлемань висловив також припущення, що Путивль «Слова» — не однойменне місто, а село під Новгородом-Сіверським. Ця гіпотеза підтверджена відповідним наративом з Історії русів Роботи Шарлеманя побудовані на прочитанні тексту «Слова» як строго документального опису, а не поетичного твору. Шарлемань висунув гіпотезу, згідно з якою автором «Слова» був сам Ігор Святославич. Уперше це припущення було оголошено в доповіді у 1952 році, потім повторене у доповіді 1967 року. Ця гіпотеза зустріла підтримку в романі-есе «Пам'ять». Природоохоронна діяльністьВідомий український зоолог М. В. Шарлемань розпочав свою природоохоронну діяльність з організації в 1909 р. першого в царській Росії орнітологічного товариства — Київського орнітологічного товариства ім. Кесслера, обраний його секретарем, видавав орнітологічні праці. Окрім наукової роботи, Товариство стало активно займатися охороною природи. М. В. Шарлемань організовує допомогу зоопарку, створює «Музей місцевої природи», в 1915 р. проводить курси по охороні природи, виступає з природоохоронними статтями у міських газетах. Але найбільш значимою справою Київського орнітологічного товариства можна вважати проведення у Києві в березні 1914 р. другої в Росії виставки охорони природи і небагатьом пізніше, виставки по охороні хижих птахів. У їх проведенні найактивнішу участь взяв секретар Товариства — М. В. Шарлемань. Пізніше при Товаристві створюється секція охорони природи, яку очолив Микола Васильович. У січні 1918 р. при Міністерстві земельних справ Української народної республіки створюється відділ по охороні пам'ятників природи, вже в квітні в Міністерстві відбувається нарада з питань охорони природи. З киян-учених створюється спеціальна природоохоронна комісія, в роботі якої М. В. Шарлемань бере активну участь. Членам комісії вдається добитися припинення рубки в Києві Голосіївського лісу, вони починають створювати Музей по охороні природи. У цей час учений друкує декілька природоохоронних статей в журналах УНР. У серпні 1918 р. при Гетьманщині, в Києві відбувається з'їзд природників України, на якому обговорюються і питання охорони природи. М. В. Шарлемань — один з його організаторів і доповідачів. 1919—1921 рр. він займається природоохороною в Українському науковому товаристві в Києві. У 1920-х роках М. В. Шарлемань створює секцію охорони природи при Сільськогосподарському науковому комітеті УРСР. Секція домагається затвердження першого декрету Раднаркому України про заповідання Асканія-Нова, опрацьовує проекти заборони весняного полювання і глушення риби гранатами, видає популярну природоохоронну літературу, влітку 1922 р. проводить засідання Асканійського комітету. З 1924 по 2 лютого 1931 рр. М. В. Шарлемань стає директором заповідника Конча-Заспа, через рік — членом Центральної Ради Всеукраїнського союзу мисливців і рибалок, бере активну участь у створенні Канівського заповідника і заповідника Гористе. У 1925—1926 рр. на президії ВУАН піднімає питання охорони природи. У 1926 р. в Харкові, Києві, Одесі і Дніпропетровську організуються крайові інспектури з охорони природи. На чолі київської призначений М. В. Шарлемань. З темою охорони природи він виступає у різних краєзнавчих, мисливських і природно-наукових журналах, проводить в 1927 р. в Києві виставку охорони природи, інспектує Асканію-Нова і Приморські заповідники, домагається заповідання жител бобрів. До кінця 1926 р. ним було зареєстровано близько 400 пам'ятників природи, піднято питання про заповідання лісів на Коростеньщині (Поліський заповідник), разом з ВУАН висловлює протест лісовому управлінню НКЗ УРСР у зв'язку з рубкою 500-річних дубів. 1 грудня 1929 р. за власним бажанням, покидає пост крайового інспектора. Чимало уваги М. В. Шарлемань приділяв пропаганді охорони природи. Він — автор близько 60 статей по охороні природи, декількох популярних книг, 4 фільмів про заповідник Конча-Заспа, ряду виставок, розробляв ескізи малюнків по охороні природи для шкільних зошитів, немало часу приділяв юннатам, деякі з яких, як академік АН УРСР І. Г. Підоплічко, стали активними діячами природоохорони. «Прошу тепер заїхати у мудре царство Шарлеманя», — писав про ті часи у вірші «Конча-Заспа» Максим Рильський. У середині 30-х років М. В. Шарлемань брав участь в організації Прохорівського заповідника Академії наук України. Найважливіші висловлювання«Головною перешкодою для природоохоронних інституцій України в справі утворення заповідників, заказників, національних парків є неосвіченість населення в напрямку ідей охорони природи, взагалі відсутність у народних масах "обережного" відношення до Дарів природи. А велику допомогу в цій справі можуть дати ті інтелігентні люди, що близько "торкаються до народу": народні вчителі, позашкільні інструктори, агрономи, лісоводи. Це місцеві культурні сили, котрі можуть побороти в селянства байдуже або зовсім погане ставлення до справи природоохорони» (Охороняймо рідну природу!, 1918). «Степи мусять мати для нас велику вартість ще і в національно-історичному відношенні, позаяк вони являють собою останні живі пам'ятки тої природи, серед котрої складалося вільне козацьке життя»(Охороняймо рідну природу!, 1918). «Зараз ще неможливо сказати, коли у нас будуть улаштовані "національні парки", і як би не сталося, що "доки сонце зійде — роса очі виїсть". Через те кожна приватна освічена людина повинна взяти участь в охороні рідної природи. Де тільки можливо, треба пояснювати про значення багатств природи, про необхідність обережного відношення до її дарів. Велику подяку заслужать ті, що допоможуть в охороні названих вище місцевостей. Тим, що прийматимуть участь у праці по пропаганді та проведенню в життя ідей охорони природи, треба пам'ятати, що ця праця має велике державне, національне, наукове, сільськогосподарське, педагогічне та естетичне значення. Треба поспішати, час біжить, природа даремно марнується, а ми ще маємо, по виразу академіка Бородіна, такі природні скарби, котрі можливо порівняти з малюнками Рафаеля: зруйнувати їх не важко, а відроджувати нема можливості...»(Охороняймо рідну природу!, 1918). «Україна має в своїх межах багато місцевостей, у яких повинні бути утворені національні парки або окремі зразки природи, що охороняються»(Охороняймо рідну природу!, 1918). «Якими шляхами піде далі історія охорони природи на Україні, тепер, звичайно, сказати не можна, бо досі організація цієї справи в нас перебуває в зародковому стані. Поки що нашим завданням є, крім дрібних виступів на захист окремих пам'ятників природи, — широка пропаганда і популяризація ідей охорони природи серед широких народніх мас»(Охорона природи, 1921). «Війна та революція завдали природі нашої країни глибоких ран. Порубано більше половини загальної площі лісів, розорано останні куточки степів, постріляно багато цікавих і рідких звірів та птахів, знищено та й ще нищиться багато риби в річках» (Охорона природи, 1921). Цькування професора М. В. ШарлеманяУ 1932 р. у Всеукраїнській академії наук почалися посилені ідеологічні чистки. До числа жертв потрапив і М. В. Шарлемань. На одному із засідань партійної фракції ВУАН записали в резолюцію: «Повний опортунізм і гнилий лібералізм в амністуванні відкрито реакційних буржуазних учених в Академії, як великодержавних, так і українських націонал-фашистів, наприклад: Кащенко, Шарлемань, Шмальгаузен, Белінг і ін. (…). Класовий ворог швидко підхоплював ці установки у боротьбі проти нас (наприклад, Шарлемань…). /.. Я ще раз, здається, в 4 або 5 раз підтверджую, що я повністю визнаю помилки своєї брошури („Охороняйте рідну природу“), яку написав в 17 р., засуджую рішуче ці помилки і намагаюся виправити їх не лише на словах, а і на ділі», — виступав Шарлемань в квітні 1932 р. на засіданні партійної фракції ВУАН. Наприкінці 40-х — початку 50-х років лисенківцями було розпочато цькування Миколи Васильовича. Академік П. Власюк прилюдно назвав його «зрадником Батьківщини». На Шарлеманя стали забороняти посилатися в наукових працях. Про нього
Див. також
Деякі публікації
Видання для школярівКінофільми М.ШарлеманяПримітки
Джерела
Література
| |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Vasi lovich Sharlema n Eduard Sharleman 24 sichnya 5 lyutogo 1887 18870205 m Kremenchuk 29 kvitnya 1970 m Kiyiv ukrayinskij zoolog dijsnij chlen NTSh j Ukrayinskogo naukovogo tovaristva u Kiyevi avtor komentariv do Slova o polku Igorevim Sharleman Mikola VasilovichNarodivsya24 sichnya 5 lyutogo 1887 Kremenchuk Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer20 kvitnya 1970 1970 04 20 83 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaZvirinecke kladovisheDiyalnistzoologGaluzzoologiya zoogeografiya ohorona prirodiVidomij zavdyakizoologichnimi doslidzhennyamiNaukovij stupindoktor biologichnih naukChlenstvoNaukove tovaristvo imeni ShevchenkaPosadadZvannyaprofesorRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Nekotorye svedeniya o pticah Cherkasskogo uezda Kievskoj gubernii Pticevedenie i pticevodstvo 1914 v 2 Nablyudenie nad pticami hvojnyh lesov okrestnostej goroda Kieva Pticevedenie i pticevodstvo 1915 v 2 3Kamennyj drozd Monticola saxatilis L v Kieve Ornitologicheskij vestnik 1916 3 Dopolnenie k Spisku ptic okrestnostej Kieva Ornitologicheskij vestnik 1916 4 Po Kiyevu i jogo okolicyah 1921 Materiyali do ornitofavni derzhavnogo stepovogo zapovidnika Chapli im Hristiana Rakovskogo ta jogo rajonu Visti derzhavnogo stepovogo zapovidnika Chapli k Askaniya Nova 1924 t 3 Novyj dlya fauny bassejna Dnepra zver vyhuhol Ukrainskij ohotnik i rybolov 1925 6 Novij gnizdovij ptah Poltavshini Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu UAN 1926 ch 1 Zamitki pro ptahiv Kiyivshini V knige Sharleman M Materiali dlya ornitofauni Ukrayini K 1926 Zamitki pro ptahiv Volini Trudi Fiziko matematichnogo viddilu UAN 1926 t 2 v 2 Priroda Kiyeva ta jogo okolic I928 Materiyali do ornitologiyi derzhavnogo zapovidnika Koncha Zaspa Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu VUAN 1930 ch 8 Materiyali do ornitofavni ostrova Dzharilgacha na Chornomu mori Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu VUAN 1930 8 Materiali do ornitologiyi derzhavnogo lisostepovogo zapovidnika im T Shevchenka ta jogo okolic Zhurnal Biozoologichnogo ciklu VUAN 1933 2 6 Sipuha i gryzuny Priroda 1933 12 Kamennyj drozd Relikt gornoj fauny na Ukraine Zoologicheskij zhurnal 1935 t 14 v 3 Kam yanij drizd Monticola saxatilis L relikt girskoyi tretinnoyi fauni na Ukrayini Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu AN URSR 1935 14 Novi vidomosti pro ptahiv derzhavnogo zapovidnika Koncha Zaspa Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu VUAN 1936 12 Materiali do fauni zviriv i ptahiv Chernigivskoyi oblasti K 1937 Ptahi URSR Materiali do fauni K 1938 K voprosu o sluchayah kannibalizma u zhivotnyh Zoologicheskij zhurnal 1958 t 37 v 11Slovo o polku Igorevi Mikoli Sharlemanyu nalezhit bagato cinnih sposterezhen nad tekstom Slova o polku Igorevi U statti 1948 roku vin vidznachaye do 80 zgadok dikih tvarin i ptahiv u teksti poemi Ce zgadki sokola lebedya kachki gogolya orla chornogo i siro dimchastogo vorona galki soroki dyatla vovka tura lisici gornostaya bobra vivirki pardusa geparda poloza Sharleman vidznachaye mislivski termini vlkom riskashe narishushe i t d zobrazhennya v Slovi zvukiv yaki vidayut tvarini i ptahi U robotah 1950 h rokiv Sharleman zistavlyaye opis pohodu Igorya v Slovi i Ipatiyivskomu litopisi i utochnyuye jogo hronologiyu za fenologichnimi prikmetami Utochnyuye i chas vtechi Igorya z polonu na jogo dumku vesna i navit chas dobi oriyentuyuchis na povedinku zgadanih v Slovi ptahiv Nizku statej Sharleman prisvyachuye tlumachennyu temnih misc Slova zorya svѣt zapala polozie rastѣkashetsya misliyu po drevu ta inshe Realiyi Slova vin pragne priv yazati do Kiyeva Plesensk Slova ce za Sharlemanem urochishe Ploske pid Kiyevom debr Kisanyu debr Kiyan tobto lis bilya Kiyeva Sharleman visloviv takozh pripushennya sho Putivl Slova ne odnojmenne misto a selo pid Novgorodom Siverskim Cya gipoteza pidtverdzhena vidpovidnim narativom z Istoriyi rusiv Roboti Sharlemanya pobudovani na prochitanni tekstu Slova yak strogo dokumentalnogo opisu a ne poetichnogo tvoru Sharleman visunuv gipotezu zgidno z yakoyu avtorom Slova buv sam Igor Svyatoslavich Upershe ce pripushennya bulo ogolosheno v dopovidi u 1952 roci potim povtorene u dopovidi 1967 roku Cya gipoteza zustrila pidtrimku v romani ese Pam yat section Prirodoohoronna diyalnistVidomij ukrayinskij zoolog M V Sharleman rozpochav svoyu prirodoohoronnu diyalnist z organizaciyi v 1909 r pershogo v carskij Rosiyi ornitologichnogo tovaristva Kiyivskogo ornitologichnogo tovaristva im Kesslera obranij jogo sekretarem vidavav ornitologichni praci Okrim naukovoyi roboti Tovaristvo stalo aktivno zajmatisya ohoronoyu prirodi M V Sharleman organizovuye dopomogu zooparku stvoryuye Muzej miscevoyi prirodi v 1915 r provodit kursi po ohoroni prirodi vistupaye z prirodoohoronnimi stattyami u miskih gazetah Ale najbilsh znachimoyu spravoyu Kiyivskogo ornitologichnogo tovaristva mozhna vvazhati provedennya u Kiyevi v berezni 1914 r drugoyi v Rosiyi vistavki ohoroni prirodi i nebagatom piznishe vistavki po ohoroni hizhih ptahiv U yih provedenni najaktivnishu uchast vzyav sekretar Tovaristva M V Sharleman Piznishe pri Tovaristvi stvoryuyetsya sekciya ohoroni prirodi yaku ocholiv Mikola Vasilovich U sichni 1918 r pri Ministerstvi zemelnih sprav Ukrayinskoyi narodnoyi respubliki stvoryuyetsya viddil po ohoroni pam yatnikiv prirodi vzhe v kvitni v Ministerstvi vidbuvayetsya narada z pitan ohoroni prirodi Z kiyan uchenih stvoryuyetsya specialna prirodoohoronna komisiya v roboti yakoyi M V Sharleman bere aktivnu uchast Chlenam komisiyi vdayetsya dobitisya pripinennya rubki v Kiyevi Golosiyivskogo lisu voni pochinayut stvoryuvati Muzej po ohoroni prirodi U cej chas uchenij drukuye dekilka prirodoohoronnih statej v zhurnalah UNR U serpni 1918 r pri Getmanshini v Kiyevi vidbuvayetsya z yizd prirodnikiv Ukrayini na yakomu obgovoryuyutsya i pitannya ohoroni prirodi M V Sharleman odin z jogo organizatoriv i dopovidachiv 1919 1921 rr vin zajmayetsya prirodoohoronoyu v Ukrayinskomu naukovomu tovaristvi v Kiyevi U 1920 h rokah M V Sharleman stvoryuye sekciyu ohoroni prirodi pri Silskogospodarskomu naukovomu komiteti URSR Sekciya domagayetsya zatverdzhennya pershogo dekretu Radnarkomu Ukrayini pro zapovidannya Askaniya Nova opracovuye proekti zaboroni vesnyanogo polyuvannya i glushennya ribi granatami vidaye populyarnu prirodoohoronnu literaturu vlitku 1922 r provodit zasidannya Askanijskogo komitetu Z 1924 po 2 lyutogo 1931 rr M V Sharleman staye direktorom zapovidnika Koncha Zaspa cherez rik chlenom Centralnoyi Radi Vseukrayinskogo soyuzu mislivciv i ribalok bere aktivnu uchast u stvorenni Kanivskogo zapovidnika i zapovidnika Goriste U 1925 1926 rr na prezidiyi VUAN pidnimaye pitannya ohoroni prirodi U 1926 r v Harkovi Kiyevi Odesi i Dnipropetrovsku organizuyutsya krajovi inspekturi z ohoroni prirodi Na choli kiyivskoyi priznachenij M V Sharleman Z temoyu ohoroni prirodi vin vistupaye u riznih krayeznavchih mislivskih i prirodno naukovih zhurnalah provodit v 1927 r v Kiyevi vistavku ohoroni prirodi inspektuye Askaniyu Nova i Primorski zapovidniki domagayetsya zapovidannya zhitel bobriv Do kincya 1926 r nim bulo zareyestrovano blizko 400 pam yatnikiv prirodi pidnyato pitannya pro zapovidannya lisiv na Korostenshini Poliskij zapovidnik razom z VUAN vislovlyuye protest lisovomu upravlinnyu NKZ URSR u zv yazku z rubkoyu 500 richnih dubiv 1 grudnya 1929 r za vlasnim bazhannyam pokidaye post krajovogo inspektora Chimalo uvagi M V Sharleman pridilyav propagandi ohoroni prirodi Vin avtor blizko 60 statej po ohoroni prirodi dekilkoh populyarnih knig 4 filmiv pro zapovidnik Koncha Zaspa ryadu vistavok rozroblyav eskizi malyunkiv po ohoroni prirodi dlya shkilnih zoshitiv nemalo chasu pridilyav yunnatam deyaki z yakih yak akademik AN URSR I G Pidoplichko stali aktivnimi diyachami prirodoohoroni Proshu teper zayihati u mudre carstvo Sharlemanya pisav pro ti chasi u virshi Koncha Zaspa Maksim Rilskij U seredini 30 h rokiv M V Sharleman brav uchast v organizaciyi Prohorivskogo zapovidnika Akademiyi nauk Ukrayini Najvazhlivishi vislovlyuvannya Golovnoyu pereshkodoyu dlya prirodoohoronnih institucij Ukrayini v spravi utvorennya zapovidnikiv zakaznikiv nacionalnih parkiv ye neosvichenist naselennya v napryamku idej ohoroni prirodi vzagali vidsutnist u narodnih masah oberezhnogo vidnoshennya do Dariv prirodi A veliku dopomogu v cij spravi mozhut dati ti inteligentni lyudi sho blizko torkayutsya do narodu narodni vchiteli pozashkilni instruktori agronomi lisovodi Ce miscevi kulturni sili kotri mozhut poboroti v selyanstva bajduzhe abo zovsim pogane stavlennya do spravi prirodoohoroni Ohoronyajmo ridnu prirodu 1918 Stepi musyat mati dlya nas veliku vartist she i v nacionalno istorichnomu vidnoshenni pozayak voni yavlyayut soboyu ostanni zhivi pam yatki toyi prirodi sered kotroyi skladalosya vilne kozacke zhittya Ohoronyajmo ridnu prirodu 1918 Zaraz she nemozhlivo skazati koli u nas budut ulashtovani nacionalni parki i yak bi ne stalosya sho doki sonce zijde rosa ochi viyist Cherez te kozhna privatna osvichena lyudina povinna vzyati uchast v ohoroni ridnoyi prirodi De tilki mozhlivo treba poyasnyuvati pro znachennya bagatstv prirodi pro neobhidnist oberezhnogo vidnoshennya do yiyi dariv Veliku podyaku zasluzhat ti sho dopomozhut v ohoroni nazvanih vishe miscevostej Tim sho prijmatimut uchast u praci po propagandi ta provedennyu v zhittya idej ohoroni prirodi treba pam yatati sho cya pracya maye velike derzhavne nacionalne naukove silskogospodarske pedagogichne ta estetichne znachennya Treba pospishati chas bizhit priroda daremno marnuyetsya a mi she mayemo po virazu akademika Borodina taki prirodni skarbi kotri mozhlivo porivnyati z malyunkami Rafaelya zrujnuvati yih ne vazhko a vidrodzhuvati nema mozhlivosti Ohoronyajmo ridnu prirodu 1918 Ukrayina maye v svoyih mezhah bagato miscevostej u yakih povinni buti utvoreni nacionalni parki abo okremi zrazki prirodi sho ohoronyayutsya Ohoronyajmo ridnu prirodu 1918 Yakimi shlyahami pide dali istoriya ohoroni prirodi na Ukrayini teper zvichajno skazati ne mozhna bo dosi organizaciya ciyeyi spravi v nas perebuvaye v zarodkovomu stani Poki sho nashim zavdannyam ye krim dribnih vistupiv na zahist okremih pam yatnikiv prirodi shiroka propaganda i populyarizaciya idej ohoroni prirodi sered shirokih narodnih mas Ohorona prirodi 1921 Vijna ta revolyuciya zavdali prirodi nashoyi krayini glibokih ran Porubano bilshe polovini zagalnoyi ploshi lisiv rozorano ostanni kutochki stepiv postrilyano bagato cikavih i ridkih zviriv ta ptahiv znisheno ta j she nishitsya bagato ribi v richkah Ohorona prirodi 1921 Ckuvannya profesora M V SharlemanyaU 1932 r u Vseukrayinskij akademiyi nauk pochalisya posileni ideologichni chistki Do chisla zhertv potrapiv i M V Sharleman Na odnomu iz zasidan partijnoyi frakciyi VUAN zapisali v rezolyuciyu Povnij oportunizm i gnilij liberalizm v amnistuvanni vidkrito reakcijnih burzhuaznih uchenih v Akademiyi yak velikoderzhavnih tak i ukrayinskih nacional fashistiv napriklad Kashenko Sharleman Shmalgauzen Beling i in Klasovij vorog shvidko pidhoplyuvav ci ustanovki u borotbi proti nas napriklad Sharleman Ya she raz zdayetsya v 4 abo 5 raz pidtverdzhuyu sho ya povnistyu viznayu pomilki svoyeyi broshuri Ohoronyajte ridnu prirodu yaku napisav v 17 r zasudzhuyu rishuche ci pomilki i namagayusya vipraviti yih ne lishe na slovah a i na dili vistupav Sharleman v kvitni 1932 r na zasidanni partijnoyi frakciyi VUAN Naprikinci 40 h pochatku 50 h rokiv lisenkivcyami bulo rozpochato ckuvannya Mikoli Vasilovicha Akademik P Vlasyuk prilyudno nazvav jogo zradnikom Batkivshini Na Sharlemanya stali zaboronyati posilatisya v naukovih pracyah Pro nogoReshetnik E G Pamyati Nikolaya Vasilevicha Sharlemanya 1887 1970 Vestnik zoologii 1970 6 S 87 89 Rilskij M Zustrich z profesorom Sharlemanem Lit gazeta 1940 10 berez Shevchenko L V Sharleman Mikola Vasilovich Represovane krayeznavstvo K Ridnij kraj 1991 S 350 351 Yushenko O V mudrom carstve Sharlemanya Bezsmertniki K Rad pismennik 1974 S 7 8 Div takozhDika priroda Prirodoohoronna ideologiya Ukrayinskij komitet ohoroni pam yatok prirodi Ekologichnij ruh v Ukrayini dniprovskij ostriv u Kiyevi na shid vid ostrova Obolonskij koordinati 50 504491 30 532247 31 grudnya 2021 u Wayback Machine nazvanij na chest Mikoli VasilovichaDeyaki publikaciyiSharleman N Ornitologicheskij otdel na ohotnichej vystavke Kiev Mysl 1914 18 aprelya Sharleman N Ohrana prirody Tam zhe 7 marta Sharleman N Otdel Kievskogo ornitologicheskogo obshestva im K F Kesslera na ohotnichej vystavke Byull Harkov obshestva lyubitelej prirody 1914 4 S 65 66 Sharleman N Vystavka ohrany prirody v Kieve Tam zhe 3 S 65 74 Sharleman N Iz zhizni prirody K 1915 26 s Sharleman N Zadachi ohrany prirodi i zemelnyj vopros Visnik i Vseukrayinskogo Agronom Ekonomich z yizdu 1917 67 Sharleman N Ohrana prirody Hozyajstvo 1917 35 38 Sharleman M Dbajmo pro bagatstva ridnoyi prirodi Narodna sprava 1918 16 17 Sharleman M Treba pam yatati pro ohoronu prirodi Tam zhe 22 Sharleman M Ohoronyajte ridnu prirodu H 1918 32 s Sharleman M Brizgalin G A Ohorona pam yatnikiv prirodi na Ukrayini rec Knigar 1919 Listopad S 1862 1863 Sharleman N Ohrana prirody K Stud Kruzhok 1919 Sharleman M Korotkij perelik pam yatok prirodi pravoberezhnoyi Ukrayini Ohorona pam yatok prirodi na Ukrayini H 1919 Sharleman M Zviri Ukrayini Korotkij poradnik do viznachannya zbirannya i sposterigannya ssavciv Mammalia Ukrayini Kiyiv 1920 80 s Sharleman M Pershij Derzhavnij stepovij zapovidnik Ukrayini Askaniya Nova K 1921 8 s Sharleman M Ohorona prirodi K 1921 48 s Sharleman M Pro deyakih ridkih ptahiv Kiyivshini K 1922 34 s Sharleman M Materiali do ornitofauni Derzhavnogo Stepovogo zapovidnika Chapli ta jogo rajonu Visti Derzh Step zapovidnika Chapli 1924 T 3 Sharleman M Zmenshennya ribi v Dnipri kolo Kiyeva Ukr mislivec ta ribalka 1925 9 S 38 Sharleman M Umenshenie vodoplavayushej i bolotnoj dichi v Kievskom okruge Tam zhe 10 S 15 16 Sharleman M Gibel bobrov Tam zhe 1926 6 S 28 29 Sharleman M Derzhavnij ribnij zapovidnik Koncha Zaspa Tam zhe S 28 29 Sharleman M Pro deyakih ridkih ptahiv Kiyivshini Priroda i ohota H Izd vo VUSOR 1926 S 51 75 Sharleman M Slovnik zoologichnoyi nomenklaturi Ch 1 Nazvi ptahiv DVU 1927 64 s Sharleman M Ohorona prirodi na Ukrayini Proletar pravda 1927 17 listopada 262 Sharleman M Ohorona prirodi Ukrayina 1927 5 S 127 128 Sharleman M 1927 Ohorona prirodi Ukrayini v 1926 1927 rr rukopis ORCNB AN Ukrainy f H spr 18427 18430 ll 1 20 Sharleman M Pro suchasne poshirennya bobra na Ukrayini ta pro zahodi do jogo ohoroni Ohorona pam yatok prirodi na Ukrayini H 1927 Zb i S 17 34 Sharleman M Derzhavnij zapovidnik Koncha Zaspa Zb pr Derzh ribn zapovidnika Koncha Zaspa K 1928 T i S 11 23 Sharleman M Borzakovskij O Chapli derzhavnij zapovidnik kolishnoyi Askaniyi Nova Zhittya j revolyuciya 1928 5 S 146 158 Sharleman M Po zapovidnikam pivdnya Ukrayini H 1928 16 s Sharleman M Derzhavnij zapovidnik Koncha Zaspa K 1928 16 s Sharleman M Z zhittya derzhzapovidnika Koncha Zaspa v 1927 r Tam zhe 1 S 18 22 Sharleman N rec Stepnoj zapovednik Chapli Askaniya Nova GIZ 1928 271 s Vesnik prirodoznavstva 1928 3 4 S 221 Sharleman M Snigirevskij O Materiali do bibliografiyi pro Derzhavnij Stepovij zapovidnik Chapli Visti Derzh Step zapovidnika Chapli 1928 4 S 105 108 Sharleman M Borzakovskij O 1929 Chapli Derzhavnij stepovij zapovidnik H K 1929 48 s Sharleman M Organizaciya ribnogo zavodu v derzhavnomu ribnomu zapovidniku Koncha Zaspa Tam zhe 1929 4 S 45 48 Sharleman M Z zhittya derzhzapovidnika Koncha Zaspa v 1928 r Tam zhe 1929 1 S 18 22 Sharleman M Materiali do ornitologiyi Derzhavnogo zapovidnika Koncha Zaspa Zb prac Zool Muzeyu 1930 S 47 98 Sharleman N Gosudarstvennyj zapovednik Koncha Zaspa Priroda i soc hoz vo 1931 1 3 S 20 23 Sharleman M Desho pro nadmorski zapovidniki Visnik prirodoznavstva 1931 1 2 S 65 66 Sharleman M Sprobi ponoviti v zapovidniku Koncha Zaspa bobra Ukr mislivec ta ribalka 1931 5 6 S 7 9 Sharleman M Ohorona prirodi ta zbirannya vidomostej pro tvarin pam yatok prirodi Vivchayemo prirodu krayu K VUAN 1932 Sharleman M 1932 VUAN ne vikoristovuye svoyih zapovidnikiv Za Radyansku Akademiyu 1932 21 22 Sharleman M Zapovidnik Koncha Zaspa K 1932 30 s Sharleman M Priduha ribi v Kiyivskomu rajoni stochisha Dnipra v 1931 r i borotba z neyu v zapovidniku Koncha Zaspa Zhurn biozoolog ciklu VUAN 1932 S 87 88 Sharleman M Novi vidomosti pro ptahiv Derzhavnogo zapovidnika Koncha Zaspa Zb prac zool Muzeyu 1933 12 S 75 80 Sharleman M Materiali do ornitologiyi Derzhavnogo lisostepnogo zapovidnika im T Shevchenko ta jogo okolic Zhurn biozoolog ciklu VUAN 1933 2 S 93 108 Sharleman M Ssavci zapovidnika Koncha Zaspa ta v jogo rajoni Zb prac Zool Muzeyu AN USSR 1933 12 S 57 73 Sharleman M Zoogeografiya URSR Vidannya 2 e Kiyiv Vidavnictvo AN URSR 1937 235 s Sharleman M Ptahi URSR Kiyiv Vidavnictvo AN URSR 1938 266 s Sharleman M Ohorona prirodi i yuni naturalisti Yunij naturalist 1940 8 9 S 18 19 Sharleman M Do vivchennya ornitofauni zapovidnika Goriste ta jogo okolic Priroda zapovidnika Akademiyi Nauk USSR Goriste K Vid vo AN USSR 1941 S 9 26 Sharleman N Ohranyaj poleznyh ptic plakat K 1949 Sharleman N Beregite starye derevya Priroda 1958 10 S 55 Sharleman N Pyatidesyatiletie pervogo obedineniya ornitologov nashej strany Vtoraya Vsesoyuzn Ornitol Konf M 1959 Ch 3 S 124 125 Sharleman N V Priroda i lyudi Kievskoj Rusi Sost V E Borejko Kiev Kievskij ekologo kulturnyj centr 1997 166 s Vidannya dlya shkolyarivVesna Krasna 1958 Lisovi barabanshiki 1964 Kinofilmi M SharlemanyaKoncha Zaspa 1928 Bober na Ukrayini 1931 PrimitkiZvidomlennya do 1 sichnya 1920 roku pro diyalnist Ukrayinskoyi Akademiyi nauk u Kiyivi Kiyiv 1920 95 s Istoriya Akademiyi nauk Ukrayini 1918 1923 Dokumenti i materiali AN Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografiyi Centralna naukova biblioteka im V I Vernadskogo Institut arhivoznavstva Institut rukopisu uporyad V G Shmelov vidp red P S Sohan Kiyiv Naukova dumka 1993 571 c Parnikoza Ivan Mislene Drevo ukrayinska Mikola Zharkih Arhiv originalu za 31 grudnya 2021 Procitovano 31 12 2021 Chepa M L A P yat velikih tayemnic istorichnoyi psihologiyi K 2005 S 99 102 ISBN 966 8356 50 0 Chivilihin V Sobr Soch M 1985 T 3 S 634 637 Borejko V E Slovar deyatelej ohrany prirody K KEKC 2001 524 s Rilskij M Zustrich z profesorom Sharlemanem Lit gazeta 1940 10 bereznya Rilskij M Koncha Zaspa Znak Tereziv K Rad pismennik 1959 110 s CDAVO Ukrayini f i op 20 spr 5295 ll 8 22 Vlasyuk P A Torzhestvo michurinskoyi nauki i zavdannya dalshogo rozvitku radyanskoyi agrobiologiyi K 1949 79 s DzherelaShevchenko L V Sharleman Mikola Vasilovich 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 596 ISBN 978 966 00 1359 9 Arhiv AN USSR fond Instituta zoologii AN Ukrainy op 2 d 1 l 1 4 statya N V Sharlemanya K voprosu o zadachah i plane organizacii Muzeya prosvesheniya ot 14 5 1919 g Arhiv g Kieva f r 1073 op 2 d 142 l 1 3 Arhiv Prezidiuma AN Ukrainy lichnoe delo Sharlemanya N V ll 1 32 Borejko V E Deyatelnost pervyh prirodoohrannyh organizacij Ukrainy do 1917 g Byull MOIP otd biol 1987 T 92 vyp 4 S 134 143 Visnik Narodnogo ministerstva zemelnih sprav 1918 2 Vystuplenie na i m sezde estestvoispytatelej Ukrainy v avguste 1918 g v Kieve ORCNB AN Ukrainy f H d 157 180 ll 20 58 Naukova hronika Visnik prirodoznavstva 1928 1 S 52 53 Ohorona prirodi Visti prirod sekciyi Ukr Nauk Tovaristva 1919 3 4 t i S 119 122 ORCNB AN Ukrainy f 49 d 194 l 5 8 ORCNB AN Ukrainy f 166 d 82 Ohorona pam yatok materialnoyi kulturi ta prirodi Kultura i pobut 1926 7 listopada Protokoli i postanovi poperednoyi naradi prirodnikiv Ukrayini vid 3 6 serpnya 1918 roku 1918 K 17 s Privablyuvannya ptahiv Sost M V Sharleman A O Bucenko K Derzhbudvidav 1960 21 s CGAVO Ukrainy f 2 op 8 d 8800 l 21 CGAVO Ukrainy f 166 op 2 d 456 l 32 32ob CGAVO Ukrainy f 166 op 6 d 9410 l 223 CGAVO Ukrainy f 166 op 12 d 8557 ll 1 10 CGAVO Ukrainy f 5105 op 4 d 34 ll 27 31 LiteraturaMikola Sharleman naprovesni zapovidnoyi spravi istoriya zhittya ukr naukovcya ta prirodoohoroncya Oleksij Vasilyuk Kiyiv LAT amp K 2017 414 s 20 ark il portr Chastina tekstu ros Bibliogr s 136 157 72 nazvi ta v pidryadk prim Bibliogr pr M Sharlemanya s 125 132 Imen pokazhch s 133 135 ISBN 978 617 7061 35 8 Nikolaj Vasilevich Sharleman Ornitologi Ukrainy Bibliograficheskij spravochnik Avtory sostaviteli T A Atemasova I A Krivickij Harkov 1999 Vyp 1 S 51 52 Hohlova O M M V Sharleman ta jogo vnesok v rozvitok biologiyi v Ukrayini Avtoreferat dis kand ist nauk NAN Ukrayini Centr doslidzhennya nauk tehn potencialu ta istoriyi nauki im G M Dobrova K 1998 14 s Hohlova O M M V Sharleman Zhittyevij shlyah Naukova spadshina Poltava 1998 160 s Mikola Sharleman ta zapovidnik Koncha Zaspa 5 bereznya 2016 u Wayback Machine