Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ка́нівський приро́дний запові́дник Київського національного університету імені Тараса Шевченка — природний заповідник в Україні. Розташований у межах Черкаської області, неподалік від міста Канева, на правому березі та заплавних островах Дніпра. Межує безпосередньо з Чернечою горою — місцем поховання Т. Г. Шевченка.
 | |
| 49°43′24″ пн. ш. 31°31′30″ сх. д. / 49.72360000002777269° пн. ш. 31.52522000002777958° сх. д.Координати: 49°43′24″ пн. ш. 31°31′30″ сх. д. / 49.72360000002777269° пн. ш. 31.52522000002777958° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаЧеркаська область |
| Найближче місто | Канів |
| Площа | 2027,0 га |
| Засновано | 30 липня 1923 |
| Оператор | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Вебсторінка | kanivbiosfera.at.ua |
  Канівський природний заповідник (Черкаська область) | |
 Канівський природний заповідник у Вікісховищі | |
Площа 2027 гектарів. Створений 30 липня 1923 року на базі Канівського навчально-дослідного лісового господарства. Є структурним підрозділом Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Основні функції заповідника — охорона еталонних та унікальних природних комплексів лісостепу, збереження біорізноманіття, спостереження за зміною природних процесів.
Історія
Ще майже за століття до створення заповідника, в 1832 році Ф. Дюбуа де Монпере звернув увагу на деформованість поширених тут геологічних порід, що дало початок вивченню відомих тепер у всьому світі Канівських геологічних дислокацій. У 1875–1876 роках професор А. Рогович зібрав унікальний палеозоологічний матеріал і звернув увагу на величезні скупчення в ньому викопних решток різних геологічних епох.
Важливою передумовою створення заповідника була також потреба захисту Тарасової (Чернечої) гори від ерозійної руйнації шляхом вилучення із господарської діяльності навколишніх земель.
Канівський природний заповідник — один з найстаріших заповідників України. Він був створений згідно з постановою Колегії Наркомзему УРСР від 30 липня 1923 року. За період існування площа заповідника та статус цієї території неодноразово змінювались. У 1939 році був переданий у відання Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
Для становлення заповідника як наукового осередку багато зробив його директор О. Кришталь, котрий згодом став професором Київського університету. Завдяки його зусиллям у 1947 році вперше був виданий «Збірник праць Канівського біогеографічного заповідника». У 1951 році заповідник був ліквідований та по 1968 рік ця територія була навчально-дослідним лісовим господарством Київського університету.
Постановою Ради Міністрів УРСР від 12 листопада 1968 року № 568 цій території було повернуто статус державного заповідника. Розпорядженням РМ УРСР від 22 грудня 1986 року № 717-р площа заповідника була збільшена і на сьогодні вона становить 2027,0 га.
Території заповідника
Його територія включає так звану нагірну частину — покриті лісом яри та пагорби на правому березі Дніпра (1415 га), два заплавних острови Дніпра — Круглик (92 га) і Шелестів (394 га) та Зміїні острови (116 га) в Канівському водосховищі — останці лівобережної тераси. Навколо території заповідника встановлено охоронну зону площею 1353 га.
Острів Шелестів
Невеликий річковий острів на Дніпрі. Розташований навпроти села Прохорівка Канівського району. Острів видовжено-овальної форми, з трьома довгастими півостровами на південному сході. Західні та північні береги стрімкіші, аніж східні. Острів майже повністю вкритий лісами, які чергуються із чагарниками. Лише на південному заході є велика ділянка безлісся. Від лівого берега Дніпра відокремлений протокою Річище. Довжина острова — 3,7 км, ширина — 1,3 км, висота — 89 м. До лівого берега Дніпра — 0,2 км, до правого — 0,7 км, до острова Круглик — 120 м.
Острів Круглик
Невеликий річковий острів на Дніпрі. Розташований навпроти села Келеберда Канівського району. Острів овальної форми, з невеликим півостровом на півночі, який у період паводків може відокремлюватись. Південно-західні береги стрімкіші, аніж північно-східні, тому на півночі та сході берегова лінія заболочена. Острів майже повністю вкритий лісами, які чергуються із чагарниками. Північний півострів повністю болотистий і вкритий луками. Довжина острова — 1,7 км, ширина — 0,6 км (з півостровом та затокою між ними — 1,1 км), висота — 85 м. До лівого берега Дніпра — 0,4 км, до правого — 0,35 км, до острова Шелестів — 120 м.
Зміїні острови
Неповторно мальовничими є заплавні Зміїні острови. Їхню значну частину займають столітні дуби й сосни. На одній ділянці можна побачити сон-траву, очерет і конвалію. Це пов'язано із підтопленням островів водою. У типові лісостепові комплекси інтенсивно вселяються болотні види, відбувається перебудова природної екосистеми.
Природні умови
За схемою фізико-географічного районування територія заповідника перебуває на межі Дністровсько-Дніпровського та Лівобережно-Дніпровського лісостепових країв Лісостепової зони. За геоботанічним районуванням рослинність цієї території належить до Умансько-Канівського (Правобережного центрального) округу Подільсько-Середньопридніпровської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейсько-Сибірської лісостепової області.
Через значну розчленованість рельєфу на території заповідника спостерігається велика різноманітність мікрокліматичних умов, ґрунтового й рослинного покривів та тваринного світу.
Ще в недалекому минулому Канівські гори були лісовим краєм. Ковилово-різнотравний степ займав переважно верхівки горбів і південні крутосхили. Та вже на початку ХХ ст. внаслідок людської діяльності лісовий покрив значно зменшився. Вирубування лісів призвело до заміни основної породи дуба грабом. Після знищення лісів на крутосхилах почалася сильна ґрунтова ерозія. Тому нині яри займають майже третину території заповідника. Глибина деяких із них — Сухий потік, Маланчин потік, Комашиний яр — сягає 30—40 м. До території заповідника входять також відроги Хмілянського яру — одного з найбільших у Європі.
Флора
У лісовому покриві домінує граб з домішкою дуба звичайного, кленів гостролистого і польового, липи серцелистої, берези бородавчастої, ясена звичайного. Грабова діброва заповідника розташована на східній межі суцільного поширення європейських грабових лісів. Тут відомі і найбільш північні та східні місця зростання деяких європейських рідкісних рослин: підсніжника звичайного, скополії карніолійської, цибулі ведмежої, ранника весняного. На затінених північних схилах та в тальвегах трапляються реліктові рослини, що збереглися тут з льодовикових часів: багаторядники Брауна та шипуватий, голокучник дубовий, грушанка мала. На добре освітлених південних схилах можна побачити релікти вже теплішого міжльодовикового періоду: чину рябу, та інші.
Значне наукове зацікавлення становлять екосистеми заплавних островів. Саме їх можна віднести до еталонних. Після створення на Дніпрі каскаду водосховищ таких островів практично не залишилося.
На території заповідника охороняються 2 лісових, 1 степове та 2 водних рослинних угруповання, занесені до Зеленої книги України.
У флорі заповідника нараховується 990 видів судинних рослин, що становить близько 20 % флори України. Тут виявлено 170 видів лишайників, 138 — мохоподібних, а також 1232 види справжніх грибів. У заповіднику зростають 5 видів рослин, занесених до , 29 видів, занесених до Червоної книги України, 6 видів з Додатку I Бернської конвенції.
Фауна
Багатою є також фауна заповідника. В районі Канівських дислокацій виявлено понад 10 тисяч видів безхребетних тварин (всього по Україні їх нараховується 25 тис. видів). Тільки комах мешкає в заповіднику близько 8000 видів, з яких 36 видів занесено до Червоної книги України (дибка степова, красотіл пахучий, жук-олень, вусач великий дубовий, джміль моховий, бджола-тесляр звичайна, сколія-гігант, ктир гігантський, бражник мертва голова, ведмедиця Гера, махаон, поліксена). Тут охороняється понад 300 видів павукоподібних, 200 видів молюсків, 130 видів ракоподібних, 49 видів багатоніжок, у тому числі рідкісний вид — .
Серед хребетних тварин у заповіднику мешкають 233 види птахів, 53 види ссавців, 11 видів земноводних, 8 видів плазунів, 37 видів риб та 1 вид круглоротих, у тому числі чимало рідкісних видів. Щороку на Дніпрі біля заповідних островів зимує до 14 особин орлана-білохвоста, а з 1996 року цей птах почав гніздитись у заповіднику. Трапляється на прольоті чорний лелека. Неодноразово траплялися змієїд і балабан. На острові Круглик є велика колонія чаплі сірої — близько 150 гнізд. На прольоті в порівняно великій кількості бувають на островах велика та мала білі чаплі.
Велике значення має заповідник і як місце відпочинку птахів під час прольотів. Восени в затоках і затопленому лісі на Круглику можна бачити великі зграї качок, куликів, мартинів.
З ссавців звичними мешканцями заповідника є сарни, дикі свині, лисиці, зайці, борсуки, трапляються лосі. На островах постійно живуть кілька сімей бобрів, біля води можна побачити сліди видри та норки.
Із земноводних поширені жаби гостроморда, трав'яна і ставкова, ропуха сіра, квакша, часничниця. Трапляються тритони звичайний і гребінчастий. Серед плазунів найчисленнішими є ящірки зелена та прудка, Вуж звичайний, рідше трапляються веретільниця, Мідянка звичайна, гадюка звичайна (чорна та плямиста форми).
Загалом на території заповідника охороняються 26 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку, 83 види, занесені до Червоної книги України, та 175 видів тварин, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією.
Стан охорони біорізноманіття
Канівський природний заповідник – один із найстаріших в Україні: тут природу дбайливо оберігають від зовнішнього втручання вже майже століття. За свідченнями сучасників його створення, ще в перші кілька років після проголошення цих місць заповідними нагірну частину території Заповідника вкривали переважно молоді грабняки і зарості чагарників, а схили ярів зяяли відкритими урвищами. Через відсутність старих дерев у лісі було дуже мало птахів-дуплогніздників, а висаджені на схилах пагорбів ще до створення Заповідника деревостани були настільки пригнічені через надмірний випас худоби місцевим населенням, що лише через 10 років заповідного режиму вдалося відновити їх природний розвиток. Зараз на Канівських горах буяє повноцінний ліс, що став домівкою і надійним прихистком для багатьох видів тварин, у тому числі й тих, чий спосіб життя можливий лише в старому лісі. Найголовніше, завдяки заповідного режиму вдалося зупинити розгортання ярів на Канівщині, які вважаються найбільшими в Європі.
Після хвилі ліквідації заповідників у 1951 р. зберегти природу на території Канівського природного заповідника вдалося завдяки тому, що він не потрапив до держлісфонду, а був реорганізований в учбово-дослідне лісове господарство Київського державного університету. Після реорганізації Заповідника адміністрація та викладачі Університету продовжували піклуватися про збереження природи цих місць, контролюючи та обмежуючи господарську діяльність учлісгоспу, таким чином мінімізуючи негативні наслідки рішення про офіційне скасування тут заповідного режиму. Відновлення Заповідника відбулося в 1968 р. за клопотанням ректора Університету, яке підтримали провідні українські вчені.
Нині будь-яке природокористування на території Заповідника проводиться лише відповідно до встановлених лімітів, які щорічно отримуються у визначеному законом порядку. Зокрема, лімітами передбачається проведення на базі Заповідника навчальної практики студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Така практика проводиться з обов’язковим дотриманням заповідного режиму. Основні екскурсії, збір рослин, комах і грибів з навчальною метою проводиться виключно поза межами Заповідника, на території якого та в охоронній зоні прокладено кілька спеціальних екологічних маршрутів винятково для проведення еколого-освітніх екскурсій.
Державна служба охорони Заповідника, відповідно до Закону України , здійснює контроль за дотриманням природно-охоронного режиму його територій. Порушники заповідного режиму притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності в судовому порядку.
Суттєвий внесок в охорону біорізноманіття Канівського природного заповідника забезпечують наукові співробітники Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які здійснюють постійний моніторинг екосистем Заповідника, розробляють і запроваджують заходи зі збереження рідкісних видів флори і фауни та цінних природних комплексів Придніпров’я.
Наразі Канівський природний заповідник, як об'єкт охорони біорізноманіття, здобув світове визнання – отримав міжнародний статус території, важливої для охорони птахів (Important Bird Area) та увійшов до складу (Emerald Network) – переліку територій особливого природоохоронного значення, важливих для збереження біорізноманіття у країнах Європи.
Території природно-заповідного фонду у складі ПЗ «Канівський»
Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий ПЗ фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.
До складу території природного заповідника «Канівський» входять такі об'єкти ПЗФ України:
- Геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Канівські куести»
- Заповідне урочище «Канівські гори»
- Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів» (частково)
Наукова робота
Екосистеми Канівського заповідника є одними з найвивченіших в Україні. Опубліковано понад 3,5 тисячі наукових праць, присвячених заповіднику. На підставі цих матеріалів захищено десятки докторських дисертацій і написано десятки монографій. Канівський заповідник традиційно вважається одним із центрів підготовки молодих спеціалістів — біологів, екологів, географів. Щороку на його садибі проходять практику до 700 студентів Київського університету ім. Тараса Шевченка та інших вищих закладів освіти. Науковці заповідника склали 30 томів «Літопису природи», започаткованого 1968 року. На стаціонарних пробних площах дослідники регулярно спостерігають за річною й сезонною динамікою рослинного покриву, провадять інвентаризацію основних груп рослин, тварин і грибів.
Не менш важливим для заповідника є вивчення інтродуцентів. Деякі з них поводяться досить агресивно щодо місцевих видів. Акація біла, клен американський, аморфа кущова вже займають значні площі, потіснивши аборигенні види. Завезена десятки років тому американська норка витісняє європейську. Отже актуальним стало прогнозування розвитку природних комплексів у цілому й стану окремих популяцій місцевих та інтродукованих видів.
Розташування заповідника в густонаселеному районі, поблизу одного з найбільших туристичних центрів України (Тарасову гору щороку відвідують до 300 тисяч туристів) створює значні рекреаційні навантаження на охоронну зону. Науковці розробили екологічну стежку для організованих екскурсій з метою пропаганди природоохоронних знань та підвищення рівня екологічної культури.
У заповіднику відкрито музей природи. У відділі палеонтології вражають людську уяву скам'янілі бивні та зуби мамонта, роги гігантського оленя, зуби акули лямна, «чортові пальці» та інше. Лісовий відділ розкриває перед відвідувачами таємниці життя лісу, а ботанічний, ніби продовжуючи цю тему, оповідає про рідкісні та лікарські рослини цього краю, про величезні можливості, які має природа у відновленні та підтриманні нашого здоров'я. У зоологічному відділі одночасно можна милуватися чудовою колекцією метеликів, опудалами козулі, плямистого оленя, лося, кабана, вовка, орла-беркута тощо. Експозиція відділу загальної екології розповідає про історію охорони природи, заповідної справи, про ті біди, яких зазнають люди від варварського ставлення до природи, порушення її законів. У відділі вшанування пам'яті першого ректора Київського університету можна дізнатися про його творчу та велику історико-культурну спадщину.
Історична цінність
Невід'ємною частиною історії заповідника є життя і творчість великого вченого, історика, археолога, краєзнавця, фундатора Українського історичного музею академіка Миколи Федоровича Біляшівського. У двох невеликих меморіальних кімнатах музею представлено багато оригінальних документів про життя і творчість ученого.
На одній із гір заповідника — Княжій — у результаті археологічних розкопок академік М. Ф. Біляшівський 1892 року відкрив залишки літописного міста Родня — одного з перших міст східних слов'ян. Під час пізніших розкопок на території нинішнього заповідника було виявлено поселення скіфів і полян. Важливою передумовою створення заповідника була також потреба захисту Тарасової (Чернечої) гори.
Примітки
Література
- Канівський державний заповідник. Путівник / Погребенник Василь Петрович, Гриневецький Володимир Трифонович, Яценко Микола Павлович, Шищенко Петро Григорович. — Дніпропетровськ : «Промінь», 1978. — 80 с. — 50 000 прим.
- Судинні рослини Канівського заповідника і околиць / Нечитайло В.А., Погребняк В.П., .Гриценко В.В. - Київ: Фітосоціоцентр, 2002. – 180 с.
Посилання
- Вебсайт Канівський природний заповідник [ 11 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Вебсайт Україна Інкогніта [ 22 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Вебсайт ЕНЦИКЛОПЕДІЯ Київського національного університету імені Тараса Шевченка [ 16 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Бакалина Л. В., Гончаров М. В., Грищенко В. М. та ін. Канівський природний заповідник. Путівник. — Канів, 1999. — 112 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ka nivskij priro dnij zapovi dnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka prirodnij zapovidnik v Ukrayini Roztashovanij u mezhah Cherkaskoyi oblasti nepodalik vid mista Kaneva na pravomu berezi ta zaplavnih ostrovah Dnipra Mezhuye bezposeredno z Chernechoyu goroyu miscem pohovannya T G Shevchenka Kanivskij prirodnij zapovidnik49 43 24 pn sh 31 31 30 sh d 49 72360000002777269 pn sh 31 52522000002777958 sh d 49 72360000002777269 31 52522000002777958 Koordinati 49 43 24 pn sh 31 31 30 sh d 49 72360000002777269 pn sh 31 52522000002777958 sh d 49 72360000002777269 31 52522000002777958Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Cherkaska oblastNajblizhche mistoKanivPlosha2027 0 gaZasnovano30 lipnya 1923OperatorKiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaVebstorinkakanivbiosfera at uaKanivskij prirodnij zapovidnik Cherkaska oblast Kanivskij prirodnij zapovidnik u Vikishovishi Plosha 2027 gektariv Stvorenij 30 lipnya 1923 roku na bazi Kanivskogo navchalno doslidnogo lisovogo gospodarstva Ye strukturnim pidrozdilom Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Osnovni funkciyi zapovidnika ohorona etalonnih ta unikalnih prirodnih kompleksiv lisostepu zberezhennya bioriznomanittya sposterezhennya za zminoyu prirodnih procesiv IstoriyaShe majzhe za stolittya do stvorennya zapovidnika v 1832 roci F Dyubua de Monpere zvernuv uvagu na deformovanist poshirenih tut geologichnih porid sho dalo pochatok vivchennyu vidomih teper u vsomu sviti Kanivskih geologichnih dislokacij U 1875 1876 rokah profesor A Rogovich zibrav unikalnij paleozoologichnij material i zvernuv uvagu na velichezni skupchennya v nomu vikopnih reshtok riznih geologichnih epoh Vazhlivoyu peredumovoyu stvorennya zapovidnika bula takozh potreba zahistu Tarasovoyi Chernechoyi gori vid erozijnoyi rujnaciyi shlyahom viluchennya iz gospodarskoyi diyalnosti navkolishnih zemel Kanivskij prirodnij zapovidnik odin z najstarishih zapovidnikiv Ukrayini Vin buv stvorenij zgidno z postanovoyu Kolegiyi Narkomzemu URSR vid 30 lipnya 1923 roku Za period isnuvannya plosha zapovidnika ta status ciyeyi teritoriyi neodnorazovo zminyuvalis U 1939 roci buv peredanij u vidannya Kiyivskogo derzhavnogo universitetu im T G Shevchenka Dlya stanovlennya zapovidnika yak naukovogo oseredku bagato zrobiv jogo direktor O Krishtal kotrij zgodom stav profesorom Kiyivskogo universitetu Zavdyaki jogo zusillyam u 1947 roci vpershe buv vidanij Zbirnik prac Kanivskogo biogeografichnogo zapovidnika U 1951 roci zapovidnik buv likvidovanij ta po 1968 rik cya teritoriya bula navchalno doslidnim lisovim gospodarstvom Kiyivskogo universitetu Postanovoyu Radi Ministriv URSR vid 12 listopada 1968 roku 568 cij teritoriyi bulo povernuto status derzhavnogo zapovidnika Rozporyadzhennyam RM URSR vid 22 grudnya 1986 roku 717 r plosha zapovidnika bula zbilshena i na sogodni vona stanovit 2027 0 ga Teritoriyi zapovidnikaKnyazha gora Viglyad na nagirnu chastinu zapovidnika Viglyad na zaplavu Dnipra vdalini ostriv Kruglik Viglyad na Zmiyini ostrovi Jogo teritoriya vklyuchaye tak zvanu nagirnu chastinu pokriti lisom yari ta pagorbi na pravomu berezi Dnipra 1415 ga dva zaplavnih ostrovi Dnipra Kruglik 92 ga i Shelestiv 394 ga ta Zmiyini ostrovi 116 ga v Kanivskomu vodoshovishi ostanci livoberezhnoyi terasi Navkolo teritoriyi zapovidnika vstanovleno ohoronnu zonu plosheyu 1353 ga Ostriv Shelestiv Nevelikij richkovij ostriv na Dnipri Roztashovanij navproti sela Prohorivka Kanivskogo rajonu Ostriv vidovzheno ovalnoyi formi z troma dovgastimi pivostrovami na pivdennomu shodi Zahidni ta pivnichni beregi strimkishi anizh shidni Ostriv majzhe povnistyu vkritij lisami yaki cherguyutsya iz chagarnikami Lishe na pivdennomu zahodi ye velika dilyanka bezlissya Vid livogo berega Dnipra vidokremlenij protokoyu Richishe Dovzhina ostrova 3 7 km shirina 1 3 km visota 89 m Do livogo berega Dnipra 0 2 km do pravogo 0 7 km do ostrova Kruglik 120 m Ostriv Kruglik Nevelikij richkovij ostriv na Dnipri Roztashovanij navproti sela Keleberda Kanivskogo rajonu Ostriv ovalnoyi formi z nevelikim pivostrovom na pivnochi yakij u period pavodkiv mozhe vidokremlyuvatis Pivdenno zahidni beregi strimkishi anizh pivnichno shidni tomu na pivnochi ta shodi beregova liniya zabolochena Ostriv majzhe povnistyu vkritij lisami yaki cherguyutsya iz chagarnikami Pivnichnij pivostriv povnistyu bolotistij i vkritij lukami Dovzhina ostrova 1 7 km shirina 0 6 km z pivostrovom ta zatokoyu mizh nimi 1 1 km visota 85 m Do livogo berega Dnipra 0 4 km do pravogo 0 35 km do ostrova Shelestiv 120 m Zmiyini ostrovi Nepovtorno malovnichimi ye zaplavni Zmiyini ostrovi Yihnyu znachnu chastinu zajmayut stolitni dubi j sosni Na odnij dilyanci mozhna pobachiti son travu ocheret i konvaliyu Ce pov yazano iz pidtoplennyam ostroviv vodoyu U tipovi lisostepovi kompleksi intensivno vselyayutsya bolotni vidi vidbuvayetsya perebudova prirodnoyi ekosistemi Prirodni umoviZa shemoyu fiziko geografichnogo rajonuvannya teritoriya zapovidnika perebuvaye na mezhi Dnistrovsko Dniprovskogo ta Livoberezhno Dniprovskogo lisostepovih krayiv Lisostepovoyi zoni Za geobotanichnim rajonuvannyam roslinnist ciyeyi teritoriyi nalezhit do Umansko Kanivskogo Pravoberezhnogo centralnogo okrugu Podilsko Serednopridniprovskoyi pidprovinciyi Shidnoyevropejskoyi provinciyi Yevropejsko Sibirskoyi lisostepovoyi oblasti Cherez znachnu rozchlenovanist relyefu na teritoriyi zapovidnika sposterigayetsya velika riznomanitnist mikroklimatichnih umov gruntovogo j roslinnogo pokriviv ta tvarinnogo svitu She v nedalekomu minulomu Kanivski gori buli lisovim krayem Kovilovo riznotravnij step zajmav perevazhno verhivki gorbiv i pivdenni krutoshili Ta vzhe na pochatku HH st vnaslidok lyudskoyi diyalnosti lisovij pokriv znachno zmenshivsya Virubuvannya lisiv prizvelo do zamini osnovnoyi porodi duba grabom Pislya znishennya lisiv na krutoshilah pochalasya silna gruntova eroziya Tomu nini yari zajmayut majzhe tretinu teritoriyi zapovidnika Glibina deyakih iz nih Suhij potik Malanchin potik Komashinij yar syagaye 30 40 m Do teritoriyi zapovidnika vhodyat takozh vidrogi Hmilyanskogo yaru odnogo z najbilshih u Yevropi FloraGluha kropiva krapchasta Kanivskij prirodnij zapovidnik U lisovomu pokrivi dominuye grab z domishkoyu duba zvichajnogo kleniv gostrolistogo i polovogo lipi sercelistoyi berezi borodavchastoyi yasena zvichajnogo Grabova dibrova zapovidnika roztashovana na shidnij mezhi sucilnogo poshirennya yevropejskih grabovih lisiv Tut vidomi i najbilsh pivnichni ta shidni miscya zrostannya deyakih yevropejskih ridkisnih roslin pidsnizhnika zvichajnogo skopoliyi karniolijskoyi cibuli vedmezhoyi rannika vesnyanogo Na zatinenih pivnichnih shilah ta v talvegah traplyayutsya reliktovi roslini sho zbereglisya tut z lodovikovih chasiv bagatoryadniki Brauna ta shipuvatij golokuchnik dubovij grushanka mala Na dobre osvitlenih pivdennih shilah mozhna pobachiti relikti vzhe teplishogo mizhlodovikovogo periodu chinu ryabu ta inshi Znachne naukove zacikavlennya stanovlyat ekosistemi zaplavnih ostroviv Same yih mozhna vidnesti do etalonnih Pislya stvorennya na Dnipri kaskadu vodoshovish takih ostroviv praktichno ne zalishilosya Na teritoriyi zapovidnika ohoronyayutsya 2 lisovih 1 stepove ta 2 vodnih roslinnih ugrupovannya zaneseni do Zelenoyi knigi Ukrayini U flori zapovidnika narahovuyetsya 990 vidiv sudinnih roslin sho stanovit blizko 20 flori Ukrayini Tut viyavleno 170 vidiv lishajnikiv 138 mohopodibnih a takozh 1232 vidi spravzhnih gribiv U zapovidniku zrostayut 5 vidiv roslin zanesenih do 29 vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini 6 vidiv z Dodatku I Bernskoyi konvenciyi FaunaGusin polikseni Chaplya velika bila u zapovidniku Bagatoyu ye takozh fauna zapovidnika V rajoni Kanivskih dislokacij viyavleno ponad 10 tisyach vidiv bezhrebetnih tvarin vsogo po Ukrayini yih narahovuyetsya 25 tis vidiv Tilki komah meshkaye v zapovidniku blizko 8000 vidiv z yakih 36 vidiv zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini dibka stepova krasotil pahuchij zhuk olen vusach velikij dubovij dzhmil mohovij bdzhola teslyar zvichajna skoliya gigant ktir gigantskij brazhnik mertva golova vedmedicya Gera mahaon poliksena Tut ohoronyayetsya ponad 300 vidiv pavukopodibnih 200 vidiv molyuskiv 130 vidiv rakopodibnih 49 vidiv bagatonizhok u tomu chisli ridkisnij vid Sered hrebetnih tvarin u zapovidniku meshkayut 233 vidi ptahiv 53 vidi ssavciv 11 vidiv zemnovodnih 8 vidiv plazuniv 37 vidiv rib ta 1 vid kruglorotih u tomu chisli chimalo ridkisnih vidiv Shoroku na Dnipri bilya zapovidnih ostroviv zimuye do 14 osobin orlana bilohvosta a z 1996 roku cej ptah pochav gnizditis u zapovidniku Traplyayetsya na proloti chornij leleka Neodnorazovo traplyalisya zmiyeyid i balaban Na ostrovi Kruglik ye velika koloniya chapli siroyi blizko 150 gnizd Na proloti v porivnyano velikij kilkosti buvayut na ostrovah velika ta mala bili chapli Velike znachennya maye zapovidnik i yak misce vidpochinku ptahiv pid chas prolotiv Voseni v zatokah i zatoplenomu lisi na Krugliku mozhna bachiti veliki zgrayi kachok kulikiv martiniv Z ssavciv zvichnimi meshkancyami zapovidnika ye sarni diki svini lisici zajci borsuki traplyayutsya losi Na ostrovah postijno zhivut kilka simej bobriv bilya vodi mozhna pobachiti slidi vidri ta norki Yashirka zelena Iz zemnovodnih poshireni zhabi gostromorda trav yana i stavkova ropuha sira kvaksha chasnichnicya Traplyayutsya tritoni zvichajnij i grebinchastij Sered plazuniv najchislennishimi ye yashirki zelena ta prudka Vuzh zvichajnij ridshe traplyayutsya veretilnicya Midyanka zvichajna gadyuka zvichajna chorna ta plyamista formi Zagalom na teritoriyi zapovidnika ohoronyayutsya 26 vidiv tvarin zanesenih do Yevropejskogo chervonogo spisku 83 vidi zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini ta 175 vidiv tvarin sho pidlyagayut osoblivij ohoroni zgidno z Bernskoyu konvenciyeyu Stan ohoroni bioriznomanittyaKanivskij prirodnij zapovidnik odin iz najstarishih v Ukrayini tut prirodu dbajlivo oberigayut vid zovnishnogo vtruchannya vzhe majzhe stolittya Za svidchennyami suchasnikiv jogo stvorennya she v pershi kilka rokiv pislya progoloshennya cih misc zapovidnimi nagirnu chastinu teritoriyi Zapovidnika vkrivali perevazhno molodi grabnyaki i zarosti chagarnikiv a shili yariv zyayali vidkritimi urvishami Cherez vidsutnist starih derev u lisi bulo duzhe malo ptahiv duplognizdnikiv a visadzheni na shilah pagorbiv she do stvorennya Zapovidnika derevostani buli nastilki prignicheni cherez nadmirnij vipas hudobi miscevim naselennyam sho lishe cherez 10 rokiv zapovidnogo rezhimu vdalosya vidnoviti yih prirodnij rozvitok Zaraz na Kanivskih gorah buyaye povnocinnij lis sho stav domivkoyu i nadijnim prihistkom dlya bagatoh vidiv tvarin u tomu chisli j tih chij sposib zhittya mozhlivij lishe v staromu lisi Najgolovnishe zavdyaki zapovidnogo rezhimu vdalosya zupiniti rozgortannya yariv na Kanivshini yaki vvazhayutsya najbilshimi v Yevropi Pislya hvili likvidaciyi zapovidnikiv u 1951 r zberegti prirodu na teritoriyi Kanivskogo prirodnogo zapovidnika vdalosya zavdyaki tomu sho vin ne potrapiv do derzhlisfondu a buv reorganizovanij v uchbovo doslidne lisove gospodarstvo Kiyivskogo derzhavnogo universitetu Pislya reorganizaciyi Zapovidnika administraciya ta vikladachi Universitetu prodovzhuvali pikluvatisya pro zberezhennya prirodi cih misc kontrolyuyuchi ta obmezhuyuchi gospodarsku diyalnist uchlisgospu takim chinom minimizuyuchi negativni naslidki rishennya pro oficijne skasuvannya tut zapovidnogo rezhimu Vidnovlennya Zapovidnika vidbulosya v 1968 r za klopotannyam rektora Universitetu yake pidtrimali providni ukrayinski vcheni Nini bud yake prirodokoristuvannya na teritoriyi Zapovidnika provoditsya lishe vidpovidno do vstanovlenih limitiv yaki shorichno otrimuyutsya u viznachenomu zakonom poryadku Zokrema limitami peredbachayetsya provedennya na bazi Zapovidnika navchalnoyi praktiki studentiv Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Taka praktika provoditsya z obov yazkovim dotrimannyam zapovidnogo rezhimu Osnovni ekskursiyi zbir roslin komah i gribiv z navchalnoyu metoyu provoditsya viklyuchno poza mezhami Zapovidnika na teritoriyi yakogo ta v ohoronnij zoni prokladeno kilka specialnih ekologichnih marshrutiv vinyatkovo dlya provedennya ekologo osvitnih ekskursij Derzhavna sluzhba ohoroni Zapovidnika vidpovidno do Zakonu Ukrayini zdijsnyuye kontrol za dotrimannyam prirodno ohoronnogo rezhimu jogo teritorij Porushniki zapovidnogo rezhimu prityaguyutsya do administrativnoyi abo kriminalnoyi vidpovidalnosti v sudovomu poryadku Suttyevij vnesok v ohoronu bioriznomanittya Kanivskogo prirodnogo zapovidnika zabezpechuyut naukovi spivrobitniki Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka yaki zdijsnyuyut postijnij monitoring ekosistem Zapovidnika rozroblyayut i zaprovadzhuyut zahodi zi zberezhennya ridkisnih vidiv flori i fauni ta cinnih prirodnih kompleksiv Pridniprov ya Narazi Kanivskij prirodnij zapovidnik yak ob yekt ohoroni bioriznomanittya zdobuv svitove viznannya otrimav mizhnarodnij status teritoriyi vazhlivoyi dlya ohoroni ptahiv Important Bird Area ta uvijshov do skladu Emerald Network pereliku teritorij osoblivogo prirodoohoronnogo znachennya vazhlivih dlya zberezhennya bioriznomanittya u krayinah Yevropi Teritoriyi prirodno zapovidnogo fondu u skladi PZ Kanivskij Neridko ogoloshennyu nacionalnogo parku abo zapovidnika pereduye stvorennya odnogo abo kilkoh ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya V rezultati velikij PZ faktichno poglinaye ranishe stvoreni PZF Prote yihnij status zazvichaj zberigayut Do skladu teritoriyi prirodnogo zapovidnika Kanivskij vhodyat taki ob yekti PZF Ukrayini Geologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Kanivski kuesti Zapovidne urochishe Kanivski gori Regionalnij landshaftnij park Trahtemiriv chastkovo Naukova robotaMuzej prirodi Ekosistemi Kanivskogo zapovidnika ye odnimi z najvivchenishih v Ukrayini Opublikovano ponad 3 5 tisyachi naukovih prac prisvyachenih zapovidniku Na pidstavi cih materialiv zahisheno desyatki doktorskih disertacij i napisano desyatki monografij Kanivskij zapovidnik tradicijno vvazhayetsya odnim iz centriv pidgotovki molodih specialistiv biologiv ekologiv geografiv Shoroku na jogo sadibi prohodyat praktiku do 700 studentiv Kiyivskogo universitetu im Tarasa Shevchenka ta inshih vishih zakladiv osviti Naukovci zapovidnika sklali 30 tomiv Litopisu prirodi zapochatkovanogo 1968 roku Na stacionarnih probnih ploshah doslidniki regulyarno sposterigayut za richnoyu j sezonnoyu dinamikoyu roslinnogo pokrivu provadyat inventarizaciyu osnovnih grup roslin tvarin i gribiv Ne mensh vazhlivim dlya zapovidnika ye vivchennya introducentiv Deyaki z nih povodyatsya dosit agresivno shodo miscevih vidiv Akaciya bila klen amerikanskij amorfa kushova vzhe zajmayut znachni ploshi potisnivshi aborigenni vidi Zavezena desyatki rokiv tomu amerikanska norka vitisnyaye yevropejsku Otzhe aktualnim stalo prognozuvannya rozvitku prirodnih kompleksiv u cilomu j stanu okremih populyacij miscevih ta introdukovanih vidiv Roztashuvannya zapovidnika v gustonaselenomu rajoni poblizu odnogo z najbilshih turistichnih centriv Ukrayini Tarasovu goru shoroku vidviduyut do 300 tisyach turistiv stvoryuye znachni rekreacijni navantazhennya na ohoronnu zonu Naukovci rozrobili ekologichnu stezhku dlya organizovanih ekskursij z metoyu propagandi prirodoohoronnih znan ta pidvishennya rivnya ekologichnoyi kulturi U zapovidniku vidkrito muzej prirodi U viddili paleontologiyi vrazhayut lyudsku uyavu skam yanili bivni ta zubi mamonta rogi gigantskogo olenya zubi akuli lyamna chortovi palci ta inshe Lisovij viddil rozkrivaye pered vidviduvachami tayemnici zhittya lisu a botanichnij nibi prodovzhuyuchi cyu temu opovidaye pro ridkisni ta likarski roslini cogo krayu pro velichezni mozhlivosti yaki maye priroda u vidnovlenni ta pidtrimanni nashogo zdorov ya U zoologichnomu viddili odnochasno mozhna miluvatisya chudovoyu kolekciyeyu metelikiv opudalami kozuli plyamistogo olenya losya kabana vovka orla berkuta tosho Ekspoziciya viddilu zagalnoyi ekologiyi rozpovidaye pro istoriyu ohoroni prirodi zapovidnoyi spravi pro ti bidi yakih zaznayut lyudi vid varvarskogo stavlennya do prirodi porushennya yiyi zakoniv U viddili vshanuvannya pam yati pershogo rektora Kiyivskogo universitetu mozhna diznatisya pro jogo tvorchu ta veliku istoriko kulturnu spadshinu Istorichna cinnistBarelyef M F Bilyashivskomu v zapovidniku Nevid yemnoyu chastinoyu istoriyi zapovidnika ye zhittya i tvorchist velikogo vchenogo istorika arheologa krayeznavcya fundatora Ukrayinskogo istorichnogo muzeyu akademika Mikoli Fedorovicha Bilyashivskogo U dvoh nevelikih memorialnih kimnatah muzeyu predstavleno bagato originalnih dokumentiv pro zhittya i tvorchist uchenogo Na odnij iz gir zapovidnika Knyazhij u rezultati arheologichnih rozkopok akademik M F Bilyashivskij 1892 roku vidkriv zalishki litopisnogo mista Rodnya odnogo z pershih mist shidnih slov yan Pid chas piznishih rozkopok na teritoriyi ninishnogo zapovidnika bulo viyavleno poselennya skifiv i polyan Vazhlivoyu peredumovoyu stvorennya zapovidnika bula takozh potreba zahistu Tarasovoyi Chernechoyi gori PrimitkiLiteraturaKanivskij derzhavnij zapovidnik Putivnik Pogrebennik Vasil Petrovich Grineveckij Volodimir Trifonovich Yacenko Mikola Pavlovich Shishenko Petro Grigorovich Dnipropetrovsk Promin 1978 80 s 50 000 prim Sudinni roslini Kanivskogo zapovidnika i okolic Nechitajlo V A Pogrebnyak V P Gricenko V V Kiyiv Fitosociocentr 2002 180 s PosilannyaVebsajt Kanivskij prirodnij zapovidnik 11 bereznya 2013 u Wayback Machine Vebsajt Ukrayina Inkognita 22 lyutogo 2010 u Wayback Machine Vebsajt ENCIKLOPEDIYa Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 16 lyutogo 2020 u Wayback Machine Bakalina L V Goncharov M V Grishenko V M ta in Kanivskij prirodnij zapovidnik Putivnik Kaniv 1999 112 s