Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Вусач дубовий великий західний | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Cerambyx cerdo Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Вуса́ч дубо́вий вели́кий за́хідний (Cerambyx cerdo Linnaeus, 1758 = Cerambyx heros Scopoli, 1763 = Cerambyx luguber , 1778 = Cerambyx cerdo var. major Linnaeus, 1758) — підвид жуків з родини Вусачів.
Вагомий внесок у вивчення екології та господарського значення виду зробив український ентомолог Д. Ф. Руднєв.
Природоохоронний статус
Вид занесений до Червоної книги України.
Поширення
C. cerdo приналежний до європейської групи видів у складі європейського зоогеографічного комплексу. Ареал охоплює Європу, Кавказ та прилеглі регіони. Вказаний підвид зустрічається тільки в Західній і Центральній, а також частково у Східній Європі. В Карпатському Єврорегіоні поширений, майже, виключно в передгірних районах Закарпаття й Передкарпаття, причому на Закарпатті цей вид доволі часто трапляється в поясі передгірних дубових лісів, а на Передкарпатті його поширення є дуже спорадичним.
Жуки трапляються на гілках та стовбурах дерев, часто в місцях ушкодження стовбурів, з яких витікає сік, і яким вони живляться. Літ триває з травня по липень включно.
Великий вид (довжина самців і самок — 20-55 мм). Вусики довші за тіло, 1-й членик потовщений, 3-5-й — вузлуваті, решта члеників плоскі, із сильно сплющеним зовнішнім краєм. Передньоспинка опукла, з перетяжками, на диску у складках неправильної скульптури, з гострим горбом по бічному краю. Надкрилля довгі, звужені до вершини, в зморшкуватій скульптурі. Відросток передньогрудей на вершині вертикально спадає. Відросток середньогрудей широкий, на вершині глибоко вирізаний. Западини передніх тазиків заокруглені або ледь вирізані зовні у вигляді кута. Тіло смолисто-чорне, надкрилля чорні, просвічують бурим або рудим на вершині.
Личинка C. cerdo досягає 65-85 мм в довжину і 13-18 мм в ширину. Голова жовта з чорним переднім краєм. Є по 3 вічка з кожної сторони і поодинці на дорзальній і вентральній поверхнях скронь. Скроні без реберця в задній частині. Верхня губа поперечна, піднята посередині. Пронотум в поздовжніх боріздках в основній частині. Ноги з 4 члениками і кігтиком. Терґіт задньогрудей, стерніти середньо- і задньогрудей, а також мозолі черевця грубо ґранульовані.
Життєвий цикл
Заселяють переважно дуби (живі дерева і пні), рідше інші листяні породи. Личинка живе під корою, де, живлячись, вигризає довгі звивисті ходи. Перед заляльковуванням, вона вгризається в деревину, прокладаючи короткий гачкоподібний хід, який завершується лялечковою камерою. В цій камері личинка створює своєрідну стінку з дрібної тирси, яка закриває личинковий хід. Така стіночка забезпечує стабільний температурний режим в камері та захищає від зовнішніх ворогів, які могли б потрапити в личинковий хід. Лялечка формується восени або в кінці літа й жук зимує в лялечковій камері, виходячи на поверхню лише наступного року, на початку літа. Він спершу прогризає отвір в личинковий хід, а від так прогризає кору й виходить назовні.
Значний внесок у вивчення біології цього виду зробив український ентомолог М. С. Грезе.
Особливості
Жуки підроду Cerambyx є еволюційно прогресивнішими, ніж підроду Mesocerambyx.
Література
- Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- І. К. Загайкевич. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131–132;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
Посилання
- http://www.biolib.cz/en/taxon/id11035/ [ 8 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- http://www.cerambyx.uochb.cz/cerambyx_cerdo.htm [ 10 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Вусач великий дубовий в Червоній книзі України [ 27 травня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vusach dubovij velikij zahidnijCerambyx cerdo cerdo Linnaeus 1758Ohoronnij statusUrazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Zhuki Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Infraryad Kukuyiformni Cucujiformia Nadrodina Hrizomeloyidni Chrysomeloidea Rodina Vusachi Cerambycidae Latreille 1802 Pidrodina Cerambicini Cerambycinae Thomson 1860 Rid Vusach dubovij Cerambyx Vid Vusach dubovij velikij Cerambyx cerdo Linnaeus 1758 Pidvid Vusach dubovij velikij zahidnijBinomialna nazvaCerambyx cerdo Linnaeus 1758PosilannyaVikishovishe Category Cerambyx cerdoVikividi Cerambyx cerdoEOL 3397950MSOP 4166NCBI 1365228 Vusa ch dubo vij veli kij za hidnij Cerambyx cerdo Linnaeus 1758 Cerambyx heros Scopoli 1763 Cerambyx luguber 1778 Cerambyx cerdo var major Linnaeus 1758 pidvid zhukiv z rodini Vusachiv Vagomij vnesok u vivchennya ekologiyi ta gospodarskogo znachennya vidu zrobiv ukrayinskij entomolog D F Rudnyev Prirodoohoronnij statusVid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini PoshirennyaC cerdo prinalezhnij do yevropejskoyi grupi vidiv u skladi yevropejskogo zoogeografichnogo kompleksu Areal ohoplyuye Yevropu Kavkaz ta prilegli regioni Vkazanij pidvid zustrichayetsya tilki v Zahidnij i Centralnij a takozh chastkovo u Shidnij Yevropi V Karpatskomu Yevroregioni poshirenij majzhe viklyuchno v peredgirnih rajonah Zakarpattya j Peredkarpattya prichomu na Zakarpatti cej vid dovoli chasto traplyayetsya v poyasi peredgirnih dubovih lisiv a na Peredkarpatti jogo poshirennya ye duzhe sporadichnim EkologiyaZhuki traplyayutsya na gilkah ta stovburah derev chasto v miscyah ushkodzhennya stovburiv z yakih vitikaye sik i yakim voni zhivlyatsya Lit trivaye z travnya po lipen vklyuchno MorfologiyaImago Velikij vid dovzhina samciv i samok 20 55 mm Vusiki dovshi za tilo 1 j chlenik potovshenij 3 5 j vuzluvati reshta chlenikiv ploski iz silno splyushenim zovnishnim krayem Perednospinka opukla z peretyazhkami na disku u skladkah nepravilnoyi skulpturi z gostrim gorbom po bichnomu krayu Nadkrillya dovgi zvuzheni do vershini v zmorshkuvatij skulpturi Vidrostok perednogrudej na vershini vertikalno spadaye Vidrostok serednogrudej shirokij na vershini gliboko virizanij Zapadini perednih tazikiv zaokrugleni abo led virizani zovni u viglyadi kuta Tilo smolisto chorne nadkrillya chorni prosvichuyut burim abo rudim na vershini Lichinka Lichinka C cerdo dosyagaye 65 85 mm v dovzhinu i 13 18 mm v shirinu Golova zhovta z chornim perednim krayem Ye po 3 vichka z kozhnoyi storoni i poodinci na dorzalnij i ventralnij poverhnyah skron Skroni bez rebercya v zadnij chastini Verhnya guba poperechna pidnyata poseredini Pronotum v pozdovzhnih borizdkah v osnovnij chastini Nogi z 4 chlenikami i kigtikom Tergit zadnogrudej sterniti seredno i zadnogrudej a takozh mozoli cherevcya grubo granulovani Zhittyevij ciklZaselyayut perevazhno dubi zhivi dereva i pni ridshe inshi listyani porodi Lichinka zhive pid koroyu de zhivlyachis vigrizaye dovgi zvivisti hodi Pered zalyalkovuvannyam vona vgrizayetsya v derevinu prokladayuchi korotkij gachkopodibnij hid yakij zavershuyetsya lyalechkovoyu kameroyu V cij kameri lichinka stvoryuye svoyeridnu stinku z dribnoyi tirsi yaka zakrivaye lichinkovij hid Taka stinochka zabezpechuye stabilnij temperaturnij rezhim v kameri ta zahishaye vid zovnishnih vorogiv yaki mogli b potrapiti v lichinkovij hid Lyalechka formuyetsya voseni abo v kinci lita j zhuk zimuye v lyalechkovij kameri vihodyachi na poverhnyu lishe nastupnogo roku na pochatku lita Vin spershu progrizaye otvir v lichinkovij hid a vid tak progrizaye koru j vihodit nazovni Znachnij vnesok u vivchennya biologiyi cogo vidu zrobiv ukrayinskij entomolog M S Greze OsoblivostiZhuki pidrodu Cerambyx ye evolyucijno progresivnishimi nizh pidrodu Mesocerambyx LiteraturaBartenev A F Obzor vidov zhukov usachej Coleoptera Cerambycidae fauny Ukrainy Visti Harkivskogo entomologichnogo tovaristva 2003 2004 11 1 2 s 24 43 I K Zagajkevich Taksonomiya i ekologiya usachej K Naukova Dumka 1991 420 s Zamoroka A M Zhuki vusachi Ivano Frankivskoyi oblasti mat konf Problemi vivchennya ta ohoroni bioriznomanittya Karpat i prileglih teritorij Ivano Frankivsk 2007 s 131 132 Lomnicki M Catalogus Coleopterorum Haliciae Leopoli 1884 S 1 43 Posilannyahttp www biolib cz en taxon id11035 8 serpnya 2010 u Wayback Machine http www cerambyx uochb cz cerambyx cerdo htm 10 kvitnya 2008 u Wayback Machine Vusach velikij dubovij v Chervonij knizi Ukrayini 27 travnya 2014 u Wayback Machine