Дмитро́ Фе́дорович Ру́днєв (26 травня 1902 року — 20 травня 1987 року) — російський і український ентомолог, фахівець із комах — шкідників лісу. Професор, доктор біологічних наук. Зав. лабораторії Інституту ентомології і фітопатології АН УРСР.
Руднєв Дмитро Федорович | |
---|---|
Народився | 26 травня 1902 Корсунь Київської губернії (нині Черкаської області) |
Помер | 20 травня 1987 (84 роки) Киів |
Країна | Російська імперія→ СРСР → Україна |
Діяльність | ентомолог |
Галузь | ентомологія |
Заклад | Інститут захисту рослин |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Відомі учні | доктор біологічних наук, професор |
Відомий завдяки: | вивченню комах–шкідників лісу |
Біографія
Дмитро Федорович Руднєв народився у містечку Корсунь на Київщині (зараз Корсунь-Шевченківський Черкаської області. Під час Громадянської війни у Росії підлітком пішов працювати ковалем у залізничних майстернях. На початку 1920-х років він став студентом Ленінградського лісового інституту (нині Санкт-Петербурзький державний лісотехнічний інститут) за спеціальністю лісівництво.
Виробничу практику він проходив на Дарницькій лісовій дослідній станції у Бортничах, поблизу Києва. Тут він здійснив своє перше наукове дослідження, предметом якого стали жуки-короїди. Працював він під керівництвом відомого фахівця з лісової ентомології З. С. Голов'янка. Закінчивши навчання (1926) Д. Руднєв працював в Інституті зоології Академії наук України. Згодом у цьому закладі він закінчив аспірантуру Інституту зоології АН УРСР, обіймав посаду старшого наукового співробітника і провадив поглиблені дослідження шкідників лісу. За сукупністю наукових публікацій йому присудили науковий ступінь кандидата біологічних наук (1935)
Наступного року його успішну наукову діяльність перервав арешт. Подібно до тисяч громадян СРСР вчений став жертвою необґрунтованих . Приводом для звинувачень стала публікація у «нацистській Німеччині» наукової статті. І хоча у ній були викладене те, що Д. Руднєв до того опублікував в СРСР, його запроторили на 8 років заслання до Магаданського краю. У засланні він працював на лісозаготівлі, після обмороження йому ампутували пальці на обох ногах, він двічі уникнув розстрілу. Навіть у цих жахливих умовах він збирав наукові дані про короїдів, а коли працював на метеостанції — і про місцеву погоду
Відбувши покарання, Дмитро Федорович повернувся до Києва (1944). Учений попервах працює інженером лісозахисту Київського управління лісового господарства. З 1946 року й до виходу на пенсію (1977) його діяльність пов'язана з Інститутом ентомології і фітопатології АН УРСР. Руднєв стає старшим науковим співробітником лабораторії екології та групи патології комах, а з 1951 року очолює ентомологічні лабораторії та відділи. Він захистив докторську дисертацію (1953), став професором (1959). У 1973—1977 роках Д. Руднєв працював як старший науковий співробітник-консультант.
У травні 1987 року Дмитро Федорович Руднєв пішов із життя.
Сім'я
- Мати Тетяна Романівна Руднєва
- Дружина (перший шлюб) — зникла в період окупації Києва німцями (1941—1943).
- Дружина (другий шлюб) Руфіна Іванівна Земкова
- Сестра Ольга Федорівна, у шлюбі Дробницька (1894, Польща — 5.06.1938), жила у Києві, працювала в ботанічному саду. Була заарештована у 1936 році за листування із рідним братом, який мешкав за кордоном. Звинувачена у контрреволюційній троцькістській діяльності, 7.05.1938 засуджена до 5 років ув'язнення. Знову заарештована вже у концтаборі і там розстріляна. У червні 1989 року реабілітована.
Наукова та науково-педагогічна діяльність
Найбільше уваги Дмитро Федорович приділяв вивченню шкідників лісу, особливо жукам-короїдам і великому дубовому вусачеві.
До вивчення соснових короїдів Д. Руднєва залучили ще під час студентської практики у Бортничах (див. вище). Наукові матеріали, зібрані у його магаданському засланні, виявили видовий склад короїдів у невивченому до того регіоні і зв'язок їх екології з тамтешніми суворими кліматичними умовами.
Наприкінці 1920-х років він досліджував великого дубового вусача у Чорному лісі на Кіровоградщині. Учений встановив, що масові розмноження шкідника є наслідком суцільного вирубування лісу, і дав рекомендації, як зробити лісозаготівлі раціональнішими. Глибоке вивчення поширення, екології та господарського значення цього виду дозволили вченому підготувати докторську дисертацію, низку вагомих статей та монографію (1957).
У перші повоєнні роки Д. Ф. Руднєв активно розробляв захист рослин за допомогою пестицидів. Було створено низку практичних рекомендацій для боротьби з комахами – шкідниками кореневої системи сосни, листя, глиці, стовбурів лісових дерев. У числі перших в СРСР він працював над використанням малооб'ємного обприскування, яке суттєво підвищувало економічність захисних заходів. Праці Д. Ф. Руднєва щодо захисту лісоматеріалів стали у нагоді, коли виникла потреба ліквідувати великі вітровали лісу в Карпатах.
Разом із тим, Д. Ф. Руднєв ще у другій половині 1950 років розпочав роботи у галузі нехімічного захисту рослин. Зокрема, в цьому напрямку він спрямовував свої зусилля і поміч колег на вивчення факторів природної стійкості рослин до шкідників і розробку шляхів підвищення цієї стійкості
Д. Ф. Руднєв також випробував хімічний захист плодових садів і полезахисних лісосмуг, засоби боротьби з буряковим довгоносиком. Ще у 1930-х роках він виконав роботи, які виявили залежність плодючості і смертності непарного шовкопряду від раціону його гусіні.
Дмитро Федорович оприлюднив 223 наукові праці, в тому числі 10 книг. Він підхопив естафету З. С. Голов'янка у створенні й розвиткові Київської наукової школи лісової ентомології. Серед його учнів 20 кандидатів наук: Г. І. Васечко, А. М. Войтенко, О. А. Грикун, В. І. Гримальский, В. А. Гродськийо, С. П. Калініченко, В. С. Карасьов, Н. Е. Кононова, Л. І. Лінник та інші і доктор наук, професор В. П. Смілянець.
Основні праці
- К биологии короедов // Труды по лесному опытному делу Украины (Киев), 1926, вып. 5. * Великий дубовий скрипун (Cerambyx cerdo) L. — Всеукраїнська Академія Наук, Інститут зоології та біології, К., 1935. — 141 с.
- Вплив якості харчу на плідність непарного шовкопряду // Зб. праць відділу екології наземних тварин, 1936, № 3.
- Определение яйцепродукции непарного шелкопряда по куколкам. Зоологический журнал, 1951, т. 30, № 3.
- О прогнозе вредителей леса и планироавании мероприятий по борьбе с ним. Зоологический журнал, 1953 т.32, № 2.
- Большой дубовый усач в лесах Советского союза. — К.: изд-во Академии Наук УССР, 1957. — 212 с.
- Короеды (Ipidae) Магаданской области // Энтомологическое обозрение, 1958, т. 37, № 2.
- Влияние физиологического состояния растений на массовое размножение вредителей леса // Зоологический журнал, 1962, т.41, № 3, с. 313—329.
- Вплив способу рубки на масове розмноження короїдів в ялинових лісах Карпат // Вісник сільськогосподарської науки, 1962, № 3 [у співавторстві з В.I. Гримальським та Г.I. Васечко].
- Обоснование и эффективность применения малообъёмного опрыскивания в борьбе с вредителями сельскохозяйственных культур и древесных насаждений. — В кн. «Развитие механизмов и средств борьбы с вредителями и болезнями растений», вып. 1. М.: Бюро технической информации, 1963, с. 64–67.
- Пути повышения устойчивости сосновых насаждений к вредителям на Нижнеднепровских песках // Зоологический журнал, 1964, т. 43, № 6, с. 831—840 [у співавторстві з Н. Е. Кононовою].
- Шляхи підвищення стійкості соснових культур проти шкідників на Нижнєдніпровських пісках // Вісник сільськогосподарської науки, 1964, № 8, с. 79–83 [у співавторстві з Н. Е. Кононовою].
- Лесная энтомология. — М.: Лесная пром-ть, 1965. — 369 стр. [у соавторстве з Н.Падієм, Б. Ривкіним, Н. Храмцовим].
- Химические средства в борьбе с вредными насекомыми, 1966. Издательство «Лесная промышленность», Москва, 183 стр.
- Устойчивость сосны крымской против вредных насекомых // Лесное хозяйство, 1966, № 5, с. 23-25 [у співавторстві з В. П. Смілянцем].
- Сравнительная устойчивость сосны крымской и обыкновенной к вредителям на Нижнеднепровских песках // Зоологический журнал, 1968, т. 48, № 2, с. 231—237 [у співавторстві з В. П. Смілянцем].
- Вредители плавневых лесов и борьба с ними на юге Украины // Лесное хозяйство, 1968, № 5, с. 64-65 [у співавторстві з В. С. Карасьовим].
- Природні захисні речовини хвойних порід від шкідливих комах // Доповіді АН України, Серія Б, 1968, № 7, с. 657—659[у співавторстві з М. В. Кузнєцовим і В. П. Смілянцем].
- Монотерпены из сосны крымской и обыновенной как фактор их устойчивости к вредным насекомым. — В кн.. Тр. 3-й зоол. конф. БССР. Минск, 1968, с. 212—214 [у співавторстві з В. П. Смілянцем].
- Біологічна активність терпенів як фактор стійкості сосни проти шкідливих комах. — В зб. «Захист рослин», 1969, № 8, Київ, с. 90–100 [у співавторстві з В. П. Смілянцем].
- Причины массовых размножений вредителей // Защита растений, 1969, № 7, с.42–44.
- Значение защитных веществ в устойчивости сосны против вредителей // Лесное хозяйство, 1969, № 12, с.51–52. [у співавторстві з А. Акімовим, Н. Лиштвановою, В. П. Смілянцем].
- Біологічний вплив терпеноїдів сосни звичайної на комах i кліщів // Вісник сільськогосподарської науки, 1970, № 7, с. 71–74. [у співавторстві з А. М. Войтенком і В. П. Смілянцем].
- Природа и ядохимикаты. — М.: Лесная пром-ть, 1971. — 144 с. [у співавторстві з Н. Е. Кононовою].
- Причини масового розмноження шкідливих комах i природа стійкості рослин. — В зб. «Захист рослин», 1971. № 14, с. 11–19.
- Короеды — Ipidae, 1974. — В кн.: В. П. Васильев (ред.) Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений, т.II. К.: Урожай, 1974, с. 177—217 [у співавторстві з Г. І. Васечко].
- Лесохозяйственные мероприятия как способ повышения устойчивости и производительности дубрав на Украине //Лесоведение, 1975, № 4, с. 44–52. [у співавторстві з П. А. Рибачком і Г. І. Васечко].
- Устойчивость растений в защите от вредителей // Журнал общей биологии, 1978, т. 39, № 3, с. 414—421 [у співавторстві з В. П. Смілянцем].
Примітки
- Круть М. В. Вчені Інституту захисту рослин Національної академії наук України. К., 2016 — http://www.ipp.gov.ua/attachments/article/2/The_scientists_of_the_Institute_of_plant_protection_of_the_National_academy_of_agrarian_sciences_of_Ukraine_(2016).pdf [ 15 лютого 2017 у Wayback Machine.]. За іншими даними, він став кандидатом наук у 1946 році — http://www.icfcst.kiev.ua/VASECHKO/VsRudnev_r.html
- Zeitschrift für angewandte Entomologie, 1935, B. 22., Heft 1, S. 61–96
- Васечко Г. И., Грикун О. А. Биография Дмитрия Федоровича Руднева (1902—1987) — http://www.icfcst.kiev.ua/VASECHKO/VsRudnev_r.html
- Книга памяти Магаданской области –http://rosgenea.ru/?alf=5&serchcatal=%C4%F0%EE%E1%ED%E8%F6%EA%E0%FF&r=4 [ 13 грудня 2016 у Wayback Machine.]. У жовтні 1936 року мати Ольги Федорівни, не знаючи про її смерть, зверталася по допомогу до К. П. Пєшкової, дружини М. Горького, із проханням сприяти полегшенню долі доньки — http://pkk.memo.ru/letters_pdf/001300.pdf
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dmitro Fe dorovich Ru dnyev 26 travnya 1902 roku 20 travnya 1987 roku rosijskij i ukrayinskij entomolog fahivec iz komah shkidnikiv lisu Profesor doktor biologichnih nauk Zav laboratoriyi Institutu entomologiyi i fitopatologiyi AN URSR Rudnyev Dmitro FedorovichNarodivsya26 travnya 1902 1902 05 26 Korsun Kiyivskoyi guberniyi nini Cherkaskoyi oblasti Pomer20 travnya 1987 1987 05 20 84 roki KiivKrayinaRosijska imperiya SRSR UkrayinaDiyalnistentomologGaluzentomologiyaZakladInstitut zahistu roslinVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor biologichnih naukVidomi uchnidoktor biologichnih nauk profesorVidomij zavdyaki vivchennyu komah shkidnikiv lisuU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rudnyev BiografiyaDmitro Fedorovich Rudnyev narodivsya u mistechku Korsun na Kiyivshini zaraz Korsun Shevchenkivskij Cherkaskoyi oblasti Pid chas Gromadyanskoyi vijni u Rosiyi pidlitkom pishov pracyuvati kovalem u zaliznichnih majsternyah Na pochatku 1920 h rokiv vin stav studentom Leningradskogo lisovogo institutu nini Sankt Peterburzkij derzhavnij lisotehnichnij institut za specialnistyu lisivnictvo Virobnichu praktiku vin prohodiv na Darnickij lisovij doslidnij stanciyi u Bortnichah poblizu Kiyeva Tut vin zdijsniv svoye pershe naukove doslidzhennya predmetom yakogo stali zhuki koroyidi Pracyuvav vin pid kerivnictvom vidomogo fahivcya z lisovoyi entomologiyi Z S Golov yanka Zakinchivshi navchannya 1926 D Rudnyev pracyuvav v Instituti zoologiyi Akademiyi nauk Ukrayini Zgodom u comu zakladi vin zakinchiv aspiranturu Institutu zoologiyi AN URSR obijmav posadu starshogo naukovogo spivrobitnika i provadiv poglibleni doslidzhennya shkidnikiv lisu Za sukupnistyu naukovih publikacij jomu prisudili naukovij stupin kandidata biologichnih nauk 1935 Nastupnogo roku jogo uspishnu naukovu diyalnist perervav aresht Podibno do tisyach gromadyan SRSR vchenij stav zhertvoyu neobgruntovanih Privodom dlya zvinuvachen stala publikaciya u nacistskij Nimechchini naukovoyi statti I hocha u nij buli vikladene te sho D Rudnyev do togo opublikuvav v SRSR jogo zaprotorili na 8 rokiv zaslannya do Magadanskogo krayu U zaslanni vin pracyuvav na lisozagotivli pislya obmorozhennya jomu amputuvali palci na oboh nogah vin dvichi uniknuv rozstrilu Navit u cih zhahlivih umovah vin zbirav naukovi dani pro koroyidiv a koli pracyuvav na meteostanciyi i pro miscevu pogodu Vidbuvshi pokarannya Dmitro Fedorovich povernuvsya do Kiyeva 1944 Uchenij popervah pracyuye inzhenerom lisozahistu Kiyivskogo upravlinnya lisovogo gospodarstva Z 1946 roku j do vihodu na pensiyu 1977 jogo diyalnist pov yazana z Institutom entomologiyi i fitopatologiyi AN URSR Rudnyev staye starshim naukovim spivrobitnikom laboratoriyi ekologiyi ta grupi patologiyi komah a z 1951 roku ocholyuye entomologichni laboratoriyi ta viddili Vin zahistiv doktorsku disertaciyu 1953 stav profesorom 1959 U 1973 1977 rokah D Rudnyev pracyuvav yak starshij naukovij spivrobitnik konsultant U travni 1987 roku Dmitro Fedorovich Rudnyev pishov iz zhittya Sim ya Mati Tetyana Romanivna Rudnyeva Druzhina pershij shlyub znikla v period okupaciyi Kiyeva nimcyami 1941 1943 Druzhina drugij shlyub Rufina Ivanivna Zemkova Sestra Olga Fedorivna u shlyubi Drobnicka 1894 Polsha 5 06 1938 zhila u Kiyevi pracyuvala v botanichnomu sadu Bula zaareshtovana u 1936 roci za listuvannya iz ridnim bratom yakij meshkav za kordonom Zvinuvachena u kontrrevolyucijnij trockistskij diyalnosti 7 05 1938 zasudzhena do 5 rokiv uv yaznennya Znovu zaareshtovana vzhe u konctabori i tam rozstrilyana U chervni 1989 roku reabilitovana Naukova ta naukovo pedagogichna diyalnistNajbilshe uvagi Dmitro Fedorovich pridilyav vivchennyu shkidnikiv lisu osoblivo zhukam koroyidam i velikomu dubovomu vusachevi Do vivchennya sosnovih koroyidiv D Rudnyeva zaluchili she pid chas studentskoyi praktiki u Bortnichah div vishe Naukovi materiali zibrani u jogo magadanskomu zaslanni viyavili vidovij sklad koroyidiv u nevivchenomu do togo regioni i zv yazok yih ekologiyi z tamteshnimi suvorimi klimatichnimi umovami Naprikinci 1920 h rokiv vin doslidzhuvav velikogo dubovogo vusacha u Chornomu lisi na Kirovogradshini Uchenij vstanoviv sho masovi rozmnozhennya shkidnika ye naslidkom sucilnogo virubuvannya lisu i dav rekomendaciyi yak zrobiti lisozagotivli racionalnishimi Gliboke vivchennya poshirennya ekologiyi ta gospodarskogo znachennya cogo vidu dozvolili vchenomu pidgotuvati doktorsku disertaciyu nizku vagomih statej ta monografiyu 1957 U pershi povoyenni roki D F Rudnyev aktivno rozroblyav zahist roslin za dopomogoyu pesticidiv Bulo stvoreno nizku praktichnih rekomendacij dlya borotbi z komahami shkidnikami korenevoyi sistemi sosni listya glici stovburiv lisovih derev U chisli pershih v SRSR vin pracyuvav nad vikoristannyam maloob yemnogo obpriskuvannya yake suttyevo pidvishuvalo ekonomichnist zahisnih zahodiv Praci D F Rudnyeva shodo zahistu lisomaterialiv stali u nagodi koli vinikla potreba likviduvati veliki vitrovali lisu v Karpatah Razom iz tim D F Rudnyev she u drugij polovini 1950 rokiv rozpochav roboti u galuzi nehimichnogo zahistu roslin Zokrema v comu napryamku vin spryamovuvav svoyi zusillya i pomich koleg na vivchennya faktoriv prirodnoyi stijkosti roslin do shkidnikiv i rozrobku shlyahiv pidvishennya ciyeyi stijkosti D F Rudnyev takozh viprobuvav himichnij zahist plodovih sadiv i polezahisnih lisosmug zasobi borotbi z buryakovim dovgonosikom She u 1930 h rokah vin vikonav roboti yaki viyavili zalezhnist plodyuchosti i smertnosti neparnogo shovkopryadu vid racionu jogo gusini Dmitro Fedorovich oprilyudniv 223 naukovi praci v tomu chisli 10 knig Vin pidhopiv estafetu Z S Golov yanka u stvorenni j rozvitkovi Kiyivskoyi naukovoyi shkoli lisovoyi entomologiyi Sered jogo uchniv 20 kandidativ nauk G I Vasechko A M Vojtenko O A Grikun V I Grimalskij V A Grodskijo S P Kalinichenko V S Karasov N E Kononova L I Linnik ta inshi i doktor nauk profesor V P Smilyanec Osnovni praciK biologii koroedov Trudy po lesnomu opytnomu delu Ukrainy Kiev 1926 vyp 5 Velikij dubovij skripun Cerambyx cerdo L Vseukrayinska Akademiya Nauk Institut zoologiyi ta biologiyi K 1935 141 s Vpliv yakosti harchu na plidnist neparnogo shovkopryadu Zb prac viddilu ekologiyi nazemnih tvarin 1936 3 Opredelenie yajceprodukcii neparnogo shelkopryada po kukolkam Zoologicheskij zhurnal 1951 t 30 3 O prognoze vreditelej lesa i planiroavanii meropriyatij po borbe s nim Zoologicheskij zhurnal 1953 t 32 2 Bolshoj dubovyj usach v lesah Sovetskogo soyuza K izd vo Akademii Nauk USSR 1957 212 s Koroedy Ipidae Magadanskoj oblasti Entomologicheskoe obozrenie 1958 t 37 2 Vliyanie fiziologicheskogo sostoyaniya rastenij na massovoe razmnozhenie vreditelej lesa Zoologicheskij zhurnal 1962 t 41 3 s 313 329 Vpliv sposobu rubki na masove rozmnozhennya koroyidiv v yalinovih lisah Karpat Visnik silskogospodarskoyi nauki 1962 3 u spivavtorstvi z V I Grimalskim ta G I Vasechko Obosnovanie i effektivnost primeneniya maloobyomnogo opryskivaniya v borbe s vreditelyami selskohozyajstvennyh kultur i drevesnyh nasazhdenij V kn Razvitie mehanizmov i sredstv borby s vreditelyami i boleznyami rastenij vyp 1 M Byuro tehnicheskoj informacii 1963 s 64 67 Puti povysheniya ustojchivosti sosnovyh nasazhdenij k vreditelyam na Nizhnedneprovskih peskah Zoologicheskij zhurnal 1964 t 43 6 s 831 840 u spivavtorstvi z N E Kononovoyu Shlyahi pidvishennya stijkosti sosnovih kultur proti shkidnikiv na Nizhnyedniprovskih piskah Visnik silskogospodarskoyi nauki 1964 8 s 79 83 u spivavtorstvi z N E Kononovoyu Lesnaya entomologiya M Lesnaya prom t 1965 369 str u soavtorstve z N Padiyem B Rivkinim N Hramcovim Himicheskie sredstva v borbe s vrednymi nasekomymi 1966 Izdatelstvo Lesnaya promyshlennost Moskva 183 str Ustojchivost sosny krymskoj protiv vrednyh nasekomyh Lesnoe hozyajstvo 1966 5 s 23 25 u spivavtorstvi z V P Smilyancem Sravnitelnaya ustojchivost sosny krymskoj i obyknovennoj k vreditelyam na Nizhnedneprovskih peskah Zoologicheskij zhurnal 1968 t 48 2 s 231 237 u spivavtorstvi z V P Smilyancem Vrediteli plavnevyh lesov i borba s nimi na yuge Ukrainy Lesnoe hozyajstvo 1968 5 s 64 65 u spivavtorstvi z V S Karasovim Prirodni zahisni rechovini hvojnih porid vid shkidlivih komah Dopovidi AN Ukrayini Seriya B 1968 7 s 657 659 u spivavtorstvi z M V Kuznyecovim i V P Smilyancem Monoterpeny iz sosny krymskoj i obynovennoj kak faktor ih ustojchivosti k vrednym nasekomym V kn Tr 3 j zool konf BSSR Minsk 1968 s 212 214 u spivavtorstvi z V P Smilyancem Biologichna aktivnist terpeniv yak faktor stijkosti sosni proti shkidlivih komah V zb Zahist roslin 1969 8 Kiyiv s 90 100 u spivavtorstvi z V P Smilyancem Prichiny massovyh razmnozhenij vreditelej Zashita rastenij 1969 7 s 42 44 Znachenie zashitnyh veshestv v ustojchivosti sosny protiv vreditelej Lesnoe hozyajstvo 1969 12 s 51 52 u spivavtorstvi z A Akimovim N Lishtvanovoyu V P Smilyancem Biologichnij vpliv terpenoyidiv sosni zvichajnoyi na komah i klishiv Visnik silskogospodarskoyi nauki 1970 7 s 71 74 u spivavtorstvi z A M Vojtenkom i V P Smilyancem Priroda i yadohimikaty M Lesnaya prom t 1971 144 s u spivavtorstvi z N E Kononovoyu Prichini masovogo rozmnozhennya shkidlivih komah i priroda stijkosti roslin V zb Zahist roslin 1971 14 s 11 19 Koroedy Ipidae 1974 V kn V P Vasilev red Vrediteli selskohozyajstvennyh kultur i lesnyh nasazhdenij t II K Urozhaj 1974 s 177 217 u spivavtorstvi z G I Vasechko Lesohozyajstvennye meropriyatiya kak sposob povysheniya ustojchivosti i proizvoditelnosti dubrav na Ukraine Lesovedenie 1975 4 s 44 52 u spivavtorstvi z P A Ribachkom i G I Vasechko Ustojchivost rastenij v zashite ot vreditelej Zhurnal obshej biologii 1978 t 39 3 s 414 421 u spivavtorstvi z V P Smilyancem PrimitkiKrut M V Vcheni Institutu zahistu roslin Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini K 2016 http www ipp gov ua attachments article 2 The scientists of the Institute of plant protection of the National academy of agrarian sciences of Ukraine 2016 pdf 15 lyutogo 2017 u Wayback Machine Za inshimi danimi vin stav kandidatom nauk u 1946 roci http www icfcst kiev ua VASECHKO VsRudnev r html Zeitschrift fur angewandte Entomologie 1935 B 22 Heft 1 S 61 96 Vasechko G I Grikun O A Biografiya Dmitriya Fedorovicha Rudneva 1902 1987 http www icfcst kiev ua VASECHKO VsRudnev r html Kniga pamyati Magadanskoj oblasti http rosgenea ru alf 5 amp serchcatal C4 F0 EE E1 ED E8 F6 EA E0 FF amp r 4 13 grudnya 2016 u Wayback Machine U zhovtni 1936 roku mati Olgi Fedorivni ne znayuchi pro yiyi smert zvertalasya po dopomogu do K P Pyeshkovoyi druzhini M Gorkogo iz prohannyam spriyati polegshennyu doli donki http pkk memo ru letters pdf 001300 pdf