Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мико ла Андрі йович Ри мський Корсако в рос Николай Андреевич Римский Корсаков 6 18 березня 1844 18440318 Тихвін Новгоро

Микола Андрійович Римський-Корсаков

Микола Андрійович Римський-Корсаков

Мико́ла Андрі́йович Ри́мський-Корсако́в (рос. Николай Андреевич Римский-Корсаков; 6 (18) березня 1844(18440318), Тихвін, Новгородська губернія — 8 (21) червня 1908, маєток Любенськ, поблизу Луги, нині Ленінградська область) — російський композитор, педагог, диригент, громадський діяч, музичний критик; член Могутньої купки, автор 15 опер, 3 симфоній, симфонічних картин, камерно-інструментальної музики.

Микола Андрійович Римський-Корсаков
рос. Николай Андреевич Римский-Корсаков
image
Зображення
Основна інформація
Дата народження6 (18) березня 1844(1844-03-18)
Місце народженняТихвін, Новгородська губернія
Дата смерті8 (21) червня 1908(1908-06-21) (64 роки)
Місце смертімаєток Любенськ, поблизу Луги, нині Ленінградська область
Причина смертіінфаркт міокарда
Похованняd
ГромадянствоРосійська імперія
Національністьросіянин
Віросповіданняправослав'я
Професіїкомпозитор, диригент, музикознавець, автобіограф, музичний педагог, теоретик музики, викладач університету, військовослужбовець, лібретист
ОсвітаМорський кадетський корпус
ВчителіБалакирев Мілій Олексійович
Відомі учніІгор Стравінський, Аренський Антон Степанович, Якименко Федір Степанович, Гречанінов Олександр Тихонович, d, d[5], Глазунов Олександр Костянтинович, Март Саар, Климов Михайло Георгійович і Амані Микола Миколайович
Інструментифортепіано
Жанропера, симфонія
ЧленствоМогутня купка
ЗакладСанкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Батькоd
Матиd
Діти (7[6])d, d, d і Q124808633?
Автографimage
image Твори у Вікіджерелах

image Цитати у Вікіцитатах

image Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Римський-Корсаков.

Українське коріння Римських-Корсакових

Предок Римського-Корсакова, смоленський шляхтич Михайло Корсак, перебрався на Стародубщину у 2-й половині XVII ст., коли в цьому багатому краю Гетьманщини легко можна було поповнити свій капітал. Вдало одружившись з дочкою стародубського полковника, гетьманича Семена Самойловича, Михайло Корсак не лише оволодів значними маєтками, але й зміг їх зберегти після опали російського уряду на українського гетьмана та його родину. Мало того, Михайло Корсак отримав від уряду Петра І-го царську грамоту на володіння всіма маєтками тестя, у збиток іншому спадкоємцю, Григорію Гамалії. Таким чином син Михайла Максим Корсак став уже одним з найбагатших стародубських можновладців. Діти Максима стали писатися Римськими-Корсаковими, вигадавши, що їхній рід нібито походить з самого Риму. Частина Римських-Корсакових перебралася на службу до Росії, частина ж залишилася на Стародубщині, тут вони володіли маєтками в ХІХ столітті. Микола Римський-Корсаков народився в Росії, у Новгородській губернії, але написав на українські мотиви оперу «Травнева ніч» за Гоголем та оперу-колядку «Ніч перед Різдвом».

Біографія

Микола Римський-Корсаков народився в провінційному містечку Тихвіні за 200 км від Санкт-Петербурга. Батько композитора — Андрій Петрович Римський-Корсаков (1784—1862) походив з дворянського роду, деякий час служив новгородським віцегубернатором, а потім Волинським цивільним губернатором, мати — Софія Василівна — дочка кріпачки й багатого поміщика Скарятіна, була досить освіченою жінкою. Сильний вплив на майбутнього композитора мав і його старший брат Воїн Андрійович — контрадмірал, реорганізатор системи військово-морської освіти.

Роки навчання

У дитинстві вчився грати на фортепіано вдома. Батьки майбутнього композитора хотіли бачити свого сина морським офіцером і 1856 року віддали його навчатися до петербурзького Морського корпусу. Сам Римський-Корсаков завдяки листам від старшого брата, який служив на флоті, полюбив море, хоча до навчання за профілем моря не бачив.

Навчаючись у Морському корпусі, Римський-Корсаков, однак, не втрачає інтересу до музики. У 1859 році він почав брати уроки в піаніста Ф. А. Канілле, який у 1861 році познайомив Римського-Корсакова з М. О. Балакірєвим, навколо якого починав гуртуватися музичний гурток, що пізніше увійде в історію під назвою «Могутня купка». Уже на той час з Балакірєвим товаришували молоді композитори Мусоргський, Кюї, а також музикознавець Володимир Стасов. Знайомство з цими композиторами мало вирішальний вплив на формування особистості та естетичних поглядів Римського-Корсакова.

1862 року Римський-Корсаков закінчує морський корпус і бере участь у плаванні на кліпері «Алмаз» (1862—1865), завдяки чому мав можливість побувати в багатьох країнах, зокрема у Великій Британії, США, Бразилії, Іспанії, Франції, Норвегії. Ця подорож стала для нього джерелом творчої фантазії на багато років. У 1864 році Римський-Корсаков отримав звання мічмана.

1870-ті — 1880-ті роки

image
у своєму кабінеті, 1908 рік

Після повернення до Петербурга Римський-Корсаков продовжив інтенсивні заняття музикою. Під впливом і керівництвом М. О. Балакірєва він створив 1-шу симфонію (1861–1865), «Сербську фантазію» (1867), симфонічну музичну картину «Садко» (1867), 2-гу симфонію «Антар» (1868), низку романсів тощо. На початку 1870-х Римський-Корсаков звернувся до оперного жанру, який згодом став провідним у його творчості. Так, 1872 року була завершена його перша опера — «Псковитянка» за драмою Л. О. Мея.

1872 року композитор одружився з піаністкою Надією Пургольд, яка народила двох синів — Андрія (1878—1940) та Григорія (1901—1965) і доньку Надію (1884—1971).

1871 року Римського-Корсакова запросили викладати до Петербурзької консерваторії. Як згадував пізніше композитор, "якби я хоч трішечки повчився, якби я хоч на крапельку знав більше, ніж знав насправді, то мені було б ясно, що я не можу і не маю права братися за запропоноване мені діло, що піти в професори було б з мого боку і нерозумно, і недобросовісно…"

Оригінальний текст (рос.)
Если б я хоть капельку поучился, если б я хоть на капельку знал более, чем знал в действительности, то для меня было бы ясно, что я не могу и не имею права взяться за предложенное мне дело, что пойти в профессора было бы с моей стороны и глупо, и недобросовестно».

Відчуваючи прогалини у своїй освіті, композитор інтенсивно вивчає музично-теоретичні дисципліни. Він веде класи практичної композиції та інструментування, пише свою Третю симфонію — C-dur. Згодом діяльність Римського-Корсакова розширюється. У 1873—1884 Римський-Корсаков працював інспектором духових оркестрів Морського відомства, у 1874—1881 — директором Безкоштовної музичної школи, з 1874 виступає як симфонічний диригент, а пізніше і як диригент оперних спектаклів. У 1883—1894 виконував обов'язки помічника керівничого Придворною співочою капелою. Серед найвідоміших його творів кінця 1870-х — 1880-х років — «Казка» (1880), Сімфонієтта (1885) і Фортепіанний концерт (1883), «Іспанське капричіо» (1887), «Шехеразада» (1888), а також опери «Травнева ніч» (1879) і «Снігуронька» (1881).

Попри те, що до кінця 1870-х років «Могутня купка» як згуртована група перестала існувати, Римський-Корсаков не втрачав активності в спілкуванні з колегами та в пропагуванні їхньої творчості. Своєрідним продовженням «Могутньої купки» в 1880-х роках став так званий Біляївський гурток, що об'єднувався навколо мецената Біляїва. Римський-Корсаков став художнім керівником видавничої та концертно-організаторської діяльності Біляїва, а після смерті мецената разом із композиторами Олександром Глазуновим та Лядовим увійшов до опікунської ради з керування всіма справами.

1890-ті — 1900-ті роки

image
Могила М. А. Римського-Корсакова та його дружини в Петербурзі

З 1889 року Римський-Корсаков зосереджується на оперній творчості. У наступні роки постають опери «Млада» (1889—1890), «Ніч перед Різдвом» (1895), «Садко» (1896), пролог до «Псковитянки» — одноактна «Бояриня Віра Шелога» і «Царева наречена» (обидві — 1898). У 1900-і роки створюються «Казка про царя Салтана» (1900), «Сервілія» (1901), «Пан воєвода» (1903), «Легенда про невидимий град Кітеж» (1904) і «Золотий півник» (1907). У цей період композитор вивчав філософію, писав статті, переглянув і відредагував деякі зі своїх попередніх творів. Останні роки свого життя Римський-Корсаков працював над книжкою своїх спогадів, яку назвав «Літопис мого музичного життя».

Під час Революції 1905—1907 років Римський-Корсаков активно підтримав вимоги студентів-страйкарів, відкрито засудив дії реакційної адміністрації Петербурзької консерваторії, за що був звільнений з консерваторії і поновлений на роботі лише після надання консерваторії часткових автономних прав і зміни керівництва.

Помер у маєтку Любенськ, поблизу Луги, нині Псковська область. Похований у Новодівочому монастирі в Петербурзі. У 1937 році його прах був перенесений до Ленінградського пантеону-некрополя при Олександро-Невській лаврі.

Творчість

Творчість Римського-Корсакова глибоко самобутня і разом з тим спирається на класичні традиції. Гармонійністю світосприймання, ясністю музичного мислення, витонченим артистизмом він є близьким до Глінки. Пов'язаний із передовими ідейно-художніми течіями 1860-х років, Римський-Корсаков виявляв великий інтерес до народної творчості (уклав збірку «Сто російських народних пісень», 1877; гармонізував пісні, зібрані Т. І. Філіпповим, — «40 народних пісень», 1882). Композитор використовує справжні зразки музичного фольклору й органічно обробляє пісенні інтонації у власних мелодіях. Захоплення фольклором, давньослов'янською міфологією, народними обрядами відобразилися в операх «Травнева ніч» (за М. В. Гоголем, 1879), «Снігуронька» (за О. М. Островським, 1881) — улюблений музичний твір Римського-Корсакова, який він вважав своїм найкращим, «Млада» (1890), «Ніч перед Різдвом» (за М. В. Гоголем, 1895).

Опери

15 опер Римського-Корсакова демонструють розмаїтість жанрових (билина, казка, легенда, історико-побутова драма, лірико-побутова комедія), стильових, драматургійних, композиційних рішень (твори, що тяжіють до номерної структури й до безперервного розвитку, опери з масовими сценами й камерні, з розгорнутими ансамблями й без них). Найповніше дарування Римського-Корсакова виявилося в творах, пов'язаних зі світом казковості, з різноманітними формами російської народної творчості. Тут розкриваються його мальовничо-образотворчий талант, чистота лірики — щирої, але трохи споглядальної, без підвищеної емоційної напруженості.

Увага до внутрішнього світу людини, до психологічного розкриття образів виявилося в камерній опері «Моцарт і Сальєрі» (на текст О. С. Пушкіна, присвячена О. С. Даргомижському, 1897), в одноактній опері «Бояриня Віра Шелога» (пролог до «Псковитянки», 1898) і особливо в драмі на історико-побутовий сюжет «Царева наречена» (1898). Нові тенденції, характерні для російського мистецтва початку 20 ст., відобразилися в опері «Казка про царя Салтана» (за О. Пушкіним, 1900) з її підкреслено театральною умовністю й елементами стилізації народного лубка, в «осінній казочці» «Кощій Безсмертний» (1902), у якій казкова тематика трактується алегорично. Високі морально-філософські проблеми підняті в опері-легенді «Сказання про невидимий град Китеж і діву Февронію» (1904). Остання опера композитора — «небилиця в особах» «Золотий півник» (за О. Пушкіним, 1907) — нещадна сатира на царське самодержавство.

Основою оперної виразності Римський-Корсаков вважав спів. Важливу драматургійну роль у його операх виконує й оркестр, якому нерідко доручаються самостійні симфонічні картини, антракти, наприклад «Три дива» («Казка про царя Салтана»), «Битва при Керженці» («Сказання про невидимий град Китеж…»). Розглядаючи оперу насамперед як музичний твір, Римський-Корсаков також велике значення надавав її літературній основі — лібрето. Плідною була співдружність композитора з лібретистом В. І. Бєльським.

Симфонічні твори

Симфонічна творчість Римського-Корсакова в порівнянні з оперною не настільки багатопланова. Образна конкретність музичного мислення композитора визначила його схильність до програмного й жанрового симфонізму. Звідси перевага таких типів і форм, як увертюра (фантазія), симфонічна картина, сюїта. Найвидатніші твори Римського-Корсакова для оркестру — «Іспанське капричіо» (1887) і симфонічна сюїта «Шехерезада» (1888). Композитор розширив і збагатив колористичні можливості цих жанрів, створив свою систему ладово-гармонійних засобів, в основі якої — складні лади (зокрема характерний звукоряд — ), оркестрування поєднує барвистість, блиск із ясністю, прозорістю.

Вокальні твори

Вагоме місце у творчій спадщині Римського-Корсакова посідає камерно-вокальна лірика. Написав 79 романсів, серед них — вокальні цикли «Навесні», «Поетові», «Біля моря».

Просвітницька і педагогічна діяльність

Різнобічна діяльність Римського-Корсакова мала велике просвітницьке значення, насамперед, у пропагуванні творів російських композиторів. Зокрема, 1889 року Римський-Корсаков виступав з концертами на Паризькій Всесвітній виставці, де під його орудою прозвучали твори Глінки, Даргомижського, Бородіна, Мусоргського, Лядова. Завдяки редакторській роботі, були опубліковані й виконані опери «Кам'яний гість» Даргомижського, «Князь Ігор» Бородіна, «Борис Годунов» і «Хованщина» М. Мусоргського; Римський-Корсаков також підготував і видав, разом з Балакірєвим і А. К. Лядовим, оперні партитури М. Глінки.

image
Поштовая марка до 100-ліття композитора, (СРСР, 1944)

Виняткове значення мала його педагогічна діяльність. Творець композиторської школи, Римський-Корсаков виховав 200 композиторів, диригентів, музикознавців, серед яких — О. К. Глазунов, А. К. Лядов, А. С. Аренський, М. М. Іпполітов-Іванов, І. Ф. Стравінський, О. В. Оссовський, В. Й. Малішевський, М. Я. Мясковський, С. С. Прокоф'єв, М. А. Баланчивадзе, Я. Вітолс, М. В. Лисенко, О. О. Спендіаров. Серед його учнів — полтавський викладач музики Микола Іванович Шванвич, батько вченого-ентомолога Б. М. Шванвича.

Частковим узагальненням педагогічного досвіду були його підручники гармонії й оркестровки, цінним історичним документом є автобіографічна книга «Літопис мого музичного життя» (1906).

Пам'ять

У 1944 році в місті Тихвін відкрито Дім-музей, 1971 року в Ленінграді — Музей-квартиру Римського-Корсакова. Ім'я Римського-Корсакова носить Петербурзька консерваторія, у 1952 році біля її будівлі, що на , встановлено пам'ятник композиторові.

Ім'я композитора носить Дитяча музична школа № 1 у Миколаєві, у 1978 році біля школи встановлено бюст.

На його честь названо астероїд 4534 Римський-Корсаков.

Список творів

Опери:

  • Псков'янка (1873,2-а редакція 1878; 3-я редакція 1892, постановка 1895, Петербург),
  • Травнева ніч (Майская ночь) (1880)
  • Снігуронька (Снегурочка) (1892)
  • Млада (1892)
  • Ніч перед Різдвом (1895)
  • Садко (1897)
  • Моцарт і Сальєрі (1898),
  • Бояриня Віра Шелога (пролог до Псковитянки) (1898),
  • Царева наречена (Царская невеста) (1899)
  • Казка про царя Салтана (Сказка о царе Салтане) (1900)
  • Сервілія (1902)
  • Кощій Безсмертний (1902)
  • Пан-Воєвода (1904)
  • Сказання про невидиме місто Кітеж і діву Февронію (Сказание о невидимом граде Китеже и деве Февронии) (1904)
  • Золотий півник (Золотой петушок) (1907)

Кантати

  • Світезянка (1897),
  • «Песнь о вещем Олеге» (1899)

та інші

Для оркестру:

  • 3 симфонії (1865, нова редакція 1884; 2-а — "Антар", 1868, нова редакція 1897; 1873, нова редакція 1886),
  • Музична картина "Садко" (1867, редакція 1892),
  • Сербська фантазія (1867, редакція 1889),
  • Казка (1880),
  • Симфонієтта на російські теми (1885),
  • Іспанське капричіо (1887),
  • Сюїта "Шехеразада" (1888),
  • Світле свято (Светлый праздник, Воскресная увертюра, 1888),
  • «Дубінушка» (зі змішаним хором ad libitum, 1906)

та інші

Інше

  • Концерт для фортепіано з оркестром (1883),
  • Фантазія для скрипки з оркестром (1886),
  • Серенада для віолончелі з оркестром (1893) та ін.;
  • твори для інструментів з духовим оркестром;
  • камерно-інструментальні ансамблі;
  • фортепіанні п'єси;
  • хори з оркестром та a cappella;
  • камерно-вокальні ансамблі;
  • 79 романсів для голосу з фортепіано;
  • обробки народних пісень.


Вокальні твори, перекладені українською

image
М. Римський-Корсаков. "Дзвінко жайвір знов співає"
в українському перекладі Юрія Отрошенка. Виконує Наталія Кречко.
При проблемах гляньте в .
У перекладі Бориса Тена
«Захід тане рожевими тінями» («Запад гаснет в дали бледно — розовой…»),
«Ненастный день потух»
У перекладі Юрія Отрошенка
«Всі рідшає хмарин летюча череда» («Редеет облаков летучая гряда…»),
«Дзвінко жайвір знов співає» («Звонче жаворонка пенье…»),
«Не вітер — листя з висоти» («Не ветер, вея с высоты… »)

Книги

  • Літопис мого музичного життя(рос.)
  • Практичний підручник гармонії(рос.)
  • Основи оркестрування(рос.)

Музичні приклади

Примітки

  1. Г. Риман Гречаниновъ // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 398.
    d:Track:Q649d:Track:Q27680201d:Track:Q2910129d:Track:Q27774689d:Track:Q7117345
  2. Э. Римский-Корсаков // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1112–1115.
    d:Track:Q27773541d:Track:Q27680201d:Track:Q649d:Track:Q2910129d:Track:Q7117345
  3. Г. Риман Евстафьев // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1513.
    d:Track:Q649d:Track:Q27775809d:Track:Q27680201d:Track:Q2910129d:Track:Q7117345
  4. Евстафьев, Петр Петрович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1905. — Т. доп. Iа. — С. 723.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q24400518d:Track:Q23892474
  5. Taruskin R. https://books.google.fr/books?id=IpYkDQAAQBAJ&printsec=frontcover&dq=Stravinsky+and+the+Russian+Traditions:+A+Biography+of+the+Works+Through&hl=fr&sa=X&ved=0ahUKEwjdouTm4bLlAhX56eAKHbC4BgcQ6AEIKzAA#v=onepage&q=Stravinsky%20and%20the%20Russian%20Traditions%3A%20A%20Biography%20of%20the%20Works%20Through&f=false — UC Press, 1996. — Vol. 2. — P. 1121. —
    d:Track:Q1173665d:Track:Q27816d:Track:Q72088776
  6. https://ria.ru/20140318/999176205.html
  7. Олександр Лазаревський. Дневникъ генеральнаго хоружаго Николая Ханенка (1727—1753 г.) [ 12 лютого 2019 у Wayback Machine.]. К., 1884, прим. 88, стор. 27-28.(рос.)
  8. Катерина Чеплянська. Стародубский уезд. Сёла и их жители. Стор. 3. [ 18 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. О. Грачёва. Из дворянского рода Корсаковых [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
  10. Римский-Корсаков Н. Летопись моей музыкальной жизни. — Москва, 1955.
  11. 1844-1908., Rimsky-Korsakov, Nikolay, (2004). Летопись моей музыкальной жизни. Soglasie. ISBN . OCLC 61403804.
  12. Цитовано за [belcanto.ru]
  13. Про наступність цих гуртків детальніше див. у статтях Могутня купка
  14. Оссовский, Олександр Вячеславович (1871 — 1957), видатний музикознавець та критик, двоюрідний брат композитора Миколи Вілінського, див. Оссовський Олександр В'ячеславович
  15. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
  16. Римський-Корсаков М. Захід тане рожевими тінями /Укр. пер. Б.Тена. — К.: Мистецтво, 1954. — 7 с.
  17. Римський-Корсаков Н. Ненастный день потух: Романс Укр. пер. Б.Тена. — К.: Мистецтво, (Б.г.). −7с.- Лит. текст: рус.> укр.
  18. Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії — К. : «Арт Економі» — 2012 — 388 с.

Джерела та література

Література

  • Образцова Инна Михайловна. Николай Андреевич Римский—Корсаков. 1844—1908. Краткий очерк жизни и творчества. Книжка для юношества. — Ленинград : «Музыка», 1964. — 112 с. — 27 000 прим. (рос.)
  • Оперы Римского-Корсакова. Путеводитель, М., 1976. (рос.)
  • Рацкая Ц. С. Н. А. Римский-Корсаков. Изд. 2-е, перераб. — М., Музыка, 1977. — 112 с. 50.000 экз. (рос.)
  • Римский-Корсаков Н. А. Летопись моей музыкальной жизни. М., 1982. (рос.)
  • Кунин И. Ф. Н. А. Римский-Корсаков. М., 1988. (рос.)
  • Gilseder Pals N. van, N. A. Rimsky-Korsakow, Lpz., 1914; его же, N. A. Rimsky-Korsakow.
  • Opernschaffen nebst Skizze über Leben und Wirken, P.—Lpz., 1929; Markevitch I., Rimsky-Korsakov, P., 1934.
  • Abraham G. H., Rimsky-Korsakov. A short biography, L., 1945.
  • Burian К. V., N. A. Rimskij-Korsakov, Praha, 1949.
  • Stromenger K., Mikotaj Rimski-Korsakow, Wroclaw, 1950.
  • Hofmann R. M., Rimski-Korsakov, sa vie, son œuvre, P., 1958; Feuer M., Rimszkij-Korszakov, Bdpst, 1966.

Посилання

  1. http://maysterni.com/publication.php?id=114556 [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  2. http://maysterni.com/publication.php?id=147172 [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.] (У зв'язку з оперою «Садко» Римського-Корсакова.)
  3. Сторінка, присвячена композиторові [ 7 грудня 2010 у Wayback Machine.]
  4. Аудіозаписи, список творів [ 7 жовтня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. (рос.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Николай Андреевич Римский-Корсаков
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Miko la Andri jovich Ri mskij Korsako v ros Nikolaj Andreevich Rimskij Korsakov 6 18 bereznya 1844 18440318 Tihvin Novgorodska guberniya 8 21 chervnya 1908 mayetok Lyubensk poblizu Lugi nini Leningradska oblast rosijskij kompozitor pedagog dirigent gromadskij diyach muzichnij kritik chlen Mogutnoyi kupki avtor 15 oper 3 simfonij simfonichnih kartin kamerno instrumentalnoyi muziki Mikola Andrijovich Rimskij Korsakovros Nikolaj Andreevich Rimskij KorsakovZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya6 18 bereznya 1844 1844 03 18 Misce narodzhennyaTihvin Novgorodska guberniyaData smerti8 21 chervnya 1908 1908 06 21 64 roki Misce smertimayetok Lyubensk poblizu Lugi nini Leningradska oblastPrichina smertiinfarkt miokardaPohovannyadGromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistrosiyaninVirospovidannyapravoslav yaProfesiyikompozitor dirigent muzikoznavec avtobiograf muzichnij pedagog teoretik muziki vikladach universitetu vijskovosluzhbovec libretistOsvitaMorskij kadetskij korpusVchiteliBalakirev Milij OleksijovichVidomi uchniIgor Stravinskij Arenskij Anton Stepanovich Yakimenko Fedir Stepanovich Grechaninov Oleksandr Tihonovich d d 5 Glazunov Oleksandr Kostyantinovich Mart Saar Klimov Mihajlo Georgijovich i Amani Mikola MikolajovichInstrumentifortepianoZhanropera simfoniyaChlenstvoMogutnya kupkaZakladSankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaBatkodMatidDiti 7 6 d d d i Q124808633 AvtografTvori u Vikidzherelah Citati u Vikicitatah Fajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rimskij Korsakov Ukrayinske korinnya Rimskih KorsakovihPredok Rimskogo Korsakova smolenskij shlyahtich Mihajlo Korsak perebravsya na Starodubshinu u 2 j polovini XVII st koli v comu bagatomu krayu Getmanshini legko mozhna bulo popovniti svij kapital Vdalo odruzhivshis z dochkoyu starodubskogo polkovnika getmanicha Semena Samojlovicha Mihajlo Korsak ne lishe ovolodiv znachnimi mayetkami ale j zmig yih zberegti pislya opali rosijskogo uryadu na ukrayinskogo getmana ta jogo rodinu Malo togo Mihajlo Korsak otrimav vid uryadu Petra I go carsku gramotu na volodinnya vsima mayetkami testya u zbitok inshomu spadkoyemcyu Grigoriyu Gamaliyi Takim chinom sin Mihajla Maksim Korsak stav uzhe odnim z najbagatshih starodubskih mozhnovladciv Diti Maksima stali pisatisya Rimskimi Korsakovimi vigadavshi sho yihnij rid nibito pohodit z samogo Rimu Chastina Rimskih Korsakovih perebralasya na sluzhbu do Rosiyi chastina zh zalishilasya na Starodubshini tut voni volodili mayetkami v HIH stolitti Mikola Rimskij Korsakov narodivsya v Rosiyi u Novgorodskij guberniyi ale napisav na ukrayinski motivi operu Travneva nich za Gogolem ta operu kolyadku Nich pered Rizdvom BiografiyaMikola Rimskij Korsakov narodivsya v provincijnomu mistechku Tihvini za 200 km vid Sankt Peterburga Batko kompozitora Andrij Petrovich Rimskij Korsakov 1784 1862 pohodiv z dvoryanskogo rodu deyakij chas sluzhiv novgorodskim vicegubernatorom a potim Volinskim civilnim gubernatorom mati Sofiya Vasilivna dochka kripachki j bagatogo pomishika Skaryatina bula dosit osvichenoyu zhinkoyu Silnij vpliv na majbutnogo kompozitora mav i jogo starshij brat Voyin Andrijovich kontradmiral reorganizator sistemi vijskovo morskoyi osviti Roki navchannya U ditinstvi vchivsya grati na fortepiano vdoma Batki majbutnogo kompozitora hotili bachiti svogo sina morskim oficerom i 1856 roku viddali jogo navchatisya do peterburzkogo Morskogo korpusu Sam Rimskij Korsakov zavdyaki listam vid starshogo brata yakij sluzhiv na floti polyubiv more hocha do navchannya za profilem morya ne bachiv Navchayuchis u Morskomu korpusi Rimskij Korsakov odnak ne vtrachaye interesu do muziki U 1859 roci vin pochav brati uroki v pianista F A Kanille yakij u 1861 roci poznajomiv Rimskogo Korsakova z M O Balakiryevim navkolo yakogo pochinav gurtuvatisya muzichnij gurtok sho piznishe uvijde v istoriyu pid nazvoyu Mogutnya kupka Uzhe na toj chas z Balakiryevim tovarishuvali molodi kompozitori Musorgskij Kyuyi a takozh muzikoznavec Volodimir Stasov Znajomstvo z cimi kompozitorami malo virishalnij vpliv na formuvannya osobistosti ta estetichnih poglyadiv Rimskogo Korsakova 1862 roku Rimskij Korsakov zakinchuye morskij korpus i bere uchast u plavanni na kliperi Almaz 1862 1865 zavdyaki chomu mav mozhlivist pobuvati v bagatoh krayinah zokrema u Velikij Britaniyi SShA Braziliyi Ispaniyi Franciyi Norvegiyi Cya podorozh stala dlya nogo dzherelom tvorchoyi fantaziyi na bagato rokiv U 1864 roci Rimskij Korsakov otrimav zvannya michmana 1870 ti 1880 ti roki u svoyemu kabineti 1908 rik Pislya povernennya do Peterburga Rimskij Korsakov prodovzhiv intensivni zanyattya muzikoyu Pid vplivom i kerivnictvom M O Balakiryeva vin stvoriv 1 shu simfoniyu 1861 1865 Serbsku fantaziyu 1867 simfonichnu muzichnu kartinu Sadko 1867 2 gu simfoniyu Antar 1868 nizku romansiv tosho Na pochatku 1870 h Rimskij Korsakov zvernuvsya do opernogo zhanru yakij zgodom stav providnim u jogo tvorchosti Tak 1872 roku bula zavershena jogo persha opera Pskovityanka za dramoyu L O Meya 1872 roku kompozitor odruzhivsya z pianistkoyu Nadiyeyu Purgold yaka narodila dvoh siniv Andriya 1878 1940 ta Grigoriya 1901 1965 i donku Nadiyu 1884 1971 1871 roku Rimskogo Korsakova zaprosili vikladati do Peterburzkoyi konservatoriyi Yak zgaduvav piznishe kompozitor yakbi ya hoch trishechki povchivsya yakbi ya hoch na krapelku znav bilshe nizh znav naspravdi to meni bulo b yasno sho ya ne mozhu i ne mayu prava bratisya za zaproponovane meni dilo sho piti v profesori bulo b z mogo boku i nerozumno i nedobrosovisno Originalnij tekst ros Esli b ya hot kapelku pouchilsya esli b ya hot na kapelku znal bolee chem znal v dejstvitelnosti to dlya menya bylo by yasno chto ya ne mogu i ne imeyu prava vzyatsya za predlozhennoe mne delo chto pojti v professora bylo by s moej storony i glupo i nedobrosovestno Vidchuvayuchi progalini u svoyij osviti kompozitor intensivno vivchaye muzichno teoretichni disciplini Vin vede klasi praktichnoyi kompoziciyi ta instrumentuvannya pishe svoyu Tretyu simfoniyu C dur Zgodom diyalnist Rimskogo Korsakova rozshiryuyetsya U 1873 1884 Rimskij Korsakov pracyuvav inspektorom duhovih orkestriv Morskogo vidomstva u 1874 1881 direktorom Bezkoshtovnoyi muzichnoyi shkoli z 1874 vistupaye yak simfonichnij dirigent a piznishe i yak dirigent opernih spektakliv U 1883 1894 vikonuvav obov yazki pomichnika kerivnichogo Pridvornoyu spivochoyu kapeloyu Sered najvidomishih jogo tvoriv kincya 1870 h 1880 h rokiv Kazka 1880 Simfoniyetta 1885 i Fortepiannij koncert 1883 Ispanske kaprichio 1887 Sheherazada 1888 a takozh operi Travneva nich 1879 i Sniguronka 1881 Popri te sho do kincya 1870 h rokiv Mogutnya kupka yak zgurtovana grupa perestala isnuvati Rimskij Korsakov ne vtrachav aktivnosti v spilkuvanni z kolegami ta v propaguvanni yihnoyi tvorchosti Svoyeridnim prodovzhennyam Mogutnoyi kupki v 1880 h rokah stav tak zvanij Bilyayivskij gurtok sho ob yednuvavsya navkolo mecenata Bilyayiva Rimskij Korsakov stav hudozhnim kerivnikom vidavnichoyi ta koncertno organizatorskoyi diyalnosti Bilyayiva a pislya smerti mecenata razom iz kompozitorami Oleksandrom Glazunovim ta Lyadovim uvijshov do opikunskoyi radi z keruvannya vsima spravami 1890 ti 1900 ti roki Mogila M A Rimskogo Korsakova ta jogo druzhini v Peterburzi Z 1889 roku Rimskij Korsakov zoseredzhuyetsya na opernij tvorchosti U nastupni roki postayut operi Mlada 1889 1890 Nich pered Rizdvom 1895 Sadko 1896 prolog do Pskovityanki odnoaktna Boyarinya Vira Sheloga i Careva narechena obidvi 1898 U 1900 i roki stvoryuyutsya Kazka pro carya Saltana 1900 Serviliya 1901 Pan voyevoda 1903 Legenda pro nevidimij grad Kitezh 1904 i Zolotij pivnik 1907 U cej period kompozitor vivchav filosofiyu pisav statti pereglyanuv i vidredaguvav deyaki zi svoyih poperednih tvoriv Ostanni roki svogo zhittya Rimskij Korsakov pracyuvav nad knizhkoyu svoyih spogadiv yaku nazvav Litopis mogo muzichnogo zhittya Pid chas Revolyuciyi 1905 1907 rokiv Rimskij Korsakov aktivno pidtrimav vimogi studentiv strajkariv vidkrito zasudiv diyi reakcijnoyi administraciyi Peterburzkoyi konservatoriyi za sho buv zvilnenij z konservatoriyi i ponovlenij na roboti lishe pislya nadannya konservatoriyi chastkovih avtonomnih prav i zmini kerivnictva Pomer u mayetku Lyubensk poblizu Lugi nini Pskovska oblast Pohovanij u Novodivochomu monastiri v Peterburzi U 1937 roci jogo prah buv perenesenij do Leningradskogo panteonu nekropolya pri Oleksandro Nevskij lavri TvorchistTvorchist Rimskogo Korsakova gliboko samobutnya i razom z tim spirayetsya na klasichni tradiciyi Garmonijnistyu svitosprijmannya yasnistyu muzichnogo mislennya vitonchenim artistizmom vin ye blizkim do Glinki Pov yazanij iz peredovimi idejno hudozhnimi techiyami 1860 h rokiv Rimskij Korsakov viyavlyav velikij interes do narodnoyi tvorchosti uklav zbirku Sto rosijskih narodnih pisen 1877 garmonizuvav pisni zibrani T I Filippovim 40 narodnih pisen 1882 Kompozitor vikoristovuye spravzhni zrazki muzichnogo folkloru j organichno obroblyaye pisenni intonaciyi u vlasnih melodiyah Zahoplennya folklorom davnoslov yanskoyu mifologiyeyu narodnimi obryadami vidobrazilisya v operah Travneva nich za M V Gogolem 1879 Sniguronka za O M Ostrovskim 1881 ulyublenij muzichnij tvir Rimskogo Korsakova yakij vin vvazhav svoyim najkrashim Mlada 1890 Nich pered Rizdvom za M V Gogolem 1895 Operi 15 oper Rimskogo Korsakova demonstruyut rozmayitist zhanrovih bilina kazka legenda istoriko pobutova drama liriko pobutova komediya stilovih dramaturgijnih kompozicijnih rishen tvori sho tyazhiyut do nomernoyi strukturi j do bezperervnogo rozvitku operi z masovimi scenami j kamerni z rozgornutimi ansamblyami j bez nih Najpovnishe daruvannya Rimskogo Korsakova viyavilosya v tvorah pov yazanih zi svitom kazkovosti z riznomanitnimi formami rosijskoyi narodnoyi tvorchosti Tut rozkrivayutsya jogo malovnicho obrazotvorchij talant chistota liriki shiroyi ale trohi spoglyadalnoyi bez pidvishenoyi emocijnoyi napruzhenosti Uvaga do vnutrishnogo svitu lyudini do psihologichnogo rozkrittya obraziv viyavilosya v kamernij operi Mocart i Salyeri na tekst O S Pushkina prisvyachena O S Dargomizhskomu 1897 v odnoaktnij operi Boyarinya Vira Sheloga prolog do Pskovityanki 1898 i osoblivo v drami na istoriko pobutovij syuzhet Careva narechena 1898 Novi tendenciyi harakterni dlya rosijskogo mistectva pochatku 20 st vidobrazilisya v operi Kazka pro carya Saltana za O Pushkinim 1900 z yiyi pidkresleno teatralnoyu umovnistyu j elementami stilizaciyi narodnogo lubka v osinnij kazochci Koshij Bezsmertnij 1902 u yakij kazkova tematika traktuyetsya alegorichno Visoki moralno filosofski problemi pidnyati v operi legendi Skazannya pro nevidimij grad Kitezh i divu Fevroniyu 1904 Ostannya opera kompozitora nebilicya v osobah Zolotij pivnik za O Pushkinim 1907 neshadna satira na carske samoderzhavstvo Osnovoyu opernoyi viraznosti Rimskij Korsakov vvazhav spiv Vazhlivu dramaturgijnu rol u jogo operah vikonuye j orkestr yakomu neridko doruchayutsya samostijni simfonichni kartini antrakti napriklad Tri diva Kazka pro carya Saltana Bitva pri Kerzhenci Skazannya pro nevidimij grad Kitezh Rozglyadayuchi operu nasampered yak muzichnij tvir Rimskij Korsakov takozh velike znachennya nadavav yiyi literaturnij osnovi libreto Plidnoyu bula spivdruzhnist kompozitora z libretistom V I Byelskim Simfonichni tvori Simfonichna tvorchist Rimskogo Korsakova v porivnyanni z opernoyu ne nastilki bagatoplanova Obrazna konkretnist muzichnogo mislennya kompozitora viznachila jogo shilnist do programnogo j zhanrovogo simfonizmu Zvidsi perevaga takih tipiv i form yak uvertyura fantaziya simfonichna kartina syuyita Najvidatnishi tvori Rimskogo Korsakova dlya orkestru Ispanske kaprichio 1887 i simfonichna syuyita Sheherezada 1888 Kompozitor rozshiriv i zbagativ koloristichni mozhlivosti cih zhanriv stvoriv svoyu sistemu ladovo garmonijnih zasobiv v osnovi yakoyi skladni ladi zokrema harakternij zvukoryad orkestruvannya poyednuye barvistist blisk iz yasnistyu prozoristyu Vokalni tvori Vagome misce u tvorchij spadshini Rimskogo Korsakova posidaye kamerno vokalna lirika Napisav 79 romansiv sered nih vokalni cikli Navesni Poetovi Bilya morya Prosvitnicka i pedagogichna diyalnistRiznobichna diyalnist Rimskogo Korsakova mala velike prosvitnicke znachennya nasampered u propaguvanni tvoriv rosijskih kompozitoriv Zokrema 1889 roku Rimskij Korsakov vistupav z koncertami na Parizkij Vsesvitnij vistavci de pid jogo orudoyu prozvuchali tvori Glinki Dargomizhskogo Borodina Musorgskogo Lyadova Zavdyaki redaktorskij roboti buli opublikovani j vikonani operi Kam yanij gist Dargomizhskogo Knyaz Igor Borodina Boris Godunov i Hovanshina M Musorgskogo Rimskij Korsakov takozh pidgotuvav i vidav razom z Balakiryevim i A K Lyadovim operni partituri M Glinki Poshtovaya marka do 100 littya kompozitora SRSR 1944 Vinyatkove znachennya mala jogo pedagogichna diyalnist Tvorec kompozitorskoyi shkoli Rimskij Korsakov vihovav 200 kompozitoriv dirigentiv muzikoznavciv sered yakih O K Glazunov A K Lyadov A S Arenskij M M Ippolitov Ivanov I F Stravinskij O V Ossovskij V J Malishevskij M Ya Myaskovskij S S Prokof yev M A Balanchivadze Ya Vitols M V Lisenko O O Spendiarov Sered jogo uchniv poltavskij vikladach muziki Mikola Ivanovich Shvanvich batko vchenogo entomologa B M Shvanvicha Chastkovim uzagalnennyam pedagogichnogo dosvidu buli jogo pidruchniki garmoniyi j orkestrovki cinnim istorichnim dokumentom ye avtobiografichna kniga Litopis mogo muzichnogo zhittya 1906 Pam yatU 1944 roci v misti Tihvin vidkrito Dim muzej 1971 roku v Leningradi Muzej kvartiru Rimskogo Korsakova Im ya Rimskogo Korsakova nosit Peterburzka konservatoriya u 1952 roci bilya yiyi budivli sho na vstanovleno pam yatnik kompozitorovi Im ya kompozitora nosit Dityacha muzichna shkola 1 u Mikolayevi u 1978 roci bilya shkoli vstanovleno byust Na jogo chest nazvano asteroyid 4534 Rimskij Korsakov Spisok tvorivOperi Pskov yanka 1873 2 a redakciya 1878 3 ya redakciya 1892 postanovka 1895 Peterburg Travneva nich Majskaya noch 1880 Sniguronka Snegurochka 1892 Mlada 1892 Nich pered Rizdvom 1895 Sadko 1897 Mocart i Salyeri 1898 Boyarinya Vira Sheloga prolog do Pskovityanki 1898 Careva narechena Carskaya nevesta 1899 Kazka pro carya Saltana Skazka o care Saltane 1900 Serviliya 1902 Koshij Bezsmertnij 1902 Pan Voyevoda 1904 Skazannya pro nevidime misto Kitezh i divu Fevroniyu Skazanie o nevidimom grade Kitezhe i deve Fevronii 1904 Zolotij pivnik Zolotoj petushok 1907 Kantati Svitezyanka 1897 Pesn o veshem Olege 1899 ta inshi Dlya orkestru 3 simfoniyi 1865 nova redakciya 1884 2 a Antar 1868 nova redakciya 1897 1873 nova redakciya 1886 Muzichna kartina Sadko 1867 redakciya 1892 Serbska fantaziya 1867 redakciya 1889 Kazka 1880 Simfoniyetta na rosijski temi 1885 Ispanske kaprichio 1887 Syuyita Sheherazada 1888 Svitle svyato Svetlyj prazdnik Voskresnaya uvertyura 1888 Dubinushka zi zmishanim horom ad libitum 1906 ta inshi Inshe Koncert dlya fortepiano z orkestrom 1883 Fantaziya dlya skripki z orkestrom 1886 Serenada dlya violoncheli z orkestrom 1893 ta in tvori dlya instrumentiv z duhovim orkestrom kamerno instrumentalni ansambli fortepianni p yesi hori z orkestrom ta a cappella kamerno vokalni ansambli 79 romansiv dlya golosu z fortepiano obrobki narodnih pisen Vokalni tvori perekladeni ukrayinskoyu M Rimskij Korsakov Dzvinko zhajvir znov spivaye source source v ukrayinskomu perekladi Yuriya Otroshenka Vikonuye Nataliya Krechko Pri problemah glyante v dovidku U perekladi Borisa Tena Zahid tane rozhevimi tinyami Zapad gasnet v dali bledno rozovoj Nenastnyj den potuh U perekladi Yuriya Otroshenka Vsi ridshaye hmarin letyucha chereda Redeet oblakov letuchaya gryada Dzvinko zhajvir znov spivaye Zvonche zhavoronka pene Ne viter listya z visoti Ne veter veya s vysoty Knigi Litopis mogo muzichnogo zhittya ros Praktichnij pidruchnik garmoniyi ros Osnovi orkestruvannya ros Muzichni prikladi aranzhuvannya dlya fortepiano ta vikonannya S Rahmaninova vikonuye F ShalyapinPrimitkiG Riman Grechaninov Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 1 S 398 d Track Q649d Track Q27680201d Track Q2910129d Track Q27774689d Track Q7117345 E Rimskij Korsakov Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 3 S 1112 1115 d Track Q27773541d Track Q27680201d Track Q649d Track Q2910129d Track Q7117345 G Riman Evstafev Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 3 S 1513 d Track Q649d Track Q27775809d Track Q27680201d Track Q2910129d Track Q7117345 Evstafev Petr Petrovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1905 T dop Ia S 723 d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q24400518d Track Q23892474 Taruskin R https books google fr books id IpYkDQAAQBAJ amp printsec frontcover amp dq Stravinsky and the Russian Traditions A Biography of the Works Through amp hl fr amp sa X amp ved 0ahUKEwjdouTm4bLlAhX56eAKHbC4BgcQ6AEIKzAA v onepage amp q Stravinsky 20and 20the 20Russian 20Traditions 3A 20A 20Biography 20of 20the 20Works 20Through amp f false UC Press 1996 Vol 2 P 1121 ISBN 0 520 07099 2 d Track Q1173665d Track Q27816d Track Q72088776 https ria ru 20140318 999176205 html Oleksandr Lazarevskij Dnevnik generalnago horuzhago Nikolaya Hanenka 1727 1753 g 12 lyutogo 2019 u Wayback Machine K 1884 prim 88 stor 27 28 ros Katerina Cheplyanska Starodubskij uezd Syola i ih zhiteli Stor 3 18 bereznya 2019 u Wayback Machine ros O Grachyova Iz dvoryanskogo roda Korsakovyh 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Rimskij Korsakov N Letopis moej muzykalnoj zhizni Moskva 1955 1844 1908 Rimsky Korsakov Nikolay 2004 Letopis moej muzykalnoj zhizni Soglasie ISBN 5 86884 110 7 OCLC 61403804 Citovano za belcanto ru Pro nastupnist cih gurtkiv detalnishe div u stattyah Mogutnya kupka Ossovskij Oleksandr Vyacheslavovich 1871 1957 vidatnij muzikoznavec ta kritik dvoyuridnij brat kompozitora Mikoli Vilinskogo div Ossovskij Oleksandr V yacheslavovich Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Rimskij Korsakov M Zahid tane rozhevimi tinyami Ukr per B Tena K Mistectvo 1954 7 s Rimskij Korsakov N Nenastnyj den potuh Romans Ukr per B Tena K Mistectvo B g 7s Lit tekst rus gt ukr Yurij Otroshenko P yesi i perekladi spivanoyi poeziyi K Art Ekonomi 2012 388 s Dzherela ta literaturaTereshenko A K Rimskij Korsakov Mikola Andrijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 206 ISBN 978 966 00 1290 5 N A Rimskij Korsakov 9 zhovtnya 2006 u Wayback Machine ros Muzej M A Rimskogo Korsakova u m Tihvin 19 lyutogo 2013 u Wayback Machine ros Biografiya na sajti hrono ru 16 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Biografiya na sajti Russkaya ideya 21 veresnya 2011 u Wayback Machine E Gordeeva Rimskij Korsakov belcanto ru 29 lipnya 2010 u Wayback Machine Igor Rozdobudko Ukrayinskij ruh na Starodubshini u 2 j polovini 19 go st Starodubshina Naris ukrayinskogo zhittya krayu 15 kvitnya 2014 u Wayback Machine Literatura Obrazcova Inna Mihajlovna Nikolaj Andreevich Rimskij Korsakov 1844 1908 Kratkij ocherk zhizni i tvorchestva Knizhka dlya yunoshestva Leningrad Muzyka 1964 112 s 27 000 prim ros Opery Rimskogo Korsakova Putevoditel M 1976 ros Rackaya C S N A Rimskij Korsakov Izd 2 e pererab M Muzyka 1977 112 s 50 000 ekz ros Rimskij Korsakov N A Letopis moej muzykalnoj zhizni M 1982 ros Kunin I F N A Rimskij Korsakov M 1988 ros Gilseder Pals N van N A Rimsky Korsakow Lpz 1914 ego zhe N A Rimsky Korsakow Opernschaffen nebst Skizze uber Leben und Wirken P Lpz 1929 Markevitch I Rimsky Korsakov P 1934 Abraham G H Rimsky Korsakov A short biography L 1945 Burian K V N A Rimskij Korsakov Praha 1949 Stromenger K Mikotaj Rimski Korsakow Wroclaw 1950 Hofmann R M Rimski Korsakov sa vie son œuvre P 1958 Feuer M Rimszkij Korszakov Bdpst 1966 Posilannyahttp maysterni com publication php id 114556 8 grudnya 2015 u Wayback Machine http maysterni com publication php id 147172 13 serpnya 2020 u Wayback Machine U zv yazku z operoyu Sadko Rimskogo Korsakova Storinka prisvyachena kompozitorovi 7 grudnya 2010 u Wayback Machine Audiozapisi spisok tvoriv 7 zhovtnya 2006 u Wayback Machine ros ros Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nikolaj Andreevich Rimskij Korsakov Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ