Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кара Мустафа-паша або Мерзіфонлю Кара Мустафа-паша (тур. Merzifonlu Kara Mustafa Paşa, ? — 25 грудня 1683, Белград) — державний та військовий діяч Османської імперії, Капудан-паша (1666-1670) та Великий візир (1676—1683).
| Кара Мустафа-паша | |
|---|---|
 | |
| Народився | невідомо |
| Помер | 25 грудня 1683 Белград ·d |
| Поховання | Едірне |
| Країна | Османська імперія |
| Діяльність | військовослужбовець, політик, воєначальник |
| Галузь | військова справа[1] і політика[1] |
| Відомий завдяки | 110-й Великий візир Османської імперії |
| Знання мов | османська[2] |
| Посада | Капудан-паша і Великий візир Османської імперії[d] |
| Військове звання | Капудан-паша і генерал[1] |
| Рід | Кепрюлю |
| Родичі | Мехмед Кепрюлю |
| |
Життєпис
Народився в албанській родині в місті за 240 км від Анкари.
В другій половині 1660-х — першій половині 1670-х — каймакам (заступник) великого візира Фазила Агмеда Кепрюлю-заде. Його було всиновлено родиною Кепрюлю, що дозволило йому надалі стати великим візиром.
В період з 1666 року по 1670 рік обіймав посаду капудан-паші (головного адміралу) флоту Османської імперії.
У червні 1674 року брав участь у поході султана Мехмеда IV на Правобережну Україну для допомоги гетьманові Петру Дорошенку проти московської армії під командуванням воєводи Григорія Ромодановського та козацьких полків на чолі з гетьманом Іваном Самойловичем, що вступили в Правобережжя та взяли в облогу гетьманську столицю — Чигирин.
5 листопада 1676 призначений великим візиром. Очолював 115-тисячне османське військо під час другого Чигиринського походу. Коли в Османській імперії загострилася фінансова криза, Кара Мустафа пропонував султану пом'якшити її шляхом зовнішньополітичних акцій, зокрема — захопити Венеційську республіку та Папську державу і відродити Римську імперію на чолі з династією Османів.
Керував 200-тисячною османською армією під час Віденської битви в 1683 році. У битві під Парканами 9 жовтня 1683 року зазнав нищівної поразки від польсько — габсбургських військ на чолі з Яном ІІІ Собеським.
Християнська армія рушила в бік Естергома, тоді як Кара Мустафа вирушив з Буди до Белграда, щоб пояснити обставини поразки султану Мехмеду IV. Султан залишив Белград до приїзду Мустафи, що визначило долю Великого візира.
19 жовтня Максиміліан II Емануїл на чолі 1200 бранденбуржців та 1200 баварських кіннотників дістався до Естергома. 22 жовтня почалася облога і незабаром фортеця була здана через небажання турків воювати. Турки залишили місто з усіма військовими почестями, хоча згодом Кара Мустафа наказав убити винних у здачі Естергома.
У грудні султанський посланець з Едірне приїхав до Белграда з листом про зміну командирів. Ага яничарів та посланці попросили великого візира передати печатку, і 25 грудня візир був задушений шовковою струною лука.
Відтята голова Кара-Мустафи досі зберігається у міському музеї Відня.
Джерела та література
- Т. В. Чухліб. Кара-Мустафа, Кара-Мустафа-паша Межифонлю // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2007. — 528 с.: іл.
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мерзіфонлю Кара Мустафа-паша |
- Źródła do poselstwa Jana Gninskiego do Turcyi w latach 1677—1678. — Warszawa, 1907;
- Kara Mustafa pod Wiedniem. źródla muzułmanskie do dziejów wyprawy wiedenskiej 1683 roku. Published in 1973, Wydawn. Literackie (Kraków);
- Wimmer J. WiedeЅ 1683. Dzieje kampanii i bitwy. Warszawa, 1983.
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kara Mustafa pasha Kara Mustafa pasha abo Merzifonlyu Kara Mustafa pasha tur Merzifonlu Kara Mustafa Pasa 25 grudnya 1683 Belgrad derzhavnij ta vijskovij diyach Osmanskoyi imperiyi Kapudan pasha 1666 1670 ta Velikij vizir 1676 1683 Kara Mustafa pashaNarodivsya nevidomoPomer 25 grudnya 1683 1683 12 25 Belgrad dPohovannya EdirneKrayina Osmanska imperiyaDiyalnist vijskovosluzhbovec politik voyenachalnikGaluz vijskova sprava 1 i politika 1 Vidomij zavdyaki 110 j Velikij vizir Osmanskoyi imperiyiZnannya mov osmanska 2 Posada Kapudan pasha i Velikij vizir Osmanskoyi imperiyi d Vijskove zvannya Kapudan pasha i general 1 Rid KepryulyuRodichi Mehmed Kepryulyu Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v albanskij rodini v misti za 240 km vid Ankari V drugij polovini 1660 h pershij polovini 1670 h kajmakam zastupnik velikogo vizira Fazila Agmeda Kepryulyu zade Jogo bulo vsinovleno rodinoyu Kepryulyu sho dozvolilo jomu nadali stati velikim vizirom V period z 1666 roku po 1670 rik obijmav posadu kapudan pashi golovnogo admiralu flotu Osmanskoyi imperiyi U chervni 1674 roku brav uchast u pohodi sultana Mehmeda IV na Pravoberezhnu Ukrayinu dlya dopomogi getmanovi Petru Doroshenku proti moskovskoyi armiyi pid komanduvannyam voyevodi Grigoriya Romodanovskogo ta kozackih polkiv na choli z getmanom Ivanom Samojlovichem sho vstupili v Pravoberezhzhya ta vzyali v oblogu getmansku stolicyu Chigirin 5 listopada 1676 priznachenij velikim vizirom Ocholyuvav 115 tisyachne osmanske vijsko pid chas drugogo Chigirinskogo pohodu Koli v Osmanskij imperiyi zagostrilasya finansova kriza Kara Mustafa proponuvav sultanu pom yakshiti yiyi shlyahom zovnishnopolitichnih akcij zokrema zahopiti Venecijsku respubliku ta Papsku derzhavu i vidroditi Rimsku imperiyu na choli z dinastiyeyu Osmaniv Keruvav 200 tisyachnoyu osmanskoyu armiyeyu pid chas Videnskoyi bitvi v 1683 roci U bitvi pid Parkanami 9 zhovtnya 1683 roku zaznav nishivnoyi porazki vid polsko gabsburgskih vijsk na choli z Yanom III Sobeskim Hristiyanska armiya rushila v bik Estergoma todi yak Kara Mustafa virushiv z Budi do Belgrada shob poyasniti obstavini porazki sultanu Mehmedu IV Sultan zalishiv Belgrad do priyizdu Mustafi sho viznachilo dolyu Velikogo vizira 19 zhovtnya Maksimilian II Emanuyil na choli 1200 brandenburzhciv ta 1200 bavarskih kinnotnikiv distavsya do Estergoma 22 zhovtnya pochalasya obloga i nezabarom fortecya bula zdana cherez nebazhannya turkiv voyuvati Turki zalishili misto z usima vijskovimi pochestyami hocha zgodom Kara Mustafa nakazav ubiti vinnih u zdachi Estergoma U grudni sultanskij poslanec z Edirne priyihav do Belgrada z listom pro zminu komandiriv Aga yanichariv ta poslanci poprosili velikogo vizira peredati pechatku i 25 grudnya vizir buv zadushenij shovkovoyu strunoyu luka Vidtyata golova Kara Mustafi dosi zberigayetsya u miskomu muzeyi Vidnya Dzherela ta literaturaT V Chuhlib Kara Mustafa Kara Mustafa pasha Mezhifonlyu Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 4 Ka Kom Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2007 528 s il Literatura Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Merzifonlyu Kara Mustafa pasha Zrodla do poselstwa Jana Gninskiego do Turcyi w latach 1677 1678 Warszawa 1907 Kara Mustafa pod Wiedniem zrodla muzulmanskie do dziejow wyprawy wiedenskiej 1683 roku Published in 1973 Wydawn Literackie Krakow Wimmer J WiedeЅ 1683 Dzieje kampanii i bitwy Warszawa 1983 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563