Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гали́на Іва́нівна Ме́нкуш (нар. 22 листопада 1944, Львів) — українська співачка (меццо-сопрано), бандуристка, авторка пісень, педагогиня. Народна артистка України (2002). Номінантка Національної премії України імені Тараса Шевченка (1997).
| Менкуш Галина Іванівна | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 22 листопада 1944 (79 років) |
| Місце народження | Львів, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | СРСР і Україна |
| Професії | співачка, бандуристка, авторка пісень, педагог, викладачка університету |
| Освіта | Львівська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені Соломії Крушельницької. (1962) і Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка (1967) |
| Вчителі | Герасименко Василь Явтухович і Кос-Анатольський Анатолій Йосипович |
| Співацький голос | мецо-сопрано |
| Заклад | Укрконцерт, Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки, Національна філармонія України, Національна музична академія України імені П. І. Чайковського і Київський державний інститут культури |
| Нагороди |  |
Життєпис
Народилася 22 листопада 1944 року у Львові, в родині членів УПА, підпільників. Батько, Іван Білий, загинув два місяці перед цим, 17 жовтня 1944 року, в бою з підрозділами НКВД.
Мати Галини — (1923—2012) — організаторка жіночої сітки ОУН в Городоцькому районі, активна діячка руху шістдесятників, політув'язнена мордовських таборів, майстриня вишивки та народного одягу, співзасновниця Ліги українських жінок, Вона довгий час перебувала у підпіллі, тому до 12 років дівчинку виховувала мамина тітка Ксеня.
Галина Менкуш закінчила спеціальну музичну школу-інтернат ім. С. Крушельницької (1962) та Львівську консерваторію (1967, клас В. Герасименка). Навчалася у композитора А. Кос-Анатольського. Отримала фах концертного виконавця, педагога та диригента. Діяльність розпочала солісткою Укрконцерту в Києві. Згодом брала участь в Українському республіканському конкурсі молодих виконавців на народних інструментах та отримала там 1-у премію і звання лауреатки конкурсу (1969).
1969—1974 рр. — солістка заслуженого академічного українського народного хору ім. Г. Верьовки; 1974–1991 рр. — солістка Київської філармонії.
Викладачка Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського (1992—1996); доцент Київського національного університету культури і мистецтв (з 1994 р.); педагогиня (з 1996). Виховала лавреатів Міжнародного конкурсу бандуристів ім. Гната Хоткевича сестер Сокальських (тріо бандуристок), всеукраїнських та міжнародних конкурсів Іванну Калашник, Катерину Коврик, Анастасію Кравченко та інші.
Галина Менкуш виступала в усіх республіках СРСР, гастролювала в Польщі, Німеччині, Канаді, США, Чехії, Італії, Австрії. Була учасницею II Міжнародного бандурного фестивалю ім. Гната Хоткевича в Перемишлі (Польща).
2000 р. київським видавництвом «Задруга» вийшла друком перша авторська збірка музичних творів мисткині «Бандура моя, мальованая…».
Творчість
В репертуарі Галини Менкуш — українські народні пісні, аранжування творів для бандури, інструментальні композиції, твори Баха, Бетховена, Лисенка, Равеля, Скарлатті та інших. Була першою виконавицею творів для бандури А. Кос-Анатольського, А. Коломійця, М. Дремлюги, Богдани Фільц.
Авторка пісень на тексти українських поетів: Т. Шевченка («Кругом неправда і неволя», «Гомоніла Україна»), О. Олеся (драматичні балади «Ворони», «Лебідь»), М. Вороного («Євшан-зілля»), Д. Павличка («Смерека»), В. Симоненка («Ой майнули білі коні», «Ти знаєш, що ти людина», «Лебеді материнства»), В. Стуса («Ярій, душе», «Ой, земле, втрачена, явися», «Сто років, як сконала Січ»), Л. Костенко («І як тебе тепер забути», «Осінній день»). В репертуарі бандуристки оригінальні кобзарські та авторські думи, власні обробки народних пісень, записаних Лесею Українкою, І. Франком, С. Руданським, П. Тичиною.
1981 року разом із відомою акторкою Неонілою Крюковою наважилася поставити моновиставу «Маруся Чурай» за забороненою тоді поемою Ліни Костенко. За тиждень до прем'єри захід перенесли до приміщення Будинку культури заводу «Арсенал». Прем'єра «Марусі Чурай» відбулася з аншлагом. У Колонному залі філармонії моновистава прозвучала у 1987 р., коли Ліну Костенко висунули на здобуття Шевченківської премії.
Мисткиня є авторкою шести пісень для голосу і бандури на слова поета-шістдесятника , серед яких пісня «Тернова ружа», на вірш, присвячений другові поета, котрий відбував покарання у Сибіру, — В'ячеславу Чорноволу. Вперше цей твір виконало тріо «Золоті ключі».
Галина Менкуш створила музичний супровід до фільму «Пропала грамота» (1972, реж. Б. Івченко). У фільмі використано також її авторську «Колискову» (слова В. Іванишина), відому під назвою «Гой-да, гой-да, гой», у виконанні Ніни Матвієнко. 2008 року на «Колискову» було знято мультфільм (реж. Єлизавета Скворцова), який потрапив до числа найкращих колискових світу.
Записи
- «Ой крикнула лебідонька» — (довгограюча платівка — «Мелодія», 1987, Москва). Тираж 1000 примірників.
- «Маруся Чурай» — фірма «Кобза» 1989 (Канада)
- «Наша дума, наша пісня» — фірма «Кобза» 1989 (Канада)
- «Галина Менкуш» — фірма «Євшан», 1990 (Канада)
- «Пісні Галини Менкуш» — (фірма «Лев», Львів, 1996)
- «Сад любові» — (фірма «Лев», Львів, 1996)
Примітки
- Фільц. Б. Багатогранна мистецька діяльність бандуристки / Богдана Фільц // Культура і життя. — 2006. — № 13 (29 берез.).— С. 3.
- Сумуємо з приводу втрати Ярослави Менкуш-Заневчик. Львівська міська рада. 11 грудня 2012. Процитовано 24 листопада 2023.
- Купчик, Лідія (17 лютого 2022). Промінь жіночого тепла крізь лютневу студінь. День. Процитовано 24 листопада 2023.
- «Бандура моя, мальованая…»: [бесіда з Галиною Менкуш] / Ольга Кушнирук // Українська музична газета. — 2001. — № 1/2. — С. 13.
- Кагарлицький, Микола (20 листопада 2019). Тернові ружі Галини Менкуш. Штрихи до творчого портрета знаної бандуристки. Слово Просвіти. Процитовано 23 листопада 2023.
- Менкуш Г. Сад любові Володимира Іванишина / Галина Менкуш // Українська музична газета. — 2009. — № 4 (74). — С.10.
- Лісняк, Інна (22 листопада 2019). Галині Менкуш – 75!. Музика. Процитовано 23 листопада 2023.
Література
- Кушнірук О. Ювілей бандуристки Галини Менкуш // Музична феєрія 1999-х. — Луцьк, 2003. — 200 с.
- Мішалов В. Бандура в Україні сьогодні // Бандура, — 1987. — Вип. 21—22,
- Фільц Б. Внесок Галини Менкуш у бандурне мистецтво України // Karpacki Collage Artystyczny, Biuletyn, Przemysl, 2005. — С. 73-80.
- Фільц. Б. Багатогранність творчої діяльності Галини Менкуш: (до 60-річчя від дня народження бандуристки) / Богдана Фільц // Народна творчість та етнографія. — 2006. — № 3. — С.112—117.
Посилання
- Менкуш Галина Іванівна // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 370.
- Менкуш Галина Іванівна / Б. М. Фільц // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-66530
 Зовнішні аудіофайли | |
|---|---|
 | Галина Менкуш, «Пісня про Калнишевського» |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gali na Iva nivna Me nkush nar 22 listopada 1944 Lviv ukrayinska spivachka mecco soprano banduristka avtorka pisen pedagoginya Narodna artistka Ukrayini 2002 Nominantka Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1997 Menkush Galina IvanivnaOsnovna informaciyaData narodzhennya22 listopada 1944 1944 11 22 79 rokiv Misce narodzhennyaLviv Ukrayinska RSR SRSRGromadyanstvoSRSR i UkrayinaProfesiyispivachka banduristka avtorka pisen pedagog vikladachka universitetuOsvitaLvivska serednya specializovana muzichna shkola internat imeni Solomiyi Krushelnickoyi 1962 i Lvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli Lisenka 1967 VchiteliGerasimenko Vasil Yavtuhovich i Kos Anatolskij Anatolij JosipovichSpivackij golosmeco sopranoZakladUkrkoncert Nacionalnij zasluzhenij akademichnij ukrayinskij narodnij hor Ukrayini imeni Grigoriya Verovki Nacionalna filarmoniya Ukrayini Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I Chajkovskogo i Kiyivskij derzhavnij institut kulturiNagorodiZhittyepisNarodilasya 22 listopada 1944 roku u Lvovi v rodini chleniv UPA pidpilnikiv Batko Ivan Bilij zaginuv dva misyaci pered cim 17 zhovtnya 1944 roku v boyu z pidrozdilami NKVD Mati Galini 1923 2012 organizatorka zhinochoyi sitki OUN v Gorodockomu rajoni aktivna diyachka ruhu shistdesyatnikiv polituv yaznena mordovskih taboriv majstrinya vishivki ta narodnogo odyagu spivzasnovnicya Ligi ukrayinskih zhinok Vona dovgij chas perebuvala u pidpilli tomu do 12 rokiv divchinku vihovuvala mamina titka Ksenya Galina Menkush zakinchila specialnu muzichnu shkolu internat im S Krushelnickoyi 1962 ta Lvivsku konservatoriyu 1967 klas V Gerasimenka Navchalasya u kompozitora A Kos Anatolskogo Otrimala fah koncertnogo vikonavcya pedagoga ta dirigenta Diyalnist rozpochala solistkoyu Ukrkoncertu v Kiyevi Zgodom brala uchast v Ukrayinskomu respublikanskomu konkursi molodih vikonavciv na narodnih instrumentah ta otrimala tam 1 u premiyu i zvannya laureatki konkursu 1969 1969 1974 rr solistka zasluzhenogo akademichnogo ukrayinskogo narodnogo horu im G Verovki 1974 1991 rr solistka Kiyivskoyi filarmoniyi Vikladachka Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini im P I Chajkovskogo 1992 1996 docent Kiyivskogo nacionalnogo universitetu kulturi i mistectv z 1994 r pedagoginya z 1996 Vihovala lavreativ Mizhnarodnogo konkursu banduristiv im Gnata Hotkevicha sester Sokalskih trio banduristok vseukrayinskih ta mizhnarodnih konkursiv Ivannu Kalashnik Katerinu Kovrik Anastasiyu Kravchenko ta inshi Galina Menkush vistupala v usih respublikah SRSR gastrolyuvala v Polshi Nimechchini Kanadi SShA Chehiyi Italiyi Avstriyi Bula uchasniceyu II Mizhnarodnogo bandurnogo festivalyu im Gnata Hotkevicha v Peremishli Polsha 2000 r kiyivskim vidavnictvom Zadruga vijshla drukom persha avtorska zbirka muzichnih tvoriv mistkini Bandura moya malovanaya TvorchistV repertuari Galini Menkush ukrayinski narodni pisni aranzhuvannya tvoriv dlya banduri instrumentalni kompoziciyi tvori Baha Bethovena Lisenka Ravelya Skarlatti ta inshih Bula pershoyu vikonaviceyu tvoriv dlya banduri A Kos Anatols kogo A Kolomijcya M Dremlyugi Bogdani Filc Avtorka pisen na teksti ukrayinskih poetiv T Shevchenka Krugom nepravda i nevolya Gomonila Ukrayina O Olesya dramatichni baladi Voroni Lebid M Voronogo Yevshan zillya D Pavlichka Smereka V Simonenka Oj majnuli bili koni Ti znayesh sho ti lyudina Lebedi materinstva V Stusa Yarij dushe Oj zemle vtrachena yavisya Sto rokiv yak skonala Sich L Kostenko I yak tebe teper zabuti Osinnij den V repertuari banduristki originalni kobzarski ta avtorski dumi vlasni obrobki narodnih pisen zapisanih Leseyu Ukrayinkoyu I Frankom S Rudanskim P Tichinoyu 1981 roku razom iz vidomoyu aktorkoyu Neoniloyu Kryukovoyu navazhilasya postaviti monovistavu Marusya Churaj za zaboronenoyu todi poemoyu Lini Kostenko Za tizhden do prem yeri zahid perenesli do primishennya Budinku kulturi zavodu Arsenal Prem yera Marusi Churaj vidbulasya z anshlagom U Kolonnomu zali filarmoniyi monovistava prozvuchala u 1987 r koli Linu Kostenko visunuli na zdobuttya Shevchenkivskoyi premiyi Mistkinya ye avtorkoyu shesti pisen dlya golosu i banduri na slova poeta shistdesyatnika sered yakih pisnya Ternova ruzha na virsh prisvyachenij drugovi poeta kotrij vidbuvav pokarannya u Sibiru V yacheslavu Chornovolu Vpershe cej tvir vikonalo trio Zoloti klyuchi Galina Menkush stvorila muzichnij suprovid do filmu Propala gramota 1972 rezh B Ivchenko U filmi vikoristano takozh yiyi avtorsku Koliskovu slova V Ivanishina vidomu pid nazvoyu Goj da goj da goj u vikonanni Nini Matviyenko 2008 roku na Koliskovu bulo znyato multfilm rezh Yelizaveta Skvorcova yakij potrapiv do chisla najkrashih koliskovih svitu Zapisi Oj kriknula lebidonka dovgograyucha plativka Melodiya 1987 Moskva Tirazh 1000 primirnikiv Marusya Churaj firma Kobza 1989 Kanada Nasha duma nasha pisnya firma Kobza 1989 Kanada Galina Menkush firma Yevshan 1990 Kanada Pisni Galini Menkush firma Lev Lviv 1996 Sad lyubovi firma Lev Lviv 1996 PrimitkiFilc B Bagatogranna mistecka diyalnist banduristki Bogdana Filc Kultura i zhittya 2006 13 29 berez S 3 Sumuyemo z privodu vtrati Yaroslavi Menkush Zanevchik Lvivska miska rada 11 grudnya 2012 Procitovano 24 listopada 2023 Kupchik Lidiya 17 lyutogo 2022 Promin zhinochogo tepla kriz lyutnevu studin Den Procitovano 24 listopada 2023 Bandura moya malovanaya besida z Galinoyu Menkush Olga Kushniruk Ukrayinska muzichna gazeta 2001 1 2 S 13 Kagarlickij Mikola 20 listopada 2019 Ternovi ruzhi Galini Menkush Shtrihi do tvorchogo portreta znanoyi banduristki Slovo Prosviti Procitovano 23 listopada 2023 Menkush G Sad lyubovi Volodimira Ivanishina Galina Menkush Ukrayinska muzichna gazeta 2009 4 74 S 10 Lisnyak Inna 22 listopada 2019 Galini Menkush 75 Muzika Procitovano 23 listopada 2023 LiteraturaKushniruk O Yuvilej banduristki Galini Menkush Muzichna feyeriya 1999 h Luck 2003 200 s Mishalov V Bandura v Ukrayini sogodni Bandura 1987 Vip 21 22 Filc B Vnesok Galini Menkush u bandurne mistectvo Ukrayini Karpacki Collage Artystyczny Biuletyn Przemysl 2005 S 73 80 Filc B Bagatogrannist tvorchoyi diyalnosti Galini Menkush do 60 richchya vid dnya narodzhennya banduristki Bogdana Filc Narodna tvorchist ta etnografiya 2006 3 S 112 117 PosilannyaMenkush Galina Ivanivna Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 370 Menkush Galina Ivanivna B M Filc Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Elektronnij resurs Redkol I M Dzyuba A I Zhukovskij M G Zheleznyak ta in NAN Ukrayini NTSh Kiyiv Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2018 Rezhim dostupu https esu com ua article 66530Zovnishni audiofajliGalina Menkush Pisnya pro Kalnishevskogo