Ме льники село в Україні у Золотоніському районі Черкаської області Входить до складу Іркліївської сільської громади сел

Ме́льники — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Іркліївської сільської громади.

село Мельники
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Золотоніський район
Громада	Іркліївська сільська громада
Облікова картка	село Мельники
Основні дані
Засноване	до 1729 р.
Населення	1515
Поштовий індекс	19934
Телефонний код	+380 4739
Географічні дані
Географічні координати	49°33′14″ пн. ш. 32°14′29″ сх. д. / 49.55389° пн. ш. 32.24139° сх. д. / 49.55389; 32.24139Координати: 49°33′14″ пн. ш. 32°14′29″ сх. д. / 49.55389° пн. ш. 32.24139° сх. д. / 49.55389; 32.24139
Середня висота над рівнем моря	84 м
Водойми	р.
Відстань до обласного центру	35 км


Місцева влада
Адреса ради	с. Іркліїв
Карта
Мельники
Мельники
Мапа

Мельники у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Мельники.

Історія

Назва села імовірно походить від основного ремесла, яким здавна займались жителі села — млинарство. Старожили розповідають, що на горі, у підніжжі якої розляглося село, у давнину було збудовано і працювали 100 вітряних млинів.

Перша документальна згадка про Мельники зазначена в Генеральному слідстві Переяславського полку 1729 року.

За Гетьманщини село Мельники входило як до складу Іркліївської сотні Переяславського полку, так і з 1757 року, у відновленій Канівецькій сотні того ж полку.

У селі з 1779 року була церква Вознесіння Господного.

Зі скасуванням полкового устрою на Лівобережній Україні, Мельники в 1781 році увійшли до Городиського повіту Київського намісництва.

За описом Київського намісництва 1781 року в Мельники було 294 хати. За описом 1787 року в селі проживало 833 душі. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників: бунчукового товариша Максима Требинського, сотникових дружин Пелагеї Кулинської і Парескеви Ілліної.

У ХІХ ст. Мельники були у складі Золотоніського повіту Полтавської губернії. З уведенням волостного правління стали центром Мельниківської волості.

Село є на мапі 1812 року.

Останній кошовий отаман Війська Запорозького Йосип Гладкий народився в Мельниках. Це прізвище дуже розповсюджене в селі. Є навіть куток, який має назву «Гладківщина». Іншими поширеними прізвищами є Михно (куток Михнівщина), Артеменко (куток Артемівщина), Залозний (куток Крупівщина).

14 лютого 1920 року через Мельники під час Зимового походу проходив Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР. Він прибув до села о 10-й годині ввечері й зупинився там на короткий перепочинок.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1463	96.57%
російська	43	2.83%
вірменська	7	0.46%
білоруська	1	0.07%
інші/не вказали	1	0.07%
Усього	1515	100%

Уродженці

Гладкий Йосип Михайлович — останній кошовий отаман Задунайської Січі (з 1827), наказний отаман Азовського козацького війська, генерал-майор.
Артеменко Володимир Микитович — професійний актор і режисер театру, кіно і телебачення, заслужений діяч мистецтв України.
(1901—1983) — український письменник, автор роману «Гомін степів».

Галерея

Свято-Вознесенська церква
Будинок кудьтури
Школа
Крамниця
Автобусна зупинка
Став

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Примітки

Ткаченко М.М. Канівська сотня Переяславського полку за Рум'янцівською ревізією. — Записки історично-філологічного відділу ВУАН, 1926. — С. 249.
(укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
(PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
(PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 143, 257
. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Погода в селі Мельники [ 26 березня 2008 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про Черкаську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Ткаченко М.М. Канівська сотня Переяславського полку за Рум'янцівською ревізією. — Записки історично-філологічного відділу ВУАН, 1926. — С. 249.

[2] (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.

[3] (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 16 листопада 2021.

[4] (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 16 листопада 2021.

[5] Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 143, 257

[6] . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.

[7] Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012

[ukr-socialdata-mova-2001-8] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних