Матильда-Летиція Вільгельміна Бонапарт (фр. Mathilde-Létizia Wilhelmine Bonaparte; (27 травня 1820, Трієст — 2 січня 1904, VIII округ Парижа) — французька принцеса, власниця знаменитого салону часів Другої імперії та Третьої республіки. Донька брата Наполеона I Жерома та його другої дружини Катерини Вюртемберзької.
Матильда Бонапарт | |
---|---|
фр. Mathilde Bonaparte | |
Нині на посаді | |
Народився | 27 травня 1820[1][2][…] Трієст, Австрійська імперія |
Помер | 2 січня 1904[1][2][…] (83 роки) VIII округ Парижа, Париж, Франція[4] |
Відомий як | господиня літературного салону, художниця, світська особа |
Країна | Франція[5] |
Батько | Жером Бонапарт |
Мати | Катерина Вюртемберзька |
У шлюбі з | d |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Народилася 1820 року в Трієсті, виховувалась у Римі та Флоренції . Була нареченою свого двоюрідного брата, майбутнього Наполеона III, пізніше заручини було розірвано. 1 листопада 1840 року в Римі вийшла заміж за Анатолія Демидова . Незадовго до весілля Демидов отримав від великого герцога Тоскани Леопольда II титул князя Сан-Донато, оскільки батько Матильди хотів, щоб вона залишилася принцесою. Княжий титул Анатолія не визнавався у Російській імперії. У шлюбі дітей не було.
Шлюб між двома сильними особистостями, якими були Демидов та Матильда, був бурхливим. Князь наполягав на продовженні відносин з Валентиною де Сен-Алдегонде, його бажання зустріло запеклий опір з боку Матильди. У 1846 році Матильда втекла зі своїм коханцем Емільєном де Ньюверкерке, забравши коштовності зі свого посагу (вони були викуплені Демидовим у тестя і були його власністю).
Мати принцеси Матильди була двоюрідною сестрою російського імператора Миколи I, і той став на її бік Матильди під час конфлікту з чоловіком. Через це Демидов більшу частину життя провів за межами Російської імперії. У 1847 році було оформлено розлучення, за умовами якого Демидов мав виплачувати річне утримання колишній дружині у розмірі 200 000 франків, а після його смерті пенсіон Матильді виплачували спадкоємці Анатолія.
Матильда проживала в особняку в Парижі, де за часів Другої імперії, а також після її падіння збиралася мистецька та літературна еліта Франції. Вона охоче приймала діячів культури, опозиційно налаштованих до режиму Наполеона III. Коли Дюма-батько вкотре грубо озвався про імператора в салоні принцеси, у неї запитали, чи не посварилася вона з відомим романістом. Матильда відповіла: «Думаю, що посварилася на смерть … Сьогодні він у мене обідає». Коли Жорж Санд клопотала про поблажливість до засуджених політичних супротивників Другої імперії, вона воліла звертатися до Матильди або її брата Жозефа-Наполеона. Згадуючи про свого знаменитого дядька, Наполеона I, Матильда одного разу сказала Марселю Прусту: «Якби не він, я продавала б апельсини на вулицях Аяччо». Пруст регулярно бував у салоні принцеси починаючи з 1891 року: «Він подобався власниці будинку, а завсідники салону на згадку про останнього коханця принцеси прозвали Пруста Полон Молодший» . Як реальна історична особа принцеса Матильда введена письменником до умовного сюжету його циклу романів «У пошуках утраченого часу» (1913—1927) . Крім того, деякими рисами принцеси Пруст наділив іншого персонажа циклу — маркізу де Вільпарізі .
Після падіння Імперії Матильда якийсь час жила в Бельгії, пізніше повернулася до Франції.
Коли відповідно до закону 1886 року з країни було вигнано сім'ї, які претендують на трон Франції, Матильда, єдина з Бонапартів залишилася в країні.
Упродовж багатьох років принцеса підтримувала стосунки з російським імператорським двором.
Померла у Парижі у 1904 році, на 84-у році життя.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118661329 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Princesse Mathilde Bonaparte
- http://archives.paris.fr/s/4/etat-civil-actes/resultats/?
- RKDartists
- Бонапарты // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ЦГИА СПб. ф.19. оп.123. д.1.
- Моруа А. Три Дюма // Собрание сочинений в трёх томах. М.: — Пресса. 1992 Т. 1. с. 289
- Волчек, 1999, с. 647.
- Пруст, 1999, с. 129—130,300.
- Моруа, 2000, с. 364.
Література
- Волчек О. Е., Примечания // Пруст М. У Германтов. — С-Пб. : Амфора, 1999. — С. 608—664.
- Моруа Андре. В поисках Марселя Пруста / пер. с фр. Д. Ефимова. — С-Пб. : Лимбус Пресс, 2000. — 382 с.
- Пруст М. Под сенью девушек в цвету / пер. с фр. . — С-Пб. : Амфора, 1999. — 607 с.
- Ferdinand Bac, «La Princesse Mathilde» (Hachette, coll. «Les grandes figures du passé», 1928)
- Jean des Cars, La Princesse Mathilde (Paris, Perrin, 1988)
- Jérôme Picon, Mathilde, Princesse Bonaparte (Flammarion, «Grandes Biographies», 2005)
- Henri Lemière, « Histoire d'un collier, ou la mémoire des Bonaparte» (Presses de La Renaissance, 1987)
Посилання
- Матильда Летиция-Вильгельмина // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Matilda Leticiya Vilgelmina Bonapart fr Mathilde Letizia Wilhelmine Bonaparte 27 travnya 1820 1820 05 27 Triyest 2 sichnya 1904 1904 01 02 VIII okrug Parizha francuzka princesa vlasnicya znamenitogo salonu chasiv Drugoyi imperiyi ta Tretoyi respubliki Donka brata Napoleona I Zheroma ta jogo drugoyi druzhini Katerini Vyurtemberzkoyi Matilda Bonapartfr Mathilde BonaparteMatilda BonapartNini na posadiNarodivsya27 travnya 1820 1820 05 27 1 2 Triyest Avstrijska imperiyaPomer2 sichnya 1904 1904 01 02 1 2 83 roki VIII okrug Parizha Parizh Franciya 4 Vidomij yakgospodinya literaturnogo salonu hudozhnicya svitska osobaKrayinaFranciya 5 BatkoZherom BonapartMatiKaterina VyurtemberzkaU shlyubi zd Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bonapart BiografiyaNarodilasya 1820 roku v Triyesti vihovuvalas u Rimi ta Florenciyi Bula narechenoyu svogo dvoyuridnogo brata majbutnogo Napoleona III piznishe zaruchini bulo rozirvano 1 listopada 1840 roku v Rimi vijshla zamizh za Anatoliya Demidova Nezadovgo do vesillya Demidov otrimav vid velikogo gercoga Toskani Leopolda II titul knyazya San Donato oskilki batko Matildi hotiv shob vona zalishilasya princesoyu Knyazhij titul Anatoliya ne viznavavsya u Rosijskij imperiyi U shlyubi ditej ne bulo Shlyub mizh dvoma silnimi osobistostyami yakimi buli Demidov ta Matilda buv burhlivim Knyaz napolyagav na prodovzhenni vidnosin z Valentinoyu de Sen Aldegonde jogo bazhannya zustrilo zapeklij opir z boku Matildi U 1846 roci Matilda vtekla zi svoyim kohancem Emilyenom de Nyuverkerke zabravshi koshtovnosti zi svogo posagu voni buli vikupleni Demidovim u testya i buli jogo vlasnistyu Mati princesi Matildi bula dvoyuridnoyu sestroyu rosijskogo imperatora Mikoli I i toj stav na yiyi bik Matildi pid chas konfliktu z cholovikom Cherez ce Demidov bilshu chastinu zhittya proviv za mezhami Rosijskoyi imperiyi U 1847 roci bulo oformleno rozluchennya za umovami yakogo Demidov mav viplachuvati richne utrimannya kolishnij druzhini u rozmiri 200 000 frankiv a pislya jogo smerti pension Matildi viplachuvali spadkoyemci Anatoliya Sebastyen Sharl Zhiro Yidalnya Matildi Matilda prozhivala v osobnyaku v Parizhi de za chasiv Drugoyi imperiyi a takozh pislya yiyi padinnya zbiralasya mistecka ta literaturna elita Franciyi Vona ohoche prijmala diyachiv kulturi opozicijno nalashtovanih do rezhimu Napoleona III Koli Dyuma batko vkotre grubo ozvavsya pro imperatora v saloni princesi u neyi zapitali chi ne posvarilasya vona z vidomim romanistom Matilda vidpovila Dumayu sho posvarilasya na smert Sogodni vin u mene obidaye Koli Zhorzh Sand klopotala pro poblazhlivist do zasudzhenih politichnih suprotivnikiv Drugoyi imperiyi vona volila zvertatisya do Matildi abo yiyi brata Zhozefa Napoleona Zgaduyuchi pro svogo znamenitogo dyadka Napoleona I Matilda odnogo razu skazala Marselyu Prustu Yakbi ne vin ya prodavala b apelsini na vulicyah Ayachcho Prust regulyarno buvav u saloni princesi pochinayuchi z 1891 roku Vin podobavsya vlasnici budinku a zavsidniki salonu na zgadku pro ostannogo kohancya princesi prozvali Prusta Polon Molodshij Yak realna istorichna osoba princesa Matilda vvedena pismennikom do umovnogo syuzhetu jogo ciklu romaniv U poshukah utrachenogo chasu 1913 1927 Krim togo deyakimi risami princesi Prust nadiliv inshogo personazha ciklu markizu de Vilparizi Pislya padinnya Imperiyi Matilda yakijs chas zhila v Belgiyi piznishe povernulasya do Franciyi Koli vidpovidno do zakonu 1886 roku z krayini bulo vignano sim yi yaki pretenduyut na tron Franciyi Matilda yedina z Bonapartiv zalishilasya v krayini Uprodovzh bagatoh rokiv princesa pidtrimuvala stosunki z rosijskim imperatorskim dvorom Pomerla u Parizhi u 1904 roci na 84 u roci zhittya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118661329 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Princesse Mathilde Bonaparte d Track Q17299517 http archives paris fr s 4 etat civil actes resultats RKDartists d Track Q17299517 Bonaparty Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref CGIA SPb f 19 op 123 d 1 Morua A Tri Dyuma Sobranie sochinenij v tryoh tomah M Pressa 1992 T 1 s 289 Volchek 1999 s 647 Prust 1999 s 129 130 300 Morua 2000 s 364 LiteraturaVolchek O E Primechaniya Prust M U Germantov S Pb Amfora 1999 S 608 664 Morua Andre V poiskah Marselya Prusta per s fr D Efimova S Pb Limbus Press 2000 382 s Prust M Pod senyu devushek v cvetu per s fr S Pb Amfora 1999 607 s Ferdinand Bac La Princesse Mathilde Hachette coll Les grandes figures du passe 1928 Jean des Cars La Princesse Mathilde Paris Perrin 1988 Jerome Picon Mathilde Princesse Bonaparte Flammarion Grandes Biographies 2005 Henri Lemiere Histoire d un collier ou la memoire des Bonaparte Presses de La Renaissance 1987 PosilannyaMatilda Leticiya Vilgelmina Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref