Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матейко Ян Алоїзій Мате йко пол Jan Alojzy Matejko 24 червня 1838 Крак

Матейко Ян

Матейко Ян
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матейко.

Ян Алоїзій Мате́йко (пол. Jan Alojzy Matejko; 24 червня 1838, Краків — 1 листопада 1893, Краків) — польський художник чеського походження, майстер визначних живописних полотен на історико-патріотичні сюжети, часто батального жанру. Історіософ.

Ян Матейко
пол. Jan Matejko
image
Автопортрет
При народженні Ян Алоїзій Матейко
Народження 24 червня 1838(1838-06-24)
Краків
Смерть 1 листопада 1893(1893-11-01) (55 років)
  Краків, Австро-Угорщина
Поховання Раковицький цвинтар
Національність поляк чеського походження
Країна image Австро-Угорщина
Релігія католицтво[1]
Жанр портрет, історичні композиції
Навчання Краківська академія мистецтв (1858), Ягеллонський університет, Мюнхенська академія мистецтв і d
Діяльність художник, викладач університету
Напрямок реалізм
Вчитель d, d і d
Відомі учні Маурицій Ґотліб, Яцек Мальчевський, Юзеф Мегоффер, Станіслав Виспянський, Дулемб'янка Марія, Августинович Олександр, Станіслав Грохольський і Станіслав-Леопольд Дачинський
Працівник Ягеллонський університет
Член Сербська академія наук і мистецтв, d і d[2]
Твори Прусський омаж (картина), Битва під Грюнвальдом, Конституція 3 травня 1791 і d
Батько Францішек Ксаверій Матейко
Мати d
У шлюбі з Теодора Матейко
Діти d, Q124611187? і Q124618387?
Брати, сестри Францішек Ксаверій Едвард Матейко
Роботи в колекції галерея Бельведер, Королівський замок у Варшаві, Сілезький музей, Люблінський національний музей, Національний музей у Кракові, Національний музей у Варшаві, Сучасна галерея, Художній музей, Національний музей, Національний музей, Музеї Ватикану, Музей Чорторийських, Ермітаж, d, Музей образотворчих мистецтв, Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького, d, d, d, Бельський замок, d і d
Нагороди
image
Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа
image
Кавалер ордена Почесного легіону
image
Командор із зіркою ордена Пія IX
Автограф image
image Ян Матейко у Вікісховищі

Життєпис

Початок життя

image
Франчішек Ксаверій та його діти. Картина Яна, 1853/54

Ян Матейко народився і виріс у Кракові. Батько, Францішек Ксаверій (пол. Franciszek Ksawery, етнічний чех із села Рудниці (Rudnice)), працював приватним вихователем та вчителем музики. Він оженився з Йоганною Кароліною Россберґ (пол. Joanna Karolina Rossberg), напівполькою-напівнімкенею.
Батько Яна не опанував місцеву мову, говорив польською з багатьма помилками. Батьків вінчали двічі: спочатку в костелі св. Хреста (наречений — католик), на другий день в євангелістів (належала наречена). Родина мешкала на останньому поверсі будинку на вулиці Флоріанській.

Мати померла рано (1846 р.); ріс у своєї тітки — Анни Замойської (Anna Zamojska), яка опікувалася дітьми. На виховання молодого Яна великий вплив також здійснив його старший брат Францішек.

Батько наполягав на музичній кар'єрі сина, за це не треба було платити. Мовчазний хлопець вдався до спротиву, батько віддав до Академії мистецтв. У Яна рано виявилися неабиякі художні здібності.

Ян Матейко був дев'ятою дитиною у сім'ї з одинадцяти (серед них було дев'ять хлопців та дві дівчинки). Смерть матері вплинула на особистість майбутнього живописця. Його дитинство було сповнене страхів і неприємностей, він не був надмірно обережним (мав зламаний ніс, що нікого не привертав уваги і він криво зростався). Батько не виявляв своїх почуттів до дітей, був суворим і позбавленим прийняття мистецької пристрасті сина. З 1847 року Ян Матейко відвідував школу Святої Варвари. Незабаром його перевели до гімназії святої Анни (нині час 1-ша ґімназія ім. Бартломія Новодворського в Кракові). Хоча Матейко та його побратими були наполовину чехами, вони відчували себе польськими патріотами, про що свідчить визвольна діяльність двох старших братів Яна, Едмунда та Зиґмунда, учасників Угорського повстання (1848—1849).

Відсутність сімейного тепла частково компенсувалася дружбою Матейки з родиною Ґебултовських. Пізніше він писав про Поліну Ґебултовську, що вона як друга мати для нього; він часто відвідував її дочку Йоану Серафінську у Вішніщі і ставився до Станіслава як до старшого брата.

У тринадцятирічному віці Ян Матейко був прийнятий до Краківської школи образотворчих мистецтв на вулиці Весола, директором якої на той час був Войцех Статтлер. Він виявляв велику амбітність і старанність у школі, хоча його освіта і там не проходила легко, на що, мабуть, вплинула особа Статтлера, фінансові труднощі та значні порушення зору. На молодого художника вплинули інші вчителі: Юзеф Кремер та Владислав Лущкевич, які надихнули його ескізувати краківські пам’ятники, збирати матеріали, вивчати деталі та картини, створюючи т. зв. Скарбницю. У 1858 році він отримав стипендію на навчання в Мюнхені. Наприкінці грудня 1858 р. вступив до Академії образотворчих мистецтв у Мюнхені. Тут він контактував з творами видатних колишніх та сучасних живописців. Він цінував творчість Пола Делароша та його учня Карла фон Пілоті, створюючи історичні твори. Матейко переконався, що саме цьому виду хоче присвятити себе (у 1853 році він намалював свою першу історичну картину «Цар Шуйський на Варшавському сеймі перед королем Сигизмундом III», знаходиться Національний музей у Вроцлаві). Схему Делароша, засновану на відборі драматичного моменту з історії та поданні його театрально-емоційним шляхом, була використана молодим Матейко в «Отруті королеви Бони», намальованій у Мюнхені та Кракові (1859). У 1860 році Матейко поїхав до Відня, звідки швидко повернувся. Тут він опублікував «Строї у Польщі» — видання, що містить гравюри в історичних костюмах та строях, що стало свідченням про його історичні інтереси, які згодом багато разів він використовуватиме на своїх полотнах. Погане матеріальне становище художника покращилось після продажу «Строїв», «Отрути Бони» та «Кохановського над труною Уршулки». Незважаючи на ці успіхи, Матейко був надзвичайно пригнічений через його нестримну та нерозділену любов до Теодори Ґебултовської.

У 1862 році він намалював одну з найвидатніших своїх картин — «Станчик». Йому було всього 24 роки.

Два його брати, Едмунд і Казімеж, воювали в Січневому повстанні. Ян не брав участі в боях, бо не міг застосувати зброю і погано бачив. Він носив зброю та матеріально допомагав повстанцям.

Яну було 26 років, коли отримав велику популярність завдяки своїй роботі «Проповідь скарги». Частину доходу від виходу на виставки він давав сиротам. У 1864 році після продажу картини він міг дозволити собі одруження з Теодорою Ґебултовською. Разом у них було п’ятеро дітей: Тадеуш (1865—1911), Гелена (1867—1932), Беата (1869—1926), Єжи (1873—1927) та Реґіна (1878), яка померла немовлям. Дружина вважалася деспотичною та егоїстичною людиною. Її називали «Зіркою», «Леді», «Володаркою». Коли їй здавалось, що її становище музи під загрозою, вона організувала жахливі скандали, прикидалася непритомною або хворою. Майже всі жінки на картинах Матейко мають її обличчя. Вона була також намальована як королева Бона Сфорца в «Прусському омажі». Закінчила в психіатричній лікарні.

Навчання

У 1852 році почав вивчати живопис в Краківській Академії мистецтв. Серед вчителів були Войцех Корнелі Заттлер (пол. Wojciech Korneli Sattler) та Владислав Люшкевич (пол. Władysław Łuszczkiewicz).

Значно більший вплив на юнака мав сам Краків, його Маріацький костел, різьблення Віта Ствоша (близько 1447—1533), книжки, живопис, якщо його пощастило десь бачити. Вивчення старожитностей та пам'яток культури стало справою його життя та фаху. Він невпинно малював; коли малюнків накопичилося декілька тисяч, назвав їх «мій скарбчик» (скарбчик — приміщення в маєтку, де шляхта зберігала коштовності та перли).

Тоді Матейко захворів на одне око, але це йому не завадило стати найталановитішим учнем Академії. Хвороба очей змусила користуватися окулярами майже все життя. В окулярах він на всіх автопортретах. Щоб не бідувати, постійно шукав додаткову роботу (допомагав фотографу, малював вивіски, оздоблював вітрини магазинів). Мав легендарну працездатність.

Перебування у Мюнхені та Відні

Після закінчення краківської Академії в 1858 р. він два роки навчається в Мюнхені у Германа Аншютца (нім. Hermann Anschütz). Німецька мова погано давалася юнакові. В Мюнхені днював в залах Пінакотеки, де мав змогу спілкуватися з велетнями мистецтва — Рубенсом, Дюрером, Тінторетто, Ван Дейком, Альтдорфером. Після короткого перебування у Відні 1859—1860 років у Христіана Рубена (нім. Christian Ruben) повертається до Кракова.

Перші портрети

Сестра майстра Дора одружилася з заможним промисловцем Серафінським. Ян постійно спілкувався з родиною Серафінських, на світ з'явиться галерея портретів батька, сестер, родини Серафінських, потім й Ґебултовських. Пізніше Теодора Ґебултовська стане дружиною Яна.

Історичні полотна

image
Блазень Станьчик на балу королеви Бони

Патріотизм — наскрізна тема життя й творчості Яна Матейка. Жага зробити щось корисне для Польщі, здається, ніколи не полишала Яна. Яке історичне полотно Матейка не візьмеш аналізувати, завжди буде Польща, її давня й славетна історія, велич, болісні помилки, що привели країну до національної катастрофи та втрати державності. Смутком відгукується блазень Станьчик на звістку про втрату державою ще одного міста («Станьчик на балу королеви Бони Сфорца»), історичний крок відчувають посли Великого князівства Литовського, Руського, Жематійського та королівства Польщі, підписавши міждержавну угоду про з'єднання («Люблінська унія»), вітає співвітчизників з перемогою Т.Костюшко («Костюшко під Рацлавицями»). Національно-визвольні повстання шляхти закінчувалися поразками, Я.Матейко раз у раз пише перемоги, аби підняти дух сучасників («Перемога в Ґрюнвальдській баталії», «Перемога Яна ІІІ Собеського над турками під Віднем», «Король Стефан Баторій приймає ключі під Псковом»). Навіть полотно «Вернигора» подає надію (українець Вернигора пророкує загибель та й відродження Польщі в майбутньому, а єдиний письменний записує страшне та й обнадійливе пророцтво).

Напруга й нервова схвильованість вщухають лише в портретах його дітей («Єжи верхи на коні», «Дочка Беата з пташкою»). Він не писав натюрмортів, та кожне його полотно — це пісня меблям, одягу, зброї, ювелірним речам, старим килимам, середньовічній архітектурі. Епічним оркестром бринять фарби в картині «Дзвін Сигизмунда», «Прийнятті Першої польської конституції третього травня 1791 року», «Заснуванні академії Любранського в Познані». Величі співвітчизника слугує й полотно «Розмова з богом. Микола Копернік».

image
image
image
image
Королева
Бона Сфорца
Перший Сейм
Конституція третього травня
Перемога Яна Собеського
під Віднем


image
image
image
Рейтан, або Втрата державності
Стефан Баторій під Псковом
Персоніфікація Полонії
image
Богдан Хмельницький з Туган Беєм під Львовом

На початку 70-х років XIX століття створює настінне зображення у Підгорецькому замку — «Хмельницький в Корсуні», у 1870 році — «Легенда про Вернигору», 1874 року написаний олійний портрет «Гетьман Остафій Дашкевич», 1875 року — ескізи до «Вернигори», 1877 року на сторінках часопису «Клоси» надрукований древоритний портрет Богдана Хмельницького його роботи.

Остаточний варіант картини «Вернигора» Ян Матейко закінчив у 1884 році (первинні назви «Лірник», «Пророцтво українського лірника»).

Посмертна слава

У світі небагато країн, де зберігають оригінали Яна Матейка. Поляки-емігранти заснували в Сполучених Штатах Америки Фонд Костюшка, куди передали його твори. Ватикан, як духовний центр поляків, отримав дарунок від нації саме твором Яна Матейка. В скромному переліку країн (Хорватія, Угорщина, Італія) знайшлося місце й для України. Неповторний Львів зберігає дві картини славетного Яна Матейка.

Перелік картин художника

  • Король Карл Густав та єпископ Шимон Старовольський біля надгробку короля Локетка (1858, дипломний твір)
  • Блазень Станьчик (на балу у королеви Бони), 1862
  • Проповідь Скарги, 1864
  • Рейтан — занепад Польщі, 1866
  • Діти художника, 1870,
  • Стефан Баторій під Псковом, 1872
  • Копернік (Розмова з Богом), 1873
  • Костюшко під Рацлавицями
  • Грюнвальдська битва, 1878
  • Син Єжи верхи, 1882
  • Дочка Беата з пташкою, 1882
  • Віт Ствош з онукою в Марьяцькому костелі
  • Пруська присяга
  • Перемога Яна ІІІ Собеського над турками під Віднем
  • Портрет Станіслава Тарновського, 1890
  • Дзвін Сигизмунда
  • Прийняття Першої польської конституції третього травня 1791 року
  • Люблінська унія
  • Тугай-бей
  • Вернигора (картина)

Портрети, Будинок Яна Матейка, Краків

  • Автопортрет (тондо, 1887, Будинок Яна Матейка, Краків)
  • Портрет сестри Марії Матейко, 1859, Будинок Яна Матейка, Краків
  • Портрет батька художника, 1877, Будинок Яна Матейка, Краків

Галерея

image
image
image
image

Нагороди

Почесні звання

Цікаві факти

  • Картини Яна Матейка містять ряд історичних неточностей. Зокрема, на полотні «Стефан Баторій під Псковом» зображена здача міста, тоді як в реальності король так і не зумів захопити фортецю.
  • Актова зала головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка» прикрашена 11 написаними олією картинами, які створені у 1880-х роках Яном Матейком у малих композиційних ескізах. У великих розмірах вони виконані майстрами краківської художньої школи під наглядом самого автора. За творчим задумом цей цикл картин «Тріумф прогресу», призначений спеціально для Львівської політехніки, мав розкрити в алегоричних образах (з використанням Біблійних писань та античної міфології) ідею розвитку людської думки, науки — як основи духовного i технічного поступу, як вияву природи людини та її діяльності, що може привести людину до щастя на землі або до прикрої недолі.

Поховання

image
Поховання Яна Матейка на Раковицькому цвинтарі в Кракові. Фото 2021 р.

Ян Матейко похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові. Координати поховання 50.074644°, 19.951765° .

Вшанування пам'яті

Польща

Україна

Примітки

  1. https://www.pch24.pl/zapomniane-dzielo-matejki,544,i.html
  2. http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/matejko-jan/
  3. . Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 21 вересня 2012.
  4. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 23 листопада 2012.
  5. Парнікоза, Іван. . Прадідівська слава. Українські пам'ятки (українська) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
  6. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie. — Lwów; Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 276 s. — mapa. (пол.)

Див. також

Посилання

  • Галерея творів Яна Матейка [ 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  • Галерея зображень польських королів Матейка [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.]
  • «Козацька» тематика в польському жанрово-історичному живописі XIX — початку XX ст.
  • H.M. Słoczyński. Jan Matejko. — Warszawa: Wydawnictwo Olesiejuk, 2015. — 138 s. — [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Matejko Yan Aloyizij Mate jko pol Jan Alojzy Matejko 24 chervnya 1838 Krakiv 1 listopada 1893 Krakiv polskij hudozhnik cheskogo pohodzhennya majster viznachnih zhivopisnih poloten na istoriko patriotichni syuzheti chasto batalnogo zhanru Istoriosof Yan Matejkopol Jan MatejkoAvtoportretPri narodzhenni Yan Aloyizij MatejkoNarodzhennya 24 chervnya 1838 1838 06 24 KrakivSmert 1 listopada 1893 1893 11 01 55 rokiv Krakiv Avstro UgorshinaPohovannya Rakovickij cvintarNacionalnist polyak cheskogo pohodzhennyaKrayina Avstro UgorshinaReligiya katolictvo 1 Zhanr portret istorichni kompoziciyiNavchannya Krakivska akademiya mistectv 1858 Yagellonskij universitet Myunhenska akademiya mistectv i dDiyalnist hudozhnik vikladach universitetuNapryamok realizmVchitel d d i dVidomi uchni Mauricij Gotlib Yacek Malchevskij Yuzef Megoffer Stanislav Vispyanskij Dulemb yanka Mariya Avgustinovich Oleksandr Stanislav Groholskij i Stanislav Leopold DachinskijPracivnik Yagellonskij universitetChlen Serbska akademiya nauk i mistectv d i d 2 Tvori Prusskij omazh kartina Bitva pid Gryunvaldom Konstituciya 3 travnya 1791 i dBatko Francishek Ksaverij MatejkoMati dU shlyubi z Teodora MatejkoDiti d Q124611187 i Q124618387 Brati sestri Francishek Ksaverij Edvard MatejkoRoboti v kolekciyi galereya Belveder Korolivskij zamok u Varshavi Silezkij muzej Lyublinskij nacionalnij muzej Nacionalnij muzej u Krakovi Nacionalnij muzej u Varshavi Suchasna galereya Hudozhnij muzej Nacionalnij muzej Nacionalnij muzej Muzeyi Vatikanu Muzej Chortorijskih Ermitazh d Muzej obrazotvorchih mistectv Lvivska nacionalna galereya mistectv imeni B G Voznickogo d d d Belskij zamok d i dNagorodi Kavaler komandorskogo hresta ordena Franca Josifa Kavaler ordena Pochesnogo legionu Komandor iz zirkoyu ordena Piya IXAvtograf Yan Matejko u VikishovishiZhittyepisPochatok zhittya Franchishek Ksaverij ta jogo diti Kartina Yana 1853 54 Yan Matejko narodivsya i viris u Krakovi Batko Francishek Ksaverij pol Franciszek Ksawery etnichnij cheh iz sela Rudnici Rudnice pracyuvav privatnim vihovatelem ta vchitelem muziki Vin ozhenivsya z Jogannoyu Karolinoyu Rossberg pol Joanna Karolina Rossberg napivpolkoyu napivnimkeneyu Batko Yana ne opanuvav miscevu movu govoriv polskoyu z bagatma pomilkami Batkiv vinchali dvichi spochatku v kosteli sv Hresta narechenij katolik na drugij den v yevangelistiv nalezhala narechena Rodina meshkala na ostannomu poversi budinku na vulici Florianskij Mati pomerla rano 1846 r ris u svoyeyi titki Anni Zamojskoyi Anna Zamojska yaka opikuvalasya ditmi Na vihovannya molodogo Yana velikij vpliv takozh zdijsniv jogo starshij brat Francishek Batko napolyagav na muzichnij kar yeri sina za ce ne treba bulo platiti Movchaznij hlopec vdavsya do sprotivu batko viddav do Akademiyi mistectv U Yana rano viyavilisya neabiyaki hudozhni zdibnosti Yan Matejko buv dev yatoyu ditinoyu u sim yi z odinadcyati sered nih bulo dev yat hlopciv ta dvi divchinki Smert materi vplinula na osobistist majbutnogo zhivopiscya Jogo ditinstvo bulo spovnene strahiv i nepriyemnostej vin ne buv nadmirno oberezhnim mav zlamanij nis sho nikogo ne privertav uvagi i vin krivo zrostavsya Batko ne viyavlyav svoyih pochuttiv do ditej buv suvorim i pozbavlenim prijnyattya misteckoyi pristrasti sina Z 1847 roku Yan Matejko vidviduvav shkolu Svyatoyi Varvari Nezabarom jogo pereveli do gimnaziyi svyatoyi Anni nini chas 1 sha gimnaziya im Bartlomiya Novodvorskogo v Krakovi Hocha Matejko ta jogo pobratimi buli napolovinu chehami voni vidchuvali sebe polskimi patriotami pro sho svidchit vizvolna diyalnist dvoh starshih brativ Yana Edmunda ta Zigmunda uchasnikiv Ugorskogo povstannya 1848 1849 Vidsutnist simejnogo tepla chastkovo kompensuvalasya druzhboyu Matejki z rodinoyu Gebultovskih Piznishe vin pisav pro Polinu Gebultovsku sho vona yak druga mati dlya nogo vin chasto vidviduvav yiyi dochku Joanu Serafinsku u Vishnishi i stavivsya do Stanislava yak do starshogo brata U trinadcyatirichnomu vici Yan Matejko buv prijnyatij do Krakivskoyi shkoli obrazotvorchih mistectv na vulici Vesola direktorom yakoyi na toj chas buv Vojceh Stattler Vin viyavlyav veliku ambitnist i starannist u shkoli hocha jogo osvita i tam ne prohodila legko na sho mabut vplinula osoba Stattlera finansovi trudnoshi ta znachni porushennya zoru Na molodogo hudozhnika vplinuli inshi vchiteli Yuzef Kremer ta Vladislav Lushkevich yaki nadihnuli jogo eskizuvati krakivski pam yatniki zbirati materiali vivchati detali ta kartini stvoryuyuchi t zv Skarbnicyu U 1858 roci vin otrimav stipendiyu na navchannya v Myunheni Naprikinci grudnya 1858 r vstupiv do Akademiyi obrazotvorchih mistectv u Myunheni Tut vin kontaktuvav z tvorami vidatnih kolishnih ta suchasnih zhivopisciv Vin cinuvav tvorchist Pola Delarosha ta jogo uchnya Karla fon Piloti stvoryuyuchi istorichni tvori Matejko perekonavsya sho same comu vidu hoche prisvyatiti sebe u 1853 roci vin namalyuvav svoyu pershu istorichnu kartinu Car Shujskij na Varshavskomu sejmi pered korolem Sigizmundom III znahoditsya Nacionalnij muzej u Vroclavi Shemu Delarosha zasnovanu na vidbori dramatichnogo momentu z istoriyi ta podanni jogo teatralno emocijnim shlyahom bula vikoristana molodim Matejko v Otruti korolevi Boni namalovanij u Myunheni ta Krakovi 1859 U 1860 roci Matejko poyihav do Vidnya zvidki shvidko povernuvsya Tut vin opublikuvav Stroyi u Polshi vidannya sho mistit gravyuri v istorichnih kostyumah ta stroyah sho stalo svidchennyam pro jogo istorichni interesi yaki zgodom bagato raziv vin vikoristovuvatime na svoyih polotnah Pogane materialne stanovishe hudozhnika pokrashilos pislya prodazhu Stroyiv Otruti Boni ta Kohanovskogo nad trunoyu Urshulki Nezvazhayuchi na ci uspihi Matejko buv nadzvichajno prignichenij cherez jogo nestrimnu ta nerozdilenu lyubov do Teodori Gebultovskoyi U 1862 roci vin namalyuvav odnu z najvidatnishih svoyih kartin Stanchik Jomu bulo vsogo 24 roki Dva jogo brati Edmund i Kazimezh voyuvali v Sichnevomu povstanni Yan ne brav uchasti v boyah bo ne mig zastosuvati zbroyu i pogano bachiv Vin nosiv zbroyu ta materialno dopomagav povstancyam Yanu bulo 26 rokiv koli otrimav veliku populyarnist zavdyaki svoyij roboti Propovid skargi Chastinu dohodu vid vihodu na vistavki vin davav sirotam U 1864 roci pislya prodazhu kartini vin mig dozvoliti sobi odruzhennya z Teodoroyu Gebultovskoyu Razom u nih bulo p yatero ditej Tadeush 1865 1911 Gelena 1867 1932 Beata 1869 1926 Yezhi 1873 1927 ta Regina 1878 yaka pomerla nemovlyam Druzhina vvazhalasya despotichnoyu ta egoyistichnoyu lyudinoyu Yiyi nazivali Zirkoyu Ledi Volodarkoyu Koli yij zdavalos sho yiyi stanovishe muzi pid zagrozoyu vona organizuvala zhahlivi skandali prikidalasya nepritomnoyu abo hvoroyu Majzhe vsi zhinki na kartinah Matejko mayut yiyi oblichchya Vona bula takozh namalovana yak koroleva Bona Sforca v Prusskomu omazhi Zakinchila v psihiatrichnij likarni Navchannya U 1852 roci pochav vivchati zhivopis v Krakivskij Akademiyi mistectv Sered vchiteliv buli Vojceh Korneli Zattler pol Wojciech Korneli Sattler ta Vladislav Lyushkevich pol Wladyslaw Luszczkiewicz Znachno bilshij vpliv na yunaka mav sam Krakiv jogo Mariackij kostel rizblennya Vita Stvosha blizko 1447 1533 knizhki zhivopis yaksho jogo poshastilo des bachiti Vivchennya starozhitnostej ta pam yatok kulturi stalo spravoyu jogo zhittya ta fahu Vin nevpinno malyuvav koli malyunkiv nakopichilosya dekilka tisyach nazvav yih mij skarbchik skarbchik primishennya v mayetku de shlyahta zberigala koshtovnosti ta perli Todi Matejko zahvoriv na odne oko ale ce jomu ne zavadilo stati najtalanovitishim uchnem Akademiyi Hvoroba ochej zmusila koristuvatisya okulyarami majzhe vse zhittya V okulyarah vin na vsih avtoportretah Shob ne biduvati postijno shukav dodatkovu robotu dopomagav fotografu malyuvav viviski ozdoblyuvav vitrini magaziniv Mav legendarnu pracezdatnist Perebuvannya u Myunheni ta Vidni Pislya zakinchennya krakivskoyi Akademiyi v 1858 r vin dva roki navchayetsya v Myunheni u Germana Anshyutca nim Hermann Anschutz Nimecka mova pogano davalasya yunakovi V Myunheni dnyuvav v zalah Pinakoteki de mav zmogu spilkuvatisya z veletnyami mistectva Rubensom Dyurerom Tintoretto Van Dejkom Altdorferom Pislya korotkogo perebuvannya u Vidni 1859 1860 rokiv u Hristiana Rubena nim Christian Ruben povertayetsya do Krakova Pershi portreti Sestra majstra Dora odruzhilasya z zamozhnim promislovcem Serafinskim Yan postijno spilkuvavsya z rodinoyu Serafinskih na svit z yavitsya galereya portretiv batka sester rodini Serafinskih potim j Gebultovskih Piznishe Teodora Gebultovska stane druzhinoyu Yana Istorichni polotna Blazen Stanchik na balu korolevi Boni Patriotizm naskrizna tema zhittya j tvorchosti Yana Matejka Zhaga zrobiti shos korisne dlya Polshi zdayetsya nikoli ne polishala Yana Yake istorichne polotno Matejka ne vizmesh analizuvati zavzhdi bude Polsha yiyi davnya j slavetna istoriya velich bolisni pomilki sho priveli krayinu do nacionalnoyi katastrofi ta vtrati derzhavnosti Smutkom vidgukuyetsya blazen Stanchik na zvistku pro vtratu derzhavoyu she odnogo mista Stanchik na balu korolevi Boni Sforca istorichnij krok vidchuvayut posli Velikogo knyazivstva Litovskogo Ruskogo Zhematijskogo ta korolivstva Polshi pidpisavshi mizhderzhavnu ugodu pro z yednannya Lyublinska uniya vitaye spivvitchiznikiv z peremogoyu T Kostyushko Kostyushko pid Raclavicyami Nacionalno vizvolni povstannya shlyahti zakinchuvalisya porazkami Ya Matejko raz u raz pishe peremogi abi pidnyati duh suchasnikiv Peremoga v Gryunvaldskij bataliyi Peremoga Yana III Sobeskogo nad turkami pid Vidnem Korol Stefan Batorij prijmaye klyuchi pid Pskovom Navit polotno Vernigora podaye nadiyu ukrayinec Vernigora prorokuye zagibel ta j vidrodzhennya Polshi v majbutnomu a yedinij pismennij zapisuye strashne ta j obnadijlive proroctvo Napruga j nervova shvilovanist vshuhayut lishe v portretah jogo ditej Yezhi verhi na koni Dochka Beata z ptashkoyu Vin ne pisav natyurmortiv ta kozhne jogo polotno ce pisnya meblyam odyagu zbroyi yuvelirnim recham starim kilimam serednovichnij arhitekturi Epichnim orkestrom brinyat farbi v kartini Dzvin Sigizmunda Prijnyatti Pershoyi polskoyi konstituciyi tretogo travnya 1791 roku Zasnuvanni akademiyi Lyubranskogo v Poznani Velichi spivvitchiznika sluguye j polotno Rozmova z bogom Mikola Kopernik Koroleva Bona Sforca Pershij Sejm Konstituciya tretogo travnya Peremoga Yana Sobeskogo pid Vidnem Rejtan abo Vtrata derzhavnosti Stefan Batorij pid Pskovom Personifikaciya Poloniyi Bogdan Hmelnickij z Tugan Beyem pid Lvovom Na pochatku 70 h rokiv XIX stolittya stvoryuye nastinne zobrazhennya u Pidgoreckomu zamku Hmelnickij v Korsuni u 1870 roci Legenda pro Vernigoru 1874 roku napisanij olijnij portret Getman Ostafij Dashkevich 1875 roku eskizi do Vernigori 1877 roku na storinkah chasopisu Klosi nadrukovanij drevoritnij portret Bogdana Hmelnickogo jogo roboti Ostatochnij variant kartini Vernigora Yan Matejko zakinchiv u 1884 roci pervinni nazvi Lirnik Proroctvo ukrayinskogo lirnika Posmertna slava U sviti nebagato krayin de zberigayut originali Yana Matejka Polyaki emigranti zasnuvali v Spoluchenih Shtatah Ameriki Fond Kostyushka kudi peredali jogo tvori Vatikan yak duhovnij centr polyakiv otrimav darunok vid naciyi same tvorom Yana Matejka V skromnomu pereliku krayin Horvatiya Ugorshina Italiya znajshlosya misce j dlya Ukrayini Nepovtornij Lviv zberigaye dvi kartini slavetnogo Yana Matejka Perelik kartin hudozhnika Korol Karl Gustav ta yepiskop Shimon Starovolskij bilya nadgrobku korolya Loketka 1858 diplomnij tvir Blazen Stanchik na balu u korolevi Boni 1862 Propovid Skargi 1864 Rejtan zanepad Polshi 1866 Diti hudozhnika 1870 Stefan Batorij pid Pskovom 1872 Kopernik Rozmova z Bogom 1873 Kostyushko pid Raclavicyami Gryunvaldska bitva 1878 Sin Yezhi verhi 1882 Dochka Beata z ptashkoyu 1882 Vit Stvosh z onukoyu v Maryackomu kosteli Pruska prisyaga Peremoga Yana III Sobeskogo nad turkami pid Vidnem Portret Stanislava Tarnovskogo 1890 Dzvin Sigizmunda Prijnyattya Pershoyi polskoyi konstituciyi tretogo travnya 1791 roku Lyublinska uniya Tugaj bej Vernigora kartina Portreti Budinok Yana Matejka Krakiv Avtoportret tondo 1887 Budinok Yana Matejka Krakiv Portret sestri Mariyi Matejko 1859 Budinok Yana Matejka Krakiv Portret batka hudozhnika 1877 Budinok Yana Matejka Krakiv Galereya Gryunvaldska bitva Mikola Kopernik Lyublinska uniya Tugaj BejNagorodiKomandorskij hrest ordena Franca Josifa Kavaler Ordena Pochesnogo Legionu Orden Piya IX Zolota Medal Myunhenskoyi akademiyi mistectv Zolota Medal papi Lva XIIIPochesni zvannyaPochesnij gromadyanin Krakova Pochesnij gromadyanin Peremishlya Pochesnij gromadyanin Lvova U sichni 1883 roku jomu prisvoyeno zvannya Pochesnij gromadyanin Stanislavova Pochesnij gromadyanin Striya Pochesnij gromadyanin BerezhanCikavi faktiKartini Yana Matejka mistyat ryad istorichnih netochnostej Zokrema na polotni Stefan Batorij pid Pskovom zobrazhena zdacha mista todi yak v realnosti korol tak i ne zumiv zahopiti fortecyu Aktova zala golovnogo korpusu Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika prikrashena 11 napisanimi oliyeyu kartinami yaki stvoreni u 1880 h rokah Yanom Matejkom u malih kompozicijnih eskizah U velikih rozmirah voni vikonani majstrami krakivskoyi hudozhnoyi shkoli pid naglyadom samogo avtora Za tvorchim zadumom cej cikl kartin Triumf progresu priznachenij specialno dlya Lvivskoyi politehniki mav rozkriti v alegorichnih obrazah z vikoristannyam Biblijnih pisan ta antichnoyi mifologiyi ideyu rozvitku lyudskoyi dumki nauki yak osnovi duhovnogo i tehnichnogo postupu yak viyavu prirodi lyudini ta yiyi diyalnosti sho mozhe privesti lyudinu do shastya na zemli abo do prikroyi nedoli PohovannyaPohovannya Yana Matejka na Rakovickomu cvintari v Krakovi Foto 2021 r Yan Matejko pohovanij na Rakovickomu cvintari u Krakovi Koordinati pohovannya 50 074644 19 951765 Vshanuvannya pam yatiPolsha Pam yatniki u Varshavi Krakovi Pochesnij gromadyanin Krakova Stanislavova Ukrayina Stanciya Matejkove u Vinnickij oblasti Vulici Yana Matejka u mistah Ivano Frankivsku Lvovi ne zminyuvala nazvi z chasiv Polshi Starokostyantinovi Striyu Pochesnij gromadyanin mist Striya Stanislavova Primitkihttps www pch24 pl zapomniane dzielo matejki 544 i html http tnk krakow pl czlonkowie matejko jan Arhiv originalu za 16 veresnya 2012 Procitovano 21 veresnya 2012 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2012 Procitovano 23 listopada 2012 Parnikoza Ivan Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska Mikola Zharkih Arhiv originalu za 24 veresnya 2021 Procitovano 24 veresnya 2021 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta Wydanie drugie Lwow Warszawa Ksiaznica Atlas 1925 276 s mapa pol Div takozh pl Teodora MatejkoPosilannyaGalereya tvoriv Yana Matejka 29 listopada 2020 u Wayback Machine Galereya zobrazhen polskih koroliv Matejka 18 sichnya 2021 u Wayback Machine Kozacka tematika v polskomu zhanrovo istorichnomu zhivopisi XIX pochatku XX st H M Sloczynski Jan Matejko Warszawa Wydawnictwo Olesiejuk 2015 138 s ISBN 978 83 274 2926 1 22 serpnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ