Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олександр Августино вич власне Александер Августино вич пол Aleksander Augustynowicz нар 7 лютого 1865 Іскриня пом 23 се

Августинович Олександр

Августинович Олександр

Олександр Августино́вич, власне Александер Августино́вич (пол. Aleksander Augustynowicz; нар. 7 лютого 1865, Іскриня — пом. 23 серпня 1944, Варшава) — польський живописець вірменського походження; член Краківського об'єднання художників-пластиків та Варшавського клубу польських акварелістів, дійсний член Товариства популяризації образотворчих мистецтв з 1925 року.

Августинович Олександр
пол. Aleksander Augustynowicz
image
Народження7 лютого 1865(1865-02-07)[1]
Іскриня, Ґміна Корчина, Кросненський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща
Смерть23 серпня 1944(1944-08-23)[1](79 років)
 Варшава, Польська Народна Республіка
Країнаimage Республіка Польща
Жанрпортрет
НавчанняКраківська академія мистецтв
Діяльністьхудожник
Вчительd, Ян Матейко і Шимон Голлоші
ДітиQ112965360?
Роботи в колекціїНаціональний музей у Кракові
Нагороди
image image
image Августинович Олександр у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Августинович.

Біографія

Народився 7 лютого 1865 року в селі Іскрині (тепер Коросненський повіт Підкарпатського воєводства, Польща). Середню школу закінчив у Ряшеві. Впродовж 1883–1886 років навчався у Краківській академії мистецтва у Фелікса Шиналевського, і Яна Матейка, у 1888 році — у художній школі Шимона Голлоші в Мюнхені.

Деякий час подорожував Італією та Угорщиною. Протягом 1890—1914 років жив і працював у Львові. Мав у місті свою приватну мистецьку школу для жінок, в якій свого часу навчалися відома львівська художниця-графік , живописець Марія Шаєр-Гурська та інші. У 1914—1921 роках жив у Закопаному. В 1921 році переїхав до Познані. В 1937 році, на честь 50-річчя творчості, був нагороджений Золотим Хрестом Заслуги.

З початком другої світової війни переїхав до Варшави, де загинув 23 серпня 1944 року під час Варшавського повстання.

Творчість

Автор портретів, пейзажів, побутових сцен на гуцульську тематику. Малював аквареллю, пастеллю та олійними фарбами. Серед робіт:

  • «Відпочинок» (1890);
  • «Портрет Я. Кулачковського» (1890; Національний музей у Львові);
  • «Автопортрет» (1896);
  • триптих «Візантійські варіанти» (біля 1898; автопортрет з родиною; Львівська галерея мистецтв);
  • «Автопортрет» (1899; Львівська галерея мистецтв);
  • «На пасіці» (1905, Львівська галерея мистецтв);
  • «Северин Обст» (1906; Національний музей у Варшаві);
  • «Доньки художника» (1907);
  • «Діти художника» (1907);
  • «Каплиця в горах» (1907);
  • «Краєвид Львова» (1908, акварель);
  • «Біля старої церкви» (1910);
  • «На ринку» (1910);
  • «Очікування» (1912);
  • «Тадеуш Рутовський-президент Львова» (1913; Львівська галерея мистецтв);
  • «Підтатранський пейзаж» (1916);
  • «Королева Ядвіґа» (біля 1925);
  • «Портрет батька художника» (1937);
  • «Материнство» (1937);
  • «Жіночий портрет» (1938);
  • «Сільська дівчина в червоній хустці»;
  • «Портрет чоловіка».
image image image image image
«Відпочинок»
«Северин Обст»
«Біля старої церкви»
«Портрет батька художника»
«Материнство»
image
Дзеркальна зала Львівської опери.

На початку 1900-х років архітектор Зиґмунт Ґорґолевський запросив хужожника до участі в живописному оздобленні Великого міського театру у Львові, де він виконав окремі розписи для фоє, залу глядачів і дзеркального залу.

Брав участь у виставках у Кракові, Варшаві, Відні, Мюнхені, Санкт-Петербурзі, Лондоні. У 1925 році, на виставці «Польський портрет», отримав найвищу почесну відзнаку.

Твори художника зберігаються у багатьох музеях Польщі (Варшава, Познань, Краків, Бидгощ, Вроцлав, Горлиці, Ряшів, Ланьцут та інших), а також у Львові — у Львівській галереї мистецтв та Львівському музеї історії релігії.

Примітки

  1. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
    d:Track:Q96022943
  2. Галина Глембоцька. Проєкт «Інтерактивний Львів»: Олександр Авґустинович. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.

Література

  • Августинович Олександр // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 10. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
  • Ю. В. Бірюльов Августинович Олександр // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 10. — ISBN 5-88500-27-1.;
  • А. С. Мирончук. Августинович Олександр // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — .;
  • Б. Колосок. Августинович Олександр // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. С. 28—29. .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oleksandr Avgustino vich vlasne Aleksander Avgustino vich pol Aleksander Augustynowicz nar 7 lyutogo 1865 Iskrinya pom 23 serpnya 1944 Varshava polskij zhivopisec virmenskogo pohodzhennya chlen Krakivskogo ob yednannya hudozhnikiv plastikiv ta Varshavskogo klubu polskih akvarelistiv dijsnij chlen Tovaristva populyarizaciyi obrazotvorchih mistectv z 1925 roku Avgustinovich Oleksandrpol Aleksander AugustynowiczNarodzhennya7 lyutogo 1865 1865 02 07 1 Iskrinya Gmina Korchina Krosnenskij povit Pidkarpatske voyevodstvo Respublika PolshaSmert23 serpnya 1944 1944 08 23 1 79 rokiv Varshava Polska Narodna RespublikaKrayina Respublika PolshaZhanrportretNavchannyaKrakivska akademiya mistectvDiyalnisthudozhnikVchiteld Yan Matejko i Shimon GolloshiDitiQ112965360 Roboti v kolekciyiNacionalnij muzej u KrakoviNagorodi Avgustinovich Oleksandr u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Avgustinovich BiografiyaNarodivsya 7 lyutogo 1865 roku v seli Iskrini teper Korosnenskij povit Pidkarpatskogo voyevodstva Polsha Serednyu shkolu zakinchiv u Ryashevi Vprodovzh 1883 1886 rokiv navchavsya u Krakivskij akademiyi mistectva u Feliksa Shinalevskogo i Yana Matejka u 1888 roci u hudozhnij shkoli Shimona Golloshi v Myunheni Deyakij chas podorozhuvav Italiyeyu ta Ugorshinoyu Protyagom 1890 1914 rokiv zhiv i pracyuvav u Lvovi Mav u misti svoyu privatnu mistecku shkolu dlya zhinok v yakij svogo chasu navchalisya vidoma lvivska hudozhnicya grafik zhivopisec Mariya Shayer Gurska ta inshi U 1914 1921 rokah zhiv u Zakopanomu V 1921 roci pereyihav do Poznani V 1937 roci na chest 50 richchya tvorchosti buv nagorodzhenij Zolotim Hrestom Zaslugi Z pochatkom drugoyi svitovoyi vijni pereyihav do Varshavi de zaginuv 23 serpnya 1944 roku pid chas Varshavskogo povstannya TvorchistAvtor portretiv pejzazhiv pobutovih scen na guculsku tematiku Malyuvav akvarellyu pastellyu ta olijnimi farbami Sered robit Vidpochinok 1890 Portret Ya Kulachkovskogo 1890 Nacionalnij muzej u Lvovi Avtoportret 1896 triptih Vizantijski varianti bilya 1898 avtoportret z rodinoyu Lvivska galereya mistectv Avtoportret 1899 Lvivska galereya mistectv Na pasici 1905 Lvivska galereya mistectv Severin Obst 1906 Nacionalnij muzej u Varshavi Donki hudozhnika 1907 Diti hudozhnika 1907 Kaplicya v gorah 1907 Krayevid Lvova 1908 akvarel Bilya staroyi cerkvi 1910 Na rinku 1910 Ochikuvannya 1912 Tadeush Rutovskij prezident Lvova 1913 Lvivska galereya mistectv Pidtatranskij pejzazh 1916 Koroleva Yadviga bilya 1925 Portret batka hudozhnika 1937 Materinstvo 1937 Zhinochij portret 1938 Silska divchina v chervonij hustci Portret cholovika Vidpochinok Severin Obst Bilya staroyi cerkvi Portret batka hudozhnika Materinstvo Dzerkalna zala Lvivskoyi operi Na pochatku 1900 h rokiv arhitektor Zigmunt Gorgolevskij zaprosiv huzhozhnika do uchasti v zhivopisnomu ozdoblenni Velikogo miskogo teatru u Lvovi de vin vikonav okremi rozpisi dlya foye zalu glyadachiv i dzerkalnogo zalu Brav uchast u vistavkah u Krakovi Varshavi Vidni Myunheni Sankt Peterburzi Londoni U 1925 roci na vistavci Polskij portret otrimav najvishu pochesnu vidznaku Tvori hudozhnika zberigayutsya u bagatoh muzeyah Polshi Varshava Poznan Krakiv Bidgosh Vroclav Gorlici Ryashiv Lancut ta inshih a takozh u Lvovi u Lvivskij galereyi mistectv ta Lvivskomu muzeyi istoriyi religiyi PrimitkiInternetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Galina Glembocka Proyekt Interaktivnij Lviv Oleksandr Avgustinovich lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 17 travnya 2021 Procitovano 25 serpnya 2021 LiteraturaAvgustinovich Oleksandr Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 10 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Yu V Biryulov Avgustinovich Oleksandr Mistectvo Ukrayini Enciklopediya v 5 tomah A V Kudrickij vidpovidalnij redaktor K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 T 1 A V S 10 ISBN 5 88500 27 1 A S Mironchuk Avgustinovich Oleksandr Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 T 1 A 823 s ISBN 966 02 2075 8 B Kolosok Avgustinovich Oleksandr Slovnik hudozhnikiv Ukrayini Biobibliografichnij dovidnik Kniga 1 A V golovnij redaktor G Skripnik NAN Ukrayini IMFE imeni M T Rilskogo Kiyiv vidavnictvo IMFE 2019 S 28 29 ISBN 978 966 02 8960 4

Дата публікації:
Топ