Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Марія Баденська Марія Єлизавета Вільгельміна Баденська нім Marie

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Марія Баденська.

Марія Єлизавета Вільгельміна Баденська (нім. Marie Elisabeth Wilhelmine von Baden, 7 вересня 1782 — 20 квітня 1808) — баденська принцеса з династії Церінгенів, донька спадкоємного принца Бадену Карла Людвіга та принцеси Гессен-Дармштадтської Амалії, дружина герцога Брауншвейг-Люнебургу князя Брауншвейг-Вольфенбюттелю Фрідріха Вільгельма.

Марія Баденська
нім. Marie von Baden
Марія Баденська Портрет Марії пензля Й. Г. Шрьодера, 1804/1805
герцогиня-консорт Брауншвейг-Люнебургу княгиня-консорт Брауншвейг-Вольфенбюттелю
Початок правління:	10 листопада 1806
Кінець правління:	8 липня 1807
Інші титули:	герцогиня-консорт Ельсу (1805—1808)

Попередник:	Августа Великобританська
Наступник:	Вікторія Луїза Пруська (як герцогиня-консорт Брауншвейгу)

Дата народження:	7 вересня 1782(1782-09-07)
Місце народження:	Карлсруе
Країна:	Священна Римська імперія
Дата смерті:	20 квітня 1808(1808-04-20) (25 років)
Місце смерті:	Брухзаль
Поховання	Пфорцгайм
Чоловік:	Фрідріх Вільгельм
Діти:	Карл, Вільгельм
Династія:	Церінгени, Вельфи
Батько:	Карл Людвіг Баденський
Мати:	Амалія Гессен-Дармштадтська
Марія Баденська у Вікісховищі

Біографія

Народилась 7 вересня 1782 року в Карлсруе. Була п'ятою дитиною та п'ятою донькою в родині спадкоємного принца Бадену Карла Людвіга та його дружини Амалії Гессен-Дармштадтської. Мала старших сестер Амалію, Кароліну, Луїзу та Фредеріку. Згодом з'явились молодший брат Карл і сестра Вільгельміна. Баденом в цей час правив їхній дід Карл Фрідріх. Батько помер 1801 року, так і не вступивши на престол.

Принцеса здобула гарну освіту. Вивчала європейські мови, зокрема, французьку, географію, історію, основи філософії, німецьку та всесвітню літературу.

У 20 років взяла шлюб із 31-річним принцом Брауншвейг-Вольфенбюттельським Фрідріхом Вільгельмом. Наречений вважався спадкоємцем престолу після свого бездітного брата Карла. Весілля відбулося 1 листопада 1802 року у Карлсруе. Шлюб називався щасливим. Живими у подружжя народилися двоє синів:

Карл (1804—1873) — герцог Брауншвейгу у 1815—1830 роках, одруженим не був, мав позашлюбну доньку;
Вільгельм (1806—1884) — герцог Брауншвейгу у 1830—1884 роках, одруженим не був, мав кількох позашлюбних дітей.

У 1805 році Фрідріх Вільгельм успадкував герцогство Ельс в Силезії, дохід сімейства значно збільшився.

Мешкала у Пренцлау, коли почалася війна із французами. Свекор Марії помер від ран отриманих у боях у листопаді 1806, жінка встигла попрощатися з помираючим родичем. Король Густав IV Адольф запропонував їй та свекрусі прихисток у Швеції. Марія з дітьми приєдналася до шведської королівської родини у Мальме, її чоловік залишився в Альтоні.

Портрет Марії зі старшим сином пензля Й. Г. Шрьодера, 1804

Брат Марії Карл, який підтримував Наполеона, пропонував їй виступити послом Брауншвейга на зустрічі з Бонапартом у Берліні. Марія погодилась, але була зупинена за наказом чоловіка у Штральзунді, оскільки той вважав, що імператор французів планує одружити її зі своїм братом Жеромом, і повернулася до Мальме. Вважається, що Фрідріх Вільгельм дійсно кохав дружину та двічі навідував її у Швеції.

У Мальме Марія нудьгувала та відчувала себе обмеженою, оскільки двір розташовувався у Стокгольмі. Свого зятя-короля, одруженого з її сестрою Фредерікою, вважала настільки суворим і темпераментним, що ледве уживалася з ним. У травні 1807 року вагітна Фредеріка від'їхала до Стокгольму, аби народити в присутності двору. Хоча Марія збиралася до столиці разом із нею, її чоловік наполіг, аби вона повернулася до нього в Німеччину. Оскільки за Тільзитським миром Брауншвейг-Вольфенбюттель увійшов до складу королівства Вестфалія на чолі з Жеромом Бонапартом, Фрідріх Вільгельм мешкав у Брухзалі.

Невдовзі по поверненню до чоловіка герцогиня завагітніла і у квітні 1808 року народила мертву доньку. Пологи були важкими, і за чотири дні Марія померла у Брухзалі від пологової гарячки. Була похована у південній крипті замкової кірхи Святого Міхаеля у Пфорцгаймі.

Фрідріх Вільгельм більше не одружувався. Сформувавши добровольчий брауншвейзький корпус, брав участь у війні з Наполеоном. Загинув у червні 1815 року у битві при Катр-Бра.

Генеалогія

Фрідріх Баден-Дурлахський

Амалія Нассау-Діц

Людвіг VIII

Шарлотта Ганау-Ліхтенберзька

Людвіг VIII

Шарлотта Ганау-Ліхтенберзька

Крістіан III

Кароліна Нассау-Саарбрюкенська

Карл Фрідріх Баденський

Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська

Людвіг IX

Кароліна Пфальц-Цвайбрюкенська

Карл Людвіг Баденський

Амалія Гессен-Дармштадтська

Марія

Примітки

Ferdinand Spehr: Friedrich Wilhelm, Herzog von Braunschweig-Lüneburg-Oels. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 7, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 508–514. [1] (нім.)
Замкова кірха Святого Міхаеля у Пфорцгаймі. [2] (англ.)

Література

Stiftung Residenzschloss Braunschweig, Haus der Braunschweigischen Stiftungen (Hrsg.): Marie! Die Frau des Schwarzen Herzogs. Ausstellungskatalog, Braunschweig 2015, .

Посилання

Великі герцоги Бадену (англ.)
Профіль на Geni.com (англ.)
Профіль на Genealogics.org(англ.)
Профіль на Thepeerage.com (англ.)
Генеалогія Марії Баденської (англ.)
Генеалогія Фрідріха Вільгельма Брауншвейг-Вольфенбюттельського (англ.)

[ТМ-1] Ferdinand Spehr: Friedrich Wilhelm, Herzog von Braunschweig-Lüneburg-Oels. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 7, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 508–514. [1] (нім.)

[2] Замкова кірха Святого Міхаеля у Пфорцгаймі. [2] (англ.)