Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ма́ріо Марто́не (італ. Mario Martone; нар. 20 листопада 1959, Неаполь, Італія) — італійський театральний та кінорежисер, сценарист. Лауреат та номінант численних міжнародних та національних фестивальних та професійних кінонагород 
| Маріо Мартоне | |
|---|---|
 Маріо Мартоне у 2010 році (Венеційський МКФ) | |
| Дата народження | 20 листопада 1959[1] (64 роки) |
| Місце народження | Неаполь, Італія |
| Громадянство |  Італія |
| Професія | театральний режисер, кінорежисер, сценарист |
| Роки активності | 1985—наш час |
| IMDb | ID 0554280 |
| Нагороди та премії | |
| «Срібна стрічка» (1993) «Давид ді Донателло» (1992, 1995) | |
 Маріо Мартоне у Вікісховищі | |
Біографія
Маріо Мартоне народився 20 листопада 1959 у Неаполі, Італія. Свою творчу кар'єру розпочинав у театрі, де в 1976 році поставив свою першу виставу «Фауст або квадратура кола» (італ. Faust o la quadratura del cerchio). Два роки потому, в грудні 1977 року, він за підтримки і спонсорстві університету, спільно з Андреа Ренці, а згодом і з Франческою Ла Рокка, Аугусто Мелізурґо та Федерикою делла Ратта Ринальді заснував групу Nobili di Rosa (за назвою древньої алхімічної монети). У лютому 1979 року Nobili di Rosa була реорганізована в False Movimento. До нового складу увійшли кінорежисери Анджело Курті і Паскуале Марі. Серед її вистав «Отелло» (1982), «Ножі в серці» Бертольта Брехта (1986), «Повернення в Альфавіль» Жан-Люк Годара (1986). Також у 1986 році група Falso Movimento зливається з Il Teatro dei Mutamenti Антоніо Нейвіллера і «Театральною студією» Казерти Тоні Сервілло, що дала початок Teatri Uniti. У новому складі група ставить «Філоктета» Софокла в 1987 році і «Річарда II» Вільяма Шекспіра в 1993 році.
Режисерський дебют Мартоне в кіно відбувся в 1980 році з короткометражним фільмом, проспонсорованим Банком Неаполя. Лише через 12 років, у 1992-му, він представив широкій публіці свій перший повнометражний фільм, оснований на історії математика Ренато Каччиопполі, , який став лауреатом спеціального призу журі на Венеційському міжнародному кінофестивалі. 1993 року Мартоне зняв фільм-адаптацію «Бритва», натхненний виставою, раніше поставленою в театрі Меркаданте (італ. Teatro Mercadante) (1990).
у 1995 році Маріо Мартоне зрежисував за власним сценарієм другий повнометражний фільм «Кохання стомлює», який брав участь в конкурсі на Каннському міжнародному кінофестивалі і який отримав італійську національну кінопремію Давид ді Донателло за найкращу режисерську роботу. 1997 року Мартоне поставив епізод «La salita» у фільмі «Жителі Везувію», який приніс йому не лише славу, але й створив навколо нього багато суперечок (у тому числі і запитання від парламенту): прототипом для досконалого мера, керівника таким непростим місто як Неаполь, був [it]. 1998 року режисер зняв художній фільм «Театр війни».
З 1999 по 2001 рік Мартоне обіймав посаду художнього керівника театру Арджентина в Римі. Від 2003 року він є співдиректором театру Стабіле в Неаполі (італ. Associazione Teatro Stabile di Napoli).
У 2001 році Маріо Мартоне отримав режисерський досвід колективного створення фільму «Інший світ можливий», який був знятий в дні протесту під час зустрічі Великої вісімки в Генуї. 2004 року він зняв фільм, оснований на романі Гоффредо Паризе «Смак крові» з Мікеле Плачідо і Фанні Ардан у головних ролях.
З 2007 по 2017 рік був художнім керівником театру Стабіле в Туріні (італ. Teatro Stabile di Torino), передавши цю посаду Валеріо Бінаско.
Восени 2010 року в італійський кінопрокат вийшов фільм «Ми вірили» зай однойменним романом Анни Банті, який в 2011 році виграв премію «Золота алебарда» за найкращий фільм і найкращий сценарій. У тому році режисер здобув премію за кар'єру на фестивалі італійського кіно в Мадриді. У січні 2011 року Мартоне здійснив постановки «Сільської честі» і «Паяців» у театрі Ла Скала в Мілані. З успіхом пройшли також такі постановки опери, як «Так чинять усі» (з Клаудіо Аббадо), «Весілля Фігаро» і «Дон Жуан» Моцарта, «Матильда ді Шабран», «Торвальдо і Дорліска» та «Авреліан в Пальмірі» Джоаккіно Россіні (оперний фестиваль Россіні в Пезаро), «Фіделіо» Бетховена і «Шарлотта Корде» .
Того ж 2011 року Маріо Мартоне поставив «Моральні нариси» Джакомо Леопарді та здобув премію La Ginestra імені Джакомо Леопарді за здатність відновити зв'язки поета з Реканаті з нашим часом. Наступного року він здобув ступінь доктора наук з мов кіно- і медіа-вистав в університеті Калабрії (італ. Università della Calabria).
28 квітня 2012 року в Реканаті був анонсований фільм, присвячений життю Джакомо Леопарді: стрічка «Неймовірна молода людина» була представлена на Венеційському кінофестивалі 1 вересня 2014 року і мала великий успіх у публіки та критиків.
У 2018 році Маріо Мартоне представив на 75-му Венеційському кінофестивалі фільм «Капрі-революція» про життя емігрантської комуни на Капрі напередодні Першої світової війни. Стрічка брала участь в основній конкурсній програмі фестивалю та отримала Премію Пазінетті та Приз Міжнародної конфедерації художнього кіно (SIAE)
Фільмографія
- Режисер иа сценарист
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | |
|---|---|---|---|---|---|
| 1992 | Morte di un matematico napoletano |  | | ||
| 1993 | Бритва | Rasoi | | | |
| 1994 | к/м | Єдина країна у світі | L'unico paese al mondo | | |
| 1994 | к/м | Дивовижні історії | Miracoli, storie per corti | | |
| 1995 | Кохання стомлює | L'amore molesto | | | |
| 1997 | Жителі Везувію | I vesuviani | | | |
| 2001 | Театр війни | Teatro di guerra | | | |
| 2001 | Лулу | Lulu | | ||
| 2004 | Смак крові | L'odore del sangue | | | |
| 2010 | Noi credevamo | | | ||
| 2014 | Il giovane favoloso | | | ||
| 2015 | к/м | Pastorale cilentana | | ||
| 2018 | Капрі-революція | Capri-Revolution | | |
Визнання
Нагороди та номінації Маріо Мартоне(Список не є вичерпним)
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
|---|---|---|---|
| Премія «Золотий Захер» | |||
| 1991 | Найкращий фільм | Смерть неаполітанського математика | Перемога |
| 1995 | Кохання стомлює | Перемога | |
| Венеційський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1992 |  Золотий лев | Смерть неаполітанського математика | Номінація |
| Гран-прі журі | Перемога | ||
| Нагорода Kodak-Cinecritica | Перемога | ||
| 1994 | Нагорода Італійської федерації кіноклубів (FEDIC) — Спеціальна згадка | Дивовижні історії | Перемога |
| 1997 | Золотий лев | Жителі Везувію | Номінація |
| 2010 | Ми вірили | Номінація | |
| 2014 | Неймовірна молода людина | Номінація | |
| 2018 | Капрі-революція | Номінація | |
| Премія Пазінетті | Перемога | ||
| Нагорода Arca CinemaGiovani за найкращий італійський фільм у Венеції | Перемога | ||
| Європейський фестиваль перших фільмів у Анже | |||
| 1993 | Приз європейського журі за художній фільм | Смерть неаполітанського математика | Перемога |
| Гран-прі Консорціуму письменників і композиторів (SACD) | Перемога | ||
| Приз Міжнародної конфедерації художнього кіно (C.I.C.A.E.) | Перемога | ||
| Премія Давид ді Донателло | |||
| 1993 | Найкращий новий режисер | Смерть неаполітанського математика | Перемога |
| 1995 | Премія «Давид ді Донателло» за найкращу режисерську роботу | Кохання стомлює | Перемога |
| 1998 | Театр війни | Номінація | |
| 2011 | Премія «Давид ді Донателло» за найкращий фільм | Ми вірили | Перемога |
| Премія «Давид ді Донателло» за найкращу режисерську роботу | Номінація | ||
| Найкращий сценарій | Перемога | ||
| Давид року | Номінація | ||
| 2015 | Премія «Давид ді Донателло» за найкращий фільм | Неймовірна молода людина | Номінація |
| Премія «Давид ді Донателло» за найкращу режисерську роботу | Номінація | ||
| Найкращий сценарій | Номінація | ||
| Давид року | Номінація | ||
| 2019 | Премія «Давид ді Донателло» за найкращий фільм | Капрі-революція | Номінація |
| Італійський національний синдикат кіножурналістів | |||
| 1993 | Премія «Срібна стрічка» найкращому новому режисерові | Смерть неаполітанського математика | Перемога |
| 1900 | «Срібна стрічка» за найкращий сценарій | Номінація | |
| 1996 | «Срібна стрічка» найкращому режисерові | Кохання стомлює | Номінація |
| «Срібна стрічка» за найкращий сценарій | Номінація | ||
| 1999 | «Срібна стрічка» найкращому режисерові | Театр війни | Номінація |
| Найкращий сценарій | Номінація | ||
| Найкращий оригінальний сюжет | Номінація | ||
| 2011 | «Срібна стрічка» року | Ми вірили | Перемога |
| 2015 | Неймовірна молода людина | Перемога | |
| Премія «Золота хлопавка» | |||
| 1993 | Найкращий перший художній фільм | Смерть неаполітанського математика | Перемога |
| Найкращий сценарій | Номінація | ||
| 1996 | Кохання стомлює | Перемога | |
| 2011 | Найкращий режисер | Ми вірили | Перемога |
| 2015 | Найкращий фільм | Неймовірна молода людина | Перемога |
| Найкращий сценарій | Перемога | ||
| Туринський міжнародний фестиваль молодого кіно | |||
| 1994 | Найкращий італійський короткометражний фільм року | Antonio Mastronunzio pittore sannita | Номінація |
| Найкращий італійський короткометражний фільм року — Спеціальна згадка | Перемога | ||
| Каннський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1995 |  Золота пальмова гілка | Кохання стомлює | Номінація |
| Міжнародний кінофестиваль у Чикаго | |||
| 1995 | Спеціальний приз журі | Кохання стомлює | Перемога |
| Премія «Золотий глобус» | |||
| 1995 | Найкращий фільм | Кохання стомлює | Перемога |
| 2011 | Найкращий фільм | Ми вірили | Номінація |
| Найкращий режисер | Номінація | ||
| Найкращий сценарій | Номінація | ||
| Спеціальна нагорода «Іноземна преса» | Перемога | ||
| Премія «Золотий кубок» | |||
| 1995 | Найкращий новий режисер | Кохання стомлює | Перемога |
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Fernanda Moneta, Esigenze Simbiotiche: un diario degli anni '80, SEUPisa editore, 2005
- (італ.). www.festivaldecineitalianodemadrid.com. Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 12 травня 2018.
- (італ.). milano.corriere.it. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 12 травня 2018.
- . www.ilcirotano.it. Архів 2012/10/12/unical-laurea-honoris-causa-al-regista- martone/?print=print оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 12 травня 2018.
- . La Biennale di Venezia (італ.) . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 4.09.2018.
- Camillo De Marco. . Cineuropa (англ.) . 25 липня 2018. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 23.09.2018.
- . Biennale Cinema 2018 (англ.) . 8.09.2018. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 9.09.2018.
- . Cineuropa (англ.) . 8.09.2018. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 9.09.2018.
- . Детектор медіа. 9 вересня 2018. Архів оригіналу за 9.09.2018. Процитовано 9.09.2018.
- Нагороди та номінації Маріо Мартоне на сайті IMDb (англ.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маріо Мартоне |
- Маріо Мартоне на сайті IMDb (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ma rio Marto ne ital Mario Martone nar 20 listopada 1959 Neapol Italiya italijskij teatralnij ta kinorezhiser scenarist Laureat ta nominant chislennih mizhnarodnih ta nacionalnih festivalnih ta profesijnih kinonagorod Mario MartoneMario Martone u 2010 roci Venecijskij MKF Data narodzhennya 20 listopada 1959 1959 11 20 1 64 roki Misce narodzhennya Neapol ItaliyaGromadyanstvo ItaliyaProfesiya teatralnij rezhiser kinorezhiser scenaristRoki aktivnosti 1985 nash chasIMDb ID 0554280Nagorodi ta premiyipremiya David di Donatello za najkrashu rezhisersku robotu 1995 premiya David di Donatello za najkrashij film 2011 Sribna strichka 1993 David di Donatello 1992 1995 Mario Martone u VikishovishiBiografiyaMario Martone narodivsya 20 listopada 1959 u Neapoli Italiya Svoyu tvorchu kar yeru rozpochinav u teatri de v 1976 roci postaviv svoyu pershu vistavu Faust abo kvadratura kola ital Faust o la quadratura del cerchio Dva roki potomu v grudni 1977 roku vin za pidtrimki i sponsorstvi universitetu spilno z Andrea Renci a zgodom i z Francheskoyu La Rokka Augusto Melizurgo ta Federikoyu della Ratta Rinaldi zasnuvav grupu Nobili di Rosa za nazvoyu drevnoyi alhimichnoyi moneti U lyutomu 1979 roku Nobili di Rosa bula reorganizovana v False Movimento Do novogo skladu uvijshli kinorezhiseri Andzhelo Kurti i Paskuale Mari Sered yiyi vistav Otello 1982 Nozhi v serci Bertolta Brehta 1986 Povernennya v Alfavil Zhan Lyuk Godara 1986 Takozh u 1986 roci grupa Falso Movimento zlivayetsya z Il Teatro dei Mutamenti Antonio Nejvillera i Teatralnoyu studiyeyu Kazerti Toni Servillo sho dala pochatok Teatri Uniti U novomu skladi grupa stavit Filokteta Sofokla v 1987 roci i Richarda II Vilyama Shekspira v 1993 roci Rezhiserskij debyut Martone v kino vidbuvsya v 1980 roci z korotkometrazhnim filmom prosponsorovanim Bankom Neapolya Lishe cherez 12 rokiv u 1992 mu vin predstaviv shirokij publici svij pershij povnometrazhnij film osnovanij na istoriyi matematika Renato Kachchioppoli yakij stav laureatom specialnogo prizu zhuri na Venecijskomu mizhnarodnomu kinofestivali 1993 roku Martone znyav film adaptaciyu Britva nathnennij vistavoyu ranishe postavlenoyu v teatri Merkadante ital Teatro Mercadante 1990 u 1995 roci Mario Martone zrezhisuvav za vlasnim scenariyem drugij povnometrazhnij film Kohannya stomlyuye yakij brav uchast v konkursi na Kannskomu mizhnarodnomu kinofestivali i yakij otrimav italijsku nacionalnu kinopremiyu David di Donatello za najkrashu rezhisersku robotu 1997 roku Martone postaviv epizod La salita u filmi Zhiteli Vezuviyu yakij prinis jomu ne lishe slavu ale j stvoriv navkolo nogo bagato superechok u tomu chisli i zapitannya vid parlamentu prototipom dlya doskonalogo mera kerivnika takim neprostim misto yak Neapol buv it 1998 roku rezhiser znyav hudozhnij film Teatr vijni Z 1999 po 2001 rik Martone obijmav posadu hudozhnogo kerivnika teatru Ardzhentina v Rimi Vid 2003 roku vin ye spivdirektorom teatru Stabile v Neapoli ital Associazione Teatro Stabile di Napoli U 2001 roci Mario Martone otrimav rezhiserskij dosvid kolektivnogo stvorennya filmu Inshij svit mozhlivij yakij buv znyatij v dni protestu pid chas zustrichi Velikoyi visimki v Genuyi 2004 roku vin znyav film osnovanij na romani Goffredo Parize Smak krovi z Mikele Plachido i Fanni Ardan u golovnih rolyah Z 2007 po 2017 rik buv hudozhnim kerivnikom teatru Stabile v Turini ital Teatro Stabile di Torino peredavshi cyu posadu Valerio Binasko Voseni 2010 roku v italijskij kinoprokat vijshov film Mi virili zaj odnojmennim romanom Anni Banti yakij v 2011 roci vigrav premiyu Zolota alebarda za najkrashij film i najkrashij scenarij U tomu roci rezhiser zdobuv premiyu za kar yeru na festivali italijskogo kino v Madridi U sichni 2011 roku Martone zdijsniv postanovki Silskoyi chesti i Payaciv u teatri La Skala v Milani Z uspihom projshli takozh taki postanovki operi yak Tak chinyat usi z Klaudio Abbado Vesillya Figaro i Don Zhuan Mocarta Matilda di Shabran Torvaldo i Dorliska ta Avrelian v Palmiri Dzhoakkino Rossini opernij festival Rossini v Pezaro Fidelio Bethovena i Sharlotta Korde Togo zh 2011 roku Mario Martone postaviv Moralni narisi Dzhakomo Leopardi ta zdobuv premiyu La Ginestra imeni Dzhakomo Leopardi za zdatnist vidnoviti zv yazki poeta z Rekanati z nashim chasom Nastupnogo roku vin zdobuv stupin doktora nauk z mov kino i media vistav v universiteti Kalabriyi ital Universita della Calabria 28 kvitnya 2012 roku v Rekanati buv anonsovanij film prisvyachenij zhittyu Dzhakomo Leopardi strichka Nejmovirna moloda lyudina bula predstavlena na Venecijskomu kinofestivali 1 veresnya 2014 roku i mala velikij uspih u publiki ta kritikiv U 2018 roci Mario Martone predstaviv na 75 mu Venecijskomu kinofestivali film Kapri revolyuciya pro zhittya emigrantskoyi komuni na Kapri naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni Strichka brala uchast v osnovnij konkursnij programi festivalyu ta otrimala Premiyu Pazinetti ta Priz Mizhnarodnoyi konfederaciyi hudozhnogo kino SIAE FilmografiyaRezhiser ia scenarist Rik Nazva ukrayinskoyu Originalna nazva Rezhiser Scenarist 1992 Morte di un matematico napoletano 1993 Britva Rasoi 1994 k m Yedina krayina u sviti L unico paese al mondo 1994 k m Divovizhni istoriyi Miracoli storie per corti 1995 Kohannya stomlyuye L amore molesto 1997 Zhiteli Vezuviyu I vesuviani 2001 Teatr vijni Teatro di guerra 2001 Lulu Lulu 2004 Smak krovi L odore del sangue 2010 Noi credevamo 2014 Il giovane favoloso 2015 k m Pastorale cilentana 2018 Kapri revolyuciya Capri RevolutionViznannyaNagorodi ta nominaciyi Mario Martone Spisok ne ye vicherpnim Rik Kategoriya Film Rezultat Premiya Zolotij Zaher 1991 Najkrashij film Smert neapolitanskogo matematika Peremoga 1995 Kohannya stomlyuye Peremoga Venecijskij mizhnarodnij kinofestival 1992 Zolotij lev Smert neapolitanskogo matematika Nominaciya Gran pri zhuri Peremoga Nagoroda Kodak Cinecritica Peremoga 1994 Nagoroda Italijskoyi federaciyi kinoklubiv FEDIC Specialna zgadka Divovizhni istoriyi Peremoga 1997 Zolotij lev Zhiteli Vezuviyu Nominaciya 2010 Mi virili Nominaciya 2014 Nejmovirna moloda lyudina Nominaciya 2018 Kapri revolyuciya Nominaciya Premiya Pazinetti Peremoga Nagoroda Arca CinemaGiovani za najkrashij italijskij film u Veneciyi Peremoga Yevropejskij festival pershih filmiv u Anzhe 1993 Priz yevropejskogo zhuri za hudozhnij film Smert neapolitanskogo matematika Peremoga Gran pri Konsorciumu pismennikiv i kompozitoriv SACD Peremoga Priz Mizhnarodnoyi konfederaciyi hudozhnogo kino C I C A E Peremoga Premiya David di Donatello 1993 Najkrashij novij rezhiser Smert neapolitanskogo matematika Peremoga 1995 Premiya David di Donatello za najkrashu rezhisersku robotu Kohannya stomlyuye Peremoga 1998 Teatr vijni Nominaciya 2011 Premiya David di Donatello za najkrashij film Mi virili Peremoga Premiya David di Donatello za najkrashu rezhisersku robotu Nominaciya Najkrashij scenarij Peremoga David roku Nominaciya 2015 Premiya David di Donatello za najkrashij film Nejmovirna moloda lyudina Nominaciya Premiya David di Donatello za najkrashu rezhisersku robotu Nominaciya Najkrashij scenarij Nominaciya David roku Nominaciya 2019 Premiya David di Donatello za najkrashij film Kapri revolyuciya Nominaciya Italijskij nacionalnij sindikat kinozhurnalistiv 1993 Premiya Sribna strichka najkrashomu novomu rezhiserovi Smert neapolitanskogo matematika Peremoga 1900 Sribna strichka za najkrashij scenarij Nominaciya 1996 Sribna strichka najkrashomu rezhiserovi Kohannya stomlyuye Nominaciya Sribna strichka za najkrashij scenarij Nominaciya 1999 Sribna strichka najkrashomu rezhiserovi Teatr vijni Nominaciya Najkrashij scenarij Nominaciya Najkrashij originalnij syuzhet Nominaciya 2011 Sribna strichka roku Mi virili Peremoga 2015 Nejmovirna moloda lyudina Peremoga Premiya Zolota hlopavka 1993 Najkrashij pershij hudozhnij film Smert neapolitanskogo matematika Peremoga Najkrashij scenarij Nominaciya 1996 Kohannya stomlyuye Peremoga 2011 Najkrashij rezhiser Mi virili Peremoga 2015 Najkrashij film Nejmovirna moloda lyudina Peremoga Najkrashij scenarij Peremoga Turinskij mizhnarodnij festival molodogo kino 1994 Najkrashij italijskij korotkometrazhnij film roku Antonio Mastronunzio pittore sannita Nominaciya Najkrashij italijskij korotkometrazhnij film roku Specialna zgadka Peremoga Kannskij mizhnarodnij kinofestival 1995 Zolota palmova gilka Kohannya stomlyuye Nominaciya Mizhnarodnij kinofestival u Chikago 1995 Specialnij priz zhuri Kohannya stomlyuye Peremoga Premiya Zolotij globus 1995 Najkrashij film Kohannya stomlyuye Peremoga 2011 Najkrashij film Mi virili Nominaciya Najkrashij rezhiser Nominaciya Najkrashij scenarij Nominaciya Specialna nagoroda Inozemna presa Peremoga Premiya Zolotij kubok 1995 Najkrashij novij rezhiser Kohannya stomlyuye PeremogaPrimitkiPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Fernanda Moneta Esigenze Simbiotiche un diario degli anni 80 SEUPisa editore 2005 ital www festivaldecineitalianodemadrid com Arhiv originalu za 27 serpnya 2014 Procitovano 12 travnya 2018 ital milano corriere it Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 12 travnya 2018 www ilcirotano it Arhiv 2012 10 12 unical laurea honoris causa al regista martone print print originalu za 27 veresnya 2018 Procitovano 12 travnya 2018 La Biennale di Venezia ital Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 4 09 2018 Camillo De Marco Cineuropa angl 25 lipnya 2018 Arhiv originalu za 16 veresnya 2020 Procitovano 23 09 2018 Biennale Cinema 2018 angl 8 09 2018 Arhiv originalu za 8 veresnya 2018 Procitovano 9 09 2018 Cineuropa angl 8 09 2018 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 9 09 2018 Detektor media 9 veresnya 2018 Arhiv originalu za 9 09 2018 Procitovano 9 09 2018 Nagorodi ta nominaciyi Mario Martone na sajti IMDb angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mario Martone Mario Martone na sajti IMDb angl