Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маріам (груз. მარიამი) — грузинська цариця і регентка. Була дочкою Сенекеріма Арцруні з династії Арцрунідів, царя Васпуракана, та першою дружиною грузинського царя Георгія I. Будучи вд́овою царицею Грузії, вона правила як регентка свого неповнолітнього сина Баграта IV від 1027 до 1037 року й була залучена в дипломатичні відносини з Візантійською імперією.
| Маріам Арцруні | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 11 століття |
| Діяльність | політична діячка |
| Знання мов | грузинська, грецька і вірменська |
| Титул | королева-консорт |
| Рід | Арцруніди |
| Батько | Сенекерім Арцруні |
| Мати | Q29892343? |
| У шлюбі з | Георгій I Багратіоні |
| Діти | Баграт IV Багратіоні, d, d і Q94114893? |
| |
Походження та початок діяльності
Маріам була одружена з Георгієм I, що правив Грузією в 1014—1027 роках, але, мабуть, цар розлучився з нею, щоб одружитися з Альдою, донькою царя Аланії. Маріам знову з'явилася на історичній сцені після смерті Георгія і сходження на грузинський престол 1027 року їх сина Баграта IV. За малолітства Баграта вона ділила своє регентство з вельможами, особливо з князями Ліпарітом та Іване Абазасдзе.
1031 чи 1032 року Маріам відвідала двір візантійського імператора Романа III Аргира в Константинополі від імені Баграта IV і повернулася додому з мирним договором, почесним титулом куропалата і візантійською нареченою Оленою (дочкою Василя, брата Романа III) для свого сина.
Політична діяльність
Маріам продовжувала відігравати помітну роль в політиці Грузії навіть після того, як Баграт взяв на себе всю повноту влади. Грузинські хроніки говорять про те, що вірмени були її підданими через її походження, можливо, мова в них йде про тримісячний грузинський контроль над Ані, після якого місто було остаточно анексоване візантійцями в 1045 році. Вони також повідомляють про розбіжності між Багратом і Маріам щодо майбутнього зведеного брата царя Деметрія, який перейшов на бік візантійців в 1033 році, передавши їм фортецю Анакопію. Маріам виступала за примирення братів і зробила марну спробу повернути бунтівного Деметрія до вірності Грузії. Під час вимушеного вигнання Баграта при візантійському дворі в 1050-х роках Маріам супроводжувала свого сина і провела з ним три роки в Константинополі під час правління там Костянтина IX Мономаха.
Громадська діяльність
Маріам була відома свої заступництвом і фінансовою допомогою християнської церкви та монастирських фондів. Вона вільно володіла кількома мовами, включаючи грузинську, грецьку та вірменську.
Маріам згадується за пожертви в Іверський монастир (на Афоні) в його Синодіконі. Також відомо про її спілкуванні з грузинським ченцем і вченим Георгієм Афонським, під впливом якого Маріам зрештою сама стала черницею.
Згідно з «Житієм Георгія Агіоріта», після одруження своєї внучки Марти-Марії на Михайла VII Дуки (1065) Маріам вирушила в Антіохію з наміром здійснити подальше паломництво до Єрусалиму, несучи з собою імператорський орден для дукса і патріарха Антіохії. Там, однак, переконали царицю утриматися від відвідування утримуваного сарацинами Єрусалиму. Георгій Агіоріт взяв її гроші і роздав їх біднякам і тамтешнім монастирям.
Смерть
Смерть Маріам не згадується в хроніках. Вона була присутня біля смертного одра Баграта IV в 1072 році і, безсумнівно, не дожила до 1103 року, коли її згадано в літописі грузинського церковного собору в Руїсі-Урбнісі.
Генеалогія
Примітки
- Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 103–104.
- Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 104.
- Lordkipanidze, Mariam (1987), Georgia in the XI—XII centuries, p. 132. Ganatleba, edited by George B. Hewitt. (Online version of Chapter 2). [ 7 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- Rayfield, Donald. Edge of Empires: A History of Georgia (англ.). — Reaktion Books (англ.; рос.)., 2013. — P. 76—77. — .
- Lynda Garland & Stephen Rapp. Mary 'of Alania': Woman and Empress Between Two Worlds, pp. 120—121. In: Lynda Garland (ed., 2006), Byzantine Women: Varieties of Experience, 800—1200. Ashgate Publishing, Ltd., .
- Robert W. Thomson (1996), Rewriting Caucasian History. The Medieval Armenian Adaptation of the Georgian Chronicles. The Original Georgian Texts and the Armenian Adaptation, p. 305. Oxford University Press, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariam gruz მარიამი gruzinska caricya i regentka Bula dochkoyu Senekerima Arcruni z dinastiyi Arcrunidiv carya Vaspurakana ta pershoyu druzhinoyu gruzinskogo carya Georgiya I Buduchi vd ovoyu cariceyu Gruziyi vona pravila yak regentka svogo nepovnolitnogo sina Bagrata IV vid 1027 do 1037 roku j bula zaluchena v diplomatichni vidnosini z Vizantijskoyu imperiyeyu Mariam ArcruniNarodilasya11 stolittyaDiyalnistpolitichna diyachkaZnannya movgruzinska grecka i virmenskaTitulkoroleva konsortRidArcrunidiBatkoSenekerim ArcruniMatiQ29892343 U shlyubi zGeorgij I BagrationiDitiBagrat IV Bagrationi d d i Q94114893 Mediafajli u Vikishovishi Mariam v roli vd ovoyi carici Gruziyi detal Hahulskogo triptihu Pohodzhennya ta pochatok diyalnostiMariam bula odruzhena z Georgiyem I sho praviv Gruziyeyu v 1014 1027 rokah ale mabut car rozluchivsya z neyu shob odruzhitisya z Aldoyu donkoyu carya Alaniyi Mariam znovu z yavilasya na istorichnij sceni pislya smerti Georgiya i shodzhennya na gruzinskij prestol 1027 roku yih sina Bagrata IV Za malolitstva Bagrata vona dilila svoye regentstvo z velmozhami osoblivo z knyazyami Liparitom ta Ivane Abazasdze 1031 chi 1032 roku Mariam vidvidala dvir vizantijskogo imperatora Romana III Argira v Konstantinopoli vid imeni Bagrata IV i povernulasya dodomu z mirnim dogovorom pochesnim titulom kuropalata i vizantijskoyu narechenoyu Olenoyu dochkoyu Vasilya brata Romana III dlya svogo sina Politichna diyalnistMariam prodovzhuvala vidigravati pomitnu rol v politici Gruziyi navit pislya togo yak Bagrat vzyav na sebe vsyu povnotu vladi Gruzinski hroniki govoryat pro te sho virmeni buli yiyi piddanimi cherez yiyi pohodzhennya mozhlivo mova v nih jde pro trimisyachnij gruzinskij kontrol nad Ani pislya yakogo misto bulo ostatochno aneksovane vizantijcyami v 1045 roci Voni takozh povidomlyayut pro rozbizhnosti mizh Bagratom i Mariam shodo majbutnogo zvedenogo brata carya Demetriya yakij perejshov na bik vizantijciv v 1033 roci peredavshi yim fortecyu Anakopiyu Mariam vistupala za primirennya brativ i zrobila marnu sprobu povernuti buntivnogo Demetriya do virnosti Gruziyi Pid chas vimushenogo vignannya Bagrata pri vizantijskomu dvori v 1050 h rokah Mariam suprovodzhuvala svogo sina i provela z nim tri roki v Konstantinopoli pid chas pravlinnya tam Kostyantina IX Monomaha Gromadska diyalnistMariam bula vidoma svoyi zastupnictvom i finansovoyu dopomogoyu hristiyanskoyi cerkvi ta monastirskih fondiv Vona vilno volodila kilkoma movami vklyuchayuchi gruzinsku grecku ta virmensku Mariam zgaduyetsya za pozhertvi v Iverskij monastir na Afoni v jogo Sinodikoni Takozh vidomo pro yiyi spilkuvanni z gruzinskim chencem i vchenim Georgiyem Afonskim pid vplivom yakogo Mariam zreshtoyu sama stala cherniceyu Zgidno z Zhitiyem Georgiya Agiorita pislya odruzhennya svoyeyi vnuchki Marti Mariyi na Mihajla VII Duki 1065 Mariam virushila v Antiohiyu z namirom zdijsniti podalshe palomnictvo do Yerusalimu nesuchi z soboyu imperatorskij orden dlya duksa i patriarha Antiohiyi Tam odnak perekonali caricyu utrimatisya vid vidviduvannya utrimuvanogo saracinami Yerusalimu Georgij Agiorit vzyav yiyi groshi i rozdav yih bidnyakam i tamteshnim monastiryam SmertSmert Mariam ne zgaduyetsya v hronikah Vona bula prisutnya bilya smertnogo odra Bagrata IV v 1072 roci i bezsumnivno ne dozhila do 1103 roku koli yiyi zgadano v litopisi gruzinskogo cerkovnogo soboru v Ruyisi Urbnisi GenealogiyaPrimitkiToumanoff C Les dynasties de la Caucasie chretienne de l Antiquite jusqu au xixe siecle Tables genealogiques et chronologiques Rome 1990 P 103 104 d Track Q13409386d Track Q220d Track Q1134707 Toumanoff C Les dynasties de la Caucasie chretienne de l Antiquite jusqu au xixe siecle Tables genealogiques et chronologiques Rome 1990 P 104 d Track Q13409386d Track Q220d Track Q1134707 Lordkipanidze Mariam 1987 Georgia in the XI XII centuries p 132 Ganatleba edited by George B Hewitt Online version of Chapter 2 7 kvitnya 2020 u Wayback Machine Rayfield Donald Edge of Empires A History of Georgia angl Reaktion Books angl ros 2013 P 76 77 ISBN 9781780230702 Lynda Garland amp Stephen Rapp Mary of Alania Woman and Empress Between Two Worlds pp 120 121 In Lynda Garland ed 2006 Byzantine Women Varieties of Experience 800 1200 Ashgate Publishing Ltd ISBN 0 7546 5737 X Robert W Thomson 1996 Rewriting Caucasian History The Medieval Armenian Adaptation of the Georgian Chronicles The Original Georgian Texts and the Armenian Adaptation p 305 Oxford University Press ISBN 0 19 826373 2