Баграт IV (*1018-†1072) — цар Грузії з 1027 до 1072 року. Походив з династії Багратіоні.
Баграт IV груз. ბაგრატ IV | ||
| ||
---|---|---|
1027 — 1072 роки | ||
Попередник: | Георгій I | |
Спадкоємець: | Георгій II | |
Ім'я при народженні: | груз. ბაგრატ IV | |
Народження: | 1018 | |
Смерть: | 24 листопада 1072 Картлі, Грузія | |
Поховання: | d | |
Країна: | Грузія | |
Релігія: | Грузинська православна церква | |
Рід: | Багратіоні | |
Батько: | Георгій I Багратіоні | |
Мати: | Маріам Арцруні | |
Шлюб: | Олена Аргир і d | |
Діти: | Георгій II Багратіоні, Марія Багратіоні[1] і d | |
Автограф: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Молоді роки
Баграт був сином Георгія I та Маріам Васпуракан, доньки вірменського володаря. З дитинства Баграт займався державними справами. Після поразки його батька у війні з Візантією Баграта було відправлено до двору імператора Василя II. Там він як заручник жив до 1025 року, коли візантійський імператор помер. Після цього Баграт повернувся до Грузії та 1027 року, після смерті батька, став новим грузинським царем.
Через неповноліття молодого царя регентом стала його мати Маріам разом із Ліпаридом IV, еріставом Тріалеті та Іваном, еріставом Картлі. За їхнього правління значної сили набули аристократичні родини, послабилась центральна влада.
Внутрішня політика
З часом, коли Баграт IV став повноцінним царем Грузії, його зусилля були спрямовані на зміцнення країни. Тим більше, що на сході владі царя протистояли Квіріке III, цар Кахетії та Джафар III, емір Тбілісі (який на той час був васалом грузинських царів). Столиця ж Грузії розташовувалась у Кутаїсі.
Перш за все Баграт почав ліквідовувати незалежні маєтки феодалів. Було захоплено місто Артануджі, яке належало Деметре Багратіоні з Кларджеті.
1038 року Ліпарид IV, еристав Тріалеті, спробував захопити Тбілісі, але цьому завадили інші представники знаті. Тим самим Баграт IV створив собі ворога в особі Ліпарида, який у подальшому перейшов на бік Візантії. 1042 року Ліпарид разом із Давидом I, ериставом Лорі, за підтримки Візантії повстав проти Баграта IV. Того ж року у битві при Сасіреті царські війська зазнали поразки, за царем залишились тільки західні землі. У 1050–1053 роках Ліпарид володів фактично всією Грузією, а Баграт IV був змушений тікати до Константинополя. Зрештою Баграт IV зміг перемогти заколотників. 1060 року Ліпарида було захоплено та відправлено до монастиря, приєднано землі Лорі та Кахетії.
Зовнішня політика
Окрім внутрішніх ворогів, Баграт IV стикнувся із зовнішніми загрозами — Візантійською імперією та Сельджукською державою. Тут він намагався провадити більш дипломатичну політику, намагаючись зіштовхнути між собою цих ворогів. Після цього супротивники царя намагалися використати проти нього його зведеного брата Деметре, але невдало.
Цар намагався спочатку подружитись із Візантією. 1030 року мати Баграта — Маріам — з дипломатичною місією відвідала Константинополь, де уклала мирну угоду з імператором Романом III. Як наслідок 1032 року відбулось одруження Баграта IV з родичкою імператора, в результаті якого Баграт отримав титул куропалата. На деякий час стосунки між цими державами налагодилися.
У 1030-х роках боротьба також точилась із курдським родом Шаддадідів з Аррану, що у Вірменії. 1034 року грузинські війська завдали істотного удару цим ворогам.
1048 об'єднані сили Візантії та Грузії завдали поразки Сельджуцькій державі при Капетру, але при цьому й самі зазнали значних втрат. Тому проблему військового натиску сельджуків на володіння Грузії не було вирішено.
1060 року розпочався новий конфлікт із сельджуками на чолі з султаном Алп Арсланом. З огляду на це Баграт IV уклав нову угоду з Візантією, видавши свою доньку за імператора Михайла VII Дуку. 1068 султан Алп Арслан разом з еріставом Лорі, Кахетії та аль Фадлем Шаддадідом з Аррану вторгся до Грузії та розорив її. Баграт IV тільки у липні того року зміг відновити владу по всій Грузії, розбивши при цьому аль Фадля при Тбілісі. Емір Тбілісі знову став васалом грузинського царя. Проте до самої смерті Баграта — 24 листопада 1072 року — загрозу сельджуцької навали не було усунено.
Родина
1. Дружина Олена Аргир, небога імператора Візантії Романа III
Дітей не було
2. Борена, донька Урдура, царя Аланії
Діти:
- Георгій (1054–1112)
- Марія (1050–1103), дружина імператора Візантії Михайла VII Дуки.
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баграт IV (цар Грузії) |
- Suny, RG (1994), The Making of the Georgian Nation (2nd Edition), Bloomington and Indianapolis,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bagrat IV 1018 1072 car Gruziyi z 1027 do 1072 roku Pohodiv z dinastiyi Bagrationi Bagrat IV gruz ბაგრატ IVBagrat IVCar Gruziyi1027 1072 rokiPoperednik Georgij ISpadkoyemec Georgij II Im ya pri narodzhenni gruz ბაგრატ IVNarodzhennya 1018 1018 Smert 24 listopada 1072 1072 11 24 Kartli GruziyaPohovannya dKrayina GruziyaReligiya Gruzinska pravoslavna cerkvaRid BagrationiBatko Georgij I BagrationiMati Mariam ArcruniShlyub Olena Argir i dDiti Georgij II Bagrationi Mariya Bagrationi 1 i dAvtograf Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Bagrat buv sinom Georgiya I ta Mariam Vaspurakan donki virmenskogo volodarya Z ditinstva Bagrat zajmavsya derzhavnimi spravami Pislya porazki jogo batka u vijni z Vizantiyeyu Bagrata bulo vidpravleno do dvoru imperatora Vasilya II Tam vin yak zaruchnik zhiv do 1025 roku koli vizantijskij imperator pomer Pislya cogo Bagrat povernuvsya do Gruziyi ta 1027 roku pislya smerti batka stav novim gruzinskim carem Cherez nepovnolittya molodogo carya regentom stala jogo mati Mariam razom iz Liparidom IV eristavom Trialeti ta Ivanom eristavom Kartli Za yihnogo pravlinnya znachnoyi sili nabuli aristokratichni rodini poslabilas centralna vlada Vnutrishnya politika Z chasom koli Bagrat IV stav povnocinnim carem Gruziyi jogo zusillya buli spryamovani na zmicnennya krayini Tim bilshe sho na shodi vladi carya protistoyali Kvirike III car Kahetiyi ta Dzhafar III emir Tbilisi yakij na toj chas buv vasalom gruzinskih cariv Stolicya zh Gruziyi roztashovuvalas u Kutayisi Persh za vse Bagrat pochav likvidovuvati nezalezhni mayetki feodaliv Bulo zahopleno misto Artanudzhi yake nalezhalo Demetre Bagrationi z Klardzheti 1038 roku Liparid IV eristav Trialeti sprobuvav zahopiti Tbilisi ale comu zavadili inshi predstavniki znati Tim samim Bagrat IV stvoriv sobi voroga v osobi Liparida yakij u podalshomu perejshov na bik Vizantiyi 1042 roku Liparid razom iz Davidom I eristavom Lori za pidtrimki Vizantiyi povstav proti Bagrata IV Togo zh roku u bitvi pri Sasireti carski vijska zaznali porazki za carem zalishilis tilki zahidni zemli U 1050 1053 rokah Liparid volodiv faktichno vsiyeyu Gruziyeyu a Bagrat IV buv zmushenij tikati do Konstantinopolya Zreshtoyu Bagrat IV zmig peremogti zakolotnikiv 1060 roku Liparida bulo zahopleno ta vidpravleno do monastirya priyednano zemli Lori ta Kahetiyi Zovnishnya politika Okrim vnutrishnih vorogiv Bagrat IV stiknuvsya iz zovnishnimi zagrozami Vizantijskoyu imperiyeyu ta Seldzhukskoyu derzhavoyu Tut vin namagavsya provaditi bilsh diplomatichnu politiku namagayuchis zishtovhnuti mizh soboyu cih vorogiv Pislya cogo suprotivniki carya namagalisya vikoristati proti nogo jogo zvedenogo brata Demetre ale nevdalo Car namagavsya spochatku podruzhitis iz Vizantiyeyu 1030 roku mati Bagrata Mariam z diplomatichnoyu misiyeyu vidvidala Konstantinopol de uklala mirnu ugodu z imperatorom Romanom III Yak naslidok 1032 roku vidbulos odruzhennya Bagrata IV z rodichkoyu imperatora v rezultati yakogo Bagrat otrimav titul kuropalata Na deyakij chas stosunki mizh cimi derzhavami nalagodilisya U 1030 h rokah borotba takozh tochilas iz kurdskim rodom Shaddadidiv z Arranu sho u Virmeniyi 1034 roku gruzinski vijska zavdali istotnogo udaru cim vorogam 1048 ob yednani sili Vizantiyi ta Gruziyi zavdali porazki Seldzhuckij derzhavi pri Kapetru ale pri comu j sami zaznali znachnih vtrat Tomu problemu vijskovogo natisku seldzhukiv na volodinnya Gruziyi ne bulo virisheno 1060 roku rozpochavsya novij konflikt iz seldzhukami na choli z sultanom Alp Arslanom Z oglyadu na ce Bagrat IV uklav novu ugodu z Vizantiyeyu vidavshi svoyu donku za imperatora Mihajla VII Duku 1068 sultan Alp Arslan razom z eristavom Lori Kahetiyi ta al Fadlem Shaddadidom z Arranu vtorgsya do Gruziyi ta rozoriv yiyi Bagrat IV tilki u lipni togo roku zmig vidnoviti vladu po vsij Gruziyi rozbivshi pri comu al Fadlya pri Tbilisi Emir Tbilisi znovu stav vasalom gruzinskogo carya Prote do samoyi smerti Bagrata 24 listopada 1072 roku zagrozu seldzhuckoyi navali ne bulo usuneno Rodina1 Druzhina Olena Argir neboga imperatora Vizantiyi Romana III Ditej ne bulo 2 Borena donka Urdura carya Alaniyi Diti Georgij 1054 1112 Mariya 1050 1103 druzhina imperatora Vizantiyi Mihajla VII Duki PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bagrat IV car Gruziyi Suny RG 1994 The Making of the Georgian Nation 2nd Edition Bloomington and Indianapolis ISBN 0 253 35579 6