Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нікколо ді Берна рдо дей Макіаве ллі також Мак яве ллі італ Niccolò di Bernardo dei Machiavelli 3 травня 1469 14690503 Ф

Макіавеллі Ніколо

Макіавеллі Ніколо

Нікколо́ ді Берна́рдо дей Макіаве́ллі (також Мак'яве́ллі, італ. Niccolò di Bernardo dei Machiavelli; 3 травня 1469(14690503), Флоренція — 21 червня 1527, Флоренція) — державний секретар Флоренції, політичний діяч, мислитель, гуманіст, поет і драматург епохи Відродження. Він найбільш відомий своїм політичним трактатом «Державець» (Il Principe), написаним біля 1513 року, але опублікованим лише в 1532 році. Його часто називають батьком сучасної політичної філософії та політології.

Нікколо Макіавеллі
італ. Niccolò di Bernardo dei Machiavelli
image
Народження3 травня 1469[1][3]
Флоренція, Флорентійська республіка[1]
Смерть21 червня 1527[1][3] (58 років)
d, Флорентійська республіка або Флоренція, Флорентійська республіка[1]
перитоніт
ПохованняСанта-Кроче
Громадянство (підданство)image Флорентійська республіка
Знання мов
  • італійська[5] і Тосканська мова
    • Діяльність
  • письменник, політик, історик, політичний теоретик, військовий теоретик, перекладач, поет, дипломат, драматург
    • Alma materФлорентійський університет
    Літературний напрямВисоке Відродження
    Визначний твір
  • Державець і Роздуми про першу декаду Тіта Лівія
    • Конфесіякатолицтво
    Батькоd
    Матиd[6]
    РодичіNiccolò Machiavelli[d]
    Брати, сестриd
    У шлюбі зd
    Діти (6[7])
  • d, d, d, d і d
    • Автографimage
    image Нікколо Макіавеллі у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах
    image  Роботи у  Вікіджерелах

    Протягом багатьох років він обіймав державні посади у Флорентійській республіці, відповідаючи за дипломатичні та військові справи. Писав комедії, карнавальні пісні, вірші. Він працював секретарем Другої канцелярії Флорентійської республіки з 1498 по 1512 рік, коли Медічі були позбавлені влади.

    Після смерті Макіавеллі його ім’я і з'явившийся пізніше термін макіавеллізм часто вживається для характеристики безпринципної політики на зразок тої, що Макіавеллі рекомендував у своїй найвідомішій праці «Державець». Макіавеллі описав аморальну поведінку: нечесність й вбивство невинних, як нормальну й ефективну в політиці. Він навіть закликав до таких дій у багатьох ситуаціях. Сумнозвісна знаменитість книги витікає з твердження, що вона дає «злі поради тиранам, щоб допомогти їм утримати владу». Ця книга посіла позицію під номером 31 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів за версією журналу «Ньюсвік».

    Хоча термін макіавеллізм асоціюється з політичними махінаціями, підступом і реальною політикою, його твори мали великий вплив на авторів епохи Просвітництва і відродили інтерес до класичного республіканізму. Зокрема, такі мислителі як Барух Спіноза, Жан-Жак Руссо та Дені Дідро, стверджували, що Макіавеллі був радше республіканцем навіть тоді, коли писав «Державця», і його твори дали натхнення демократичній політичній філософії епохи Просвітлення. Менш відома праця «Міркування про першу декаду Тіта Лівія» (написана біля 1517 року), як вважається, проклала дорогу сучасному республіканізму. Політичний реалізм Макіавеллі продовжував впливати на покоління вчених і політиків, включаючи Ганну Арендт і Отто фон Бісмарка.

    Біографія

    Макіавеллі народився у Флоренції у сім'ї Бернардо ді Нікколо Макіавеллі (1426—1500), адвоката, і Бартоломії ді Стефано Нелі (1441—1496). У нього було дві старші сестри — Прімавера (1465), Маргарита (1468), та молодший брат Тотто (1475). Отримав добру освіту, відмінно знав латинську та італійську класику. Був знайомий з працями Тита Лівія, Йосипа Флавія, Цицерона, Макробія. Макіавеллі не вивчав давньогрецької, але читав латинські переклади Фукідіда, Полібія і Плутарха, з яких черпав натхнення для своїх історичних трактатів.

    Після 1494 року за республіканського режиму не міг обиратись на політичні посади, роботу на оплачуваній посаді в канцелярії отримав завдяки своєму досвідові, на основі якого створив свій славетний новий політичний метод.

    Життя Макіавеллі можна розділити на три основні періоди:

    image
    Портрет Джуліо де Медичі, папи римського Климента VII
    • 1498–1512 роки: активна політична діяльність на чолі другої канцелярії, а після 1502 року — зближення з новим постійним главою держави П'єтро Содерині; упродовж цього періоду Макіавеллі також був секретарем військового магістрату Десятьох, секретарем нового органу ополчення Дев'ятьох, до створення якого 1506 року він доклав великих зусиль, а також урядовим посланником — він брав участь у близько 35 дипломатичних місіях, включаючи 4 місії до Франції (1500–1511) та Сієни (1501–1510), дві до Чезаре Борджіа (1502), до папського двору (1503 та 1506), а також одну до німецького імператора (1507–1508);
    • 1512–1527 роки: втрата посади й нетривале ув'язнення після відновлення правління Медічі, початок літературної кар'єри; «…оскільки доля вирішила, що я не здатний говорити ні про шовк, ані про вовну, ні про прибутки, ані про втрати, я мушу говорити про політику (lo stato)». У 1503—1506 роках був відповідальним за флорентійську міліцію, включаючи захист міста. Він не довіряв найманцям (позиція, роз'яснена детально в «Міркуваннях про першу декаду Тіта Лівія» і в трактаті «Державець») і віддавав перевагу ополченню, сформованому з громадян. У серпні 1512 після низки заплутаних битв, угод і союзів Медічі за допомогою Папи римського Юлія II відновили свою владу у Флоренції і республіка була скасована. Макіавеллі, що грав істотну роль в уряді республіки, потрапив у опалу, 1513 його звинуватили у змові й арештували. Незважаючи ні на що, він відкидав свою причетність і був врешті-решт звільнений. Він віддалився в свій маєток в [en] біля Флоренції й почав писати трактати, які забезпечили йому місце в історії політичної філософії. Макіавеллі помер 1527 в Сан-Кашано, за кілька кілометрів від Флоренції. Розташування його могили невідоме; проте кенотаф на його честь перебуває в Церкві Санта-Кроче у Флоренції.

    За допомогою трактату «Державець» Макіавеллі досяг прихильності Медічі. 1520 року кардинал Джуліо де Медичі замовив йому написати історію Флоренції, а також «Роздуми» — проект промови уряду Флоренції з нагоди смерті Лоренцо, герцога Урбіно.

    Після виконання низки незначних доручень за межами Флоренції у травні 1526 року, за рік до падіння режиму Медічі у Флоренції, його призначили керівником наглядачів за укріпленнями.

    Макіавеллі помер 21 червня 1527 року, через 11 діб після невдалої спроби повернутись на свою стару посаду в канцелярії після відновлення республіканського правління.

    image
    Кенотаф (порожня почесна могила) Макіавеллі в церкві Санта Кроче, Флоренція

    Сім'я та нащадки

    У шлюбі Макіавеллі мав багато дітей. Зараз в Італії живуть його прямі нащадки, серед них — актриса Ніколетта Макіавеллі, а також її сестра, модель Лудовіка Раньйоні Макіавеллі, відома тим, що її викрали у 1985 р., але відпустили після суспільного розголосу.

    Ідейна спадщина

    Макіавеллі відомий двома своїми трактатами: написаною 1513 року працею «Державець» з посвятою Лоренцо де Медічі в 1515–1516 роках й опублікованою 1531 року, а також працею «Роздуми з приводу перших 10 книг Тита Лівія», створеною приблизно в 1513–1517 роках з посвятою двом республіканцям — Занобі Буондельмонті та Козимо Ручеллаі — вона була опублікована в 1531 році.

    До політичної спадщини Макіавеллі також належить створена приблизно 1520 року й опублікована 1521 року праця «Arte della guerra» («Мистецтво війни») і різноманітні твори на політичні теми, включаючи «Роздуми» («Discursus», 1520), звіти про виконання дипломатичних місій, листи, «Флорентійські хроніки» («Istorie Fiorentine») тощо.

    Усі твори Макіавеллі перебували у папському каталозі з 1557 по 1850 рік[].

    Макіавеллі зажив слави політичного теоретика насамперед завдяки новому «науковому методу», про який Девід Юм писав у своєму начерку: «Цю політику можна звести до науки» як «одну з тих вічних політичних істин, що їх не змінюють ні час, ні випадок»[]; по-друге, завдяки доктрині моральної стійкості та цілеспрямованості, що спричинилася до появи дієслова «макіавеллізувати», що означає «практикувати макіавеллізм, або ж здійснювати хитру витончену політику»[]; по-третє, завдяки теорії політичного республіканізму, яка справила значний вплив на англійську й американську політичну думку XVII та XVIII століть[]

    У середині XX століття з'явилося понад 20 основних концепцій політичної творчості Макіавеллі, а бібліографія налічує понад 3000 праць[].

    Хоча Макіавеллі й був обмежений гуманістичною вірою в , він розгорнув складніший економічний та соціальний аналіз проблеми конфлікту в своїй праці пізнього періоду «Istorie Fiorentine». Нарівні з цим аналізом і природним детермінізмом Макіавеллі стоїть його теорія держави як органічної системи, що керується власними законами розвитку і задовольняється самовиправданням з огляду на свій розквіт. Це спонукало німецького ліберального історика ідей Фрідріха Майнеке в 1924 році назвати його «першою людиною, яка відкрила справжній raison d'etat (державний інтерес)». Як послідовно доводив Гайнц Пост, концепції суспільної необхідності та ratio publicae utilitatis (суспільної корисності) були добре відомі в пізньому Середньовіччі, але на відміну від свого сучасника Гвічардіні (1483–1540) Макіавеллі не вживав вислову ragione de stato (державний інтерес) і не стверджував, що мета виправдовує засоби; скоріше він твердив, що успіх правителя підтверджується вердиктом народу, і йому пробачать ужиття певних заходів, якщо це призведе до успіху, бо в політиці, «де не існує морального суду, судять за результатами». У всякому разі, якщо й не настільки своєрідне, як про це твердив Майнеке, проте часте вживання Макіавеллі слова stato (держава) та наголос на необхідності розмежування успішної політичної діяльності і традиційної моралі свідчать про його завбачливість в усвідомленні проблем, що виникали під тиском зростання влади світської держави…

    Потреба в гнучкості заважала Макіавеллі дати однозначний розв'язок проблеми державного устрою. Самодержці потрібні для заснування й реформування держави, республіканський уряд краще підходить для підтримання встановленого порядку («Роздуми», І, 58). Однак попри труднощі, що привертали стільки уваги, з узгодженням прореспубліканських «Роздумів» із «Державцем», учення Макіавеллі, як показали Покок і Скіннер, є послідовно республіканським як на практичному, так і на ідеологічному рівнях. Республіки не тільки здатні краще пристосовуватись до швидкозмінних обставин завдяки своєму різнорідному громадянству, а й надають людським істотам можливість брати участь у політичних справах і військових кампаніях, що краще забезпечує повноту їх самореалізації («Роздуми», II, 2; про міське ополчення, важливу тему політичної теорії Макіавеллі, див. «Державець», гл. 12, «Роздуми», І, 4 та «Arte della guerra»)…

    Моделлю для Макіавеллі слугувала Римська республіка, і хоч у ті часи та згодом його звинувачували в некритичному захопленні Римом і бракові реалізму, створене ним 1506 року міське ополчення та його проект державного устрою Флоренції 1520 року показали практичну значущість його ідей. У руках Макіавеллі і його сучасників класичний республіканізм також слугував засобом виправдання зростання державної могутності; 1520 року Макіавеллі написав у «Роздумах»: «Я переконаний в тому, що найвищий подвиг, який можна звершити і який є наймилішим для Бога, — це те, що ти зробив для власної країни». Нещодавно Галлюїнґ доводив, що республіканець Макіавеллі пропонує жорстку теорію силової політики, яка цілковито збігається з політичною аргументацією, висунутою в «Державці». Важливу роль у сучасних дослідженнях відіграє концептуальний аналіз, за допомогою якого Скіннеру нещодавно вдалося розв'язати проблему республіканізму Макіавеллі: «Державець» і «Роздуми…» потребують різного підходу як складові двох різних літературних традицій з відмінними призначеннями. Аналіз способів уживання Макіавеллі таких понять, як gloria, virtu, fortuna (, чеснота, доля) тощо, допоміг прояснити його політичний лексикон, тоді як з огляду на соціальний і «гендерний» підходи його політичну думку намагаються інтерпретувати в ширшому контексті.

    Основні твори

    Переклади українською

    Вперше українською «Державця» переклав Михайло Островерха, який переклав назву книги як «Володар». Цей переклад з'явився друком у 1934 році у книгозбірні львівського часопису «Літературно-науковий вісник» з ініціативи тодішнього редактора — Дмитра Донцова. Ось як про це згадує сам Михайло Островерха:

    «Було це під весну 1934. На Академічній, у Львові, припадково, стрінув я д-ра Дмитра Донцова, редактора „Вістника“. Привіталися. Він поспитав — як довго зупинюся я у Львові, коли вертаюся до Риму й зараз же поставив справу: чи не схотів би я перекласти на українське „Іль Прінчіпе“ Макіавеллія, а він це видасть. Припускаю, що, на це предложення, очі в мене блиснули радістю: знову Донцов сягає глибше й дальше поза наше ґетто? Очевидно, я вхітно погодився на це».

    Виправлений та доповнений переклад Островерхи знову вийшов у 1976 року в нью-йоркському видавництві G.A Press з обкладинкою роботи Едварда Козака.

    Вдруге твір Макіавелі переклав з італійської Анатолій Перепадя, який переклав назву книги як «Державець». Цей переклад з'явився друком у 1998 році в київському видавництві «Основи». У 2007 та 2013 роках харківське видавництво «Фоліо» перевидало переклад Перепаді.

    Втретє твір Макіавелі переклала з італійської , яка переклала назву книги як «Державотворець». Цей переклад з'явився друком у 2015 році в київському видавництві .

    Список видань

    У Вікіджерелах є
    Державець
    • Микола Макявель. Володар. Переклад з італійської: Михайло Островерх. Львів: Книгозбірня Вістника, 1934. 117 стор.
      • image (передрук) Ніккольо Макіявеллі. Володар. Переклад з італійської: Михайло Островерх. Нью-Йорк: G. A. Press, 1976. 162 стор.
    • Нікколо Макіавеллі. Флорентійські хроніки. Державець. Переклад з італійської: Анатоль Перепадя. Київ: Основи, 1998. 492 стор. —
      • (передрук) Нікколо Макіавеллі. Флорентійські хроніки. Державець. Переклад з італійської: Анатоль Перепадя; передмова: Ада Бичко. Харків: Фоліо, 2007. 511 стор. —
      • (передрук) Нікколо Макіавеллі. Флорентійські хроніки. Державець. Переклад з італійської: Анатоль Перепадя; передмова: Ада Бичко. Харків: Фоліо, 2013. 511 стор. —
      • (передрук) Нікколо Макіавеллі. Флорентійські хроніки. Державець. Переклад з італійської: Анатоль Перепадя. Харків: Будинок друку, 2013. 470 стор. —
    • Нікколо Макіавеллі. Державотворець. Переклад з італійської: Валентина Балог. Київ: Арій, 2015. 223 стор. (Антологія мудрості) —

    Див. також

    Примітки

    1. Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
      d:Track:Q455d:Track:Q2846567d:Track:Q2743906
    2. autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
      d:Track:Q731361d:Track:Q3803714d:Track:Q2818964
    3. BeWeB
      d:Track:Q77541206
    4. autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
      d:Track:Q731361d:Track:Q3803714d:Track:Q2818964
    5. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133
    6. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
      d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
    7. https://www.notablebiographies.com/Lo-Ma/Machiavelli-Niccol.html
    8. . Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 11 серпня 2019.
    9. . Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 11 серпня 2019.
    10. . Internet Encyclopedia of Philosophy. Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 1 листопада 2018.
    11. Niccolo Machiavelli | Beliefs, Books, The Prince, Philosophy, Accomplishments, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 13 березня 2023.
    12. Smith, Gregory B. (2008). Between Eternities: On the Tradition of Political Philosophy, Past, Present, and Future (англ.). Lexington Books. с. 65. ISBN .
    13. Whelan, Frederick G. (2004). Hume and Machiavelli: Political Realism and Liberal Thought (англ.). Lexington Books. с. 29. ISBN .
    14. Strauss is most notable for this description. (15 жовтня 1988). What is Political Philosophy? And Other Studies (англ.). University of Chicago Press. с. 41. ISBN .
    15. . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 8 серпня 2019.
    16. Cassirer, Ernst (1946). The Myth of the State (англ.). Yale University Press. с. 141—145. ISBN .
    17. Strauss, Leo; Cropsey, Joseph (15 червня 2012). History of Political Philosophy (англ.). University of Chicago Press. с. 297. ISBN .
    18. Mansfield, Harvey C. (25 лютого 1998). (англ.). University of Chicago Press. с. 178. ISBN . Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 20 березня 2022.
    19. Giovanni Giorgini, «Five Hundred Years of Italian Scholarship on Machiavelli's Prince», Review of Politics (2013) 75#4 pp. 625–40.
    20. Giorgini, Giovanni (2013). Five Hundred Years of Italian Scholarship on Machiavelli's Prince. Review of Politics. 75 (4): 625—40. doi:10.1017/S0034670513000624.
    21. Inside NEWSWEEK's Top 100 Books: The Meta-List [ 25 серпня 2019 у Wayback Machine.] // «Newsweek», 28.06.2009 (англ.)
    22. B. Spinoza, Tractatus theologico-politicus, V, 7
    23. Diderot, Denis (1778). Machivellianism. Encyclopedie.
    24. J.-J. Rousseau, Contrat sociale, III, 6
    25. Harvey Mansfield and Nathan Tarcov, «Introduction to the Discourses». In their translation of the Discourses on Livy
    26. Pflanze, Otto (1958). Bismarck's "Realpolitik". The Review of Politics. Т. 20, № 4. с. 492—514. ISSN 0034-6705. Процитовано 13 березня 2023.
    27. Arendt, Hannah (1988). The Human Condition (English) . Chicago: Chicago University Press. с. 77.
    28. Dal Villani, nella sua Cronica
    29. La sua trascrizione del De rerum natura è nel manoscritto Vaticano Rossiano 884
    30. Нікколо Макіавеллі. Флорентійські хроніки. Державець. [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.] Переклад з італійської: Анатоль Перепадя; передмова: Ада Бичко. Харків: Фоліо, 2007. 511 стор.

    Джерела

    • Макіавеллі Нікколо [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416 с.
    • Pasquale Villari. Niccolò Machiavelli and His Times. Firenze: Le Monnier, 1877. 684 p. (італ.) (переглянути на archive.org)
    • Михаил Андреев. Никколо Макьявелли в культуре Возрождения. — Москва: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2008. [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
    • Антоніо Ґрамші. Сучасний Державець (1931—1932) [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
    • Лев Каменев. Предисловие к «Сочинениям» Никколо Макиавелли (1934) [ 25 лютого 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    • Іван Мегела. Нікколо Макіавеллі. Цинічний порадник володарів чи шукач політичної істини?
    • Пол Стретерн. Макиавелли за 90 минут (1998) [ 1 квітня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
    • Fabrizio Franceschini. «Machiavelli, Niccolò», in Enciclopedia dell'Italiano, Istituto dell'Enciclopedia Italiana, Roma 2011. [ 10 листопада 2021 у Wayback Machine.](італ.)

    Література

    • М. С. Дорошко. Макіавеллі Нікколо // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812 с. —
    • Макіавеллі, Нікколо // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 356. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
    • А. Пахарєв. Макіавеллі Нікколо ді Бернардо // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С.418. —
    • Себайн Джордж Г., Торсон Томас Л. Частина третя. Теорія національної держави. 18. Макіавеллі // Історія політичної думки / Пер. з англ. — К. : Основи, 1997. — С. 304-322. — .

    Посилання

    • Макіавеллі [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 556. — .
    • Мак'явеллі Нікколо // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 99. — .
    • Кудрявцев О. Ф. Макиавелли (Machiavelli) Ник­ко­ло [ 30 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Большая российская энциклопедия (электронная версия)
    • Юсим М. А. Макиавелли (Machiavelli) Ник­ко­ло [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.] // «Православная Энциклопедия», (электронная версия)
    • Микола Мак'явель. «Володар» (аудіокнига) — Львів, 1934. 117 c.
    • Микола Макявель. Володар. — Львів, 1934 [ 21 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті е-бібліотеки «Чтиво»
    • Ніккольо Макіявеллі. Володар. — Нью-Йорк, 1976 [ 13 березня 2017 у Wayback Machine.] на сайті е-бібліотеки «Діаспоріана»
    • Нікколо Макіавеллі. Флорентійські хроніки. Державець. — Київ, 1998 [ 12 червня 2016 у Wayback Machine.] на сайті е-бібліотеки «Чтиво»
    • Антоніо Ґрамші. Сучасний Державець (1931—1932) [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
    • Іван Мегела. Нікколо Макіявеллі. Цинічний порадник володарів чи шукач політичної істини?
    • Князь. Il Principe. Никколо Макиавелли, переведен с итальянского С. М. Роговиной, отпечатан изданием Н. Н. Клочкова в г. Москва, 1910, 128 с. (рос)
    • Коли мета виправдовує засоби: Як Нікколо Макіавеллі став наставником тиранів і «батьком» політології

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Nikkolo di Berna rdo dej Makiave lli takozh Mak yave lli ital Niccolo di Bernardo dei Machiavelli 3 travnya 1469 14690503 Florenciya 21 chervnya 1527 Florenciya derzhavnij sekretar Florenciyi politichnij diyach mislitel gumanist poet i dramaturg epohi Vidrodzhennya Vin najbilsh vidomij svoyim politichnim traktatom Derzhavec Il Principe napisanim bilya 1513 roku ale opublikovanim lishe v 1532 roci Jogo chasto nazivayut batkom suchasnoyi politichnoyi filosofiyi ta politologiyi Nikkolo Makiavelliital Niccolo di Bernardo dei MachiavelliNarodzhennya3 travnya 1469 1 3 Florenciya Florentijska respublika 1 Smert21 chervnya 1527 1 3 58 rokiv d Florentijska respublika abo Florenciya Florentijska respublika 1 peritonitPohovannyaSanta KrocheGromadyanstvo piddanstvo Florentijska respublikaZnannya movitalijska 5 i Toskanska movaDiyalnistpismennik politik istorik politichnij teoretik vijskovij teoretik perekladach poet diplomat dramaturgAlma materFlorentijskij universitetLiteraturnij napryamVisoke VidrodzhennyaViznachnij tvirDerzhavec i Rozdumi pro pershu dekadu Tita LiviyaKonfesiyakatolictvoBatkodMatid 6 RodichiNiccolo Machiavelli d Brati sestridU shlyubi zdDiti 6 7 d d d d i dAvtograf Nikkolo Makiavelli u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Protyagom bagatoh rokiv vin obijmav derzhavni posadi u Florentijskij respublici vidpovidayuchi za diplomatichni ta vijskovi spravi Pisav komediyi karnavalni pisni virshi Vin pracyuvav sekretarem Drugoyi kancelyariyi Florentijskoyi respubliki z 1498 po 1512 rik koli Medichi buli pozbavleni vladi Pislya smerti Makiavelli jogo im ya i z yavivshijsya piznishe termin makiavellizm chasto vzhivayetsya dlya harakteristiki bezprincipnoyi politiki na zrazok toyi sho Makiavelli rekomenduvav u svoyij najvidomishij praci Derzhavec Makiavelli opisav amoralnu povedinku nechesnist j vbivstvo nevinnih yak normalnu j efektivnu v politici Vin navit zaklikav do takih dij u bagatoh situaciyah Sumnozvisna znamenitist knigi vitikaye z tverdzhennya sho vona daye zli poradi tiranam shob dopomogti yim utrimati vladu Cya kniga posila poziciyu pid nomerom 31 u Rejtingu 100 najkrashih knig usih chasiv za versiyeyu zhurnalu Nyusvik Hocha termin makiavellizm asociyuyetsya z politichnimi mahinaciyami pidstupom i realnoyu politikoyu jogo tvori mali velikij vpliv na avtoriv epohi Prosvitnictva i vidrodili interes do klasichnogo respublikanizmu Zokrema taki misliteli yak Baruh Spinoza Zhan Zhak Russo ta Deni Didro stverdzhuvali sho Makiavelli buv radshe respublikancem navit todi koli pisav Derzhavcya i jogo tvori dali nathnennya demokratichnij politichnij filosofiyi epohi Prosvitlennya Mensh vidoma pracya Mirkuvannya pro pershu dekadu Tita Liviya napisana bilya 1517 roku yak vvazhayetsya proklala dorogu suchasnomu respublikanizmu Politichnij realizm Makiavelli prodovzhuvav vplivati na pokolinnya vchenih i politikiv vklyuchayuchi Gannu Arendt i Otto fon Bismarka BiografiyaMakiavelli narodivsya u Florenciyi u sim yi Bernardo di Nikkolo Makiavelli 1426 1500 advokata i Bartolomiyi di Stefano Neli 1441 1496 U nogo bulo dvi starshi sestri Primavera 1465 Margarita 1468 ta molodshij brat Totto 1475 Otrimav dobru osvitu vidminno znav latinsku ta italijsku klasiku Buv znajomij z pracyami Tita Liviya Josipa Flaviya Cicerona Makrobiya Makiavelli ne vivchav davnogreckoyi ale chitav latinski perekladi Fukidida Polibiya i Plutarha z yakih cherpav nathnennya dlya svoyih istorichnih traktativ Pislya 1494 roku za respublikanskogo rezhimu ne mig obiratis na politichni posadi robotu na oplachuvanij posadi v kancelyariyi otrimav zavdyaki svoyemu dosvidovi na osnovi yakogo stvoriv svij slavetnij novij politichnij metod Zhittya Makiavelli mozhna rozdiliti na tri osnovni periodi 1469 1498 roki ditinstvo i yunist u Florenciyi za chasiv pravlinnya Lorenco de Medichi a pislya vignannya jogo sina P yero de Medichi v 1494 roci 4 burhlivi roki respublikanskogo pravlinnya pid provodom monaha dominikancya Dzhirolamo Savonaroli Portret Dzhulio de Medichi papi rimskogo Klimenta VII 1498 1512 roki aktivna politichna diyalnist na choli drugoyi kancelyariyi a pislya 1502 roku zblizhennya z novim postijnim glavoyu derzhavi P yetro Soderini uprodovzh cogo periodu Makiavelli takozh buv sekretarem vijskovogo magistratu Desyatoh sekretarem novogo organu opolchennya Dev yatoh do stvorennya yakogo 1506 roku vin doklav velikih zusil a takozh uryadovim poslannikom vin brav uchast u blizko 35 diplomatichnih misiyah vklyuchayuchi 4 misiyi do Franciyi 1500 1511 ta Siyeni 1501 1510 dvi do Chezare Bordzhia 1502 do papskogo dvoru 1503 ta 1506 a takozh odnu do nimeckogo imperatora 1507 1508 1512 1527 roki vtrata posadi j netrivale uv yaznennya pislya vidnovlennya pravlinnya Medichi pochatok literaturnoyi kar yeri oskilki dolya virishila sho ya ne zdatnij govoriti ni pro shovk ani pro vovnu ni pro pributki ani pro vtrati ya mushu govoriti pro politiku lo stato U 1503 1506 rokah buv vidpovidalnim za florentijsku miliciyu vklyuchayuchi zahist mista Vin ne doviryav najmancyam poziciya roz yasnena detalno v Mirkuvannyah pro pershu dekadu Tita Liviya i v traktati Derzhavec i viddavav perevagu opolchennyu sformovanomu z gromadyan U serpni 1512 pislya nizki zaplutanih bitv ugod i soyuziv Medichi za dopomogoyu Papi rimskogo Yuliya II vidnovili svoyu vladu u Florenciyi i respublika bula skasovana Makiavelli sho grav istotnu rol v uryadi respubliki potrapiv u opalu 1513 jogo zvinuvatili u zmovi j areshtuvali Nezvazhayuchi ni na sho vin vidkidav svoyu prichetnist i buv vreshti resht zvilnenij Vin viddalivsya v svij mayetok v en bilya Florenciyi j pochav pisati traktati yaki zabezpechili jomu misce v istoriyi politichnoyi filosofiyi Makiavelli pomer 1527 v San Kashano za kilka kilometriv vid Florenciyi Roztashuvannya jogo mogili nevidome prote kenotaf na jogo chest perebuvaye v Cerkvi Santa Kroche u Florenciyi Za dopomogoyu traktatu Derzhavec Makiavelli dosyag prihilnosti Medichi 1520 roku kardinal Dzhulio de Medichi zamoviv jomu napisati istoriyu Florenciyi a takozh Rozdumi proekt promovi uryadu Florenciyi z nagodi smerti Lorenco gercoga Urbino Pislya vikonannya nizki neznachnih doruchen za mezhami Florenciyi u travni 1526 roku za rik do padinnya rezhimu Medichi u Florenciyi jogo priznachili kerivnikom naglyadachiv za ukriplennyami Makiavelli pomer 21 chervnya 1527 roku cherez 11 dib pislya nevdaloyi sprobi povernutis na svoyu staru posadu v kancelyariyi pislya vidnovlennya respublikanskogo pravlinnya Kenotaf porozhnya pochesna mogila Makiavelli v cerkvi Santa Kroche FlorenciyaSim ya ta nashadkiU shlyubi Makiavelli mav bagato ditej Zaraz v Italiyi zhivut jogo pryami nashadki sered nih aktrisa Nikoletta Makiavelli a takozh yiyi sestra model Ludovika Ranjoni Makiavelli vidoma tim sho yiyi vikrali u 1985 r ale vidpustili pislya suspilnogo rozgolosu Idejna spadshinaMakiavelli vidomij dvoma svoyimi traktatami napisanoyu 1513 roku praceyu Derzhavec z posvyatoyu Lorenco de Medichi v 1515 1516 rokah j opublikovanoyu 1531 roku a takozh praceyu Rozdumi z privodu pershih 10 knig Tita Liviya stvorenoyu priblizno v 1513 1517 rokah z posvyatoyu dvom respublikancyam Zanobi Buondelmonti ta Kozimo Ruchellai vona bula opublikovana v 1531 roci Do politichnoyi spadshini Makiavelli takozh nalezhit stvorena priblizno 1520 roku j opublikovana 1521 roku pracya Arte della guerra Mistectvo vijni i riznomanitni tvori na politichni temi vklyuchayuchi Rozdumi Discursus 1520 zviti pro vikonannya diplomatichnih misij listi Florentijski hroniki Istorie Fiorentine tosho Usi tvori Makiavelli perebuvali u papskomu katalozi z 1557 po 1850 rik dzherelo Makiavelli zazhiv slavi politichnogo teoretika nasampered zavdyaki novomu naukovomu metodu pro yakij Devid Yum pisav u svoyemu nacherku Cyu politiku mozhna zvesti do nauki yak odnu z tih vichnih politichnih istin sho yih ne zminyuyut ni chas ni vipadok dzherelo po druge zavdyaki doktrini moralnoyi stijkosti ta cilespryamovanosti sho sprichinilasya do poyavi diyeslova makiavellizuvati sho oznachaye praktikuvati makiavellizm abo zh zdijsnyuvati hitru vitonchenu politiku dzherelo po tretye zavdyaki teoriyi politichnogo respublikanizmu yaka spravila znachnij vpliv na anglijsku j amerikansku politichnu dumku XVII ta XVIII stolit dzherelo U seredini XX stolittya z yavilosya ponad 20 osnovnih koncepcij politichnoyi tvorchosti Makiavelli a bibliografiya nalichuye ponad 3000 prac dzherelo Hocha Makiavelli j buv obmezhenij gumanistichnoyu viroyu v vin rozgornuv skladnishij ekonomichnij ta socialnij analiz problemi konfliktu v svoyij praci piznogo periodu Istorie Fiorentine Narivni z cim analizom i prirodnim determinizmom Makiavelli stoyit jogo teoriya derzhavi yak organichnoyi sistemi sho keruyetsya vlasnimi zakonami rozvitku i zadovolnyayetsya samovipravdannyam z oglyadu na svij rozkvit Ce sponukalo nimeckogo liberalnogo istorika idej Fridriha Majneke v 1924 roci nazvati jogo pershoyu lyudinoyu yaka vidkrila spravzhnij raison d etat derzhavnij interes Yak poslidovno dovodiv Gajnc Post koncepciyi suspilnoyi neobhidnosti ta ratio publicae utilitatis suspilnoyi korisnosti buli dobre vidomi v piznomu Serednovichchi ale na vidminu vid svogo suchasnika Gvichardini 1483 1540 Makiavelli ne vzhivav vislovu ragione de stato derzhavnij interes i ne stverdzhuvav sho meta vipravdovuye zasobi skorishe vin tverdiv sho uspih pravitelya pidtverdzhuyetsya verdiktom narodu i jomu probachat uzhittya pevnih zahodiv yaksho ce prizvede do uspihu bo v politici de ne isnuye moralnogo sudu sudyat za rezultatami U vsyakomu razi yaksho j ne nastilki svoyeridne yak pro ce tverdiv Majneke prote chaste vzhivannya Makiavelli slova stato derzhava ta nagolos na neobhidnosti rozmezhuvannya uspishnoyi politichnoyi diyalnosti i tradicijnoyi morali svidchat pro jogo zavbachlivist v usvidomlenni problem sho vinikali pid tiskom zrostannya vladi svitskoyi derzhavi Potreba v gnuchkosti zavazhala Makiavelli dati odnoznachnij rozv yazok problemi derzhavnogo ustroyu Samoderzhci potribni dlya zasnuvannya j reformuvannya derzhavi respublikanskij uryad krashe pidhodit dlya pidtrimannya vstanovlenogo poryadku Rozdumi I 58 Odnak popri trudnoshi sho privertali stilki uvagi z uzgodzhennyam prorespublikanskih Rozdumiv iz Derzhavcem uchennya Makiavelli yak pokazali Pokok i Skinner ye poslidovno respublikanskim yak na praktichnomu tak i na ideologichnomu rivnyah Respubliki ne tilki zdatni krashe pristosovuvatis do shvidkozminnih obstavin zavdyaki svoyemu riznoridnomu gromadyanstvu a j nadayut lyudskim istotam mozhlivist brati uchast u politichnih spravah i vijskovih kampaniyah sho krashe zabezpechuye povnotu yih samorealizaciyi Rozdumi II 2 pro miske opolchennya vazhlivu temu politichnoyi teoriyi Makiavelli div Derzhavec gl 12 Rozdumi I 4 ta Arte della guerra Modellyu dlya Makiavelli sluguvala Rimska respublika i hoch u ti chasi ta zgodom jogo zvinuvachuvali v nekritichnomu zahoplenni Rimom i brakovi realizmu stvorene nim 1506 roku miske opolchennya ta jogo proekt derzhavnogo ustroyu Florenciyi 1520 roku pokazali praktichnu znachushist jogo idej U rukah Makiavelli i jogo suchasnikiv klasichnij respublikanizm takozh sluguvav zasobom vipravdannya zrostannya derzhavnoyi mogutnosti 1520 roku Makiavelli napisav u Rozdumah Ya perekonanij v tomu sho najvishij podvig yakij mozhna zvershiti i yakij ye najmilishim dlya Boga ce te sho ti zrobiv dlya vlasnoyi krayini Neshodavno Gallyuying dovodiv sho respublikanec Makiavelli proponuye zhorstku teoriyu silovoyi politiki yaka cilkovito zbigayetsya z politichnoyu argumentaciyeyu visunutoyu v Derzhavci Vazhlivu rol u suchasnih doslidzhennyah vidigraye konceptualnij analiz za dopomogoyu yakogo Skinneru neshodavno vdalosya rozv yazati problemu respublikanizmu Makiavelli Derzhavec i Rozdumi potrebuyut riznogo pidhodu yak skladovi dvoh riznih literaturnih tradicij z vidminnimi priznachennyami Analiz sposobiv uzhivannya Makiavelli takih ponyat yak gloria virtu fortuna chesnota dolya tosho dopomig proyasniti jogo politichnij leksikon todi yak z oglyadu na socialnij i gendernij pidhodi jogo politichnu dumku namagayutsya interpretuvati v shirshomu konteksti Osnovni tvoriVolodar ital Il Principe 1513 ital Discorsi sopra la prima deca di Tito Livio 1513 1519 ital Dell arte della guerra 1519 1520 ital Istorie fiorentine 1520 1525 ital Vita di Castruccio Castracani da Lucca 1520 Perekladi ukrayinskoyuVpershe ukrayinskoyu Derzhavcya pereklav Mihajlo Ostroverha yakij pereklav nazvu knigi yak Volodar Cej pereklad z yavivsya drukom u 1934 roci u knigozbirni lvivskogo chasopisu Literaturno naukovij visnik z iniciativi todishnogo redaktora Dmitra Doncova Os yak pro ce zgaduye sam Mihajlo Ostroverha Bulo ce pid vesnu 1934 Na Akademichnij u Lvovi pripadkovo strinuv ya d ra Dmitra Doncova redaktora Vistnika Privitalisya Vin pospitav yak dovgo zupinyusya ya u Lvovi koli vertayusya do Rimu j zaraz zhe postaviv spravu chi ne shotiv bi ya pereklasti na ukrayinske Il Princhipe Makiavelliya a vin ce vidast Pripuskayu sho na ce predlozhennya ochi v mene blisnuli radistyu znovu Doncov syagaye glibshe j dalshe poza nashe getto Ochevidno ya vhitno pogodivsya na ce Vipravlenij ta dopovnenij pereklad Ostroverhi znovu vijshov u 1976 roku v nyu jorkskomu vidavnictvi G A Press z obkladinkoyu roboti Edvarda Kozaka Vdruge tvir Makiaveli pereklav z italijskoyi Anatolij Perepadya yakij pereklav nazvu knigi yak Derzhavec Cej pereklad z yavivsya drukom u 1998 roci v kiyivskomu vidavnictvi Osnovi U 2007 ta 2013 rokah harkivske vidavnictvo Folio perevidalo pereklad Perepadi Vtretye tvir Makiaveli pereklala z italijskoyi yaka pereklala nazvu knigi yak Derzhavotvorec Cej pereklad z yavivsya drukom u 2015 roci v kiyivskomu vidavnictvi Spisok vidan U Vikidzherelah ye Derzhavec Mikola Makyavel Volodar Pereklad z italijskoyi Mihajlo Ostroverh Lviv Knigozbirnya Vistnika 1934 117 stor peredruk Nikkolo Makiyavelli Volodar Pereklad z italijskoyi Mihajlo Ostroverh Nyu Jork G A Press 1976 162 stor Nikkolo Makiavelli Florentijski hroniki Derzhavec Pereklad z italijskoyi Anatol Perepadya Kiyiv Osnovi 1998 492 stor ISBN 966 500 101 9 peredruk Nikkolo Makiavelli Florentijski hroniki Derzhavec Pereklad z italijskoyi Anatol Perepadya peredmova Ada Bichko Harkiv Folio 2007 511 stor ISBN 978 966 03 3847 0 peredruk Nikkolo Makiavelli Florentijski hroniki Derzhavec Pereklad z italijskoyi Anatol Perepadya peredmova Ada Bichko Harkiv Folio 2013 511 stor ISBN 978 966 03 3849 4 peredruk Nikkolo Makiavelli Florentijski hroniki Derzhavec Pereklad z italijskoyi Anatol Perepadya Harkiv Budinok druku 2013 470 stor ISBN 978 966 97238 5 7 Nikkolo Makiavelli Derzhavotvorec Pereklad z italijskoyi Valentina Balog Kiyiv Arij 2015 223 stor Antologiya mudrosti ISBN 978 966 498 396 6Div takozhDerzhavec kniga Makiavellizm Asteroyid 19730 Makiavelli Teoriya chornogo i tovstogo PrimitkiBell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 autori vari Enciclopedia Treccani Istituto dell Enciclopedia Italiana 1929 d Track Q731361d Track Q3803714d Track Q2818964 BeWeB d Track Q77541206 autori vari Enciclopedia Treccani Istituto dell Enciclopedia Italiana 1929 d Track Q731361d Track Q3803714d Track Q2818964 CONOR Sl d Track Q16744133 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 https www notablebiographies com Lo Ma Machiavelli Niccol html Arhiv originalu za 29 chervnya 2016 Procitovano 11 serpnya 2019 Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 11 serpnya 2019 Internet Encyclopedia of Philosophy Arhiv originalu za 1 travnya 2021 Procitovano 1 listopada 2018 Niccolo Machiavelli Beliefs Books The Prince Philosophy Accomplishments amp Facts Britannica www britannica com angl Procitovano 13 bereznya 2023 Smith Gregory B 2008 Between Eternities On the Tradition of Political Philosophy Past Present and Future angl Lexington Books s 65 ISBN 9780739120774 Whelan Frederick G 2004 Hume and Machiavelli Political Realism and Liberal Thought angl Lexington Books s 29 ISBN 9780739106310 Strauss is most notable for this description 15 zhovtnya 1988 What is Political Philosophy And Other Studies angl University of Chicago Press s 41 ISBN 9780226777139 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 29 chervnya 2016 Procitovano 8 serpnya 2019 Cassirer Ernst 1946 The Myth of the State angl Yale University Press s 141 145 ISBN 9780300000368 Strauss Leo Cropsey Joseph 15 chervnya 2012 History of Political Philosophy angl University of Chicago Press s 297 ISBN 9780226924717 Mansfield Harvey C 25 lyutogo 1998 angl University of Chicago Press s 178 ISBN 9780226503721 Arhiv originalu za 13 lipnya 2021 Procitovano 20 bereznya 2022 Giovanni Giorgini Five Hundred Years of Italian Scholarship on Machiavelli s Prince Review of Politics 2013 75 4 pp 625 40 Giorgini Giovanni 2013 Five Hundred Years of Italian Scholarship on Machiavelli s Prince Review of Politics 75 4 625 40 doi 10 1017 S0034670513000624 Inside NEWSWEEK s Top 100 Books The Meta List 25 serpnya 2019 u Wayback Machine Newsweek 28 06 2009 angl B Spinoza Tractatus theologico politicus V 7 Diderot Denis 1778 Machivellianism Encyclopedie J J Rousseau Contrat sociale III 6 Harvey Mansfield and Nathan Tarcov Introduction to the Discourses In their translation of the Discourses on Livy Pflanze Otto 1958 Bismarck s Realpolitik The Review of Politics T 20 4 s 492 514 ISSN 0034 6705 Procitovano 13 bereznya 2023 Arendt Hannah 1988 The Human Condition English Chicago Chicago University Press s 77 Dal Villani nella sua Cronica La sua trascrizione del De rerum natura e nel manoscritto Vaticano Rossiano 884 Nikkolo Makiavelli Florentijski hroniki Derzhavec 7 bereznya 2017 u Wayback Machine Pereklad z italijskoyi Anatol Perepadya peredmova Ada Bichko Harkiv Folio 2007 511 stor ISBN 978 966 03 3847 0DzherelaMakiavelli Nikkolo 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416 s ISBN 978 966 485 156 2 Pasquale Villari Niccolo Machiavelli and His Times Firenze Le Monnier 1877 684 p ital pereglyanuti na archive org Mihail Andreev Nikkolo Makyavelli v kulture Vozrozhdeniya Moskva Izd dom GU VShE 2008 22 sichnya 2021 u Wayback Machine ros Antonio Gramshi Suchasnij Derzhavec 1931 1932 11 bereznya 2016 u Wayback Machine Lev Kamenev Predislovie k Sochineniyam Nikkolo Makiavelli 1934 25 lyutogo 2016 u Wayback Machine ros Ivan Megela Nikkolo Makiavelli Cinichnij poradnik volodariv chi shukach politichnoyi istini Pol Stretern Makiavelli za 90 minut 1998 1 kvitnya 2017 u Wayback Machine ros Fabrizio Franceschini Machiavelli Niccolo in Enciclopedia dell Italiano Istituto dell Enciclopedia Italiana Roma 2011 10 listopada 2021 u Wayback Machine ital Literatura M S Doroshko Makiavelli Nikkolo Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 s ISBN 966 316 045 4 Makiavelli Nikkolo Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 356 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X A Paharyev Makiavelli Nikkolo di Bernardo Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 418 ISBN 978 966 611 818 2 Sebajn Dzhordzh G Torson Tomas L Chastina tretya Teoriya nacionalnoyi derzhavi 18 Makiavelli Istoriya politichnoyi dumki Per z angl K Osnovi 1997 S 304 322 ISBN 966 500 110 8 PosilannyaMakiavelli 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M S 556 ISBN 966 7492 03 6 Mak yavelli Nikkolo Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 99 ISBN 966 692 744 6 Kudryavcev O F Makiavelli Machiavelli Nik ko lo 30 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Bolshaya rossijskaya enciklopediya elektronnaya versiya Yusim M A Makiavelli Machiavelli Nik ko lo 11 veresnya 2021 u Wayback Machine Pravoslavnaya Enciklopediya elektronnaya versiya Mikola Mak yavel Volodar audiokniga Lviv 1934 117 c Mikola Makyavel Volodar Lviv 1934 21 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti e biblioteki Chtivo Nikkolo Makiyavelli Volodar Nyu Jork 1976 13 bereznya 2017 u Wayback Machine na sajti e biblioteki Diasporiana Nikkolo Makiavelli Florentijski hroniki Derzhavec Kiyiv 1998 12 chervnya 2016 u Wayback Machine na sajti e biblioteki Chtivo Antonio Gramshi Suchasnij Derzhavec 1931 1932 11 bereznya 2016 u Wayback Machine Ivan Megela Nikkolo Makiyavelli Cinichnij poradnik volodariv chi shukach politichnoyi istini Knyaz Il Principe Nikkolo Makiavelli pereveden s italyanskogo S M Rogovinoj otpechatan izdaniem N N Klochkova v g Moskva 1910 128 s ros Koli meta vipravdovuye zasobi Yak Nikkolo Makiavelli stav nastavnikom tiraniv i batkom politologiyi

    Дата публікації:
    Топ