Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Максаківський монастир — колишній оборонний православний монастир у с. Максаки, на Чернігівщині, втрачений архітектурний ансамбль в стилі українського бароко, знищений комуністами в 1930–1950-х роках.
| Максаківський монастир | |
|---|---|
 Спасо-Преображенський собор Максаківського монастиря, початок ХХ століття | |
| 51°24′14″ пн. ш. 32°12′33″ сх. д. / 51.40389° пн. ш. 32.20917° сх. д.Координати: 51°24′14″ пн. ш. 32°12′33″ сх. д. / 51.40389° пн. ш. 32.20917° сх. д. | |
| Розташування |  Україна |
| Початок будівництва | XVI століття |
| Зруйновано | 1930-1950-ті роки |
| Відбудовано | 1642 |
| Стиль | бароко |
| Адреса | Чернігівська область, Менський район, с. Максаки |
  Максаківський монастир (Чернігівська область) | |
 Максаківський монастир у Вікісховищі | |
Географія
Монастир розташований на лівому березі Старої Десни, у яку впадає річка Лош.
Історія
Максаківський монастир було засновано приблизно у середині XVI століття. У грамоті XVII століття є така згадка: «Біля перевозу максаківського, де старожитнє городище, монастир там колись, знать ще за Москви був».
Під час московсько-польських воєн 1609–1618 років монастир зазнав руйнувань. Проте вже 1642 року ченці відновили в обителі релігійне життя. Не бажаючи бути під правлінням московського царя, вони прийшли на Сіверщину і звернулися до київського воєводи Адама Киселя з проханням надати їм землі для відновлення релігійного життя.
Адам Кисіль надав ченцям свої маєтки біля Максаків, подарувавши також Максаки та 4 сусідніх села. Спершу у монастирі було зведено дерев'яну церкву.
Універсалами гетьмана Богдана Хмельницького від 15 травня та 16 травня 1651 року, виданим під час перебування гетьмана у таборі під Зборовом, заборонено козакам порушувати володіння Максаківського Спасо-Преображенського монастиря, а також про підпорядкування холмських, ядужинських, пральничанських, височанських, красноставських і максаківських селян Максаківському Спасо-Преображенському монастиреві.
1653 року розпочалося будівництво мурованого Спасо-Преображенського собору - першим українським бароковим великим храмом Лівобережної України.
Універсалом та наказом гетьмана Богдана Хмельницького від 11 жовтня 1654 року, виданими під час перебування гетьмана у Білій Церкві, підтверджено право монастиря на села Холми, Ядутин, Прачі, Високе, Красностав та Максаки, а також заборонено ніжинському наказному полковникові Іванові Золотаренку перешкоджати Максаківського Спасо-Преображенського монастиреві у володінні цими селами.
Собор зводився за першого (1642-1665) ігумена монастиря .
З кінця XVII століття триває розбудова монастиря. Впродовж 1669-1680 років навколо монастиря було збудовано кам'яну огорожу, оточену валами та ровами. Над входом до монастиря була зведена двоярусна дзвіниця.
На початку XVIII століття було збудовано двоповерхову муровану монастирську трапезну із .
З 1776 року в цьому монастирі мешкав Константинопільський патріарх Серафим, який утік з Османської імперії від утисків з боку мусульман.
У 1768 році за часів правління Катерини ІІ разом з Домницьким монастирем був закритий і Максаківський, майно та землі вилучено на користь держави. З 1768 по 1803 р. тут розміщувався притулок для душевнохворих. За допомогою монахів в Максаках була побудована Петропавлівська церква, яку було освячено в 1790 році.
1803 року монастир було відновлено як одновірський монахами зі Стародубу. Одновірцями у Російській імперії називалися старообрядці, що зберігаючи свої релігійні традиції, переходили під юрисдикцію Російської православної церкви. В 1811 році в трапезній Введенської церкви встановлений новий іконостас.
У 1820 році в монастирі сталася велика пожежа. Протягом десяти років йшла реконструкція. Був розроблений новий генеральний план за проектом чернігівського губернського архітектора Антона Карташевського, а у центральному соборі за проектом І. Шевцова встановлений новий іконостас в стилі класицизму. Головний храм став п’ятибанний з двома вежами на фасаді (схожий на Троїцький собор в Чернігові). Внаслідок відновлювальних робіт собор позбувся барокових бань, отримавши нові, у стилі класицизму. Також до собору з західного боку було прибудовано притвор. Пізніше, у 1870-х роках, дзвіниця була надбудована ще двома ярусами і також отримала нове завершення бані.
Після пожежі та відновлення монастиря обитель змінила свій статус, а саме з 1829 року монастир став жіночим і діяв під назвою - Максаківський Свято-Троїцький монастир.
З початком інтервенції російських більшовиків у 1918 році діяльність монастиря починає згасати. У вересні 1919 монастир під тимчасовим контролем Добровольчої армії. На початку 1920-х років монастир було закрито. У 1922 році Сосницьке управління народної освіти видало розпорядження взятти на облік і охорону художньо-історичні цінності Максаківського монастиря. З цього часу починається систематичне розграбування художньо-історичних цінностей та нищення споруд монастирського комплексу.
За комуністичного окупаційного режиму1930 – 1950-х років будівлі монастиря, в першу чергу храми, розбираються на будматеріали. З деякої частини із них була збудована школа у райцентрі. З монастирської бібліотеки було вивезено кілька возів книг «на поруб», тобто – на спалення. В радянський час свого часу тут існував телятник та птахоферма. Після розпаду колгоспної системи територія монастиря стала пусткою. Територія колишнього монастиря приваблює «чорних археологів».
До сьогодні збереглися лише рештки оборонних мурів, будинок ігумені та корпуси келій, а також дзвіниця без куполу. В районному краєзнавчому музеї зберігається псалтир 1871 року та Троїцька ікона в Районній художній галереї, які походять з монастиря.
В 1950-1970 роках колгосп Іскра влаштував на території колишнього монастиря майданчик для худоби. Вціліли приміщення служили бійнею для забою худоби.
На відміну від більшості закритих у радянські часи монастирів Чернігівщини Максаківський монастир досі не відновився. Однак починаючи з початку 2010-х років існують наміри відродити обитель.
У зв'язку з розвитком туристичної галузі Меншини, Максаківський монастир включений в один із вело маршрутів: Мена – Максаки – Луки – Куковицьке – Куковичі – Мена, загальною протяжністю 34 км.
Опис
Максаківський монастир розташований на лівому березі річки Лош, на південний схід села Максаки, Чернігівщина.
Час заснування монастиря відноситься до початку або першої половини XVII століття. Виникнення пов’язують з створенням тут монахами перевозу через Десну. Саме на подібному перевозі виник сусідній Макошинський Миколаївський монастир. Цьому також сприяло вдале розміщення Максаківського монастиря на підвищенні. Під час повеней вода повністю оточувала будівлі обителі що робила його майже не підступним для ворога.
В архітектурі собору відчувається вплив західного (литовського та польського) та українського бароко. Монастир мав також значення фортифікаційної споруди. В період з 1669 по 1672 навколо монастиря зведені укріплення із рову та земляного валу і дубових стін «клітей». З’являється кам’яна надбрамна башта – трьохярусна дзвіниця. Закладається регулярна прямокутна композиція монастиря 115 x 140 м. Дане планування мало назву «квадрат в квадраті». Симетрично по периметру внутрішнього парадного двору розміщувалися корпуси келій, трапезна та господарські будівлі. Внутрішній квадрат був відкритий для паломників, а зовнішній, де була господарська зона, тільки для мешканців монастиря. Всі господарські будівлі внутрішнього двору мали наскрізні проходи в господарську частину. Схоже планування має Троїцький монастир в Чернігові.
З середини XVII століття в монастирі розгортається будівництво комплексу монастиря з каміню, але на 1680-ті роки більшість будівель все ще залишаються дерев’яними. Через постійну загрозу татарських набігів спочатку гетьман Дем’ян Многогрішний від 1 червня 1669, а пізніше у 1672 році гетьман Іван Самойлович видають універсали, за якими ігумен Ієремія Ширкевич мав посилити фортифікаційні споруди. Дерев’яні стіни були замінені на цегляні вже за наступника Ширкевича – Дмитра Туптала в 1681 – 1682 роках. Оборонна стіна периметром більше 500 метрів мала висоту 4,26 м. і товщиною 1,15 м. Цегляна стіна була органічно приєднана до старішої дзвіниці.
В 1665-1681 роках ігуменом монастиря був Ієрімія Ширкевич, після нього - Димитрій Туптало у 1681-1682 роках.
У 1760-х роках власність обителі розподілялися по сотнях Ніжинського та Чернігівського полків. У першій Борзенській сотні це були землі та домогосподарства посполитих в Адамівці (11 дворів), селах Сидорівка та Ховми (по 23 господарства) та Ядути (1 двір). У другій Борзенській сотні монастир володів дворами у селах Красний Став (5 дворів) та Прачі (11 дворів). Найбільше дворів монастирю належало у селі Високому (59 господарств), що знаходилось у Шаповалівській сотні. У селі Берестовець Веркіївської сотні монастир мав приїжджий двір. Загалом в селах Ніжинського полку у монастирському володінні знаходилося 134 господарства.
Безпосередньо в Максаках монастирю належали 2 шинки, 74 господарства підданих, а також орні землі площею на 24 дні (≈21 га). Але вони не оброблялися через тривале підтоплення внаслідок деснянських повеней. В околицях Максаків на Десні знаходилися два наплавних (лодейних) монастирських млини, які мали по одному каменю та працювали лише влітку. На переправі через річку діяли два пороми, за користування якими монастир щорічно отримував прибутку до 200 рублів. Загалом у другій половині XVII – на початку XVIII століть Максаківський монастир переживав свій розквіт. Зростала площа земельних угідь та кількість дворів, які монастир отримував від представників козацького, духовного станів та інших мешканців навколишніх населених пунктів шляхом купівлі, через дарчі записи, заповіти або боргові зобов’язання.
За описом 1767 року на території монастиря було два храми - Спасо-Преображенський собор та Введенська церква. Спасо-Преображенський собор мав три нави та п'ять куполів. Введенська церква була однокупольною, але двоповерховою. Також поруч розміщувалися житлові та господарчі будівлі - трапезна, келії. Територія монастиря була оточена стіною чотирьохкутної форми з баштами та дзвіницею над воротами.
Дзвіниця була зведена одночасно з мурами як надвратна. Перший ярус датується кінцем XVII століття. Другий ярус - споруджено внаслідок перебудов 1829 та 1850 років. За структурою подібна до дзвіниці Крупицько-Батуринського монастиря: повторює класичний тип дерев'яних дзвіниць - восьмерик та четвертику, увінчаний бароковим куполом (до нашого часу не зберігся). Основний матеріал споруди камінь. Стіни розділені багатоступінчастими профільйованими нішами та отворами. Відомо, що трьохярусна дзвіниці мала бійниці для відбиття ворожих атак.
В 1930-х роках комплекс споруд монастиря був майже повністю розібраний. Від нищення вціліли лише рештки стіни, дзвіниці, корпус келії (дім ігумені), споруджений в середині ХІХ століття. Це трьохкамерна будівля побудована в стилі пізнього класицизму, де крім витягнутих арочних наличників (лиштвів) не було жодних декоративних елементів.
Рештки монастиря разом з природнім оточенням створюють архітектурно-ландшафтний комплекс.
Значення
Максаківський монастир є важливим сакрально-фортифікаційних комплексом доби Гетьманщини. Вивчення його історії та археології має значення для розуміння як формування монастирів загалом, так і їхніх окремих споруд (соборних храмів і дзвіниць). Спасо-Преображенський собор Максаківського монастиря був новаторським архітектурним витвором: започаткував важливу групу українських храмів доби Гетьманщини. В ньому відроджено композицію міських і монастирських мурованих храмів Київської Русі. Водночас тут помітні впливи литовського і польського бароко. Храми цього типу відомі тільки в українському мурованому будівництві й не мають ні прототипів, ні наслідувань у народній монументальній архітектурі. Цю композицію пізніше розвинув Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові.
Втрата монастирських споруд є непоправною. Це ланка, без якої картина розвитку української архітектури неповна й деформована. Через це, збереження навіть зруйнованих залишків монастиря є важливим завданням.
Галерея
-
![image]()
Загальний вигляд Спасо-Преображенського собору з південного заходу (світлина кінця ХІХ століття) -
![image]()
Вигляд собору з південного сходу (світлина кінця ХІХ століття) -
![image]()
Введенська трапезна церква (світлина 1920-х років) -
![image]()
План монастиря (перша половина ХІХ століття)
Цікаві факти
У монастирі знайшов свій останній прихисток (і скоріше за всього закінчив свій земний шлях) - Гнат Васильович Сахновський.
Відомо більше десяти ігуменів Максаківського монастиря, деякі з них - Калліст Меновський, Іосиф Бєліцький, Гедеон Марковський, Іоасаф Квітницький та Ігнатій Бузановський поховані в обителі.
Див. також
Джерела та література
- Віроцький В. Д., Карнабіда А. А., Киркевич В. Г. Монастирі та храми Землі сіверської. — Київ, «Техніка», 1999.
- Вечерський В. В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. — Київ, 2002.
- Ю. А. Мицик. Максаківський Свято-Троїцький монастир [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 454. — .
- Мицик Ю.А. З документації Максаківського Спасо-Преображенського монастиря XVII-XVIII ст. / Ю. Мицик // Сіверянський літопис. — 2013. — № 1. — С. 14-22. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/44431/03-Mytsyk.pdf?sequence=1 [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Мицик Ю.А. З документації Максаківського Спасо-Преображенського монастиря XVII-XVIII ст. (частина 2) / Ю. Мицик // Сіверянський літопис. — 2014. — № 4. — С. 111-126. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/73707/09-Mytsyk.pdf?sequence=1 [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Мицик Ю.А. З документації Максаківського Спасо-Преображенського монастиря XVII-XVIII ст. (частина 3) / Ю. Мицик // Сіверянський літопис. — 2014. — № 5. — С. 44-77. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/74009/07-Mytsyk.pdf?sequence=1 [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Павленко С.О. Документальна спадщина Свято-Преображенського Максаківського монастиря XVII-XVIII ст. / С. Павленко // Сіверянський літопис. — 2015. — № 5. — С. 167. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/89092/22-Pavlenko.pdf?sequence=1 [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Подорван А. Максаківський монастир - до історії заснування / А. Подорван // Сіверянський літопис. — 2011. — № 5. — С. 49-53. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/39167/06-Podorvan.pdf?sequence=1 [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Цапенко М. Архитектура левобережной Украины XVII—XVIII веков. — Москва, 1967. (рос.)
- Юрченко С. Максаківський монастир // З історії української реставрації. — Київ, «Українознавство», 1996. Юрченко, Сергій. Спасо-Преображенський Максаківський монастир / Сергій Юрченко // Пам’ятки України. — 1997. — № 1. — С. 67–69. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 вересня 2013.
- ЦДІАК України. Максаківський Спаський (Киселівський) чоловічий монастир, побл. с. Максаки Чернігівського воєводства, з 1648 р. – Чернігівського полку. 1642-1771 роки
- Максаківський монастир
- [https://maps.visicom.ua/c/32.20721,51.40557,17/f/POIK34QWVB?lang=uk Пам'ятник архітектури Руїни Максаківського Спасо-Преображенського монастиря Максаки]
- Максаківський монастир
- Максаківський монастир
- Світлана Чичкан МЕНЩИНА ІСТОРИЧНА. У другій половині XVII – XVIII ст. Максаківський монастир переживав свої найкращі часи
- Максаківський Спасо-Преображенський монастир
- Василь Чепурний. ОБИТЕЛЬ БОЖА НАД ДЕСНОЮ
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Максаківський монастир
- Максаківський Спасо-Преображенський монастир. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
- Обитель Божа над Десною [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maksakivskij monastir kolishnij oboronnij pravoslavnij monastir u s Maksaki na Chernigivshini vtrachenij arhitekturnij ansambl v stili ukrayinskogo baroko znishenij komunistami v 1930 1950 h rokah Maksakivskij monastirSpaso Preobrazhenskij sobor Maksakivskogo monastirya pochatok HH stolittya51 24 14 pn sh 32 12 33 sh d 51 40389 pn sh 32 20917 sh d 51 40389 32 20917 Koordinati 51 24 14 pn sh 32 12 33 sh d 51 40389 pn sh 32 20917 sh d 51 40389 32 20917Roztashuvannya UkrayinaPochatok budivnictva XVI stolittyaZrujnovano 1930 1950 ti rokiVidbudovano 1642Stil barokoAdresa Chernigivska oblast Menskij rajon s MaksakiMaksakivskij monastir Chernigivska oblast Maksakivskij monastir u VikishovishiGeografiyaMonastir roztashovanij na livomu berezi Staroyi Desni u yaku vpadaye richka Losh IstoriyaMaksakivskij monastir bulo zasnovano priblizno u seredini XVI stolittya U gramoti XVII stolittya ye taka zgadka Bilya perevozu maksakivskogo de starozhitnye gorodishe monastir tam kolis znat she za Moskvi buv Pid chas moskovsko polskih voyen 1609 1618 rokiv monastir zaznav rujnuvan Prote vzhe 1642 roku chenci vidnovili v obiteli religijne zhittya Ne bazhayuchi buti pid pravlinnyam moskovskogo carya voni prijshli na Sivershinu i zvernulisya do kiyivskogo voyevodi Adama Kiselya z prohannyam nadati yim zemli dlya vidnovlennya religijnogo zhittya Adam Kisil nadav chencyam svoyi mayetki bilya Maksakiv podaruvavshi takozh Maksaki ta 4 susidnih sela Spershu u monastiri bulo zvedeno derev yanu cerkvu Fragment portretu Adama Kisilya na tli Maksakivskogo monastirya Universalami getmana Bogdana Hmelnickogo vid 15 travnya ta 16 travnya 1651 roku vidanim pid chas perebuvannya getmana u tabori pid Zborovom zaboroneno kozakam porushuvati volodinnya Maksakivskogo Spaso Preobrazhenskogo monastirya a takozh pro pidporyadkuvannya holmskih yaduzhinskih pralnichanskih visochanskih krasnostavskih i maksakivskih selyan Maksakivskomu Spaso Preobrazhenskomu monastirevi 1653 roku rozpochalosya budivnictvo murovanogo Spaso Preobrazhenskogo soboru pershim ukrayinskim barokovim velikim hramom Livoberezhnoyi Ukrayini Universalom ta nakazom getmana Bogdana Hmelnickogo vid 11 zhovtnya 1654 roku vidanimi pid chas perebuvannya getmana u Bilij Cerkvi pidtverdzheno pravo monastirya na sela Holmi Yadutin Prachi Visoke Krasnostav ta Maksaki a takozh zaboroneno nizhinskomu nakaznomu polkovnikovi Ivanovi Zolotarenku pereshkodzhati Maksakivskogo Spaso Preobrazhenskogo monastirevi u volodinni cimi selami Sobor zvodivsya za pershogo 1642 1665 igumena monastirya Z kincya XVII stolittya trivaye rozbudova monastirya Vprodovzh 1669 1680 rokiv navkolo monastirya bulo zbudovano kam yanu ogorozhu otochenu valami ta rovami Nad vhodom do monastirya bula zvedena dvoyarusna dzvinicya Na pochatku XVIII stolittya bulo zbudovano dvopoverhovu murovanu monastirsku trapeznu iz Z 1776 roku v comu monastiri meshkav Konstantinopilskij patriarh Serafim yakij utik z Osmanskoyi imperiyi vid utiskiv z boku musulman U 1768 roci za chasiv pravlinnya Katerini II razom z Domnickim monastirem buv zakritij i Maksakivskij majno ta zemli vilucheno na korist derzhavi Z 1768 po 1803 r tut rozmishuvavsya pritulok dlya dushevnohvorih Za dopomogoyu monahiv v Maksakah bula pobudovana Petropavlivska cerkva yaku bulo osvyacheno v 1790 roci 1803 roku monastir bulo vidnovleno yak odnovirskij monahami zi Starodubu Odnovircyami u Rosijskij imperiyi nazivalisya staroobryadci sho zberigayuchi svoyi religijni tradiciyi perehodili pid yurisdikciyu Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi V 1811 roci v trapeznij Vvedenskoyi cerkvi vstanovlenij novij ikonostas U 1820 roci v monastiri stalasya velika pozhezha Protyagom desyati rokiv jshla rekonstrukciya Buv rozroblenij novij generalnij plan za proektom chernigivskogo gubernskogo arhitektora Antona Kartashevskogo a u centralnomu sobori za proektom I Shevcova vstanovlenij novij ikonostas v stili klasicizmu Golovnij hram stav p yatibannij z dvoma vezhami na fasadi shozhij na Troyickij sobor v Chernigovi Vnaslidok vidnovlyuvalnih robit sobor pozbuvsya barokovih ban otrimavshi novi u stili klasicizmu Takozh do soboru z zahidnogo boku bulo pribudovano pritvor Piznishe u 1870 h rokah dzvinicya bula nadbudovana she dvoma yarusami i takozh otrimala nove zavershennya bani Pislya pozhezhi ta vidnovlennya monastirya obitel zminila svij status a same z 1829 roku monastir stav zhinochim i diyav pid nazvoyu Maksakivskij Svyato Troyickij monastir Z pochatkom intervenciyi rosijskih bilshovikiv u 1918 roci diyalnist monastirya pochinaye zgasati U veresni 1919 monastir pid timchasovim kontrolem Dobrovolchoyi armiyi Na pochatku 1920 h rokiv monastir bulo zakrito U 1922 roci Sosnicke upravlinnya narodnoyi osviti vidalo rozporyadzhennya vzyatti na oblik i ohoronu hudozhno istorichni cinnosti Maksakivskogo monastirya Z cogo chasu pochinayetsya sistematichne rozgrabuvannya hudozhno istorichnih cinnostej ta nishennya sporud monastirskogo kompleksu Za komunistichnogo okupacijnogo rezhimu1930 1950 h rokiv budivli monastirya v pershu chergu hrami rozbirayutsya na budmateriali Z deyakoyi chastini iz nih bula zbudovana shkola u rajcentri Z monastirskoyi biblioteki bulo vivezeno kilka voziv knig na porub tobto na spalennya V radyanskij chas svogo chasu tut isnuvav telyatnik ta ptahoferma Pislya rozpadu kolgospnoyi sistemi teritoriya monastirya stala pustkoyu Teritoriya kolishnogo monastirya privablyuye chornih arheologiv Do sogodni zbereglisya lishe reshtki oboronnih muriv budinok igumeni ta korpusi kelij a takozh dzvinicya bez kupolu V rajonnomu krayeznavchomu muzeyi zberigayetsya psaltir 1871 roku ta Troyicka ikona v Rajonnij hudozhnij galereyi yaki pohodyat z monastirya V 1950 1970 rokah kolgosp Iskra vlashtuvav na teritoriyi kolishnogo monastirya majdanchik dlya hudobi Vcilili primishennya sluzhili bijneyu dlya zaboyu hudobi Na vidminu vid bilshosti zakritih u radyanski chasi monastiriv Chernigivshini Maksakivskij monastir dosi ne vidnovivsya Odnak pochinayuchi z pochatku 2010 h rokiv isnuyut namiri vidroditi obitel U zv yazku z rozvitkom turistichnoyi galuzi Menshini Maksakivskij monastir vklyuchenij v odin iz velo marshrutiv Mena Maksaki Luki Kukovicke Kukovichi Mena zagalnoyu protyazhnistyu 34 km OpisMaksakivskij monastir roztashovanij na livomu berezi richki Losh na pivdennij shid sela Maksaki Chernigivshina Chas zasnuvannya monastirya vidnositsya do pochatku abo pershoyi polovini XVII stolittya Viniknennya pov yazuyut z stvorennyam tut monahami perevozu cherez Desnu Same na podibnomu perevozi vinik susidnij Makoshinskij Mikolayivskij monastir Comu takozh spriyalo vdale rozmishennya Maksakivskogo monastirya na pidvishenni Pid chas povenej voda povnistyu otochuvala budivli obiteli sho robila jogo majzhe ne pidstupnim dlya voroga V arhitekturi soboru vidchuvayetsya vpliv zahidnogo litovskogo ta polskogo ta ukrayinskogo baroko Monastir mav takozh znachennya fortifikacijnoyi sporudi V period z 1669 po 1672 navkolo monastirya zvedeni ukriplennya iz rovu ta zemlyanogo valu i dubovih stin klitej Z yavlyayetsya kam yana nadbramna bashta trohyarusna dzvinicya Zakladayetsya regulyarna pryamokutna kompoziciya monastirya 115 x 140 m Dane planuvannya malo nazvu kvadrat v kvadrati Simetrichno po perimetru vnutrishnogo paradnogo dvoru rozmishuvalisya korpusi kelij trapezna ta gospodarski budivli Vnutrishnij kvadrat buv vidkritij dlya palomnikiv a zovnishnij de bula gospodarska zona tilki dlya meshkanciv monastirya Vsi gospodarski budivli vnutrishnogo dvoru mali naskrizni prohodi v gospodarsku chastinu Shozhe planuvannya maye Troyickij monastir v Chernigovi Z seredini XVII stolittya v monastiri rozgortayetsya budivnictvo kompleksu monastirya z kaminyu ale na 1680 ti roki bilshist budivel vse she zalishayutsya derev yanimi Cherez postijnu zagrozu tatarskih nabigiv spochatku getman Dem yan Mnogogrishnij vid 1 chervnya 1669 a piznishe u 1672 roci getman Ivan Samojlovich vidayut universali za yakimi igumen Iyeremiya Shirkevich mav posiliti fortifikacijni sporudi Derev yani stini buli zamineni na ceglyani vzhe za nastupnika Shirkevicha Dmitra Tuptala v 1681 1682 rokah Oboronna stina perimetrom bilshe 500 metriv mala visotu 4 26 m i tovshinoyu 1 15 m Ceglyana stina bula organichno priyednana do starishoyi dzvinici V 1665 1681 rokah igumenom monastirya buv Iyerimiya Shirkevich pislya nogo Dimitrij Tuptalo u 1681 1682 rokah U 1760 h rokah vlasnist obiteli rozpodilyalisya po sotnyah Nizhinskogo ta Chernigivskogo polkiv U pershij Borzenskij sotni ce buli zemli ta domogospodarstva pospolitih v Adamivci 11 dvoriv selah Sidorivka ta Hovmi po 23 gospodarstva ta Yaduti 1 dvir U drugij Borzenskij sotni monastir volodiv dvorami u selah Krasnij Stav 5 dvoriv ta Prachi 11 dvoriv Najbilshe dvoriv monastiryu nalezhalo u seli Visokomu 59 gospodarstv sho znahodilos u Shapovalivskij sotni U seli Berestovec Verkiyivskoyi sotni monastir mav priyizhdzhij dvir Zagalom v selah Nizhinskogo polku u monastirskomu volodinni znahodilosya 134 gospodarstva Bezposeredno v Maksakah monastiryu nalezhali 2 shinki 74 gospodarstva piddanih a takozh orni zemli plosheyu na 24 dni 21 ga Ale voni ne obroblyalisya cherez trivale pidtoplennya vnaslidok desnyanskih povenej V okolicyah Maksakiv na Desni znahodilisya dva naplavnih lodejnih monastirskih mlini yaki mali po odnomu kamenyu ta pracyuvali lishe vlitku Na perepravi cherez richku diyali dva poromi za koristuvannya yakimi monastir shorichno otrimuvav pributku do 200 rubliv Zagalom u drugij polovini XVII na pochatku XVIII stolit Maksakivskij monastir perezhivav svij rozkvit Zrostala plosha zemelnih ugid ta kilkist dvoriv yaki monastir otrimuvav vid predstavnikiv kozackogo duhovnogo staniv ta inshih meshkanciv navkolishnih naselenih punktiv shlyahom kupivli cherez darchi zapisi zapoviti abo borgovi zobov yazannya Za opisom 1767 roku na teritoriyi monastirya bulo dva hrami Spaso Preobrazhenskij sobor ta Vvedenska cerkva Spaso Preobrazhenskij sobor mav tri navi ta p yat kupoliv Vvedenska cerkva bula odnokupolnoyu ale dvopoverhovoyu Takozh poruch rozmishuvalisya zhitlovi ta gospodarchi budivli trapezna keliyi Teritoriya monastirya bula otochena stinoyu chotirohkutnoyi formi z bashtami ta dzviniceyu nad vorotami Dzvinicya bula zvedena odnochasno z murami yak nadvratna Pershij yarus datuyetsya kincem XVII stolittya Drugij yarus sporudzheno vnaslidok perebudov 1829 ta 1850 rokiv Za strukturoyu podibna do dzvinici Krupicko Baturinskogo monastirya povtoryuye klasichnij tip derev yanih dzvinic vosmerik ta chetvertiku uvinchanij barokovim kupolom do nashogo chasu ne zberigsya Osnovnij material sporudi kamin Stini rozdileni bagatostupinchastimi profiljovanimi nishami ta otvorami Vidomo sho trohyarusna dzvinici mala bijnici dlya vidbittya vorozhih atak Maksakivskij monastir Viglyad z pivdnya Foto pochatku HH stolittya V 1930 h rokah kompleks sporud monastirya buv majzhe povnistyu rozibranij Vid nishennya vcilili lishe reshtki stini dzvinici korpus keliyi dim igumeni sporudzhenij v seredini HIH stolittya Ce trohkamerna budivlya pobudovana v stili piznogo klasicizmu de krim vityagnutih arochnih nalichnikiv lishtviv ne bulo zhodnih dekorativnih elementiv Reshtki monastirya razom z prirodnim otochennyam stvoryuyut arhitekturno landshaftnij kompleks ZnachennyaMaksakivskij monastir ye vazhlivim sakralno fortifikacijnih kompleksom dobi Getmanshini Vivchennya jogo istoriyi ta arheologiyi maye znachennya dlya rozuminnya yak formuvannya monastiriv zagalom tak i yihnih okremih sporud sobornih hramiv i dzvinic Spaso Preobrazhenskij sobor Maksakivskogo monastirya buv novatorskim arhitekturnim vitvorom zapochatkuvav vazhlivu grupu ukrayinskih hramiv dobi Getmanshini V nomu vidrodzheno kompoziciyu miskih i monastirskih murovanih hramiv Kiyivskoyi Rusi Vodnochas tut pomitni vplivi litovskogo i polskogo baroko Hrami cogo tipu vidomi tilki v ukrayinskomu murovanomu budivnictvi j ne mayut ni prototipiv ni nasliduvan u narodnij monumentalnij arhitekturi Cyu kompoziciyu piznishe rozvinuv Troyickij sobor Troyicko Illinskogo monastirya v Chernigovi Vtrata monastirskih sporud ye nepopravnoyu Ce lanka bez yakoyi kartina rozvitku ukrayinskoyi arhitekturi nepovna j deformovana Cherez ce zberezhennya navit zrujnovanih zalishkiv monastirya ye vazhlivim zavdannyam GalereyaZagalnij viglyad Spaso Preobrazhenskogo soboru z pivdennogo zahodu svitlina kincya HIH stolittya Viglyad soboru z pivdennogo shodu svitlina kincya HIH stolittya Vvedenska trapezna cerkva svitlina 1920 h rokiv Plan monastirya persha polovina HIH stolittya Cikavi faktiU monastiri znajshov svij ostannij prihistok i skorishe za vsogo zakinchiv svij zemnij shlyah Gnat Vasilovich Sahnovskij Vidomo bilshe desyati igumeniv Maksakivskogo monastirya deyaki z nih Kallist Menovskij Iosif Byelickij Gedeon Markovskij Ioasaf Kvitnickij ta Ignatij Buzanovskij pohovani v obiteli Div takozhTroyickij sobor Chernigiv Dzherela ta literaturaVirockij V D Karnabida A A Kirkevich V G Monastiri ta hrami Zemli siverskoyi Kiyiv Tehnika 1999 Vecherskij V V Vtracheni ob yekti arhitekturnoyi spadshini Ukrayini Kiyiv 2002 Yu A Micik Maksakivskij Svyato Troyickij monastir 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 454 ISBN 978 966 00 1028 1 Micik Yu A Z dokumentaciyi Maksakivskogo Spaso Preobrazhenskogo monastirya XVII XVIII st Yu Micik Siveryanskij litopis 2013 1 S 14 22 http dspace nbuv gov ua bitstream handle 123456789 44431 03 Mytsyk pdf sequence 1 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Micik Yu A Z dokumentaciyi Maksakivskogo Spaso Preobrazhenskogo monastirya XVII XVIII st chastina 2 Yu Micik Siveryanskij litopis 2014 4 S 111 126 http dspace nbuv gov ua bitstream handle 123456789 73707 09 Mytsyk pdf sequence 1 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Micik Yu A Z dokumentaciyi Maksakivskogo Spaso Preobrazhenskogo monastirya XVII XVIII st chastina 3 Yu Micik Siveryanskij litopis 2014 5 S 44 77 http dspace nbuv gov ua bitstream handle 123456789 74009 07 Mytsyk pdf sequence 1 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Pavlenko S O Dokumentalna spadshina Svyato Preobrazhenskogo Maksakivskogo monastirya XVII XVIII st S Pavlenko Siveryanskij litopis 2015 5 S 167 http dspace nbuv gov ua bitstream handle 123456789 89092 22 Pavlenko pdf sequence 1 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Podorvan A Maksakivskij monastir do istoriyi zasnuvannya A Podorvan Siveryanskij litopis 2011 5 S 49 53 http dspace nbuv gov ua bitstream handle 123456789 39167 06 Podorvan pdf sequence 1 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Capenko M Arhitektura levoberezhnoj Ukrainy XVII XVIII vekov Moskva 1967 ros Yurchenko S Maksakivskij monastir Z istoriyi ukrayinskoyi restavraciyi Kiyiv Ukrayinoznavstvo 1996 Yurchenko Sergij Spaso Preobrazhenskij Maksakivskij monastir Sergij Yurchenko Pam yatki Ukrayini 1997 1 S 67 69 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 4 veresnya 2013 CDIAK Ukrayini Maksakivskij Spaskij Kiselivskij cholovichij monastir pobl s Maksaki Chernigivskogo voyevodstva z 1648 r Chernigivskogo polku 1642 1771 roki Maksakivskij monastir https maps visicom ua c 32 20721 51 40557 17 f POIK34QWVB lang uk Pam yatnik arhitekturi Ruyini Maksakivskogo Spaso Preobrazhenskogo monastirya Maksaki Maksakivskij monastir Maksakivskij monastir Svitlana Chichkan MENShINA ISTORIChNA U drugij polovini XVII XVIII st Maksakivskij monastir perezhivav svoyi najkrashi chasi Maksakivskij Spaso Preobrazhenskij monastir Vasil Chepurnij OBITEL BOZhA NAD DESNOYuPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Maksakivskij monastir Maksakivskij Spaso Preobrazhenskij monastir Vebsajt Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi ukr Obitel Bozha nad Desnoyu 24 veresnya 2015 u Wayback Machine