О́хрид (мак. Охрид [ˈɔxrid] ( прослухати)) — місто в Північній Македонії, на березі Охридського озера.
Охрид Охрид | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Церква Святого Пантелеймона та Охридське озеро | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
41°07′00″ пн. ш. 20°48′00″ сх. д. / 41.11667° пн. ш. 20.80000° сх. д.Координати: 41°07′00″ пн. ш. 20°48′00″ сх. д. / 41.11667° пн. ш. 20.80000° сх. д. | |||||
Країна | Північна Македонія | ||||
Адмінодиниця | Охрид (община) | ||||
Столиця для | Охрид (община) (община Республіки Македонія) | ||||
Площа | 389,93 км² | ||||
Населення | 42 033 | ||||
Висота НРМ | 695 ± 1 м | ||||
Географічна зона | Охрид (община) | ||||
Водойма | Охридське озеро | ||||
Офіційна мова | македонська | ||||
Міста-побратими | Пиран (1981)[1], Інджія (2012)[2], Вуллонгонг (1981)[2], Будва (1984)[1], Винковці (1979)[2], Поградец (2002)[1], Крагуєваць (1977)[1], Віндзор (1981)[2][3], Видовець (2012)[2], Трогир (2011)[2], Ялова (28 липня 2010)[2][4], Старі-Град (2013)[2], Сафранболу (2011)[2], Мостар (2018)[1], Огродзенець (2021)[5], Газіосманпаша, Никшич[6] | ||||
Телефонний код | 046 | ||||
Часовий пояс | CET і CEST | ||||
GeoNames | 787487 | ||||
OSM | r6483644 ·R | ||||
Поштові індекси | 6000 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Кирил Пецаков | ||||
Вебсайт | ohrid.gov.mk | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Охрид у Вікісховищі |
Найбільше місто на озері Охрид і восьме за величиною в країні із населенням 42000 жителів станом на 2002 рік.
Охрид відомий як місто 365 церков, по одній на кожен день року і його іноді називають "Єрусалимом Балкан".
У 1979 і в 1980 відповідно, озеро Охрид і Охрид було визнані культурною та природною пам'ятками UNESCO. Охрид є одним із лише 39 об’єктів, які є частиною Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як культурних, так і природних об’єктів.
Історія
Сучасне місто Охрид виникло на місці античного міста Ліхнідос (Lychnidos). Під час зіткнення іллірійських племен з Римською імперією місто служило Риму як форпост. Археологічні розкопки підтверджують, що в місті дуже давно існувало християнство. Єпископи Ліхнідоса брали участь у перших вселенських соборах.
У 861 р. увійшов до складу Болгарії. Вперше назва Охрид згадується 879 року. У другій половині IX і в X ст. Тут у 886 р. розпочав свою просвітницьку діяльність, учень Мефодія (Методія) Климент Охридський. Охрид стає центром Охридської школи писемності, яку створив Св. Климент Охридський за розпорядженням болгарського Царя Бориса.
У Західному Болгарському царстві (971 — 1018) — столиця царя Самуїла та резиденція болгарського патріарха. З 990 по 1018 роки в Охриді діяла автокефальна церква — патріархія. Проте, після завоювання Охрида Візантією в 1018, в Охриді залишився лише архієпископ, що підкоряється патріарху Константинопольському.
Від часу входження у Візантійську імперію (1018 р.) — центр Охридської архієпископії (1018 — 1762).
За правління Візантії було побудовано велике число церков.
З 1394 р. — під владою турків.
Клімат
Клімат | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Середній максимум, °C | 6,2 | 7,6 | 11,0 | 15,1 | 20,4 | 24,8 | 27,6 | 27,7 | 23,6 | 17,7 | 11,6 | 7,2 | 16,7 |
Середній мінімум, °C | −1,5 | −0,9 | 1,2 | 4,6 | 8,7 | 12,0 | 14,0 | 14,2 | 11,2 | 7,2 | 3,1 | 0,0 | 6,2 |
Норма опадів, мм | 53.7 | 60.2 | 55.9 | 55.9 | 56.7 | 33.5 | 30 | 30.6 | 47.9 | 76.1 | 90.5 | 71.3 | |
Кількість днів з опадами | 11 | 12 | 11 | 13 | 12 | 8 | 6 | 6 | 7 | 10 | 12 | 13
| |
Джерело: World Meteorological Organisation (UN) |
Визначні місця
- Античний театр в Охриді
- Самуїлова фортеця
- Плаошник — історичний центр Охриду
- Церква Святої Софії
- Мечеть Зейнал Абідіна
- Мечеть пророка Мухаммеда
- Монастир Св. Наума Охридського
- Храм Богородиці Захумської Св. Заум
- Церква Святого Йоана Канео
Демографія
Згідно з переписом 2002 року, у місті Охрид проживало 42 033 мешканців.
Етнічний склад:
- Македонці, 33 791 (80,4 %)
- Албанці, 2959 (7,0 %)
- Турки, 2256 (5,4 %)
- інші, 3027 (7,2 %).
Рідні мови мешканців міста:
- Македонська, 34 910 (83,1 %)
- Албанська, 3957 (9,4%)
- Турецька, 2226 (5,3%)
- інші, 1017 (2,4%).
Релігійний склад:
- Православні християни, 33 987 (80,9 %)
- Мусульмани, 7599 (18,1%)
- інші, 447 (1,1%)
Освіта
Транспорт
Є аеропорт — Аеропорт Охрида (зараз відомий як "St. Paul the Apostle Airport"), він відкритий цілий рік. Це найбільший македонський аеропорт після столичного.
До 1966 Охрид був з’єднаний зі Скоп'є , вузькоколійною 600 mm залізницею 167 км завдовжки.
Спорт
Міський футбольний клуб «Охрид» грає на стадіоні Білянини Ізвори. У сезоні 2021–22 вони грали в другій лізі Македонської футбольної ліги.
Відомі люди
Уродженці:
- Коста Абрашевич (1879—1898) — сербський поет.
- Атіна Бояджі (1944—2010) — югославська і македонська плавчиня-марафонець.
- Климент Бояджиєв (1861—1933) — болгарський військовий діяч.
- Крастю Златарев (1864—1925) — болгарський військовий діяч.
- Янка Каневчева (1878—1920) — македонська революціонерка.
- Александар Митреський (* 1980) — македонський футболіст, гравець національної збірної.
- Єва Недінковска (* 1983) — македонська співачка.
- Александар Протоґеров (1867—1928) — болгарський генерал, революціонер.
- Трайко Славевський (* 1983) — македонський політик.
- Зоран Ставревський (*1964) — македонський політик.
- Дервіш Хіма (1872—1928) — албанський журналіст і активіст за незалежність.
- Кузман Шапкарев (1834—1909) — болгарський фольклорист і педагог.
- Гордана Янкулоська (*1975) — македонський державний діяч.
Пов'язані з містом:
- Нінослав Маріна (* 1974) — ректор Університету інформаційних наук і технологій.
Примітки
- https://ohrid.gov.mk/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D0%B8-%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8/#1550493792804-9dd50839-cc473bde-e13530e7-072b
- https://ohrid.gov.mk/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%98%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%81%D0%BA%D0%B8-%D0%B8-%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8/#1550493792826-104f2237-49593bde-e13530e7-072b
- https://www.citywindsor.ca/cityhall/committeesofcouncil/Advisory-Committees/International-Relations-Committee-(IRC)/Pages/Ohrid,-Macedonia.aspx
- https://www.yalova.bel.tr/belediyemiz/kardes-sehirler
- https://ohrid.gov.mk/пријателски-и-збратимени-градови/
- http://niksic.me/latn/medjunarodna-saradnja
- "The Mirror of the Macedonian Spirit, Zlate Petrovski, Sašo Talevski, Napredok, 2004, , page 72: "... and Macedonia in the Cathedral Church St. Sofia in the Macedonian Jerusalem — Ohrid..."
- Biljana Vankovska; Hakan Wiberg; Wiberg Hakan (2003). Between Past and Future: Civil-military Relations in the Post-communist Balkans. Bloomsbury Academic. с. 71. ISBN .
- Natural and Cultural Heritage of the Ohrid region
- World Weather Information Service – Ohrid, Macedonia. United Nations. 31 липня 2015. Процитовано 29 June 2015.
- Macedonian census, language and religion [ 2012-03-24 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання
- Офіційний сайт мерії Охрида (мак.) (англ.)
- (англ.)
- OhridNews (мак.)
Це незавершена стаття з географії Північної Македонії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ohrid znachennya O hrid mak Ohrid ˈɔxrid prosluhati misto v Pivnichnij Makedoniyi na berezi Ohridskogo ozera Ohrid Ohrid gerb praporCerkva Svyatogo Pantelejmona ta Ohridske ozeroCerkva Svyatogo Pantelejmona ta Ohridske ozeroOsnovni dani41 07 00 pn sh 20 48 00 sh d 41 11667 pn sh 20 80000 sh d 41 11667 20 80000 Koordinati 41 07 00 pn sh 20 48 00 sh d 41 11667 pn sh 20 80000 sh d 41 11667 20 80000 Krayina Pivnichna MakedoniyaAdminodinicya Ohrid obshina Stolicya dlya Ohrid obshina obshina Respubliki Makedoniya Plosha 389 93 km Naselennya 42 033Visota NRM 695 1 mGeografichna zona Ohrid obshina Vodojma Ohridske ozeroOficijna mova makedonskaMista pobratimi Piran 1981 1 Indzhiya 2012 2 Vullongong 1981 2 Budva 1984 1 Vinkovci 1979 2 Pogradec 2002 1 Kraguyevac 1977 1 Vindzor 1981 2 3 Vidovec 2012 2 Trogir 2011 2 Yalova 28 lipnya 2010 2 4 Stari Grad 2013 2 Safranbolu 2011 2 Mostar 2018 1 Ogrodzenec 2021 5 Gaziosmanpasha Nikshich 6 Telefonnij kod 046Chasovij poyas CET i CESTGeoNames 787487OSM r6483644 RPoshtovi indeksi 6000 Miska vlada Mer mista Kiril PecakovVebsajt ohrid gov mk Mapa Ohrid u Vikishovishi Najbilshe misto na ozeri Ohrid i vosme za velichinoyu v krayini iz naselennyam 42000 zhiteliv stanom na 2002 rik Ohrid vidomij yak misto 365 cerkov po odnij na kozhen den roku i jogo inodi nazivayut Yerusalimom Balkan U 1979 i v 1980 vidpovidno ozero Ohrid i Ohrid bulo viznani kulturnoyu ta prirodnoyu pam yatkami UNESCO Ohrid ye odnim iz lishe 39 ob yektiv yaki ye chastinoyu Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO yak kulturnih tak i prirodnih ob yektiv IstoriyaSuchasne misto Ohrid viniklo na misci antichnogo mista Lihnidos Lychnidos Pid chas zitknennya illirijskih plemen z Rimskoyu imperiyeyu misto sluzhilo Rimu yak forpost Arheologichni rozkopki pidtverdzhuyut sho v misti duzhe davno isnuvalo hristiyanstvo Yepiskopi Lihnidosa brali uchast u pershih vselenskih soborah U 861 r uvijshov do skladu Bolgariyi Vpershe nazva Ohrid zgaduyetsya 879 roku U drugij polovini IX i v X st Tut u 886 r rozpochav svoyu prosvitnicku diyalnist uchen Mefodiya Metodiya Kliment Ohridskij Ohrid staye centrom Ohridskoyi shkoli pisemnosti yaku stvoriv Sv Kliment Ohridskij za rozporyadzhennyam bolgarskogo Carya Borisa U Zahidnomu Bolgarskomu carstvi 971 1018 stolicya carya Samuyila ta rezidenciya bolgarskogo patriarha Z 990 po 1018 roki v Ohridi diyala avtokefalna cerkva patriarhiya Prote pislya zavoyuvannya Ohrida Vizantiyeyu v 1018 v Ohridi zalishivsya lishe arhiyepiskop sho pidkoryayetsya patriarhu Konstantinopolskomu Vid chasu vhodzhennya u Vizantijsku imperiyu 1018 r centr Ohridskoyi arhiyepiskopiyi 1018 1762 Za pravlinnya Vizantiyi bulo pobudovano velike chislo cerkov Z 1394 r pid vladoyu turkiv KlimatKlimat Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Serednij maksimum C 6 2 7 6 11 0 15 1 20 4 24 8 27 6 27 7 23 6 17 7 11 6 7 2 16 7 Serednij minimum C 1 5 0 9 1 2 4 6 8 7 12 0 14 0 14 2 11 2 7 2 3 1 0 0 6 2 Norma opadiv mm 53 7 60 2 55 9 55 9 56 7 33 5 30 30 6 47 9 76 1 90 5 71 3 Kilkist dniv z opadami 11 12 11 13 12 8 6 6 7 10 12 13 Dzherelo World Meteorological Organisation UN Viznachni miscyaAntichnij teatr v Ohridi Samuyilova fortecya Plaoshnik istorichnij centr Ohridu Cerkva Svyatoyi Sofiyi Mechet Zejnal Abidina Mechet proroka Muhammeda Monastir Sv Nauma Ohridskogo Hram Bogorodici Zahumskoyi Sv Zaum Cerkva Svyatogo Joana KaneoDemografiyaZgidno z perepisom 2002 roku u misti Ohrid prozhivalo 42 033 meshkanciv Etnichnij sklad Makedonci 33 791 80 4 Albanci 2959 7 0 Turki 2256 5 4 inshi 3027 7 2 Ridni movi meshkanciv mista Makedonska 34 910 83 1 Albanska 3957 9 4 Turecka 2226 5 3 inshi 1017 2 4 Religijnij sklad Pravoslavni hristiyani 33 987 80 9 Musulmani 7599 18 1 inshi 447 1 1 OsvitaUniversitet informacijnih nauk i tehnologij imeni sv Apostola PavlaTransportAeroport Ohrid imeni Apostola Pavla Ye aeroport Aeroport Ohrida zaraz vidomij yak St Paul the Apostle Airport vin vidkritij cilij rik Ce najbilshij makedonskij aeroport pislya stolichnogo Do 1966 Ohrid buv z yednanij zi Skop ye vuzkokolijnoyu 600 mm zalizniceyu 167 km zavdovzhki SportMiskij futbolnij klub Ohrid graye na stadioni Bilyanini Izvori U sezoni 2021 22 voni grali v drugij lizi Makedonskoyi futbolnoyi ligi Vidomi lyudiUrodzhenci Kosta Abrashevich 1879 1898 serbskij poet Atina Boyadzhi 1944 2010 yugoslavska i makedonska plavchinya marafonec Kliment Boyadzhiyev 1861 1933 bolgarskij vijskovij diyach Krastyu Zlatarev 1864 1925 bolgarskij vijskovij diyach Yanka Kanevcheva 1878 1920 makedonska revolyucionerka Aleksandar Mitreskij 1980 makedonskij futbolist gravec nacionalnoyi zbirnoyi Yeva Nedinkovska 1983 makedonska spivachka Aleksandar Protogerov 1867 1928 bolgarskij general revolyucioner Trajko Slavevskij 1983 makedonskij politik Zoran Stavrevskij 1964 makedonskij politik Dervish Hima 1872 1928 albanskij zhurnalist i aktivist za nezalezhnist Kuzman Shapkarev 1834 1909 bolgarskij folklorist i pedagog Gordana Yankuloska 1975 makedonskij derzhavnij diyach Pov yazani z mistom Ninoslav Marina 1974 rektor Universitetu informacijnih nauk i tehnologij Primitkihttps ohrid gov mk D0 BF D1 80 D0 B8 D1 98 D0 B0 D1 82 D0 B5 D0 BB D1 81 D0 BA D0 B8 D0 B8 D0 B7 D0 B1 D1 80 D0 B0 D1 82 D0 B8 D0 BC D0 B5 D0 BD D0 B8 D0 B3 D1 80 D0 B0 D0 B4 D0 BE D0 B2 D0 B8 1550493792804 9dd50839 cc473bde e13530e7 072b https ohrid gov mk D0 BF D1 80 D0 B8 D1 98 D0 B0 D1 82 D0 B5 D0 BB D1 81 D0 BA D0 B8 D0 B8 D0 B7 D0 B1 D1 80 D0 B0 D1 82 D0 B8 D0 BC D0 B5 D0 BD D0 B8 D0 B3 D1 80 D0 B0 D0 B4 D0 BE D0 B2 D0 B8 1550493792826 104f2237 49593bde e13530e7 072b https www citywindsor ca cityhall committeesofcouncil Advisory Committees International Relations Committee IRC Pages Ohrid Macedonia aspx https www yalova bel tr belediyemiz kardes sehirler https ohrid gov mk priјatelski i zbratimeni gradovi http niksic me latn medjunarodna saradnja The Mirror of the Macedonian Spirit Zlate Petrovski Saso Talevski Napredok 2004 ISBN 978 9989 730 38 2 page 72 and Macedonia in the Cathedral Church St Sofia in the Macedonian Jerusalem Ohrid Biljana Vankovska Hakan Wiberg Wiberg Hakan 2003 Between Past and Future Civil military Relations in the Post communist Balkans Bloomsbury Academic s 71 ISBN 978 1 86064 624 9 Natural and Cultural Heritage of the Ohrid region World Weather Information Service Ohrid Macedonia United Nations 31 lipnya 2015 Procitovano 29 June 2015 Macedonian census language and religion 2012 03 24 u Wayback Machine angl PosilannyaOficijnij sajt meriyi Ohrida mak angl angl OhridNews mak Ce nezavershena stattya z geografiyi Pivnichnoyi Makedoniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi