Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коста Абрашевич серб Коста Абрашевић Kosta Abrašević мак Коста Абраш Абрашевиќ 29 травня 1879 року Охрид 20 січня 1898 р

Коста Абрашевич

Коста Абрашевич

Коста Абрашевич (серб. Коста Абрашевић, Kosta Abrašević; мак. Коста Абраш (Абрашевиќ); * 29 травня 1879 року, Охрид,— † 20 січня 1898 року, Шабац) — сербський та македонський робітничий поет. Вважається національним поетом Македонії,,. Батько був сербом, мати — гречанкою (за іншими версіями ні). У 1894 році вперше ознайомився з соціалістичними ідеями.

Коста Абрашевич
серб. Коста Абрашевић, Kosta Abrašević
мак. Коста Абраш, Коста Абрашевиќ
image
Народився29 травня 1879(1879-05-29)
Охрид, Північна Македонія[1]
Помер20 січня 1898(1898-01-20) (18 років)
Шабаць, Королівство Сербія[1]
Країнаimage Османська імперія
image Королівство Сербія
Діяльністьпоет, письменник
Сфера роботипоезія[2]
Мова творівсербська
image Коста Абрашевич у Вікісховищі
image
Пам'ятний знак на місці де колись стояла хата Абрашевичей в Охриді, Північна Македонія

Творчий доробок

В творах «Пісня», «Раб», «Бушуй, вітре» (1897) та інших закликав до боротьби проти насильства та визиску, оспівував солідарність робітників. У творчості відбилась незрілість пролетарської ідеології в сербському робітничому русі. Визначні реалістичні твори: «Червона» (1893), «Робочий трудиться» (1893), «Злодій» (1896), «Яма» (1897), «В шахті» (1897).

У 1903 році вийшла посмертна збірка поезій. Твори перекладені на російську, болгарську, албанську, угорську та румунську мови. Вірші стали піснями на музику С. Анджеліча (S. Anđelić) та М. Живковича (M. Živković).

Увічнення пам'яті

У 1880 році в Белграді було утворено хорову спілку, яка пізніше отримала назву «Абрашевич».

У 1905 році в Белграді було утворено культурно-просвітницьку робітничу спілку «Абрашевич».

Примітки

  1. Абрашевич Коста // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Тоциновски Васил, Стојановска-Друговац Јованка, Наумов Никола, Миронска-Христовска Валентина. Коста Абраш: (125 години од раѓањето), (материјали од научниот собир одржан во домот на културата «Григор Прличев» Охрид, 6 јуни 2004). Скопје: Институт за македонска литература, 30 стр. (мак.).
  4. Тоциновски Васил. Интимниот поетски разговор на Коста Абраш како колективно меморирање Институт за македонска литература, 2005. .— Стр. 15-30 (мак.).
  5. Тодоровски Гане. Македонската критика за XIX книжевен век. Скопје: Феникс, 2005, 242 стр. (мак.).
  6. Стојан Ристески «Мајката на Коста Абраш не била Гркинка». Нова Македонија. — ISSN 0350-4298. — 49, 16558[16557] (26 февруари 1993), стр. 11 (мак.).

Література

  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.
  2. Kosta Abraševič. Песме, Београд 1950 (серб.).
  3. M. Милоjkoвиh. Коста Абрашевић. Живот и рад. Београд, 1951 (серб.).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kosta Abrashevich serb Kosta Abrasheviћ Kosta Abrasevic mak Kosta Abrash Abrasheviќ 29 travnya 1879 roku Ohrid 20 sichnya 1898 roku Shabac serbskij ta makedonskij robitnichij poet Vvazhayetsya nacionalnim poetom Makedoniyi Batko buv serbom mati grechankoyu za inshimi versiyami ni U 1894 roci vpershe oznajomivsya z socialistichnimi ideyami Kosta Abrashevichserb Kosta Abrasheviћ Kosta Abrasevic mak Kosta Abrash Kosta AbrasheviќNarodivsya29 travnya 1879 1879 05 29 Ohrid Pivnichna Makedoniya 1 Pomer20 sichnya 1898 1898 01 20 18 rokiv Shabac Korolivstvo Serbiya 1 Krayina Osmanska imperiya Korolivstvo SerbiyaDiyalnistpoet pismennikSfera robotipoeziya 2 Mova tvorivserbska Kosta Abrashevich u VikishovishiPam yatnij znak na misci de kolis stoyala hata Abrashevichej v Ohridi Pivnichna MakedoniyaTvorchij dorobokV tvorah Pisnya Rab Bushuj vitre 1897 ta inshih zaklikav do borotbi proti nasilstva ta vizisku ospivuvav solidarnist robitnikiv U tvorchosti vidbilas nezrilist proletarskoyi ideologiyi v serbskomu robitnichomu rusi Viznachni realistichni tvori Chervona 1893 Robochij truditsya 1893 Zlodij 1896 Yama 1897 V shahti 1897 U 1903 roci vijshla posmertna zbirka poezij Tvori perekladeni na rosijsku bolgarsku albansku ugorsku ta rumunsku movi Virshi stali pisnyami na muziku S Andzhelicha S Anđelic ta M Zhivkovicha M Zivkovic Uvichnennya pam yatiU 1880 roci v Belgradi bulo utvoreno horovu spilku yaka piznishe otrimala nazvu Abrashevich U 1905 roci v Belgradi bulo utvoreno kulturno prosvitnicku robitnichu spilku Abrashevich PrimitkiAbrashevich Kosta Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Tocinovski Vasil Stoјanovska Drugovac Јovanka Naumov Nikola Mironska Hristovska Valentina Kosta Abrash 125 godini od raѓaњeto materiјali od nauchniot sobir odrzhan vo domot na kulturata Grigor Prlichev Ohrid 6 јuni 2004 Skopјe Institut za makedonska literatura 30 str mak Tocinovski Vasil Intimniot poetski razgovor na Kosta Abrash kako kolektivno memoriraњe Institut za makedonska literatura 2005 ISBN 9989 886 57 1 Str 15 30 mak Todorovski Gane Makedonskata kritika za XIX knizheven vek Skopјe Feniks 2005 242 str ISBN 9989 33 147 2 mak Stoјan Risteski Maјkata na Kosta Abrash ne bila Grkinka Nova Makedoniјa ISSN 0350 4298 49 16558 16557 26 fevruari 1993 str 11 mak LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona 542 2 s 38 ark il il tabl portr karti s Kosta Abrasevic Pesme Beograd 1950 serb M Milojkovih Kosta Abrasheviћ Zhivot i rad Beograd 1951 serb

Дата публікації:
Топ