Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Денис Якович Лукіянович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Псевдонім | Л. Журбенко, Л. Городничий, Іван Левицький, Ів. Макуха, Некритик, А. Б., Б. П. та інші | |||
| Народився | 13 вересня 1873 с. Городниця, нині Гусятинський район, Тернопільська область, Україна | |||
| Помер | 28 січня 1965 (91 рік) м. Львів, Україна | |||
| Поховання | Личаківський цвинтар | |||
| Громадянство |  Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща →  УРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник, літературознавець, вчитель, викладач університету, літературознавець | |||
| Сфера роботи | література[1], літературознавство[1] і викладання[1] | |||
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка | |||
| Заклад | ЛНУ ім. І. Франка | |||
| Брати, сестри | Лукіянович Антін Якович | |||
| | ||||
 Лукіянович Денис Якович у Вікісховищі | ||||
Дени́с Я́кович Лукіяно́вич (псевдоніми і криптоніми — Л. Журбенко, Ів. Левицький, Л. Городничий, Ів. Макуха, Некритик, А. Б., Б. П. та інші; 13 вересня 1873, село Городниця, нині Гусятинського району Тернопільської області — 28 січня 1965, Львів) — український письменник, літературознавець, педагог.
Життєпис
Народився 13 вересня 1873 року в селі Городниця (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині Гусятинського району Тернопільської областіу родині богослова за освітою та вчителя за фахом.
Навчався у Станиславівській цісарсько-королівській гімназії. Денис був активним, радикально налаштованим гімназистом. Організував таємний гурток «Поступ», за що 1890 року його виключили з гімназії. Матуру (іспит на атестат зрілості) склав екстерном.
1900 року закінчив юридичний факультет Львівського університету, 1907 року — філософський факультет Чернівецького університету.
Майже все життя займався викладацькою роботою, громадською працею. 1905 року редагував журнал «Дзвінок».
Після Другої світової війни — доцент кафедри української літератури у Львівському університеті.
Помер 28 січня 1965 року у Львові на 92-му році життя. Похований на 58 полі Личаківського цвинтаря (недалеко від вчителів, друзів — Івана Франка, Соломії Крушельницької).
Творчість
Як прозаїк Денис Лукіянович дебютував 1889 року оповіданням «Сабашева вечеря».
1895 року вийшла збірка «Новели» — невелика за обсягом книжка, яка містила 5 новел психологічного плану. Наступного року письменник опублікував цикл образків «Мої проходи».
Друга збірка Дениса Лукіяновича — «Ескізи та оповідання» (1897) — теж об'єднала малу прозу.
1899 року вийшла книга «Багнітки», де автор змалював родинне життя інтелігента, незлагоди між подружжям.
У творчому доробку Лукіяновича є твори й великої форми — дилогія з двох повістей «За Кадильну» (1902) та «Від кривди» (1904), роман «Філістер» (1909).
Про повість «За Кадильну» Іван Франко писав, як про «цікавий образ безплідної боротьби селянства за общинну землю, відняту у общини паном».
Популярним серед сучасників був роман Лукіяновича «Філістер», підписаний псевдонімом Л. Журбенко і присвячений «пані Марії Грушевській», дружині Михайла Грушевського. Цей багатопроблемний твір про інтелігенцію. Він порушує чимало болючих для українців питань, у ньому — живий відгомін політичних подій у Галичині кінця 19 — початку 20 століття, зокрема, виборів до парламенту та сейму, широкого просвітницького руху. Є згадки про страйк 1902 року, студентські виступи у Львові, вбивство намісника цісаря в Галичині тощо. Фабулу роману складає доля родини отця Кульчицького.
Денис Лукіянович — автор низки творів стрілецької тематики. Герої цих творів шукають шляхів до січових стрільців, прагнуть стати під стяг Вільної України: збірка «Під свій прапор» (1917); «Але не просто народжений» (1925); дев'ять оповідань збірки «Я — з більшістю» (1934 та 1935).
Після 1946 року Лукіянович виступав як публіцист, критик,мемуарист. У творах торкався, зокрема, й теми німецької окупації Галичини часів Першої світової війни (оповідання «Люська» та «Куна»). Не уникав у ці роки кон'юнктурності, пишучи про «возз'єднання» Західної та Радянської України («Друга присяга», «Незабутні дні»). Про письменника згадував у своїх мемуарах А. Дімаров, який працював у п'ятдесяті роки у Львівському книжково-журнальному видавництві:
 | Денис Якович Лук'янович був повним антиподом Яцківу. Ходив поважно, носив випещену бороду так, наче позичив її в апостола і боявся загубити. Весь час був заклопотаний власним здоров'ям… Реліктові уламки часів Франца-Йосифа, вони не могли вписатися в чужу для них радянську дійсність, як не намагалися їх перевиховати міськком, обком і райкоми. Пам'ятаю, як десь у п'ятдесят п'ятому році до видавництва надійшла з обкому команда: послати обох дідів у передові колгоспи на Львівщині. Нехай напишуть по нарисові, і видати ті нариси щонайбільшим накладом… Нарис Лук'яновича мав назву..."Партійні достойники"… "Іду, роздивляюсь, - писав Лук'янович. - Довкола хати, як хати, точнісінько такі, як за тамтої Польщі… Аж ось іще одна вулиця. Тут уже не хати - палаци, всі до одного цегляні, під червоною черепицею, наче партійними квитками накриті. "Тутай жиють партійні достойники". Повели старого й на птахоферму. "А там півень товче курку, як партійний безпартійного". Читали, перечитували. Реготали до сліз. Аж ось дзвінок із обкому: "Коли будуть книжки Лук'яновича і Яцківа? — Боюсь, що ніколи… Бо їх не пропустить жодна цензура…" |  |
1956 року вийшла біографічна повість «Франко і Беркут», у центрі якої — молодий Іван Франко.
Автор літературно-критичних праць про творчість Тараса Шевченка, Івана Франка, Ольги Кобилянської.
Вшанування
У 1993 р. в с. Городниця встановлено пам'ятник Д.Лукіяновичу, відкрито пам'ятну дошку в Будинку культури.
На честь науковця названо вулиці: Галицького району в м. Львові, у Тернополі.
Видання творів
- Франко і Беркут: Біографічна повість. — К.: Радянський письменник, 1956. — 182 с.
- Вибрані твори. — К.: Дніпро, 1973. — 235 с.
- На вахцимрі; Ландвійт скинувся; Перед святом «свободи» // Образки з життя: Оповідання, новели, нариси. — Львів, 1989. — С. 221—249.
- Ландвійт скинувся // Українська новелістика кінця XIX — початку XX ст. — К., 1989. — С. 408—414.
- Повісті. — Львів: Каменяр, 1990. — 213 с. — (Бібліотека «Карпати»).
- За Кадильну: Уривок з повісті // Тернопіль: Тернопільщина літературна. — Тернопіль, 1991. — Додаток 2. — С. 24—26.
- Маківка — гора невмирущої стрілецької слави. — Львів, 2005. — 150 с.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина… с. 256
- Вулиця називається Лук'яновича // Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина… с. 256.
Джерела
- Головин Б., Пиндус Б. Лукіянович Денис Якович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 403. — .
- Гуменюк М. Сучасник Івана Франка // Жовтень. — 1963. — № 9.
- Дімаров А. Прожити й розповісти. — К. : Дніпро, 2012. — С. 300–302.
- Ільницький М. М. Лукіянович Денис Якович [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6: Ла-Мі. — 790 с. — С. 294—295.
- Меленчук О. Тарас Шевченко у літературознавчій спадщині Дениса Лукіяновича // Шевченкознавчі студії. Збірник наукових праць. Вип. 20. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка : ВПЦ «Київський університет», 2017. – С.18–32.
- Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль : Тернограф, 2012. — 280 с. — С. 255—256. — .
- Міщенко Л. І. Лук'янович Денис Якович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — 552 с., [22] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 238.
- Міщенко Л., Денисюк І. Найстаріший український письменник // Жовтень. — 1958. — № 9.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 2 : Каліграфія — Португальці. — 736 с. — С. 299.
- Шалата М. Й. Лукіянович Денис Якович [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 369.
Посилання
- Денис Лукіянович[недоступне посилання з липня 2019]
- Денис Лукіянович. Про життя Тараса Шевченка [ 7 липня 2015 у Wayback Machine.]. —Львів, 1914.
- Вибрані твори Д. Лукіяновича в е-бібліотеці ЧТИВО [ 26 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Лукіянович Д. Від кривди / Денис Лукіянович. — Львів : Накладом Укр.-рус. вид. спілки, 1904. — 135 с. [ 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Denis Yakovich LukiyanovichPsevdonimL Zhurbenko L Gorodnichij Ivan Levickij Iv Makuha Nekritik A B B P ta inshiNarodivsya13 veresnya 1873 1873 09 13 s Gorodnicya nini Gusyatinskij rajon Ternopilska oblast UkrayinaPomer28 sichnya 1965 1965 01 28 91 rik m Lviv UkrayinaPohovannyaLichakivskij cvintarGromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNR Polsha URSRNacionalnistukrayinecDiyalnistpismennik literaturoznavec vchitel vikladach universitetu literaturoznavecSfera robotiliteratura 1 literaturoznavstvo 1 i vikladannya 1 Alma materLNU im I FrankaZakladLNU im I FrankaBrati sestriLukiyanovich Antin Yakovich Lukiyanovich Denis Yakovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lukiyanovich Deni s Ya kovich Lukiyano vich psevdonimi i kriptonimi L Zhurbenko Iv Levickij L Gorodnichij Iv Makuha Nekritik A B B P ta inshi 13 veresnya 1873 selo Gorodnicya nini Gusyatinskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti 28 sichnya 1965 Lviv ukrayinskij pismennik literaturoznavec pedagog ZhittyepisNarodivsya 13 veresnya 1873 roku v seli Gorodnicya Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya nini Gusyatinskogo rajonu Ternopilskoyi oblastiu rodini bogoslova za osvitoyu ta vchitelya za fahom Navchavsya u Stanislavivskij cisarsko korolivskij gimnaziyi Denis buv aktivnim radikalno nalashtovanim gimnazistom Organizuvav tayemnij gurtok Postup za sho 1890 roku jogo viklyuchili z gimnaziyi Maturu ispit na atestat zrilosti sklav eksternom 1900 roku zakinchiv yuridichnij fakultet Lvivskogo universitetu 1907 roku filosofskij fakultet Cherniveckogo universitetu Majzhe vse zhittya zajmavsya vikladackoyu robotoyu gromadskoyu praceyu 1905 roku redaguvav zhurnal Dzvinok Pislya Drugoyi svitovoyi vijni docent kafedri ukrayinskoyi literaturi u Lvivskomu universiteti Pomer 28 sichnya 1965 roku u Lvovi na 92 mu roci zhittya Pohovanij na 58 poli Lichakivskogo cvintarya nedaleko vid vchiteliv druziv Ivana Franka Solomiyi Krushelnickoyi TvorchistYak prozayik Denis Lukiyanovich debyutuvav 1889 roku opovidannyam Sabasheva vecherya Uchasniki z yizdu ukrayinskih pismennikiv u Lvovi z nagodi 100 richchya vihodu v svit Eneyidi Kotlyarevskogo 1898 r Sidyat u pershomu ryadu Mihajlo Pavlik Yevgeniya Yaroshinska Nataliya Kobrinska Olga Kobilyanska Silvestr Lepkij Andrij Chajkovskij Kost Pankivskij starshij Stoyat u drugomu ryadu Ivan Kopach Volodimir Gnatyuk Osip Makovej Mihajlo Grushevskij Ivan Franko Oleksandr Kolessa Bogdan Lepkij Stoyat u tretomu ryadu Ivan Petrushevich Filaret Kolessa Josip Kishakevich Ivan Trush Denis Lukiyanovich Mikola Ivasyuk 1895 roku vijshla zbirka Noveli nevelika za obsyagom knizhka yaka mistila 5 novel psihologichnogo planu Nastupnogo roku pismennik opublikuvav cikl obrazkiv Moyi prohodi Druga zbirka Denisa Lukiyanovicha Eskizi ta opovidannya 1897 tezh ob yednala malu prozu 1899 roku vijshla kniga Bagnitki de avtor zmalyuvav rodinne zhittya inteligenta nezlagodi mizh podruzhzhyam U tvorchomu dorobku Lukiyanovicha ye tvori j velikoyi formi dilogiya z dvoh povistej Za Kadilnu 1902 ta Vid krivdi 1904 roman Filister 1909 Pro povist Za Kadilnu Ivan Franko pisav yak pro cikavij obraz bezplidnoyi borotbi selyanstva za obshinnu zemlyu vidnyatu u obshini panom Populyarnim sered suchasnikiv buv roman Lukiyanovicha Filister pidpisanij psevdonimom L Zhurbenko i prisvyachenij pani Mariyi Grushevskij druzhini Mihajla Grushevskogo Cej bagatoproblemnij tvir pro inteligenciyu Vin porushuye chimalo bolyuchih dlya ukrayinciv pitan u nomu zhivij vidgomin politichnih podij u Galichini kincya 19 pochatku 20 stolittya zokrema viboriv do parlamentu ta sejmu shirokogo prosvitnickogo ruhu Ye zgadki pro strajk 1902 roku studentski vistupi u Lvovi vbivstvo namisnika cisarya v Galichini tosho Fabulu romanu skladaye dolya rodini otcya Kulchickogo Denis Lukiyanovich avtor nizki tvoriv strileckoyi tematiki Geroyi cih tvoriv shukayut shlyahiv do sichovih strilciv pragnut stati pid styag Vilnoyi Ukrayini zbirka Pid svij prapor 1917 Ale ne prosto narodzhenij 1925 dev yat opovidan zbirki Ya z bilshistyu 1934 ta 1935 Pislya 1946 roku Lukiyanovich vistupav yak publicist kritik memuarist U tvorah torkavsya zokrema j temi nimeckoyi okupaciyi Galichini chasiv Pershoyi svitovoyi vijni opovidannya Lyuska ta Kuna Ne unikav u ci roki kon yunkturnosti pishuchi pro vozz yednannya Zahidnoyi ta Radyanskoyi Ukrayini Druga prisyaga Nezabutni dni Pro pismennika zgaduvav u svoyih memuarah A Dimarov yakij pracyuvav u p yatdesyati roki u Lvivskomu knizhkovo zhurnalnomu vidavnictvi Denis Yakovich Luk yanovich buv povnim antipodom Yackivu Hodiv povazhno nosiv vipeshenu borodu tak nache pozichiv yiyi v apostola i boyavsya zagubiti Ves chas buv zaklopotanij vlasnim zdorov yam Reliktovi ulamki chasiv Franca Josifa voni ne mogli vpisatisya v chuzhu dlya nih radyansku dijsnist yak ne namagalisya yih perevihovati miskkom obkom i rajkomi Pam yatayu yak des u p yatdesyat p yatomu roci do vidavnictva nadijshla z obkomu komanda poslati oboh didiv u peredovi kolgospi na Lvivshini Nehaj napishut po narisovi i vidati ti narisi shonajbilshim nakladom Naris Luk yanovicha mav nazvu Partijni dostojniki Idu rozdivlyayus pisav Luk yanovich Dovkola hati yak hati tochnisinko taki yak za tamtoyi Polshi Azh os ishe odna vulicya Tut uzhe ne hati palaci vsi do odnogo ceglyani pid chervonoyu cherepiceyu nache partijnimi kvitkami nakriti Tutaj zhiyut partijni dostojniki Poveli starogo j na ptahofermu A tam piven tovche kurku yak partijnij bezpartijnogo Chitali perechituvali Regotali do sliz Azh os dzvinok iz obkomu Koli budut knizhki Luk yanovicha i Yackiva Boyus sho nikoli Bo yih ne propustit zhodna cenzura 1956 roku vijshla biografichna povist Franko i Berkut u centri yakoyi molodij Ivan Franko Avtor literaturno kritichnih prac pro tvorchist Tarasa Shevchenka Ivana Franka Olgi Kobilyanskoyi VshanuvannyaU 1993 r v s Gorodnicya vstanovleno pam yatnik D Lukiyanovichu vidkrito pam yatnu doshku v Budinku kulturi Na chest naukovcya nazvano vulici Galickogo rajonu v m Lvovi u Ternopoli Vidannya tvorivFranko i Berkut Biografichna povist K Radyanskij pismennik 1956 182 s Vibrani tvori K Dnipro 1973 235 s Na vahcimri Landvijt skinuvsya Pered svyatom svobodi Obrazki z zhittya Opovidannya noveli narisi Lviv 1989 S 221 249 Landvijt skinuvsya Ukrayinska novelistika kincya XIX pochatku XX st K 1989 S 408 414 Povisti Lviv Kamenyar 1990 213 s Biblioteka Karpati Za Kadilnu Urivok z povisti Ternopil Ternopilshina literaturna Ternopil 1991 Dodatok 2 S 24 26 Makivka gora nevmirushoyi strileckoyi slavi Lviv 2005 150 s PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Melnichuk B Uniyat V Ivan Franko i Ternopilshina s 256 Vulicya nazivayetsya Luk yanovicha Melnichuk B Uniyat V Ivan Franko i Ternopilshina s 256 DzherelaGolovin B Pindus B Lukiyanovich Denis Yakovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 403 ISBN 966 528 199 2 Gumenyuk M Suchasnik Ivana Franka Zhovten 1963 9 Dimarov A Prozhiti j rozpovisti K Dnipro 2012 S 300 302 Ilnickij M M Lukiyanovich Denis Yakovich 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 790 s S 294 295 Melenchuk O Taras Shevchenko u literaturoznavchij spadshini Denisa Lukiyanovicha Shevchenkoznavchi studiyi Zbirnik naukovih prac Vip 20 Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka VPC Kiyivskij universitet 2017 S 18 32 Melnichuk B Uniyat V Ivan Franko i Ternopilshina Ternopil Ternograf 2012 280 s S 255 256 ISBN 978 966 457 087 6 Mishenko L I Luk yanovich Denis Yakovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1981 T 6 Kulikiv Mikroklimat 552 s 22 ark il il tabl portr karti 1 ark s S 238 Mishenko L Denisyuk I Najstarishij ukrayinskij pismennik Zhovten 1958 9 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1987 T 2 Kaligrafiya Portugalci 736 s S 299 Shalata M J Lukiyanovich Denis Yakovich 14 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Shevchenkivskij slovnik Tom 1 Institut literaturi imeni T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1976 S 369 PosilannyaDenis Lukiyanovich nedostupne posilannya z lipnya 2019 Denis Lukiyanovich Pro zhittya Tarasa Shevchenka 7 lipnya 2015 u Wayback Machine Lviv 1914 Vibrani tvori D Lukiyanovicha v e biblioteci ChTIVO 26 lyutogo 2017 u Wayback Machine Lukiyanovich D Vid krivdi Denis Lukiyanovich Lviv Nakladom Ukr rus vid spilki 1904 135 s 3 zhovtnya 2018 u Wayback Machine