Лужнецький метроміст, також міст «Лужники» в Москві — двоярусний арковий міст з попередньо напруженого залізобетону через Москву-ріку, що з'єднує і Воробйові гори . Верхній ярус — автомобільний, нижній — станція Сокольницької лінії Московського метрополітену «Воробйові гори». Міст, відкритий 12 січня 1959 року, швидко прийшов у непридатність; у 1998—2002 рр.. він був фактично збудований заново з використанням збережених опорних арок і руслових опор.
Лужнецький метроміст | |
Країна | Росія |
---|---|
Адміністративна одиниця | Хамовники Раменки[d] Москва |
Місце розташування | Москва |
З матеріалу | камінь |
Дата офіційного відкриття | 12 січня 1959 |
Проходить над/під | Москва |
Несе на собі | Сокольницька лінія |
Довжина або відстань | 2030 м |
Ширина | 25,8 м |
Категорія для видів з цього об'єкта | d |
Лужнецький метроміст у Вікісховищі |
Координати: 55°42′37″ пн. ш. 37°33′33″ сх. д. / 55.7103333333607722° пн. ш. 37.55920833336077180° сх. д.
Сокольницька лінія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Метроміст споруди 1957—1958 гг
Перший проект сталевого метромосту, підготовлений Г. Д. Поповим, був відкинутий на користь залізобетонних технологій. Автори реалізованого проекту — В. Г. Андрєєв, Н. Н. Рудомазін (інженери), К. М. Яковлєв, А. І. Сусоров, Н. І. Демчинський тощо. Міст побудовано «Мостозагіном № 4» в рекордно короткі терміни — 19 місяців.
Метроміст став першим в Москві двоярусним мостом, в нижньому ярусі якого розташувалася станція метрополітену «Ленінські гори» — найдовша в московському метро (272 м). Вісь моста перетинала (і перетинає сьогодні) русло річки Москви під кутом 52 ° 30 '. Три прогони (45,0 + 108,0 + 45,0 м) несли власне станційний зал і верхній, автодорожній рівень шириною 25,8 м зі збірного залізобетону.
Експлуатація мосту в 1959—1998 рр
Перевірки, проведені в перший сезон експлуатації мосту, виявили передаварійний стан попередньо напружених балок автодорожнього ярусу (аналогічні балки були використані в будівництві Білоруського і Ваганьковського шляхопроводів), порушення гідроізоляції тросів затяжки, що забезпечують цілісність головного аркового прогону; високі бродячі струми, прискорює процеси корозії.
8 липня 1959 станційний зал було залито дощовою водою, рух поїздів тимчасово припинено. У червні 1960 року у вестибюлі обрушився алюмінієвий карниз. Обстеження 1963 року підтвердило загальний передаварійний стан мосту. Причини — поєднання проектних помилок, дефектів гідроізоляції і використання солі при бетонних роботах. За оцінками 1983 року, до цього часу міст втратив 60 % своєї опорної здатності.
20 жовтня 1983 р. станція була закрита для входу та виходу пасажирів. У 1986—1987 рр.. для невпинного руху поїздів метро були побудовані бічні одноколійні балкові прогони, розташовані у 29 м від осі головного моста. Це дало можливість вести роботи з ремонту дефектних місць з розбиранням повністю негідних бетонних конструкцій, які були розпочати лише в 1998 році.
Перебудова 1998—2002 рр
Спочатку були посилені внутрішні площини опорних арок із заміною залізобетонних балок затягування — на сталеві. Потім, на початку 1999, зовнішні арки були повністю розібрані. У тому ж році був повністю розібраний верхній, автомобільний, ярус, включаючи опорні колони. Новий автомобільний ярус було відкрито у 2000. У липні-серпні 2002 рух поїздів метро повернулося на основні колії головного моста (потяги рухаються по сталевих балках 1987 року, пересунути з тимчасових опор на консолі головного прогону). 14 грудня 2002 була відкрита для пасажирів станція вже під новою назвою «Воробйови гори».
Не відновленою лишилася лише крита ескалаторна галерея, що раніше зв'язувала південний вестибюль станції з вул. Косигіна в районі перетину з проспектом Вернадського. Пов'язано це по-перше, з неможливістю створення нового виходу до галереї, через перестановку структур новий вихід було відкрито набагато східніше старого. По-друге, ж конструкції самої галереї, спочатку побудованої на схилі в більш 30 °, після закриття станції швидко прийшли в непридатність і за останні двадцять років розвалилися до стану неможливого до реконструкції.
Ресурси Інтернету
- Історія станції на метро.молот.ру, фото будівництва [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Стаття Реконструкція мостового переходу через річку Москва в Лужниках [ 20 грудня 2008 у Wayback Machine.] (1998—2002) на сайті ВАТ «Інститут (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luzhneckij metromist takozh mist Luzhniki v Moskvi dvoyarusnij arkovij mist z poperedno napruzhenogo zalizobetonu cherez Moskvu riku sho z yednuye i Vorobjovi gori Verhnij yarus avtomobilnij nizhnij stanciya Sokolnickoyi liniyi Moskovskogo metropolitenu Vorobjovi gori Mist vidkritij 12 sichnya 1959 roku shvidko prijshov u nepridatnist u 1998 2002 rr vin buv faktichno zbudovanij zanovo z vikoristannyam zberezhenih opornih arok i ruslovih opor Luzhneckij metromistKrayina RosiyaAdministrativna odinicyaHamovniki Ramenki d MoskvaMisce roztashuvannyaMoskvaZ materialukaminData oficijnogo vidkrittya12 sichnya 1959Prohodit nad pidMoskvaNese na sobiSokolnicka liniyaDovzhina abo vidstan2030 mShirina25 8 mKategoriya dlya vidiv z cogo ob yektad Luzhneckij metromist u Vikishovishi Koordinati 55 42 37 pn sh 37 33 33 sh d 55 7103333333607722 pn sh 37 55920833336077180 sh d 55 7103333333607722 37 55920833336077180Luzhneckij metromistSokolnicka liniyaprLegenda Oborotnij tupikBulvar RokosovskogoTCh 13 Cherkizovo Cherkizovskazadil pid SSG do VKLzadil pid SSG do APLPreobrazhenska ploshaPreobrazhenskij metromist cherez richku YauzuOborotni tupikiSokolnikiKrasnosilskaTCh 1 Pivnichne Oborotnij tupikKomsomolska zal zal zal zalKrasni VorotaChisti prudi Lub yanka Ohotnij ryad vidgaluzhennya na FLBiblioteka imeni LeninaKropotkinskaPark kulturiOborotni tupikiSSG do KLFrunzenskaSportivnagejt v Metro 2 D 6 Luzhneckij metromistVorobjovi gorir MoskvaUniversitetOborotni tupikiProspekt VernadskogoPivdenno ZahidnaTroparovoOborotnij tupikRum yancevoSalar yevoOborotni tupikiFilatov LugProkshinoVilhovaKomunarkaOborotnij tupikMetromist sporudi 1957 1958 ggPershij proekt stalevogo metromostu pidgotovlenij G D Popovim buv vidkinutij na korist zalizobetonnih tehnologij Avtori realizovanogo proektu V G Andryeyev N N Rudomazin inzheneri K M Yakovlyev A I Susorov N I Demchinskij tosho Mist pobudovano Mostozaginom 4 v rekordno korotki termini 19 misyaciv Metromist stav pershim v Moskvi dvoyarusnim mostom v nizhnomu yarusi yakogo roztashuvalasya stanciya metropolitenu Leninski gori najdovsha v moskovskomu metro 272 m Vis mosta peretinala i peretinaye sogodni ruslo richki Moskvi pid kutom 52 30 Tri progoni 45 0 108 0 45 0 m nesli vlasne stancijnij zal i verhnij avtodorozhnij riven shirinoyu 25 8 m zi zbirnogo zalizobetonu Ekspluataciya mostu v 1959 1998 rrPerevirki provedeni v pershij sezon ekspluataciyi mostu viyavili peredavarijnij stan poperedno napruzhenih balok avtodorozhnogo yarusu analogichni balki buli vikoristani v budivnictvi Biloruskogo i Vagankovskogo shlyahoprovodiv porushennya gidroizolyaciyi trosiv zatyazhki sho zabezpechuyut cilisnist golovnogo arkovogo progonu visoki brodyachi strumi priskoryuye procesi koroziyi 8 lipnya 1959 stancijnij zal bulo zalito doshovoyu vodoyu ruh poyizdiv timchasovo pripineno U chervni 1960 roku u vestibyuli obrushivsya alyuminiyevij karniz Obstezhennya 1963 roku pidtverdilo zagalnij peredavarijnij stan mostu Prichini poyednannya proektnih pomilok defektiv gidroizolyaciyi i vikoristannya soli pri betonnih robotah Za ocinkami 1983 roku do cogo chasu mist vtrativ 60 svoyeyi opornoyi zdatnosti 20 zhovtnya 1983 r stanciya bula zakrita dlya vhodu ta vihodu pasazhiriv U 1986 1987 rr dlya nevpinnogo ruhu poyizdiv metro buli pobudovani bichni odnokolijni balkovi progoni roztashovani u 29 m vid osi golovnogo mosta Ce dalo mozhlivist vesti roboti z remontu defektnih misc z rozbirannyam povnistyu negidnih betonnih konstrukcij yaki buli rozpochati lishe v 1998 roci Perebudova 1998 2002 rrSpochatku buli posileni vnutrishni ploshini opornih arok iz zaminoyu zalizobetonnih balok zatyaguvannya na stalevi Potim na pochatku 1999 zovnishni arki buli povnistyu rozibrani U tomu zh roci buv povnistyu rozibranij verhnij avtomobilnij yarus vklyuchayuchi oporni koloni Novij avtomobilnij yarus bulo vidkrito u 2000 U lipni serpni 2002 ruh poyizdiv metro povernulosya na osnovni koliyi golovnogo mosta potyagi ruhayutsya po stalevih balkah 1987 roku peresunuti z timchasovih opor na konsoli golovnogo progonu 14 grudnya 2002 bula vidkrita dlya pasazhiriv stanciya vzhe pid novoyu nazvoyu Vorobjovi gori Ne vidnovlenoyu lishilasya lishe krita eskalatorna galereya sho ranishe zv yazuvala pivdennij vestibyul stanciyi z vul Kosigina v rajoni peretinu z prospektom Vernadskogo Pov yazano ce po pershe z nemozhlivistyu stvorennya novogo vihodu do galereyi cherez perestanovku struktur novij vihid bulo vidkrito nabagato shidnishe starogo Po druge zh konstrukciyi samoyi galereyi spochatku pobudovanoyi na shili v bilsh 30 pislya zakrittya stanciyi shvidko prijshli v nepridatnist i za ostanni dvadcyat rokiv rozvalilisya do stanu nemozhlivogo do rekonstrukciyi Resursi InternetuIstoriya stanciyi na metro molot ru foto budivnictva 17 bereznya 2013 u Wayback Machine ros Stattya Rekonstrukciya mostovogo perehodu cherez richku Moskva v Luzhnikah 20 grudnya 2008 u Wayback Machine 1998 2002 na sajti VAT Institut ros