Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Мапуту значення Мапу ту порт Maputo МФА mɐ ˈpu tu столиця Мозамбіку

Лоренсу-Маркеш

Лоренсу-Маркеш
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мапуту (значення).

Мапу́ту (порт. Maputo, МФА: [mɐ.ˈpu.tu]) — столиця Мозамбіку. Розташована на півдні країни, на березі Індійського океану. Населення — близько одного мільйона осіб.

Мапуту
порт. Maputo (13 березня 1976)
порт. Lourenço Marques
image
прапор
image
image
Основні дані
25°54′55″ пд. ш. 32°34′35″ сх. д. / 25.91527777780578035° пд. ш. 32.57638888891677453° сх. д. / -25.91527777780578035; 32.57638888891677453Координати: 25°54′55″ пд. ш. 32°34′35″ сх. д. / 25.91527777780578035° пд. ш. 32.57638888891677453° сх. д. / -25.91527777780578035; 32.57638888891677453
Країна image Мозамбік[2]
Столиця для Мозамбік і Португальська Східна Африка

Межує з

— сусідні нас. пункти
Провінція Мапуто ?
Засновано 1781
Площа 346,77 км²
Населення 1 133 200 осіб (1 липня 2023)[3]
Висота НРМ 47 ± 1 м
Водойма Мапуту
Офіційна мова португальська (Мозамбік)
Назва мешканців фр. Maputien[4], фр. Maputienne[4], фр. Maputaise[4] і фр. Maputais[4]
Міста-побратими Бразиліа, Лаґос, Лісабон (1982)[5], Луанда, Ріо-де-Жанейро[6], Шанхай (1999), Ліхтенберґ[d], Дурбан[7], Макао, Ченду (27 березня 2018)[8]
Телефонний код (+258) 21
Часовий пояс
Номери автомобілів MOC
GeoNames 1040652
OSM ↑195273 ·R (Мозамбік)
Поштові індекси 0101-01[9], 0101-02[9], 0101-03[9], 0101-04[10], 0101-05[10], 0101-06[10], 0101-07[10], 0101-08[10], 0101-09[10], 0101-10[10], 0101-11[10], 0102-01[10], 0102-02[10], 0102-03[10], 0102-04[10], 0102-05[10], 0102-06[10], 0102-07[10], 0102-08[10], 0102-09[10], 0102-10[10], 0102-11[10], 0103-01[10], 0103-02[10], 0103-03[10], 0103-04[10], 0103-05[10], 0103-06[10], 0103-07[10], 0103-08[10], 0104-01[10], 0104-02[10], 0104-03[10], 0104-04[10], 0104-05[10], 0104-06[10], 0104-07[10], 0104-08[10], 0104-09[10], 0104-10[10], 0104-11[10], 0105-01[10], 0105-02[10], 0105-03[10], 0105-04[10], 0105-05[10], 0105-06[10], 0105-07[10], 0105-08[10], 0105-09[10], 0105-10[10], 0105-11[10], 0105-12[10], 0105-13[10], 0105-14[10], 0106-01[10], 0106-02[10], 0106-03[10], 0106-04[10], 0106-05[10], 0107-01[10], 0107-02[10] і 0107-03[10]
Міська влада
Вебсайт cmmaputo.gov.mz
Мапа
image Мапуту у Вікісховищі

Назва

Географія

image
Мапуту — сучасне африканське місто

Мапуту розташоване на східному березі затоки Мапуту, у гирлі річки . Річка Мапуту впадає в південну частину затоки.

Історія

Португальське правління

Місто засноване в кінці XVIII століття, до незалежності Мозамбіку носило ім'я Лоре́нсу-Ма́ркеш (порт. Lourenço Marques) на честь португальського торговця, що дослідив узбережжя в 1544 році. У 1895 була побудована залізниця, що з'єднала місто з Преторією. Це спричинило швидке зростання населення. У 1898 році місто стало столицею португальського Мозамбіку, змінивши острівне місто Мозамбік.

image
Вид міста Лоренсу-Маркіш, близько 1905 року

З початку 1900-х років завдяки порту, оснащеному складами і кранами, що дозволяли обслуговувати великі судна, безпосередньо переміщуючи товари у вантажні поїзди, Лоренсу-Маркіш під португальським правлінням досяг статусу важливого космополітичного міста. Порт обслуговував британські, німецькі і португальські кораблі, більша частина товарів йшла з Саутгемптона, Лісабона і Гамбурга. В умовах триваючого зростання населення і розвитку економіки до 1940-м рокам португальська адміністрація почала будівництво в місті початкових і середніх шкіл, закладів професійної освіти. В 1962 році був відкритий перший у Східній Африці . Португальська, китайська та арабська діаспори — але не низькокваліфікована африканська більшість — почали розвивати промисловість і сферу послуг у місті. Аж до проголошення незалежності Мозамбіку в 1975 році тисячі туристів з Південної Родезії і ПАС відвідували місто, приваблені чудовими пляжами, висококласними готелями, ресторанами, казино і борделями.

Фронт Визволення Мозамбіку (ФРЕЛІМО) був створений в Танзанії в 1962 році. Під керівництвом Едуардо Мондлане ФРЕЛІМО боровся за незалежність від португальського панування. Війна за незалежність Мозамбіку тривала 10 років і закінчилася тільки в 1974 році, коли в Португалії Революцією Гвоздик був повалений авторитарний режим. Новий уряд Португалії надав незалежність усім колоніям.

Після здобуття незалежності

Народна Республіка Мозамбік була проголошена 25 червня 1975 відповідно до Лусакських угод. Парад і грандіозний бенкет завершили святкування незалежності в столиці, яка, як очікувалося, повинна була бути незабаром перейменована в Пумо (по імені вождя, який володів цими землями до заснування міста). Незважаючи на це, столицю дійсно незабаром (у лютому 1976) перейменували, але в Мапуту (топонім бере початок від назви річки Мапуту, що протікає неподалік). Пам'ятники видатним португальцям були знесені, темношкірі солдати, озброєні радянськими рушницями, зайняли місце португальських військовослужбовців, більша частина вулиць, названих на честь португальців або знаменних дат португальської історії також отримали нові назви. Після Революції гвоздик велика частина етнічних португальців покинула країну, залишивши Мозамбік без грамотних управлінських кадрів. Після масової втечі навченого португальського персоналу з країни нікому стало підтримувати розвинену інфраструктуру. На довершення всього авторитарне марксистське керівництво провальним економічним плануванням призвело країну з перших же днів незалежності в глибоку рецесію. ФРЕЛІМО, що став новою правлячою партією, звернувся до СРСР і НДР за економічною допомогою. До початку 80-х Мозамбік став банкрутом. Країна була охоплена громадянською війною між ФРЕЛІМО і опозиційним йому РЕНАМО, що тривала з 1976 по 1992 роки. Стабільність і економічне зростання повернулися в 90-х, але місто, продовжуючи залишатися найбільшим і розвиненим в Мозамбіку, все ще не відновило колишніх позицій. Перенаселеність, безробіття, бідність і злочинність — основні проблеми сьогоднішнього Мапуту.

Релігія

Центр Мапутської архідіоцезії Католицької церкви.

Економіка

Основними експорт-ними товарами є вугілля, бавовна, цукор, хроміти, сизаль, копра і деревина. У місті виробляють цемент, меблі, взуття, керамічний посуд і каучук.

Транспорт

image

 — головний міжнародний аеропорт Мозамбіку. Громадський транспорт міста представлений в основному мікроавтобусами-чапас, які перевозять велику частину мешканців міста. Також існує державна автобусна компанія, парк якої в даний час складає бл. 35 автобусів. Мікроавтобуси в основному імпортуються з Японії (Toyota Hiace).

Інфраструктура

У Мапуту знаходиться найстаріший університет Мозамбіку , а також . У місті розташовується музей історії Мозамбіку, природничонауковий музей, військовий музей і католицький собор Діви Марії Фатімської.

Планування Мапуту являє собою типовий зразок міської забудови 70-х років: прямокутні квартали і широкі вулиці. Незважаючи на тривалу громадянську війну місто практично не постраждало. Нове будівництво стримується відсутністю коштів.

Сучасні будівлі будуються на гроші новонароджуваного середнього класу, у той час як громадські будівлі часто не ремонтуються. Пляж Мапуту забруднений портовими відходами і тому не використовується для відпочинку містянами.

Культура

Мапуту знаходиться на перехресті різних культур. Будучи зоною поширення культури банту з сильним впливом португальської культури, місто зосереджує в собі прояви, індійської та китайської культур. Кухня тут досить різноманітна, особливо виділяються арабська і португальська, у достатку присутні дари моря.

Найважливішим культурним та мистецьким центром Мапуту є . Це найстаріша культурна організація країни. Розташовуючись в старовинній віллі в центрі Мапуту, Núcleo десятиліттями відігравав ключову роль у житті країни. Близько сотні художників і скульпторів є членами Núcleo, який регулярно влаштовує в своїх стінах виставки їхніх робіт і останнім часом почав брати активну участь у культурному обміні з країнами ближнього зарубіжжя. Núcleo став відомий завдяки проекту перетворення зброї в предмети мистецтва. Він зіграв велику роль у повоєнній відбудові Мозамбіку.

З 2006 року в Мапуту проводиться (DOCKANEMA).

У центрі міста знаходиться , спроектований в 1885 році британським ландшафтним дизайнером (Thomas Honney).

Також Мапуту — центр католицької митрополії Мапуту.

Клімат

Мапуту знаходиться на межі зони тропічного клімату саван і вологого субтропічного клімату. Клімат досить сухий, випадає бл. 761 мм опадів на рік. Сезон дощів короткий, триває з січня по березень. Найнижча в історії температура повітря, зареєстрована в Мапуту, +7 °C. Зазвичай температура протягом всього року тримається в районі +30 °C, у грудні-лютому дещо спекотніше.

Клімат Мапуту
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 29,7 29,7 29,1 28,1 26,5 24,6 24,5 25,4 26,3 27,0 28,0 29,2 27,3
Середній мінімум, °C 21,9 21,9 21,1 19,3 16,4 14,1 13,9 15,0 16,7 18,4 19,9 21,1 18,3
Температура води, °C 27 27 26 25 24 23 23 23 23 23 24 25 24,4
Норма опадів, мм 141 128 93 63 27 28 16 14 35 53 82 90 770
Вологість повітря, % 72 74 75 74 71 71 70 70 70 72 72 72 71.9
Джерело: wetterkontor.de

Уродженці

  • Антоніо Фейо (1954—2010) — португальський актор, режисер та журналіст.

Джерела

  1. (unspecified title)
    d:Track:Q98640531
  2. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  3. https://www.citypopulation.de/en/mozambique/cities/
  4. http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  5. RELAÇÕES INTERNACIONAIS
  6. http://mail.camara.rj.gov.br/APL/Legislativos/contlei.nsf/50ad008247b8f030032579ea0073d588/3f4147a57ed8aa3483257e8800663664?OpenDocument
  7. http://www.durban.gov.za/City_Services/IGR/sistercities/Pages/default.aspx
  8. https://www.gochengdu.cn/news/our-sister-cities/sister-cities-of-chengdu/maputo-mozambique-a8400.html?xcSID=04j06l2e0bo8q3o2mh7ud63pm2
  9. Boletim da República — Maputo: Imprensa Nacional de Moçambique, 2019.
    d:Track:Q97719790d:Track:Q3889d:Track:Q118128130
  10. Boletim da República — Maputo: Imprensa Nacional de Moçambique.
    d:Track:Q97719790d:Track:Q3889d:Track:Q118128130
  11. v = mUuUybBmqDc & NR = 1 Lourenço Marques «A cidade feitiço» [ 28 червня 2013 у Wayback Machine.], a film of Lourenço Marques, Portuguese Mozambique in 1970.
  12. Lourenco Marques [ 10 квітня 2016 у Wayback Machine.], a film of Lourenço Marques, Portuguese Mozambique.
  13. magazine / article / 0,9171,913229-1,00.html Dismantling the Portuguese Empire [Архівовано 24 травня 2012 у Archive.is], Time Magazine (Monday, Jul. 07, 1975)
  14. Dismantling the Portuguese Empire [ 23 липня 2013 у Wayback Machine.], Time Magazine (Monday, July 07, 1975).

Посилання



image Це незавершена стаття з географії Мозамбіку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Maputu znachennya Mapu tu port Maputo MFA mɐ ˈpu tu stolicya Mozambiku Roztashovana na pivdni krayini na berezi Indijskogo okeanu Naselennya blizko odnogo miljona osib Maputu port Maputo 13 bereznya 1976 port Lourenco Marques praporOsnovni dani25 54 55 pd sh 32 34 35 sh d 25 91527777780578035 pd sh 32 57638888891677453 sh d 25 91527777780578035 32 57638888891677453 Koordinati 25 54 55 pd sh 32 34 35 sh d 25 91527777780578035 pd sh 32 57638888891677453 sh d 25 91527777780578035 32 57638888891677453 Krayina Mozambik 2 Stolicya dlya Mozambik i Portugalska Shidna AfrikaMezhuye z susidni nas punktiProvinciya Maputo Zasnovano 1781Plosha 346 77 km Naselennya 1 133 200 osib 1 lipnya 2023 3 Visota NRM 47 1 mVodojma MaputuOficijna mova portugalska Mozambik Nazva meshkanciv fr Maputien 4 fr Maputienne 4 fr Maputaise 4 i fr Maputais 4 Mista pobratimi Brazilia Lagos Lisabon 1982 5 Luanda Rio de Zhanejro 6 Shanhaj 1999 Lihtenberg d Durban 7 Makao Chendu 27 bereznya 2018 8 Telefonnij kod 258 21Chasovij poyas UTC 2Nomeri avtomobiliv MOCGeoNames 1040652OSM 195273 R Mozambik Poshtovi indeksi 0101 01 9 0101 02 9 0101 03 9 0101 04 10 0101 05 10 0101 06 10 0101 07 10 0101 08 10 0101 09 10 0101 10 10 0101 11 10 0102 01 10 0102 02 10 0102 03 10 0102 04 10 0102 05 10 0102 06 10 0102 07 10 0102 08 10 0102 09 10 0102 10 10 0102 11 10 0103 01 10 0103 02 10 0103 03 10 0103 04 10 0103 05 10 0103 06 10 0103 07 10 0103 08 10 0104 01 10 0104 02 10 0104 03 10 0104 04 10 0104 05 10 0104 06 10 0104 07 10 0104 08 10 0104 09 10 0104 10 10 0104 11 10 0105 01 10 0105 02 10 0105 03 10 0105 04 10 0105 05 10 0105 06 10 0105 07 10 0105 08 10 0105 09 10 0105 10 10 0105 11 10 0105 12 10 0105 13 10 0105 14 10 0106 01 10 0106 02 10 0106 03 10 0106 04 10 0106 05 10 0107 01 10 0107 02 10 i 0107 03 10 Miska vlada Vebsajt cmmaputo gov mz Mapa Maputu u VikishovishiNazvaMapu tu port Maputo MFA mɐ ˈpu tu suchasna nazva Lore nsu Ma rkish port Lourenco Marques MFA ɫo ˈɾẽ su ˈmaɾ kɨʃ stara nazva GeografiyaMaputu suchasne afrikanske misto Maputu roztashovane na shidnomu berezi zatoki Maputu u girli richki Richka Maputu vpadaye v pivdennu chastinu zatoki IstoriyaPortugalske pravlinnya Misto zasnovane v kinci XVIII stolittya do nezalezhnosti Mozambiku nosilo im ya Lore nsu Ma rkesh port Lourenco Marques na chest portugalskogo torgovcya sho doslidiv uzberezhzhya v 1544 roci U 1895 bula pobudovana zaliznicya sho z yednala misto z Pretoriyeyu Ce sprichinilo shvidke zrostannya naselennya U 1898 roci misto stalo stoliceyu portugalskogo Mozambiku zminivshi ostrivne misto Mozambik Vid mista Lorensu Markish blizko 1905 roku Z pochatku 1900 h rokiv zavdyaki portu osnashenomu skladami i kranami sho dozvolyali obslugovuvati veliki sudna bezposeredno peremishuyuchi tovari u vantazhni poyizdi Lorensu Markish pid portugalskim pravlinnyam dosyag statusu vazhlivogo kosmopolitichnogo mista Port obslugovuvav britanski nimecki i portugalski korabli bilsha chastina tovariv jshla z Sautgemptona Lisabona i Gamburga V umovah trivayuchogo zrostannya naselennya i rozvitku ekonomiki do 1940 m rokam portugalska administraciya pochala budivnictvo v misti pochatkovih i serednih shkil zakladiv profesijnoyi osviti V 1962 roci buv vidkritij pershij u Shidnij Africi Portugalska kitajska ta arabska diaspori ale ne nizkokvalifikovana afrikanska bilshist pochali rozvivati promislovist i sferu poslug u misti Azh do progoloshennya nezalezhnosti Mozambiku v 1975 roci tisyachi turistiv z Pivdennoyi Rodeziyi i PAS vidviduvali misto privableni chudovimi plyazhami visokoklasnimi gotelyami restoranami kazino i bordelyami Front Vizvolennya Mozambiku FRELIMO buv stvorenij v Tanzaniyi v 1962 roci Pid kerivnictvom Eduardo Mondlane FRELIMO borovsya za nezalezhnist vid portugalskogo panuvannya Vijna za nezalezhnist Mozambiku trivala 10 rokiv i zakinchilasya tilki v 1974 roci koli v Portugaliyi Revolyuciyeyu Gvozdik buv povalenij avtoritarnij rezhim Novij uryad Portugaliyi nadav nezalezhnist usim koloniyam Pislya zdobuttya nezalezhnosti Narodna Respublika Mozambik bula progoloshena 25 chervnya 1975 vidpovidno do Lusakskih ugod Parad i grandioznij benket zavershili svyatkuvannya nezalezhnosti v stolici yaka yak ochikuvalosya povinna bula buti nezabarom perejmenovana v Pumo po imeni vozhdya yakij volodiv cimi zemlyami do zasnuvannya mista Nezvazhayuchi na ce stolicyu dijsno nezabarom u lyutomu 1976 perejmenuvali ale v Maputu toponim bere pochatok vid nazvi richki Maputu sho protikaye nepodalik Pam yatniki vidatnim portugalcyam buli zneseni temnoshkiri soldati ozbroyeni radyanskimi rushnicyami zajnyali misce portugalskih vijskovosluzhbovciv bilsha chastina vulic nazvanih na chest portugalciv abo znamennih dat portugalskoyi istoriyi takozh otrimali novi nazvi Pislya Revolyuciyi gvozdik velika chastina etnichnih portugalciv pokinula krayinu zalishivshi Mozambik bez gramotnih upravlinskih kadriv Pislya masovoyi vtechi navchenogo portugalskogo personalu z krayini nikomu stalo pidtrimuvati rozvinenu infrastrukturu Na dovershennya vsogo avtoritarne marksistske kerivnictvo provalnim ekonomichnim planuvannyam prizvelo krayinu z pershih zhe dniv nezalezhnosti v gliboku recesiyu FRELIMO sho stav novoyu pravlyachoyu partiyeyu zvernuvsya do SRSR i NDR za ekonomichnoyu dopomogoyu Do pochatku 80 h Mozambik stav bankrutom Krayina bula ohoplena gromadyanskoyu vijnoyu mizh FRELIMO i opozicijnim jomu RENAMO sho trivala z 1976 po 1992 roki Stabilnist i ekonomichne zrostannya povernulisya v 90 h ale misto prodovzhuyuchi zalishatisya najbilshim i rozvinenim v Mozambiku vse she ne vidnovilo kolishnih pozicij Perenaselenist bezrobittya bidnist i zlochinnist osnovni problemi sogodnishnogo Maputu ReligiyaCentr Maputskoyi arhidioceziyi Katolickoyi cerkvi EkonomikaOsnovnimi eksport nimi tovarami ye vugillya bavovna cukor hromiti sizal kopra i derevina U misti viroblyayut cement mebli vzuttya keramichnij posud i kauchuk Transport golovnij mizhnarodnij aeroport Mozambiku Gromadskij transport mista predstavlenij v osnovnomu mikroavtobusami chapas yaki perevozyat veliku chastinu meshkanciv mista Takozh isnuye derzhavna avtobusna kompaniya park yakoyi v danij chas skladaye bl 35 avtobusiv Mikroavtobusi v osnovnomu importuyutsya z Yaponiyi Toyota Hiace InfrastrukturaU Maputu znahoditsya najstarishij universitet Mozambiku a takozh U misti roztashovuyetsya muzej istoriyi Mozambiku prirodnichonaukovij muzej vijskovij muzej i katolickij sobor Divi Mariyi Fatimskoyi Planuvannya Maputu yavlyaye soboyu tipovij zrazok miskoyi zabudovi 70 h rokiv pryamokutni kvartali i shiroki vulici Nezvazhayuchi na trivalu gromadyansku vijnu misto praktichno ne postrazhdalo Nove budivnictvo strimuyetsya vidsutnistyu koshtiv Suchasni budivli buduyutsya na groshi novonarodzhuvanogo serednogo klasu u toj chas yak gromadski budivli chasto ne remontuyutsya Plyazh Maputu zabrudnenij portovimi vidhodami i tomu ne vikoristovuyetsya dlya vidpochinku mistyanami KulturaMaputu znahoditsya na perehresti riznih kultur Buduchi zonoyu poshirennya kulturi bantu z silnim vplivom portugalskoyi kulturi misto zoseredzhuye v sobi proyavi indijskoyi ta kitajskoyi kultur Kuhnya tut dosit riznomanitna osoblivo vidilyayutsya arabska i portugalska u dostatku prisutni dari morya Najvazhlivishim kulturnim ta misteckim centrom Maputu ye Ce najstarisha kulturna organizaciya krayini Roztashovuyuchis v starovinnij villi v centri Maputu Nucleo desyatilittyami vidigravav klyuchovu rol u zhitti krayini Blizko sotni hudozhnikiv i skulptoriv ye chlenami Nucleo yakij regulyarno vlashtovuye v svoyih stinah vistavki yihnih robit i ostannim chasom pochav brati aktivnu uchast u kulturnomu obmini z krayinami blizhnogo zarubizhzhya Nucleo stav vidomij zavdyaki proektu peretvorennya zbroyi v predmeti mistectva Vin zigrav veliku rol u povoyennij vidbudovi Mozambiku Z 2006 roku v Maputu provoditsya DOCKANEMA U centri mista znahoditsya sproektovanij v 1885 roci britanskim landshaftnim dizajnerom Thomas Honney Takozh Maputu centr katolickoyi mitropoliyi Maputu KlimatMaputu znahoditsya na mezhi zoni tropichnogo klimatu savan i vologogo subtropichnogo klimatu Klimat dosit suhij vipadaye bl 761 mm opadiv na rik Sezon doshiv korotkij trivaye z sichnya po berezen Najnizhcha v istoriyi temperatura povitrya zareyestrovana v Maputu 7 C Zazvichaj temperatura protyagom vsogo roku trimayetsya v rajoni 30 C u grudni lyutomu desho spekotnishe Klimat Maputu Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 29 7 29 7 29 1 28 1 26 5 24 6 24 5 25 4 26 3 27 0 28 0 29 2 27 3 Serednij minimum C 21 9 21 9 21 1 19 3 16 4 14 1 13 9 15 0 16 7 18 4 19 9 21 1 18 3 Temperatura vodi C 27 27 26 25 24 23 23 23 23 23 24 25 24 4 Norma opadiv mm 141 128 93 63 27 28 16 14 35 53 82 90 770 Vologist povitrya 72 74 75 74 71 71 70 70 70 72 72 72 71 9 Dzherelo wetterkontor deUrodzhenciAntonio Fejo 1954 2010 portugalskij aktor rezhiser ta zhurnalist Dzherela unspecified title d Track Q98640531 archINFORM 1994 d Track Q265049 https www citypopulation de en mozambique cities http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf RELACOES INTERNACIONAIS http mail camara rj gov br APL Legislativos contlei nsf 50ad008247b8f030032579ea0073d588 3f4147a57ed8aa3483257e8800663664 OpenDocument http www durban gov za City Services IGR sistercities Pages default aspx https www gochengdu cn news our sister cities sister cities of chengdu maputo mozambique a8400 html xcSID 04j06l2e0bo8q3o2mh7ud63pm2 Boletim da Republica Maputo Imprensa Nacional de Mocambique 2019 d Track Q97719790d Track Q3889d Track Q118128130 Boletim da Republica Maputo Imprensa Nacional de Mocambique d Track Q97719790d Track Q3889d Track Q118128130 v mUuUybBmqDc amp NR 1 Lourenco Marques A cidade feitico 28 chervnya 2013 u Wayback Machine a film of Lourenco Marques Portuguese Mozambique in 1970 Lourenco Marques 10 kvitnya 2016 u Wayback Machine a film of Lourenco Marques Portuguese Mozambique magazine article 0 9171 913229 1 00 html Dismantling the Portuguese Empire Arhivovano 24 travnya 2012 u Archive is Time Magazine Monday Jul 07 1975 Dismantling the Portuguese Empire 23 lipnya 2013 u Wayback Machine Time Magazine Monday July 07 1975 PosilannyaMaputu u Vikimandrah FallingRain Map elevation 63m Red dots are railways 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Mozambiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ