Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Півде́нно-Африка́нський Сою́з (далі ПАС) — історичний попередник сучасної держави Південно-Африканської Республіки. Державне утворення яке виникло 31 травня 1910 на основі таких окремих колоній та держав: Капська колонія, Колонія Наталь, Колонія Трансвааль і Колонія Оранжевої Річки. Після Першої світової війни Південно-Африканському Союзу було надано мандат Ліги Націй на управління Німецькою Південно-Західною Африкою. Згодом ця територія почала розглядатися у всьому як звичайна провінція Союзу.
| Unie van Suid-Afrika Union of South Africa Unie van Zuid-Afrika Південно-Африканський Союз | |||||||||||||||||||
| член Співдружності | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| Девіз Ex Unitate Vires (з латинської В єдності сила) | |||||||||||||||||||
| Гімн "God Save the King" (1910–52); "God Save the Queen" (1952–57) (1938–61) (укр. "Поклик Південної Африки") | |||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||
| Столиця | Кейптаун (законодавча) Преторія (адміністративна) Блумфонтайн (судова) | ||||||||||||||||||
| Мови | африкаанс, нідерландська мова, англійська мова | ||||||||||||||||||
| Форма правління | Конституційна монархія | ||||||||||||||||||
| Монарх Південної Африки | |||||||||||||||||||
| - 1910–1936 (перший) | Георг V | ||||||||||||||||||
| - 1952—1961 (останній) | Єлизавета II | ||||||||||||||||||
| Генерал-губернатор | |||||||||||||||||||
| - 1910—1914 (перший) | Герберт Гладстоун | ||||||||||||||||||
| - 1959—1961 (останній) | Чарльз Роббертс Сварт | ||||||||||||||||||
| Прем'єр-міністр | |||||||||||||||||||
| - 1910—1919 (перший) | Луїс Бота | ||||||||||||||||||
| - 1958—1961 (останній) | Гендрік Френч Фервурд | ||||||||||||||||||
| Законодавчий орган | парламент | ||||||||||||||||||
| - Upper house | Сенат | ||||||||||||||||||
| - Lower house | Національні Збори | ||||||||||||||||||
| Історія | |||||||||||||||||||
| - Акт Південної Африки 1909 | 31 травня 1910 | ||||||||||||||||||
| - Вестмінстерський статут 1931 | 11 грудня 1931 | ||||||||||||||||||
| - | 31 травня 1961 | ||||||||||||||||||
| Площа | |||||||||||||||||||
| - 1961 | 2 045 320 км2 | ||||||||||||||||||
| Населення | |||||||||||||||||||
| - 1961 | 18 216 000 осіб | ||||||||||||||||||
| Густота | 8,9 осіб/км² | ||||||||||||||||||
| Валюта | Південноафриканський фунт (1910—1961), ранд (1961) | ||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
ПАС був заснований як домініон, пізніше увійшов до Співдружності Націй, а 31 травня 1961 став державою під назвою Республіка Південна Африка або Південно-Африканська Республіка.
Особливості
На відміну від Канади та Австралії, ПАС був унітарною державою, а не федерацією. Був створений двопалатний парламент, що складався з Палати зборів і Сенату, а його члени були обраними в основному з числа білої меншини країні. Часто рішення приймалися і змінювалися кілька разів на день, аби задовольнити уряд. Перевага парламенту була міцно закріплена. За винятком процедурних питань суди не могли втручатися у рішення парламенту та проведення політики уряду.
Столиці
Через розбіжності з приводу того, де повинна бути столиця ПАС, було досягнуто компромісу: кожна з провінцій отримувала частину прав мати столицю. Уряд розміщувався у Преторії (Трансвааль), парламент — у Кейптауні, Апеляційна Комісія — у Блумфонтейні (Оранжева вільна держава), а Пітсбург (Наталь) отримав фінансову компенсацію. Така домовленість фактично зберігається і сьогодні, оскільки більшість органів державної влади розташовані у Преторії, за окремими винятками. Так, Конституційний Суд і Комісія з прав людини розташована у Йоганнесбурзі, Верховний апеляційний суд і Судова Комісія у Блумфонтейні, а парламент у Кейптауні.
Відносини з метрополією
ПАС спочатку залишався під британською короною як незалежний домініон Британської імперії. З плином Вестмінстерського статуту в 1931 році ПАС став за статусом рівним членом Співдружності, а правління Сполученого Королівства не могло вже поширюватися на ПАС. Англійський король почав носити титул короля Південної Африки, а не короля Сполученого Королівства. Монарх був представлений у Південній Африці генерал-губернатором, але фактичне управління здійснював прем'єр-міністр, що очолював уряд. Луїс Бота, колишній бурський генерал, був призначений першим прем'єр-міністром ПАС, очолюючи коаліцію, що представляла білих африканерів та англомовних громадян. Судові рішення, а також рішення державних службовців приймалися в ім'я корони. Єлизавета II була останнім монархом Південної Африки.
Мови
За Конституцією, офіційною мовою поряд з англійською спочатку була нідерландська мова, але де-факто була замінена африкаанс у 1926 році. Проте юридично нідерландська мова і африкаанс співіснували до 1960 року.
Кінець ПАС
Після референдуму 5 жовтня 1960 року, під час якого біле населення проголосувало на користь встановлення Республіки, ПАС перетворився у Південно-Африканську Республіку. 31 травня 1961 р. і країна вийшла зі Співдружності через засудження політики апартеїду (фактично її було виключено). Згодом південноафриканський парламент прийняв конституцію, скасував закони ПАС. Особливості політичної системи ПАС були перенесені з дуже невеликими змінами до новоствореної республіки.
Нотатки
- Залишався королівським гімном до 1961.
Примітки
- South Africa Will Play Two Anthems Hereafter. The New York Times. New York. 3 червня 1938. с. 10. Процитовано 31 жовтня 2018.
Посилання
- CJ Muller (ed) 500 Years History of South Africa, H&R Academica 1969
- L Thompson A History of South Africa, Johnathan Ball Publishers 2006.
- L Thompson, The Unification of South Africa 1902—1910, Oxford University Press 1960.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivde nno Afrika nskij Soyu z dali PAS istorichnij poperednik suchasnoyi derzhavi Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Derzhavne utvorennya yake viniklo 31 travnya 1910 na osnovi takih okremih kolonij ta derzhav Kapska koloniya Koloniya Natal Koloniya Transvaal i Koloniya Oranzhevoyi Richki Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Pivdenno Afrikanskomu Soyuzu bulo nadano mandat Ligi Nacij na upravlinnya Nimeckoyu Pivdenno Zahidnoyu Afrikoyu Zgodom cya teritoriya pochala rozglyadatisya u vsomu yak zvichajna provinciya Soyuzu Unie van Suid Afrika Union of South Africa Unie van Zuid Afrika Pivdenno Afrikanskij Soyuz chlen Spivdruzhnosti 1910 1961 Prapor Gerb Deviz Ex Unitate Vires z latinskoyi V yednosti sila Gimn God Save the King 1910 52 God Save the Queen 1952 57 source source track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track 1938 61 ukr Poklik Pivdennoyi Afriki source source track track track Pivdenna Afrika istorichni kordoni na karti Stolicya Kejptaun zakonodavcha Pretoriya administrativna Blumfontajn sudova Movi afrikaans niderlandska mova anglijska mova Forma pravlinnya Konstitucijna monarhiya Monarh Pivdennoyi Afriki 1910 1936 pershij Georg V 1952 1961 ostannij Yelizaveta II General gubernator 1910 1914 pershij Gerbert Gladstoun 1959 1961 ostannij Charlz Robberts Svart Prem yer ministr 1910 1919 pershij Luyis Bota 1958 1961 ostannij Gendrik French Fervurd Zakonodavchij organ parlament Upper house Senat Lower house Nacionalni Zbori Istoriya Akt Pivdennoyi Afriki 1909 31 travnya 1910 Vestminsterskij statut 1931 11 grudnya 1931 31 travnya 1961 Plosha 1961 2 045 320 km2 Naselennya 1961 18 216 000 osib Gustota 8 9 osib km Valyuta Pivdennoafrikanskij funt 1910 1961 rand 1961 Poperednik Nastupnik Kapska koloniya Koloniya Natal Koloniya Oranzhevoyi Richki Koloniya Transvaal Nimecka Pivdenno Zahidna Afrika Pivdenno Afrikanska Respublika Pivdenno Zahidna Afrika Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivdenno Afrikanskij Soyuz PAS buv zasnovanij yak dominion piznishe uvijshov do Spivdruzhnosti Nacij a 31 travnya 1961 stav derzhavoyu pid nazvoyu Respublika Pivdenna Afrika abo Pivdenno Afrikanska Respublika OsoblivostiNa vidminu vid Kanadi ta Avstraliyi PAS buv unitarnoyu derzhavoyu a ne federaciyeyu Buv stvorenij dvopalatnij parlament sho skladavsya z Palati zboriv i Senatu a jogo chleni buli obranimi v osnovnomu z chisla biloyi menshini krayini Chasto rishennya prijmalisya i zminyuvalisya kilka raziv na den abi zadovolniti uryad Perevaga parlamentu bula micno zakriplena Za vinyatkom procedurnih pitan sudi ne mogli vtruchatisya u rishennya parlamentu ta provedennya politiki uryadu StoliciCherez rozbizhnosti z privodu togo de povinna buti stolicya PAS bulo dosyagnuto kompromisu kozhna z provincij otrimuvala chastinu prav mati stolicyu Uryad rozmishuvavsya u Pretoriyi Transvaal parlament u Kejptauni Apelyacijna Komisiya u Blumfontejni Oranzheva vilna derzhava a Pitsburg Natal otrimav finansovu kompensaciyu Taka domovlenist faktichno zberigayetsya i sogodni oskilki bilshist organiv derzhavnoyi vladi roztashovani u Pretoriyi za okremimi vinyatkami Tak Konstitucijnij Sud i Komisiya z prav lyudini roztashovana u Jogannesburzi Verhovnij apelyacijnij sud i Sudova Komisiya u Blumfontejni a parlament u Kejptauni Vidnosini z metropoliyeyuPAS spochatku zalishavsya pid britanskoyu koronoyu yak nezalezhnij dominion Britanskoyi imperiyi Z plinom Vestminsterskogo statutu v 1931 roci PAS stav za statusom rivnim chlenom Spivdruzhnosti a pravlinnya Spoluchenogo Korolivstva ne moglo vzhe poshiryuvatisya na PAS Anglijskij korol pochav nositi titul korolya Pivdennoyi Afriki a ne korolya Spoluchenogo Korolivstva Monarh buv predstavlenij u Pivdennij Africi general gubernatorom ale faktichne upravlinnya zdijsnyuvav prem yer ministr sho ocholyuvav uryad Luyis Bota kolishnij burskij general buv priznachenij pershim prem yer ministrom PAS ocholyuyuchi koaliciyu sho predstavlyala bilih afrikaneriv ta anglomovnih gromadyan Sudovi rishennya a takozh rishennya derzhavnih sluzhbovciv prijmalisya v im ya koroni Yelizaveta II bula ostannim monarhom Pivdennoyi Afriki Dokladnishe Monarhiya Pivdennoyi AfrikiMoviZa Konstituciyeyu oficijnoyu movoyu poryad z anglijskoyu spochatku bula niderlandska mova ale de fakto bula zaminena afrikaans u 1926 roci Prote yuridichno niderlandska mova i afrikaans spivisnuvali do 1960 roku Kinec PASPislya referendumu 5 zhovtnya 1960 roku pid chas yakogo bile naselennya progolosuvalo na korist vstanovlennya Respubliki PAS peretvorivsya u Pivdenno Afrikansku Respubliku 31 travnya 1961 r i krayina vijshla zi Spivdruzhnosti cherez zasudzhennya politiki aparteyidu faktichno yiyi bulo viklyucheno Zgodom pivdennoafrikanskij parlament prijnyav konstituciyu skasuvav zakoni PAS Osoblivosti politichnoyi sistemi PAS buli pereneseni z duzhe nevelikimi zminami do novostvorenoyi respubliki NotatkiZalishavsya korolivskim gimnom do 1961 PrimitkiSouth Africa Will Play Two Anthems Hereafter The New York Times New York 3 chervnya 1938 s 10 Procitovano 31 zhovtnya 2018 PosilannyaCJ Muller ed 500 Years History of South Africa H amp R Academica 1969 L Thompson A History of South Africa Johnathan Ball Publishers 2006 ISBN 1 86842 236 4 L Thompson The Unification of South Africa 1902 1910 Oxford University Press 1960