Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гендрік Френс Вервурд (афр. Hendrik Frensch Verwoerd; *8 вересня 1901 — †6 вересня 1966) — південно-африканський політик і соціолог, прем'єр-міністр Південної Африки з 1958 до його вбивства у 1966 році. Вервурд народився в Нідерландах і емігрував у віці двох років разом з батьками до Південної Африки.
| Гендрік Вервурд | |
|---|---|
| афр. Hendrik Frensch Verwoerd | |
 | |
| Народився | 8 вересня 1901[1][2][…] Амстердам, Нідерланди |
| Помер | 6 вересня 1966[1][2][…] (64 роки) Кейптаун, ПАР ·різана рана |
| Країна |  ПАР |
| Діяльність | політик, викладач університету, професорсько-викладацький склад |
| Alma mater | Стелленбоський університет, d, Лейпцизький університет, HU Berlin і Гамбурзький університет |
| Знання мов | англійська[4] |
| Заклад | Стелленбоський університет |
| Членство | d |
| Посада | Прем'єр-міністр ПАР |
| Партія | Національна партія (ПАР) |
| Конфесія | Нідерландська реформатська церква |
| У шлюбі з | d |
| |
Він обіймав посаду прем'єр-міністра Південної Африки з 1958 року, поки не був зарізаний у 1966 році. Він був прем'єр-міністром під час створення Південно-Африканської Республіки в 1960 році, виконавши тим самим африканерську мрію про незалежність республіки. Під час свого перебування на посаді прем'єр-міністра рухи, які виступали проти апартеїду — Африканський національний конгрес (АНК) і — були заборонені, а їхні лідери були ув'язнені.
Численні автомагістралі, міста і селища в Південній Африці були названі на честь Вервурда, як H. F. Verwoerd Airport в Порт-Елізабет, Гребля Фервурда у Вільній державі () і місто Вервурдбург. Після краху режиму апартеїду в Південній Африці більшість з них була перейменована.
Погляди і початок політичної кар'єри
Під час свого перебування в Німеччині Вервурд опинився під сильним впливом нацистської ідеології в тодішній Німеччині. Будучи професором прикладної психології в університеті Стеленбоша, він стверджував, що різні національності і раси в Південній Африці повинні розвиватися окремо і не змішуватися. З 1935—1936 рр. організував конференції з проблем білого пролетаріату в Південній Африці. У 1937 році став головним редактором видання Національної партії, газети Transvaler. Газета стала голосом африканерського націоналізму, а під час Другої світової війни виявляла симпатії до Третього Рейху. Це відштовхнуло від африканерів англомовне населення Південної Африки.
Після перемоги на виборах Національної партії в 1948 р. Вервурд увійшов в уряд Малана як міністр з корінних народів. У цій ролі зміцнює владу вождів місцевих племен і водночас урізує права чорношкірих, які працюють у великих містах.
Фервурд і апартеїд
Гендріка Вервурда часто називають «архітектором апартеїду» за його роль у формуванні здійснення політики апартеїду, коли він був міністром у справах корінних народів, а потім і прем'єр-міністром. Вервурд сам якось назвав апартеїд «політикою добросусідства».
Африканерський націоналізм вміло змобілізував лідерів у сферах церкви, політики, культури, економіки, сільського господарства і промисловості, а також держслужбовців. Була введена стратегія економічного розвитку, щоб Південна Африка стала менш залежною від Великої Британії та створити сотні тисяч робочих місць.
Вервурд зрозумів, що політична ситуація, яка розвивалася протягом минулого століття, під час британського правління в Південній Африці стало нестерпною.
За часів прем'єрства Вервурда були введені такі законодавчі акти, пов'язані з політикою апартеїду:
- Акт про сприяння самоврядування бантустанів (1959)
Цей закон про заклав фундамент для класифікації чорних південноафриканців у вісім етнічних груп і їх розподіл по «гомлендах».
- Закон про інвестиційної корпорації бантустанів (1959)
Закон, який закладав фінансові стимули для розвитку промислових корпорацій і передачу капіталів з «білої» Південної Африки до «чорних» бантустанів.
- Закон про розширення університетської освіту (1959)
Закон, що поклав край перебуванню чорних студентів у ВНЗ і започаткував створення окремих вищих навчальних закладів для різних рас [8].
- Закон про резервації для «кольорових» № 3 (1961 р.)
- Закон про районів для «кольорових» Закон № 31 (1961 р.)
Убивство
9 квітня 1960 р. Гендрік Вервурд відкрив експозиції у Вітватерсранді в ознаменування ювілею Південно-Африканського Союзу. Девід Пратт, південноафриканський фермер з Наталю здійснив замах на Фервурда. одна куля пробила його щоку і його праве вухо. Девід Пратт заявив, що стріляв у «втілення апартеїду». Потім він був визнаним божевільним.
Але другий замах був успішним. 6 вересня 1966 р., Вервурд був убитий в Кейптауні, незабаром після того, як увійшов у парламент о 14:15 . Вбивцею був Димитріо Тсафендас, південноафриканець греко-португальського походження. Вервурд був вбитий ножем в шию і груди 4 рази.
На похорон Вервурда прийшло близько чверті мільйона людей. Похований на алеї героїв біля Юніон білдінг.
Пам'ять
Хоча нова влада намагається стерти пам'ять про діячів часів апартеїду, але білі південно-африканці продовжують пам'ятати Вервурда. У місті Оранія, що у Північній Капській провінції є музей Вервурда, де зібрані за життя Вервурда пам'ятні речі. В наш час[] музей знаходиться в будинку, де жила його вдова протягом останніх років до своєї смерті в 2001 році. В самій Оранії стоїть йому пам'ятник, і є школа, яка носить його ім'я.
Посилання
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Архів оригіналу за 16 січня 2009. Процитовано 24 липня 2010.
- Culture, Communication and Media Studies - Freedom Square-Back to the Future. Ccms.ukzn.ac.za. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 16 грудня 2009.
- (P 354 Encyclopaedia Britannica 1963)
- . Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 24 липня 2010.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Goodman, David; Weinberg, Paul (2002). Fault lines: journeys into the new South Africa. University of California Press. p. 154.
- South Africa: Death to the Architect [ 24 квітня 2007 у Wayback Machine.]. Time. September 16, 1966.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 червня 2011. Процитовано 24 липня 2010.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gendrik Frens Vervurd afr Hendrik Frensch Verwoerd 8 veresnya 1901 6 veresnya 1966 pivdenno afrikanskij politik i sociolog prem yer ministr Pivdennoyi Afriki z 1958 do jogo vbivstva u 1966 roci Vervurd narodivsya v Niderlandah i emigruvav u vici dvoh rokiv razom z batkami do Pivdennoyi Afriki Gendrik Vervurdafr Hendrik Frensch VerwoerdNarodivsya8 veresnya 1901 1901 09 08 1 2 Amsterdam NiderlandiPomer6 veresnya 1966 1966 09 06 1 2 64 roki Kejptaun PAR rizana ranaKrayina PARDiyalnistpolitik vikladach universitetu profesorsko vikladackij skladAlma materStellenboskij universitet d Lejpcizkij universitet HU Berlin i Gamburzkij universitetZnannya movanglijska 4 ZakladStellenboskij universitetChlenstvodPosadaPrem yer ministr PARPartiyaNacionalna partiya PAR KonfesiyaNiderlandska reformatska cerkvaU shlyubi zd Mediafajli u Vikishovishi Vin obijmav posadu prem yer ministra Pivdennoyi Afriki z 1958 roku poki ne buv zarizanij u 1966 roci Vin buv prem yer ministrom pid chas stvorennya Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki v 1960 roci vikonavshi tim samim afrikanersku mriyu pro nezalezhnist respubliki Pid chas svogo perebuvannya na posadi prem yer ministra ruhi yaki vistupali proti aparteyidu Afrikanskij nacionalnij kongres ANK i buli zaboroneni a yihni lideri buli uv yazneni Chislenni avtomagistrali mista i selisha v Pivdennij Africi buli nazvani na chest Vervurda yak H F Verwoerd Airport v Port Elizabet Greblya Fervurda u Vilnij derzhavi i misto Vervurdburg Pislya krahu rezhimu aparteyidu v Pivdennij Africi bilshist z nih bula perejmenovana Poglyadi i pochatok politichnoyi kar yeriPid chas svogo perebuvannya v Nimechchini Vervurd opinivsya pid silnim vplivom nacistskoyi ideologiyi v todishnij Nimechchini Buduchi profesorom prikladnoyi psihologiyi v universiteti Stelenbosha vin stverdzhuvav sho rizni nacionalnosti i rasi v Pivdennij Africi povinni rozvivatisya okremo i ne zmishuvatisya Z 1935 1936 rr organizuvav konferenciyi z problem bilogo proletariatu v Pivdennij Africi U 1937 roci stav golovnim redaktorom vidannya Nacionalnoyi partiyi gazeti Transvaler Gazeta stala golosom afrikanerskogo nacionalizmu a pid chas Drugoyi svitovoyi vijni viyavlyala simpatiyi do Tretogo Rejhu Ce vidshtovhnulo vid afrikaneriv anglomovne naselennya Pivdennoyi Afriki Pislya peremogi na viborah Nacionalnoyi partiyi v 1948 r Vervurd uvijshov v uryad Malana yak ministr z korinnih narodiv U cij roli zmicnyuye vladu vozhdiv miscevih plemen i vodnochas urizuye prava chornoshkirih yaki pracyuyut u velikih mistah Fervurd i aparteyidGendrika Vervurda chasto nazivayut arhitektorom aparteyidu za jogo rol u formuvanni zdijsnennya politiki aparteyidu koli vin buv ministrom u spravah korinnih narodiv a potim i prem yer ministrom Vervurd sam yakos nazvav aparteyid politikoyu dobrosusidstva Afrikanerskij nacionalizm vmilo zmobilizuvav lideriv u sferah cerkvi politiki kulturi ekonomiki silskogo gospodarstva i promislovosti a takozh derzhsluzhbovciv Bula vvedena strategiya ekonomichnogo rozvitku shob Pivdenna Afrika stala mensh zalezhnoyu vid Velikoyi Britaniyi ta stvoriti sotni tisyach robochih misc Vervurd zrozumiv sho politichna situaciya yaka rozvivalasya protyagom minulogo stolittya pid chas britanskogo pravlinnya v Pivdennij Africi stalo nesterpnoyu Za chasiv prem yerstva Vervurda buli vvedeni taki zakonodavchi akti pov yazani z politikoyu aparteyidu Akt pro spriyannya samovryaduvannya bantustaniv 1959 Cej zakon pro zaklav fundament dlya klasifikaciyi chornih pivdennoafrikanciv u visim etnichnih grup i yih rozpodil po gomlendah Zakon pro investicijnoyi korporaciyi bantustaniv 1959 Zakon yakij zakladav finansovi stimuli dlya rozvitku promislovih korporacij i peredachu kapitaliv z biloyi Pivdennoyi Afriki do chornih bantustaniv Zakon pro rozshirennya universitetskoyi osvitu 1959 Zakon sho poklav kraj perebuvannyu chornih studentiv u VNZ i zapochatkuvav stvorennya okremih vishih navchalnih zakladiv dlya riznih ras 8 Zakon pro rezervaciyi dlya kolorovih 3 1961 r Zakon pro rajoniv dlya kolorovih Zakon 31 1961 r Ubivstvo9 kvitnya 1960 r Gendrik Vervurd vidkriv ekspoziciyi u Vitvatersrandi v oznamenuvannya yuvileyu Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu Devid Pratt pivdennoafrikanskij fermer z Natalyu zdijsniv zamah na Fervurda odna kulya probila jogo shoku i jogo prave vuho Devid Pratt zayaviv sho strilyav u vtilennya aparteyidu Potim vin buv viznanim bozhevilnim Ale drugij zamah buv uspishnim 6 veresnya 1966 r Vervurd buv ubitij v Kejptauni nezabarom pislya togo yak uvijshov u parlament o 14 15 Vbivceyu buv Dimitrio Tsafendas pivdennoafrikanec greko portugalskogo pohodzhennya Vervurd buv vbitij nozhem v shiyu i grudi 4 razi Na pohoron Vervurda prijshlo blizko chverti miljona lyudej Pohovanij na aleyi geroyiv bilya Yunion bilding Pam yatHocha nova vlada namagayetsya sterti pam yat pro diyachiv chasiv aparteyidu ale bili pivdenno afrikanci prodovzhuyut pam yatati Vervurda U misti Oraniya sho u Pivnichnij Kapskij provinciyi ye muzej Vervurda de zibrani za zhittya Vervurda pam yatni rechi V nash chas koli muzej znahoditsya v budinku de zhila jogo vdova protyagom ostannih rokiv do svoyeyi smerti v 2001 roci V samij Oraniyi stoyit jomu pam yatnik i ye shkola yaka nosit jogo im ya PosilannyaEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv originalu za 16 sichnya 2009 Procitovano 24 lipnya 2010 Culture Communication and Media Studies Freedom Square Back to the Future Ccms ukzn ac za Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 16 grudnya 2009 P 354 Encyclopaedia Britannica 1963 Arhiv originalu za 6 veresnya 2015 Procitovano 24 lipnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Goodman David Weinberg Paul 2002 Fault lines journeys into the new South Africa University of California Press p 154 South Africa Death to the Architect 24 kvitnya 2007 u Wayback Machine Time September 16 1966 PDF Arhiv originalu PDF za 10 chervnya 2011 Procitovano 24 lipnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya