Лозаннський мирний договір 1912 року, також договір в Уші, — договір між Італією та Османською імперією (Туреччиною), що завершив італійсько-турецьку війну 1911—1912 років. Було підписано 18 жовтня. За цим договором Італія отримувала фактичний контроль над Триполітанією та Киренаїкою за збереження формальної влади Османської імперії.
Лозаннський мирний договір (1912) | |
---|---|
Турецька та італійська делегації у Лозанні (1912). Зліва направо (у кріслах): П'єтро Бертоліні, Мехмет Набі-бей, Гвідо Фузінато, Румбейоглу Фахреддін-бей та Джузеппе Вольпі. | |
Тип | Мирна угода |
Підписано | 18 жовтня 1912 |
Місце | , Лозанна, Швейцарія |
Підписанти | Румбейоглу Фахреддін-бей Мехмед Набі-бей Джузеппе Вольпі Гвідо Фузінато П'єтро Бертоліні |
Сторони | Османська імперія Королівство Італія |
Текст у Вікіджерелах |
Передісторія
Триполітанське питання протягом кількох десятиліть було об'єктом дипломатичних торгів між великими державами. В останній чверті XIX століття та на початку XX століття Італія досягла того, що ті погодилися з її претензіями на Триполітанію та Киренаїку. Однак Італія відтягувала початок війни проти Туреччини через невпевненість у своїх можливостях .
Тільки в 1911 році, коли вибухнула агадирська криза, яка вдруге протиставила Францію Німеччині з Марокканського питання, італійський уряд вирішив, що настав час для захоплення Лівії. 28 вересня 1911 року Італія висунула Османській імперії ультиматум, вимагаючи надати згоду на окупацію Триполітанії італійськими військами на тій підставі, що «Триполітанія перебуває в стані безладу та занедбаності», які Італія не може зносити «внаслідок незначності відстані Італії, що відокремлює цю територію від узбережжя Італії». Термін ультиматуму спливав через добу. До закінчення цього терміну османська влада відповіла миролюбною нотою, в якій висловила прагнення вирішити конфлікт дипломатичним шляхом. Проте 29 вересня Італія оголосила війну Османській імперії. Туреччина заявила протест великим державам, але ті рекомендували їй прийняти вимоги Італії. Італійський уряд, ще не завершивши військових дій, опублікував 5 листопада декрет про анексію Триполітанії та Киренаїки. Османський протест, адресований державам із цього приводу, залишився без відповіді. Туреччина не отримала підтримки ні від Антанти, ні від австро-німецького блоку .
Переговори
Через кілька тижнів після ультиматуму 28 вересня 1911 року і початку італо-турецької війни, міністр закордонних справ Італії Антоніно Сан-Джуліано ініціював переговори за німецького посередництва, за результатами яких Італія встановлювала політико-економічний протекторат над Лівією за збереження формальної влади Османської. Проти цього виступав глава італійського уряду Джованні Джолітті, який вимагав повного контролю Італії над Лівією, щоб мати можливість встановити там будь-яку форму правління, яку захотіла б Італія . Сан-Джуліано додатково зіткнувся і з зовнішньополітичними труднощами: Німеччина більше не гарантувала посередництво в італо-турецьких переговорах , Австро-Угорщина змусила Італію відмовитися від захоплень турецьких територій на узбережжі Адріатики та Іонічного моря , у Франції почалися протести, які після виступу президента Раймона Пуанкаре в законодавчій палаті 22 січня 1912 року привели до дипломатичної кризи з Італією .
Тоді ж Сан-Джуліано ініціював довгі переговори з Австро-Угорщиною з приводу окупації островів, що належали Туреччині, на Егейському морі, які Італія бажала використовувати як бази для протидії перевезенням Туреччиною підкріплень і постачанням турецької зброї в лівійські порти. Міністр закордонних справ Австро-Угорщини Алоїз фон Еренталь заперечував проти окупації, посилаючись на сьому статтю договору про укладення Троїстого союзу, згідно з якою Італія та Австро-Угорщина зобов'язувалися при захопленні територій на Балканах або на Егейських островах домовитися з іншою стороною про територіальні винагороди. Скориставшись тим, що паралельно йшли переговори про продовження діяльності Троїстого союзу, Сан-Джуліано заявив, що якщо Німеччина не натисне на Австро-Угорщину в цьому питанні, Італія може вийти з союзу .
Тим часом, у лютому 1912 року Еренталь пішов у відставку, і його на посаді міністра закордонних справ Австро-Угорщини змінив більш податливий Леопольд фон Берхтольд, який під впливом Німеччини 6 квітня 1912 року продемонстрував поступливість до Італії, а 26 квітня морський флот Італії розпочав захоплення Додеканеса .
12 липня 1912 року в Лозанні почалися переговори між Італією та Туреччиною, але незабаром вони були зірвані через розбіжність позицій сторін. У серпні 1912 року вони відновилися на фоні загострення ситуації на Балканському півострові.
Восени вибухнула Перша Балканська війна. Побоюючись, що країна не витримає війни на два фронти, уряд Османської імперії погодився на капітуляцію на умовах Риму . Італія ж, яка сподівалася стати арбітром на Лондонській конференції, прагнула якомога швидше завершити війну .
Укладання договору та умови
Мирні переговори завершилися 15 жовтня 1912 року підписанням у Лозанні секретного прелімінарного договору, виходячи з якого султан опублікував фірман до населення Триполітанії та Киренаїки, де оголошував, що надає йому повну автономію (при цьому султан зберігав релігійне верховенство над цими територіями) .
18 жовтня було укладено мирний договір між Італією та Османською імперією. Від італійської сторони його підписали державний радник та депутат парламенту Гвідо Фузінато, депутат парламенту П'єтро Бертоліні та Джузеппе Вольпі; від турецької — надзвичайні посланці Мехмед Набі-бей та Румбейоглу Фахреддін-бей.
Лозаннський мирний договір, підписаний на основі прелімінарного мирного договору, встановлював припинення військових дій між сторонами та зобов'язання Туреччини вивести свою армію з Триполітанії та Киренаїки (стаття 1). Під тиском великих держав Італія своєю чергою зобов'язувалася евакуювати окупований нею 1912 року архіпелаг Додеканес негайно після виведення турецької армії з Лівії (стаття 2). У статті 8 Італія висловлювала готовність надати Османській імперії підтримку щодо скасування режиму капітуляцій . Також Італія зобов'язувалася виплатити Туреччині грошову суму, приблизно рівну тій частині турецького державного боргу, яка мала бути погашена за рахунок Триполітанії та Киренаїки (стаття 10).
Лозаннський мирний договір і прелімінарний мирний договір де-юре встановлювали кондомініум Італії та Туреччини над Триполітанією та Киренаїкою. Де-факто ці території були перетворені на італійську колонію, незабаром перейменовану в Лівію .
Наслідки
Лозаннський договір сприяв розпаду Троїстого союзу, оскільки після задоволення інтересів у Північній Африці Італія стала активно змагатися з Австро-Угорщиною на Балканах (насамперед, в Албанії) .
У перші роки після укладання Лозаннського договору ці території номінально залишалися під османською юрисдикцією. Наприклад, 5 травня 1915 року (ще до того, як Італія оголосила війну Туреччині після вступу до Першої світової війни) султан призначив главу ордена сануситів командувачем мусульманськими силами в Лівії в ранзі візира .
Лозаннський мирний договір зберігав правову силу аж до підписання Лозаннського договору 1923 року, за яким Туреччина остаточно відмовлялася від Лівії .
Після завоювання Лівії Італією там почалася арабська партизанська війна , яка була жорстко придушена тільки до середини 1930-х років.
Італія, яка хоч і зобов'язалася вивести свої війська з Додеканеса після завершення евакуації турецьких військ з Лівії, все ж таки продовжувала окупацію островів аж до Другої світової війни .
Примітки
- Джерела
- Treaty of Lausanne (1912) в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». 2022-08-24 (англ.)
- Вышинский, Лозовский, 1948.
- Ferraioli, 2007, с. 430—431.
- Ferraioli, 2007, с. 442.
- Ferraioli, 2007, с. 455.
- Ferraioli, 2007, с. 463.
- Ferraioli, 2007, с. 467—468.
- Ferraioli, 2007, с. 469—473.
- Ferraioli, 2007, с. 475—477.
- Ferraioli, 2007, с. 495.
- Сотниченко, 2017.
- Treaty of Peace Between Italy and Turkey : [ 23 жовтня 2016]. — The American Journal of International Law. — Vol. 7, no. 1. — P. 58.
- Treaty of Peace Between Italy and Turkey : [ 23 жовтня 2016]. — The American Journal of International Law. — Vol. 7, no. 1. — P. 61.
- Лунёва, 2010, с. 129.
- Пономарева, 2015, с. 171.
- Mann, 2006, с. 309.
Література
- Вышинский А. Я., Лозовский С. А.. Дипломатический словарь. Лозаннский мирный договор 1912 года, 18 октября. — М. : , 1948.
- Лунёва Ю. В. Босфор и Дарданеллы. Тайные провокации накануне Первой мировой войны (1908—1914). — М. : Квадрига; Объединённая редакция , 2010. — 256 с. — (Исторические исследования) — .
- Пономарева Т. И. Ливия в межимпериалистических противоречиях (1911—1915 гг.). — СПб., 2015. — 27 червня.
- Ferraioli, GianPaolo. Politica e diplomazia in Italia tra il XIX e XX secolo. Vita di Antonino di San Giuliano (1852—1914). — 3rd ed. — Catanzaro : Rubbettino, 2007. — .
- Mann, Michael. The dark side of democracy: explaining ethnic cleansing. — 2nd ed. — N. Y. : Cambridge University Press, 2006. — viii, 580 p. — . — DOI:
- Treaty of Peace Between Italy and Turkey. — The American Journal of International Law. — Washington : American Society of International Law. — Vol. 7, no. 1. — P. 58–62. — ISSN 0002-9300.
- Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
- Treaty of Lausanne (1912) в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». 2022-08-24 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lozannskij mirnij dogovir Lozannskij mirnij dogovir 1912 roku takozh dogovir v Ushi dogovir mizh Italiyeyu ta Osmanskoyu imperiyeyu Turechchinoyu sho zavershiv italijsko turecku vijnu 1911 1912 rokiv Bulo pidpisano 18 zhovtnya Za cim dogovorom Italiya otrimuvala faktichnij kontrol nad Tripolitaniyeyu ta Kirenayikoyu za zberezhennya formalnoyi vladi Osmanskoyi imperiyi Lozannskij mirnij dogovir 1912 Turecka ta italijska delegaciyi u Lozanni 1912 Zliva napravo u krislah P yetro Bertolini Mehmet Nabi bej Gvido Fuzinato Rumbejoglu Fahreddin bej ta Dzhuzeppe Volpi TipMirna ugodaPidpisano18 zhovtnya 1912Misce Lozanna ShvejcariyaPidpisantiRumbejoglu Fahreddin bej Mehmed Nabi bej Dzhuzeppe Volpi Gvido Fuzinato P yetro BertoliniStoroni Osmanska imperiya Korolivstvo Italiya Tekst u VikidzherelahPeredistoriyaTripolitanske pitannya protyagom kilkoh desyatilit bulo ob yektom diplomatichnih torgiv mizh velikimi derzhavami V ostannij chverti XIX stolittya ta na pochatku XX stolittya Italiya dosyagla togo sho ti pogodilisya z yiyi pretenziyami na Tripolitaniyu ta Kirenayiku Odnak Italiya vidtyaguvala pochatok vijni proti Turechchini cherez nevpevnenist u svoyih mozhlivostyah Tilki v 1911 roci koli vibuhnula agadirska kriza yaka vdruge protistavila Franciyu Nimechchini z Marokkanskogo pitannya italijskij uryad virishiv sho nastav chas dlya zahoplennya Liviyi 28 veresnya 1911 roku Italiya visunula Osmanskij imperiyi ultimatum vimagayuchi nadati zgodu na okupaciyu Tripolitaniyi italijskimi vijskami na tij pidstavi sho Tripolitaniya perebuvaye v stani bezladu ta zanedbanosti yaki Italiya ne mozhe znositi vnaslidok neznachnosti vidstani Italiyi sho vidokremlyuye cyu teritoriyu vid uzberezhzhya Italiyi Termin ultimatumu splivav cherez dobu Do zakinchennya cogo terminu osmanska vlada vidpovila mirolyubnoyu notoyu v yakij vislovila pragnennya virishiti konflikt diplomatichnim shlyahom Prote 29 veresnya Italiya ogolosila vijnu Osmanskij imperiyi Turechchina zayavila protest velikim derzhavam ale ti rekomenduvali yij prijnyati vimogi Italiyi Italijskij uryad she ne zavershivshi vijskovih dij opublikuvav 5 listopada dekret pro aneksiyu Tripolitaniyi ta Kirenayiki Osmanskij protest adresovanij derzhavam iz cogo privodu zalishivsya bez vidpovidi Turechchina ne otrimala pidtrimki ni vid Antanti ni vid avstro nimeckogo bloku PeregovoriCherez kilka tizhniv pislya ultimatumu 28 veresnya 1911 roku i pochatku italo tureckoyi vijni ministr zakordonnih sprav Italiyi Antonino San Dzhuliano iniciyuvav peregovori za nimeckogo poserednictva za rezultatami yakih Italiya vstanovlyuvala politiko ekonomichnij protektorat nad Liviyeyu za zberezhennya formalnoyi vladi Osmanskoyi Proti cogo vistupav glava italijskogo uryadu Dzhovanni Dzholitti yakij vimagav povnogo kontrolyu Italiyi nad Liviyeyu shob mati mozhlivist vstanoviti tam bud yaku formu pravlinnya yaku zahotila b Italiya San Dzhuliano dodatkovo zitknuvsya i z zovnishnopolitichnimi trudnoshami Nimechchina bilshe ne garantuvala poserednictvo v italo tureckih peregovorah Avstro Ugorshina zmusila Italiyu vidmovitisya vid zahoplen tureckih teritorij na uzberezhzhi Adriatiki ta Ionichnogo morya u Franciyi pochalisya protesti yaki pislya vistupu prezidenta Rajmona Puankare v zakonodavchij palati 22 sichnya 1912 roku priveli do diplomatichnoyi krizi z Italiyeyu Todi zh San Dzhuliano iniciyuvav dovgi peregovori z Avstro Ugorshinoyu z privodu okupaciyi ostroviv sho nalezhali Turechchini na Egejskomu mori yaki Italiya bazhala vikoristovuvati yak bazi dlya protidiyi perevezennyam Turechchinoyu pidkriplen i postachannyam tureckoyi zbroyi v livijski porti Ministr zakordonnih sprav Avstro Ugorshini Aloyiz fon Erental zaperechuvav proti okupaciyi posilayuchis na somu stattyu dogovoru pro ukladennya Troyistogo soyuzu zgidno z yakoyu Italiya ta Avstro Ugorshina zobov yazuvalisya pri zahoplenni teritorij na Balkanah abo na Egejskih ostrovah domovitisya z inshoyu storonoyu pro teritorialni vinagorodi Skoristavshis tim sho paralelno jshli peregovori pro prodovzhennya diyalnosti Troyistogo soyuzu San Dzhuliano zayaviv sho yaksho Nimechchina ne natisne na Avstro Ugorshinu v comu pitanni Italiya mozhe vijti z soyuzu Tim chasom u lyutomu 1912 roku Erental pishov u vidstavku i jogo na posadi ministra zakordonnih sprav Avstro Ugorshini zminiv bilsh podatlivij Leopold fon Berhtold yakij pid vplivom Nimechchini 6 kvitnya 1912 roku prodemonstruvav postuplivist do Italiyi a 26 kvitnya morskij flot Italiyi rozpochav zahoplennya Dodekanesa 12 lipnya 1912 roku v Lozanni pochalisya peregovori mizh Italiyeyu ta Turechchinoyu ale nezabarom voni buli zirvani cherez rozbizhnist pozicij storin U serpni 1912 roku voni vidnovilisya na foni zagostrennya situaciyi na Balkanskomu pivostrovi Voseni vibuhnula Persha Balkanska vijna Poboyuyuchis sho krayina ne vitrimaye vijni na dva fronti uryad Osmanskoyi imperiyi pogodivsya na kapitulyaciyu na umovah Rimu Italiya zh yaka spodivalasya stati arbitrom na Londonskij konferenciyi pragnula yakomoga shvidshe zavershiti vijnu Ukladannya dogovoru ta umoviMirni peregovori zavershilisya 15 zhovtnya 1912 roku pidpisannyam u Lozanni sekretnogo preliminarnogo dogovoru vihodyachi z yakogo sultan opublikuvav firman do naselennya Tripolitaniyi ta Kirenayiki de ogoloshuvav sho nadaye jomu povnu avtonomiyu pri comu sultan zberigav religijne verhovenstvo nad cimi teritoriyami 18 zhovtnya bulo ukladeno mirnij dogovir mizh Italiyeyu ta Osmanskoyu imperiyeyu Vid italijskoyi storoni jogo pidpisali derzhavnij radnik ta deputat parlamentu Gvido Fuzinato deputat parlamentu P yetro Bertolini ta Dzhuzeppe Volpi vid tureckoyi nadzvichajni poslanci Mehmed Nabi bej ta Rumbejoglu Fahreddin bej Lozannskij mirnij dogovir pidpisanij na osnovi preliminarnogo mirnogo dogovoru vstanovlyuvav pripinennya vijskovih dij mizh storonami ta zobov yazannya Turechchini vivesti svoyu armiyu z Tripolitaniyi ta Kirenayiki stattya 1 Pid tiskom velikih derzhav Italiya svoyeyu chergoyu zobov yazuvalasya evakuyuvati okupovanij neyu 1912 roku arhipelag Dodekanes negajno pislya vivedennya tureckoyi armiyi z Liviyi stattya 2 U statti 8 Italiya vislovlyuvala gotovnist nadati Osmanskij imperiyi pidtrimku shodo skasuvannya rezhimu kapitulyacij Takozh Italiya zobov yazuvalasya viplatiti Turechchini groshovu sumu priblizno rivnu tij chastini tureckogo derzhavnogo borgu yaka mala buti pogashena za rahunok Tripolitaniyi ta Kirenayiki stattya 10 Lozannskij mirnij dogovir i preliminarnij mirnij dogovir de yure vstanovlyuvali kondominium Italiyi ta Turechchini nad Tripolitaniyeyu ta Kirenayikoyu De fakto ci teritoriyi buli peretvoreni na italijsku koloniyu nezabarom perejmenovanu v Liviyu NaslidkiLozannskij dogovir spriyav rozpadu Troyistogo soyuzu oskilki pislya zadovolennya interesiv u Pivnichnij Africi Italiya stala aktivno zmagatisya z Avstro Ugorshinoyu na Balkanah nasampered v Albaniyi U pershi roki pislya ukladannya Lozannskogo dogovoru ci teritoriyi nominalno zalishalisya pid osmanskoyu yurisdikciyeyu Napriklad 5 travnya 1915 roku she do togo yak Italiya ogolosila vijnu Turechchini pislya vstupu do Pershoyi svitovoyi vijni sultan priznachiv glavu ordena sanusitiv komanduvachem musulmanskimi silami v Liviyi v ranzi vizira Lozannskij mirnij dogovir zberigav pravovu silu azh do pidpisannya Lozannskogo dogovoru 1923 roku za yakim Turechchina ostatochno vidmovlyalasya vid Liviyi Pislya zavoyuvannya Liviyi Italiyeyu tam pochalasya arabska partizanska vijna yaka bula zhorstko pridushena tilki do seredini 1930 h rokiv Italiya yaka hoch i zobov yazalasya vivesti svoyi vijska z Dodekanesa pislya zavershennya evakuaciyi tureckih vijsk z Liviyi vse zh taki prodovzhuvala okupaciyu ostroviv azh do Drugoyi svitovoyi vijni PrimitkiDzherela Treaty of Lausanne 1912 v onlajn versiyi Encyclopaedia Britannica 2022 08 24 angl Vyshinskij Lozovskij 1948 Ferraioli 2007 s 430 431 Ferraioli 2007 s 442 Ferraioli 2007 s 455 Ferraioli 2007 s 463 Ferraioli 2007 s 467 468 Ferraioli 2007 s 469 473 Ferraioli 2007 s 475 477 Ferraioli 2007 s 495 Sotnichenko 2017 Treaty of Peace Between Italy and Turkey 23 zhovtnya 2016 The American Journal of International Law Vol 7 no 1 P 58 Treaty of Peace Between Italy and Turkey 23 zhovtnya 2016 The American Journal of International Law Vol 7 no 1 P 61 Lunyova 2010 s 129 Ponomareva 2015 s 171 Mann 2006 s 309 LiteraturaVyshinskij A Ya Lozovskij S A Diplomaticheskij slovar Lozannskij mirnyj dogovor 1912 goda 18 oktyabrya M 1948 Lunyova Yu V Bosfor i Dardanelly Tajnye provokacii nakanune Pervoj mirovoj vojny 1908 1914 M Kvadriga Obedinyonnaya redakciya 2010 256 s Istoricheskie issledovaniya ISBN 978 5 91791 011 6 Ponomareva T I Liviya v mezhimperialisticheskih protivorechiyah 1911 1915 gg SPb 2015 27 chervnya Ferraioli GianPaolo Politica e diplomazia in Italia tra il XIX e XX secolo Vita di Antonino di San Giuliano 1852 1914 3rd ed Catanzaro Rubbettino 2007 ISBN 88 498 1697 9 Mann Michael The dark side of democracy explaining ethnic cleansing 2nd ed N Y Cambridge University Press 2006 viii 580 p ISBN 978 0 511 81727 4 DOI 10 1017 CBO9780511817274 Treaty of Peace Between Italy and Turkey The American Journal of International Law Washington American Society of International Law Vol 7 no 1 P 58 62 ISSN 0002 9300 Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Treaty of Lausanne 1912 v onlajn versiyi Encyclopaedia Britannica 2022 08 24 angl