Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
«Лисий — волохатий» (рос. лысый — волосатый) — поширений політичний жарт про російську політику, заснований на парадоксальній закономірності чергування керівників Росії та СРСР. Відколи на царський трон у грудні 1825 року зійшов Микола I, слідом за кожним правителем з густою зачіскою приходить лисий, а потім знову «волохатий».
Найяскравішою особливістю цього «політологічного принципу» є те, що як визначальна ознака чисто формальна — зовнішня відмінність державних діячів один від одного. Вплив цієї ознаки на політичні процеси в країні ніяк не доведений, але при цьому така умова завжди дотримується, а її виконання ніяк не залежить від авторів жарту. Таким чином, чиста випадковість виявляється закономірністю, що являє собою унікальний історичний парадокс.
Правителі
| «Лисий» правитель | Портрет | «Волохатий» правитель | Портрет |
|---|---|---|---|
| Микола I (1825—1855) |  | Олександр II (1855—1881) |  |
| Олександр III (1881—1894) |  | Микола II (1894—1917) |  |
| Георгій Львов (1917) |  | Олександр Керенський (1917) |  |
| Володимир Ленін (1917—1924) |  | Йосип Сталін (1924—1953) |  |
| Микита Хрущов (1953—1964) |  | Леонід Брежнєв (1964—1982) |  |
| Юрій Андропов (1982—1984) |  | Костянтин Черненко (1984—1985) |  |
| Михайло Горбачов (1985—1991) |  | Борис Єльцин (1991—1999) |  |
| Володимир Путін (2000—2008) |  | Дмитро Медведєв (2008—2012) |  |
| Володимир Путін (з 2012) |  |
Додаткові міркування
«Імператорська» частина списку може мати продовження в особі брата Миколи II великого князя Михайла Олександровича, який формально царствував один день і мав зачіску, що повністю підходить під вищеназвану закономірність, і онука Олександра II Кирила Володимировича, який в еміграції оголосив себе імператором.
-
![image]()
Великий князь Михайло Олександрович, на користь якого відрікся Микола II -
![image]()
Кирил Володимирович, онук Олександра II
У радянський час (для правителів після Леніна, голови СНК), дія закономірності поширюється на Генеральних (Перших) секретарів ЦК. По відношенню ж до Голів ВЦВК і пізніше Голів Президії Верховної Ради СРСР, які номінально були першими особами держави, дія закономірності не простежується.
Після смерті Сталіна, який не залишив після себе явного наступника, всі найважливіші рішення приймалися колективно на засіданнях Президії ЦК КПРС. Реальна влада зосередилася в руках тріумвірату, що зайняв ключові посади: Георгія Маленкова (голова Радміну СРСР), Лаврентія Берії (міністр внутрішніх справ-МДБ) та Микити Хрущова (секретар ЦК). Двоє останніх були «лисими», а Маленков — «волосатим».
У червні 1953 року Берія був заарештований, а у вересні Хрущов обраний Першим секретарем ЦК КПРС. Лідером залишався Маленков, так як головував на засіданнях Президії ЦК КПРС, однак він поступово втрачав владу і в лютому 1955 року був підданий критиці і відправлений у відставку з поста голови Радміну.
Письменник Володимир Савченко також зазначає випадок Маленкова і пропонує підтвердити теорію, включивши до списку правителів Берію:
Після Сталіна головою совміна став Маленков — теж волосатий, брюнет. Знову не так. Але постривай, реальним-то господарем СРСР був тоді маршал Берія, голова МВС та МГБ — лисий. Всі були в його руках. Тому з ним і обійшлися, як з монархом: склали змову — схопили — вбили. І ось тоді реальним головою став волосатий Маленков. Але теж ненадовго, до обрання Першим секретарем ЦК КПРС лисого Хрущова…
Оригінальний текст (рос.)После Сталина ПредСовМином стал Маленков — тоже волосатый, брюнет. Опять не так. Но погоди, реальным-то хозяином СССР был тогда маршал Берия, глава МВД и МГБ — лысый. Все были в его руках. Поэтому с ним и обошлись, как с монархом: составили заговор — захватили — убили. И вот тогда реальным главой стал волосатый Маленков. Но тоже ненадолго, до избрания Первым секретарём ЦК КПСС лысого Хрущёва...
У пострадянський період закономірність поширилася на Віктора Черномирдіна. 19 вересня 1996 року президент Борис Єльцин, який готувався до хірургічної операції на серці, підписав Указ № 1378 «Про тимчасове виконання обов'язків Президента РФ», що передавав Черномирдіну (в той час голова уряду) на час операції всі президентські повноваження в повному обсязі (після додаткового указу, в якому було сказано, з якого дня і години Черномирдін стане за сумісництвом в.о. Президента РФ). В результаті Черномирдін близько доби виконував обов'язки голови держави (з 7:00 5 листопада до 6:00 6 листопада 1996); при цьому його зачіска відповідала закономірності «лисий — волосатий».
Цікаво, що віце-президент СРСР Геннадій Янаєв, який у серпні 1991 року був оголошений в.о. президента СРСР під час відсторонення ГКЧП «лисого» Горбачова, був «волосатим», але фактично протистояв «волосатому» Єльцину, точно так само як і віце-президент РФ Олександр Руцькой в в жовтні 1993 року.
Володимир Путін, який переміг на виборах президента в 2012 році, став першою особою, яка повернулася на вищий державний пост після перерви, і продовжив традицію чергування.
Інші парадигми чергування російських правителів
Олексій Хомяков, один з теоретиків слов'янофільства, передбачав після смерті Миколи I, що спадкоємець, Олександр II, буде гарним правителем і провідником реформ. За його підрахунками, «в Росії хороші і погані правителі чергуються через одного: Петро III поганий, Катерина II хороша, Павло I поганий, Олександр I хороший, Микола I поганий, Олександр II буде хорошим».
Згідно з іншими спостереженнями, роки з 1682 до 1801 характеризуються суворим чергуванням на троні чоловіків і жінок: Петро I, Катерина I, Петро II, Анна Іванівна, Іван VI Антонович, Єлизавета Петрівна, Петро III, Катерина II, Павло I. В 1797 році після реформи престолонаслідування, проведеної Павлом I, жінки позбулися права обіймати російський престол за винятком випадків, коли немає жодного представника династії по чоловічій лінії. Крім того, якщо вважати правителем регентку, царицю Софію Олексіївну, то в список, крім неї, входить Федір Олексійович, який зійшов на престол в 1676 році.
Є й інша послідовність чергування, що виконувалася з 1730 до 1825 і, зі зміщенням, з 1825 по 1917: так, Анна Іванівна померла своєю смертю, а Іван VI Антонович був убитий, Єлизавета Петрівна померла, Петро III був убитий, Катерина II померла, Павло I убитий, Олександр I помер. Незважаючи на те, що його наступник Микола I також помер власною смертю, послідовність продовжилася, тільки зі зміщенням на одного правителя: Микола I помер, Олександр II убитий, Олександр III помер, Микола II убитий (через півтора року після зречення).
Див. також
Примітки
- Історія російської імперії: Михайло Геллер [ 25 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- За поширеною, але недостовірною версією. З приводу причин смерті Петра III певної ясності немає. Незважаючи на наявний «покаянний лист» про вбивство, написаний нібито графом Олексієм Орловим, є підстави вважати причини смерті Петра III природними — від хвороби.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Lisij volohatij ros lysyj volosatyj poshirenij politichnij zhart pro rosijsku politiku zasnovanij na paradoksalnij zakonomirnosti cherguvannya kerivnikiv Rosiyi ta SRSR Vidkoli na carskij tron u grudni 1825 roku zijshov Mikola I slidom za kozhnim pravitelem z gustoyu zachiskoyu prihodit lisij a potim znovu volohatij Najyaskravishoyu osoblivistyu cogo politologichnogo principu ye te sho yak viznachalna oznaka chisto formalna zovnishnya vidminnist derzhavnih diyachiv odin vid odnogo Vpliv ciyeyi oznaki na politichni procesi v krayini niyak ne dovedenij ale pri comu taka umova zavzhdi dotrimuyetsya a yiyi vikonannya niyak ne zalezhit vid avtoriv zhartu Takim chinom chista vipadkovist viyavlyayetsya zakonomirnistyu sho yavlyaye soboyu unikalnij istorichnij paradoks Praviteli Lisij pravitel Portret Volohatij pravitel Portret Mikola I 1825 1855 Oleksandr II 1855 1881 Oleksandr III 1881 1894 Mikola II 1894 1917 Georgij Lvov 1917 Oleksandr Kerenskij 1917 Volodimir Lenin 1917 1924 Josip Stalin 1924 1953 Mikita Hrushov 1953 1964 Leonid Brezhnyev 1964 1982 Yurij Andropov 1982 1984 Kostyantin Chernenko 1984 1985 Mihajlo Gorbachov 1985 1991 Boris Yelcin 1991 1999 Volodimir Putin 2000 2008 Dmitro Medvedyev 2008 2012 Volodimir Putin z 2012 Dodatkovi mirkuvannyaRosijska imperiya Imperatorska chastina spisku mozhe mati prodovzhennya v osobi brata Mikoli II velikogo knyazya Mihajla Oleksandrovicha yakij formalno carstvuvav odin den i mav zachisku sho povnistyu pidhodit pid vishenazvanu zakonomirnist i onuka Oleksandra II Kirila Volodimirovicha yakij v emigraciyi ogolosiv sebe imperatorom Velikij knyaz Mihajlo Oleksandrovich na korist yakogo vidriksya Mikola II Kiril Volodimirovich onuk Oleksandra II SRSR U radyanskij chas dlya praviteliv pislya Lenina golovi SNK diya zakonomirnosti poshiryuyetsya na Generalnih Pershih sekretariv CK Po vidnoshennyu zh do Goliv VCVK i piznishe Goliv Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR yaki nominalno buli pershimi osobami derzhavi diya zakonomirnosti ne prostezhuyetsya Pislya smerti Stalina yakij ne zalishiv pislya sebe yavnogo nastupnika vsi najvazhlivishi rishennya prijmalisya kolektivno na zasidannyah Prezidiyi CK KPRS Realna vlada zoseredilasya v rukah triumviratu sho zajnyav klyuchovi posadi Georgiya Malenkova golova Radminu SRSR Lavrentiya Beriyi ministr vnutrishnih sprav MDB ta Mikiti Hrushova sekretar CK Dvoye ostannih buli lisimi a Malenkov volosatim Lavrentij Beriya Georgij Malenkov Mikita Hrushov U chervni 1953 roku Beriya buv zaareshtovanij a u veresni Hrushov obranij Pershim sekretarem CK KPRS Liderom zalishavsya Malenkov tak yak golovuvav na zasidannyah Prezidiyi CK KPRS odnak vin postupovo vtrachav vladu i v lyutomu 1955 roku buv piddanij kritici i vidpravlenij u vidstavku z posta golovi Radminu Pismennik Volodimir Savchenko takozh zaznachaye vipadok Malenkova i proponuye pidtverditi teoriyu vklyuchivshi do spisku praviteliv Beriyu Pislya Stalina golovoyu sovmina stav Malenkov tezh volosatij bryunet Znovu ne tak Ale postrivaj realnim to gospodarem SRSR buv todi marshal Beriya golova MVS ta MGB lisij Vsi buli v jogo rukah Tomu z nim i obijshlisya yak z monarhom sklali zmovu shopili vbili I os todi realnim golovoyu stav volosatij Malenkov Ale tezh nenadovgo do obrannya Pershim sekretarem CK KPRS lisogo Hrushova Originalnij tekst ros Posle Stalina PredSovMinom stal Malenkov tozhe volosatyj bryunet Opyat ne tak No pogodi realnym to hozyainom SSSR byl togda marshal Beriya glava MVD i MGB lysyj Vse byli v ego rukah Poetomu s nim i oboshlis kak s monarhom sostavili zagovor zahvatili ubili I vot togda realnym glavoj stal volosatyj Malenkov No tozhe nenadolgo do izbraniya Pervym sekretaryom CK KPSS lysogo Hrushyova Rosijska Federaciya U postradyanskij period zakonomirnist poshirilasya na Viktora Chernomirdina 19 veresnya 1996 roku prezident Boris Yelcin yakij gotuvavsya do hirurgichnoyi operaciyi na serci pidpisav Ukaz 1378 Pro timchasove vikonannya obov yazkiv Prezidenta RF sho peredavav Chernomirdinu v toj chas golova uryadu na chas operaciyi vsi prezidentski povnovazhennya v povnomu obsyazi pislya dodatkovogo ukazu v yakomu bulo skazano z yakogo dnya i godini Chernomirdin stane za sumisnictvom v o Prezidenta RF V rezultati Chernomirdin blizko dobi vikonuvav obov yazki golovi derzhavi z 7 00 5 listopada do 6 00 6 listopada 1996 pri comu jogo zachiska vidpovidala zakonomirnosti lisij volosatij Cikavo sho vice prezident SRSR Gennadij Yanayev yakij u serpni 1991 roku buv ogoloshenij v o prezidenta SRSR pid chas vidstoronennya GKChP lisogo Gorbachova buv volosatim ale faktichno protistoyav volosatomu Yelcinu tochno tak samo yak i vice prezident RF Oleksandr Ruckoj v v zhovtni 1993 roku Volodimir Putin yakij peremig na viborah prezidenta v 2012 roci stav pershoyu osoboyu yaka povernulasya na vishij derzhavnij post pislya perervi i prodovzhiv tradiciyu cherguvannya Viktor Chernomirdin Oleksandr RuckojInshi paradigmi cherguvannya rosijskih pravitelivOleksij Homyakov odin z teoretikiv slov yanofilstva peredbachav pislya smerti Mikoli I sho spadkoyemec Oleksandr II bude garnim pravitelem i providnikom reform Za jogo pidrahunkami v Rosiyi horoshi i pogani praviteli cherguyutsya cherez odnogo Petro III poganij Katerina II horosha Pavlo I poganij Oleksandr I horoshij Mikola I poganij Oleksandr II bude horoshim Zgidno z inshimi sposterezhennyami roki z 1682 do 1801 harakterizuyutsya suvorim cherguvannyam na troni cholovikiv i zhinok Petro I Katerina I Petro II Anna Ivanivna Ivan VI Antonovich Yelizaveta Petrivna Petro III Katerina II Pavlo I V 1797 roci pislya reformi prestolonasliduvannya provedenoyi Pavlom I zhinki pozbulisya prava obijmati rosijskij prestol za vinyatkom vipadkiv koli nemaye zhodnogo predstavnika dinastiyi po cholovichij liniyi Krim togo yaksho vvazhati pravitelem regentku caricyu Sofiyu Oleksiyivnu to v spisok krim neyi vhodit Fedir Oleksijovich yakij zijshov na prestol v 1676 roci Ye j insha poslidovnist cherguvannya sho vikonuvalasya z 1730 do 1825 i zi zmishennyam z 1825 po 1917 tak Anna Ivanivna pomerla svoyeyu smertyu a Ivan VI Antonovich buv ubitij Yelizaveta Petrivna pomerla Petro III buv ubitij Katerina II pomerla Pavlo I ubitij Oleksandr I pomer Nezvazhayuchi na te sho jogo nastupnik Mikola I takozh pomer vlasnoyu smertyu poslidovnist prodovzhilasya tilki zi zmishennyam na odnogo pravitelya Mikola I pomer Oleksandr II ubitij Oleksandr III pomer Mikola II ubitij cherez pivtora roku pislya zrechennya Div takozhPraviteli Rosiyi Proklyattya Tekumse Zbigi Linkolna KennediPrimitkiIstoriya rosijskoyi imperiyi Mihajlo Geller 25 sichnya 2012 u Wayback Machine ros Za poshirenoyu ale nedostovirnoyu versiyeyu Z privodu prichin smerti Petra III pevnoyi yasnosti nemaye Nezvazhayuchi na nayavnij pokayannij list pro vbivstvo napisanij nibito grafom Oleksiyem Orlovim ye pidstavi vvazhati prichini smerti Petra III prirodnimi vid hvorobi