Легка́ атле́тика — олімпійський вид спорту, який об'єднує спортивні дисципліни, що включають змагання з бігу, стрибків, метань та спортивної ходьби. Найрозповсюдженішими видами легкої атлетики є бігові та технічні дисципліни на стадіоні, біг по шосе, крос та спортивна ходьба.
Легка атлетика | |
---|---|
| |
Характеристика | |
Категорія | на відкритому повітрі в приміщенні |
Перші змагання | |
Рік | 776 до н. е. |
Олімпійські ігри | 1896 |
Чемпіонат світу | 1983 |
Чемпіонат Європи | 1934 |
Інші змагання | Чемпіонат світу з легкої атлетики в приміщенні (з 1985) Діамантова ліга (з 2010) |
Міжнародна федерація | |
Назва | Світова легка атлетика |
Рік заснування | 1912 |
Голова федерації | Себастьян Коу |
Вебсайт | www.worldathletics.org |
Національна федерація | |
Федерація легкої атлетики України | |
Пов'язані проєкти | |
Результати бігових дисциплін оцінюються з огляду на місце, яке спортсмен посів, або на час, який був ним показаний, на фініші, в той час як переможцем у стрибках та метаннях є атлет, що найдовше або найвище стрибнув, чи найдовше метнув знаряддя за результатами серії спроб. Відносна простота змагань та відсутність необхідності у коштовному обладнанні роблять легку атлетику одним з найпопулярніших видів спорту у світі. Легка атлетика складається, переважно, з індивідуальних дисциплін за виключенням естафетних стартів та змагань, в яких додаються індивідуальні показники спортсменів задля визначення команди-переможця (наприклад, у кросі).
Організовані легкоатлетичні змагання беруть свій початок з 776 до н. е., коли були проведені перші античні Олімпійські ігри. Правила та формат проведення змагань із сучасних легкоатлетичних дисциплін були розроблені у Західній Європі та Північній Америці у 19 та 20 сторіччях, та були згодом перейняті в інших куточках планети. Переважна більшість сучасних найважливіших змагань організовуються та проводяться під егідою керівного органу світової легкої атлетики — Світової легкої атлетики (англ. World Athletics) та її 214 країн-членів.
Легкоатлетичні види формують кістяк змагань на літніх Олімпійських іграх. Крім цього, найголовнішим легкоатлетичним змаганням є Чемпіонат світу з легкої атлетики, що включає змагання з бігових та технічних дисциплін на стадіоні, марафонський біг та спортивну ходьбу. Інші найпрестижніші змагання включають, наприклад, Чемпіонат світу з легкої атлетики в приміщенні, Чемпіонат світу з напівмарафону та змагання серії «Діамантова ліга».
Історія
Легка атлетика — один з найдавніших видів спорту. За багато століть до нашої ери деякі народи Азії і Африки влаштовували легкоатлетичні змагання. Але справжній розквіт цього виду спорту настав в Стародавній Греції. Перші Олімпійські ігри давнини, про які збереглись достовірні записи, відбулися в 776 році до н. е. Тоді в програму змагань входив лише біг на 1 стадій (192,27 м). У 724 році до н. е. проводився біг вже на 2 стадія, а ще через чотири роки відбувся перший олімпійський забіг на довгу дистанцію — 24 стадія. Перемога на іграх цінувалася дуже високо. Чемпіонам надавали великі почесті, обирали на почесні посади, в їх честь будували монументи. Великою популярністю в Стародавній Греції користувалися стрибки в довжину і естафетний біг (лампадеріомас), учасники якого передавали один одному палаючий факел. Пізніше в програму Олімпійських ігор були включені метання диска і метання списа, а 708 року до н. е. вперше були проведені змагання з багатоборства — пентатлону, в який входив біг на 1 стадій, метання диска, списа, стрибок в довжину (під час розбігу атлет тримав в руках гантелі масою від 1,5 до 4,5 кг) і боротьба (панкратіон). У 393 році н. е. Олімпійські ігри припинили своє існування у зв'язку з втратою Грецією самостійності та переходом її під владу Римської імперії. Разом з Олімпійськими іграми античності на довгий час зник і грецький ідеал виховання гармонії тіла й духу, фізичної краси й духовного благородства. Більше тисячоліття повинно було пройти, щоб у новій ситуації, тепер вже не на національному, а на міжнародному рівні було відроджено Олімпійські ігри.
У середньовіччі великих змагань з легкої атлетики не проводилося, хоча є відомості, що в святкові дні люди розважалися, змагаючись в метанні каменів, стрибках в довжину і у висоту, в бігу на швидкість. Пізніше в Західній Європі біг, стрибки і метання увійшли в систему фізичного виховання лицарів. Чітких правил змагань в цей період ще не було, тому на кожному змаганні вони встановлювались за домовленістю між спортсменами. Однак поступово правила ставали все більш стабільними. Одночасно вдосконалювалися і легкоатлетичні снаряди. Після винаходу в XIV сторіччі вогнепальної зброї від метання важкого каменю перейшли до штовхання металевого гарматного ядра. Ковальський молот поступово замінили молотом на ланцюгу, а згодом ядро на ланцюгу (на сьогодні — ядро на сталевому дроті з ручкою).
Легка атлетика як вид спорту почала складатися лише наприкінці першої половини XIX ст. Були зафіксовані результати в стрибку з жердиною в 1789 (1,83 м, Д. Буш, Німеччина), в бігу на одну милю в 1792 (5.52,0, Ф. Павелл, Велика Британія) та в бігу на 880 ярдів в 1830 (2.06,0, А. Вуд, Велика Британія), в стрибках у висоту в 1827 (1,575, А. Вілсон, Велика Британія), в метанні молота в 1838 (19,71 м, Район, Ірландія), в штовханні ядра в 1839 (8,61 м, Т. Каррадіс, Канада) тощо. Вважається, що початок історії сучасної легкої атлетики поклали змагання в бігу на дистанції близько 2 км серед учнів коледжу в англійському в 1837, після чого такі змагання стали проводитися в інших навчальних закладах Англії. Пізніше до програми змагань стали включати біг на короткі дистанції, біг з перешкодами, метання ваги, а в 1851 — стрибки в довжину і висоту з розбігу. У 1864 між університетами Оксфорда і Кембриджа були проведені перші змагання, які сталі надалі щорічними та започаткували традиційні двосторонні матчі, як формат легкоатлетичних змагань.
У 1865 був заснований Лондонський атлетичний клуб, що популяризував легку атлетику, організовував змагання та наглядав за дотриманням аматорського статусу спортсменів. Вищий орган британського легкоатлетичного спорту — Любительська атлетична асоціація, — що об'єднала всі легкоатлетичні організації Британської імперії, був організований в 1880. Дещо пізніше, ніж в Англії, стала розвиватися легка атлетика в США (в 1868 був організований легкоатлетичний клуб в Нью-Йорку, а 1875 — студентський спортивний союз), яка швидко стала популярною в університетах. Це забезпечило в наступні роки (до 1956) провідне становище американських легкоатлетів у світі. У 1880—1890 в багатьох країнах світу були організовані любительські легкоатлетичні асоціації, які об'єднали окремі клуби, ліги і отримали права вищих органів з легкої атлетики.
Широкий розвиток сучасної легкої атлетики пов'язане з відродженням Олімпійських ігор (1896), в яких, віддаючи данину давньогрецьким олімпіадам, їй відвели найбільше місце. Олімпійські ігри і сьогодні залишаються потужним стимулом для розвитку легкої атлетики в усьому світі.
17 липня 1912 в Стокгольмі була створена Міжнародна аматорська легкоатлетична федерація або ІААФ (англ. International Amateur Athletics Federation) як керівний легкоатлетичний орган в цілому світі. Першим президентом ІААФ був обраний швед Зігфрід Едстрем, який залишався на цьому посту до 1946. На момент створення федерації до неї входили 17 країн, а зараз вона вже налічує понад 200 країн-членів. Починаючи з 2002, федерація змінила власну назву, зберігши колишню абревіатуру (IAAF) і стала називатись Міжнародною асоціацією легкоатлетичних федерацій (англ. International Association of Athletic Federations).
Для керівництва розвитком легкої атлетики в країнах Європи і регулювання календаря європейських змагань та їх проведення створена Європейська легкоатлетична асоціація, яка об'єднує легкоатлетичні федерації європейських країн. Подібні асоціації і конфедерації створені і в інших регіонах світу: , Легкоатлетична асоціація Північної і Центральної Америки та країн Карибського басейну, , , .
Подальші віхи розвитку світової легкої атлетики складались із наступних подій:
- 1914 — третій Конгрес ІААФ затвердив перші технічні правила проведення змагань та перші світові легкоатлетичні рекорди.
- 1919 — у Монтевідео був проведений перший чемпіонат Південної Америки з легкої атлетики.
- 1921 — у Парижі створюється , до якої увійшли національні організації шести країн. Тоді ж, на паризькому стадіоні [fr] відбулися перші . Популярність цих Ігор сприяла тому, що в 1928 п'ять жіночих видів легкої атлетики були включені до олімпійської програми. Всесвітні жіночі ігри проводилися ще тричі — в 1926 (Гетеборг), 1930 (Прага) і 1934 (Лондон). У 1936 Міжнародна жіноча федерація об'єдналася з ІААФ.
- 1922 — в Женеві вперше побачив світ міжнародний легкоатлетичний щорічник, підготовлений . Видання містило велику кількість статистичних матеріалів (рекорди, результати великих змагань, списки кращих атлетів). Після виходу другого видання в 1923, його випуск після смерті автора перервався на довгі роки.
- 1923 — у Парижі вперше були проведені Всесвітні студентські ігри — Універсіада.
- 1926 — у Мехіко відбулися перші Ігри країн Центральної Америки і Карибського басейну.
- 1934 — у Турині відбувся перший чемпіонат Європи, в якому виступали тільки чоловіки.
- 1940 — перший показ змагань легкоатлетів по телебаченню. Це відбулося під час чемпіонату американських атлетів в приміщенні знаменитого Медісон-сквер-гарден в Нью-Йорку.
- 1946 — новим, другим за ліком, президентом ІААФ стає олімпійський чемпіон-1928 з бігу на 400 метрів з бар'єрами Девід Берглі
- 1950 — у Брюсселі була створена (англ. Association of Track and Field Statisticians). Починаючи з 1951 Асоціація поновлює, після 28-річної перерви, випуск щорічного статистичного видання «ATFS International Athletics Annual».
- 1951 — у Буенос-Айресі проводяться перші Панамериканські ігри, а у Нью-Делі проходять перші Азійські ігри.
- 1961 — у швейцарському Лугано проводяться перші командні змагання ІААФ зі спортивної ходьби, що отримали назву «Трофей Лугано», а пізніше стали Кубком світу, трансформованим у Командний чемпіонат світу зі спортивної ходьби.
- 1965 — у Штутгарті проходить перший фінал розіграшу Кубку Європи, а у Браззавілі — перші Африканські ігри.
- 1966 — у Дортмунді відбулися перші Європейські ігри в приміщенні, які в 1970 були перетворені в чемпіонат Європи в приміщенні.
- 1973 — ІААФ бере під свою юрисдикцію міжнародні змагання з кросу, що проводяться з 1903, перетворивши їх на чемпіонат світу з кросу.
- 1975 — ІААФ приймає рішення про автоматичне відсторонення від змагань спортсменів, викритих у застосуванні анаболічних стероїдів.
- 1976 — третім президентом ІААФ стає колишній бігун на 400 і 800 метрів, голландець .
- 1977 — у Дюссельдорфі вперше розіграний . Також набирає чинності рішення ІААФ про обов'язкову автоматичну фіксацію результатів з точністю до 0,01 с для реєстрації рекордів світу в спринтерському бігу на дистанціях до 400 метрів включно.
- 1981 — Президентом ІААФ стає італієць .
- 1983 — у Гельсінкі проводиться перший чемпіонат світу з легкої атлетики.
- 1985 — вперше проводиться серія комерційних турнірів на запрошення «IAAF / Mobil Grand Prix». В японській Хіросімі проводиться перший . Починаючи з 1997, його розіграш включений до програми чемпіонатів світу.
- 1986 — в Афінах проходить перший чемпіонат світу серед юніорів.
- 1987 — в американському Індіанаполісі проводиться перший чемпіонат світу в приміщенні. За два роки до цього в Парижі пройшли так звані Всесвітні ігри в приміщенні. Їхній успіх і привів до створення нового чемпіонату світу.
- 1989 — ІААФ посилює заходи щодо боротьби з вживанням допінгу, зобов'язуючи національні федерації застосовувати санкції до порушників чинних правил.
- 1998 — організатори шести найпрестижніших етапів Гран-прі ІААФ, об'єднавши зусилля і фінанси, створюють нову форму змагань — «Золоту лігу», з найбільшим призовим фондом в історії легкої атлетики (1 мільйон доларів), що діставався атлетам, які перемогли на всіх шести етапах цього щорічного змагання.
- 1999 — від розриву серця вмирає четвертий президент ІААФ Прімо Небіоло. Відповідно до Статуту ІААФ, виконувачем обов'язків президента стає перший віцепрезидент, сенегалець , якого на наступному Конгресі в 2001 в Едмонтоні обрали повноправним, п'ятим за рахунком президентом ІААФ.
- 2009 — приймається рішення перетворити «Золоту лігу» в «Діамантову».
- 2015 — шостим Президентом ІААФ обраний британець Себастьян Коу.
Розвиток вітчизняної легкої атлетики
Спорт у Російській імперії, як і в інших країнах Європи, почав розвиватися, набувати організаційних форм, ділитися на види лише з середини XIX століття. На ці роки припадають і перші відомі нам згадки про змагання з легкої атлетики, передусім з бігу. Так, у Миколаєві 21 травня 1858 відбулися змагання з бігу, влаштовані військово-морськими офіцерами для матросів і солдатів, 52 чоловіки, розподілені на три забіги, долали півтораверстову відстань уздовж дороги. Того ж дня було проведено й фінальний забіг для визначення переможця
Загалом, виникнення легкої атлетики у Російській імперії пов'язане з організацією в 1888 спортивного гуртка в , біля Петербурга. Вперше чемпіонат Російської імперії з легкої атлетики був проведений у 1908. У ньому взяли участь близько 50 спортсменів. У 1911 була створена Всеросійська спілка любителів легкої атлетики, яка об'єднала біля 20 спортивних спілок Петербурга, Москви, Києва, Харкова, Мелітополя, Риги та інших міст. Незважаючи на погані умови проведення змагань, деякі українські спортсмени, в основному кияни, демонстрували високі на той час результати. До їх числа можна віднести бігуна на 400 метрів А. Фукса, Н. Попову (100 метрів, стрибки у висоту та довжину), В. Рожкову (штовхання ядра, метання списа) та інших.
В Україні легкою атлетикою почали вперше займатися в Одесі (1893). Дещо пізніше виникають легкоатлетичні гуртки в Катеринославі (1905), Києві та Харкові (1910). У 1913 вперше проводиться міжміський матч Москва-Київ, в якому перемогу здобули москвичі.
10-18 серпня 1921 в Харкові була проведена перша Всеукраїнська олімпіада, яка включала змагання з легкої атлетики. У змаганнях брали участь легкоатлети з Києва, Житомира, Чернігова та інших міст України. Без перебільшення можна сказати, що саме в цей період в Україні були закладені основи для розвитку всіх видів легкої атлетики. Спортивні зв'язки України з іншими країнами були започатковані в 1924, коли українські спортсмени вперше зустрічали в Харкові легкоатлетів із Фінляндії. Глибокий слід у історії української легкої атлетики залишили , , , , , , . У тридцятих роках прославились Зоя Синицька, Зосима Синицький, , Олександр Канакі, , , , .
Подальший розвиток легкої атлетики став можливим не тільки у зв'язку з підвищенням якості тренування, але й у результаті значної роботи зі створення наукової школи фізичної культури і спорту. На початку радянського етапу розвитку вітчизняної «королеви спорту» період були зроблені перші спроби організації тренування протягом усього року. У навчальних і дослідних інститутах почали ширше розроблятися питання навчання і тренування, готувалися нові програми для секцій легкої атлетики і методичні посібники. Успішному становленню системи тренування легкоатлетів сприяли навчально-тренувальні збори. У цей час принцип цілорічної підготовки в одному виді легкої атлетики стає домінуючим.
У 1933—1934 спортсмени починають тренуватись уже двічі на день, проводячи тренування замість ранкової зарядки. Вперше починають проводити і зимові змагання з легкої атлетики, у зв'язку з чим і виникло питання про необхідність будівництва легкоатлетичних манежів. Річний обсяг тренування в цей період досягає 400—500 годин. У 1935 учені вперше взяли участь у тренувальному зборі легкоатлетів для проведення досліджень. Також вперше висувається ідея тренування в гірських умовах і в барокамері (1935). Впродовж 1930-х публікуються багато науково-методичних робіт, присвячених різним питанням спортивного тренування: основам методики тренування, особливостям тренування в різні періоди, підготовці спортсмена до фізичних навантажень, всебічному тренуванню, загальним і спеціальним фізичним вправам легкоатлета, плануванню багаторічного тренування легкоатлетів, тренуванню в зимовий період, перехідному періоду тренування тощо.
У спортивній практиці 1937—1941 для багатьох провідних спортсменів було значно збільшено обсяг силових вправ, кількість занять досягла 5–6 разів на тиждень, іноді вони проводились щоденно і двічі на день. Тренування стало цілорічним. Передвоєнні роки характеризуються широким творчим пошуком тренерами, спортсменами, ученими, медиками шляхів подальшого удосконалення системи тренування. Апробується «світлолідер» по бровці 400-метрової доріжки, робляться спроби застосовувати в тренуванні обтяжуючі пояси і жилети, більш важкі прилади для метань. Використовуються пристрої для навчання переходу через планку в стрибку з жердиною, блокові тренажери для розвитку сили. Тренери намагаються змінювати умови тренування (м'який ґрунт, тверді перешкоди у стрибках, вузько поставлені стійки у стрибках з жердиною), використовувати засоби психологічної підготовки, застосовувати гандикапи в тренуванні спринтерів. У ці роки ще не було детально вивчено системи спортивного тренування, але принципова схема його побудови практично вже була приведена в дію. Передвоєнні роки відмічені масовим розвитком легкоатлетичного спорту, проведенням численних змагань. Так, у 1935 відбулася перша спартакіада вишів, у 1936 — перша колгоспна спартакіада.
По закінченні Другої світової війни, з 1945 відновлюються майже всі традиційні змагання з легкої атлетики. У період 1946—1948 у спортивній практиці одержало визнання планування цілорічного тренування, обов'язкове ведення щоденника спортсмена і журналу тренера, широко використовувались ранкові тренування, були зроблені перші кроки у розробці тижневого циклу. У книзі «Тренування легкоатлета» (1949) виклав основні засоби і методи спортивного тренування, форми і зміст тренувальних занять, періодизацію і планування спортивної підготовки. У підручнику міститься ряд нових положень: про побудову тижневого тренувального циклу; методи розвитку швидкості і використання з цією метою доріжки з нахилом, а також бігу за мотоциклом; про методику розвитку гнучкості; чотириетапну побудову річного тренування бігунів на середні дистанції і стаєрів тощо. Ця праця була широко використана для удосконалення методики тренування в окремих видах легкої атлетики.
Минає небагато часу і вже невпізнанною стає спортивна Україна: незважаючи на тяжкі наслідки війни, розгортається інтенсивне будівництво широкої мережі спортивних споруд, фізична культура і спорт міцно входять у повсякденне життя громадян. На цій основі підвищується майстерність, народжується багато нових імен спортсменів високого класу, здатних гідно представляти Україну на всесоюзних і міжнародних турнірах. На штурм рекордів сміливо вийшли легкоатлети Катерина Адаменко, , , Юрій Кутенко, , Віктор Цибуленко, , Петро Чевгун, , Людмила Лисенко, Віра Крєпкіна, Володимир Голубничий, , В'ячеслав Скоморохов і багато інших відомих лідерів вітчизняної легкої атлетики.
У 1952 українські легкоатлети вперше взяли участь в XV Олімпійських іграх у Гельсінкі. XVII Олімпійські ігри ознаменувалися появою нових чемпіонів серед легкоатлетів України. І одним з перших став скороход Володимир Голубничий. Він народився, виріс, почав займатися спортом і все своє життя провів у мальовничому українському місті Сумах. На Римській Олімпіаді талановитий спортсмен дебютував у 24 роки. Він завоював блискучу перемогу на дистанції 20 км. Однак через чотири роки, в Олімпійському Токіо, В. Голубничий посів лише третє місце. Через чотири роки скороход із Сум знову здивував усіх — виграв золоту медаль на ХІХ Олімпіаді в Мехіко. Пізніше у Мюнхені В. Голубничий здобув ще й срібну нагороду. І вже зовсім він здивував спортивний світ, коли в 1974, в 38-річному віці, вперше став чемпіоном Європи на своїй улюбленій дистанції. Володимир Голубничий виступав і на п'ятій своїй Олімпіаді — в Монреалі. І хоч у товаристві найсильніших спортсменів світу, багато з яких чи не вдвоє були молодші за нього, сорокарічному ветеранові важко було розраховувати на великий успіх, він і цього разу продемонстрував неабияку спортивну мужність.
На XVII Олімпійських іграх перемогу Людмили Лисенко в бігу на 800 метрів вважали закономірністю: дніпропетровська спортсменка була світовою рекордсменкою в цьому виді. Та лаври Олімпійської чемпіонки їй дісталися в дуже запеклій боротьбі. Щоб завоювати золоту медаль, Л. Лисенко довелося повторити свій світовий рекорд, а це потребувало надзвичайного напруження сил в умовах нестерпної римської спеки. Перемога киянки Віри Крєпкіної на змаганнях зі стрибків у довжину була цілком несподіваною для всіх. У першій же фінальній спробі вона встановила рекорд Олімпійських ігор — 6 м 37 см і виграла золоту медаль. Завершив зусилля українського золотого «золотого» квартету в Римі метальник списа з Києва Віктор Цибуленко. Це була його третя Олімпіада. У Гельсінкі він посів четверте місце, в Мельбурні став бронзовим призером.
Героєм ХХ Олімпійських ігор одноголосно визнано видатного спринтера, киянина Валерія Борзова. Першим з європейців Валерій Борзов завоював на одній Олімпіаді 2 золоті медалі за перемогу в бігу на 100 і 200 метрів, а також срібну нагороду в естафеті 4×100 метрів. Спортивним бійцем найвищого класу показав себе на цій Олімпіаді і десятиборець з Одеси Микола Авілов, який виграв золоту медаль зі світовим рекордом (8454 очки). З першої ж спроби став Олімпійським чемпіоном киянин Анатолій Бондарчук, більш як на 2 м перевищивши попередній олімпійський рекорд (75 м 50 см) з метання молота.
На ХХІ Олімпійських іграх у Монреалі, під час нагородження переможців змагань з метання молота, на п'єдесталі пошани стояли вже два богатирі з України. Золоту медаль здобув молодий київський метальник Юрій Сєдих, а бронзову — Анатолій Бондарчук.
Серед прославлених імен українських легкоатлетів-чемпіонів і рекордсменів України, СРСР, Європи та світу достойне місце по праву займають Леонід Бартенєв, Надія Коняєва, Валерій Брумель, Ігор Тер-Ованесян, Іван Бєляєв, Микола Смага, , , , Валентина Козир, Геннадій Блізнєцов, Вадим Архипчук, Леонід Литвиненко, Євген Аржанов, Тетяна Пророченко, Людмила Аксьонова, Ніна Зюськова, Надія Ткаченко, Н. Олізаренко, Віктор Бураков, Володимир Кисельов, Василь Архипенко, Валерій Підлужний, Тетяна Скачко, Юрій Тамм, Олена Жупієва, Володимир Ященко, Рудольф Поварніцин, Геннадій Авдєєнко, Ольга Бризгіна, Віктор Бризгін, Людмила Джигалова, Марія Пінігіна, Тетяна Самоленко-Доровських, Інеса Кравець, Олена Красовська, Юрій Білоног, Наталія Добринська, Ірина Ліщинська, Інга Бабакова, Олександр Багач, Олександр Крикун, Олена Говорова, Роман Щуренко, Віта Стьопіна, Тетяна Терещук-Антіпова, Олена Антонова, Наталія Тобіас, Денис Юрченко, Жанна Пінтусевич, Вікторія Павлиш, Анжела Балахонова, Іван Гешко, Віта Паламар, Юрій Кримаренко, Богдан Бондаренко, Юлія Левченко та багато інших.
Справжньою легендою українського легкоатлетичного спорту є Сергій Бубка. Цей надзвичайно талановитий спортсмен з 1983 по 1997 шість разів здобував звання чемпіона світу. С. Бубка є переможцем Кубків світу та Європи (1985), чемпіоном Європи (1986). У 1988 він став чемпіоном XXIV Олімпійських ігор у Сеулі. Він встановив 35 світових рекордів і тричі визнавався кращим спортсменом світу.
Дисципліни
Світова легка атлетика виділяє наступні групи легкоатлетичних дисциплін:
- Бігові дисципліни, які включають:
- Спринтерський біг (дистанції до 400 метрів включно)
- Біг на середні (дистанції до 3000 метрів включно) та довгі дистанції (дистанції довші за 3000 метрів)
- Бар'єрний біг
- (дистанції будь-якої довжини до марафонської включно)
- Естафетний біг
- Кросовий біг
- Гірський біг
- Біг на ультрамарафонські дистанції
- Трейловий біг
- Спортивна ходьба
- Стрибки
- Метання
Біг
У бігових дисциплінах спортсмени, залежно від конкретної дисципліни, змагаються на:
- синтетичній доріжці стадіону на відкритому повітрі (довжина кола — 400 метрів) або арени під дахом (довжина кола — 200 метрів)
- шосе з асфальтовим покриттям
- пересіченій місцевості, гірських та інших трасах природного походження.
Найпопулярніші бігові дисципліни (загалом — 15) представлені в легкоатлетичній олімпійській програмі:
- три дисципліни спринтерського бігу: 100, 200 та 400 метрів
- три дисципліни бігу на середні дистанції: 800, 1500 метрів; 3000 метрів з перешкодами
- дві дисципліни бігу на довгі дистанції: 5000 та 10000 метрів
- одна «шосейна» дисципліна: марафонський біг
- три дисципліни бар'єрного бігу: 100 метрів (суто у жінок), 110 метрів (суто у чоловіків) та 400 метрів
- три естафетні дисципліни: 4×100 та 4×400 метрів у чоловіків та жінок, а також естафета 4×400 метрів серед змішаних команд (по два чоловіки та жінки у кожній).
Окремі інші популярні бігові дисципліни, що не входять до олімпійської програми, включають:
- біг на 60 метрів у приміщенні
- біг на 1 милю у приміщенні та на стадіоні
- шосейний біг на та напівмарафонській дистанціях.
Загальноприйнятим є вказувати довжину шосейної дистанції у кілометрах, а стадіонної — у тисячах метрів.
Групи позастадіонних бігових дисциплін також включають крос, гірський біг, біг на ультрамарафонські дистанції та трейл.
Спортивна ходьба
У порівнянні зі звичайною ходьбою, від учасників змагань зі спортивної ходьби, як групи легкоатлетичних дисциплін, вимагається дотримання двох ключових правил, за повторюване порушення яких спортсмен знімається з дистанції):
- спортсмен повинен постійно здійснювати контакт із землею, щоб при цьому не відбувалося видимої для людського ока втрати контакту з доріжкою
- винесена вперед (опорна) нога повинна бути повністю випрямлена (не зігнута в колінному суглобі) з моменту першого контакту із землею до проходження вертикалі.
Швидкість спортивної ходьби в 2-2,5 рази вище звичайної, що досягається як довжиною (105—115 см), так і частотою (180—200 на хвилину) кроку.
Починаючи з 1908, спортивна ходьба входить до програми Олімпійських ігор (за винятком Ігор-1928), а з 1934 — до програми чемпіонатів Європи з легкої атлетики. У 1976 були визначені перші чемпіони світу зі спортивної ходьби на 50 кілометрів.
У межах сучасної олімпійської програми чоловіки змагаються на відкритому повітрі на двох дистанціях ходьби (20 (з 1956) та 50 кілометрів) (з 1932), в той час як у жінок олімпійське золото розігрується лише на 20-кілометровій дистанції (з 2000 — до цього з 1992 жінка змагались на вдвічі коротшій дистанції). На відміну від цього, на чемпіонатах світу обидві дистанції представлені як у жіночій, так і у чоловічій програмах. Відносно розповсюдженою (перш за все, у молодших вікових групах) є і дистанція ходьби.
На відкритому повітрі дистанції ходьби прокладаються, як правило, колом довжиною 1-2 км.
Крім цього, змагання ходоків іноді проходять і на доріжці стадіону (як правило, це дисципліни ходьби на , та, рідко, метрів), а також у приміщенні (стандартні дистанції на аренах під дахом, що проходять 200-метровим колом, становлять , та, іноді, метрів).
Аналогічно із розрізненням шосейних та стадіонних бігових дистанцій, загальноприйнятим є вказувати довжину шосейної дистанції ходьби у кілометрах, а стадіонної — у тисячах метрів.
Стрибки
Стрибкові дисципліни у легкій атлетиці, всі з яких — олімпійські, поділяють на горизонтальні та вертикальні.
До горизонтальних стрибків належать стрибки у довжину та потрійний стрибок.
Вертикальні стрибкові дисципліни представлені стрибками у висоту та стрибками з жердиною.
Змагання зі стрибків у довжину включалися до програми Олімпійських ігор Давньої Греції (в складі пентатлона), з другої половини XIX століття — до програми національних змагань з легкої атлетики, з 1896 — до програми всіх Олімпійських ігор, з 1934 проводяться чемпіонати Європи, а з 1983 — чемпіонати світу. На перших сучасних Олімпійських іграх проводились змагання зі стрибків з місця: в довжину, висоту (1900—1912) та в потрійному стрибку (1900—1904).
У програмі сучасних олімпійських змагань представлені все чотири стрибкових дисципліни як у чоловіків, так і у жінок.
У стрибку в довжину та потрійному стрибку спортсменам надається в кваліфікаційних змаганнях по 3 спроби. До фіналу потрапляють, як правило, 12 найсильніших за результатами кваліфікації, де кожен має змогу виконати три спроби, а 8 найсильніших у фіналі — ще по 3.
Стрибунам у висоту і з жердиною надається по 3 спроби на кожній висоті (в будь-якому випадку — допускається не більше трьох поспіль невдало виконаних спроб на будь-яких висотах).
Стрибки у висоту, довжину, з жердиною входять до програми легкоатлетичного десятиборства і чоловічого семиборства в приміщенні, а стрибки у висоту та довжину — до жіночих семиборства та п'ятиборства в приміщенні.
До програми чемпіонатів світу всі види стрибків були включени з самого першого чемпіонату — з 1983, за виключенням жіночих потрійного стрибку (вперше включений в 1993) та стрибку з жердиною (у 1999).
Метання
Метання являє собою комплекс спортивних дисциплін легкої атлетики, що включає метання диска, списа, молота та інших спортивних снарядів, а також штовхання ядра на дальність.
Змагання з метання диска та списа входили в програму Олімпійських ігор Давньої Греції.
Програма метань на сучасних Олімпійських іграх на перших порах постійно змінювалася.
У 1896 на Іграх I Олімпіади до програми були включені змагання зі штовхання ядра та метання диска. У 1900 з'явилося метання молота.
На Іграх у 1904 та 1920 проходили змагання з метання ваги 56 фунтів (25,4 кг).
На Іграх-1908 у програмі з'явилося метання списа. Причому, крім класичного стилю, диск і спис також метали окремо античним (передбачав виконання атлетом спроб, стоячи на чотирикутній платформі замість класичного способу метання з кола) та довільним (передбачав можливість під час виконання спроби тримати спис не по центру, а в будь-якому іншому місці) стилями відповідно.
На Іграх-1912 нововведенням (яке не були представлено на наступних Олімпіадах) у легкоатлетичній олімпійській програмі були представлені як окремі три дисципліни метань (ядро, диск та спис), в яких підсумковий залік визначався залежно від суми найкращих спроб, виконаних обома руками (кожен спортсмен виконував по три спроби кожною рукою).
Починаючи з 1924, програма чоловічих змагань остаточно встановилася: штовхання ядра, метання диска, молота, списа.
До Ігор-1932 змагалися тільки чоловіки. Починаючи з 1932 в боротьбу за олімпійські нагороди включились жінки. З цього року в олімпійській програмі з'явилися змагання з метання диска та спису серед жінок. На Іграх-1948 до програми змагань включили штовхання ядра, а з 2000 — метання молота серед жінок.
Метання диска і списа є також дисциплінами чоловічого десятиборства, а штовхання ядра — жіночого семиборства.
Багатоборство
Багатоборства включають змагання із кількох легкоатлетичних дисциплін, і переможець визначається за сумою очок, які даються за результат у кожній дисципліні. До сучасної олімпійської програми входять десятиборство у чоловіків та семиборство у жінок. До 1980 року жіночі змагання проводилися з п'яти видів, утворюючи п'ятиборство. До чоловічого десятиборства входять чотири бігові дисципліни, три стрибкові та три метальні.
Змагання у залах проводяться зазвичай за вкороченою програмою, оскільки деякі з дисциплін, такі як метання списа, наприклад, потребують простору.
Організації
Головним органом управління справами легкої атлетики є Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій IAAF, заснована в 1912 році після стокгольмської Олімпіади. IAAF встановлює правила проведення змагань і наглядає за їх дотриманням, офіційно засвідчує світові рекорди та забезпечує організацію міжнародних змагань. IAAF налічує 212 національних федерації, тобто охоплює усі країни світу і навіть деякі території, які ще не отримали офіційної незалежності.
Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій має шість континентальних підрозділів. Європейська асоціація легкої атлетики заснована в 1970 році. В Україні розвитком легкої атлетики займається Федерація легкої атлетики України.
Найбільші регіональні організації:
- Європейська легкоатлетична асоціація — Європейська асоціація легкої атлетики під егідою якої проводяться Чемпіонати Європи (відкритий і закритий)[].
- Легкоатлетична асоціація Північної і Центральної Америки та країн Карибського басейну
Головні старти, що проводяться під егідою IAAF, — змагання з легкої атлетики в програмі Олімпійських ігор, а також чемпіонати світу на відкритих стадіонах і в закритих приміщеннях.
Основні змагання
Міжнародні змагання з легкої атлетики організовані за чотирирічними циклами. Головні турніри — Олімпійські ігри та чемпіонати світу з легкої атлетики, що відбуваються щочотири роки. У цих великих змаганнях можуть брати участь у кожному з видів тільки по три спортсмени від країни[]. Для відбору гідних спортсменів із великого числа країн, міжнародною асоціацією встановлені мінімальні нормативи, яким повинні задовольняти претенденти на участь.
Комерційні і некомерційні змагання
Різниця між комерційними та некомерційними змаганнями головним чином полягає в підході до відбору атлетів і різному тлумаченні правил[].
Основні особливості комерційних ігор[]:
- змагання проводяться зазвичай в одне коло;
- будь-яку кількість учасників від країни, в тому числі вайлд-кард, можуть отримати учасники від країни організатора;
- допускається використання пейсмейкера в бігових дисциплінах;
- допускається зменшення кількості спроб в технічних дисциплінах до 4 (замість 6);
- чоловіки і жінки можуть брати участь в одному забігу;
- нестандартний підбір видів у легкоатлетичні багатоборства.
Все це зазвичай робиться з метою підвищення видовищності та динамізму спортивного змагання[].
До міжнародних некомерційних змагань належать[]:
- Літні Олімпійські ігри — легка атлетика в програмі Ігор з 1896 року;
- Чемпіонат світу на відкритих стадіонах — проводиться з 1983 року, раз на два роки по непарних роках. Чергова світова першість 2017 року пройшла в серпні 2017 року у Лондоні; наступна відбудеться у вересні-жовтні 2019 року в Досі (Катар).
- Чемпіонат світу в приміщенні — проводиться з 1985 року, раз на два роки по парних роках;
- Чемпіонат Європи на відкритих стадіонах — проводиться з 1934 року раз на чотири роки (з 2010 — раз на два роки). Черговий Чемпіонат Європи пройшов в 2016 році в Амстердамі;
- Чемпіонат Європи в приміщенні — проводиться з 1966 року, раз на два роки по непарних роках;
- Кубок світу на відкритих стадіонах (командні змагання) — проводиться раз на чотири роки.
Основні комерційні змагання:
- Гран-Прі — цикл літніх змагань проходять щорічно і закінчуються фіналом Гран-Прі;
- Золота ліга — змагання проводились з 1998 року по 2010 рік. Золоту лігу замінила Діамантова ліга.
- Діамантова ліга — цикл змагань проводиться щорічно з 2010 року.
Олімпійські ігри
Легка атлетика входить до числа п'яти олімпійських видів спорту, які були представлені на всіх Олімпіадах. Число медалей, які розігрують на олімпійських змаганнях, змінювалося від 12 на першій Олімпіаді 1896 до 47 на Літніх іграх у Пекіні. Жінки почали змагатися на Олімпіадах, починаючи з 1928 року, проти волі барона де Кубертена[]. Олімпійський легкоатлетичний турнір проводиться на Олімпійському стадіоні і є центральною подією олімпійської програми, притягаючи увагу глядачів і засобів масової інформації.
Чемпіонати світу
Чемпіонати світу з легкої атлетики мають порівняно коротку історію. Перший такий турнір відбувся в 1983 році в Гельсінкі. Переможці змагань в кожній дисципліні оголошуються чемпіонами світу. Починаючи з 1991 року змагання стали проводитися щодва роки, відбуваючись у рік перед Олімпіадою і в рік після Олімпіади. В проміжні роки проводяться чемпіонати світу з кросу. Чемпіонати світу з легкої атлетики в залі проходять теж щодва роки, відмінні від тих, в яких проходять чемпіонати на відкритому повітрі. Перший такий чемпіонат відбувся в 1985 році в Парижі, але офіційна назва затвердилася тільки, починаючи з турніру 1987 року в Індіанаполісі.
Чемпіонати континентів
Континентальні федерації легкої атлетики проводять власні чемпіонати. Чемпіонати Європи також відбуваються щочотири роки посередині олімпійського циклу. Перший такий чемпіонат був організований в Турині в 1934 році, останній відбувся у 2010 в Барселоні. Починаючи з 1966 року проводяться чемпіонати Європи в залах. Окремо організовуються також чемпіонати світу й Європи з кросу[], ходьби[], напівмарафону й марафону[].
Легкоатлетичні турніри
Окрім чемпіонатів щороку проходить чимало турнірів світового й регіонального масштабу, які фінансуються громадськими організаціями й приватними спонсорами. Здебільшого програма таких турнірів скорочена до кількох дисциплін[]. На такі турніри спортсмени отримують особисті запрошення від організаторів, які керуються в своїх рішеннях як міркуваннями найкращих результатів, так і представництва від окремих країн, зазвичай країн-організаторів.
Низка змагань Золотої ліги входила у з 1998 року. На змагання ліги запрошувалися спортсмени, які мали найкращі результати в сезоні. Змагання ліги широко освітлювалися засобами масової інформації, зокрема телебаченням. У 2008 році вони включали 6 турнірів: в Осло, Римі, Цюриху, Брюсселі та Берліні з фіналом у Монако. Спортсмени, які зуміли виграти всі турніри у своїй дисципліні, ділили між собою джекпот — злиток золота вартістю в один мільйон доларів США[]. Шість дисциплін, для яких чинне це правило, вибирала IAAF[]. З 2010 року її замінила Діамантова ліга. Кількість етапів зросла до 14, а дисциплін — до 16(9 бігових та 7 технічних).
Інші турніри, менш престижні, ніж Золота ліга, об'єднані в Супер-гранпрі та Гранпрі. Вони повинні відповідати численним критеріям щодо якості інфраструктури, забезпечення, мінімального грошового фонду, представництва легкоатлетів відповідно до рейтингу[]. Змагання ще нижчого рангу не дають спортсменам очок в класифікацію IAAF[]. , що відбуваються в кінці сезону, збирають найкращих спортсменів року.
Інші змагання
Командні змагання з легкої атлетики зазвичай називаються кубками. Серед них , в якому змагаються команди континентів[], Кубок світу з марафону, Кубок світу з ходьби. В Європі з 1965 року проводиться — змагання між командами європейських країн. Починаючи з 1993 це змагання проходить щорічно.
Міжнародні матчі охоплюють змагання у всій олімпійській програмі. Серед таких матчів особливо принциповими були матчі між США та СРСР[]. У час до проведення чемпіонатів світу ці змагання мали статус основного змагання року. Франція спробувала відновити престиж таких змагань, організувавши — турнір з десяти дисциплін між провідними легкоатлетичними державами світу (Україна займає в цих змаганнях 5-6 місця). Крім того, легкоатлетичні змагання входять до складу таких змагань, як Ігри Співдружності, Середземноморські ігри, Панамериканські ігри, універсіади тощо.
Розвиток
Легка атлетика належить до найпопулярніших видів спорту, бо не вимагає дорогих умов для занять. Цим зумовлена її висока поширеність, в тому числі і в економічно слаборозвинених країнах Азії, Африки та Латинської Америки. За всю історію чемпіонатів світу з 1983 по 2007 рік медалі на них завойовували спортсмени 83 країн.
Найрозвиненіша легка атлетика, як вид спорту в таких країнах як США, Росія, Німеччина, Велика Британія, Кенія, Ефіопія.
Найбільшу кількість золотих медалей на останньому чемпіонаті світу на відкритих стадіонах (2017 рік) завойовано спортсменами США.
Спортсмени
Найбільшу кількість золотих медалей в історії Олімпійських ігор виграли Карл Льюїс (США) та Пааво Нурмі (Фінляндія) — 9 золотих медалей.
Видатні результати в історії світового спорту показали такі легкоатлети як:
- Роберт Корженевський ( Польща)
- Джессі Оуенс ( США)
- Валерій Брумель ( СРСР)
- Ел Ортер ( США)
- Сергій Бубка ( СРСР- Україна)
- Майкл Джонсон ( США)
- Гішам Ель-Герруж ( Марокко)
- Хайле Гебреселассіє ( Ефіопія)
- Кененіса Бекеле ( Ефіопія)
- Усейн Болт ( Ямайка)
- Ніна Пономарьова-Ромашкова ( СРСР)
- Тетяна Казанкіна ( СРСР)
- Ірена Шевінська ( Польща)
- Хайке Дрехслер ( НДР)
- Вілма Рудольф ( США)
- Стефка Костадінова ( Болгарія)
- Джекі Джойнер-Керсі ( США)
- Месерет Дефар ( Ефіопія)
- Тірунеш Дібаба ( Ефіопія)
- Олена Ісінбаєва ( Росія)
Див. також
Примітки
- . ІААФ. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 22 березня 2018.
- Легка атлетика: Підручник. — Житомир : Видавництво ЖДУ ім. І. Франка, 2013. — С. 9. — . з джерела 21 жовтня 2019
- Легкая атлетика : стаття // Легкая атлетика: Энциклопедия. В 2-х т. : ( )[рос.] / В. Б. Зеличенок, В. Н. Спичков, В. Л. Штейнбах ; общ. ред. В. В. Балахничев. — М : Человек, 2012. — Т. 1. — С. 568-569. — .
- Булатова М. М. Олімпійська спадщина України: художній альбом [ 24 травня 2021 у Wayback Machine.] / M. M. Булатова. – К.: Олімп. л-ра, 2017. – Кн. 2.–144 с. — іл.
- Страницы истории современного легкоатлетического спорта // Легкая атлетика: Справочник : ( )[рос.] / Р. В. Орлов. — М : Советский спорт, 2011. — С. 26-29. — .
- . ІААФ. Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 20 липня 2019.
- М. О. Бєлих, П. Т. Богачик, З. П. Синицький. Легкоатлети України. Видання друге, доповнене і перероблене. — Київ : «Здоров'я», 1979. — С. 3.
- Спорт на Україні: Довідник. — Київ : Видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1958. — С. 79.
- Легка атлетика: Підручник. — Житомир : Видавництво ЖДУ ім. І. Франка, 2013. — С. 13-18. — . з джерела 21 жовтня 2019
- . Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 13 жовтня 2020.
- Бег спортивный : стаття // Легкая атлетика: Энциклопедия. В 2-х т. : ( )[рос.] / В. Б. Зеличенок, В. Н. Спичков, В. Л. Штейнбах ; общ. ред. В. В. Балахничев. — Москва : Человек, 2012. — Т. 1. — С. 74. — .
- Ходьба спортивная : стаття // Легкая атлетика: Энциклопедия. В 2-х т. : ( )[рос.] / В. Б. Зеличенок, В. Н. Спичков, В. Л. Штейнбах ; общ. ред. В. В. Балахничев. — Москва : Человек, 2012. — Т. 2. — С. 436-437. — .
- Прыжки легкоатлетические : стаття // Легкая атлетика: Энциклопедия. В 2-х т. : ( )[рос.] / В. Б. Зеличенок, В. Н. Спичков, В. Л. Штейнбах ; общ. ред. В. В. Балахничев. — Москва : Человек, 2012. — Т. 2. — С. 200-201. — .
- . www.todor66.com. Архів оригіналу за 18 січня 2020. Процитовано 18 січня 2020.
- . www.todor66.com. Архів оригіналу за 18 січня 2020. Процитовано 18 січня 2020.
- Метания : стаття // Легкая атлетика: Энциклопедия. В 2-х т. : ( )[рос.] / В. Б. Зеличенок, В. Н. Спичков, В. Л. Штейнбах ; общ. ред. В. В. Балахничев. — Москва : Человек, 2012. — Т. 1. — С. 647. — .
- Бубка С.Н., Булатова М.М. (2015). Легка атлетика. Енциклопедія в питаннях і відповідях (Українська) . Київ: Олімпійська література. с. 484. ISBN .
- Энциклопедический словарь юного спортсмена (російська) . Москва: Педагогика. 1980. с. С.274-284.
{{}}
:|pages=
має зайвий текст () - IAAF.org. . web.archive.org (англ.). Архів оригіналу за 9 січня 2010. Процитовано 20 серпня 2021.
- Козлова О. Сучасна система змагань із легкої атлетики та її вплив на змагальну діяльність спортсменів високої кваліфікації [ 4 червня 2021 у Wayback Machine.] / О. Козлова // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2015. - № 3. - С. 245-253.
- Булатова М. М. Твій перший олімпійський путівник [ 30 січня 2022 у Wayback Machine.] / М. М. Булатова. – [5-е вид. доп.]. – К., 2017. – 128 с.
- Бубка С.Н., Булатова М.М. (2015). Легка атлетика. Енциклопедія в питаннях і відповідях (Українська) . Київ: Олімпійська література. с. 484. ISBN .
- Бубка С.Н., Булатова М.М. (2015). Легка атлетика. Енциклопедія в питаннях і відповідях (Українська) . Київ: Олімпійська література. с. 519. ISBN .
- Бубка С.Н., Булатова М.М. (2015). Легка атлетика. Енциклопедія в питаннях і відповідях (Українська) . Київ: Олімпійська література. с. 95. ISBN .
- Бубка С.Н. Булатова М.М. (2015). Легка атлетика. Енциклопедія в питаннях і відповідях (Українська) . Київ: Олімпійська література. с. 508. ISBN .
- Бубка С.Н., Булатова М.М. (2015). Легка атлетика. Енциклопедія в питаннях і відповідях (Українська) . Київ: Олімпійська література. с. 515. ISBN .
- Бубка С.Н., Булатова М.М. (2015). Легка атлетика. Енциклопедія в питаннях і відповідях (Українська) . Київ: Олімпійська література. с. 516. ISBN .
Посилання
- Федерація легкої атлетики України [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Все про легку атлетику [ 23 липня 2019 у Wayback Machine.]
Джерела
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 2 : Каліграфія — Португальці. — 736 с.
Література
- Легка атлетика: навч.-метод. посіб. / [уклад. І. О. Ячнюк та ін.]. — Чернівці: ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2018. — 164 с.
- Статистика 2017: легка атлетика / Іван Качківський ; Федерація легкої атлетики України. — Вінниця, 2018. — 592 с. : фот., табл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Legka atle tika olimpijskij vid sportu yakij ob yednuye sportivni disciplini sho vklyuchayut zmagannya z bigu stribkiv metan ta sportivnoyi hodbi Najrozpovsyudzhenishimi vidami legkoyi atletiki ye bigovi ta tehnichni disciplini na stadioni big po shose kros ta sportivna hodba Legka atletikaHarakteristikaKategoriya na vidkritomu povitri v primishenniPershi zmagannyaRik 776 do n e Olimpijski igri 1896Chempionat svitu 1983Chempionat Yevropi 1934Inshi zmagannya Chempionat svitu z legkoyi atletiki v primishenni z 1985 Diamantova liga z 2010 Mizhnarodna federaciyaNazva Svitova legka atletikaRik zasnuvannya 1912Golova federaciyi Sebastyan KouVebsajt www worldathletics orgNacionalna federaciyaFederaciya legkoyi atletiki UkrayiniPov yazani proyektiKategoriya Legka atletika Portal Legka atletika Marka Ukrposhti Legka atletika 2002 Rezultati bigovih disciplin ocinyuyutsya z oglyadu na misce yake sportsmen posiv abo na chas yakij buv nim pokazanij na finishi v toj chas yak peremozhcem u stribkah ta metannyah ye atlet sho najdovshe abo najvishe stribnuv chi najdovshe metnuv znaryaddya za rezultatami seriyi sprob Vidnosna prostota zmagan ta vidsutnist neobhidnosti u koshtovnomu obladnanni roblyat legku atletiku odnim z najpopulyarnishih vidiv sportu u sviti Legka atletika skladayetsya perevazhno z individualnih disciplin za viklyuchennyam estafetnih startiv ta zmagan v yakih dodayutsya individualni pokazniki sportsmeniv zadlya viznachennya komandi peremozhcya napriklad u krosi Organizovani legkoatletichni zmagannya berut svij pochatok z 776 do n e koli buli provedeni pershi antichni Olimpijski igri Pravila ta format provedennya zmagan iz suchasnih legkoatletichnih disciplin buli rozrobleni u Zahidnij Yevropi ta Pivnichnij Americi u 19 ta 20 storichchyah ta buli zgodom perejnyati v inshih kutochkah planeti Perevazhna bilshist suchasnih najvazhlivishih zmagan organizovuyutsya ta provodyatsya pid egidoyu kerivnogo organu svitovoyi legkoyi atletiki Svitovoyi legkoyi atletiki angl World Athletics ta yiyi 214 krayin chleniv Legkoatletichni vidi formuyut kistyak zmagan na litnih Olimpijskih igrah Krim cogo najgolovnishim legkoatletichnim zmagannyam ye Chempionat svitu z legkoyi atletiki sho vklyuchaye zmagannya z bigovih ta tehnichnih disciplin na stadioni marafonskij big ta sportivnu hodbu Inshi najprestizhnishi zmagannya vklyuchayut napriklad Chempionat svitu z legkoyi atletiki v primishenni Chempionat svitu z napivmarafonu ta zmagannya seriyi Diamantova liga IstoriyaLegka atletika odin z najdavnishih vidiv sportu Za bagato stolit do nashoyi eri deyaki narodi Aziyi i Afriki vlashtovuvali legkoatletichni zmagannya Ale spravzhnij rozkvit cogo vidu sportu nastav v Starodavnij Greciyi Pershi Olimpijski igri davnini pro yaki zbereglis dostovirni zapisi vidbulisya v 776 roci do n e Todi v programu zmagan vhodiv lishe big na 1 stadij 192 27 m U 724 roci do n e provodivsya big vzhe na 2 stadiya a she cherez chotiri roki vidbuvsya pershij olimpijskij zabig na dovgu distanciyu 24 stadiya Peremoga na igrah cinuvalasya duzhe visoko Chempionam nadavali veliki pochesti obirali na pochesni posadi v yih chest buduvali monumenti Velikoyu populyarnistyu v Starodavnij Greciyi koristuvalisya stribki v dovzhinu i estafetnij big lampaderiomas uchasniki yakogo peredavali odin odnomu palayuchij fakel Piznishe v programu Olimpijskih igor buli vklyucheni metannya diska i metannya spisa a 708 roku do n e vpershe buli provedeni zmagannya z bagatoborstva pentatlonu v yakij vhodiv big na 1 stadij metannya diska spisa stribok v dovzhinu pid chas rozbigu atlet trimav v rukah ganteli masoyu vid 1 5 do 4 5 kg i borotba pankration U 393 roci n e Olimpijski igri pripinili svoye isnuvannya u zv yazku z vtratoyu Greciyeyu samostijnosti ta perehodom yiyi pid vladu Rimskoyi imperiyi Razom z Olimpijskimi igrami antichnosti na dovgij chas znik i greckij ideal vihovannya garmoniyi tila j duhu fizichnoyi krasi j duhovnogo blagorodstva Bilshe tisyacholittya povinno bulo projti shob u novij situaciyi teper vzhe ne na nacionalnomu a na mizhnarodnomu rivni bulo vidrodzheno Olimpijski igri Shotlandski serednovichni zmagannya z metannya molota U serednovichchi velikih zmagan z legkoyi atletiki ne provodilosya hocha ye vidomosti sho v svyatkovi dni lyudi rozvazhalisya zmagayuchis v metanni kameniv stribkah v dovzhinu i u visotu v bigu na shvidkist Piznishe v Zahidnij Yevropi big stribki i metannya uvijshli v sistemu fizichnogo vihovannya licariv Chitkih pravil zmagan v cej period she ne bulo tomu na kozhnomu zmaganni voni vstanovlyuvalis za domovlenistyu mizh sportsmenami Odnak postupovo pravila stavali vse bilsh stabilnimi Odnochasno vdoskonalyuvalisya i legkoatletichni snaryadi Pislya vinahodu v XIV storichchi vognepalnoyi zbroyi vid metannya vazhkogo kamenyu perejshli do shtovhannya metalevogo garmatnogo yadra Kovalskij molot postupovo zaminili molotom na lancyugu a zgodom yadro na lancyugu na sogodni yadro na stalevomu droti z ruchkoyu Stribok z zherdinoyu ilyustraciya 1861 Legka atletika yak vid sportu pochala skladatisya lishe naprikinci pershoyi polovini XIX st Buli zafiksovani rezultati v stribku z zherdinoyu v 1789 1 83 m D Bush Nimechchina v bigu na odnu milyu v 1792 5 52 0 F Pavell Velika Britaniya ta v bigu na 880 yardiv v 1830 2 06 0 A Vud Velika Britaniya v stribkah u visotu v 1827 1 575 A Vilson Velika Britaniya v metanni molota v 1838 19 71 m Rajon Irlandiya v shtovhanni yadra v 1839 8 61 m T Karradis Kanada tosho Vvazhayetsya sho pochatok istoriyi suchasnoyi legkoyi atletiki poklali zmagannya v bigu na distanciyi blizko 2 km sered uchniv koledzhu v anglijskomu v 1837 pislya chogo taki zmagannya stali provoditisya v inshih navchalnih zakladah Angliyi Piznishe do programi zmagan stali vklyuchati big na korotki distanciyi big z pereshkodami metannya vagi a v 1851 stribki v dovzhinu i visotu z rozbigu U 1864 mizh universitetami Oksforda i Kembridzha buli provedeni pershi zmagannya yaki stali nadali shorichnimi ta zapochatkuvali tradicijni dvostoronni matchi yak format legkoatletichnih zmagan U 1865 buv zasnovanij Londonskij atletichnij klub sho populyarizuvav legku atletiku organizovuvav zmagannya ta naglyadav za dotrimannyam amatorskogo statusu sportsmeniv Vishij organ britanskogo legkoatletichnogo sportu Lyubitelska atletichna asociaciya sho ob yednala vsi legkoatletichni organizaciyi Britanskoyi imperiyi buv organizovanij v 1880 Desho piznishe nizh v Angliyi stala rozvivatisya legka atletika v SShA v 1868 buv organizovanij legkoatletichnij klub v Nyu Jorku a 1875 studentskij sportivnij soyuz yaka shvidko stala populyarnoyu v universitetah Ce zabezpechilo v nastupni roki do 1956 providne stanovishe amerikanskih legkoatletiv u sviti U 1880 1890 v bagatoh krayinah svitu buli organizovani lyubitelski legkoatletichni asociaciyi yaki ob yednali okremi klubi ligi i otrimali prava vishih organiv z legkoyi atletiki Shirokij rozvitok suchasnoyi legkoyi atletiki pov yazane z vidrodzhennyam Olimpijskih igor 1896 v yakih viddayuchi daninu davnogreckim olimpiadam yij vidveli najbilshe misce Olimpijski igri i sogodni zalishayutsya potuzhnim stimulom dlya rozvitku legkoyi atletiki v usomu sviti pershij prezident IAAF 17 lipnya 1912 v Stokgolmi bula stvorena Mizhnarodna amatorska legkoatletichna federaciya abo IAAF angl International Amateur Athletics Federation yak kerivnij legkoatletichnij organ v cilomu sviti Pershim prezidentom IAAF buv obranij shved Zigfrid Edstrem yakij zalishavsya na comu postu do 1946 Na moment stvorennya federaciyi do neyi vhodili 17 krayin a zaraz vona vzhe nalichuye ponad 200 krayin chleniv Pochinayuchi z 2002 federaciya zminila vlasnu nazvu zberigshi kolishnyu abreviaturu IAAF i stala nazivatis Mizhnarodnoyu asociaciyeyu legkoatletichnih federacij angl International Association of Athletic Federations Dlya kerivnictva rozvitkom legkoyi atletiki v krayinah Yevropi i regulyuvannya kalendarya yevropejskih zmagan ta yih provedennya stvorena Yevropejska legkoatletichna asociaciya yaka ob yednuye legkoatletichni federaciyi yevropejskih krayin Podibni asociaciyi i konfederaciyi stvoreni i v inshih regionah svitu Legkoatletichna asociaciya Pivnichnoyi i Centralnoyi Ameriki ta krayin Karibskogo basejnu Podalshi vihi rozvitku svitovoyi legkoyi atletiki skladalis iz nastupnih podij 1914 tretij Kongres IAAF zatverdiv pershi tehnichni pravila provedennya zmagan ta pershi svitovi legkoatletichni rekordi 1919 u Montevideo buv provedenij pershij chempionat Pivdennoyi Ameriki z legkoyi atletiki peremozhnicya pershih z metannya spisa 1921 u Parizhi stvoryuyetsya do yakoyi uvijshli nacionalni organizaciyi shesti krayin Todi zh na parizkomu stadioni fr vidbulisya pershi Populyarnist cih Igor spriyala tomu sho v 1928 p yat zhinochih vidiv legkoyi atletiki buli vklyucheni do olimpijskoyi programi Vsesvitni zhinochi igri provodilisya she trichi v 1926 Geteborg 1930 Praga i 1934 London U 1936 Mizhnarodna zhinocha federaciya ob yednalasya z IAAF 1922 v Zhenevi vpershe pobachiv svit mizhnarodnij legkoatletichnij shorichnik pidgotovlenij Vidannya mistilo veliku kilkist statistichnih materialiv rekordi rezultati velikih zmagan spiski krashih atletiv Pislya vihodu drugogo vidannya v 1923 jogo vipusk pislya smerti avtora perervavsya na dovgi roki 1923 u Parizhi vpershe buli provedeni Vsesvitni studentski igri Universiada 1926 u Mehiko vidbulisya pershi Igri krayin Centralnoyi Ameriki i Karibskogo basejnu Finish zabigu na 100 metrivci na pershomu chempionati Yevropi 1934 u Turini vidbuvsya pershij chempionat Yevropi v yakomu vistupali tilki choloviki 1940 pershij pokaz zmagan legkoatletiv po telebachennyu Ce vidbulosya pid chas chempionatu amerikanskih atletiv v primishenni znamenitogo Medison skver garden v Nyu Jorku 1946 novim drugim za likom prezidentom IAAF staye olimpijskij chempion 1928 z bigu na 400 metriv z bar yerami Devid Bergli 1950 u Bryusseli bula stvorena angl Association of Track and Field Statisticians Pochinayuchi z 1951 Asociaciya ponovlyuye pislya 28 richnoyi perervi vipusk shorichnogo statistichnogo vidannya ATFS International Athletics Annual 1951 u Buenos Ajresi provodyatsya pershi Panamerikanski igri a u Nyu Deli prohodyat pershi Azijski igri 1961 u shvejcarskomu Lugano provodyatsya pershi komandni zmagannya IAAF zi sportivnoyi hodbi sho otrimali nazvu Trofej Lugano a piznishe stali Kubkom svitu transformovanim u Komandnij chempionat svitu zi sportivnoyi hodbi 1965 u Shtutgarti prohodit pershij final rozigrashu Kubku Yevropi a u Brazzavili pershi Afrikanski igri 1966 u Dortmundi vidbulisya pershi Yevropejski igri v primishenni yaki v 1970 buli peretvoreni v chempionat Yevropi v primishenni 1973 IAAF bere pid svoyu yurisdikciyu mizhnarodni zmagannya z krosu sho provodyatsya z 1903 peretvorivshi yih na chempionat svitu z krosu 1975 IAAF prijmaye rishennya pro avtomatichne vidstoronennya vid zmagan sportsmeniv vikritih u zastosuvanni anabolichnih steroyidiv 1976 tretim prezidentom IAAF staye kolishnij bigun na 400 i 800 metriv gollandec tretij Prezident IAAF 1977 u Dyusseldorfi vpershe rozigranij Takozh nabiraye chinnosti rishennya IAAF pro obov yazkovu avtomatichnu fiksaciyu rezultativ z tochnistyu do 0 01 s dlya reyestraciyi rekordiv svitu v sprinterskomu bigu na distanciyah do 400 metriv vklyuchno 1981 Prezidentom IAAF staye italiyec 1983 u Gelsinki provoditsya pershij chempionat svitu z legkoyi atletiki 1985 vpershe provoditsya seriya komercijnih turniriv na zaproshennya IAAF Mobil Grand Prix V yaponskij Hirosimi provoditsya pershij Pochinayuchi z 1997 jogo rozigrash vklyuchenij do programi chempionativ svitu 1986 v Afinah prohodit pershij chempionat svitu sered yunioriv 1987 v amerikanskomu Indianapolisi provoditsya pershij chempionat svitu v primishenni Za dva roki do cogo v Parizhi projshli tak zvani Vsesvitni igri v primishenni Yihnij uspih i priviv do stvorennya novogo chempionatu svitu 1989 IAAF posilyuye zahodi shodo borotbi z vzhivannyam dopingu zobov yazuyuchi nacionalni federaciyi zastosovuvati sankciyi do porushnikiv chinnih pravil 1998 organizatori shesti najprestizhnishih etapiv Gran pri IAAF ob yednavshi zusillya i finansi stvoryuyut novu formu zmagan Zolotu ligu z najbilshim prizovim fondom v istoriyi legkoyi atletiki 1 miljon dolariv sho distavavsya atletam yaki peremogli na vsih shesti etapah cogo shorichnogo zmagannya 1999 vid rozrivu sercya vmiraye chetvertij prezident IAAF Primo Nebiolo Vidpovidno do Statutu IAAF vikonuvachem obov yazkiv prezidenta staye pershij viceprezident senegalec yakogo na nastupnomu Kongresi v 2001 v Edmontoni obrali povnopravnim p yatim za rahunkom prezidentom IAAF 2009 prijmayetsya rishennya peretvoriti Zolotu ligu v Diamantovu 2015 shostim Prezidentom IAAF obranij britanec Sebastyan Kou Rozvitok vitchiznyanoyi legkoyi atletikiSport u Rosijskij imperiyi yak i v inshih krayinah Yevropi pochav rozvivatisya nabuvati organizacijnih form dilitisya na vidi lishe z seredini XIX stolittya Na ci roki pripadayut i pershi vidomi nam zgadki pro zmagannya z legkoyi atletiki peredusim z bigu Tak u Mikolayevi 21 travnya 1858 vidbulisya zmagannya z bigu vlashtovani vijskovo morskimi oficerami dlya matrosiv i soldativ 52 choloviki rozpodileni na tri zabigi dolali pivtoraverstovu vidstan uzdovzh dorogi Togo zh dnya bulo provedeno j finalnij zabig dlya viznachennya peremozhcya Zagalom viniknennya legkoyi atletiki u Rosijskij imperiyi pov yazane z organizaciyeyu v 1888 sportivnogo gurtka v bilya Peterburga Vpershe chempionat Rosijskoyi imperiyi z legkoyi atletiki buv provedenij u 1908 U nomu vzyali uchast blizko 50 sportsmeniv U 1911 bula stvorena Vserosijska spilka lyubiteliv legkoyi atletiki yaka ob yednala bilya 20 sportivnih spilok Peterburga Moskvi Kiyeva Harkova Melitopolya Rigi ta inshih mist Nezvazhayuchi na pogani umovi provedennya zmagan deyaki ukrayinski sportsmeni v osnovnomu kiyani demonstruvali visoki na toj chas rezultati Do yih chisla mozhna vidnesti biguna na 400 metriv A Fuksa N Popovu 100 metriv stribki u visotu ta dovzhinu V Rozhkovu shtovhannya yadra metannya spisa ta inshih V Ukrayini legkoyu atletikoyu pochali vpershe zajmatisya v Odesi 1893 Desho piznishe vinikayut legkoatletichni gurtki v Katerinoslavi 1905 Kiyevi ta Harkovi 1910 U 1913 vpershe provoditsya mizhmiskij match Moskva Kiyiv v yakomu peremogu zdobuli moskvichi 10 18 serpnya 1921 v Harkovi bula provedena persha Vseukrayinska olimpiada yaka vklyuchala zmagannya z legkoyi atletiki U zmagannyah brali uchast legkoatleti z Kiyeva Zhitomira Chernigova ta inshih mist Ukrayini Bez perebilshennya mozhna skazati sho same v cej period v Ukrayini buli zakladeni osnovi dlya rozvitku vsih vidiv legkoyi atletiki Sportivni zv yazki Ukrayini z inshimi krayinami buli zapochatkovani v 1924 koli ukrayinski sportsmeni vpershe zustrichali v Harkovi legkoatletiv iz Finlyandiyi Glibokij slid u istoriyi ukrayinskoyi legkoyi atletiki zalishili U tridcyatih rokah proslavilis Zoya Sinicka Zosima Sinickij Oleksandr Kanaki Podalshij rozvitok legkoyi atletiki stav mozhlivim ne tilki u zv yazku z pidvishennyam yakosti trenuvannya ale j u rezultati znachnoyi roboti zi stvorennya naukovoyi shkoli fizichnoyi kulturi i sportu Na pochatku radyanskogo etapu rozvitku vitchiznyanoyi korolevi sportu period buli zrobleni pershi sprobi organizaciyi trenuvannya protyagom usogo roku U navchalnih i doslidnih institutah pochali shirshe rozroblyatisya pitannya navchannya i trenuvannya gotuvalisya novi programi dlya sekcij legkoyi atletiki i metodichni posibniki Uspishnomu stanovlennyu sistemi trenuvannya legkoatletiv spriyali navchalno trenuvalni zbori U cej chas princip cilorichnoyi pidgotovki v odnomu vidi legkoyi atletiki staye dominuyuchim U 1933 1934 sportsmeni pochinayut trenuvatis uzhe dvichi na den provodyachi trenuvannya zamist rankovoyi zaryadki Vpershe pochinayut provoditi i zimovi zmagannya z legkoyi atletiki u zv yazku z chim i viniklo pitannya pro neobhidnist budivnictva legkoatletichnih manezhiv Richnij obsyag trenuvannya v cej period dosyagaye 400 500 godin U 1935 ucheni vpershe vzyali uchast u trenuvalnomu zbori legkoatletiv dlya provedennya doslidzhen Takozh vpershe visuvayetsya ideya trenuvannya v girskih umovah i v barokameri 1935 Vprodovzh 1930 h publikuyutsya bagato naukovo metodichnih robit prisvyachenih riznim pitannyam sportivnogo trenuvannya osnovam metodiki trenuvannya osoblivostyam trenuvannya v rizni periodi pidgotovci sportsmena do fizichnih navantazhen vsebichnomu trenuvannyu zagalnim i specialnim fizichnim vpravam legkoatleta planuvannyu bagatorichnogo trenuvannya legkoatletiv trenuvannyu v zimovij period perehidnomu periodu trenuvannya tosho U sportivnij praktici 1937 1941 dlya bagatoh providnih sportsmeniv bulo znachno zbilsheno obsyag silovih vprav kilkist zanyat dosyagla 5 6 raziv na tizhden inodi voni provodilis shodenno i dvichi na den Trenuvannya stalo cilorichnim Peredvoyenni roki harakterizuyutsya shirokim tvorchim poshukom trenerami sportsmenami uchenimi medikami shlyahiv podalshogo udoskonalennya sistemi trenuvannya Aprobuyetsya svitlolider po brovci 400 metrovoyi dorizhki roblyatsya sprobi zastosovuvati v trenuvanni obtyazhuyuchi poyasi i zhileti bilsh vazhki priladi dlya metan Vikoristovuyutsya pristroyi dlya navchannya perehodu cherez planku v stribku z zherdinoyu blokovi trenazheri dlya rozvitku sili Treneri namagayutsya zminyuvati umovi trenuvannya m yakij grunt tverdi pereshkodi u stribkah vuzko postavleni stijki u stribkah z zherdinoyu vikoristovuvati zasobi psihologichnoyi pidgotovki zastosovuvati gandikapi v trenuvanni sprinteriv U ci roki she ne bulo detalno vivcheno sistemi sportivnogo trenuvannya ale principova shema jogo pobudovi praktichno vzhe bula privedena v diyu Peredvoyenni roki vidmicheni masovim rozvitkom legkoatletichnogo sportu provedennyam chislennih zmagan Tak u 1935 vidbulasya persha spartakiada vishiv u 1936 persha kolgospna spartakiada Volodimir Golubnichij 1964 Po zakinchenni Drugoyi svitovoyi vijni z 1945 vidnovlyuyutsya majzhe vsi tradicijni zmagannya z legkoyi atletiki U period 1946 1948 u sportivnij praktici oderzhalo viznannya planuvannya cilorichnogo trenuvannya obov yazkove vedennya shodennika sportsmena i zhurnalu trenera shiroko vikoristovuvalis rankovi trenuvannya buli zrobleni pershi kroki u rozrobci tizhnevogo ciklu U knizi Trenuvannya legkoatleta 1949 viklav osnovni zasobi i metodi sportivnogo trenuvannya formi i zmist trenuvalnih zanyat periodizaciyu i planuvannya sportivnoyi pidgotovki U pidruchniku mistitsya ryad novih polozhen pro pobudovu tizhnevogo trenuvalnogo ciklu metodi rozvitku shvidkosti i vikoristannya z ciyeyu metoyu dorizhki z nahilom a takozh bigu za motociklom pro metodiku rozvitku gnuchkosti chotirietapnu pobudovu richnogo trenuvannya biguniv na seredni distanciyi i stayeriv tosho Cya pracya bula shiroko vikoristana dlya udoskonalennya metodiki trenuvannya v okremih vidah legkoyi atletiki Minaye nebagato chasu i vzhe nevpiznannoyu staye sportivna Ukrayina nezvazhayuchi na tyazhki naslidki vijni rozgortayetsya intensivne budivnictvo shirokoyi merezhi sportivnih sporud fizichna kultura i sport micno vhodyat u povsyakdenne zhittya gromadyan Na cij osnovi pidvishuyetsya majsternist narodzhuyetsya bagato novih imen sportsmeniv visokogo klasu zdatnih gidno predstavlyati Ukrayinu na vsesoyuznih i mizhnarodnih turnirah Na shturm rekordiv smilivo vijshli legkoatleti Katerina Adamenko Yurij Kutenko Viktor Cibulenko Petro Chevgun Lyudmila Lisenko Vira Kryepkina Volodimir Golubnichij V yacheslav Skomorohov i bagato inshih vidomih lideriv vitchiznyanoyi legkoyi atletiki Yevgen Arzhanov 1972 U 1952 ukrayinski legkoatleti vpershe vzyali uchast v XV Olimpijskih igrah u Gelsinki XVII Olimpijski igri oznamenuvalisya poyavoyu novih chempioniv sered legkoatletiv Ukrayini I odnim z pershih stav skorohod Volodimir Golubnichij Vin narodivsya viris pochav zajmatisya sportom i vse svoye zhittya proviv u malovnichomu ukrayinskomu misti Sumah Na Rimskij Olimpiadi talanovitij sportsmen debyutuvav u 24 roki Vin zavoyuvav bliskuchu peremogu na distanciyi 20 km Odnak cherez chotiri roki v Olimpijskomu Tokio V Golubnichij posiv lishe tretye misce Cherez chotiri roki skorohod iz Sum znovu zdivuvav usih vigrav zolotu medal na HIH Olimpiadi v Mehiko Piznishe u Myunheni V Golubnichij zdobuv she j sribnu nagorodu I vzhe zovsim vin zdivuvav sportivnij svit koli v 1974 v 38 richnomu vici vpershe stav chempionom Yevropi na svoyij ulyublenij distanciyi Volodimir Golubnichij vistupav i na p yatij svoyij Olimpiadi v Monreali I hoch u tovaristvi najsilnishih sportsmeniv svitu bagato z yakih chi ne vdvoye buli molodshi za nogo sorokarichnomu veteranovi vazhko bulo rozrahovuvati na velikij uspih vin i cogo razu prodemonstruvav neabiyaku sportivnu muzhnist Nataliya Dobrinska 2013 Na XVII Olimpijskih igrah peremogu Lyudmili Lisenko v bigu na 800 metriv vvazhali zakonomirnistyu dnipropetrovska sportsmenka bula svitovoyu rekordsmenkoyu v comu vidi Ta lavri Olimpijskoyi chempionki yij distalisya v duzhe zapeklij borotbi Shob zavoyuvati zolotu medal L Lisenko dovelosya povtoriti svij svitovij rekord a ce potrebuvalo nadzvichajnogo napruzhennya sil v umovah nesterpnoyi rimskoyi speki Peremoga kiyanki Viri Kryepkinoyi na zmagannyah zi stribkiv u dovzhinu bula cilkom nespodivanoyu dlya vsih U pershij zhe finalnij sprobi vona vstanovila rekord Olimpijskih igor 6 m 37 sm i vigrala zolotu medal Zavershiv zusillya ukrayinskogo zolotogo zolotogo kvartetu v Rimi metalnik spisa z Kiyeva Viktor Cibulenko Ce bula jogo tretya Olimpiada U Gelsinki vin posiv chetverte misce v Melburni stav bronzovim prizerom Valerij Borzov 1974 Geroyem HH Olimpijskih igor odnogolosno viznano vidatnogo sprintera kiyanina Valeriya Borzova Pershim z yevropejciv Valerij Borzov zavoyuvav na odnij Olimpiadi 2 zoloti medali za peremogu v bigu na 100 i 200 metriv a takozh sribnu nagorodu v estafeti 4 100 metriv Sportivnim bijcem najvishogo klasu pokazav sebe na cij Olimpiadi i desyatiborec z Odesi Mikola Avilov yakij vigrav zolotu medal zi svitovim rekordom 8454 ochki Z pershoyi zh sprobi stav Olimpijskim chempionom kiyanin Anatolij Bondarchuk bilsh yak na 2 m perevishivshi poperednij olimpijskij rekord 75 m 50 sm z metannya molota Na HHI Olimpijskih igrah u Monreali pid chas nagorodzhennya peremozhciv zmagan z metannya molota na p yedestali poshani stoyali vzhe dva bogatiri z Ukrayini Zolotu medal zdobuv molodij kiyivskij metalnik Yurij Syedih a bronzovu Anatolij Bondarchuk Sered proslavlenih imen ukrayinskih legkoatletiv chempioniv i rekordsmeniv Ukrayini SRSR Yevropi ta svitu dostojne misce po pravu zajmayut Leonid Bartenyev Nadiya Konyayeva Valerij Brumel Igor Ter Ovanesyan Ivan Byelyayev Mikola Smaga Valentina Kozir Gennadij Bliznyecov Vadim Arhipchuk Leonid Litvinenko Yevgen Arzhanov Tetyana Prorochenko Lyudmila Aksonova Nina Zyuskova Nadiya Tkachenko N Olizarenko Viktor Burakov Volodimir Kiselov Vasil Arhipenko Valerij Pidluzhnij Tetyana Skachko Yurij Tamm Olena Zhupiyeva Volodimir Yashenko Rudolf Povarnicin Gennadij Avdyeyenko Olga Brizgina Viktor Brizgin Lyudmila Dzhigalova Mariya Pinigina Tetyana Samolenko Dorovskih Inesa Kravec Olena Krasovska Yurij Bilonog Nataliya Dobrinska Irina Lishinska Inga Babakova Oleksandr Bagach Oleksandr Krikun Olena Govorova Roman Shurenko Vita Stopina Tetyana Tereshuk Antipova Olena Antonova Nataliya Tobias Denis Yurchenko Zhanna Pintusevich Viktoriya Pavlish Anzhela Balahonova Ivan Geshko Vita Palamar Yurij Krimarenko Bogdan Bondarenko Yuliya Levchenko ta bagato inshih Spravzhnoyu legendoyu ukrayinskogo legkoatletichnogo sportu ye Sergij Bubka Cej nadzvichajno talanovitij sportsmen z 1983 po 1997 shist raziv zdobuvav zvannya chempiona svitu S Bubka ye peremozhcem Kubkiv svitu ta Yevropi 1985 chempionom Yevropi 1986 U 1988 vin stav chempionom XXIV Olimpijskih igor u Seuli Vin vstanoviv 35 svitovih rekordiv i trichi viznavavsya krashim sportsmenom svitu DiscipliniStart sprinteriv Big z bar yerami Estafetnij big Krosovij zabig Trejlovij bigun Svitova legka atletika vidilyaye nastupni grupi legkoatletichnih disciplin Bigovi disciplini yaki vklyuchayut Sprinterskij big distanciyi do 400 metriv vklyuchno Big na seredni distanciyi do 3000 metriv vklyuchno ta dovgi distanciyi distanciyi dovshi za 3000 metriv Bar yernij big distanciyi bud yakoyi dovzhini do marafonskoyi vklyuchno Estafetnij big Krosovij big Girskij big Big na ultramarafonski distanciyi Trejlovij big Sportivna hodba Stribki Metannya Big Dokladnishe Bigovi vidi legkoyi atletiki U bigovih disciplinah sportsmeni zalezhno vid konkretnoyi disciplini zmagayutsya na sintetichnij dorizhci stadionu na vidkritomu povitri dovzhina kola 400 metriv abo areni pid dahom dovzhina kola 200 metriv shose z asfaltovim pokrittyam peresichenij miscevosti girskih ta inshih trasah prirodnogo pohodzhennya Najpopulyarnishi bigovi disciplini zagalom 15 predstavleni v legkoatletichnij olimpijskij programi tri disciplini sprinterskogo bigu 100 200 ta 400 metriv tri disciplini bigu na seredni distanciyi 800 1500 metriv 3000 metriv z pereshkodami dvi disciplini bigu na dovgi distanciyi 5000 ta 10000 metriv odna shosejna disciplina marafonskij big tri disciplini bar yernogo bigu 100 metriv suto u zhinok 110 metriv suto u cholovikiv ta 400 metriv tri estafetni disciplini 4 100 ta 4 400 metriv u cholovikiv ta zhinok a takozh estafeta 4 400 metriv sered zmishanih komand po dva choloviki ta zhinki u kozhnij Okremi inshi populyarni bigovi disciplini sho ne vhodyat do olimpijskoyi programi vklyuchayut big na 60 metriv u primishenni big na 1 milyu u primishenni ta na stadioni shosejnij big na ta napivmarafonskij distanciyah Zagalnoprijnyatim ye vkazuvati dovzhinu shosejnoyi distanciyi u kilometrah a stadionnoyi u tisyachah metriv Grupi pozastadionnih bigovih disciplin takozh vklyuchayut kros girskij big big na ultramarafonski distanciyi ta trejl Sportivna hodba Dokladnishe Sportivna hodba Poslidovnist ruhu pri sportivnij hodbi U porivnyanni zi zvichajnoyu hodboyu vid uchasnikiv zmagan zi sportivnoyi hodbi yak grupi legkoatletichnih disciplin vimagayetsya dotrimannya dvoh klyuchovih pravil za povtoryuvane porushennya yakih sportsmen znimayetsya z distanciyi sportsmen povinen postijno zdijsnyuvati kontakt iz zemleyu shob pri comu ne vidbuvalosya vidimoyi dlya lyudskogo oka vtrati kontaktu z dorizhkoyu vinesena vpered oporna noga povinna buti povnistyu vipryamlena ne zignuta v kolinnomu suglobi z momentu pershogo kontaktu iz zemleyu do prohodzhennya vertikali Shvidkist sportivnoyi hodbi v 2 2 5 razi vishe zvichajnoyi sho dosyagayetsya yak dovzhinoyu 105 115 sm tak i chastotoyu 180 200 na hvilinu kroku Sportivni hodoki na distanciyi Pochinayuchi z 1908 sportivna hodba vhodit do programi Olimpijskih igor za vinyatkom Igor 1928 a z 1934 do programi chempionativ Yevropi z legkoyi atletiki U 1976 buli viznacheni pershi chempioni svitu zi sportivnoyi hodbi na 50 kilometriv U mezhah suchasnoyi olimpijskoyi programi choloviki zmagayutsya na vidkritomu povitri na dvoh distanciyah hodbi 20 z 1956 ta 50 kilometriv z 1932 v toj chas yak u zhinok olimpijske zoloto rozigruyetsya lishe na 20 kilometrovij distanciyi z 2000 do cogo z 1992 zhinka zmagalis na vdvichi korotshij distanciyi Na vidminu vid cogo na chempionatah svitu obidvi distanciyi predstavleni yak u zhinochij tak i u cholovichij programah Vidnosno rozpovsyudzhenoyu persh za vse u molodshih vikovih grupah ye i distanciya hodbi Na vidkritomu povitri distanciyi hodbi prokladayutsya yak pravilo kolom dovzhinoyu 1 2 km Krim cogo zmagannya hodokiv inodi prohodyat i na dorizhci stadionu yak pravilo ce disciplini hodbi na ta ridko metriv a takozh u primishenni standartni distanciyi na arenah pid dahom sho prohodyat 200 metrovim kolom stanovlyat ta inodi metriv Analogichno iz rozriznennyam shosejnih ta stadionnih bigovih distancij zagalnoprijnyatim ye vkazuvati dovzhinu shosejnoyi distanciyi hodbi u kilometrah a stadionnoyi u tisyachah metriv Stribki Stribok u visotu Stribun z zherdinoyu nad plankoyu Stribkovi disciplini u legkij atletici vsi z yakih olimpijski podilyayut na gorizontalni ta vertikalni Do gorizontalnih stribkiv nalezhat stribki u dovzhinu ta potrijnij stribok Vertikalni stribkovi disciplini predstavleni stribkami u visotu ta stribkami z zherdinoyu Zmagannya zi stribkiv u dovzhinu vklyuchalisya do programi Olimpijskih igor Davnoyi Greciyi v skladi pentatlona z drugoyi polovini XIX stolittya do programi nacionalnih zmagan z legkoyi atletiki z 1896 do programi vsih Olimpijskih igor z 1934 provodyatsya chempionati Yevropi a z 1983 chempionati svitu Na pershih suchasnih Olimpijskih igrah provodilis zmagannya zi stribkiv z miscya v dovzhinu visotu 1900 1912 ta v potrijnomu stribku 1900 1904 U programi suchasnih olimpijskih zmagan predstavleni vse chotiri stribkovih disciplini yak u cholovikiv tak i u zhinok Stribun u dovzhinu Kinograma potrijnogo stribku U stribku v dovzhinu ta potrijnomu stribku sportsmenam nadayetsya v kvalifikacijnih zmagannyah po 3 sprobi Do finalu potraplyayut yak pravilo 12 najsilnishih za rezultatami kvalifikaciyi de kozhen maye zmogu vikonati tri sprobi a 8 najsilnishih u finali she po 3 Stribunam u visotu i z zherdinoyu nadayetsya po 3 sprobi na kozhnij visoti v bud yakomu vipadku dopuskayetsya ne bilshe troh pospil nevdalo vikonanih sprob na bud yakih visotah Stribki u visotu dovzhinu z zherdinoyu vhodyat do programi legkoatletichnogo desyatiborstva i cholovichogo semiborstva v primishenni a stribki u visotu ta dovzhinu do zhinochih semiborstva ta p yatiborstva v primishenni Do programi chempionativ svitu vsi vidi stribkiv buli vklyucheni z samogo pershogo chempionatu z 1983 za viklyuchennyam zhinochih potrijnogo stribku vpershe vklyuchenij v 1993 ta stribku z zherdinoyu u 1999 Metannya Metannya spisa Shtovhannya yadra Metannya molota Metannya diska Metannya yavlyaye soboyu kompleks sportivnih disciplin legkoyi atletiki sho vklyuchaye metannya diska spisa molota ta inshih sportivnih snaryadiv a takozh shtovhannya yadra na dalnist Zmagannya z metannya diska ta spisa vhodili v programu Olimpijskih igor Davnoyi Greciyi Programa metan na suchasnih Olimpijskih igrah na pershih porah postijno zminyuvalasya U 1896 na Igrah I Olimpiadi do programi buli vklyucheni zmagannya zi shtovhannya yadra ta metannya diska U 1900 z yavilosya metannya molota Na Igrah u 1904 ta 1920 prohodili zmagannya z metannya vagi 56 funtiv 25 4 kg Na Igrah 1908 u programi z yavilosya metannya spisa Prichomu krim klasichnogo stilyu disk i spis takozh metali okremo antichnim peredbachav vikonannya atletom sprob stoyachi na chotirikutnij platformi zamist klasichnogo sposobu metannya z kola ta dovilnim peredbachav mozhlivist pid chas vikonannya sprobi trimati spis ne po centru a v bud yakomu inshomu misci stilyami vidpovidno Na Igrah 1912 novovvedennyam yake ne buli predstavleno na nastupnih Olimpiadah u legkoatletichnij olimpijskij programi buli predstavleni yak okremi tri disciplini metan yadro disk ta spis v yakih pidsumkovij zalik viznachavsya zalezhno vid sumi najkrashih sprob vikonanih oboma rukami kozhen sportsmen vikonuvav po tri sprobi kozhnoyu rukoyu Pochinayuchi z 1924 programa cholovichih zmagan ostatochno vstanovilasya shtovhannya yadra metannya diska molota spisa Do Igor 1932 zmagalisya tilki choloviki Pochinayuchi z 1932 v borotbu za olimpijski nagorodi vklyuchilis zhinki Z cogo roku v olimpijskij programi z yavilisya zmagannya z metannya diska ta spisu sered zhinok Na Igrah 1948 do programi zmagan vklyuchili shtovhannya yadra a z 2000 metannya molota sered zhinok Metannya diska i spisa ye takozh disciplinami cholovichogo desyatiborstva a shtovhannya yadra zhinochogo semiborstva Bagatoborstvo Bagatoborstva vklyuchayut zmagannya iz kilkoh legkoatletichnih disciplin i peremozhec viznachayetsya za sumoyu ochok yaki dayutsya za rezultat u kozhnij disciplini Do suchasnoyi olimpijskoyi programi vhodyat desyatiborstvo u cholovikiv ta semiborstvo u zhinok Do 1980 roku zhinochi zmagannya provodilisya z p yati vidiv utvoryuyuchi p yatiborstvo Do cholovichogo desyatiborstva vhodyat chotiri bigovi disciplini tri stribkovi ta tri metalni Zmagannya u zalah provodyatsya zazvichaj za vkorochenoyu programoyu oskilki deyaki z disciplin taki yak metannya spisa napriklad potrebuyut prostoru OrganizaciyiGolovnim organom upravlinnya spravami legkoyi atletiki ye Mizhnarodna asociaciya legkoatletichnih federacij IAAF zasnovana v 1912 roci pislya stokgolmskoyi Olimpiadi IAAF vstanovlyuye pravila provedennya zmagan i naglyadaye za yih dotrimannyam oficijno zasvidchuye svitovi rekordi ta zabezpechuye organizaciyu mizhnarodnih zmagan IAAF nalichuye 212 nacionalnih federaciyi tobto ohoplyuye usi krayini svitu i navit deyaki teritoriyi yaki she ne otrimali oficijnoyi nezalezhnosti Mizhnarodna asociaciya legkoatletichnih federacij maye shist kontinentalnih pidrozdiliv Yevropejska asociaciya legkoyi atletiki zasnovana v 1970 roci V Ukrayini rozvitkom legkoyi atletiki zajmayetsya Federaciya legkoyi atletiki Ukrayini Najbilshi regionalni organizaciyi Yevropejska legkoatletichna asociaciya Yevropejska asociaciya legkoyi atletiki pid egidoyu yakoyi provodyatsya Chempionati Yevropi vidkritij i zakritij dzherelo Legkoatletichna asociaciya Pivnichnoyi i Centralnoyi Ameriki ta krayin Karibskogo basejnu Golovni starti sho provodyatsya pid egidoyu IAAF zmagannya z legkoyi atletiki v programi Olimpijskih igor a takozh chempionati svitu na vidkritih stadionah i v zakritih primishennyah Osnovni zmagannyaMizhnarodni zmagannya z legkoyi atletiki organizovani za chotiririchnimi ciklami Golovni turniri Olimpijski igri ta chempionati svitu z legkoyi atletiki sho vidbuvayutsya shochotiri roki U cih velikih zmagannyah mozhut brati uchast u kozhnomu z vidiv tilki po tri sportsmeni vid krayini dzherelo Dlya vidboru gidnih sportsmeniv iz velikogo chisla krayin mizhnarodnoyu asociaciyeyu vstanovleni minimalni normativi yakim povinni zadovolnyati pretendenti na uchast Komercijni i nekomercijni zmagannya Riznicya mizh komercijnimi ta nekomercijnimi zmagannyami golovnim chinom polyagaye v pidhodi do vidboru atletiv i riznomu tlumachenni pravil dzherelo Metannya spisa na Chempionati svitu 2007 Osnovni osoblivosti komercijnih igor dzherelo zmagannya provodyatsya zazvichaj v odne kolo bud yaku kilkist uchasnikiv vid krayini v tomu chisli vajld kard mozhut otrimati uchasniki vid krayini organizatora dopuskayetsya vikoristannya pejsmejkera v bigovih disciplinah dopuskayetsya zmenshennya kilkosti sprob v tehnichnih disciplinah do 4 zamist 6 choloviki i zhinki mozhut brati uchast v odnomu zabigu nestandartnij pidbir vidiv u legkoatletichni bagatoborstva Vse ce zazvichaj robitsya z metoyu pidvishennya vidovishnosti ta dinamizmu sportivnogo zmagannya dzherelo Do mizhnarodnih nekomercijnih zmagan nalezhat dzherelo Litni Olimpijski igri legka atletika v programi Igor z 1896 roku Chempionat svitu na vidkritih stadionah provoditsya z 1983 roku raz na dva roki po neparnih rokah Chergova svitova pershist 2017 roku projshla v serpni 2017 roku u Londoni nastupna vidbudetsya u veresni zhovtni 2019 roku v Dosi Katar Chempionat svitu v primishenni provoditsya z 1985 roku raz na dva roki po parnih rokah Chempionat Yevropi na vidkritih stadionah provoditsya z 1934 roku raz na chotiri roki z 2010 raz na dva roki Chergovij Chempionat Yevropi projshov v 2016 roci v Amsterdami Chempionat Yevropi v primishenni provoditsya z 1966 roku raz na dva roki po neparnih rokah Kubok svitu na vidkritih stadionah komandni zmagannya provoditsya raz na chotiri roki Osnovni komercijni zmagannya Gran Pri cikl litnih zmagan prohodyat shorichno i zakinchuyutsya finalom Gran Pri Zolota liga zmagannya provodilis z 1998 roku po 2010 rik Zolotu ligu zaminila Diamantova liga Diamantova liga cikl zmagan provoditsya shorichno z 2010 roku Olimpijski igri Dokladnishe Legka atletika na Olimpijskih igrah ta Legka atletika na litnih Paralimpijskih igrah Legka atletika vhodit do chisla p yati olimpijskih vidiv sportu yaki buli predstavleni na vsih Olimpiadah Chislo medalej yaki rozigruyut na olimpijskih zmagannyah zminyuvalosya vid 12 na pershij Olimpiadi 1896 do 47 na Litnih igrah u Pekini Zhinki pochali zmagatisya na Olimpiadah pochinayuchi z 1928 roku proti voli barona de Kubertena dzherelo Olimpijskij legkoatletichnij turnir provoditsya na Olimpijskomu stadioni i ye centralnoyu podiyeyu olimpijskoyi programi prityagayuchi uvagu glyadachiv i zasobiv masovoyi informaciyi Chempionati svitu Dokladnishe Chempionat svitu z legkoyi atletiki Chempionati svitu z legkoyi atletiki mayut porivnyano korotku istoriyu Pershij takij turnir vidbuvsya v 1983 roci v Gelsinki Peremozhci zmagan v kozhnij disciplini ogoloshuyutsya chempionami svitu Pochinayuchi z 1991 roku zmagannya stali provoditisya shodva roki vidbuvayuchis u rik pered Olimpiadoyu i v rik pislya Olimpiadi V promizhni roki provodyatsya chempionati svitu z krosu Chempionati svitu z legkoyi atletiki v zali prohodyat tezh shodva roki vidminni vid tih v yakih prohodyat chempionati na vidkritomu povitri Pershij takij chempionat vidbuvsya v 1985 roci v Parizhi ale oficijna nazva zatverdilasya tilki pochinayuchi z turniru 1987 roku v Indianapolisi Chempionati kontinentiv Kontinentalni federaciyi legkoyi atletiki provodyat vlasni chempionati Chempionati Yevropi takozh vidbuvayutsya shochotiri roki poseredini olimpijskogo ciklu Pershij takij chempionat buv organizovanij v Turini v 1934 roci ostannij vidbuvsya u 2010 v Barseloni Pochinayuchi z 1966 roku provodyatsya chempionati Yevropi v zalah Okremo organizovuyutsya takozh chempionati svitu j Yevropi z krosu dzherelo hodbi dzherelo napivmarafonu j marafonu dzherelo Legkoatletichni turniri Okrim chempionativ shoroku prohodit chimalo turniriv svitovogo j regionalnogo masshtabu yaki finansuyutsya gromadskimi organizaciyami j privatnimi sponsorami Zdebilshogo programa takih turniriv skorochena do kilkoh disciplin dzherelo Na taki turniri sportsmeni otrimuyut osobisti zaproshennya vid organizatoriv yaki keruyutsya v svoyih rishennyah yak mirkuvannyami najkrashih rezultativ tak i predstavnictva vid okremih krayin zazvichaj krayin organizatoriv Nizka zmagan Zolotoyi ligi vhodila u z 1998 roku Na zmagannya ligi zaproshuvalisya sportsmeni yaki mali najkrashi rezultati v sezoni Zmagannya ligi shiroko osvitlyuvalisya zasobami masovoyi informaciyi zokrema telebachennyam U 2008 roci voni vklyuchali 6 turniriv v Oslo Rimi Cyurihu Bryusseli ta Berlini z finalom u Monako Sportsmeni yaki zumili vigrati vsi turniri u svoyij disciplini dilili mizh soboyu dzhekpot zlitok zolota vartistyu v odin miljon dolariv SShA dzherelo Shist disciplin dlya yakih chinne ce pravilo vibirala IAAF dzherelo Z 2010 roku yiyi zaminila Diamantova liga Kilkist etapiv zrosla do 14 a disciplin do 16 9 bigovih ta 7 tehnichnih Inshi turniri mensh prestizhni nizh Zolota liga ob yednani v Super granpri ta Granpri Voni povinni vidpovidati chislennim kriteriyam shodo yakosti infrastrukturi zabezpechennya minimalnogo groshovogo fondu predstavnictva legkoatletiv vidpovidno do rejtingu dzherelo Zmagannya she nizhchogo rangu ne dayut sportsmenam ochok v klasifikaciyu IAAF dzherelo sho vidbuvayutsya v kinci sezonu zbirayut najkrashih sportsmeniv roku Inshi zmagannya Komandni zmagannya z legkoyi atletiki zazvichaj nazivayutsya kubkami Sered nih v yakomu zmagayutsya komandi kontinentiv dzherelo Kubok svitu z marafonu Kubok svitu z hodbi V Yevropi z 1965 roku provoditsya zmagannya mizh komandami yevropejskih krayin Pochinayuchi z 1993 ce zmagannya prohodit shorichno Mizhnarodni matchi ohoplyuyut zmagannya u vsij olimpijskij programi Sered takih matchiv osoblivo principovimi buli matchi mizh SShA ta SRSR dzherelo U chas do provedennya chempionativ svitu ci zmagannya mali status osnovnogo zmagannya roku Franciya sprobuvala vidnoviti prestizh takih zmagan organizuvavshi turnir z desyati disciplin mizh providnimi legkoatletichnimi derzhavami svitu Ukrayina zajmaye v cih zmagannyah 5 6 miscya Krim togo legkoatletichni zmagannya vhodyat do skladu takih zmagan yak Igri Spivdruzhnosti Seredzemnomorski igri Panamerikanski igri universiadi tosho RozvitokLegka atletika nalezhit do najpopulyarnishih vidiv sportu bo ne vimagaye dorogih umov dlya zanyat Cim zumovlena yiyi visoka poshirenist v tomu chisli i v ekonomichno slaborozvinenih krayinah Aziyi Afriki ta Latinskoyi Ameriki Za vsyu istoriyu chempionativ svitu z 1983 po 2007 rik medali na nih zavojovuvali sportsmeni 83 krayin Najrozvinenisha legka atletika yak vid sportu v takih krayinah yak SShA Rosiya Nimechchina Velika Britaniya Keniya Efiopiya Najbilshu kilkist zolotih medalej na ostannomu chempionati svitu na vidkritih stadionah 2017 rik zavojovano sportsmenami SShA SportsmeniNajbilshu kilkist zolotih medalej v istoriyi Olimpijskih igor vigrali Karl Lyuyis SShA ta Paavo Nurmi Finlyandiya 9 zolotih medalej Vidatni rezultati v istoriyi svitovogo sportu pokazali taki legkoatleti yak Robert Korzhenevskij Polsha Dzhessi Ouens SShA Valerij Brumel SRSR El Orter SShA Sergij Bubka SRSR Ukrayina Majkl Dzhonson SShA Gisham El Gerruzh Marokko Hajle Gebreselassiye Efiopiya Kenenisa Bekele Efiopiya Usejn Bolt Yamajka Nina Ponomarova Romashkova SRSR Tetyana Kazankina SRSR Irena Shevinska Polsha Hajke Drehsler NDR Vilma Rudolf SShA Stefka Kostadinova Bolgariya Dzheki Dzhojner Kersi SShA Meseret Defar Efiopiya Tirunesh Dibaba Efiopiya Olena Isinbayeva Rosiya Div takozhSvitovi rekordi z legkoyi atletiki Rekordi Yevropi z legkoyi atletiki Rekordi Ukrayini z legkoyi atletiki Zala slavi Svitovoyi legkoyi atletikiPrimitki IAAF Arhiv originalu za 11 listopada 2019 Procitovano 22 bereznya 2018 Legka atletika Pidruchnik Zhitomir Vidavnictvo ZhDU im I Franka 2013 S 9 ISBN 978 966 485 060 2 z dzherela 21 zhovtnya 2019 Legkaya atletika stattya Legkaya atletika Enciklopediya V 2 h t ros V B Zelichenok V N Spichkov V L Shtejnbah obsh red V V Balahnichev M Chelovek 2012 T 1 S 568 569 ISBN 978 5 904885 80 9 Bulatova M M Olimpijska spadshina Ukrayini hudozhnij albom 24 travnya 2021 u Wayback Machine M M Bulatova K Olimp l ra 2017 Kn 2 144 s il Stranicy istorii sovremennogo legkoatleticheskogo sporta Legkaya atletika Spravochnik ros R V Orlov M Sovetskij sport 2011 S 26 29 ISBN 978 5 9718 0319 5 IAAF Arhiv originalu za 20 lipnya 2019 Procitovano 20 lipnya 2019 M O Byelih P T Bogachik Z P Sinickij Legkoatleti Ukrayini Vidannya druge dopovnene i pereroblene Kiyiv Zdorov ya 1979 S 3 Sport na Ukrayini Dovidnik Kiyiv Vidavnictvo CK LKSMU Molod 1958 S 79 Legka atletika Pidruchnik Zhitomir Vidavnictvo ZhDU im I Franka 2013 S 13 18 ISBN 978 966 485 060 2 z dzherela 21 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2020 Procitovano 13 zhovtnya 2020 Beg sportivnyj stattya Legkaya atletika Enciklopediya V 2 h t ros V B Zelichenok V N Spichkov V L Shtejnbah obsh red V V Balahnichev Moskva Chelovek 2012 T 1 S 74 ISBN 978 5 904885 80 9 Hodba sportivnaya stattya Legkaya atletika Enciklopediya V 2 h t ros V B Zelichenok V N Spichkov V L Shtejnbah obsh red V V Balahnichev Moskva Chelovek 2012 T 2 S 436 437 ISBN 978 5 904885 81 6 Pryzhki legkoatleticheskie stattya Legkaya atletika Enciklopediya V 2 h t ros V B Zelichenok V N Spichkov V L Shtejnbah obsh red V V Balahnichev Moskva Chelovek 2012 T 2 S 200 201 ISBN 978 5 904885 81 6 www todor66 com Arhiv originalu za 18 sichnya 2020 Procitovano 18 sichnya 2020 www todor66 com Arhiv originalu za 18 sichnya 2020 Procitovano 18 sichnya 2020 Metaniya stattya Legkaya atletika Enciklopediya V 2 h t ros V B Zelichenok V N Spichkov V L Shtejnbah obsh red V V Balahnichev Moskva Chelovek 2012 T 1 S 647 ISBN 978 5 904885 80 9 Bubka S N Bulatova M M 2015 Legka atletika Enciklopediya v pitannyah i vidpovidyah Ukrayinska Kiyiv Olimpijska literatura s 484 ISBN 978 966 8708 86 2 Enciklopedicheskij slovar yunogo sportsmena rosijska Moskva Pedagogika 1980 s S 274 284 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka IAAF org web archive org angl Arhiv originalu za 9 sichnya 2010 Procitovano 20 serpnya 2021 Kozlova O Suchasna sistema zmagan iz legkoyi atletiki ta yiyi vpliv na zmagalnu diyalnist sportsmeniv visokoyi kvalifikaciyi 4 chervnya 2021 u Wayback Machine O Kozlova Fizichne vihovannya sport i kultura zdorov ya u suchasnomu suspilstvi 2015 3 S 245 253 Bulatova M M Tvij pershij olimpijskij putivnik 30 sichnya 2022 u Wayback Machine M M Bulatova 5 e vid dop K 2017 128 s Bubka S N Bulatova M M 2015 Legka atletika Enciklopediya v pitannyah i vidpovidyah Ukrayinska Kiyiv Olimpijska literatura s 484 ISBN 9789668708862 Bubka S N Bulatova M M 2015 Legka atletika Enciklopediya v pitannyah i vidpovidyah Ukrayinska Kiyiv Olimpijska literatura s 519 ISBN 978 966 8708 86 2 Bubka S N Bulatova M M 2015 Legka atletika Enciklopediya v pitannyah i vidpovidyah Ukrayinska Kiyiv Olimpijska literatura s 95 ISBN 9789668708862 Bubka S N Bulatova M M 2015 Legka atletika Enciklopediya v pitannyah i vidpovidyah Ukrayinska Kiyiv Olimpijska literatura s 508 ISBN 9789668708862 Bubka S N Bulatova M M 2015 Legka atletika Enciklopediya v pitannyah i vidpovidyah Ukrayinska Kiyiv Olimpijska literatura s 515 ISBN 978 966 8708 86 2 Bubka S N Bulatova M M 2015 Legka atletika Enciklopediya v pitannyah i vidpovidyah Ukrayinska Kiyiv Olimpijska literatura s 516 ISBN 9789668708862 PosilannyaFederaciya legkoyi atletiki Ukrayini 13 bereznya 2022 u Wayback Machine Vse pro legku atletiku 23 lipnya 2019 u Wayback Machine DzherelaUkrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1987 T 2 Kaligrafiya Portugalci 736 s LiteraturaLegka atletika navch metod posib uklad I O Yachnyuk ta in Chernivci ChNU im Yu Fedkovicha 2018 164 s Statistika 2017 legka atletika Ivan Kachkivskij Federaciya legkoyi atletiki Ukrayini Vinnicya 2018 592 s fot tabl