Левон V (іноді Левон IV; (1310 — † 26 серпня 1342) — король Кілікійської Вірменії. Останній представник династії Хетумідів (Хетумян) на вірменському троні.
Левон V вірм. Լեիոն Դ | |||
| |||
---|---|---|---|
1320 — 1342 | |||
Попередник: | Ошин | ||
Спадкоємець: | Костандін III | ||
Народження: | 1310 | ||
Смерть: | 26 серпня 1342 Козан, Кілікійське царство | ||
Причина смерті: | d | ||
Рід: | Хетуміди | ||
Батько: | Ошин | ||
Мати: | |||
Шлюб: | d і d | ||
Діти: | Від 1-го шлюбу: Хетум | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Період регентства Ошина
Левон V народився 1310 року в родині короля Ошина й королеви . У липні 1320 року Левон успадкував кілікійський трон. Однак, на момент смерті батька він був неповнолітнім, тому було сформовано регентську раду, яка обрала регентом корікоського князя , сина (Хетума Історика). Регент узяв владу до своїх рук, для легалізації своєї влади, 31 грудня 1320 року (за іншими даними це могло статись 30 грудня 1321 року) видав свою дочку заміж за малолітнього Левона V, а сам узяв за дружину вдову покійного короля . Дії Ошина не сподобались князям королівства. Як результат Кілікія, на тлі того як вороги держави збільшували свої удари, поглинулась у невчасних суперечках. 1321 року монголи під проводом Гасана, який прийняв іслам, грабуючи країну, вторглись до вірменського королівства.
1322 року єгипетські мамлюки вторглись до країни й атакували Айас та зруйнували його фортецю. Король кіпрської держави Генріх II, забувши про суперечки, відрядив на допомогу вірменському королю свій військовий контингент. Католикос вірменів Костандін IV, розуміючи відчайдушне становище своєї країни, вирушив до Каїра, де 1323 року уклав перемир'я на 15 років. Проте вже наступного року, остерігаючись гіпотетичного хрестового походу, набіги мамлюків відновились. Того ж року, Ошин бажаючи припинити усілякі претензії на трон, наказав убити , вдову й тітку малолітнього короля Левона V, а заодно і її старшого з чотирьох синів, що вижили. Другий за старшинством син, Гі де Лузіньян, згодом відомий як король Костандін III, під час убивства перебував у Константинополі у своєї тітки, сестри його матері, візантійської імператриці . Двоє інших, Жан і Боемунд були заслані до госпітальєрів на острів Родос.
Повноліття
1329 року, ставши повнолітнім, король Левон V наказав убити Ошина, його брата й дочку, свою дружину . За той час, що Ошин II був регентом, послаблення країни супроводжувалось посиленням католицького церковного впливу й тиску з боку папства щодо питання церковної унії. Після позбавлення від регента та його дочки король одразу одружився з . Остання ще більше посилила латинізацію Сіського двору.
Зовнішня політика
З моменту зосередження влади у своїх руках, перед лицем зовнішньої мусульманської загрози, Левон із проханням про військову допомогу звернувся до заходу. Подібно до своїх попередників, він відряджав до папи римського посланців, але щоразу отримував тільки обіцянки та слова підтримки. 1332 року у Франції королем став Філіп VI, який плекав надію організувати новий хрестовий похід. Кілікію він розглядав як плацдарм для союзних християнських військ. Своїми планами французький монарх поділився в листі до вірменського короля, окрім цього він виділив 10 тисяч флоринів для зведення та укріплення кілікійських фортець. Однак, через початок столітньої війни, планам французького монарха не судилось збутись.
1335 року еміри Дамаска й Хами, які очікували на привід та підігрівались чутками про новий хрестовий похід, пішли війною на Кілікійське королівство. Між тим султан, за схвалення якого розпочався набіг, відмовився прийняти вірменських послів, що прибули до його двору прохати миру. Кілікійська держава перебувала у надважкому становищі. Набіг мусульман понівечив країну та привів до її столиці тисячі біженців. За рік повторилось вторгнення, яке супроводжувалось грабунками й погромами. У той же час вірменський посол, який перебував у Європі, зустрівся з новим папою Бенедиктом XII, який обмежився тим, що попрохав французького короля надіслати вантаж із зерновими та клопотати про вірменське царство перед острівними державами регіону. 1337 року відбувся третій за три роки набіг мамлюків, наслідки якого мали катастрофічний характер. Левон V уклав перемир'я, відповідно до якого вірменське королівство втратило ліве узбережжя річки Пірамос та надважливий торговий і військовий порт Айас. Однак на початку 1340-х років мусульмани, порушивши попередні домовленості, знову вторглись до Кілікії.
Внутрішня політика
У той час коли нарощувалась зовнішня загроза, Кілікійське царство роздирала внутрішня боротьба прибічників унії з одного боку, та прибічників традиційної вірменської течії в християнстві з іншого. Пролатинська позиція Левона V призвела до відставки католикоса Акопа II. На місце останнього, без церковного собору, король призначив зручного для себе іншого католикоса. Однак церковний собор не визнав його й обрав католикосом Мхітара I. Окрім того, не сприяла розв'язанню конфлікту й непримиримість Бенедикта XII. Приблизно у той же час при дворі папи римського з'явилась вірменська делегація, якій було доручено доставити істинність віри, викладену ще Акопом II, і вкотре попрохати про допомогу. Однак папа римський не почув католикоса вірменів і волань про допомогу християнського народу. Тоді ж, 1 серпня 1341 року, Бенедикт XII написав два листи: католикосу вірменів та королю Левону V, повідомляючи, що вони не можуть розраховувати на допомогу до тих пір, поки вірмени не приймуть католицтво й не буде скликано синод, що проголосить унію офіційно.
Смерть
Левон помер 26 серпня 1342 (за іншими даними це могло статись 28 серпня 1341 року), імовірно, він був убитий під час народних заворушень противниками унії. По його смерті припинилась династії Хетумідів за чоловічою лінією. Ця обставина послужила посиленню боротьби за владу. На арену вийшли родичі Левона IV за жіночою лінією — династія кіпрських Лузіньянів
Родина
1-ша дружина: (? — † 1329)
діти:
- Хетум (? — помер немовлям)
2-га дружина: (1304/1306 — † 1344)
діти:
- не було
Примітки
- Charles Cawley. Chapter 3.KINGS of ARMENIA (CILICIAN ARMENIA) (FAMILY of HETHUM). KINGS of ARMENIA 1226-1341. Medieval Lands. Foundation of Medieval Genealogy. Архів оригіналу за 23 квітня 2013. Процитовано 3 травня 2013.
- К. Мутафян, 2009, с. 82-85.
- А. Г. Сукіасян, 1969.
- К. Мутафян, 2009, с. 86-87.
Джерела
- Сукіасян А. Г. Історія Кілікійської вірменської держави та права. — Єреван : Митк, 1969.
- . Останнє королівство Вірменії = Le Royaume Arménien de Cilicie, XIIe-XIVe siècl. — «Mediacart», 2009. — 161 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Levon V inodi Levon IV 1310 26 serpnya 1342 korol Kilikijskoyi Virmeniyi Ostannij predstavnik dinastiyi Hetumidiv Hetumyan na virmenskomu troni Levon V virm Լեիոն ԴLevon V Prapor 12 j Korol Kilikijskoyi Virmeniyi 1320 1342 Poperednik Oshin Spadkoyemec Kostandin III Narodzhennya 1310 1310 Smert 26 serpnya 1342 1342 08 26 Kozan Kilikijske carstvoPrichina smerti dRid HetumidiBatko OshinMati Shlyub d i dDiti Vid 1 go shlyubu Hetum Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisPeriod regentstva Oshina Levon V narodivsya 1310 roku v rodini korolya Oshina j korolevi U lipni 1320 roku Levon uspadkuvav kilikijskij tron Odnak na moment smerti batka vin buv nepovnolitnim tomu bulo sformovano regentsku radu yaka obrala regentom korikoskogo knyazya sina Hetuma Istorika Regent uzyav vladu do svoyih ruk dlya legalizaciyi svoyeyi vladi 31 grudnya 1320 roku za inshimi danimi ce moglo statis 30 grudnya 1321 roku vidav svoyu dochku zamizh za malolitnogo Levona V a sam uzyav za druzhinu vdovu pokijnogo korolya Diyi Oshina ne spodobalis knyazyam korolivstva Yak rezultat Kilikiya na tli togo yak vorogi derzhavi zbilshuvali svoyi udari poglinulas u nevchasnih superechkah 1321 roku mongoli pid provodom Gasana yakij prijnyav islam grabuyuchi krayinu vtorglis do virmenskogo korolivstva 1322 roku yegipetski mamlyuki vtorglis do krayini j atakuvali Ajas ta zrujnuvali jogo fortecyu Korol kiprskoyi derzhavi Genrih II zabuvshi pro superechki vidryadiv na dopomogu virmenskomu korolyu svij vijskovij kontingent Katolikos virmeniv Kostandin IV rozumiyuchi vidchajdushne stanovishe svoyeyi krayini virushiv do Kayira de 1323 roku uklav peremir ya na 15 rokiv Prote vzhe nastupnogo roku osterigayuchis gipotetichnogo hrestovogo pohodu nabigi mamlyukiv vidnovilis Togo zh roku Oshin bazhayuchi pripiniti usilyaki pretenziyi na tron nakazav ubiti vdovu j titku malolitnogo korolya Levona V a zaodno i yiyi starshogo z chotiroh siniv sho vizhili Drugij za starshinstvom sin Gi de Luzinyan zgodom vidomij yak korol Kostandin III pid chas ubivstva perebuvav u Konstantinopoli u svoyeyi titki sestri jogo materi vizantijskoyi imperatrici Dvoye inshih Zhan i Boemund buli zaslani do gospitalyeriv na ostriv Rodos Povnolittya 1329 roku stavshi povnolitnim korol Levon V nakazav ubiti Oshina jogo brata j dochku svoyu druzhinu Za toj chas sho Oshin II buv regentom poslablennya krayini suprovodzhuvalos posilennyam katolickogo cerkovnogo vplivu j tisku z boku papstva shodo pitannya cerkovnoyi uniyi Pislya pozbavlennya vid regenta ta jogo dochki korol odrazu odruzhivsya z Ostannya she bilshe posilila latinizaciyu Siskogo dvoru Zovnishnya politika Z momentu zoseredzhennya vladi u svoyih rukah pered licem zovnishnoyi musulmanskoyi zagrozi Levon iz prohannyam pro vijskovu dopomogu zvernuvsya do zahodu Podibno do svoyih poperednikiv vin vidryadzhav do papi rimskogo poslanciv ale shorazu otrimuvav tilki obicyanki ta slova pidtrimki 1332 roku u Franciyi korolem stav Filip VI yakij plekav nadiyu organizuvati novij hrestovij pohid Kilikiyu vin rozglyadav yak placdarm dlya soyuznih hristiyanskih vijsk Svoyimi planami francuzkij monarh podilivsya v listi do virmenskogo korolya okrim cogo vin vidiliv 10 tisyach floriniv dlya zvedennya ta ukriplennya kilikijskih fortec Odnak cherez pochatok stolitnoyi vijni planam francuzkogo monarha ne sudilos zbutis 1335 roku emiri Damaska j Hami yaki ochikuvali na privid ta pidigrivalis chutkami pro novij hrestovij pohid pishli vijnoyu na Kilikijske korolivstvo Mizh tim sultan za shvalennya yakogo rozpochavsya nabig vidmovivsya prijnyati virmenskih posliv sho pribuli do jogo dvoru prohati miru Kilikijska derzhava perebuvala u nadvazhkomu stanovishi Nabig musulman ponivechiv krayinu ta priviv do yiyi stolici tisyachi bizhenciv Za rik povtorilos vtorgnennya yake suprovodzhuvalos grabunkami j pogromami U toj zhe chas virmenskij posol yakij perebuvav u Yevropi zustrivsya z novim papoyu Benediktom XII yakij obmezhivsya tim sho poprohav francuzkogo korolya nadislati vantazh iz zernovimi ta klopotati pro virmenske carstvo pered ostrivnimi derzhavami regionu 1337 roku vidbuvsya tretij za tri roki nabig mamlyukiv naslidki yakogo mali katastrofichnij harakter Levon V uklav peremir ya vidpovidno do yakogo virmenske korolivstvo vtratilo live uzberezhzhya richki Piramos ta nadvazhlivij torgovij i vijskovij port Ajas Odnak na pochatku 1340 h rokiv musulmani porushivshi poperedni domovlenosti znovu vtorglis do Kilikiyi Vnutrishnya politika U toj chas koli naroshuvalas zovnishnya zagroza Kilikijske carstvo rozdirala vnutrishnya borotba pribichnikiv uniyi z odnogo boku ta pribichnikiv tradicijnoyi virmenskoyi techiyi v hristiyanstvi z inshogo Prolatinska poziciya Levona V prizvela do vidstavki katolikosa Akopa II Na misce ostannogo bez cerkovnogo soboru korol priznachiv zruchnogo dlya sebe inshogo katolikosa Odnak cerkovnij sobor ne viznav jogo j obrav katolikosom Mhitara I Okrim togo ne spriyala rozv yazannyu konfliktu j neprimirimist Benedikta XII Priblizno u toj zhe chas pri dvori papi rimskogo z yavilas virmenska delegaciya yakij bulo dorucheno dostaviti istinnist viri vikladenu she Akopom II i vkotre poprohati pro dopomogu Odnak papa rimskij ne pochuv katolikosa virmeniv i volan pro dopomogu hristiyanskogo narodu Todi zh 1 serpnya 1341 roku Benedikt XII napisav dva listi katolikosu virmeniv ta korolyu Levonu V povidomlyayuchi sho voni ne mozhut rozrahovuvati na dopomogu do tih pir poki virmeni ne prijmut katolictvo j ne bude sklikano sinod sho progolosit uniyu oficijno Smert Levon pomer 26 serpnya 1342 za inshimi danimi ce moglo statis 28 serpnya 1341 roku imovirno vin buv ubitij pid chas narodnih zavorushen protivnikami uniyi Po jogo smerti pripinilas dinastiyi Hetumidiv za cholovichoyu liniyeyu Cya obstavina posluzhila posilennyu borotbi za vladu Na arenu vijshli rodichi Levona IV za zhinochoyu liniyeyu dinastiya kiprskih LuzinyanivRodina1 sha druzhina 1329 diti Hetum pomer nemovlyam 2 ga druzhina 1304 1306 1344 diti ne buloPrimitkiCharles Cawley Chapter 3 KINGS of ARMENIA CILICIAN ARMENIA FAMILY of HETHUM KINGS of ARMENIA 1226 1341 Medieval Lands Foundation of Medieval Genealogy Arhiv originalu za 23 kvitnya 2013 Procitovano 3 travnya 2013 K Mutafyan 2009 s 82 85 A G Sukiasyan 1969 K Mutafyan 2009 s 86 87 DzherelaSukiasyan A G Istoriya Kilikijskoyi virmenskoyi derzhavi ta prava Yerevan Mitk 1969 Ostannye korolivstvo Virmeniyi Le Royaume Armenien de Cilicie XIIe XIVe siecl Mediacart 2009 161 s ISBN 978 5 9901129 5 7