Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аяс або Айас (тур. Ayas, вірм. Այաս, фр. Layas, італ. La Giazza, Laiazzo) — місто-порт на узбережжі Середземного моря в Кілікії, в районі турецькогої провінції Адана. У середньовіччі — найбільший порт вірменського Кілікійського царства та один з центрів міжнародної торгівлі. В ці часи місто бло відоме як «Золотий порт Вірменії» або «Золотий порт багатьох кораблів».
| Аяс тур. Ayas | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 36°46′10″ пн. ш. 35°47′22″ сх. д. / 36.76967600002777203° пн. ш. 35.78948700002777628° сх. д.Координати: 36°46′10″ пн. ш. 35°47′22″ сх. д. / 36.76967600002777203° пн. ш. 35.78948700002777628° сх. д. | ||||
| Країна |  Туреччина | |||
| Часовий пояс | , Europe/Istanbul, Asia/Istanbul (Туреччина) | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
| | ||||
| | ||||
Історія
Античність
У давнину мав назву Егея (грец. Αἰγέαι, Αἰγαὶ, лат. Aigai, Aegeae). Через економічну та стратегічну значимість міста за нього боролись Візантія, Рим, Парфія, Вірменія. Для Юлія Цезаря це було місцем стратегічної важливості для проникнення до Сирії, як і для пізньої Римської імперії в боротьбі проти парфян. За часів правління імператора Нумеріана (283–284) там зазнав мучеництва святий Фалалей. Егея, імовірно, була також рідним містом святих Косми та Даміана (IV століття).
Середньовіччя
У середньовіччі місто було відоме під італійською назвою Лаяццо (італ. Lajazzo). Лаяццо мав найважливіше значення для зростання та розширення Кілікійського царства. Майже весь бюджет Кілікії складали прибутки з Лаяццо. Через порт проходили такі товари як коштовності, вовна, шкіра, метали різного роду, озброєння, екзотичні спеції тощо. В Лаяццо були чудові майстри, які створювали розкішні прикраси. Там вели торгівлю купці з Іспанії, Франції, Англії, Персії, Індії, Китаю, Аравії, але найважливішу роль відігравали італійці — представники Генуї, Венеції і Пізи. Багато хто з генуезьких та венеційських торгівців закріпились у комерційних районах Лаяццо. За короля Левона II (1199–1219) вийшов закон, за яким італійці могли мати власні ринки, сповідувати свою релігію та мати власний суд.
Охорона й захист порту були первинною метою царів Кілікії з династій Рубенідів, Хетумідів та Лузіньянів. Падіння Антіохії (1268) та Акри (1291) збільшили важливість Лаяццо як центру міжнародної торгівлі.
1271 року венеційські купці Ніколо, Матео та Марко Поло відбули з Лаяццо через Сівас до Мосула, а далі через Персію та Середню Азію — в Китай. За словами Марко, в Лаяццо можна було придбати будь-який вид спецій, шовкової тканини та інших товарів із Середньої Азії та Далекого Сходу. Важливий торговий маршрут на знаменитому Шовковому шляху пов'язував Лаяццо з Тебризом. Звідти надходили спеції (гвоздика, мускатний горіх, імбир та кориця), коштовне каміння (передусім бірюза та рубіни), перли, ляпіс-лазур, каспійський шовк, бурштин, коштовні тканини тощо.
1275 року Айас відбив атаку єгипетських мамлюків. 1289 року за угодою з царем Гайтоном II ділянку в айяській гавані отримав генуезький адмірал Бенедетто Дзаккарія. За деякий час поблизу Айяса виникла друга генуезька морська база . 1294 року біля Лаяццо відбулась морська битва між генуезцями та венеційцями, в якій Генуя здобула перемогу. Деякі вчені вважають, що Марко Поло потрапив у полон саме в цій битві.
Падіння міста
Упродовж XIII та XIV століть Лаяццо кілька разів переходило від вірменів до мусульман. Через те, що Лаяццо конкурував із портом в Александрії, мамлюки кілька разів атакували місто. 1337 року султан Мухаммед ан-Насір захопив Лаяццо, але потім повернув його відповідно до мирної угоди. Зрештою, 25 травня 1347 року мамелюки остаточно захопили місто та зруйнували його.
Примітки
- Після Марко Поло. Подорожі західних чужоземців до країн трьох Індій. — М. : Наука, 1968. — С. 60-61.
- Після Марко Поло…. — М., 1968. — С. 53.
Посилання
Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- Марко Поло — Книга про розмаїття світу [ 29 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ayas abo Ajas tur Ayas virm Այաս fr Layas ital La Giazza Laiazzo misto port na uzberezhzhi Seredzemnogo morya v Kilikiyi v rajoni tureckogoyi provinciyi Adana U serednovichchi najbilshij port virmenskogo Kilikijskogo carstva ta odin z centriv mizhnarodnoyi torgivli V ci chasi misto blo vidome yak Zolotij port Virmeniyi abo Zolotij port bagatoh korabliv Ayas tur Ayas Osnovni dani36 46 10 pn sh 35 47 22 sh d 36 76967600002777203 pn sh 35 78948700002777628 sh d 36 76967600002777203 35 78948700002777628 Koordinati 36 46 10 pn sh 35 47 22 sh d 36 76967600002777203 pn sh 35 78948700002777628 sh d 36 76967600002777203 35 78948700002777628 Krayina TurechchinaChasovij poyas UTC 3 Europe Istanbul Asia Istanbul Turechchina Miska vlada MapaIstoriyaAntichnist U davninu mav nazvu Egeya grec Aἰgeai Aἰgaὶ lat Aigai Aegeae Cherez ekonomichnu ta strategichnu znachimist mista za nogo borolis Vizantiya Rim Parfiya Virmeniya Dlya Yuliya Cezarya ce bulo miscem strategichnoyi vazhlivosti dlya proniknennya do Siriyi yak i dlya piznoyi Rimskoyi imperiyi v borotbi proti parfyan Za chasiv pravlinnya imperatora Numeriana 283 284 tam zaznav muchenictva svyatij Falalej Egeya imovirno bula takozh ridnim mistom svyatih Kosmi ta Damiana IV stolittya Serednovichchya Kilikijska Virmeniya u XIII stolitti U serednovichchi misto bulo vidome pid italijskoyu nazvoyu Layacco ital Lajazzo Layacco mav najvazhlivishe znachennya dlya zrostannya ta rozshirennya Kilikijskogo carstva Majzhe ves byudzhet Kilikiyi skladali pributki z Layacco Cherez port prohodili taki tovari yak koshtovnosti vovna shkira metali riznogo rodu ozbroyennya ekzotichni speciyi tosho V Layacco buli chudovi majstri yaki stvoryuvali rozkishni prikrasi Tam veli torgivlyu kupci z Ispaniyi Franciyi Angliyi Persiyi Indiyi Kitayu Araviyi ale najvazhlivishu rol vidigravali italijci predstavniki Genuyi Veneciyi i Pizi Bagato hto z genuezkih ta venecijskih torgivciv zakripilis u komercijnih rajonah Layacco Za korolya Levona II 1199 1219 vijshov zakon za yakim italijci mogli mati vlasni rinki spoviduvati svoyu religiyu ta mati vlasnij sud Ohorona j zahist portu buli pervinnoyu metoyu cariv Kilikiyi z dinastij Rubenidiv Hetumidiv ta Luzinyaniv Padinnya Antiohiyi 1268 ta Akri 1291 zbilshili vazhlivist Layacco yak centru mizhnarodnoyi torgivli Pributtya brativ Polo do Ajasa ilyustraciya z knigi Le Livre des Merveille XV st 1271 roku venecijski kupci Nikolo Mateo ta Marko Polo vidbuli z Layacco cherez Sivas do Mosula a dali cherez Persiyu ta Serednyu Aziyu v Kitaj Za slovami Marko v Layacco mozhna bulo pridbati bud yakij vid specij shovkovoyi tkanini ta inshih tovariv iz Serednoyi Aziyi ta Dalekogo Shodu Vazhlivij torgovij marshrut na znamenitomu Shovkovomu shlyahu pov yazuvav Layacco z Tebrizom Zvidti nadhodili speciyi gvozdika muskatnij gorih imbir ta koricya koshtovne kaminnya peredusim biryuza ta rubini perli lyapis lazur kaspijskij shovk burshtin koshtovni tkanini tosho 1275 roku Ajas vidbiv ataku yegipetskih mamlyukiv 1289 roku za ugodoyu z carem Gajtonom II dilyanku v ajyaskij gavani otrimav genuezkij admiral Benedetto Dzakkariya Za deyakij chas poblizu Ajyasa vinikla druga genuezka morska baza 1294 roku bilya Layacco vidbulas morska bitva mizh genuezcyami ta venecijcyami v yakij Genuya zdobula peremogu Deyaki vcheni vvazhayut sho Marko Polo potrapiv u polon same v cij bitvi Padinnya mista Uprodovzh XIII ta XIV stolit Layacco kilka raziv perehodilo vid virmeniv do musulman Cherez te sho Layacco konkuruvav iz portom v Aleksandriyi mamlyuki kilka raziv atakuvali misto 1337 roku sultan Muhammed an Nasir zahopiv Layacco ale potim povernuv jogo vidpovidno do mirnoyi ugodi Zreshtoyu 25 travnya 1347 roku mamelyuki ostatochno zahopili misto ta zrujnuvali jogo PrimitkiPislya Marko Polo Podorozhi zahidnih chuzhozemciv do krayin troh Indij M Nauka 1968 S 60 61 Pislya Marko Polo M 1968 S 53 PosilannyaEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros Marko Polo Kniga pro rozmayittya svitu 29 kvitnya 2017 u Wayback Machine